МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2911516
 
 
   

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ НА ТЕМУ: «ЖОВТЕНЬ 2015 РОКУ. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: ПОЧАТОК ЗРОСТАННЯ ЧИ УПОВІЛЬНЕННЯ ПАДІННЯ?»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?», яке відбулося 28 жовтня 2015 р. в офісі «Фідобанку» у м. Києві.

Довідка. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.

Цілі засідання: розгляд низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зокрема підсумків діяльності банків за останні три квартали; обговорення ефективних практичних кроків для вдосконалення і розвитку бізнесу, у тому числі сучасних інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору.

Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко та голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. Під час обговорення докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на стабільність діяльності банківської системи.

На знімку: у залі засідань.

На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, ключовим словом у сфері діяльності банківських установ є слово «довіра», що насамперед пов’язано з довірою суспільства до дій Національного банку України та урядових структур зі стабілізації макроекономічної ситуації.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Ю. Прозоров, А. Дробязко, А. Волков, Г. Оліфер.

Так, зокрема, Анатолій Дробязко, висунув такі тези:

1. Стверджувати, що у третьому кварталі відбулася зміна тенденції в банківському секторі – зарано. Немає довіри до діяльності банківських установ, валютні депозити виходять із банківської системи, скорочується кредитування фізичних осіб. Наявне деяке зростання обсягів обігових коштів у банківській системі юридичних осіб, а також стабілізація обсягів кредитування юридичних осіб. Зараз на валютному ринку крихка рівновага, але немає впевненості, що «маховик» девальвації не почне розкручуватися знову.

2. Стабільність у банківському секторі повинні підтримувати не тільки заходи НБУ, а й уряд через банки з державним капіталом, які на сьогодні становлять 25 % за обсягами активів і пасивів.

3. Найважливішою новиною для ринку має стати відновлення роботи на належному рівні органів корпоративного управління як НБУ, так і державними банками. Це стосується роботи Наглядових рад, а також підрозділів, які готують для них об’єктивну інформацію – насамперед аудиторських служб і служб ризик-менеджменту.

4. Широкий діалог із суспільством членів колегіальних органів державних банків і НБУ, а також топ-менеджменту, зрозумілі для населення сигнали, зняття адміністративних обмежень на грошовому й валютному ринку – це шлях відновлення довіри до роботи банківської та фінансової системи загалом.

У свою чергу, Євген Бублик (Інститут економіки і прогнозування НАН України) відзначив, що одним із основних факторів, які зумовлюють збереження негативного тренду в банківській системі України, є катастрофічне зниження рівня довіри між усіма учасниками ринку банківських послуг. Через це, в умовах високих процентних ставок та значних обсягів коштів на руках у населення, продовжується відтік депозитів з банків, за суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Перехід від етапу «очищення» банківської системи до конструктивнішого етапу забезпечення стабільності економіки може суттєво покращити рівень довіри.

Сергій Волков (голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів) переконаний, що поняття «кредитна система» підмінили поняттям «банківська система», а це свідчить про втрату ринкової сутності кредиту. За умови подальшого розвитку подій за таким сценарієм, функція емісійного центру поступово перейде до Міністерства фінансів України. У такому випадку випуск грошей слугуватиме не джерелом кредитів економіці, а обслуговуватиме нетоварну емісію державного боргу, породжуючи диспропорції в економіці та інфляцію, а ОВДП стануть основним банківським активом та єдиним інструментом для інвестицій на місцевому ринку цінних паперів.

Геннадій Бортніков від імені науковців відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління» оголосив пропозиції антикризового характеру.

На національному рівні:

• якнайшвидша політична стабілізація, яка є необхідною передумовою відновлення фінансової та макроекономічної стабільності;

• прийняття програми дешевого довгострокового рефінансування життєздатних банків центральним банком для розвитку кредитування реального сектору (доступність кредитів);

• упровадження інструменту облігацій, конвертованих у капітал в разі падіння адекватності капіталу, що збільшить запас міцності банків і зміцнить довіру до банків з боку користувачів їхніх послуг;

• виведення певних портфелів проблемних кредитів із системно важливих банків на спеціальні структури, включаючи державні компанії з управління проблемними активами, що дасть змогу уникнути розпродажу активів і обвалу їх ринку;

• програми реструктуризації певних типів кредитів, включаючи валютні та іпотечні кредити;

• створення інституту банківського Омбусдмена для врегулювання конфліктів між клієнтами і банками на позасудовій основі, без потреби втручання регулятора;

• розроблення та реалізація чіткої регулятивної політики держави щодо системно та особливо важливих банків, що дає можливість уникнути проблеми моральної безвідповідальності (too big too fail);

• створення державного інституту гарантій за кредитами бізнесу, що посилить захищеність банків-кредиторів і зробить доступнішими кредити для МСП.

На мікрорівні (окремих банків):

• розроблення програми антикризових маркетингових комунікацій, яка передбачає активну позицію банку в попередженні та подоланні кризи довіри, що призводить до банківської паніки (втечі вкладників).

