МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2950923
 
 
   

ПИТАННЯ НАБЛИЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО ПРАВА ЄС В СФЕРІ АКЦИЗНИХ ПОДАТКІВ БУЛИ ПРЕДМЕТОМ ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ДИПЛОМОВАНИМИ ЕКСПЕРТАМИ З ПИТАНЬ ОПОДАТКУВАННЯ

Вчені ДННУ «Академія фінансового управління» взяли участь у семінарі «Наближення України до права ЄС в сфері акцизних податків: оподаткування продуктів енергії та алкоголю», який проходив з 24 по 26 листопада 2015 року в НСК «Олімпійський» за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Семінар проводили дипломовані експерти з питань оподаткування: Інгрід Дінкельманн-Вендле, оберамстретін митної служби та викладач Федерального спеціалізованого вищого навчального закладу публічного врядування; Денніс Герінг, оберінспектор митної служби та аудитор при Головній митниці Мюнстера; Фрідріх Зеевальд, оберамтсрат у Федеральному міністерстві фінансів (м. Бонн).

На семінарі обговорювалися питання щодо особливостей податкового законодавства у сфері продуктів енергії та алкоголю й зменшення парникового ефекту в ЄС. Експерти ознайомили слухачів із правовими засадами акцизних податків у законодавстві Німеччини та Європейського Союзу з точки зору співвідношення національного права і права ЄС, представили основні положення та піраміду норм Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року Про загальну систему акцизних податків (Системна директива), Структурної директиви щодо алкоголю (RL 92/83/EWG), Директиви щодо ставок оподаткування алкоголю (RL 92/84/EWG) та ін. Предметом дискусії стали особливості виникнення акцизного податку, відстрочення сплати податку та системи звільнення від оподаткування у випадку оподаткування алкоголю, біопалива, інших продуктів енергії. Жвавий інтерес викликало обговорення методів контролю за виробництвом і переміщенням підакцизних товарів на території ЄС та в Німеччині. Значна увага приділялася питанням законодавства про квоти на зменшення парникових газів: виникнення обов’язку квотування, розрахунок квоти, формування баз даних, принципи складання балансу парникових газів тощо.

У семінарі взяли участь представники Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімках: під час семінару.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 грудня 2015 року






У РАМКАХ СПІВПРАЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ З НАЦІОНАЛЬНОЮ АКАДЕМІЄЮ ФІНАНСІВ ТА ЕКОНОМІКИ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ КОРОЛІВСТВА НІДЕРЛАНДІВ ПРОВЕДЕНО СЕМІНАР ІЗ ПИТАНЬ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

Академія фінансового управління зосереджує увагу на системному підході до вирішення питань науково-організаційного та навчального супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики. Зокрема, координує підвищення кваліфікації працівників сфери державних фінансів, як однієї із змістовних складових забезпечення провідної ролі Міністерства фінансів у процесах реформування національної економіки. У контексті виконання зазначених завдань тривалий час відбувається плідна співпраця між Міністерством фінансів України, Академією фінансового управління, Національною академією фінансів та економіки Міністерства фінансів Королівства Нідерландів. Більше тисячі службовців сфери державних фінансів, як працівників апарату Міністерства фінансів, так і місцевих фінансових органів, інших центральних органів виконавчої влади взяли участь у професійних і тематичних програмах навчання протягом 2011–2014 років. Зазначене дало змогу комплексно висвітлювати проблеми фіскальної прозорості, стійкості державних фінансів і бюджетної децентралізації, протидії корупції, фінансового моніторингу та впровадження стандартів FATF, що сприяє вдосконаленню методичного забезпечення роботи фахівців у сфері державних фінансів.

За сучасних умов завдання, вирішувані в межах програми співпраці з Міністерством фінансів Королівства Нідерландів, актуалізуються, враховуючи засадничі положення реформування національної системи державного управління та сфери державних фінансів, нормативно-правових актів стратегічного характеру, насамперед Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Стратегічного плану діяльності Міністерства фінансів України на 2015 бюджетний рік та два бюджетних періоди, що настають за плановим (2016–2017 роки). Відповідно, залучення кращого європейського досвіду перетворюється на природню потребу забезпечення подальшого сталого розвитку національної економіки.

Відтак, винятково актуальною й затребуваною виявилася тематика семінару, присвяченого проблемам фінансування освіти і науки, який відбувся у Міністерстві фінансів 16–17 листопада за участі експертів із Міністерства фінансів України та Міністерства освіти, науки і культури Королівства Нідерландів. До програми заходу увійшли питання фінансування освіти, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, інноваційної політики тощо. У семінарі взяли участь понад 100 осіб із Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, фахівців та експертів з інших державних і профільних установ та організацій. Налагоджені контакти та подальша можливість співпраці щодо організації професійних комунікацій із нідерландськими експертами сприяли формуванню змістовних перспектив співробітництва із дослідження обговорюваних у межах семінару питань.

