МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2911536
 
 
   

ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КРУГЛОГО СТОЛУ НА ТЕМУ «УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР: НА ШЛЯХУ СПРОЩЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ».

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у засіданні круглого столу, присвяченому розгляду питань спрощення та забезпечення прозорості митних процедур. Захід відбувся 24 травня 2016 року за підтримки Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) у рамках реалізації положень Меморандуму про партнерство та співробітництво між Антикризовою радою громадських організацій України та Державною фіскальною службою України.

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму вітальному слові наголосив на важливості проведення чергового засідання з питань адаптації національного митного законодавства до європейської практики. Він зауважив, що нині економіка України перебуває в періоді соціально-економічної та фінансової кризи, і тому необхідно сформувати належні умови для цивілізованого переміщення товарів через митний кордон, спрощення порядку митних процедур з урахуванням міжнародного досвіду, боротьби з корупцією на митниці, що зумовить детінізацію бізнесу та створення сприятливих передумов для відновлення економіки.

У своїй доповіді Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП, відзначила необхідність проведення реформи митних органів із відокремленням їх у певну службу в підпорядкуванні Міністерству фінансів України зі збереженням загальних інформаційних баз, адже інституційна реформа є запорукою успішного проведення реформ, поступової зміни світогляду від правового нігілізму до зростання соціальної відповідальності у формі добровільної та сумлінної конкуренції. Також експерт не оминула увагою питання переходу товару до єдиного митного тарифу.

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров повідомив про головні пріоритети в реформуванні митного напряму. Наразі ДФС України працює над проектом змін щодо визначення митної вартості товарів, які імпортуються на основі реальної вартості контракту, а не конкретних оформлень за попередній період, та з урахуванням певного виду продукції.

Очільник служби наголосив на необхідності прийняття відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС проекту закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних процедур)», покликаного запровадити в Україні дієвий механізм інституту уповноважених економічних операторів (УЕО), аналогічний тому, що функціонує в ЄС, та який є одним із основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС, проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу стосовно особливостей оподаткування операцій із ввезення в Україну товарів уповноваженими економічними операторами» та проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України», а також міжвідомчу угоду про створення мобільних бригад по боротьбі з контрабандою. Адже на сьогодні більше 30 країн світу, серед яких країни ЄС, США, Канада, Китай користуються перевагами взаємного визнання УЕО.

Серед інших важливих завдань, які допоможуть удосконалити митну систему України та налагодити взаємовідносини з бізнесом,  імплементація норм NCTS  загальноєвропейської комп'ютеризованої системи управління транзитними вантажами, розробленої для електронного документообігу на основі досвіду польських і німецьких митниць, удосконалення системи аналізу ризиків, повний запуск «Єдиного вікна» тощо.

Водночас одним із головних завдань, вирішенню якого сприятиме реалізація реформ митної служби є подолання корупції та боротьба з контрабандою, незаконним переміщенням через кордон заборонених товарів та іншими правопорушеннями.

Підсумовуючи свій виступ, Роман Насіров запропонував діловій спільноті проведення секторальних зустрічей із представниками різних сфер бізнесу.

Під час своєї промови Григоренко Сюзанна, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України, наголосила на необхідності змін до Закону України «Про митний тариф», зокрема щодо внесення в нормативно-правовий акт правок у частині «Одиниці виміру та обліку», оскільки для категорії насіння для сівби застосовується одиниця виміру – посівні одиниці.

Закриваючи засідання голова Антикризової ради громадських об’єднань Анатолій Кінах зазначив, що пропозиції та коментарі, висловлені діловою спільнотою та асоціаціями з питань митного реформування, сформульовано в «Антикризовій програмі спільних дій влади та бізнесу» та можуть бути використані для формування правок до нормативно-правових і законодавчих актів уряду.

На знімках: під час круглого столу

Медіа-центр
Академії фінансового управління

06 червня 2016 року






ПРАЦІВНИКИ АКАДЕМІЇ ПРИЙНЯЛИ УЧАСТЬ НАВЧАЛЬНОМУ ТРЕНІНГУ МВФ.

Молодший науковий співробітник відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень Коноваленко Д.В. з 18 по 29 квітня 2016 року у м. Відні (Австрія) приймав участь у науково-практичному тренінгу «Фінансове програмування і фінансова політика» (JV 16.07), що проводився Об’єднаним віденським інститутом МВФ.

В рамках тренінгу вивчалися питання розробки програм фінансової та структурної політики підтримки розвитку економіки, питання макроекономічної стабільності, економічного зростання, фіскальної стійкості, аналізу та прогнозування показників реального, фінансового, зовнішнього та фіскального секторів економіки.

За підсумками навчального тренінгу отримано практичний інструментарій для аналізу проблем стану економіки, розробки збалансованих сценарних прогнозів, складання фінансових програм та інструментарій для стрес-тестування банківського сектора.

В рамках тренінгу Коноваленко Д.В. виступав з докладами про стан економіки Ісландії при реалізації базового та програмного сценаріїв.

За результатами тренінгу отримано сертифікат Об’єднаного віденського інституту про успішне завершення курсу «Фінансове програмування та політика».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

03 червня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ «БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ»

На запрошення керівництва Університету державної фіскальної служби України науковці Академії фінансового управління, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч, к.е.н. Анатолій Дробязко та к.е.н. Геннадій Бортніков узяли участь у науково-практичному круглому столі, який відбувся 17 травня 2016 р. у м. Ірпінь. До заходу також долучились науковці відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та викладачі, аспіранти, науковці ННІ фінансів, банківської справи й викладачі кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Університету державної фіскальної служби України та ін.

Основна мета круглого столу – обговорення питань стосовно стану і тенденцій вітчизняної монетарної сфери та банківської системи, та пошук шляхів виходу з кризи в умовах реформування економіки України.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили: Михайло Кужелєв – д.е.н., професор, директор ННІ фінансів, банківської справи Університету державної фіскальної служби України та Олена Береславська – д.е.н., професор, завідувач кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Університету державної фіскальної служби України та д.е.н., професор Олександр Любіч.