Анатолій Дробязко додав, що вкрай необхідно для відновлення довіри до банківського сектору, передусім державних банків, створити повноцінне корпоративне управління в системно важливих банках, включаючи високі стандарти дотримання балансу інтересів усіх зацікавлених сторін, управління ризиками та публічного розкриття інформації.

Михайло Довбенко, підсумовуючи обговорення, зазначив: «Як представник керівництва Комітету Верховної ради з питань фінансової політики і банківської діяльності висловлюю подяку членам Клубу банкірів за цікаву дискусію, а також за професійний погляд на найгостріші проблеми розвитку банківської системи». Він наголосив, що Комітет і надалі буде приділяти велику увагу співпраці з професійними учасниками ринку з метою кращого розуміння процесів, що відбуваються, та розробки і підтримки адекватних законодавчих ініціатив.

На знімку (зліва направо): М. Довбенко, Л. Мостова, О. Любіч.

За результатами дискусії, яка відбулася на засіданні Клубу банкірів, представники банківської спільноти та науковці домовилися про розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України та профільними комітетами Верховної Ради щодо зміцнення довіри до банківського сектору, формування стратегії розвитку банків в умовах сучасної банківської кризи і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі країни.

На конференції також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, Клубом банкірів, представниками банківської спільноти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 листопада 2015 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗУВАЛА ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ»

Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку державних банків в Україні» була проведена 15 жовтня 2015 р. Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України.

З вітальним словом на відкритті конференції виступили: президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко; заступник директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України Андрій Страшний; глава корпоративного інвестиційного бізнесу BNP Paribas в Україні та Казахстані Домінік Меню.

На знімку: виступ Т. Єфименко.                              На знімку: виступ Д. Меню.

До обговорення ключових питань конференції були залучені представники BNP Paribas, ПАТ «УкрСиббанк», ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», УМВБ, Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, ПАТ «УБРР», ПАТ «Родовід банк», ВРУ, журналу «Форбс», Київського банківського союзу, УКБС, Міністерства фінансів України, ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Ощадбанк», аспіранти та науковці ДННУ «Академія фінансового управління», загалом понад 50 делегатів.

Модераторами заходу були науковці Академії – д.е.н., професор Олександр Любіч та к.е.н. Генадій Бортніков. Програма включала проведення двох сесій: «Роль державних банків у стимулюванні відновлення економічного зростання» та «Стратегія розвитку державних банків в Україні».

Під час конференції з доповідями виступили Домінік Меню, к.е.н. Анатолій Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління») та к.е.н. Генадій Бортніков, Андрій Страшний; Тетяна Сисоєва (к.е.н., радник Голови правління ПАТ «Родовід банк»), Юрій Прозоров (президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків»), Віталій Шапран (к.е.н., головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг»).

На знімку: в залі засідання.

Відбулися жвава дискусія та виступи представників державних і комерційних банків, інших установ.

На знімку: виступи А. Страшного та Т. Сисоєвої.

Тетяна Сисоєва відзначила роль вчених Академії у вирішенні розглянутих на конференції питань: «Спасибі співробітникам Академії – є монографія, яка узагальнила світовий досвід по створенню інститутів для роботи з проблемними активами!».

На знімку: в залі засідань.                                       На знімку: виступ А. Дробязко.

За результатами дискусії щодо стратегії державних банків в Україні, яка відбулася на конференції, представники банківської спільноти та науковці погодили наведені нижче рекомендації для Міністерства фінансів України та Національного банку України стосовно стратегії розвитку банків за участю держави в умовах сучасної банківської кризи.

Учасники заходу висловили готовність продовжити професійний діалог, який відбувся в Академії, щодо таких питань: удосконалення діяльності банків із державним капіталом (БДК), зокрема, генезис та перспективи БДК, взаємодія БДК у рамках нових стратегій, механізм взаємодії Укрексімбанку з іншими учасниками в державному сприянні експорту товарів з високою часткою доданої вартості та послуг, використання ефекту синергії спеціалізованих БДК, розвиток корпоративного фінансування, реалізація потенціалу БДК для посилення арсеналу державної антициклічної політики; корпоративне управління в БДК за сучасними стандартами; необхідні зміни в нормативно-правовій базі для створення цивілізованого ринку проблемних активів.

Учасники дискусії дійшли висновку про необхідність вжиття радикальних антикризових заходів держави відносно БДК задля підвищення фінансової стабільності й зміцнення довіри до банківського сектору та запропонували таке.

У частині корпоративного управління

1. Сформулювати як стратегічні пріоритети для БДК:

1.1. Реалізацію конкурентних переваг БДК на ринку;

1.2. Виконання ДУБ ролі компенсатора ризиків в умовах системної кризи;

1.3. Диференціацію пріоритетів для періоду подолання кризи та посткризового розвитку;

1.4. Отримання прямого та опосередкованого ефекту від участі держави в капіталі банків;

1.5. Створення державного банку розвитку за аналогом найкращих апробованих у світі моделей бізнесу;

1.6. Фокусування Укрексімбанку на фінансуванні експорту й імпорту як домінуючому бізнесі;

1.7. Продовження оптимізації мережі відділень Укрексімбанку під завдання розвитку експортно орієнтованих регіонів;

1.8. Створення державного агентства страхування для зовнішньоекономічних операцій банків;

1.9. Пом’якшення продуктової та цінової конкуренції між БДК шляхом їх сегментування за пріоритетними сегментами (галузями, національними програмами);

1.10. Нівелювання негативних наслідків випереджаючого розвитку БДК для конкуренції в банківському секторі України;

1.11. Встановлення цільових значень вирішальних показників діяльності банків (розмір активів і доходних вкладень, капіталізація, прибуток на активи та на капітал, співвідношення операційних витрат до операційного доходу тощо).

