МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2886310
 
 
   

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ІІ НАЦІОНАЛЬНОМУ ФОРУМІ З ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ «ВІДКРИВАЄМО КРАЇНИ. ОБ'ЄДНУЄМО БІЗНЕС»

27 та 28 квітня 2016 року в Торговельно-промисловій палаті України проходив ІІ Національний форум з підтримки експорту «Відкриваємо країни. Об'єднуємо бізнес». У роботі Форму взяла участь делегація Академії фінансового управління на чолі з президентом Академії, членом-кореспондентом НАН України, д.е.н., професором Єфименко Т. І. Учасниками від Академії також були Іванов С. М., Іваницька О. М., Кощук Т. В., Козарезенко Л. В., Терещенко Г. М., Бортніков Г. П.

На заході були присутні зарубіжні бізнес-делегації з Китаю, Гани, Нігерії, ПАР, Гвінеї, Грузії, Марокко, Індії, Молдови, Португалії, Словаччини, Іспанії, Румунії, Австрії, Чехії, Польщі та інших країн, а також понад 700 експортерів із різних куточків України.

Робота Форуму присвячувалась широкому колу питань, які розглядалися як на гала-сесії «Проведення ефективних економічних перетворень в Україні як запорука успішної підтримки національного товаровиробника та збільшення українського експорту», так і на панельних дискусіях, в рамках спеціальних секцій та круглого столу.

Зокрема були розглянуті такі питання та акцентовано увагу на проблемах, які потребують негайного розв’язання:

• Угоді про ЗВТ між Україною та ЄС 100 днів: що змінилося у взаємній торгівлі за цей час? Найгостріші проблеми, з якими стикаються українські та іноземні партнери.

• Інформаційна підтримка експорту. Як держава та бізнес можуть об’єднати зусилля, щоб підтримати національного товаровиробника?

• Корупція vs. експорт/імпорт. Головні проблеми та шляхи подолання корупції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

• Київ-2016: основні завдання та перспективи експортно-імпортних відносин столиці з країнами світу.

• Фінансові інструменти підтримки бізнесу для успішного ведення зовнішньоекономічної діяльності.

• Експорт сільськогосподарської продукції до країн ЄС.

• Державна підтримка в сучасних умовах експортоорієнтованих галузей економіки – черговий тягар чи інвестиції в майбутнє?

• Африка: нова стратегія взаємовідносин України з країнами Африки у 2016–2020 рр. Поради експертів.

• Перспективи українсько-китайського співробітництва в аграрній сфері. Практичні рекомендації щодо його активізації.

• Посилення торгово-економічних відносин Україна – Китай у контексті реалізації проекту «Економічний пояс «Шовковий шлях»: роль і місце України. Проблемні питання та перспективи».

• Співробітництво Україна – ЄС у сфері АПК. Останні зміни в системі технічного регулювання та фітосанітарного і санітарного контролю. Дотримання технічних регламентів: вплив на зовнішньоторговельні операції малого бізнесу. Поради експертів.

• Залучення дво- та багатосторонніх механізмів співпраці з країнами СНД до подолання бар’єрів у торгівлі. Аналіз стану справ і практичні поради щодо вирішення проблемних питань.

• Tax and сustoms facilities. Нововведення у сфері митного та податкового законодавства.

Форум відкрив Президент Торговельно-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Загалом він підкреслив, що започаткований ще рік тому Форум викликав підвищений інтерес у діловому суспільстві та став принципово новим діалоговим майданчиком між бізнесом та владою, де сам діалог побудований на засадах рівності, компетентності та актуальності піднятих проблем і запропонованих варіантів рішень.

На знімку: відкриття Форуму. Виступ Президента Торговельно-промислової палати України Геннадія Чижикова.

Національний форум з підтримки експорту дав новий поштовх проведенню роботи щодо створення системи підтримки українського експорту. Ця система має дві складові: інституціональна підтримка, яка передбачає створення державних і недержавних інститутів підтримки експорту та проведення дієвих економічних реформ – у економічній, митній, податковій, валютній, інформаційній сферах.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна наголосила, що для конкурентоздатності українського бізнесу необхідно, щоб вітчизняні умови ведення бізнесу були не більш обтяжливі, ніж у інших країнах світу.

Віктор Галасюк, народний депутат, голова комітету ВРУ з питань промполітики та підприємництва зазначив, що відсутність дієвої політики підтримки українського експортера урядом є однією з причин того, що за минулий рік експорт України знизився з 54 до 38 млрд дол. США.

Голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Леонід Козаченко відзначив, що першочерговою проблемою при обговоренні таких важливих питань є відсутність представників уряду в залі. Гості із Євросоюзу, Китаю та інших країн можуть приїхати здалеку, на відміну від наших урядовців.

Президент УСПП Анатолій Кінах зауважив, що за підсумками 2015 року економіка України увійшла до п’ятірки найгірших економік світу, відбувається деіндустріалізація економіки і сповзання у сировинний експорт. Результати 2016 року свідчать, що продукція з високою доданою вартістю у структурі експорту склала 12 %. Україна стає сировинним придатком для цивілізованого світу.

Великий резонанс викликала панельна дискусія «Посилення торгово-економічних відносин Україна – Китай у контексті реалізації проекту «Економічний пояс «Шовковий шлях»: роль і місце України. Проблемні питання та перспективи», в якій взяли участь надзвичайний і повноважний посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь та надзвичайний і повноважний посол Грузії в Україні пан Міхеіл Уклеба.

На знімку: виступ надзвичайного і повноважного посла КНР в Україні пана Чжан Сіюня.

У виступі посла КНР в Україні наголошувалось, що протягом 2016 року на урядовому рівні було підписано протокол про спільний проект «Шовковий шлях». Тепер згідно з цим протоколом планується зробити конкретні кроки з розвитку спільного співробітництва.

