МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2911515
 
 
   

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ ТА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління науковці відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики – завідувач відділу, д.е.н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник, к.е.н. Анатолій Дробязко взяли участь у конференції «Фінансові послуги та цифрові технології», яка відбулася 7 квітня 2016 року у приміщенні Американської торговельної палати у м. Києві.

Мета заходу: обговорення питань, пов’язаних із перспективами розвитку цифрових технологій, та правильного їх використання на ринку фінансових послуг України.

Конференція об’єднала на одному майданчику представників органів законодавчої та виконавчої влади, бізнесу, платіжних інтеграторів, експертів у області е-урядування та інформаційної безпеки.

До обговорення дискусійних питань, відповідно до програми заходу, долучилися: керівник CMD-Ukraine, Перший секретар посольства Республіки Казахстан в Україні та Республіки Молдова, представники ДННУ «Академія фінансового управління», ХНУ ім. Каразіна, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, органів виконавчої влади (КМДА) та Київського інвестиційного агентства (КІА), комерційних банків України та страхових компаній (ОщадБанку, ПриватБанку, ПУМБу, УнікредитБанку, Банку Фамільний, Форвард Банку, Правекс Банку, Фідобанку, Банку Гефест, СК «Індіго» та СК «Нова»), платіжних інтеграторів (WebMoney, Forpost, Easypay, UkrPay), юристи від компаній та комерційних банків (АСА group, «Мінк та Партнери», Агрохолдінг, «Кравець та Партнери», КПД Консалтинг), СЕО від УБКІ та МБКІ, представники компаній (EY та Бейкер і Макензі, ФК «АРТФІНБРОК», Лайм Системс, Уніті- Барс, Innovecs, Crediograph, ThinkMobiles, SLM, АСК-системс, LLC Infopulse, EasyWallet, Luxoft, Пентеджи Сервісиз (Польща-Украина) та ін.).

Відкривши конференцію, Андрій Бірюков – президент ГО «ІТ Альянс», наголосив на тому, що актуальність її тематики пов’язана насамперед із бажанням органів влади співпрацювати з представниками бізнесу та громадськістю. Модератор: Євген Невмержицький, к.е.н., управляючий партнер компанії «Фінансова студія».

На знімках: у залі засідань

Першим виступав Єгор Стефанович – директор департаменту інформаційних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України. Доповідь розкрила питання реформ в Україні щодо е-урядування.

Олександр Данченко – народний депутат України, голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України приєднався до обговорення теми законодавчого регулювання ринку фінансових послуг та ІКТ. Зокрема, він акцентував на проблемах, що потребують розв’язання для результативної роботи (телекомунікації, кібербезпека, Національна програма інформатизації, електронне урядування, електронний документообіг, Просвітницька програма), і наголосив на відкритості Комітету для ініціативних груп.

На знімках (зліва направо): Є. Стефанович, Є. Невмержицький та О. Данченко

Серед спікерів першого блоку конференції з доповідями виступили: Давід Кізіріа – радник Адміністрації Президента України – «Фінансові сервіси в епоху Blockchain: нові горизонти», Юрій Козлов – представник Міністерства юстиції України, розповів про необхідні зміни в законодавстві для успішного надання фінансових послуг. Про стан, проблеми й перспективи розвитку ринку небанківських фінансових послуг розповів Олександр Залєтов – представник Нацкомфінпослуг.

Роман Кармазін з Національного Банку України відкрив другий блок конференції, виступивши з доповіддю «Платіжні послуги небанківськими установами». Під час завершення першого блоку конференції розглянуто тему синергії держави та фондової біржі щодо регулювання фондового ринку, верифікації та розвитку бізнесу, висвітлену Уляною Штибель – головою київського офісу Варшавської фондової біржі. Про стан інформаційної безпеки в банківських платіжних системах доповів Олексій Сіраков – координатор комітету з питань інфраструктури та банківських платіжних систем Незалежної асоціації банків України.

На знімках (зліва направо): Д. Кізіріа, Р. Кармазін та О. Сіраков

Значний інтерес учасників конференції викликала тема «Судова практика щодо захисту клієнтів при наданні цифрових фінансових послуг» – доповідь Ростислава Кравця (старший партнер компанії «Кравець і Партнери»).