У вступному слові до учасників заходу, а також під час обговорення представлених експертами матеріалів, президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко наголошувала на важливості послідовної координації вітчизняного та європейського експертного потенціалу для розроблення дієвих рішень, всебічного вивчення європейського досвіду нормативного регулювання сфер освіти і науки, оптимізації інструментарію бюджетної децентралізації, модернізації соціальної сфери. Зазначене сприятиме вдосконаленню науково-організаційного супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики й подальшому успішному реформуванню сфери державних фінансів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 листопада 2015 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ПРИЙНЯЛИ УЧАСТЬ У НАВЧАЛЬНОМУ ТРЕНІНГУ МВФ

Завідувач відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень Богдан І.В. з 19 по 30 жовтня 2015 року у м. Відні (Австрія) приймав участь у науково-практичному тренінгу «Фінансове програмування і фінансова політика» (JV 15/41), що проводився Об’єднаним віденським інститутом МВФ.

В рамках тренінгу вивчалися питання розробки програм фінансової та структурної політики підтримки розвитку економіки, питання макроекономічної стабільності, економічного зростання, фіскальної стійкості, аналізу та прогнозування показників реального, фінансового, зовнішнього та фіскального секторів економіки.

За підсумками навчального тренінгу отримано практичний інструментарій для аналізу проблем стану економіки, розробки збалансованих сценарних прогнозів та складання фінансових програм.

В рамках тренінгу Богдан І.В. виступав з докладами про стан економіки України при реалізації базового та програмного сценаріїв.

За результатами тренінгу отримано сертифікат Об’єднаного віденського інституту про успішне завершення курсу «Фінансове програмування та політика».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 листопада 2015 року






ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ "АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ" ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ТА ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАУКОВОЇ РОБОТИ НДФІ АКАДЕМІЇ ЛЮДМИЛА ЛОВІНСЬКА ВИСТУПИЛИ ІЗ ДОПОВІДДЮ В МЕЖАХ ПОРЯДКУ ДЕННОГО 32-ОЇ СЕСІЇ UNCTAD-ISAR У М. ЖЕНЕВА (ШВЕЙЦАРІЯ).

Медіа-центр
Академії фінансового управління

6 листопада 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ НА ТЕМУ: «ЖОВТЕНЬ 2015 РОКУ. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: ПОЧАТОК ЗРОСТАННЯ ЧИ УПОВІЛЬНЕННЯ ПАДІННЯ?»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?», яке відбулося 28 жовтня 2015 р. в офісі «Фідобанку» у м. Києві.

Довідка. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.

Цілі засідання: розгляд низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зокрема підсумків діяльності банків за останні три квартали; обговорення ефективних практичних кроків для вдосконалення і розвитку бізнесу, у тому числі сучасних інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору.

Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко та голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. Під час обговорення докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на стабільність діяльності банківської системи.

На знімку: у залі засідань.

На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, ключовим словом у сфері діяльності банківських установ є слово «довіра», що насамперед пов’язано з довірою суспільства до дій Національного банку України та урядових структур зі стабілізації макроекономічної ситуації.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Ю. Прозоров, А. Дробязко, А. Волков, Г. Оліфер.

Так, зокрема, Анатолій Дробязко, висунув такі тези:

1. Стверджувати, що у третьому кварталі відбулася зміна тенденції в банківському секторі – зарано. Немає довіри до діяльності банківських установ, валютні депозити виходять із банківської системи, скорочується кредитування фізичних осіб. Наявне деяке зростання обсягів обігових коштів у банківській системі юридичних осіб, а також стабілізація обсягів кредитування юридичних осіб. Зараз на валютному ринку крихка рівновага, але немає впевненості, що «маховик» девальвації не почне розкручуватися знову.

2. Стабільність у банківському секторі повинні підтримувати не тільки заходи НБУ, а й уряд через банки з державним капіталом, які на сьогодні становлять 25 % за обсягами активів і пасивів.

3. Найважливішою новиною для ринку має стати відновлення роботи на належному рівні органів корпоративного управління як НБУ, так і державними банками. Це стосується роботи Наглядових рад, а також підрозділів, які готують для них об’єктивну інформацію – насамперед аудиторських служб і служб ризик-менеджменту.