2. Змінити підходи до формування складу ради директорів (спостережних рад) БДК з відповідними змінами в нормативно-правовій базі, а саме:

2.1. Скасування квот на призначення членів спостережених рад від уряду та президента та запровадження конкурсних процедур відбору кандидатів;

2.2. Максимально можлива деполітизація кадрових призначень до складу вищих керівних органів;

2.3. Зниження надмірної плинності кадрів у вищих керівних органах як тривожного сигналу для ринку;

2.4. Розширення членства у спостережених радах за рахунок незалежних (невиконавчих) директорів із представників експертів у сфері аудиту, контролю ризиків, банківського менеджменту та стратегії, з доведенням складу до мінімум 10 членів ради, включаючи принаймні 5 незалежних директорів;

2.5. Забезпечення прозорості у прийнятті рішень про формування складу вищих керівних органів БДК.

3. Створення функціонально повноцінних комітетів при спостереженій раді в кожному БДК у складі не менше трьох осіб на чолі з кваліфікованими особами у комітетах:

3.1. Комітету з аудиту;

3.2. Комітету з ризиків;

3.3. Комітету з призначень;

3.4. Комітету з винагороди;

3.5. Комітету зі стратегії.

4. Розширення публічного розкриття інформації про банк:

4.1. Ключові аспекти середньострокової та довгострокової стратегії бізнесу БДК;

4.2. Якість активів за показниками частки прострочених кредитів та концентрації кредитного ризику (частка 20 найбільших груп позичальників у кредитному портфелі, частка реструктуризованих кредитів у кредитному портфелі);

4.3. Результати щорічного стрес-тестування за аналогом звітів для системно важливих банків у ЄС із визначенням потреби в додатковому капіталі;

4.4. Механізм матеріального стимулювання в БДК, включаючи характеристику системи преміювання для вищого керівництва за досягнення результатів;

4.5. Відповідність системи управління ризиками у БДК міжнародним стандартам, включаючи стандарти та рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду і Європейської адміністрації банківського нагляду ЕВА;

4.6. Звіт незалежного аудитора про підтвердження фінансової звітності за І півріччя кожного року;

4.7. Інформація про проведення засідань спостережних рад;

4.8. Рейтингові звіти.

5. Розробити ефективні механізм протидії:

5.1. Політичному втручанню у прийняття бізнес-рішень БДК;

5.2. Лобіюванню у кадрових призначеннях в БДК;

5.3. Конфліктам інтересів;

5.4. Моральній безвідповідальності (moral hazard) банкірів системно важливих банків.

У частині якості активів

• Обмежити концентрацію кредитного ризику БДК за великими позичальниками, зокрема спільних експозицій БДК до державних корпорацій;

• Розробити механізм діяльності державних компаній з управління проблемними активами та процедури передачі портфелів активів із БДК та банків, визнаних системно важливими;

• Реалізувати на базі банку «Родовід» концепцію повноцінного банку поганих активів (bad bank), використовуючи передовий світовий досвід створення таких установ та розроблені стандарти і процедури;

• Ініціювати зміни в нормативно-правовій базі щодо: оподаткування списання та передачі активів з метою стимулювання БДК, діяльності компаній з управління проблемними активами та моделі банку проблемних активів bad bank;

• Реалізувати програму довгострокового (від трьох років) рефінансування БДК та інших прийнятних банків для розвитку кредитування реального сектору за аналогом програм Європейського центрального банку та інших центральних банків Західної Європи.

В частині капіталізації

• Розробити нормативно-правову базу для випуску БДК конвертованих облігацій (аналог облігацій типу COCOs) для трансформації в капітал першого рівня у разі критичного зниження адекватності капіталу;

• Розробити та реалізувати інструменти залучення приватного капіталу в БДК шляхом емісії депозитарних розписок, субординованих зобов’язань, гібридних інструментів капіталу та розміщення міноритарних пакетів акцій на фондовому ринку, використовуючи зарубіжний досвід реприватизації націоналізованих і державних банків Великобританії, Нідерландів та КНР.

У рамках проведення конференції за ініціативою президента Академії д.е.н., професора Тетяни Єфименко відбулася окрема зустріч науковців Академії (директор НДФІ, к.е.н. Сергій Гасанов; академік НАНУ, д.е.н., професор Олег Білорус; д.е.н., професор Олександр Любіч) з Домініком Меню, на якій Тетяна Єфименко урочисто вручила йому пам’ятну медаль/знак Академії.

На знімку: вручення пам’ятної медалі Академії
(Тетяна Єфименко та Домінік Меню).