В рамках панельної дискусії «Tax and сustoms facilities. Нововведення у сфері митного та податкового законодавства» на Форумі виступила президент Академії, член-кореспондент НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко з доповіддю на тему: «Удосконалення податкового законодавства в контексті підтримки розвитку експортної діяльності». Вона акцентувала на гострих питаннях сьогодення, які гальмують розвиток українського експорту, на питаннях розвитку податкової системи і заходах державної підтримки зовнішньої торгівлі.

На знімку: виступ президента Академії фінансового управляння чл.-кор. НАН України, д.е.н., професора Тетяни Єфименко.

Щодо питань реформи податкової системи Тетяна Іванівна наголосила на такому. У сучасних умовах розвитку країни вкрай необхідними є:

- Удосконалення інвестиційного клімату, посилення позицій національних виробників у межах податкової конкуренції серед постсоціалістичних країн ЄС.

- Розроблення податкових стимулів для поступового виведення бізнесу з тіні.

- Мінімізація негативного впливу податків на економічне зростання через подальше вдосконалення розподілу податкового навантаження шляхом переміщення оподаткування з мобільних факторів виробництва – праці та капіталу – на нерухомість, споживання, ресурси та екологічні платежі.

- Зниження рівня корупції та відновлення довіри громади до ДФСУ.

- Удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків через створення ефективної системи врегулювання спорів щодо податкових питань у межах процедури адміністративного оскарження та в судах.

На завершення свого виступу Тетяна Іванівна зупинилася на питаннях щодо заходів державної підтримки зовнішньої торгівлі. Основними з них є:

• боротьба з корупцією на митниці та покращення митних процедур;

• удосконалення процедур бюджетного відшкодування ПДВ (запровадження єдиного реєстру заяв на бюджетне відшкодування; впровадження бюджетного відшкодування в автоматичному режимі для всіх сум ПДВ, підтверджених системою електронного адміністрування ПДВ; запровадження обов'язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв);

• запровадження електронних сервісів (електронна митниця, електронний акциз, електронний кабінет платника податків);

• скасування планів мобілізації податкових платежів для податкової служби;

• наближення законодавства у сфері регулювання технічних, санітарних і фітосанітарних вимог щодо якості й безпеки продуктів до вимог ЄС.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 квітня 2016 року






ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ НА ЕНЕРГОПРОДУКТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС ОБГОВОРЮВАЛИСЯ В МІНІСТРЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому розгляду питань застосування податкових пільг із акцизного податку на енергопродукти відповідно до законодавства ЄС. Семінар проходив 19–21 квітня 2016 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Руслан Лазаренко (представник проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами») у своєму вітальному слові наголосив на важливості проведення чергового семінару з питань адаптації національного податкового законодавства до директив ЄС щодо акцизного податку, оскільки це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Для нашої країни актуальним є розгляд можливостей запозичення кращого європейського досвіду акцизного оподаткування енергопродуктів, що сприятиме підвищенню енергоефективності та енергозбереженню. Експерти GIZ надають Україні необхідну консультативну підтримку у цій сфері.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріх Зеєвальд (Німеччина) ознайомили присутніх із підходами до гармонізації акцизного оподаткування енергопродуктів в Європейському Союзі, директивами ЄС (Директива Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 р. щодо загальних умов справляння акцизів, Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 р. про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії), положення яких мають бути імплементовані в національному податковому законодавстві країн – членів ЄС, а також України (відповідно до Додатку ХХVIII Угоди про асоціацію з ЄС). Наголошувалося, що, згідно з Директивою Ради 2003/96/ЄС, є низка пільг із акцизів на енергопродукти, які обов’язкові до застосування країнами, а є певні податкові пільги, які можуть застосовуватися (якщо національні уряди вважають за доцільне їх запровадити). Крім того, в ЄС ставки акцизів на енергопродукти диференційовано залежно від цілей їх використання. Директивою Ради 2003/96/ЄС встановлено мінімальні рівні акцизних ставок, найвищі з яких передбачено щодо енергопродуктів, які використовуються як моторне паливо. На сьогодні в Україні такої диференціації ставок акцизного податку і системи податкових пільг немає. Тому потрібно поступово вносити відповідні зміни до вітчизняного податкового законодавства. Навколо цього питання виникла дискусія, адже ставки акцизів в Україні значно нижчі за мінімальні ставки в ЄС на моторне паливо, а розширення сфери застосування податкових пільг пов’язане із загрозою зловживань.

Експерти розповіли про особливості пільгового оподаткування акцизами енергопродуктів у Німеччині, зазначивши сфери застосування пільг, окреслили підходи до застосування дозволів (загальних і спеціальних) для користування пільгами. Особливе зацікавлення учасників семінару викликала німецька практика запобігання зловживанням при справлянні енергетичних акцизів за пільговими ставками, одним із елементів якої є підфарбовування рідких енергопродуків (їх не можна придбати на звичайних заправках). У Німеччині функціонують мобільні групи працівників контролюючих органів, які методом випадкового вибору можуть перевірити будь-якого суб’єкта господарювання щодо сплати акцизів на енергопродукти загалом і на предмет правомірності застосування податкових пільг зокрема.

Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріх Зеєвальд також зупинилися на особливостях технологічних процесів та характеристиці устаткування, стосовно яких у ЄС застосовуються пільги з енергетичних акцизів, акцентуючи на пільговому оподаткуванні виробництва електроенергії когенераційними установками. Також наголошувалося, що Німеччина здійснила перехід від податкових пільг у формі звільнення від сплати акцизу до відшкодування податку (якщо є підстави для застосування пільг) і для цього важливо правильно встановити користувача енергопродукту (саме йому надаються пільги). Неабиякий інтерес в аудиторії викликав розгляд питань щодо взаємозв’язку законодавства ЄС у сфері справляння акцизів на енергопродукти і у сфері сприяння підвищенню енергоефективності та енергозбереженню (в останньому визначено низку дефініцій, про які йдеться в Директиві Ради 2003/96/ЄС). Цей взаємозв’язок важливо враховувати при розробленні пропозицій щодо внесення змін до Податкового кодексу України у процесі імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

У семінарі взяли участь фахівці Міністерства фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної фіскальної служби України.