На знімку (зліва направо): О. Береславська, М. Кужелєв, О. Любіч

На знімку: у залі засідань

Анатолій Дробязко презентував доповідь на тему «Монетарна політика та валютна лібералізація в Україні», у котрій зазначив, що системна банківська криза, яка розпочалась у 2014 р. і триває донині, є результатом переплетення трьох груп проблем: 1) багаторічних структурних та інституційних диспропорцій економіки України, які є постійним джерелом ризиків загострення фінансових і валютних криз; 2) проблем банківської системи, які в латентному стані існували більше десяти років; 3) форс-мажорні зовнішньополітичні чинники та шоки через неправильні дії монетарного регулятора, які призвели до трикратної девальвації гривні й перетворення банківської кризи на системну.

Аналіз трендів індексу споживчих цін, індексу цін товаровиробників та зміни обмінного курсу показує значну кореляція між динамікою показників і тим, що гривня втратила одну з основних функцій. Тобто зростання цін не є інфляцією попиту, а являє собою інфляцію витрат унаслідок девальвації і зростання цін на імпорт на фоні спаду економіки, що є стагфляційною кризою. Така криза не може бути подолана методами охолодження попиту. Навпаки, необхідно використовувати інструменти боротьби зі стагфляцією: «розігрівати» економіку продуктивною емісією, яка через кредитні канали потраплятиме до реального сектору, стимулюватиме виробництво, імпортозаміщення, насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами, зростання зайнятості й заробітних плат.

Галопуюча інфляція відбувається водночас із демонетизацією реального сектору економіки, істотним скороченням ВВП і зайнятості. Зростання цін виникає на тлі низхідного тренду грошових агрегатів і скорочення реальної заробітної плати. У 2015 р. темпи приросту всіх монетарних агрегатів потрапили в зону від’ємних значень і досягли свого історичного мінімуму. Тобто, інфляція відбувається в умовах грошового голоду в реальному секторі.

В умовах зайвої ліквідності банків важливою проблемою процентної політики НБУ є надвисокі ставки за депозитними сертифікатами НБУ, які блокують кредитування економіки й поглиблюють диспропорції міжбанківського ринку. Цей інструмент наразі зв’язує вільні ресурси банків, створюючи, однак, навіс над валютним попитом, який у черговий раз може розпочати девальваційний виток. Станом на 1 травня 2016 р. на кореспондентському рахунку НБУ та на рахунках із залучення коштів на депозитні сертифікати НБУ обліковується 98,5 млрд грн, із них депозитні сертифікати НБУ – 62,2 млрд грн. Більшість банків із зайвою ліквідністю – банки з іноземним капіталом. Державні банки мають ресурс для кредитування, але є проблеми із державними програмами раціонального використання ресурсу. Банківський сектор може надати підтримку в зростанні економіки, а може стати генератором наступної петлі кризи.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко, Г. Бортніков, Є. Бублик

Значний інтерес в учасників заходу викликала тема «Банківська криза в Україні: причини, особливості, подолання», презентацію якої підготували Г. Бортніков та О. Любіч. Зазначено, що банківська система є ядром фінансового сектору. Розуміння природи виникнення банківських криз дає можливість розробити адекватні превентивні заходи та інструментарій своєчасної реакції регуляторів і самих банків на кризу. Серед основних причин системних банківських криз в Україні визначено: слабку стійкість банків до потрясінь, стале погіршення фінансового стану позичальників та зниження потенціалу заощаджень домогосподарств, втрата банками підтримки з боку їхніх контролерів, неадекватне антикризове регулювання банківського сектору, відсутність національного стабілізаційного фонду, припинення кредитування реального сектору (ефект обриву).

Наголошено, що є різні канали швидкого поширення системної банківської кризи в сучасних умовах, у тому числі транснаціональні та національні канали. Перші включають: 1) відносини між материнськими банками та дочірніми банками, 2) відносини між зарубіжними кредиторами й українськими банками, 3) відносини між міжнародними фінансовими організаціями та урядом України; 4) експозиції банків до суверенних облігацій різних країн, за якими оголошено дефолт.

Національні канали поширення системних криз включають: міжбанківські операції з розміщення грошових ресурсів, «стадна поведінка» вкладників, спільне кредитування проблемних позичальників. Непередбачену роль у цьому питанні може відігравати центральний банк: запізніла реакція на кризові явища, неадекватні заходи реагування, або нехтування проблемами.

У чому полягають уроки системних банківських криз в Україні? По-перше, глобалізація фінансової системи й економіки загалом сприяє поширенню кризових явищ через національні кордони, а не послаблює такі шоки; по-друге, криза швидко поширюється в національні банківській системі через канали зараження; по-третє, фактор часу у втручанні держави є вирішальним, кризи можна передбачити, попереджати або принаймні послабити їхні масштаби. Системна банківська криза проявляється в сучасних умовах як криза довіри до банків, але варто визначати проблему недовіри банків до позичальників та самих банків один до одного. В умовах кризи економічні контрагенти очікують поганих новин і намагаються уникати започаткування довгострокових проектів.

В Україні слід запровадити планування на випадок краху системно важливих банків (так званих планів урегулювання) та планів відновлення нормальної роботи будь-якого банку в разі стресу. Для відновлення кредитування регулятор має послабити вимоги до рівня капіталізації банків та запровадити програму довгострокового рефінансування життєздатних, держава повинна підтримати ідею створення схеми гарантування за кредитами малому і середньому бізнесу. Як превентивні заходи в усьому світі запроваджено створення буферів (запасів міцності) у банківському секторі: антицикличний буфер капіталу, динамічне резервування, конвертовані облігації, стабілізаційний фонд за рахунок внесків банків, а також стимули з обмеження надмірної кредитної активності, включаючи зниження високої валютизації кредитного та депозитного портфелів, регулятивні вимоги до забезпечення іпотечних кредитів заставою і співвідношення доходів позичальника до платежів за кредитом.

Зроблено висновок, що банківський сектор України перебуває у стані системної банківської кризи, що проявляється у показниках якості активів, згортанні обсягів кредитування, масштабів краху банків, одержавлення банківського бізнесу, нестабільності надходження заощаджень у банки, хвилі банкрутства банків та виходу іноземних інвесторів із ринку. Подальшого дослідження заслуговує порівняльний аналіз випадків оголошення банків неплатоспроможними, адекватність заходів регулятивних органів у реагуванні на перші ознаки кризи. Проблематика раннього попередження системної банківської кризи має бути предметом уваги не тільки банківництва, а й науковців, що працюють у сфері державного регулювання та національної фінансової безпеки.