На знімку (зліва направо): У. Штибель та Р. Кравець

Андрій Камінський – директор МБКІ, розповів що «Активний розвиток бюро кредитних бюро в Україні зумовило появу Big Data в сегменті кредитних історій. Використання цих даних має великий потенціал для подальшого розвитку кредитування. Потенціал складається в кращій оцінці кредитоспроможності, ідентифікації позичальників, маркетинговому таргетування та інших аспектах. У доповіді розглядаються підходи, розроблені МБКІ». Роман Олейников – д.т.н. ХНУ ім. Каразіна, висвітлив вкрай актуальну і цікаву тему «Регулювання Нацбанком криптографічних валют: система RSCoin». Також друга частина конференції була присвячена обговоренню питань, що стосуються безпеки у фінансовому секторі України. Олександр Потій – професор ХНУ ім. Каразіна, у доповіді розглянув основні загрози для сучасних криптографічних технологій, пов'язаних із квантовими обчисленнями в таких сферах, як фінансові послуги, хмарні обчислення, медицина, мобільні технології; зробив огляд зусиль урядів США, Євросоюзу і України в умовах нових викликів і розкрив поняття квантово-захищеної або постквантової криптографії. Успіхи в області квантових обчислень і побудові квантового комп'ютера створюють нові загрози для криптографічних механізмів, які є однією з основ безпеки фінансових технологій, електронних послуг і цифрової економіки. Щодо тенденції розвитку ІБ у фінансовому секторі України – за результатами Глобального дослідження у сфері інформаційної безпеки компанії EY за 2015 р. – розповів Дмитро Лазученков – менеджер EY. Через встановлення скайп-зв'язку було презентовано доповідь на тему «Сучасна національна ID екосистема, основні зацікавлені сторони і їх ролі» від представника міжнародної компаніїї Gemalto – Andreas Loesch.

Підсумком конференції стало обговорення Проекту Закону України «Про надання платіжних послуг постачальником платіжних послуг», до якого долучилися не лише заявлені учасники з програми, а й усі бажаючі.

На знімку: обговорення учасників конференції



На знімку (зліва направо): Перший секретар посольства Республіки Казахстан в Україні та Республіки Молдова Тунгат Абилкасимов
і завідувачі кафедр КНУТД: д.е.н., професор Ольга Чубукова та д.е.н., професор Ірина Тарасенко.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та О. Данченко

На конференції також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління із Комітетом з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України, експертами в області е-урядування та інформаційної безпеки.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 квітня 2016 року






СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УПОРЯДКУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ПОЛЯ У СФЕРІ ОСВІТИ ПРОАНАЛІЗОВАНО З ФАХІВЦЯМИ ІНСТИТУТУ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Учені ДННУ «Академія фінансового управління» взяли участь у черговому засіданні круглого столу «Законодавче забезпечення розвитку реального сектору економіки України», який проходив 30 березня 2016 року в приміщенні Інституту законодавства Верховної Ради України.

Протягом останнього десятиліття в освітній сфері накопичилися та загострилися численні проблеми системного характеру, зокрема, в галузях дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної та вищої освіти. З огляду на це, необхідні кардинальні зміни, спрямовані на підвищення рівня якості й конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціальних умовах, приведення системи підготовки кваліфікованих кадрів у відповідність до потреб ринку праці.

Учасники круглого столу відзначили системні проблеми, пов’язані з реформуванням вищої освіти, імплементацією положень Закону України «Про вищу освіту», зокрема зі створенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, неузгодженням норм законодавства стосовно ліцензування освітньої діяльності, забезпеченням фінансової автономії вищих навчальних закладів тощо.

Особливий інтерес в аудиторії викликали питання щодо організації діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у перехідний період реформування системи загальної середньої освіти, взаємозв’язок з процесом формування територіальних громад, рівень фінансового забезпечення загальної середньої освіти, а також правові вимоги до алгоритму визначення вартості освітньої послуги.

Зважаючи на викладене, учасники дійшли висновку, що комплексне оновлення освітньої нормативно-правової бази, підготовка та прийняття концептуально нової редакції Закону України «Про освіту» створять правову основу для підвищення якості освіти, забезпечення її доступності. З огляду на це, під час формування нормативно-правової бази у сфері освіти необхідно забезпечити збалансованість соціальної та економічної політики держави у сфері науки та освіти, визначити чіткі та обґрунтовані індикатори реалізації освітньої реформи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

8 квітня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ

Науковці ДННУ «Академія фінансового управління» – співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики: завідувач відділу, д.е.н., професор О. О. Любіч і провідний науковий співробітник відділу, к.е.н. А. Дробязко та завідувач відділу фінансових ринків, к.е.н. Г. М. Терещенко взяли участь у роботі круглого столу на тему: «Концентрація в банківському секторі України: тенденції та перспективи», організованого відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України за сприяння Громадської організації «Клуб банкірів», який відбувся 17 березня 2016 р. в Інституті.

У роботі круглого столу взяли участь співробітники Інституту та інших наукових установ, учені-економісти, експерти фінансового ринку.

Засідання проходило під проводом директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академіка НАН України Валерія Гейця, який наголосив на важливості обговорюваної теми не лише для банківської системи України, а й для вітчизняної економіки загалом.

На знімках: у залі засідань

Учасникам заходу було запропоновано декілька доповідей на досліджувану тему.