На знімку: під час семінару

На знімку: експерт Інгрід Дінкельман-Вендле та перекладач із німецької мови Олег Блащук

На знімку: під час семінару

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 квітня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ НА 2016–2020 РОКИ

На запрошення керівництва Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності науковці Академії фінансового управління, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков узяли участь у круглому столі в Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності, який відбувся 18 квітня 2016 р. у приміщенні Верховної Ради України.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності представив проект Стратегії розвитку банківської системи України на 2016–2020 роки, яка передбачає подолання кризи, стабільність національної валюти та банківської системи, економічне зростання.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили: Сергій Рибалка – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та Віктор Галасюк – голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Сергій Рибалка, відкриваючи засідання, повідомив, що проект Стратегії підготовлено за ініціативою спеціально створеної робочої групи, до якої увійшли професійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, представники громадських організацій, наукової, експертної та банківської спільноти.

«Проект Стратегії розроблений для стимулювання широких національних консультацій щодо її подальшого вдосконалення. Мета – консолідація зусиль науково-експертних і банківських кіл, НБУ, парламенту та Президента України навколо завдань виходу із системної банківської кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на перехід від деструктивної моделі сировинної економіки до високотехнологічного промислового розвитку і розбудову потужної банківської системи, спроможної стати головним кредитором розвитку економіки», – зазначив доповідач.

На знімку (зліва направо): В. Галасюк та С. Рибалка

За словами Сергія Рибалки, Україні необхідна система кредитних, податкових, інфраструктурних та інших стимулів, які дадуть можливість прискорити розвиток економіки. Зокрема, йдеться про активізацію кредитування експортоорієнтованих виробництв, а також стимулювання виробництва готової продукції замість експорту сировини, щоб Україна припинила бути лише експортером руди, лісу-кругляка або зерна, а поновила високі позиції в експорті машинобудування.

Від Міністерства фінансів України в обговоренні Стратегії взяли участь Юрій Гелетій – директор Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України та Юрій Блащук.

На знімках (зліва направо): Ю. Гелетій та Ю. Блащук; зал засідань.

Віктор Галасюк зазначив, що «головне – це зорієнтувати фінансовий сектор на потреби реального сектору економіки, де створюються товари і послуги. Забезпечити розвиток фінансової інфраструктури для підвищення фінансової глибини економіки». За його словами, для здешевленого кредитування МСБ, нових виробництв і експортерів необхідно створити Експортно-кредитне агентство (ЕКА) і Національний банк розвитку. Це дасть змогу перейти до інноваційно-виробничого розвитку, прискорити економічне зростання і забезпечити довгострокову фінансову стабільність.

На знімках (зліва направо): зал засідань; Віктор Галасюк

Заступник голови Національного банку України Олег Чурій зазначив, що Національний банк нині не підтримує ідею створення у найближчі декілька років ЕКА через низький рейтинг України, який фактично знецінює державні гарантії за кредитами для приватного сектору. За його словами, наявність гарантій такого Експортно-кредитного агентства за поточних умов не буде перевагою для приватного позичальника.

На знімках (зліва направо): О. Чурій, О. Сугоняко та Ю. Гелетій

«Слід посилити законодавче поле в напрямі дослідження штучного банкрутства позичальника, збільшити відповідальність менеджменту, позичальників і бенефіціарів за неповернуті кредити. Також на основі статистичних звітів, що надаються банками в НБУ, необхідно створити Єдиний реєстр позичальників», − наполягав у своєму виступі Анатолій Дробязко.

На знімку (зліва направо): Г. Бортніков, А. Дробязко та О. Любіч

В обговоренні Стратегії взяв участь також Геннадій Бортніков. Він зазначив, що Стратегія розвитку банківського сектору є вкрай необхідною для антикризового регулювання банків. Академія фінансового управління надала відповідні пропозиції на адресу профільного Комітету Верховної ради України. Зокрема, потрібно вдосконалити цей документ, а саме:

• Офіційно визнати критерії системної банківської кризи, наявність такої кризи в України. У Стратегії не приділено належної уваги комплексному аналізу причин краху банків, а переважає однобічне звинувачення у бездіяльності або неадекватних діях державних органів.

Стратегія має супроводжуватися кількома аналітичними записками й додатками, в яких буде проведено детальніший аналіз проблем та аргументовані заходи уряду. Варто було б акцентувати на внеску саморегулюючих організацій у розвиток банківського сектору (банківських та професійних асоціацій), виділивши це окремим параграфом.

На знімках (зліва направо): Станіслав Аржевітін (д.е.н., проф., завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», голова Ради АУБ, голова Науково-експертної колегії Громадської ради при НБУ) та Тетяна Унковська (д.е.н., головний консультант Апарату Ради НБУ 2007–2015 рр.)

Згідно з текстом поданого Проекту Стратегії, її пріоритетами стануть високотехнологічна індустріалізація України та визначення відповідних пріоритетів для банківського кредитування, а також сприяння стабілізації валютного курсу як «якоря» зниження інфляції, введення мораторію на адміністративне підвищення цін і тарифів, перетворення держбанків на інструменти економічного зростання, залучення іноземного капіталу тільки в рамках національної економічної політики, підвищення ефективності використання міжнародної допомоги.

Для досягнення цілей Стратегії, необхідно прискорити призначення ради Національного банку України та підготувати низку змін до банківського законодавства, включаючи доопрацювання Закону «Про Національний банк України», розроблення законів про банківське кредитування економіки і про валютне регулювання, а також потрібна системна підтримка банків для зниження рівня проблемних активів, зокрема ефективна реструктуризація валютних кредитів громадян і бізнесу.