«Тенденції та наслідки концентрації в банківському секторі економіки України» – тема доповіді Євгена Бублика (к.е.н., ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», відділ грошово-кредитних відносин). Він підкреслив, що незважаючи на відносно низькі показники ІНН у банківському секторі України, що відповідають низькому рівню концентрації, детальний аналіз ринкової частки найбільших банків дає підстави стверджувати про наявність тенденції активного посилення концентрації та ознак формування олігополії на ринку банківських послуг.

Головним наслідком такої тенденції слід вважати перспективу збільшення у банківський системі кількості великих банків, які набувають значення системно важливих та зростання ролі наявних. При цьому, ризики діяльності таких установ можуть нести суттєві загрози порушення стабільного функціонування не лише банківської системи, а й функціонування фінансового сектору (через валютний канал).

Політика НБУ у сфері регулювання діяльності великих банків, що набувають статусу системно важливих, повинна передбачати, з урахуванням рекомендацій Базельського комітету, розроблення спеціальних підходів, орієнтованих на підвищення ефективності регулювання та політики державної підтримки відповідних установ; забезпечення посиленого та дієвого банківського регулювання та нагляду, у тому числі превентивного характеру.

На знімку (зліва направо): Є. Бублик, О. Любіч, О. Береславська, М. Кужелєв, А. Дробязко, Г. Бортніков

На круглому столі також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з ННІ фінансів, банківської Університету державної фіскальної служби України. Матеріали доповідей учасників круглого столу будуть надруковані в електронному фаховому виданні Університету.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 травня 2016 року






ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОПРОДУКТІВ ТА ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому питанням адаптації норм Податкового кодексу України щодо акцизного податку на енергопродукти до директив ЄС стосовно акцизів, а також законодавства ЄС у сфері державної підтримки. Семінар проходив 10–12 травня 2016 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Руслан Лазаренко – представник GIZ – привітав учасників семінару, акцентувавши увагу на необхідності приведення норм Податкового кодексу України у відповідність не лише до директив ЄС з питань оподаткування, а й до законодавства ЄС із надання державної підтримки (у рамках імплементації нашою країною Угоди про Асоціацію з ЄС). Оскільки найбільші відмінності у вітчизняній та європейській практиці акцизного оподаткування стосуються саме справляння енергетичних акцизів, вкрай цінною є консультативна підтримка експертів, які безпосередньо здійснюють адаптацію національного законодавства Німеччини до гармонізованих та інших норм ЄС у цій сфері.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріх Зеєвальд (Німеччина) передусім звернули увагу присутніх на статті 107 та 108 Договору про функціонування ЄС (базового законодавства Європейського Союзу), які є підґрунтям для інших нормативно-правових актів ЄС щодо надання державної підтримки. Важливо знати, що правові норми ЄС у цій сфері, які стають дедалі жорсткішими, мають накладатися на національне податкове законодавство загалом і щодо справляння акцизів зокрема. Це стосується як країн ЄС, так і України (згідно зі ст. 267 Угоди про асоціацію, поширюватиметься найближчими роками). Експерти окреслили засади надання державної підтримки в ЄС (однією з ключових вимог до неї є мінімальне викривлення конкурентних умов), її форми і сфери (галузі) надання, особливості державної підтримки, яка потребує та не потребує погодження з Єврокомісією. У другому випадку Єврокомісію лише інформують про наявність державної підтримки (наприклад, у формі податкової пільги) щодо певного об’єкта, але вимоги для її надання є доволі жорсткими і прописані в Регламенті Ради (ЄС) № 651/2014 від 17 червня 2014 р. та Керівництві по його застосуванню. При цьому пільгою з акцизного податку (державною підтримкою) вважається лише та преференція, щодо якої відповідною директивою ЄС не передбачено обов’язкового звільнення від оподаткування, а йдеться тільки про можливість пільгового оподаткування (якщо уряд країни вважає це доцільним).

На знімку: у залі засідань

На знімку: експерти Інгрід Дінкельман-Вендле і Фрідріх Зеєвальд (Німеччина) та перекладач з німецької мови Ігор Плашкін.

Особливе зацікавлення в учасників семінару викликала німецька практика щорічного складання звіту про державну підтримку, в якому зазначені всі випадки надання такої підтримки (наприклад, відшкодування акцизного податку на моторне паливо, яке використовується для перевезення дітей шкільними автобусами), обґрунтування для надання підтримки та загальні її суми в динаміці по роках. Обсяги наданої державної підтримки також відображаються в бюджеті. Присутні дійшли згоди в тому, що запозичення Україною такої практики складання звіту про державну підтримку та відображення її обсягів у бюджеті підвищать транспарентність у сфері державних фінансів, сприятимуть ефективнішому витрачанню бюджетних коштів і наданню податкових пільг, а також енергозбереженню та підвищенню енергоефективності внаслідок реформування акцизного податку на енергопродукти (його наближення до стандартів ЄС). Водночас, з огляду на необхідність внесення істотних змін у податкове законодавство України у зв’язку з імплементацією норм Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 р. про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії, політика ухвалення відповідних рішень має бути зваженою та передбачати реалізацію заходів (які відповідають національним інтересам) протягом доволі тривалого періоду.

Німецькі експерти також зупинилися на характеристиці виробничих процесів і технологічних процедур, щодо яких у Німеччині надаються пільги з акцизного податку на енергопродукти. Вони ознайомили з розмежуванням в одному виробничому ланцюжку процесів, які підлягають і не підлягають пільговому оподаткуванню (у формі повного відшкодування сплаченого акцизного податку в ціні придбаних енергопродуктів).

На завершення семінару учасники подякували Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріху Зеєвальду за дуже цікаве та ґрунтовне висвітлення важливих питань адаптації національного законодавства щодо акцизного податку на енергопродукти до відповідних директив ЄС з урахуванням нормативно-правових актів ЄС у сфері державної підтримки. Україна перебуває лише «на початку шляху» реформування, однак найближчим часом повинна буде впроваджувати значні законодавчі зміни у зв’язку з імплементацією Угоди про асоціацію з ЄС.

На знімку: у залі засідань

На знімку: у залі засідань.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 травня 2016 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ЄФИМЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА ПЕРЕБУВАЛА У ВІДРЯДЖЕННІ 19–23 КВІТНЯ 2016 РОКУ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ Й ПОЛЬЩІ І ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ДРУГІЙ МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНА – ЄС. СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО»

Організаторами конференції виступили:

• Міністерство освіти і науки України.