Співробітник Інституту, ст. н. с. відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. А. І. Шкляр зосередив увагу на огляді поточних тенденцій у аспекті концентрації в банківському секторі економіки України (презентація «Концентрація в банківському секторі України: поточні тенденції»

Науковий співробітник Інституту В. І. Гаркавенко виступила з презентацією на тему: «Російський капітал у банківському секторі України: ризики концентрації», де було зроблено оцінку концентрації з точки зору резидентності банківського капіталу.

Темі «Концентрації у банківському секторі. Тенденції та перспективи капіталізації та злиття» присвячувався виступ А. О. Дробязка, в якому проаналізовано концентрацію активів та пасивів і дано оцінку ринковим процесам основних видів банківських послуг. Він, зокрема, відзначив, що: «Своєю Постановою «Про збільшення капіталу банків» від 04.02.2016 № 58 Національний банк України суттєво пришвидшив графік нарощування статутного капіталу», що зумовило широку дискусію стосовно майбутньої архітектури банківського сектору.

На знімку (зліва направо): А. Шкляр та А. Дробязко

Академік В. Геєць висловив думку, що економічне зростання в цьому році не відбудеться: економіка потребує формування фінансової системи, яка б дозволяла підтримувати та давала старт політиці економічного зростання. Він запропонував узагальнити матеріали та висновки зустрічі й направити їх до відповідного комітету Верховної Ради України та Національного банку України.

На знімку (зліва направо): Л. Мостова та В. Геєць

Підбиваючи підсумки і підкресливши конструктивність діалогу, який відбувся під час засідання, голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова зазначила, що його наступне засідання планується у Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України – на тему «Роль і значення діяльності державних банків на сучасному етапі» із залученням представників державних банків, регулятора, Міністерства фінансів України та науковців.

Під час заходу також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України, Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України та членами ГО «Клуб банкірів».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 квітня 2016 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ФОРУМІ «ГІБРИДНІ РІШЕННЯ ЩОДО БЕЗПЕКИ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ»

Президент «Академії фінансового управління» взяла участь у Міжнародному форумі «Гібридні рішення щодо безпеки в Чорноморському регіоні» (Hybrid Solutions for Security in the Black Sea Region), який проходив 24–25 березня 2016 р. в м. Одеса, організованому за підтримки Гарвардського інституту державного управління імені Джона Ф. Кеннеді, Одеської обласної ради, Центру інформації та документації НАТО в Україні, Чорноморського фонду регіонального співробітництва.

На знімку: виступ президента Академії Тетяни Єфименко

У межах програми заходу та з метою визначення шляхів розв’язання проблем сьогодення відбулися секційні засідання, присвячені питанням геополітичної ситуації та безпекового співробітництва у Чорноморському регіоні. Також розглядалися окремі аспекти формування комунікаційних стратегій та взаємодії у медіасфері, протидії сепаратизму та військовим конфліктам, було зосереджено увагу на комплексних засадах розвитку міжнародного економічного співробітництва, зокрема щодо вдосконалення інфраструктурних та енергетичних проектів, протидії транснаціональній організованій кіберзлочинності тощо. Активну участь у роботі форуму брали представники центральних та місцевих органів влади, дипломатичної спільноти, політики, вчені, вітчизняні й закордонні експерти найвищого рівня.

На знімку: під час форуму

Згідно з програмою заходу в рамках панельної дискусії щодо розвитку інфраструктурних проектів відбувся виступ президента Академії Тетяни Єфименко на тему «Публічно-приватне партнерство: міжнародний розвиток». На основі представлених матеріалів ініційовано відповідне обговорення з метою адаптації інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів до актуальних питань реформування інфраструктури наземних та водних транспортних комунікацій у контексті процесів євроінтеграції та модернізації національного транзитного потенціалу шляхом посилення взаємодії державного та приватного капіталу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 березня 2016 року






ПРОБЛЕМИ ЗАПОБІГАННЯ ШАХРАЙСТВУ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ ПДВ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені «Академії фінансового управління» взяли участь у семінарі «ПДВ. Аналіз ризиків зареєстрованих підприємств. Ризик-менеджмент. Проведення ПДВ перевірок підприємств за допомогою програмного забезпечення для перевірок та аналізу», який проходив 23–24 березня 2016 року в Державній фіскальній службі України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Проблема зловживань при справлянні ПДВ для України є особливо актуальною. В Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС зазначено, що наша держава має вживати заходів з удосконалення податкової системи та податкового адміністрування зокрема (насамперед щодо процедур відшкодування ПДВ, запобігання ухиленню від оподаткування та агресивному податковому плануванню), а також адаптувати вітчизняне податкове законодавство до визначених норм Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р. про спільну систему податку на додану вартість. З огляду на це, для України важливо вивчати кращий європейський досвід запобігання шахрайству при справлянні ПДВ, оснований на дотриманні положень зазначеної Директиви.