4. Широкий діалог із суспільством членів колегіальних органів державних банків і НБУ, а також топ-менеджменту, зрозумілі для населення сигнали, зняття адміністративних обмежень на грошовому й валютному ринку – це шлях відновлення довіри до роботи банківської та фінансової системи загалом.

У свою чергу, Євген Бублик (Інститут економіки і прогнозування НАН України) відзначив, що одним із основних факторів, які зумовлюють збереження негативного тренду в банківській системі України, є катастрофічне зниження рівня довіри між усіма учасниками ринку банківських послуг. Через це, в умовах високих процентних ставок та значних обсягів коштів на руках у населення, продовжується відтік депозитів з банків, за суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Перехід від етапу «очищення» банківської системи до конструктивнішого етапу забезпечення стабільності економіки може суттєво покращити рівень довіри.

Сергій Волков (голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів) переконаний, що поняття «кредитна система» підмінили поняттям «банківська система», а це свідчить про втрату ринкової сутності кредиту. За умови подальшого розвитку подій за таким сценарієм, функція емісійного центру поступово перейде до Міністерства фінансів України. У такому випадку випуск грошей слугуватиме не джерелом кредитів економіці, а обслуговуватиме нетоварну емісію державного боргу, породжуючи диспропорції в економіці та інфляцію, а ОВДП стануть основним банківським активом та єдиним інструментом для інвестицій на місцевому ринку цінних паперів.

Геннадій Бортніков від імені науковців відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління» оголосив пропозиції антикризового характеру.

На національному рівні:

• якнайшвидша політична стабілізація, яка є необхідною передумовою відновлення фінансової та макроекономічної стабільності;

• прийняття програми дешевого довгострокового рефінансування життєздатних банків центральним банком для розвитку кредитування реального сектору (доступність кредитів);

• упровадження інструменту облігацій, конвертованих у капітал в разі падіння адекватності капіталу, що збільшить запас міцності банків і зміцнить довіру до банків з боку користувачів їхніх послуг;

• виведення певних портфелів проблемних кредитів із системно важливих банків на спеціальні структури, включаючи державні компанії з управління проблемними активами, що дасть змогу уникнути розпродажу активів і обвалу їх ринку;

• програми реструктуризації певних типів кредитів, включаючи валютні та іпотечні кредити;

• створення інституту банківського Омбусдмена для врегулювання конфліктів між клієнтами і банками на позасудовій основі, без потреби втручання регулятора;

• розроблення та реалізація чіткої регулятивної політики держави щодо системно та особливо важливих банків, що дає можливість уникнути проблеми моральної безвідповідальності (too big too fail);

• створення державного інституту гарантій за кредитами бізнесу, що посилить захищеність банків-кредиторів і зробить доступнішими кредити для МСП.

На мікрорівні (окремих банків):

• розроблення програми антикризових маркетингових комунікацій, яка передбачає активну позицію банку в попередженні та подоланні кризи довіри, що призводить до банківської паніки (втечі вкладників).

Анатолій Дробязко додав, що вкрай необхідно для відновлення довіри до банківського сектору, передусім державних банків, створити повноцінне корпоративне управління в системно важливих банках, включаючи високі стандарти дотримання балансу інтересів усіх зацікавлених сторін, управління ризиками та публічного розкриття інформації.

Михайло Довбенко, підсумовуючи обговорення, зазначив: «Як представник керівництва Комітету Верховної ради з питань фінансової політики і банківської діяльності висловлюю подяку членам Клубу банкірів за цікаву дискусію, а також за професійний погляд на найгостріші проблеми розвитку банківської системи». Він наголосив, що Комітет і надалі буде приділяти велику увагу співпраці з професійними учасниками ринку з метою кращого розуміння процесів, що відбуваються, та розробки і підтримки адекватних законодавчих ініціатив.

На знімку (зліва направо): М. Довбенко, Л. Мостова, О. Любіч.

За результатами дискусії, яка відбулася на засіданні Клубу банкірів, представники банківської спільноти та науковці домовилися про розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України та профільними комітетами Верховної Ради щодо зміцнення довіри до банківського сектору, формування стратегії розвитку банків в умовах сучасної банківської кризи і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі країни.

На конференції також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, Клубом банкірів, представниками банківської спільноти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 листопада 2015 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗУВАЛА ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ»

Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку державних банків в Україні» була проведена 15 жовтня 2015 р. Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України.

З вітальним словом на відкритті конференції виступили: президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко; заступник директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України Андрій Страшний; глава корпоративного інвестиційного бізнесу BNP Paribas в Україні та Казахстані Домінік Меню.

На знімку: виступ Т. Єфименко.                              На знімку: виступ Д. Меню.