На знімку (зліва направо):
О. Любіч, С. Гасанов, Т. Єфименко,
Д. Меню, О. Білорус.

На конференції обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України та інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 жовтня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «РЕКАПІТАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНІ БАНКИ»

Семінар «Рекапіталізація та державні банки» організовано Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) разом із Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами», що реалізується GIZ. Захід відбувся 8 жовтня 2015 р.

Довідка. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH є федеральною установою, яка підтримує уряд Німеччини в досягненні визначених ним цілей у сфері міжнародного співробітництва задля сталого розвитку. Організація GIZ сприяє підготовці проекту Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, будучи членом відповідної Робочої групи, створеної за дорученням Міністерства фінансів України.

Під час семінару з доповідями виступили експерти GIZ та науковці Академії фінансового управління, а саме співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики (завідувач відділу, д.е.н., професор О. Любіч, п.н.с., к.е.н. А. Дробязко та с.н.с., к.е.н. Г. Бортніков), заступники директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України А. Страшний та Н. Страхова.

До заходу долучилися представники таких установ: Міністерство фінансів України, Національний банк України, Рахункова палата України, Державна фіскальна служба України, Державна фінансова інспекція України, Державна служба фінансового моніторингу, ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», СРО Асоціація «Українські фондові торговці», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», Київський національний університет технологій та дизайну, Торгово-промислова палата України, Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», ГО «Асоціація українських банків», загалом понад 70 делегатів.

На першій сесії семінару доповідав доктор Ганс Рекерс на тему «Управління державною часткою у банках Міністерством фінансів» (авторські слайди розміщено за посиланням http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_ 561791915f9cd.pdf). Його виступ викликав посилений інтерес у присутніх, зумовивши активну професійну дискусію. Тривалий час Г. Рекерс відповідав на запитання та коментарі слухачів.

Довідка. Д-р Ганс Рекерс (Німеччина) має багаторічний досвід у сфері управління державними банками та регулювання фінансових ринків, як на рівні федеральних земель, так і на центральному рівні; був Членом Правління Німецького федерального банку (Bundesbank), Членом Наглядової ради банку HSH Nordbank, Директором Асоціації державних банків Німеччини, а також Головою Бюджетного департаменту Федерального міністерства фінансів Німеччини тощо.

На знімку: у залі засідання. На знімку (зліва направо): Тетяна Венцель (GIZ), д-р Ганс Рекерс.

Після перерви розпочалася друга сесія семінару, протягом якої відбувалися презентації досліджень науковців Академії: Банківські кризи в Україні 2008–2010 та 2014–2015 рр. (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Результати і перспективи діяльності державних банків в Україні (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Регулятивні вимоги до системно важливих державних банків: світовий досвід (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч); Виведення проблемних активів з державних банків як умова їх фінансового оздоровлення (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Як удосконалити підходи до рекапіталізаціїї банків за участю держави з врахуванням міжнародної практики? (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч).

Активну участь у обговоренні порядку денного виявив президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків» Ю. Прозоров, запрошений до Президії заходу.

На знімку президія форуму (зліва направо):
Г. Бортніков, О. Любіч, А. Дробязко, Ю. Прозоров.

Значний інтерес у присутніх викликала доповідь Наталії Страхової (заступник директора Департаменту фінансової політики – начальник відділу з питань банківських послуг та координації взаємодії з НБУ Міністерства фінансів України) на тему «Критерії відбору банків для обслуговування рахунків державних фондів та підприємств, виплат працівникам бюджетних установ та соціальних виплат».

На фото: Г. Бортніков та Н. Страхова

Головну увагу на семінарі було приділено аналізу результатів роботи державних банків і питанням їх подальшого розвитку.

Довідка: До переліку державних банків входять унітарні банки АТ Укрексімбанк, АТ Ощадбанк, та банки з державною часткою понад 95 %: АБ Укргазбанк, ПАТ Родовід банк та АТ Розрахунковий центр (останній належить державним банкам і Національному банку України). З цього переліку виключені банки, що перебувають у стадії ліквідації: ПАТ КБ Київ, ПАТ Український банк реконструкції та розвитку і АТ Держзембанк.

За результатами семінару «Рекапіталізація та державні банки» учасники дійшли згоди щодо поглядів на подальший розвиток державних банків, зокрема, за такими положеннями.

• Підтримка націоналізованих і унітарних банків за умов кризи передбачає радикальну реформу банківського нагляду, незастосування санкцій до банків за тимчасове порушення економічних нормативів, підвищення вимоги до власників щодо збільшення буферу капіталу, обмеження кредитування пов’язаних сторін.

• Передумовами розвитку державних банків є виведення з них проблемних активів; продовження капіталізації за участю держави тих банків, щодо яких прийнята чітка стратегія розвитку; наявність мотивованого й професійного менеджменту, вибір моделі бізнесу (універсального або спеціалізованого банку). Держава може бути ефективним власником, якщо будуть працювати механізми: контролю з боку держави, мотивації управлінців та противаг політичному втручанню.