На завершення засідання С. Рибалка повідомив, що Проект Стратегії оприлюднений на сайті Комітету і закликав усіх небайдужих надсилати свої зауваження та пропозиції, щоб представити на затвердження Верховної Ради України системні пропозиції щодо реформування галузі, розроблені за участю широкого кола експертів. «Для мене важлива дискусія про необхідність загальної економічної стратегії для України. І стратегія розвитку банківської системи − привід почати таке громадське обговорення. Наша мета – продовжити публічну дискусію і прийти до конкретних програм і законопроектів», – резюмував депутат.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та С. Рибалка.

Слід відзначити наявність спільних поглядів керівників обох комітетів Верховної Ради щодо важливості підвищення якості політики Національного банку України, посилення довіри до регулятора, банківської системи та національної валюти, а також розвитку цивілізованого конкурентного ринку банківських послуг і розвитку кредитування реального сектору економіки, доцільності спільного розроблення законодавчих ініціатив.

На засіданні відбулися співбесіди та обговорення питань співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками Національного банку України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності, а також іншими учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 квітня 2016 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ «УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ТА УКРАЇНОЮ, ГРУЗІЄЮ І МОЛДОВОЮ: ПЕРШІ ПІДСУМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у засіданні круглого столу «Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, Грузією і Молдовою: перші підсумки реалізації», який відбувся 8 квітня 2016 року в конференц-залі готелю «Воздвиженський».

Проведення Круглого столу організував Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Участь у дискусії взяли понад 90 гостей, серед яких представники аналітичних центрів, урядовці Швеції, Грузії, Молдови та України.

Мета заходу – обговорення перших результатів, а також основних переваг та викликів Угоди про Асоціацію для Грузії, Молдови, України та ЄС. Модератор – д.е.н., професор Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З вітальним словом виступили: Майкл Емерсон (керівник проекту, Центр європейських політичних досліджень) та Андреас фон Бекерат (Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні).

На знімках: Майкл Емерсон та зал засідань

За темою «Угода про Асоціацію та ПВЗВТ: перші результати: Грузія, Молдова, Україна, ЄС» доповідали такі особи:

• Taмара Ковдзірідзе – керівник проекту «Реформатікс» у Тбілісі.

• Деніс Сенуза – керівник проекту «Експерт-груп» у Кишиневі.

• Вероніка Мовчан – керівник проекту, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у Києві.

• Стівен Блокманс – керівник проекту, Центр європейських політичних досліджень у Брюсселі.

• Гійом ван дер Лу – Центр європейських політичних досліджень.

За темою «Угода про Асоціацію та ПВЗВТ: основні переваги та виклики» виступили:

• Наталія Гнидюк – заступник Міністра Кабінету Міністрів України – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції.

• Владислава Рутицька – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.

• Джоселін Гютон – Перший секретар торгово-економічного відділу Представництва Європейського Союзу в Україні.

• Зоряна Міщук – член Координаційної ради Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

За січень-лютий Україна експортувала до Європейського Союзу сільськогосподарської продукції на 787,5 млн дол. США. «За результатами двох місяців 2016 року експорт до Європейського Союзу складає більше 700 млн дол. США. Для прикладу роботи ЗВТ наведу загальний показник експорту за підсумками 2015 р. – він становить 4,2 млрд дол. США», – повідомила Владислава Рутицька.

Вона також зазначила, що станом на початок квітня українські експортери повністю використали надані в рамках ЗВТ між Україною та ЄС квоти з експорту меду, цукру, ячмінної крупи та борошна, оброблених помідорів, виноградних та яблучних соків, на 97 % – квоти на овес. «Це ті квоти, які мають назву "перший прийшов – перший обслуговуєшся"».

Щодо позицій за принципом ліцензування, то тут вже повністю використана квота з кукурудзи, на 88 % з пшениці та квартальна квота з постачань м’яса птиці", – додала заступник Міністра.

На знімку: в залі засідань.               На знімку: пан Андреас фон Бекерат.

Після заходу експерти дали прес-конференцію, відео з якої можна переглянути нижче:

http://www.ier.com.ua/ua/institute/news?pid=5215

На засіданні відбулися співбесіди та обговорення питань можливої співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, а також іншими учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 квітня 2016 року






ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» З ГРУПОЮ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ КОНФЕРЕНЦІЇ ООН З ТОРГІВЛІ ТА РОЗВИТКУ (UNCTAD-ISAR)

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко та заступник директора з наукової роботи НДФІ Академії Людмила Ловінська є членами Консультаційної групи, створеної UNCTAD для обговорення проекту документа «Моніторинг дотримання та забезпечення високоякісної корпоративної звітності МСЕ: керівництво по створенню потенціалу та належних практик», підготовленого Міжурядовою робочою групою експертів зі стандартів бухгалтерського обліку та звітності за підтримки Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD-ISAR).

Консультаційна група розпочала свою роботу в червні 2015 р. та працює донині. Чергове її засідання було проведено 5 квітня 2016 року. Протягом цього часу Т. І. Єфименко та Л. Г. Ловінська подавали пропозиції, які є результатом виконання науковими відділами Відділення методології бухгалтерського обліку та фінансового контролю Науково-дослідного фінансового інституту Академії таких тем науково-дослідних робіт (НДР):

1. «Наукове забезпечення розвитку системи бухгалтерського обліку у державному секторі України», керівник НДР д.е.н., професор Л. Г. Ловінська;

2. «Наукове забезпечення подальшого удосконалення фінансової звітності суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграції України», керівник НДР к.е.н., доцент М. Г. Гайдай;

3. «Розвиток внутрішнього аудиту і внутрішнього контролю у Міністерстві фінансів України», керівник НДР к.е.н., доцент І. Ю. Чумакова.