Експерт із питань організації контролю за справлянням ПДВ Маркус Дрост (Німеччина) окреслив ключові засади функціонування системи ПДВ в Європейському Союзі (відповідно до положень зазначеної Директиви), наголосивши на тому, що процедурні аспекти справляння ПДВ є прерогативою країн-членів і регулюються виключно національним законодавством. Особливе зацікавлення учасників семінару викликали німецька практика формування і подання декларації з ПДВ, відшкодування податку, а також поширені в Німеччині схеми ухилення від сплати ПДВ.

Маркус Дрост звернув увагу на відмінності в організації справляння ПДВ у Німеччині та Україні, наголосивши на тому, що Німеччина свого часу відмовилася від застосування аналога вітчизняного електронного реєстру накладних із ПДВ, оскільки він перешкоджає вільному рухові товарів і послуг. Крім того, згідно із Директивою, прив’язка права на отримання відшкодування ПДВ до попередньої сплати податку до бюджету (як нині відбувається в Україні) є неможливою. Під час дискусії акцентовано увагу на можливостях запозичення нашою державою німецького досвіду реєстрації платників ПДВ та використання процедур реєстрації у протидії податковому шахрайству.

Другий день семінару був присвячений питанням організації податкового аудиту та його ролі в запобіганні ухиленню від сплати ПДВ. Зокрема, німецький експерт ознайомив присутніх зі структурою ревізійних служб на прикладі цих відомств у федеральній землі Північна Рейн-Вестфалія, завданнями та процедурою перебігу аудиту (складанням річного плану перевірок, відбором платників, котрі підлягають перевірці на основі зовнішнього та внутрішнього зіставлення, особливостями самої перевірки, вимогами до складання звітів за підсумками перевірки, процедурами оскарження результатів перевірки). Неабиякий інтерес в аудиторії викликала інформація про нову систему податкового аудиту на основі управління ризиками, зокрема програму податкового аудиту IDEA, розроблену на замовлення фіскальної служби Німеччини.

На знімках: під час семінару

У семінарі взяли участь фахівці Державної фіскальної служби України, Міністерства фінансів України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 березня 2016 року






ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВЗЯЛА УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ВИМОГИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: ВІД ВСТАНОВЛЕННЯ ВИМОГ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ (ЗАСТОСУВАННЯ)»

За запрошенням Голови Центру реформування фінансової звітності Світового Банку президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко взяла участь у роботі семінару «Диференційовані вимоги до фінансової звітності: від встановлення вимог до практичного запровадження (застосування)», який проходив 17–18 березня 2016 року в м. Варшава, Польща.

На знімках: учасники семінару

Цей захід є частиною регіональної програми Світового банку щодо зміцнення аудиту та фінансової звітності в країнах Східного партнерства (STAREP). На семінарі запрошені ознайомилися з підходами до імплементації вимог законодавства ЄС щодо бухгалтерського обліку до національного законодавства. Учасники мали можливість ретельно розглянути польський досвід запровадження вимог до корпоративної фінансової звітності, досвід Норвегії з наповнення та розвитку облікових стандартів. Захід також дав змогу дослідити те, яким чином вимоги до фінансової звітності неприбуткових організацій, які не підпадають під сферу регулювання Бухгалтерської Директиви ЄС, можуть бути змінені відповідно до кращої міжнародної практики. Делегація кожної країни представила національні плани та концепції у сфері корпоративної фінансової звітності та мала нагоду отримати рекомендації від членів A&ACoP та експертів різних секцій.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 березня 2016 року






ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВЗЯЛА УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ ЩОДО ГЛОБАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ «НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ НОВОЇ ЕРИ»

За запрошенням Ірландського податкового інституту й Центру демократичного врядування та інновацій у Гарвардській школі Кеннеді Президент Академії Тетяна Єфименко взяла участь у Конференції щодо глобальної податкової політики «Нові правила для нової ери», яка відбулася 9–11 березня 2016 р. у м. Дубліні, Ірландія.

На конференції була можливість:

• долучитись до представників транснаціональних корпорацій, полісмейкерів, представників податкових органів та податкових консультантів на найбільшому корпоративному податковому заході року;

• взяти участь в обговоренні разом із 25 найвизначнішми представниками галузі оподаткування;

• ознайомитися з досвідом транснаціональних корпорацій, що стосується глобальних податкових змін;

• дізнатися про вплив нових глобальних правил як на суспільство загалом, так і національні компанії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 березня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ НАЦІОНАЛЬНОМУ БАНКУ УКРАЇНИ

На запрошення керівництва Асоціації “Український кредитно-банківський союз” науковці ДННУ “Академія фінансового управління”, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков узяли участь у засіданні Громадської ради при Національному банку України, яке відбулося 11 березня 2016 р. у головному офісі Національного банку України.