• Доцільно розширити перелік інструментів антикризової політики довгостроковим рефінансування банків для кредитування реального сектору та схем гарантування кредитів товаровиробникам, механізмом державних гарантій за субординованим боргом державних банків;

• Запровадити процедури перетворення боргу перед акціонерами в капітал або його списання в разі падіння капіталізації згідно з кращою міжнародною практикою, зокрема шляхом емісії конвертованих облігацій;

• Відмовитися від імпліцитної підтримки банків державою та перекласти на великі банки основний тягар витрат суспільства на оздоровлення банківського сектору, для чого запровадити додатковий збір з СВБ у державний фонд стабілізації банківського сектору з диференціацією залежно від масштабу бізнесу конкретного банку і профілю ризиків;

• Удосконалити корпоративний устрій у державних банках в частині взаємовідносини правління та наглядової ради, комітетів наглядової ради: аудиту, ризиків, призначень, розширення публічної звітності банків про їх фінансовий стан.

• З використанням передового європейського досвіду створити в Україні державні компанії з управління проблемними активами, розраховані не стільки на прийняття і продаж активів від банків, скільки на ефективне управління цим майном. У передачі активів ключовими питаннями є фінансування активних операцій та оцінювання активів на момент прийняття і перспективу. У разі створення в Україні такого агентства, по-перше, буде стимулюватися кредитування реального сектору великих корпорацій, по-друге, органічно доповниться програма капіталізації державних банків, і по-третє, є можливість не повторити помилок раніше реалізованих моделей КУПА за кордоном.

• Доречність входу держави в капітал послабленого кризою банку, якщо це системно важливий і життєздатний банк та наявна загроза фінансовій стабільності. Слід оцінювати наслідки такого заходу для конкуренції та ймовірність повернення державних інвестицій.

• Необхідними умовами успішного продажу частки держави в капіталі банку є: виведення /зменшення проблемних активів із банку різними шляхами, у тому числі через державну компанію з управління проблемними активами; вихід банку на сталу прибутковість, що передбачає здатність генерувати достатні надходження для поглинання основних можливих збитків за активними операціями; відновлення стабільного розвитку ринку, на якому працює цей банк.

• Для відбору комерційних банків як агентів бюджетних програм і фондів доцільно передбачити порядок надання звітності банками напряму зацікавленій організації та вдосконалити систему сигналів раннього попередження про проблеми в банках для вжиття своєчасних рішень із реагування на кризу і попередження втрати державних коштів.

У рамках семінару обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та представниками інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2015 року






НА ЗАСІДАННІ ВЧЕНОЇ РАДИ АКАДЕМІЇ ОБГОВОРИЛИ РЕЗУЛЬТАТИ ВІЗИТУ НАУКОВЦІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В РЕСПУБЛІЦІ БОЛГАРІЯ

З метою вивчення особливостей функціонування системи соціального захисту Болгарії, її фінансових аспектів та досвіду децентралізації з 22 по 26 вересня 2015 року науковці Академії під головуванням чл.-кор. НАН України Т. Єфименко перебували у м. Софія з візитом, організованому Представництвом ЮНІСЕФ в Україні.

У складі офіційної делегації, до складу якої разом із представниками Академії належали представники Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, представники офісу Уповноваженого Президента із захисту прав дитини тощо. В межах інтенсивної програми було проведено робочі зустрічі у Міністерстві фінансів Болгарії, Секретаріаті Президента Болгарії з питань соціальної політики, молоді та спорту, Агентстві соціальної допомоги, Державному агентстві захисту дитини, Національному об’єднанні муніципалітетів, Обласній адміністрації м. Софія та столичному муніципалітеті, Регіональній дирекції соціальних послуг та Дирекції соціальної допомоги у м. Софія, в межах яких було детально обговорено питання системи соціальної допомоги та фінансування соціальних послуг у Болгарії, важливі аспекти деінституціалізації, підходи до ліцензування та делегування соціальних послуг із визначенням потреб і якості надання послуг різним групам отримувачів, визначення вартості, особливостей планування, управління, фінансування та надання соціальних послуг на державному і місцевому рівнях, висвітленню питань соціальної політики в контексті процесу приєднання до Європейського Союзу.

Учасники української делегації спільно з представниками UNICEF провели обговорення формату подальшої координації напрямів розвитку міжвідомчої аналітичної роботи щодо вивчення законодавчих та підзаконних актів Європейського Союзу та Болгарії із залученням науковців і експертів Академії. Зокрема, організаційно відповідна діяльність ґрунтуватиметься на перспективах проведення наукових досліджень, науково-організаційних та науково-комунікаційних заходів спільно з Представництвом UNIСEF та іншими міжнародними інституціями, узгодженої взаємодії із представниками різних гілок влади, з авторитетними представниками громадянського суспільства тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 жовтня 2015 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У КИЇВСЬКОМУ МІЖНАРОДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ФОРУМІ «УКРАЇНА: З ТРЕТЬОГО СВІТУ В ПЕРШИЙ»

Президент Академії Єфименко Тетяна Іванівна взяла участь у Другому Київському міжнародному економічному форумі «Україна: з третього світу в перший», який відбувся 8 жовтня 2015 року в м. Києві.