До обговорення ключових питань конференції були залучені представники BNP Paribas, ПАТ «УкрСиббанк», ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», УМВБ, Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, ПАТ «УБРР», ПАТ «Родовід банк», ВРУ, журналу «Форбс», Київського банківського союзу, УКБС, Міністерства фінансів України, ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Ощадбанк», аспіранти та науковці ДННУ «Академія фінансового управління», загалом понад 50 делегатів.

Модераторами заходу були науковці Академії – д.е.н., професор Олександр Любіч та к.е.н. Генадій Бортніков. Програма включала проведення двох сесій: «Роль державних банків у стимулюванні відновлення економічного зростання» та «Стратегія розвитку державних банків в Україні».

Під час конференції з доповідями виступили Домінік Меню, к.е.н. Анатолій Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління») та к.е.н. Генадій Бортніков, Андрій Страшний; Тетяна Сисоєва (к.е.н., радник Голови правління ПАТ «Родовід банк»), Юрій Прозоров (президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків»), Віталій Шапран (к.е.н., головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг»).

На знімку: в залі засідання.

Відбулися жвава дискусія та виступи представників державних і комерційних банків, інших установ.

На знімку: виступи А. Страшного та Т. Сисоєвої.

Тетяна Сисоєва відзначила роль вчених Академії у вирішенні розглянутих на конференції питань: «Спасибі співробітникам Академії – є монографія, яка узагальнила світовий досвід по створенню інститутів для роботи з проблемними активами!».

На знімку: в залі засідань.                                       На знімку: виступ А. Дробязко.

За результатами дискусії щодо стратегії державних банків в Україні, яка відбулася на конференції, представники банківської спільноти та науковці погодили наведені нижче рекомендації для Міністерства фінансів України та Національного банку України стосовно стратегії розвитку банків за участю держави в умовах сучасної банківської кризи.

Учасники заходу висловили готовність продовжити професійний діалог, який відбувся в Академії, щодо таких питань: удосконалення діяльності банків із державним капіталом (БДК), зокрема, генезис та перспективи БДК, взаємодія БДК у рамках нових стратегій, механізм взаємодії Укрексімбанку з іншими учасниками в державному сприянні експорту товарів з високою часткою доданої вартості та послуг, використання ефекту синергії спеціалізованих БДК, розвиток корпоративного фінансування, реалізація потенціалу БДК для посилення арсеналу державної антициклічної політики; корпоративне управління в БДК за сучасними стандартами; необхідні зміни в нормативно-правовій базі для створення цивілізованого ринку проблемних активів.

Учасники дискусії дійшли висновку про необхідність вжиття радикальних антикризових заходів держави відносно БДК задля підвищення фінансової стабільності й зміцнення довіри до банківського сектору та запропонували таке.

У частині корпоративного управління

1. Сформулювати як стратегічні пріоритети для БДК:

1.1. Реалізацію конкурентних переваг БДК на ринку;

1.2. Виконання ДУБ ролі компенсатора ризиків в умовах системної кризи;

1.3. Диференціацію пріоритетів для періоду подолання кризи та посткризового розвитку;

1.4. Отримання прямого та опосередкованого ефекту від участі держави в капіталі банків;

1.5. Створення державного банку розвитку за аналогом найкращих апробованих у світі моделей бізнесу;

1.6. Фокусування Укрексімбанку на фінансуванні експорту й імпорту як домінуючому бізнесі;

1.7. Продовження оптимізації мережі відділень Укрексімбанку під завдання розвитку експортно орієнтованих регіонів;

1.8. Створення державного агентства страхування для зовнішньоекономічних операцій банків;

1.9. Пом’якшення продуктової та цінової конкуренції між БДК шляхом їх сегментування за пріоритетними сегментами (галузями, національними програмами);

1.10. Нівелювання негативних наслідків випереджаючого розвитку БДК для конкуренції в банківському секторі України;

1.11. Встановлення цільових значень вирішальних показників діяльності банків (розмір активів і доходних вкладень, капіталізація, прибуток на активи та на капітал, співвідношення операційних витрат до операційного доходу тощо).

2. Змінити підходи до формування складу ради директорів (спостережних рад) БДК з відповідними змінами в нормативно-правовій базі, а саме:

2.1. Скасування квот на призначення членів спостережених рад від уряду та президента та запровадження конкурсних процедур відбору кандидатів;

2.2. Максимально можлива деполітизація кадрових призначень до складу вищих керівних органів;

2.3. Зниження надмірної плинності кадрів у вищих керівних органах як тривожного сигналу для ринку;

2.4. Розширення членства у спостережених радах за рахунок незалежних (невиконавчих) директорів із представників експертів у сфері аудиту, контролю ризиків, банківського менеджменту та стратегії, з доведенням складу до мінімум 10 членів ради, включаючи принаймні 5 незалежних директорів;

2.5. Забезпечення прозорості у прийнятті рішень про формування складу вищих керівних органів БДК.