• Чернігівський національний технологічний університет (Україна).

• Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (Україна).

• Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (Україна).

• Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу (Україна).

• Громадська організація «Чернігів Європейський» (Україна).

• ГО «Всеукраїнський інститут євразійських досліджень та сходознавства» (Україна).

• Академічне співтовариство Михайла Балудянського (Словацька Республіка).

• Технічний університет в Кошице (Словацька Республіка).

• Центрально-європейський університет (Словацька Республіка).

• Університет охоронного менеджменту в Кошице (Словацька Республіка).

• Вища школа менеджменту в Варшаві (Польща).

• Військова академія імені Георгія Раковського (Болгарія).

• Сухумський державний університет (Грузія).

• Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія).

Батумський навчальний університет навігації (Грузія).

На знімку: виступ Тетяни Єфименко

В рамках Конференції Тетяна Єфименко виступила із Доповіддю "Управління стійкістю державних фінансів у контексті співпраці з ЄС".

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 квітня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ІІ НАЦІОНАЛЬНОМУ ФОРУМІ З ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ «ВІДКРИВАЄМО КРАЇНИ. ОБ'ЄДНУЄМО БІЗНЕС»

27 та 28 квітня 2016 року в Торговельно-промисловій палаті України проходив ІІ Національний форум з підтримки експорту «Відкриваємо країни. Об'єднуємо бізнес». У роботі Форму взяла участь делегація Академії фінансового управління на чолі з президентом Академії, членом-кореспондентом НАН України, д.е.н., професором Єфименко Т. І. Учасниками від Академії також були Іванов С. М., Іваницька О. М., Кощук Т. В., Козарезенко Л. В., Терещенко Г. М., Бортніков Г. П.

На заході були присутні зарубіжні бізнес-делегації з Китаю, Гани, Нігерії, ПАР, Гвінеї, Грузії, Марокко, Індії, Молдови, Португалії, Словаччини, Іспанії, Румунії, Австрії, Чехії, Польщі та інших країн, а також понад 700 експортерів із різних куточків України.

Робота Форуму присвячувалась широкому колу питань, які розглядалися як на гала-сесії «Проведення ефективних економічних перетворень в Україні як запорука успішної підтримки національного товаровиробника та збільшення українського експорту», так і на панельних дискусіях, в рамках спеціальних секцій та круглого столу.

Зокрема були розглянуті такі питання та акцентовано увагу на проблемах, які потребують негайного розв’язання:

• Угоді про ЗВТ між Україною та ЄС 100 днів: що змінилося у взаємній торгівлі за цей час? Найгостріші проблеми, з якими стикаються українські та іноземні партнери.

• Інформаційна підтримка експорту. Як держава та бізнес можуть об’єднати зусилля, щоб підтримати національного товаровиробника?

• Корупція vs. експорт/імпорт. Головні проблеми та шляхи подолання корупції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

• Київ-2016: основні завдання та перспективи експортно-імпортних відносин столиці з країнами світу.

• Фінансові інструменти підтримки бізнесу для успішного ведення зовнішньоекономічної діяльності.

• Експорт сільськогосподарської продукції до країн ЄС.

• Державна підтримка в сучасних умовах експортоорієнтованих галузей економіки – черговий тягар чи інвестиції в майбутнє?

• Африка: нова стратегія взаємовідносин України з країнами Африки у 2016–2020 рр. Поради експертів.

• Перспективи українсько-китайського співробітництва в аграрній сфері. Практичні рекомендації щодо його активізації.

• Посилення торгово-економічних відносин Україна – Китай у контексті реалізації проекту «Економічний пояс «Шовковий шлях»: роль і місце України. Проблемні питання та перспективи».

• Співробітництво Україна – ЄС у сфері АПК. Останні зміни в системі технічного регулювання та фітосанітарного і санітарного контролю. Дотримання технічних регламентів: вплив на зовнішньоторговельні операції малого бізнесу. Поради експертів.

• Залучення дво- та багатосторонніх механізмів співпраці з країнами СНД до подолання бар’єрів у торгівлі. Аналіз стану справ і практичні поради щодо вирішення проблемних питань.

• Tax and сustoms facilities. Нововведення у сфері митного та податкового законодавства.

Форум відкрив Президент Торговельно-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Загалом він підкреслив, що започаткований ще рік тому Форум викликав підвищений інтерес у діловому суспільстві та став принципово новим діалоговим майданчиком між бізнесом та владою, де сам діалог побудований на засадах рівності, компетентності та актуальності піднятих проблем і запропонованих варіантів рішень.

На знімку: відкриття Форуму. Виступ Президента Торговельно-промислової палати України Геннадія Чижикова.

Національний форум з підтримки експорту дав новий поштовх проведенню роботи щодо створення системи підтримки українського експорту. Ця система має дві складові: інституціональна підтримка, яка передбачає створення державних і недержавних інститутів підтримки експорту та проведення дієвих економічних реформ – у економічній, митній, податковій, валютній, інформаційній сферах.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна наголосила, що для конкурентоздатності українського бізнесу необхідно, щоб вітчизняні умови ведення бізнесу були не більш обтяжливі, ніж у інших країнах світу.

Віктор Галасюк, народний депутат, голова комітету ВРУ з питань промполітики та підприємництва зазначив, що відсутність дієвої політики підтримки українського експортера урядом є однією з причин того, що за минулий рік експорт України знизився з 54 до 38 млрд дол. США.

Голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Леонід Козаченко відзначив, що першочерговою проблемою при обговоренні таких важливих питань є відсутність представників уряду в залі. Гості із Євросоюзу, Китаю та інших країн можуть приїхати здалеку, на відміну від наших урядовців.

Президент УСПП Анатолій Кінах зауважив, що за підсумками 2015 року економіка України увійшла до п’ятірки найгірших економік світу, відбувається деіндустріалізація економіки і сповзання у сировинний експорт. Результати 2016 року свідчать, що продукція з високою доданою вартістю у структурі експорту склала 12 %. Україна стає сировинним придатком для цивілізованого світу.

Великий резонанс викликала панельна дискусія «Посилення торгово-економічних відносин Україна – Китай у контексті реалізації проекту «Економічний пояс «Шовковий шлях»: роль і місце України. Проблемні питання та перспективи», в якій взяли участь надзвичайний і повноважний посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь та надзвичайний і повноважний посол Грузії в Україні пан Міхеіл Уклеба.