Зокрема, при опрацюванні проекту документу були враховані такі наукові результати виконання НДР:

• ключові принципи гармонізації національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку у державному секторі, розроблені на основі документа Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами «МСБОДС: Керівництво по впровадженню для країн, що розвиваються», зокрема сформульовано основні критерії проведення моніторингу впровадження і дотримання стандартів (враховано у Розділі II. Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.6, пп. 2.6.1, парагр. 94);

• критичний аналіз запровадження IFRS в Україні, пропозиції щодо розвитку положень нормативно-методичного забезпечення бухгалтерського обліку в контексті застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та належної практики, узагальнення різноманітного зарубіжного досвіду у сфері моніторингу дотримання і забезпечення високоякісної корпоративної звітності, опрацювання шляхів імплементації належної практики з підготовки та оприлюднення фінансової та нефінансової інформації до українського законодавства (враховано у Розділі II. Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.5, пар. 57; Розділі III. Моніторинг дотримання та забезпечення вимог корпоративної звітності, п. 3.2, парагр. 119,120);

• концепція національної системи нагляду за якістю фінансової звітності суб’єктів господарювання на основі кращої практики (зокрема, країн ЄС), що забезпечуватиме високу якість та прозорість інформації, у тому числі завдяки дотриманню відповідної якості аудиту суб'єктів суспільного інтересу (враховано у Розділі III Моніторинг дотримання та забезпечення вимог корпоративної звітності, п. 3.4, пп. 3.4.2, парагр. 135, п. 3.5, пар. 144; Розділі IV. Моніторинг дотримання та забезпечення вимог аудиту та гарантій якості, п. 4.3, парагр. 202);

рекомендації щодо критеріїв відбору об’єктів внутрішнього аудиту та ключових аспектів планування діяльності підрозділів внутрішнього аудиту на основі оцінки системи управління ризиками, що застосовується в державному органі (враховано у Розділі II Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.5, пп. 2.5.4, парагр. 78).

На знімку: під час засідання 5 квітня цього року

На знімку: Т. Єфименко і Л. Ловінська

На знімку: під час засідання

Тетяна Єфименко та Людмила Ловінська співробітничають з UNCTAD-ISAR із 2006 року. Одним із результатів такого співробітництва стало розроблення Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2007 році. Т. Єфименко обиралася віце-президентом ХХVII Сесії UNCTAD-ISAR, неодноразово виступала на щорічних сесіях UNCTAD-ISAR із доповідями щодо аналізу імплементації МСФЗ в Україні. На сьогодні вона входить до складу групи експертів UNCTAD-ISAR.


Коротка довідка про діяльність UNCTAD-ISAR

ISAR – Міжурядова робоча група експертів зі стандартів бухгалтерського обліку та звітності

Мета

Відповідно до класифікації країн за методологією ООН, Україна віднесена до групи країн із перехідною економікою.

ISAR допомагає країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою в реалізації передового досвіду в області корпоративної прозорості та звітності з метою посилення інвестиційних потоків і економічного розвитку.

ISAR досягає цієї мети за допомогою комплексного процесу, міжурядового консенсусу, поширення інформації та технічного співробітництва.

Напрями роботи:

ISAR має низку напрямів роботи, у тому числі: МСФЗ, бухгалтерський облік малих і середніх підприємств, розкриття звітності щодо управління, корпоративної відповідальності, екологічної звітності.

1. Запровадження МСФЗ (з 2005 р.)

Мета роботи ЮНКТАД у цій галузі – допомога країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою в поліпшенні їхньої практики фінансового обліку та звітності для продуктивнішого залучення інвестицій і ефективного управління наявними ресурсами.

Відповідно до Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні перед країною стоїть завдання вдосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності з урахуванням вимог міжнародних стандартів і законодавства Європейського Союзу, тому доцільною є співпраця з ISAR у цій сфері.

2. Облік на малих і середніх підприємствах (з 2000 р.)

Мета роботи ЮНКТАД у цій сфері – надання допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в задоволенні потреб бухгалтерського обліку та фінансової звітності малих і середніх підприємств:

- подолання перешкод, з якими малі і середні підприємства (МСП) стикаються при застосуванні стандартів бухгалтерського обліку, які були випущені різними органами по стандартизації, як національних, так і міжнародних, створених насамперед з урахуванням потреб у фінансовій звітності великих компаній, що викликає труднощі застосування їх до МСП, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою;

- забезпечення обліку і звітності для малого та середнього бізнесу, який дозволить МСП конкурувати, рости, отримувати доступ до фінансування і залучення інвесторів.

В Україні проводиться політика підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема «запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва», тож застосування стандартів бухгалтерського обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва сприятиме досягненню цілей такої політики, досвід розвинутих країн та рекомендації ISAR є корисними при забезпеченні дотримання таких стандартів в Україні.

3. Професійні кваліфікаційні вимоги до бухгалтерів

Мета роботи ЮНКТАД у цій галузі – зміцнення бухгалтерської професії в усьому світі з метою створення глобальної професії, здатної запропонувати свої послуги закордон:

- доповнення та розроблення керівництв по дотриманню принципів і рекомендацій по кваліфікації професійних бухгалтерів, викладених у Стандартах Міжнародної федерації бухгалтерів;

- розроблення критеріїв або орієнтиру для кваліфікації професійних бухгалтерів, які б встановили точку відліку для національних кваліфікацій і допомагали власникам цих кваліфікацій функціонувати в умовах глобальної економіки.

4. Розкриття інформації з корпоративного управління

Мета роботи ЮНКТАД в цій сфері – підвищення корпоративної прозорості, розкриття корпоративного управління для зміцнення довіри інвесторів і залучення нових інвестицій.

5. Звітність із корпоративної відповідальності

Мета роботи ЮНКТАД в цій галузі – сприяння використанню порівнянних показників відповідальності в корпоративній звітності.

6. Екологічний облік і звітність

Мета роботи ЮНКТАД в цій сфері – отримати глибше розуміння питань бухгалтерського обліку та звітності, пов’язаних із навколишнім середовищем, і внести свій вклад у гармонізацію підходів, які держави-члени приймають по екологічному обліку та звітності.