Довідка. Громадська рада при Національному банку України створена постановою НБУ від 05.06.2014 № 335, діє на підставі затвердженого Положення та Регламенту. Однією з основних функцій ради є підготовка й подання НБУ пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів із питань забезпечення стабільності банківської системи та захисту прав і законних інтересів споживачів банківських послуг. До складу ради входять провідні українські банкіри, вчені-економісти, представники державних органів та економічні експерти.

Засідання Громадської ради при Національному банку України проходило під проводом її співголови, завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, доктора економічних наук, заслуженого економіста України Станіслава Аржевітіна.

Мета засідання – розгляд низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, а саме: про наслідки виконання Постанови НБУ “Про збільшення капіталу банків України” від 04.02.2016 № 58; про порядок обов’язкового публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (консультацій), що стосуються регулювання й нагляду в банківській сфері, з діючими банківськими асоціаціями та Громадською радою при НБУ; про регламент роботи ради.

Генеральний директор Асоціації “Український кредитно-банківський союз” Галина Оліфер запросила на засідання Громадської ради при НБУ в ролі експертів представників Академії – А. Дробязка та Г. Бортнікова.

Анатолій Дробязко у своєму виступі стосовно наслідків прийняття постанови НБУ від 04.02.2016 № 58 звернув увагу представників Національного банку України на необхідність проведення ретельної оцінки радикальних змін у вимогах до капіталізації банків, оскільки невиважені кроки регулятора можуть призвести до нової хвилі дестабілізації фінансового ринку, виходу з ринку невеликих банків та монополізації ринкових позицій іноземними банками в Україні.

Він нагадав, що історично НБУ сприяв розвитку здорової конкуренції між банками на ринку. Так, ті з них, які в середині 1990-х років були невеликими, сьогодні посідають провідні позиції або залучили у свій капітал чималі іноземні інвестиції. Невеликі банки мають значний потенціал ведення ефективного бізнесу в певних сегментах ринку, особливо це стосується роботи з вітчизняним малим і середнім підприємництвом. Регулятор, окрім жорсткої вимоги щодо швидкого залучення коштів у капітал, може запровадити обмежену ліцензію (з виключенням валютних операцій або локалізацією операцій у одній сфері) банку з невеликим капіталом.

До речі, в багатьох країнах, зокрема в Польщі, малий і середній бізнес кредитують місцеві банки. Банкам із іноземним капіталом, частка котрих у цій країні становить 80 %, доступ до ресурсів фактично закритий, тому що бізнес-процеси транснаціональних компаній не враховують особливості місцевих ринків. Такої самої практики дотримуються Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку в Україні, чиї надані кошти наші суб’єкти господарювання освоїти не в змозі. Банки повинні зростати разом із клієнтами. Так, створення прозорих правил гри та конкурентного середовища, що були законодавчо закладені ще в середині 1990-х років, дало можливість протягом десятиріччя залучити в галузь більш ніж 25 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій.

Отже, постанова НБУ від 04.02.2016 № 58 не сприятиме розвитку малого й середнього бізнесу в Україні.

Геннадій Бортніков зауважив, що в країнах ЄС власний капітал банку не може бути зареєстрований, якщо він менший за 5 млн євро, що вдвічі нижче від рівня, встановленого в Україні постановою НБУ від 04.02.2016 № 58. Розмір ВВП і активів банківського сектору в нашій державі істотно менший, ніж у багатьох європейських країнах, тому вищий рівень капіталу для українських банків видається недоцільним. До того ж в умовах, коли акціонери невеликих банків перебувають у скруті, досягти його просто нереально, оскільки знайти ресурси для збільшення капіталу дуже складно.

Національний банк України має запровадити чітку процедуру публічного обговорення новацій такого роду – вони повинні враховувати фазу системної кризи та демонструвати антициклічний, а не застарілий, проциклічний, підхід до регулювання капіталізації, від якого відмовилися провідні країни світу. Трендом останніх років у країнах ЄС та США є демонополізація банківських послуг за рахунок підтримки розвитку невеликих місцевих банків.

На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України та членами Громадської ради при НБУ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 березня 2016 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ "ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ"

За запрошенням керівництва ГО «ІТ Альянс» президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко та завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяли участь у засіданні круглого столу “Цифрові технології сучасної держави”, який відбувся 24 лютого 2016 року в конференц-залі ДННУ «Академія фінансового управління».

Співорганізатори: ДННУ «Академія фінансового управління», компанія «Фінансова студія», DistributorLab, Журнал «КартБланш». Проведення цього заходу підтримали: Незалежна Асоціація Банків України, Університет банківської справи, АСС та представники профільних ЗМІ.