На знімку: виступ надзвичайного і повноважного посла КНР в Україні пана Чжан Сіюня.

У виступі посла КНР в Україні наголошувалось, що протягом 2016 року на урядовому рівні було підписано протокол про спільний проект «Шовковий шлях». Тепер згідно з цим протоколом планується зробити конкретні кроки з розвитку спільного співробітництва.

В рамках панельної дискусії «Tax and сustoms facilities. Нововведення у сфері митного та податкового законодавства» на Форумі виступила президент Академії, член-кореспондент НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко з доповіддю на тему: «Удосконалення податкового законодавства в контексті підтримки розвитку експортної діяльності». Вона акцентувала на гострих питаннях сьогодення, які гальмують розвиток українського експорту, на питаннях розвитку податкової системи і заходах державної підтримки зовнішньої торгівлі.

На знімку: виступ президента Академії фінансового управляння чл.-кор. НАН України, д.е.н., професора Тетяни Єфименко.

Щодо питань реформи податкової системи Тетяна Іванівна наголосила на такому. У сучасних умовах розвитку країни вкрай необхідними є:

- Удосконалення інвестиційного клімату, посилення позицій національних виробників у межах податкової конкуренції серед постсоціалістичних країн ЄС.

- Розроблення податкових стимулів для поступового виведення бізнесу з тіні.

- Мінімізація негативного впливу податків на економічне зростання через подальше вдосконалення розподілу податкового навантаження шляхом переміщення оподаткування з мобільних факторів виробництва – праці та капіталу – на нерухомість, споживання, ресурси та екологічні платежі.

- Зниження рівня корупції та відновлення довіри громади до ДФСУ.

- Удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків через створення ефективної системи врегулювання спорів щодо податкових питань у межах процедури адміністративного оскарження та в судах.

На завершення свого виступу Тетяна Іванівна зупинилася на питаннях щодо заходів державної підтримки зовнішньої торгівлі. Основними з них є:

• боротьба з корупцією на митниці та покращення митних процедур;

• удосконалення процедур бюджетного відшкодування ПДВ (запровадження єдиного реєстру заяв на бюджетне відшкодування; впровадження бюджетного відшкодування в автоматичному режимі для всіх сум ПДВ, підтверджених системою електронного адміністрування ПДВ; запровадження обов'язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв);

• запровадження електронних сервісів (електронна митниця, електронний акциз, електронний кабінет платника податків);

• скасування планів мобілізації податкових платежів для податкової служби;

• наближення законодавства у сфері регулювання технічних, санітарних і фітосанітарних вимог щодо якості й безпеки продуктів до вимог ЄС.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 квітня 2016 року






ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ НА ЕНЕРГОПРОДУКТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС ОБГОВОРЮВАЛИСЯ В МІНІСТРЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому розгляду питань застосування податкових пільг із акцизного податку на енергопродукти відповідно до законодавства ЄС. Семінар проходив 19–21 квітня 2016 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Руслан Лазаренко (представник проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами») у своєму вітальному слові наголосив на важливості проведення чергового семінару з питань адаптації національного податкового законодавства до директив ЄС щодо акцизного податку, оскільки це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Для нашої країни актуальним є розгляд можливостей запозичення кращого європейського досвіду акцизного оподаткування енергопродуктів, що сприятиме підвищенню енергоефективності та енергозбереженню. Експерти GIZ надають Україні необхідну консультативну підтримку у цій сфері.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріх Зеєвальд (Німеччина) ознайомили присутніх із підходами до гармонізації акцизного оподаткування енергопродуктів в Європейському Союзі, директивами ЄС (Директива Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 р. щодо загальних умов справляння акцизів, Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 р. про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії), положення яких мають бути імплементовані в національному податковому законодавстві країн – членів ЄС, а також України (відповідно до Додатку ХХVIII Угоди про асоціацію з ЄС). Наголошувалося, що, згідно з Директивою Ради 2003/96/ЄС, є низка пільг із акцизів на енергопродукти, які обов’язкові до застосування країнами, а є певні податкові пільги, які можуть застосовуватися (якщо національні уряди вважають за доцільне їх запровадити). Крім того, в ЄС ставки акцизів на енергопродукти диференційовано залежно від цілей їх використання. Директивою Ради 2003/96/ЄС встановлено мінімальні рівні акцизних ставок, найвищі з яких передбачено щодо енергопродуктів, які використовуються як моторне паливо. На сьогодні в Україні такої диференціації ставок акцизного податку і системи податкових пільг немає. Тому потрібно поступово вносити відповідні зміни до вітчизняного податкового законодавства. Навколо цього питання виникла дискусія, адже ставки акцизів в Україні значно нижчі за мінімальні ставки в ЄС на моторне паливо, а розширення сфери застосування податкових пільг пов’язане із загрозою зловживань.

Експерти розповіли про особливості пільгового оподаткування акцизами енергопродуктів у Німеччині, зазначивши сфери застосування пільг, окреслили підходи до застосування дозволів (загальних і спеціальних) для користування пільгами. Особливе зацікавлення учасників семінару викликала німецька практика запобігання зловживанням при справлянні енергетичних акцизів за пільговими ставками, одним із елементів якої є підфарбовування рідких енергопродуків (їх не можна придбати на звичайних заправках). У Німеччині функціонують мобільні групи працівників контролюючих органів, які методом випадкового вибору можуть перевірити будь-якого суб’єкта господарювання щодо сплати акцизів на енергопродукти загалом і на предмет правомірності застосування податкових пільг зокрема.

Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріх Зеєвальд також зупинилися на особливостях технологічних процесів та характеристиці устаткування, стосовно яких у ЄС застосовуються пільги з енергетичних акцизів, акцентуючи на пільговому оподаткуванні виробництва електроенергії когенераційними установками. Також наголошувалося, що Німеччина здійснила перехід від податкових пільг у формі звільнення від сплати акцизу до відшкодування податку (якщо є підстави для застосування пільг) і для цього важливо правильно встановити користувача енергопродукту (саме йому надаються пільги). Неабиякий інтерес в аудиторії викликав розгляд питань щодо взаємозв’язку законодавства ЄС у сфері справляння акцизів на енергопродукти і у сфері сприяння підвищенню енергоефективності та енергозбереженню (в останньому визначено низку дефініцій, про які йдеться в Директиві Ради 2003/96/ЄС). Цей взаємозв’язок важливо враховувати при розробленні пропозицій щодо внесення змін до Податкового кодексу України у процесі імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

У семінарі взяли участь фахівці Міністерства фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної фіскальної служби України.