Україна як член ООН, визнала цілі сталого розвитку ООН як пріоритети, Президент України підтвердив, що необхідно «формувати майбутнє на основі принципів сталого розвитку для досягнення ЦСР на національному рівні, Україна здійснюватиме нові програми і проекти, які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс та соціальну згуртованість». Пріоритетність сталого розвитку та окремі вектори досягнення закріплені у Стратегії «Україна – 2020», відтак, особливе значення мають матеріали міжнародних організацій із цієї теми. Зокрема, у сфері бухгалтерського обліку, ISAR має Публікації з важливих питань стратегічного розвитку:

- «ЮНКТАД підкреслює ключову роль корпоративної звітності для досягнення цілей сталого розвитку» (2015 р.);

- «Державний сектор фінансової звітності є ключовим для програми сталого розвитку» (2015 р.);

- «Експерти визнають роль бухгалтерського обліку корпоративної звітності в економічному розвитку» (2014 р.).

- щорічні звіти з питань бухгалтерського обліку та звітності з висвітленням основних проблем цієї сфери та кращого досвіду різник країн (наприклад, Німеччина, Великобританія, Бельгія, Канада, Австралія, Данія).

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 квітня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ ТА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління науковці відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики – завідувач відділу, д.е.н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник, к.е.н. Анатолій Дробязко взяли участь у конференції «Фінансові послуги та цифрові технології», яка відбулася 7 квітня 2016 року у приміщенні Американської торговельної палати у м. Києві.

Мета заходу: обговорення питань, пов’язаних із перспективами розвитку цифрових технологій, та правильного їх використання на ринку фінансових послуг України.

Конференція об’єднала на одному майданчику представників органів законодавчої та виконавчої влади, бізнесу, платіжних інтеграторів, експертів у області е-урядування та інформаційної безпеки.

До обговорення дискусійних питань, відповідно до програми заходу, долучилися: керівник CMD-Ukraine, Перший секретар посольства Республіки Казахстан в Україні та Республіки Молдова, представники ДННУ «Академія фінансового управління», ХНУ ім. Каразіна, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, органів виконавчої влади (КМДА) та Київського інвестиційного агентства (КІА), комерційних банків України та страхових компаній (ОщадБанку, ПриватБанку, ПУМБу, УнікредитБанку, Банку Фамільний, Форвард Банку, Правекс Банку, Фідобанку, Банку Гефест, СК «Індіго» та СК «Нова»), платіжних інтеграторів (WebMoney, Forpost, Easypay, UkrPay), юристи від компаній та комерційних банків (АСА group, «Мінк та Партнери», Агрохолдінг, «Кравець та Партнери», КПД Консалтинг), СЕО від УБКІ та МБКІ, представники компаній (EY та Бейкер і Макензі, ФК «АРТФІНБРОК», Лайм Системс, Уніті- Барс, Innovecs, Crediograph, ThinkMobiles, SLM, АСК-системс, LLC Infopulse, EasyWallet, Luxoft, Пентеджи Сервісиз (Польща-Украина) та ін.).

Відкривши конференцію, Андрій Бірюков – президент ГО «ІТ Альянс», наголосив на тому, що актуальність її тематики пов’язана насамперед із бажанням органів влади співпрацювати з представниками бізнесу та громадськістю. Модератор: Євген Невмержицький, к.е.н., управляючий партнер компанії «Фінансова студія».

На знімках: у залі засідань

Першим виступав Єгор Стефанович – директор департаменту інформаційних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України. Доповідь розкрила питання реформ в Україні щодо е-урядування.

Олександр Данченко – народний депутат України, голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України приєднався до обговорення теми законодавчого регулювання ринку фінансових послуг та ІКТ. Зокрема, він акцентував на проблемах, що потребують розв’язання для результативної роботи (телекомунікації, кібербезпека, Національна програма інформатизації, електронне урядування, електронний документообіг, Просвітницька програма), і наголосив на відкритості Комітету для ініціативних груп.

На знімках (зліва направо): Є. Стефанович, Є. Невмержицький та О. Данченко

Серед спікерів першого блоку конференції з доповідями виступили: Давід Кізіріа – радник Адміністрації Президента України – «Фінансові сервіси в епоху Blockchain: нові горизонти», Юрій Козлов – представник Міністерства юстиції України, розповів про необхідні зміни в законодавстві для успішного надання фінансових послуг. Про стан, проблеми й перспективи розвитку ринку небанківських фінансових послуг розповів Олександр Залєтов – представник Нацкомфінпослуг.

Роман Кармазін з Національного Банку України відкрив другий блок конференції, виступивши з доповіддю «Платіжні послуги небанківськими установами». Під час завершення першого блоку конференції розглянуто тему синергії держави та фондової біржі щодо регулювання фондового ринку, верифікації та розвитку бізнесу, висвітлену Уляною Штибель – головою київського офісу Варшавської фондової біржі. Про стан інформаційної безпеки в банківських платіжних системах доповів Олексій Сіраков – координатор комітету з питань інфраструктури та банківських платіжних систем Незалежної асоціації банків України.

На знімках (зліва направо): Д. Кізіріа, Р. Кармазін та О. Сіраков

Значний інтерес учасників конференції викликала тема «Судова практика щодо захисту клієнтів при наданні цифрових фінансових послуг» – доповідь Ростислава Кравця (старший партнер компанії «Кравець і Партнери»).