3. Створення функціонально повноцінних комітетів при спостереженій раді в кожному БДК у складі не менше трьох осіб на чолі з кваліфікованими особами у комітетах:

3.1. Комітету з аудиту;

3.2. Комітету з ризиків;

3.3. Комітету з призначень;

3.4. Комітету з винагороди;

3.5. Комітету зі стратегії.

4. Розширення публічного розкриття інформації про банк:

4.1. Ключові аспекти середньострокової та довгострокової стратегії бізнесу БДК;

4.2. Якість активів за показниками частки прострочених кредитів та концентрації кредитного ризику (частка 20 найбільших груп позичальників у кредитному портфелі, частка реструктуризованих кредитів у кредитному портфелі);

4.3. Результати щорічного стрес-тестування за аналогом звітів для системно важливих банків у ЄС із визначенням потреби в додатковому капіталі;

4.4. Механізм матеріального стимулювання в БДК, включаючи характеристику системи преміювання для вищого керівництва за досягнення результатів;

4.5. Відповідність системи управління ризиками у БДК міжнародним стандартам, включаючи стандарти та рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду і Європейської адміністрації банківського нагляду ЕВА;

4.6. Звіт незалежного аудитора про підтвердження фінансової звітності за І півріччя кожного року;

4.7. Інформація про проведення засідань спостережних рад;

4.8. Рейтингові звіти.

5. Розробити ефективні механізм протидії:

5.1. Політичному втручанню у прийняття бізнес-рішень БДК;

5.2. Лобіюванню у кадрових призначеннях в БДК;

5.3. Конфліктам інтересів;

5.4. Моральній безвідповідальності (moral hazard) банкірів системно важливих банків.

У частині якості активів

• Обмежити концентрацію кредитного ризику БДК за великими позичальниками, зокрема спільних експозицій БДК до державних корпорацій;

• Розробити механізм діяльності державних компаній з управління проблемними активами та процедури передачі портфелів активів із БДК та банків, визнаних системно важливими;

• Реалізувати на базі банку «Родовід» концепцію повноцінного банку поганих активів (bad bank), використовуючи передовий світовий досвід створення таких установ та розроблені стандарти і процедури;

• Ініціювати зміни в нормативно-правовій базі щодо: оподаткування списання та передачі активів з метою стимулювання БДК, діяльності компаній з управління проблемними активами та моделі банку проблемних активів bad bank;

• Реалізувати програму довгострокового (від трьох років) рефінансування БДК та інших прийнятних банків для розвитку кредитування реального сектору за аналогом програм Європейського центрального банку та інших центральних банків Західної Європи.

В частині капіталізації

• Розробити нормативно-правову базу для випуску БДК конвертованих облігацій (аналог облігацій типу COCOs) для трансформації в капітал першого рівня у разі критичного зниження адекватності капіталу;

• Розробити та реалізувати інструменти залучення приватного капіталу в БДК шляхом емісії депозитарних розписок, субординованих зобов’язань, гібридних інструментів капіталу та розміщення міноритарних пакетів акцій на фондовому ринку, використовуючи зарубіжний досвід реприватизації націоналізованих і державних банків Великобританії, Нідерландів та КНР.

У рамках проведення конференції за ініціативою президента Академії д.е.н., професора Тетяни Єфименко відбулася окрема зустріч науковців Академії (директор НДФІ, к.е.н. Сергій Гасанов; академік НАНУ, д.е.н., професор Олег Білорус; д.е.н., професор Олександр Любіч) з Домініком Меню, на якій Тетяна Єфименко урочисто вручила йому пам’ятну медаль/знак Академії.

На знімку: вручення пам’ятної медалі Академії
(Тетяна Єфименко та Домінік Меню).

На знімку (зліва направо):
О. Любіч, С. Гасанов, Т. Єфименко,
Д. Меню, О. Білорус.

На конференції обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України та інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 жовтня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «РЕКАПІТАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНІ БАНКИ»

Семінар «Рекапіталізація та державні банки» організовано Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) разом із Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами», що реалізується GIZ. Захід відбувся 8 жовтня 2015 р.

Довідка. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH є федеральною установою, яка підтримує уряд Німеччини в досягненні визначених ним цілей у сфері міжнародного співробітництва задля сталого розвитку. Організація GIZ сприяє підготовці проекту Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, будучи членом відповідної Робочої групи, створеної за дорученням Міністерства фінансів України.