Захід був організований Асоціацією «Інноваційний розвиток України» і Дискусійним клубом «Коло». Головна мета форуму – визначити, які саме структурні зміни потрібні для швидкого економічного зростання України. Експерти солідарні в тому, що першочергове завдання – сформувати єдину стратегію розвитку та визначитися із джерелами фінансування реформ. Відтак, важливою функцією проведення форуму було створення конструктивного діалогу між представниками бізнесу, влади та професійної експертної спільноти з питань пошуку нових джерел та ресурсів економічного зростання.

Програма другого Київського міжнародного економічного форуму складалася з пленарного засідання та 11 панельних дискусій, які висвітлювали найвагоміші напрями економічної діяльності України та проблеми, з цим пов’язані.

На знімку: Тетяна Іванівна Єфименко.

У форумі взяли участь авторитетні іноземні й вітчизняні спікери: відомі економісти й реформатори, представники великих міжнародних компаній, громадські діячі, члени Кабінету Міністрів та депутати Верховної Ради України. Зокрема, Олексій Павленко (міністр аграрної політики та продовольства України), Леонід Козаченко (президент Української аграрної конфедерації), Ерік Райнерт (професор Норвезького інституту стратегічних досліджень) та Джеймс Гелбрейт (професор Школи зі зав'язків з громадськістю ім. Ліндона Джонсона, підрозділ Техаського університету в Остіні). Серед почесних спікерів Форуму – Богдан Гаврилишин (член Римського клубу і Світової академії мистецтва та науки).

Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) – постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 жовтня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИЇЗНОМУ РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ

За ініціативи президента Академії, чл.-кор. НАН України, доктора економічних наук, професора Тетяни Єфименко, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч та завідувач відділу місцевих фінансів та міжбюджетних відносин к.е.н. О. Шишко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та Правління Українського союзу промисловців і підприємців, яке відбулося 25 вересня 2015 р. в м. Харкові.

На знімку: президія заходу.                      На знімку (зліва направо): О. Любіч, О. Шишко.

Головну увагу на засіданні було приділено результатам виконання Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу, розвитку підприємництва та відновлення промислового комплексу Харківщини, проблемам підприємництва в регіонах, що межують із зоною проведення АТО.

До заходу долучилися представники Харківської ОДА, Харківської обласної ради, Українського союзу промисловців і підприємців, ГС «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО», представники бізнесу Харківщини, державні регулятори, науковці, інвестори.

Відкрив засідання голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах. Він зазначив, що ефективно працююча економіка має стати фактором, який посилить соціальну стабільність у країні, буде найкращою агітацією за державність і територіальну цілісність, зумовить зростання патріотизму серед населення.

На знімку: на трибуні А. Кінах.

Академік НАН України Володимир Семиноженко наголошував на необхідності прискореного освоєння інноваційних продуктів і технологій, які дадуть змогу забезпечити конкурентоспроможність держави на зовнішніх ринках, а також посиленої державної підтримки сучасних наукових розробок, ІТ-сфери.

На знімку: В. Семиноженко.

Керівництво області відзначило важливість програмної підтримки машинобудівного комплексу, який має величезний потенціал. Водночас через агресію на сході в регіоні докорінно змінилася економічна модель, постало завдання переорієнтації експорту на інші зовнішні ринки.

Науковці Академії фінансового управління підготували презентації до засідання на теми «Відновлення кредитування реального сектору економіки за рахунок довгострокових програм рефінансування» (О. Любіч) та «Критичні перешкоди до реалізації положень фіскальної децентралізації» (О. Шишко).

Учасники Антикризової ради громадських організацій, правління УСПП висловилися за активізацію роботи з реалізації Антикризової програми, поставили вимогу перед вищим керівництвом держави налагодити комунікації з бізнесом, з огляду на те, що в контексті величезних ризиків, з якими стикнулася наша країна, консолідація всіх відповідальних, прагматичних, патріотичних сил має принципове значення. Ухвалено рішення про доповнення Антикризової програми відповідно до потреб часу.

У рамках зустрічі обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з УСПП. Президент УСПП А. Кінах у заключному слові відзначив позитивний ефект від участі науковців Академії у засіданні та надані пропозиції щодо Резолюції заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 вересня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ КРУГЛОГО СТОЛУ НА ТЕМУ ”ІДЕНТИФІКАЦІЯ ГРОМАДЯН”

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі круглого столу на тему «Ідентифікація громадян: Інновації, право, бізнес, самоврядування, фінансові послуги», який відбувся 23 вересня 2015 р. в приміщенні Верховної Ради України.

На знімку: у залі засідання

До заходу долучилися понад 100 делегатів: представники державних служб, комерційних банків, депутати Верховної Ради України, державні регулятори, науковці, українські й міжнародні експерти та інвестори.