На знімку: під час семінару

На знімку: експерт Інгрід Дінкельман-Вендле та перекладач із німецької мови Олег Блащук

На знімку: під час семінару

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 квітня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ НА 2016–2020 РОКИ

На запрошення керівництва Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності науковці Академії фінансового управління, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков узяли участь у круглому столі в Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності, який відбувся 18 квітня 2016 р. у приміщенні Верховної Ради України.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності представив проект Стратегії розвитку банківської системи України на 2016–2020 роки, яка передбачає подолання кризи, стабільність національної валюти та банківської системи, економічне зростання.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили: Сергій Рибалка – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та Віктор Галасюк – голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Сергій Рибалка, відкриваючи засідання, повідомив, що проект Стратегії підготовлено за ініціативою спеціально створеної робочої групи, до якої увійшли професійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, представники громадських організацій, наукової, експертної та банківської спільноти.

«Проект Стратегії розроблений для стимулювання широких національних консультацій щодо її подальшого вдосконалення. Мета – консолідація зусиль науково-експертних і банківських кіл, НБУ, парламенту та Президента України навколо завдань виходу із системної банківської кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на перехід від деструктивної моделі сировинної економіки до високотехнологічного промислового розвитку і розбудову потужної банківської системи, спроможної стати головним кредитором розвитку економіки», – зазначив доповідач.

На знімку (зліва направо): В. Галасюк та С. Рибалка

За словами Сергія Рибалки, Україні необхідна система кредитних, податкових, інфраструктурних та інших стимулів, які дадуть можливість прискорити розвиток економіки. Зокрема, йдеться про активізацію кредитування експортоорієнтованих виробництв, а також стимулювання виробництва готової продукції замість експорту сировини, щоб Україна припинила бути лише експортером руди, лісу-кругляка або зерна, а поновила високі позиції в експорті машинобудування.

Від Міністерства фінансів України в обговоренні Стратегії взяли участь Юрій Гелетій – директор Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України та Юрій Блащук.

На знімках (зліва направо): Ю. Гелетій та Ю. Блащук; зал засідань.

Віктор Галасюк зазначив, що «головне – це зорієнтувати фінансовий сектор на потреби реального сектору економіки, де створюються товари і послуги. Забезпечити розвиток фінансової інфраструктури для підвищення фінансової глибини економіки». За його словами, для здешевленого кредитування МСБ, нових виробництв і експортерів необхідно створити Експортно-кредитне агентство (ЕКА) і Національний банк розвитку. Це дасть змогу перейти до інноваційно-виробничого розвитку, прискорити економічне зростання і забезпечити довгострокову фінансову стабільність.

На знімках (зліва направо): зал засідань; Віктор Галасюк

Заступник голови Національного банку України Олег Чурій зазначив, що Національний банк нині не підтримує ідею створення у найближчі декілька років ЕКА через низький рейтинг України, який фактично знецінює державні гарантії за кредитами для приватного сектору. За його словами, наявність гарантій такого Експортно-кредитного агентства за поточних умов не буде перевагою для приватного позичальника.

На знімках (зліва направо): О. Чурій, О. Сугоняко та Ю. Гелетій

«Слід посилити законодавче поле в напрямі дослідження штучного банкрутства позичальника, збільшити відповідальність менеджменту, позичальників і бенефіціарів за неповернуті кредити. Також на основі статистичних звітів, що надаються банками в НБУ, необхідно створити Єдиний реєстр позичальників», − наполягав у своєму виступі Анатолій Дробязко.

На знімку (зліва направо): Г. Бортніков, А. Дробязко та О. Любіч

В обговоренні Стратегії взяв участь також Геннадій Бортніков. Він зазначив, що Стратегія розвитку банківського сектору є вкрай необхідною для антикризового регулювання банків. Академія фінансового управління надала відповідні пропозиції на адресу профільного Комітету Верховної ради України. Зокрема, потрібно вдосконалити цей документ, а саме:

• Офіційно визнати критерії системної банківської кризи, наявність такої кризи в України. У Стратегії не приділено належної уваги комплексному аналізу причин краху банків, а переважає однобічне звинувачення у бездіяльності або неадекватних діях державних органів.

Стратегія має супроводжуватися кількома аналітичними записками й додатками, в яких буде проведено детальніший аналіз проблем та аргументовані заходи уряду. Варто було б акцентувати на внеску саморегулюючих організацій у розвиток банківського сектору (банківських та професійних асоціацій), виділивши це окремим параграфом.

На знімках (зліва направо): Станіслав Аржевітін (д.е.н., проф., завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», голова Ради АУБ, голова Науково-експертної колегії Громадської ради при НБУ) та Тетяна Унковська (д.е.н., головний консультант Апарату Ради НБУ 2007–2015 рр.)

Згідно з текстом поданого Проекту Стратегії, її пріоритетами стануть високотехнологічна індустріалізація України та визначення відповідних пріоритетів для банківського кредитування, а також сприяння стабілізації валютного курсу як «якоря» зниження інфляції, введення мораторію на адміністративне підвищення цін і тарифів, перетворення держбанків на інструменти економічного зростання, залучення іноземного капіталу тільки в рамках національної економічної політики, підвищення ефективності використання міжнародної допомоги.

Для досягнення цілей Стратегії, необхідно прискорити призначення ради Національного банку України та підготувати низку змін до банківського законодавства, включаючи доопрацювання Закону «Про Національний банк України», розроблення законів про банківське кредитування економіки і про валютне регулювання, а також потрібна системна підтримка банків для зниження рівня проблемних активів, зокрема ефективна реструктуризація валютних кредитів громадян і бізнесу.

На завершення засідання С. Рибалка повідомив, що Проект Стратегії оприлюднений на сайті Комітету і закликав усіх небайдужих надсилати свої зауваження та пропозиції, щоб представити на затвердження Верховної Ради України системні пропозиції щодо реформування галузі, розроблені за участю широкого кола експертів. «Для мене важлива дискусія про необхідність загальної економічної стратегії для України. І стратегія розвитку банківської системи − привід почати таке громадське обговорення. Наша мета – продовжити публічну дискусію і прийти до конкретних програм і законопроектів», – резюмував депутат.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та С. Рибалка.