Під час семінару з доповідями виступили експерти GIZ та науковці Академії фінансового управління, а саме співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики (завідувач відділу, д.е.н., професор О. Любіч, п.н.с., к.е.н. А. Дробязко та с.н.с., к.е.н. Г. Бортніков), заступники директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України А. Страшний та Н. Страхова.

До заходу долучилися представники таких установ: Міністерство фінансів України, Національний банк України, Рахункова палата України, Державна фіскальна служба України, Державна фінансова інспекція України, Державна служба фінансового моніторингу, ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», СРО Асоціація «Українські фондові торговці», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», Київський національний університет технологій та дизайну, Торгово-промислова палата України, Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», ГО «Асоціація українських банків», загалом понад 70 делегатів.

На першій сесії семінару доповідав доктор Ганс Рекерс на тему «Управління державною часткою у банках Міністерством фінансів» (авторські слайди розміщено за посиланням http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_ 561791915f9cd.pdf). Його виступ викликав посилений інтерес у присутніх, зумовивши активну професійну дискусію. Тривалий час Г. Рекерс відповідав на запитання та коментарі слухачів.

Довідка. Д-р Ганс Рекерс (Німеччина) має багаторічний досвід у сфері управління державними банками та регулювання фінансових ринків, як на рівні федеральних земель, так і на центральному рівні; був Членом Правління Німецького федерального банку (Bundesbank), Членом Наглядової ради банку HSH Nordbank, Директором Асоціації державних банків Німеччини, а також Головою Бюджетного департаменту Федерального міністерства фінансів Німеччини тощо.

На знімку: у залі засідання. На знімку (зліва направо): Тетяна Венцель (GIZ), д-р Ганс Рекерс.

Після перерви розпочалася друга сесія семінару, протягом якої відбувалися презентації досліджень науковців Академії: Банківські кризи в Україні 2008–2010 та 2014–2015 рр. (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Результати і перспективи діяльності державних банків в Україні (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Регулятивні вимоги до системно важливих державних банків: світовий досвід (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч); Виведення проблемних активів з державних банків як умова їх фінансового оздоровлення (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Як удосконалити підходи до рекапіталізаціїї банків за участю держави з врахуванням міжнародної практики? (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч).

Активну участь у обговоренні порядку денного виявив президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків» Ю. Прозоров, запрошений до Президії заходу.

На знімку президія форуму (зліва направо):
Г. Бортніков, О. Любіч, А. Дробязко, Ю. Прозоров.

Значний інтерес у присутніх викликала доповідь Наталії Страхової (заступник директора Департаменту фінансової політики – начальник відділу з питань банківських послуг та координації взаємодії з НБУ Міністерства фінансів України) на тему «Критерії відбору банків для обслуговування рахунків державних фондів та підприємств, виплат працівникам бюджетних установ та соціальних виплат».

На фото: Г. Бортніков та Н. Страхова

Головну увагу на семінарі було приділено аналізу результатів роботи державних банків і питанням їх подальшого розвитку.

Довідка: До переліку державних банків входять унітарні банки АТ Укрексімбанк, АТ Ощадбанк, та банки з державною часткою понад 95 %: АБ Укргазбанк, ПАТ Родовід банк та АТ Розрахунковий центр (останній належить державним банкам і Національному банку України). З цього переліку виключені банки, що перебувають у стадії ліквідації: ПАТ КБ Київ, ПАТ Український банк реконструкції та розвитку і АТ Держзембанк.

За результатами семінару «Рекапіталізація та державні банки» учасники дійшли згоди щодо поглядів на подальший розвиток державних банків, зокрема, за такими положеннями.

• Підтримка націоналізованих і унітарних банків за умов кризи передбачає радикальну реформу банківського нагляду, незастосування санкцій до банків за тимчасове порушення економічних нормативів, підвищення вимоги до власників щодо збільшення буферу капіталу, обмеження кредитування пов’язаних сторін.

• Передумовами розвитку державних банків є виведення з них проблемних активів; продовження капіталізації за участю держави тих банків, щодо яких прийнята чітка стратегія розвитку; наявність мотивованого й професійного менеджменту, вибір моделі бізнесу (універсального або спеціалізованого банку). Держава може бути ефективним власником, якщо будуть працювати механізми: контролю з боку держави, мотивації управлінців та противаг політичному втручанню.