На знімку (зліва направо): У. Штибель та Р. Кравець

Андрій Камінський – директор МБКІ, розповів що «Активний розвиток бюро кредитних бюро в Україні зумовило появу Big Data в сегменті кредитних історій. Використання цих даних має великий потенціал для подальшого розвитку кредитування. Потенціал складається в кращій оцінці кредитоспроможності, ідентифікації позичальників, маркетинговому таргетування та інших аспектах. У доповіді розглядаються підходи, розроблені МБКІ». Роман Олейников – д.т.н. ХНУ ім. Каразіна, висвітлив вкрай актуальну і цікаву тему «Регулювання Нацбанком криптографічних валют: система RSCoin». Також друга частина конференції була присвячена обговоренню питань, що стосуються безпеки у фінансовому секторі України. Олександр Потій – професор ХНУ ім. Каразіна, у доповіді розглянув основні загрози для сучасних криптографічних технологій, пов'язаних із квантовими обчисленнями в таких сферах, як фінансові послуги, хмарні обчислення, медицина, мобільні технології; зробив огляд зусиль урядів США, Євросоюзу і України в умовах нових викликів і розкрив поняття квантово-захищеної або постквантової криптографії. Успіхи в області квантових обчислень і побудові квантового комп'ютера створюють нові загрози для криптографічних механізмів, які є однією з основ безпеки фінансових технологій, електронних послуг і цифрової економіки. Щодо тенденції розвитку ІБ у фінансовому секторі України – за результатами Глобального дослідження у сфері інформаційної безпеки компанії EY за 2015 р. – розповів Дмитро Лазученков – менеджер EY. Через встановлення скайп-зв'язку було презентовано доповідь на тему «Сучасна національна ID екосистема, основні зацікавлені сторони і їх ролі» від представника міжнародної компаніїї Gemalto – Andreas Loesch.

Підсумком конференції стало обговорення Проекту Закону України «Про надання платіжних послуг постачальником платіжних послуг», до якого долучилися не лише заявлені учасники з програми, а й усі бажаючі.

На знімку: обговорення учасників конференції



На знімку (зліва направо): Перший секретар посольства Республіки Казахстан в Україні та Республіки Молдова Тунгат Абилкасимов
і завідувачі кафедр КНУТД: д.е.н., професор Ольга Чубукова та д.е.н., професор Ірина Тарасенко.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та О. Данченко

На конференції також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління із Комітетом з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України, експертами в області е-урядування та інформаційної безпеки.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 квітня 2016 року






СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УПОРЯДКУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ПОЛЯ У СФЕРІ ОСВІТИ ПРОАНАЛІЗОВАНО З ФАХІВЦЯМИ ІНСТИТУТУ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Учені ДННУ «Академія фінансового управління» взяли участь у черговому засіданні круглого столу «Законодавче забезпечення розвитку реального сектору економіки України», який проходив 30 березня 2016 року в приміщенні Інституту законодавства Верховної Ради України.

Протягом останнього десятиліття в освітній сфері накопичилися та загострилися численні проблеми системного характеру, зокрема, в галузях дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної та вищої освіти. З огляду на це, необхідні кардинальні зміни, спрямовані на підвищення рівня якості й конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціальних умовах, приведення системи підготовки кваліфікованих кадрів у відповідність до потреб ринку праці.

Учасники круглого столу відзначили системні проблеми, пов’язані з реформуванням вищої освіти, імплементацією положень Закону України «Про вищу освіту», зокрема зі створенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, неузгодженням норм законодавства стосовно ліцензування освітньої діяльності, забезпеченням фінансової автономії вищих навчальних закладів тощо.

Особливий інтерес в аудиторії викликали питання щодо організації діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у перехідний період реформування системи загальної середньої освіти, взаємозв’язок з процесом формування територіальних громад, рівень фінансового забезпечення загальної середньої освіти, а також правові вимоги до алгоритму визначення вартості освітньої послуги.

Зважаючи на викладене, учасники дійшли висновку, що комплексне оновлення освітньої нормативно-правової бази, підготовка та прийняття концептуально нової редакції Закону України «Про освіту» створять правову основу для підвищення якості освіти, забезпечення її доступності. З огляду на це, під час формування нормативно-правової бази у сфері освіти необхідно забезпечити збалансованість соціальної та економічної політики держави у сфері науки та освіти, визначити чіткі та обґрунтовані індикатори реалізації освітньої реформи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

8 квітня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ

Науковці ДННУ «Академія фінансового управління» – співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики: завідувач відділу, д.е.н., професор О. О. Любіч і провідний науковий співробітник відділу, к.е.н. А. Дробязко та завідувач відділу фінансових ринків, к.е.н. Г. М. Терещенко взяли участь у роботі круглого столу на тему: «Концентрація в банківському секторі України: тенденції та перспективи», організованого відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України за сприяння Громадської організації «Клуб банкірів», який відбувся 17 березня 2016 р. в Інституті.

У роботі круглого столу взяли участь співробітники Інституту та інших наукових установ, учені-економісти, експерти фінансового ринку.

Засідання проходило під проводом директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академіка НАН України Валерія Гейця, який наголосив на важливості обговорюваної теми не лише для банківської системи України, а й для вітчизняної економіки загалом.

На знімках: у залі засідань

Учасникам заходу було запропоновано декілька доповідей на досліджувану тему.

Співробітник Інституту, ст. н. с. відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. А. І. Шкляр зосередив увагу на огляді поточних тенденцій у аспекті концентрації в банківському секторі економіки України (презентація «Концентрація в банківському секторі України: поточні тенденції»

Науковий співробітник Інституту В. І. Гаркавенко виступила з презентацією на тему: «Російський капітал у банківському секторі України: ризики концентрації», де було зроблено оцінку концентрації з точки зору резидентності банківського капіталу.

Темі «Концентрації у банківському секторі. Тенденції та перспективи капіталізації та злиття» присвячувався виступ А. О. Дробязка, в якому проаналізовано концентрацію активів та пасивів і дано оцінку ринковим процесам основних видів банківських послуг. Він, зокрема, відзначив, що: «Своєю Постановою «Про збільшення капіталу банків» від 04.02.2016 № 58 Національний банк України суттєво пришвидшив графік нарощування статутного капіталу», що зумовило широку дискусію стосовно майбутньої архітектури банківського сектору.