Відкрили круглий стіл його організатор Андрій Бірюков (ІТ Альянс) та народний депутат України Ольга Белькова.
http://www.it-alliance.org.ua/index.php/ru/meropriyatiya

На знімку (зліва направо): А. Бірюков та О. Белькова

На форумі виступили представники Міністерства Юстиції України, директор німецького підприємства виробника чіпу “Infineon”, генеральний директор підприємства “Пластик карта”, представник великої світової четвірки Deloitte, доповідь про технології захисту інформації презентував директор департаменту безпеки Кредобанку, Голова Правління ПІН Банку, стосовно впровадження технології Bank ID – представники компанії “НЕТВЕЙВ”, UAPAY & SI CENTER, AVEST, Київстар. Серед учасників та спікерів круглого столу були експерт Агентства електронного урядування України Яніка Мерило та представник естонської компанії SK – Сандра Росна.

Під час дискусій обговорювалися проблеми законодавчого забезпечення захисту інформації, персональних даних і прав громадян, аспекти використання сучасних технологій та реалізації схеми приватно-державного партнерства при впровадженні й фінансуванні відповідних проектів.

Учасники круглого столу (представники Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Національного банку України, Національної академії внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Державної міграційної служби, Товариства фінансових аналітиків, УКБС, Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, Поліграфічного комбінату «Україна» з виготовлення цінних паперів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Держспецзв’язоку, КІА, Астек, Infineon, UAPAY & SI CENTER, НЕТВЕЙВ, Київстару, Симметрону, Авесту, ITCCEE, Голографії, Полли-сервису, Де Ново, Айгама, Ес Ай Центр, Атлант Фінанс, Глобальної платіжної мережі, Української фінасової мережі, ПриватБанку, Банку Михайлівський, Банку Хрещатик, Правекс Банку, Юніон Стандард Банку, ПІН Банку, Ощадбанку, ВТБ Банку) за результатами обговорення констатували таке:

- Україна має всі необхідні складові для успішної реалізації проекту впровадження національної ідентифікаційної картки — біометричного паспорту громадянина з електронним цифровим підписом. Зокрема: сучасні IT технології, які належать вітчизняним підприємствам і мають відповідну міжнародну й українську сертифікацію, фахівці найвищого світового рівня, міжнародні й вітчизняні інвестори, які готові інвестувати в такий процес інтелектуальні й грошові ресурси;

- для ефективного введення біометричного паспорту й подальшого запровадження елементів електронного урядування необхідно внести зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» щодо регулювання електронного цифрового підпису. Він має використовуватись у біометричному паспорті і прийматися банками, іншими фінансами установами, всіма державними органами і приватними підприємствами, також необхідно впровадити регулювання щодо функціонування відкритих ключів для перевірки й підтвердження ЕЦП;

- необхідним при впровадженні проекту є державно-приватне партнерство (ДПП), для залучення коштів українських і міжнародних інвесторів. ДПП забезпечить кошти, технології і контроль з боку суспільства, адже за таких умов застосовуються лише відкриті й прозорі тендери.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та Ю. Прозоров

У рамках круглого столу обговорено питання співпраці Академії фінансового управління з Українським товариством фінансових аналітиків (президент Ю. Прозоров) та ГО «ІТ Альянс».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 вересня 2015 року






ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ПОЛОЖЕНЬ ДИРЕКТИВИ ЄС «ПРО СПІЛЬНУ СИСТЕМУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ» БУЛИ ПРЕДМЕТОМ ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені ДННУ «Академія фінансового управління» взяли участь у семінарі «Пропозиції дорожньої карти з адаптації актуального законодавства України у сфері податку на додану вартість до Директиви ЄС «Про спільну систему податку на додану вартість», який відбувся в Міністерстві фінансів України 1 вересня 2015 р. за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Представник Міністерства фінансів України – начальник відділу податку на додану вартість Лариса Невінчана відзначила важливість проведення семінару, оскільки Україна з ухваленням Угоди про асоціацію з ЄС взяла на себе зобов’язання у встановлені строки адаптувати низку норм Податкового кодексу щодо ПДВ до відповідних директив ЄС, насамперед, до Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р. «Про спільну систему податку на додану вартість». Попри те, що при ухваленні Податкового кодексу ставилися відповідні завдання і було зроблено чимало кроків на цьому шляху, необхідні подальші законодавчі зміни, які забезпечать відповідність норм Податкового кодексу положенням Директиви.

Експерти ЄС з питань ПДВ Себастіан Ройт та Штефан Фьоссель (Німеччина) ознайомили присутніх із особливостями адаптації національного податкового законодавства до Директиви ЄС «Про спільну систему податку на додану вартість» та з необхідними для цього заходами за чотирма компонентами: 1) законодавчі заходи (внесення змін до Податкового кодексу, інших законів та підзаконних актів); 2) робочі процеси й організація (розроблення робочих процесів та організаційні заходи); 3) заходи у сфері ІТ (реєстрація платників ПДВ, електронні податкові накладні, система управління ризиками); 4) трансфер знань (консультації з бізнесом, розроблення методичних рекомендацій, інформування платників податків, підвищення кваліфікації співробітників податкових органів).

На фото: виступи експертів GIZ Cебастіана Ройта та Штефана Фьосселя перед учасниками семінару.