• Доцільно розширити перелік інструментів антикризової політики довгостроковим рефінансування банків для кредитування реального сектору та схем гарантування кредитів товаровиробникам, механізмом державних гарантій за субординованим боргом державних банків;

• Запровадити процедури перетворення боргу перед акціонерами в капітал або його списання в разі падіння капіталізації згідно з кращою міжнародною практикою, зокрема шляхом емісії конвертованих облігацій;

• Відмовитися від імпліцитної підтримки банків державою та перекласти на великі банки основний тягар витрат суспільства на оздоровлення банківського сектору, для чого запровадити додатковий збір з СВБ у державний фонд стабілізації банківського сектору з диференціацією залежно від масштабу бізнесу конкретного банку і профілю ризиків;

• Удосконалити корпоративний устрій у державних банках в частині взаємовідносини правління та наглядової ради, комітетів наглядової ради: аудиту, ризиків, призначень, розширення публічної звітності банків про їх фінансовий стан.

• З використанням передового європейського досвіду створити в Україні державні компанії з управління проблемними активами, розраховані не стільки на прийняття і продаж активів від банків, скільки на ефективне управління цим майном. У передачі активів ключовими питаннями є фінансування активних операцій та оцінювання активів на момент прийняття і перспективу. У разі створення в Україні такого агентства, по-перше, буде стимулюватися кредитування реального сектору великих корпорацій, по-друге, органічно доповниться програма капіталізації державних банків, і по-третє, є можливість не повторити помилок раніше реалізованих моделей КУПА за кордоном.

• Доречність входу держави в капітал послабленого кризою банку, якщо це системно важливий і життєздатний банк та наявна загроза фінансовій стабільності. Слід оцінювати наслідки такого заходу для конкуренції та ймовірність повернення державних інвестицій.

• Необхідними умовами успішного продажу частки держави в капіталі банку є: виведення /зменшення проблемних активів із банку різними шляхами, у тому числі через державну компанію з управління проблемними активами; вихід банку на сталу прибутковість, що передбачає здатність генерувати достатні надходження для поглинання основних можливих збитків за активними операціями; відновлення стабільного розвитку ринку, на якому працює цей банк.

• Для відбору комерційних банків як агентів бюджетних програм і фондів доцільно передбачити порядок надання звітності банками напряму зацікавленій організації та вдосконалити систему сигналів раннього попередження про проблеми в банках для вжиття своєчасних рішень із реагування на кризу і попередження втрати державних коштів.

У рамках семінару обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та представниками інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2015 року






НА ЗАСІДАННІ ВЧЕНОЇ РАДИ АКАДЕМІЇ ОБГОВОРИЛИ РЕЗУЛЬТАТИ ВІЗИТУ НАУКОВЦІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В РЕСПУБЛІЦІ БОЛГАРІЯ

З метою вивчення особливостей функціонування системи соціального захисту Болгарії, її фінансових аспектів та досвіду децентралізації з 22 по 26 вересня 2015 року науковці Академії під головуванням чл.-кор. НАН України Т. Єфименко перебували у м. Софія з візитом, організованому Представництвом ЮНІСЕФ в Україні.

У складі офіційної делегації, до складу якої разом із представниками Академії належали представники Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, представники офісу Уповноваженого Президента із захисту прав дитини тощо. В межах інтенсивної програми було проведено робочі зустрічі у Міністерстві фінансів Болгарії, Секретаріаті Президента Болгарії з питань соціальної політики, молоді та спорту, Агентстві соціальної допомоги, Державному агентстві захисту дитини, Національному об’єднанні муніципалітетів, Обласній адміністрації м. Софія та столичному муніципалітеті, Регіональній дирекції соціальних послуг та Дирекції соціальної допомоги у м. Софія, в межах яких було детально обговорено питання системи соціальної допомоги та фінансування соціальних послуг у Болгарії, важливі аспекти деінституціалізації, підходи до ліцензування та делегування соціальних послуг із визначенням потреб і якості надання послуг різним групам отримувачів, визначення вартості, особливостей планування, управління, фінансування та надання соціальних послуг на державному і місцевому рівнях, висвітленню питань соціальної політики в контексті процесу приєднання до Європейського Союзу.

Учасники української делегації спільно з представниками UNICEF провели обговорення формату подальшої координації напрямів розвитку міжвідомчої аналітичної роботи щодо вивчення законодавчих та підзаконних актів Європейського Союзу та Болгарії із залученням науковців і експертів Академії. Зокрема, організаційно відповідна діяльність ґрунтуватиметься на перспективах проведення наукових досліджень, науково-організаційних та науково-комунікаційних заходів спільно з Представництвом UNIСEF та іншими міжнародними інституціями, узгодженої взаємодії із представниками різних гілок влади, з авторитетними представниками громадянського суспільства тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 жовтня 2015 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У КИЇВСЬКОМУ МІЖНАРОДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ФОРУМІ «УКРАЇНА: З ТРЕТЬОГО СВІТУ В ПЕРШИЙ»

Президент Академії Єфименко Тетяна Іванівна взяла участь у Другому Київському міжнародному економічному форумі «Україна: з третього світу в перший», який відбувся 8 жовтня 2015 року в м. Києві.