Учасники дискусії: департамент інформаційних технологій НБУ, ДННУ «Академія фінансового управління», Державна агенція електронного врядування України, Державна міграційна служба України, Міністерство юстиції України, департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), юридичні компанії, представники Національного депозитарію, мобільних операторів, Національного банку України, комерційних банків, лідери ІТ ринку, представники ЗМІ.

Модератор: Євген Невмержицький, к.е.н., управляючий партнер компанії «Фінансова студія».

Модель майбутньої сучасної держави – це насамперед автоматизація та оптимізація процесів для покращення життєдіяльності. Нині більшість керівників визнає, що фінансові послуги стали заручниками цифрових технологій, які повністю змінюють «правила гри» на державному рівні та в роботі фінансових інститутів. Сфера сучасних технологій змушує кожного йти «в ногу з часом». З розвитком інформаційних технологій розвивається й держава, людство та кожен із нас. Яку б роль ми не відігравали в сучасному світі – держслужбовця, бізнесмена чи просто пересічного громадянина – ми бажаємо, щоб рівень нашого життя відповідав міжнародним стандартам.

На знімку (на передньому плані): Т. Єфименко та Є. Невмержицький

На знімку (зліва направо): Є. Невмержицький, О. Гагіна «ІТ Альянс», О. Любіч і Т. Єфименко

Тема «інформаційного суспільства» та «інформаційної економіки» останнім часом є вкрай актуальною у зв’язку з необхідністю переходу на посткризові моделі суспільного розвитку.

Одним із таких елементів є процес інформатизації національних економік. Разом із тим, підходи до використання інформаційних технологій та інтернету ґрунтуються на хибній доктрині тотальної «клаптикової» (дискретної) автоматизації всіляких процесів. Для отримання ефекту від інформаційних технологій та мережі Інтернет нині має йтися про реалізацію принципово нової стратегії, що базується на парадигмі «інформаційного суспільства».

Про інформаційну складову заявляли давно. Наприклад, академік В. М. Глушков (у своїй книзі «Основи безпаперової інформатики», 1982 р.) говорив про «другий інформаційний бар’єрі», коли складність завдань управління системою перевершує можливості механізмів управління безпосередньо через людей. «Необхідна комплексна автоматизація управлінської праці, за якої дедалі більша й більша частина інформаційних потоків замикається поза людиною. В цьому і полягає суть безпаперової технології. Розвиток мережі Інтернет як важливої технологічної інновації останнього часу дає можливість поглянути на ці слова академіка В. М. Глушкова вже з точки зору практичної реалізації нових механізмів управління економічними процесами на базі інформаційних технологій.

При цьому слід зауважити, що сама мережа Інтернет, будучи середовищем взаємодії користувачів, інформаційних ресурсів та сервісів, вносить сьогодні ще одну, нову складову в розвиток постіндустріальної економіки. По-перше, в інтернеті інформаційні ресурси є віртуально необмеженими.

По-друге, предмети (ресурси) в інтернеті умовно однорідні (мають вигляд цифрових інформаційних файлів, портів, каналів), тому основним предметом вивчення стають психологія і дія суб’єкта (користувача), який, за визначенням, ірраціональний. По-третє, мережа Інтернет не має ієрархії, роблячи всіх користувачів функціонально рівними між собою.

Для отримання економічного ефекту використання сучасних інформаційних технологій має спрямовуватися на створення інтегрованої мережі, яка б забезпечила перенесення соціально-економічних процесів у електронну форму, управління суспільними відносинами і соціально-економічними процесами за допомогою Мережі і, нарешті, на розгортання громадянського суспільства в Мережі.

Відкрила круглий стіл президент Академії, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко. У своїй доповіді вона висвітлила проблеми асиметричності інформаційного простору в системі управління державними фінансами і наголосила на важливості абсолютної прозорості всіх складових державних фінансів, досягти якої можна завдяки інформаційним технологіям.

На знімку: виступ Т. Єфименко

На знімку: зал засідань

Рух України в напрямі інтеграції з ЄС неможливий без її об’єднання із європейським простором інформаційних послуг. На сьогодні перед країнами – членами ЄС глобальним завданням постало впровадження стратегічної програми Digital Agenda for Europe.

На знімку: виступ Є. Невмержицького

Представник Міністерства юстиції України Юрій Козлов (начальник відділу державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України – адміністратор Інформаційно-телекомунікаційної системи центрального органу), який є одним із найкращих вітчизняних експертів у галузі ідентифікації та співавтором державної концепції створення екосистеми прийому громадянського паспорту з електронним носієм, доповів про поточний стан законодавства України і необхідні зміни для успішного надання державних послуг у цифровому форматі. Він підсумував, що в Україні необхідно впровадити юридично закріплену термінологію, законодавче визначення процесів, нормативно-правове та технічне регулювання, прописання умов та порядку виходу на ринок, нагляд.