Слід відзначити наявність спільних поглядів керівників обох комітетів Верховної Ради щодо важливості підвищення якості політики Національного банку України, посилення довіри до регулятора, банківської системи та національної валюти, а також розвитку цивілізованого конкурентного ринку банківських послуг і розвитку кредитування реального сектору економіки, доцільності спільного розроблення законодавчих ініціатив.

На засіданні відбулися співбесіди та обговорення питань співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками Національного банку України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності, а також іншими учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 квітня 2016 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ «УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ТА УКРАЇНОЮ, ГРУЗІЄЮ І МОЛДОВОЮ: ПЕРШІ ПІДСУМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у засіданні круглого столу «Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, Грузією і Молдовою: перші підсумки реалізації», який відбувся 8 квітня 2016 року в конференц-залі готелю «Воздвиженський».

Проведення Круглого столу організував Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Участь у дискусії взяли понад 90 гостей, серед яких представники аналітичних центрів, урядовці Швеції, Грузії, Молдови та України.

Мета заходу – обговорення перших результатів, а також основних переваг та викликів Угоди про Асоціацію для Грузії, Молдови, України та ЄС. Модератор – д.е.н., професор Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З вітальним словом виступили: Майкл Емерсон (керівник проекту, Центр європейських політичних досліджень) та Андреас фон Бекерат (Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні).

На знімках: Майкл Емерсон та зал засідань

За темою «Угода про Асоціацію та ПВЗВТ: перші результати: Грузія, Молдова, Україна, ЄС» доповідали такі особи:

• Taмара Ковдзірідзе – керівник проекту «Реформатікс» у Тбілісі.

• Деніс Сенуза – керівник проекту «Експерт-груп» у Кишиневі.

• Вероніка Мовчан – керівник проекту, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у Києві.

• Стівен Блокманс – керівник проекту, Центр європейських політичних досліджень у Брюсселі.

• Гійом ван дер Лу – Центр європейських політичних досліджень.

За темою «Угода про Асоціацію та ПВЗВТ: основні переваги та виклики» виступили:

• Наталія Гнидюк – заступник Міністра Кабінету Міністрів України – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції.

• Владислава Рутицька – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.

• Джоселін Гютон – Перший секретар торгово-економічного відділу Представництва Європейського Союзу в Україні.

• Зоряна Міщук – член Координаційної ради Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

За січень-лютий Україна експортувала до Європейського Союзу сільськогосподарської продукції на 787,5 млн дол. США. «За результатами двох місяців 2016 року експорт до Європейського Союзу складає більше 700 млн дол. США. Для прикладу роботи ЗВТ наведу загальний показник експорту за підсумками 2015 р. – він становить 4,2 млрд дол. США», – повідомила Владислава Рутицька.

Вона також зазначила, що станом на початок квітня українські експортери повністю використали надані в рамках ЗВТ між Україною та ЄС квоти з експорту меду, цукру, ячмінної крупи та борошна, оброблених помідорів, виноградних та яблучних соків, на 97 % – квоти на овес. «Це ті квоти, які мають назву "перший прийшов – перший обслуговуєшся"».

Щодо позицій за принципом ліцензування, то тут вже повністю використана квота з кукурудзи, на 88 % з пшениці та квартальна квота з постачань м’яса птиці", – додала заступник Міністра.

На знімку: в залі засідань.               На знімку: пан Андреас фон Бекерат.

Після заходу експерти дали прес-конференцію, відео з якої можна переглянути нижче:

http://www.ier.com.ua/ua/institute/news?pid=5215

На засіданні відбулися співбесіди та обговорення питань можливої співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, а також іншими учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 квітня 2016 року






ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» З ГРУПОЮ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ КОНФЕРЕНЦІЇ ООН З ТОРГІВЛІ ТА РОЗВИТКУ (UNCTAD-ISAR)

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко та заступник директора з наукової роботи НДФІ Академії Людмила Ловінська є членами Консультаційної групи, створеної UNCTAD для обговорення проекту документа «Моніторинг дотримання та забезпечення високоякісної корпоративної звітності МСЕ: керівництво по створенню потенціалу та належних практик», підготовленого Міжурядовою робочою групою експертів зі стандартів бухгалтерського обліку та звітності за підтримки Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD-ISAR).

Консультаційна група розпочала свою роботу в червні 2015 р. та працює донині. Чергове її засідання було проведено 5 квітня 2016 року. Протягом цього часу Т. І. Єфименко та Л. Г. Ловінська подавали пропозиції, які є результатом виконання науковими відділами Відділення методології бухгалтерського обліку та фінансового контролю Науково-дослідного фінансового інституту Академії таких тем науково-дослідних робіт (НДР):

1. «Наукове забезпечення розвитку системи бухгалтерського обліку у державному секторі України», керівник НДР д.е.н., професор Л. Г. Ловінська;

2. «Наукове забезпечення подальшого удосконалення фінансової звітності суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграції України», керівник НДР к.е.н., доцент М. Г. Гайдай;

3. «Розвиток внутрішнього аудиту і внутрішнього контролю у Міністерстві фінансів України», керівник НДР к.е.н., доцент І. Ю. Чумакова.

Зокрема, при опрацюванні проекту документу були враховані такі наукові результати виконання НДР:

• ключові принципи гармонізації національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку у державному секторі, розроблені на основі документа Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами «МСБОДС: Керівництво по впровадженню для країн, що розвиваються», зокрема сформульовано основні критерії проведення моніторингу впровадження і дотримання стандартів (враховано у Розділі II. Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.6, пп. 2.6.1, парагр. 94);

• критичний аналіз запровадження IFRS в Україні, пропозиції щодо розвитку положень нормативно-методичного забезпечення бухгалтерського обліку в контексті застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та належної практики, узагальнення різноманітного зарубіжного досвіду у сфері моніторингу дотримання і забезпечення високоякісної корпоративної звітності, опрацювання шляхів імплементації належної практики з підготовки та оприлюднення фінансової та нефінансової інформації до українського законодавства (враховано у Розділі II. Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.5, пар. 57; Розділі III. Моніторинг дотримання та забезпечення вимог корпоративної звітності, п. 3.2, парагр. 119,120);

• концепція національної системи нагляду за якістю фінансової звітності суб’єктів господарювання на основі кращої практики (зокрема, країн ЄС), що забезпечуватиме високу якість та прозорість інформації, у тому числі завдяки дотриманню відповідної якості аудиту суб'єктів суспільного інтересу (враховано у Розділі III Моніторинг дотримання та забезпечення вимог корпоративної звітності, п. 3.4, пп. 3.4.2, парагр. 135, п. 3.5, пар. 144; Розділі IV. Моніторинг дотримання та забезпечення вимог аудиту та гарантій якості, п. 4.3, парагр. 202);

рекомендації щодо критеріїв відбору об’єктів внутрішнього аудиту та ключових аспектів планування діяльності підрозділів внутрішнього аудиту на основі оцінки системи управління ризиками, що застосовується в державному органі (враховано у Розділі II Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.5, пп. 2.5.4, парагр. 78).