Захід був організований Асоціацією «Інноваційний розвиток України» і Дискусійним клубом «Коло». Головна мета форуму – визначити, які саме структурні зміни потрібні для швидкого економічного зростання України. Експерти солідарні в тому, що першочергове завдання – сформувати єдину стратегію розвитку та визначитися із джерелами фінансування реформ. Відтак, важливою функцією проведення форуму було створення конструктивного діалогу між представниками бізнесу, влади та професійної експертної спільноти з питань пошуку нових джерел та ресурсів економічного зростання.

Програма другого Київського міжнародного економічного форуму складалася з пленарного засідання та 11 панельних дискусій, які висвітлювали найвагоміші напрями економічної діяльності України та проблеми, з цим пов’язані.

На знімку: Тетяна Іванівна Єфименко.

У форумі взяли участь авторитетні іноземні й вітчизняні спікери: відомі економісти й реформатори, представники великих міжнародних компаній, громадські діячі, члени Кабінету Міністрів та депутати Верховної Ради України. Зокрема, Олексій Павленко (міністр аграрної політики та продовольства України), Леонід Козаченко (президент Української аграрної конфедерації), Ерік Райнерт (професор Норвезького інституту стратегічних досліджень) та Джеймс Гелбрейт (професор Школи зі зав'язків з громадськістю ім. Ліндона Джонсона, підрозділ Техаського університету в Остіні). Серед почесних спікерів Форуму – Богдан Гаврилишин (член Римського клубу і Світової академії мистецтва та науки).

Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) – постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 жовтня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИЇЗНОМУ РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ

За ініціативи президента Академії, чл.-кор. НАН України, доктора економічних наук, професора Тетяни Єфименко, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч та завідувач відділу місцевих фінансів та міжбюджетних відносин к.е.н. О. Шишко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та Правління Українського союзу промисловців і підприємців, яке відбулося 25 вересня 2015 р. в м. Харкові.

На знімку: президія заходу.                      На знімку (зліва направо): О. Любіч, О. Шишко.

Головну увагу на засіданні було приділено результатам виконання Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу, розвитку підприємництва та відновлення промислового комплексу Харківщини, проблемам підприємництва в регіонах, що межують із зоною проведення АТО.

До заходу долучилися представники Харківської ОДА, Харківської обласної ради, Українського союзу промисловців і підприємців, ГС «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО», представники бізнесу Харківщини, державні регулятори, науковці, інвестори.

Відкрив засідання голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах. Він зазначив, що ефективно працююча економіка має стати фактором, який посилить соціальну стабільність у країні, буде найкращою агітацією за державність і територіальну цілісність, зумовить зростання патріотизму серед населення.

На знімку: на трибуні А. Кінах.

Академік НАН України Володимир Семиноженко наголошував на необхідності прискореного освоєння інноваційних продуктів і технологій, які дадуть змогу забезпечити конкурентоспроможність держави на зовнішніх ринках, а також посиленої державної підтримки сучасних наукових розробок, ІТ-сфери.

На знімку: В. Семиноженко.

Керівництво області відзначило важливість програмної підтримки машинобудівного комплексу, який має величезний потенціал. Водночас через агресію на сході в регіоні докорінно змінилася економічна модель, постало завдання переорієнтації експорту на інші зовнішні ринки.

Науковці Академії фінансового управління підготували презентації до засідання на теми «Відновлення кредитування реального сектору економіки за рахунок довгострокових програм рефінансування» (О. Любіч) та «Критичні перешкоди до реалізації положень фіскальної децентралізації» (О. Шишко).

Учасники Антикризової ради громадських організацій, правління УСПП висловилися за активізацію роботи з реалізації Антикризової програми, поставили вимогу перед вищим керівництвом держави налагодити комунікації з бізнесом, з огляду на те, що в контексті величезних ризиків, з якими стикнулася наша країна, консолідація всіх відповідальних, прагматичних, патріотичних сил має принципове значення. Ухвалено рішення про доповнення Антикризової програми відповідно до потреб часу.

У рамках зустрічі обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з УСПП. Президент УСПП А. Кінах у заключному слові відзначив позитивний ефект від участі науковців Академії у засіданні та надані пропозиції щодо Резолюції заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 вересня 2015 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30
©2003