На знімку: зал засідань

Голова наглядової ради Національного депозитарію України Роман Сульжик виступив із доповіддю про технології світової фінансової системи і розповів, як технологія блокчейн змінює світ і всю фінансову систему у бік більшої прозорості, зручності й доступності послуг, натомість традиційні банківські послуги втрачають популярність і мають трансформуватись відповідно до вимог часу під загрозою банкрутства. Роман Сульжик відзначив, що він не має жодного бажання придбати український банк за власні, чесно зароблені кошти, бо тоді він швидко може стати злочинцем, згідно з поточною державною регуляторною політикою, яка не сприяє поліпшенню інвестиційного клімату і спричиняє відтік капіталів і найкращих фахівців.

На знімку (зліва направо): Ю. Козлов та Р. Сульжик

Президент товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров у своїй доповіді акцентував на тому, що в Україні не працює ефективно фондовий ринок, який у цивілізованих країнах виконує роль акумулятора фінансових ресурсів, які сприяють пожвавленню економічних процесів, збільшенню ВВП і багатства громадян, а в нас цей ринок зарегульований і корумпований. Ситуація нині дедалі погіршується і, нажаль, до фахівців, фінансових експертів, аналітиків керівники державних служб, відповідальних за розвиток економіки, не дуже прислуховуються і поки що неспроможні виплутатись із корупційних схем.

Єгор Аветисов – Креативний директор ПриватБанку розповів про новітній підхід ПриватБанку до співпраці з партнерами й іншими банками, а саме, банк готовий безкоштовно ділитися з ними власними ІТ розробками. Він пояснив, як «розумний банк» може допомогти містам стати розумнішими. На рахунку Єгора Аветисова майже всі загальнонаціональні рекламні кампанії ПриватБанку за останні п'ять років. Один із авторів системи дистанційного навчання для співробітників ПриватБанку. Керівник проекту по утриманню співробітників контакт-центру ПриватБанку. Представляв ПриватБанк на FinovateFall 2014 у Нью Йорку.

Екс-голова PIN Bank, керівник компанії “WIDE:UP”, Олег Малкін у презентації «Інноваційні методи підвищення доступності банківських послуг» висвітлив тенденції клієнтоорієнтовності. В сучасному світі традиційні банківські послуги вимирають. Недалеке майбутнє за тим, що для отримання зручних послуг будь-якого банку клієнту знадобляться лише карта цього банку і підключений до інтернету гаджет.

На знімку (зліва направо): Ю. Прозоров, Є. Аветисов та О. Малкін

Відомий правозахисник Ростистав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери», розповів про судову практику захисту прав клієнтів банків при отриманні фінансових послуг у цифровому форматі. Він зазначив, для відчутних змін у нашій країні необхідна зміна відношення перших осіб у державі.

Радник Адміністрації Президента України Давід Кізірія представив презентацію «Blockchain: Держава 3.0. Нова парадигма Державності», у якій розповів про те, як технологія Blockchain може використовуватись у державному управлінні й дає можливість звести нанівець корупційні посягання. Українська державність нині нещадно руйнується корупцією і наша країна посідає найгірші місця у світових корупційних рейтингах, але маючи політичну волю ми можемо вийти на найкращі показники щодо подолання корупції завдяки новітнім технологіям.

На знімку (зліва направо): Давід Кізірія та Ростислав Кравець

На знімку (зліва направо): Андрій Кузміч (Державне агентство з питань електронного урядування); Олексій Сіраков (Незалежна асоціація банків України, координатор Комітету банківської інфраструктури та платіжної системи)

К.т.н., старший криптографер, Tembusu Systems, Павло Кравченко розповів про роль децентралізованих технологій у реформуванні держави і як Blockchain технологія змінює світ. Про цю технологію багато розмов, однак її розуміння в суспільстві перебуває на досить низькому рівні. Павло Кравченко розповів, що головним у цій технології є принципи, на яких вона основана. “Що є Блокчейн? Це база даних, в якій автоматично живе вся система змін. Логіка помножена на код. Це скоріше підхід до вирішення завдань. Це набори коду, які кожен може взяти і застосувати”, – пояснив Павло Кравченко (http://dou.ua/lenta/interviews/itea-talks-pavel-kravchenko)

На знімку (зліва направо): Д. Кізірія та П. Кравченко

До обговорення дискусійних питань, згідно з програмою долучилися представники: АПУ, Міністерство юстиції України, Державне агентство з питань електронного урядування України, Омбудсмен, Секретаріат уповноваженого ВРУ з прав людини, КМДА, Київпастранс, НБУ, ДННУ «Академія фінансового управління», Незалежна асоціація банків (НАБУ), ПриватБанк, ВТБ Банк, Правекс Банк, УТФА та представники компаній: WIDE:Up, De Novо, DistributorLab, ASK System, Самбен, ATLANT-FINANCE, АФ «Кравець і партнери» та ін.