На знімку: під час засідання 5 квітня цього року

На знімку: Т. Єфименко і Л. Ловінська

На знімку: під час засідання

Тетяна Єфименко та Людмила Ловінська співробітничають з UNCTAD-ISAR із 2006 року. Одним із результатів такого співробітництва стало розроблення Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2007 році. Т. Єфименко обиралася віце-президентом ХХVII Сесії UNCTAD-ISAR, неодноразово виступала на щорічних сесіях UNCTAD-ISAR із доповідями щодо аналізу імплементації МСФЗ в Україні. На сьогодні вона входить до складу групи експертів UNCTAD-ISAR.


Коротка довідка про діяльність UNCTAD-ISAR

ISAR – Міжурядова робоча група експертів зі стандартів бухгалтерського обліку та звітності

Мета

Відповідно до класифікації країн за методологією ООН, Україна віднесена до групи країн із перехідною економікою.

ISAR допомагає країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою в реалізації передового досвіду в області корпоративної прозорості та звітності з метою посилення інвестиційних потоків і економічного розвитку.

ISAR досягає цієї мети за допомогою комплексного процесу, міжурядового консенсусу, поширення інформації та технічного співробітництва.

Напрями роботи:

ISAR має низку напрямів роботи, у тому числі: МСФЗ, бухгалтерський облік малих і середніх підприємств, розкриття звітності щодо управління, корпоративної відповідальності, екологічної звітності.

1. Запровадження МСФЗ (з 2005 р.)

Мета роботи ЮНКТАД у цій галузі – допомога країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою в поліпшенні їхньої практики фінансового обліку та звітності для продуктивнішого залучення інвестицій і ефективного управління наявними ресурсами.

Відповідно до Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні перед країною стоїть завдання вдосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності з урахуванням вимог міжнародних стандартів і законодавства Європейського Союзу, тому доцільною є співпраця з ISAR у цій сфері.

2. Облік на малих і середніх підприємствах (з 2000 р.)

Мета роботи ЮНКТАД у цій сфері – надання допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в задоволенні потреб бухгалтерського обліку та фінансової звітності малих і середніх підприємств:

- подолання перешкод, з якими малі і середні підприємства (МСП) стикаються при застосуванні стандартів бухгалтерського обліку, які були випущені різними органами по стандартизації, як національних, так і міжнародних, створених насамперед з урахуванням потреб у фінансовій звітності великих компаній, що викликає труднощі застосування їх до МСП, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою;

- забезпечення обліку і звітності для малого та середнього бізнесу, який дозволить МСП конкурувати, рости, отримувати доступ до фінансування і залучення інвесторів.

В Україні проводиться політика підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема «запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва», тож застосування стандартів бухгалтерського обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва сприятиме досягненню цілей такої політики, досвід розвинутих країн та рекомендації ISAR є корисними при забезпеченні дотримання таких стандартів в Україні.

3. Професійні кваліфікаційні вимоги до бухгалтерів

Мета роботи ЮНКТАД у цій галузі – зміцнення бухгалтерської професії в усьому світі з метою створення глобальної професії, здатної запропонувати свої послуги закордон:

- доповнення та розроблення керівництв по дотриманню принципів і рекомендацій по кваліфікації професійних бухгалтерів, викладених у Стандартах Міжнародної федерації бухгалтерів;

- розроблення критеріїв або орієнтиру для кваліфікації професійних бухгалтерів, які б встановили точку відліку для національних кваліфікацій і допомагали власникам цих кваліфікацій функціонувати в умовах глобальної економіки.

4. Розкриття інформації з корпоративного управління

Мета роботи ЮНКТАД в цій сфері – підвищення корпоративної прозорості, розкриття корпоративного управління для зміцнення довіри інвесторів і залучення нових інвестицій.

5. Звітність із корпоративної відповідальності

Мета роботи ЮНКТАД в цій галузі – сприяння використанню порівнянних показників відповідальності в корпоративній звітності.

6. Екологічний облік і звітність

Мета роботи ЮНКТАД в цій сфері – отримати глибше розуміння питань бухгалтерського обліку та звітності, пов’язаних із навколишнім середовищем, і внести свій вклад у гармонізацію підходів, які держави-члени приймають по екологічному обліку та звітності.

Україна як член ООН, визнала цілі сталого розвитку ООН як пріоритети, Президент України підтвердив, що необхідно «формувати майбутнє на основі принципів сталого розвитку для досягнення ЦСР на національному рівні, Україна здійснюватиме нові програми і проекти, які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс та соціальну згуртованість». Пріоритетність сталого розвитку та окремі вектори досягнення закріплені у Стратегії «Україна – 2020», відтак, особливе значення мають матеріали міжнародних організацій із цієї теми. Зокрема, у сфері бухгалтерського обліку, ISAR має Публікації з важливих питань стратегічного розвитку:

- «ЮНКТАД підкреслює ключову роль корпоративної звітності для досягнення цілей сталого розвитку» (2015 р.);

- «Державний сектор фінансової звітності є ключовим для програми сталого розвитку» (2015 р.);

- «Експерти визнають роль бухгалтерського обліку корпоративної звітності в економічному розвитку» (2014 р.).

- щорічні звіти з питань бухгалтерського обліку та звітності з висвітленням основних проблем цієї сфери та кращого досвіду різник країн (наприклад, Німеччина, Великобританія, Бельгія, Канада, Австралія, Данія).

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 квітня 2016 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003