На знімку (зліва направо): А. Шкляр та А. Дробязко

Академік В. Геєць висловив думку, що економічне зростання в цьому році не відбудеться: економіка потребує формування фінансової системи, яка б дозволяла підтримувати та давала старт політиці економічного зростання. Він запропонував узагальнити матеріали та висновки зустрічі й направити їх до відповідного комітету Верховної Ради України та Національного банку України.

На знімку (зліва направо): Л. Мостова та В. Геєць

Підбиваючи підсумки і підкресливши конструктивність діалогу, який відбувся під час засідання, голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова зазначила, що його наступне засідання планується у Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України – на тему «Роль і значення діяльності державних банків на сучасному етапі» із залученням представників державних банків, регулятора, Міністерства фінансів України та науковців.

Під час заходу також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України, Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України та членами ГО «Клуб банкірів».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 квітня 2016 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ФОРУМІ «ГІБРИДНІ РІШЕННЯ ЩОДО БЕЗПЕКИ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ»

Президент «Академії фінансового управління» взяла участь у Міжнародному форумі «Гібридні рішення щодо безпеки в Чорноморському регіоні» (Hybrid Solutions for Security in the Black Sea Region), який проходив 24–25 березня 2016 р. в м. Одеса, організованому за підтримки Гарвардського інституту державного управління імені Джона Ф. Кеннеді, Одеської обласної ради, Центру інформації та документації НАТО в Україні, Чорноморського фонду регіонального співробітництва.

На знімку: виступ президента Академії Тетяни Єфименко

У межах програми заходу та з метою визначення шляхів розв’язання проблем сьогодення відбулися секційні засідання, присвячені питанням геополітичної ситуації та безпекового співробітництва у Чорноморському регіоні. Також розглядалися окремі аспекти формування комунікаційних стратегій та взаємодії у медіасфері, протидії сепаратизму та військовим конфліктам, було зосереджено увагу на комплексних засадах розвитку міжнародного економічного співробітництва, зокрема щодо вдосконалення інфраструктурних та енергетичних проектів, протидії транснаціональній організованій кіберзлочинності тощо. Активну участь у роботі форуму брали представники центральних та місцевих органів влади, дипломатичної спільноти, політики, вчені, вітчизняні й закордонні експерти найвищого рівня.

На знімку: під час форуму

Згідно з програмою заходу в рамках панельної дискусії щодо розвитку інфраструктурних проектів відбувся виступ президента Академії Тетяни Єфименко на тему «Публічно-приватне партнерство: міжнародний розвиток». На основі представлених матеріалів ініційовано відповідне обговорення з метою адаптації інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів до актуальних питань реформування інфраструктури наземних та водних транспортних комунікацій у контексті процесів євроінтеграції та модернізації національного транзитного потенціалу шляхом посилення взаємодії державного та приватного капіталу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 березня 2016 року






ПРОБЛЕМИ ЗАПОБІГАННЯ ШАХРАЙСТВУ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ ПДВ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені «Академії фінансового управління» взяли участь у семінарі «ПДВ. Аналіз ризиків зареєстрованих підприємств. Ризик-менеджмент. Проведення ПДВ перевірок підприємств за допомогою програмного забезпечення для перевірок та аналізу», який проходив 23–24 березня 2016 року в Державній фіскальній службі України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Проблема зловживань при справлянні ПДВ для України є особливо актуальною. В Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС зазначено, що наша держава має вживати заходів з удосконалення податкової системи та податкового адміністрування зокрема (насамперед щодо процедур відшкодування ПДВ, запобігання ухиленню від оподаткування та агресивному податковому плануванню), а також адаптувати вітчизняне податкове законодавство до визначених норм Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р. про спільну систему податку на додану вартість. З огляду на це, для України важливо вивчати кращий європейський досвід запобігання шахрайству при справлянні ПДВ, оснований на дотриманні положень зазначеної Директиви.

Експерт із питань організації контролю за справлянням ПДВ Маркус Дрост (Німеччина) окреслив ключові засади функціонування системи ПДВ в Європейському Союзі (відповідно до положень зазначеної Директиви), наголосивши на тому, що процедурні аспекти справляння ПДВ є прерогативою країн-членів і регулюються виключно національним законодавством. Особливе зацікавлення учасників семінару викликали німецька практика формування і подання декларації з ПДВ, відшкодування податку, а також поширені в Німеччині схеми ухилення від сплати ПДВ.

Маркус Дрост звернув увагу на відмінності в організації справляння ПДВ у Німеччині та Україні, наголосивши на тому, що Німеччина свого часу відмовилася від застосування аналога вітчизняного електронного реєстру накладних із ПДВ, оскільки він перешкоджає вільному рухові товарів і послуг. Крім того, згідно із Директивою, прив’язка права на отримання відшкодування ПДВ до попередньої сплати податку до бюджету (як нині відбувається в Україні) є неможливою. Під час дискусії акцентовано увагу на можливостях запозичення нашою державою німецького досвіду реєстрації платників ПДВ та використання процедур реєстрації у протидії податковому шахрайству.

Другий день семінару був присвячений питанням організації податкового аудиту та його ролі в запобіганні ухиленню від сплати ПДВ. Зокрема, німецький експерт ознайомив присутніх зі структурою ревізійних служб на прикладі цих відомств у федеральній землі Північна Рейн-Вестфалія, завданнями та процедурою перебігу аудиту (складанням річного плану перевірок, відбором платників, котрі підлягають перевірці на основі зовнішнього та внутрішнього зіставлення, особливостями самої перевірки, вимогами до складання звітів за підсумками перевірки, процедурами оскарження результатів перевірки). Неабиякий інтерес в аудиторії викликала інформація про нову систему податкового аудиту на основі управління ризиками, зокрема програму податкового аудиту IDEA, розроблену на замовлення фіскальної служби Німеччини.

На знімках: під час семінару

У семінарі взяли участь фахівці Державної фіскальної служби України, Міністерства фінансів України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 березня 2016 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003