Регламент заходу перевищив ліміт майже на три години, що свідчить про актуальність тематики і вирішення вкрай важливих питань, що дасть змогу оптимізувати бізнес-процеси надання державних послуг і державного управління.

Організатори висловили вдячність партнерам та співорганізаторам заходу за плідну спільну роботу: Університету банківської справи, ДННУ «Академія фінансового управління», компанії «Фінансова студія», DistributorLab, кейтерінг-партнеру: «Ракета-кофе» та інформаційним партнерам: НАБУ, АСС, Бізреліз, ПростобанкКонсалтинг та журналу «Карт Бланш», у наступному номері якого буде висвітлено підсумки круглого столу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 березня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ

За запрошенням керівництва Антикризової ради громадських організацій України президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко та завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяли участь у засіданні Антикризової ради громадських організацій України, присвяченому експертному обговоренню матеріалів Звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році, яке відбулося 12 лютого 2016 р. у приміщенні Українського союзу промисловців і підприємців у м. Києві.

До складу Антикризової ради громадських організацій входить понад 100 всеукраїнських структур, що представляють практично усі сфери економіки держави. У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, Правління УСПП, науковці та економічни експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України, галузевих асоціацій та організацій роботодавців, бізнесу та засоби масової інформації.

Слід нагадати, що до складу Антикризової ради громадських організацій України входять такі наукові установи та учбові заклади, як Національна академія наук України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ДННУ «Академія фінансового управління», НДО «Центр антикризових досліджень», Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

На знімку: в залі засідань.

«За оцінками міжнародних експертів, зокрема і МВФ, тими економічними показниками, які ми маємо по факту – Україна знаходиться на піку системної кризи. Вітчизняна економіка потрапила у п’ятірку найгірших у світі, посіла 140-е місце в світі за довірою до банківської системи, 162 – за рівнем економічних свобод, 130 – за масштабом корупції. Падіння ВВП 11%, недосконалі умови фіскальної, регуляторної політики, відсутність доступу до кредитних ресурсів, процвітаюча корупція, 16% падіння внутрішньої торгівлі на фоні відсутності зростання експорту свідчать про те, що жодних ефективних кроків з вирішення глибоких системних проблем в державі так і не було зроблено», – зазначив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, А. Кінах, В. Геєць (директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, А. Кінах, Л. Козаченко (народний депутат України)

На засіданні було підкреслено, що Антикризова рада громадських організацій України неодноразово наголошувала на необхідності об’єднання зусиль влади з громадянським суспільством, пропонувала уряду постійну системну підтримку, направивши до нього «Антикризову програму спільних дій влади і бізнесу». Однак уряд так і не став рівноправним партнером для громадянського суспільства, не налаштував діалог з промислово-підприємницькою спільнотою.

На знімку: Я. Жаліло (президент НДО «Центр антикризових досліджень») та Т. Єфименко

У своєму виступі Т. Єфименко розповіла про досвід співпраці Академії з UNICEF та закликала фахівців УСПП приєднатись до діючих проектів міжнародних організацій. О. Любіч розповів про підсумки останніх парламентських слухань щодо розвитку інформаційного суспільства (03.02.2016) та запропоновав ініціювати створення інформаційного порталу Антикризової ради громадських організацій України на сайті Уряду.

За підсумками засідання прийнято Заяву Антикризової ради громадських організацій України, в якій наголошено, що Антикризова рада громадських організацій, підприємницько-промислова спільнота України вважає роботу уряду щодо подолання кризи в українській економіці незадовільною: поглиблюються негативні тенденції в соціально-економічній сфері – тінізація економіки добігає до 60%, інфляція наближається до 43%, аналітики визначають останні місця для країні в міжнародних рейтингах відкритості бізнесу та інвестиційної привабливості.

«Виходячи із незадовільної оцінки діяльності Кабінету Міністрів за підсумками 2015 року, вимагаємо від Президента країни та парламенту сформувати новий, технократичний склад уряду, який працював би за планом виходу із кризи, готував стратегію подальшого розвитку країни, ніс персональну відповідальність за досягнення конкретних результатів у визначені строки, зжив з практики слідування принципам особистої відданості чи партійних зобов’язань. Уряд має бути оновлений, за таких умов підприємницька спільнота готова делегувати досвідчених фахівців із державницькою позицією. В складні для України часи Президент, парламент, громадянське суспільство мають знайти рішення з кардинальної зміни якості вищого виконавчого органу держави у бік професійної придатності, високої персональної відповідальності, підвищення ефективності діяльності, викорінення корупції. Саме за таких умов державі вдасться зупинити економічну стагнацію, вийти на параметри зростання, повернути надію людей на краще майбутнє» - підкреслено у Заяві.

На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками Українського союзу промисловців і підприємців та членами Антикризової ради громадських організацій України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 лютого 2016 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003