Під час дискусії було акцентовано увагу на можливостях запозичення німецького досвіду та досвіду постсоціалістичних країн ЄС, зокрема Хорватії, щодо забезпечення відповідності національного законодавства у сфері справляння ПДВ стандартам ЄС і проблемах, які виникають на цьому шляху, а також на питаннях боротьби з податковим шахрайством за допомогою використання системи управління ризиками та ІТ-технологій у адмініструванні ПДВ. Заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного фінансового інституту «Академія фінансового управління» д.е.н., професор Алла Соколовська висловила переконання про важливість подальшої співпраці з міжнародними експертами у процесі адаптації норм Податкового кодексу України до Директив ЄС із ПДВ в рамках створення робочої групи при Міністерстві фінансів України для проведення відповідної експертизи вітчизняного податкового законодавства та розроблення дорожньої карти з його адаптації до стандартів ЄС.

У семінарі взяли участь фахівці Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Рахункової палати України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

9 вересня 2015 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У НАВЧАЛЬНО-ПРАКТИЧНІЙ ПРОГРАМІ «ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ»

Президент Академії Єфименко Тетяна Іванівна з 16 по 28 серпня 2015 р. перебувала у відрядженні до м. Бостон (штат Массачусетс, Сполучені Штати Америки) за запрошенням Гарвардського інституту державного управління ім. Дж. Ф. Кеннеді. Разом із представниками 20-ти країн світу вона взяла участь у навчально-практичній програмі «Порівняльний аналіз податкової політики та адміністрування».

На фото: учасники навчально-практичної програми «Порівняльний аналіз податкової політики та адміністрування»

У рамках цієї програми Тетяна Іванівна долучилася до дискусій стосовно інновацій у сфері управління державними фінансами та поінформувала учасників конференції про напрями вдосконалення Стратегії управління державними фінансами в Україні.

По завершенню навчально-практичної програми Тетяна Іванівна отримала диплом.

На фото: Єфименко Тетяна Іванівна

До підготовки відрядження Тетяни Іванівни були залучені такі підрозділи Академії: відділ податкової системи, відділ фіскальної політики та податкового регулювання, відділ державних фінансів, відділ міжнародних фінансів і фінансової безпеки, відділ макроекономічного регулювання та міжнародних економічних відносин, Центр наукових фінансово-економічних експертиз, відділ теорії економіки і фінансів, відділ фінансової глобалізації та управління державним боргом, відділ економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень, науково-організаційний відділ.

Після опрацювання матеріалів конференції будуть надані відповідні пропозиції щодо впровадження сучасних методів ведення податкової політики.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

3 вересня 2015 року






ОБГОВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУ «РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ЯК ОСНОВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЧАСТИНИ СТАНДАРТІВ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ»

Розвиваючи потенціал наукового супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики в контексті проведення бюджетної децентралізації, 13 серпня 2015 р. відбулася робоча нарада та представлення попередніх результатів розрахунку вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг. Захід проходив у конференц-залі Чернігівської обласної державної адміністрації за участі першого заступника Голови облдержадміністрації Леоніда Сахневича та президента ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяни Єфименко.

На фото: учасники робочої наради в Чернігівській ОДА.

У нараді взяли участь експерти Академії, залученні до проведення дослідження, керівники структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації, зокрема заступник директора Департаменту соціального захисту населення Оксана Хілик, начальник Служби у справах дітей Людмила Зеленько, керівники Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Чернігівської області, в тому числі Чернігівського обласного ЦСССДМ – Алла Кот, Бобровицького РЦСССДМ – Олег Роговий, Чернігівського міського ЦСССДМ – Людмила Мазур, Ніжинського РЦСССДМ – Віра Туркеня та ін.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко у своєму виступі зазначила, що у листопаді 2012 р. українське Представництво ЮНІСЕФ підписало п’ятирічну програму співпраці з Урядом України на 2012–2016 рр., враховуючи прагнення України досягти Цілей розвитку тисячоліття, зокрема в частині захисту материнства, зменшення дитячої смертності, зупинення поширення ВІЛ/СНІДу та захисту вразливих категорій дітей.

В рамках проекту «Розрахунок вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг: розвиток методологічних підходів» Академія долучилася до розв’язання зазначених проблем у частині напрацювання методологічних засад інституційного становлення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема для вразливих верств населення (дітей). У результаті експертами Академії розроблено універсальну методику, апробовану для проведення рамкового розрахунку вартості соціальних послуг у Ніжинському й Бобровицькому районних ЦСССДМ, Ніжинському міському ЦСССДМ. Висловлено вдячність керівництву облдержадміністрації та зазначених установ за всебічне сприяння, відповідне інформаційне й організаційне забезпечення роботи експертів і науковців Академії.

Учасники робочої наради відзначили актуальність проведення Академією дослідження та подальшої реалізації проекту, схвалили його попередні результати й висловили пропозиції щодо залучення до наступних етапів розроблення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема вразливим верствам населення (дітям).

Аналогічні заходи відбулись у Запорізькій, Дніпропетровській та Львівській областях за участі керівництва відповідних обласних державних адміністрацій та керівного складу ЦСССДМ, на базі яких проходила апробація методики визначення вартості соціальних послуг.

На фото: привітання директора Львівського обласного ЦСССДМ у приміщені Львівської ОДА.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 серпня 2015 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003