МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2974818
 
 
   

ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВИСТУПИЛА СПІВОРГАНІЗАТОРОМ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

21 березня 2017 року у Київському національному університеті технологій та дизайну відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Економіка, фінанси і управління в XXI столітті: аналіз тенденцій та перспективи розвитку», співорганізатором якої виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

Основною метою конференції було обговорення сучасних тенденцій, проблем, перспектив та потенційних можливостей інноваційного розвитку української економіки в умовах глобальних викликів, вплив на її стан фінансових ринків у цілому та фінансово-банківського сектору зокрема, вдосконалення системи управління та державного регулювання економічних процесів. Обговорення задекларованих питань супроводжувалось жвавою дискусією, науковим пошуком та встановленням контактів між освітянською та академічною спільнотами, а також із представниками бізнесу і громадських організацій.

Представники організаторів та учасників науково-практичної конференції (зліва направо):

Олександра Ольшанська, Олександр Любіч, Ірина Тарасенко, Іван Грищенко, Тетяна Єфименко, Олександр Амоша

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся ректор Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД), доктор економічних наук, професор, академік НАПН України Іван Грищенко, який привітав присутніх із початком роботи конференції та у своїй доповіді наголосив на необхідності підвищення конкурентоспроможності вищої освіти України в контексті її інтеграції у світовий освітній простір, а також зупинився на інноваційних проектах КНУТД, поділився досвідом успішного втілення ідеї підприємницького університету та результативної співпраці з владними та бізнесовими структурами в межах створеного освітнього інвестиційно-технологічного кластера легкої промисловості.

На знімку (зліва направо): Іван Грищенко, Тетяна Єфименко, Олександр Амоша

До плідного обговорення наукових питань закликала учасників конференції член-кореспондент НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко. У своєму виступі вона розповіла про активізацію зусиль урядів багатьох країн світу щодо регулювання державних фінансів, а також про шляхи вдосконалення управління державними фінансами в Україні.

Академік НАН України, директор Інституту економіки промисловості НАН України Олександр Амоша визначив як основне завдання конференції формування фахового середовища науковців та практиків, спроможного формулювати актуальні проблеми економічного розвитку та пропонувати шляхи їх розв’язання.

Декан факультету економіки та бізнесу КНУТД, д. е. н., професор Олександра Ольшанська поділилася з учасниками конференції своїми думками щодо можливостей здійснення кластерної концепції розвитку економіки регіонів в українських реаліях та навела приклад успішної реалізації переваг кластерного об’єднання на засадах партнерських відносин освіти, науки, влади та бізнесу в межах освітнього інвестиційно-технологічного кластера легкої промисловості міста Києва, який було створено за ініціативою КНУТД.

На знімку (зліва направо): О. Ольшанська та А. Бірюков

Значний інтерес у присутніх на пленарному засіданні викликала доповідь Андрія Бірюкова, радника Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України зі стратегії розвитку хай-тек на тему «Розвиток інноваційної інфраструктури України. «Диджитал адженда 2020».

На знімку: виступ Т. Єфименко

Тетяна ЄФИМЕНКО, член-кореспондент НАН України, д .е. н., професор, президент ДННУ «Академія фінансового управління» у своєму виступі на тему «Антикризове регулювання системи державних фінансів в Україні» акцентувала увагу на деяких аспектах розвитку системи управління державними фінансами (СУДФ), у т. ч.

Цільові напрями управління змінами:

• якісні інституціональні реформи в умовах глобальної економічної невизначеності;

• тісна взаємодія влади, бізнесу та громадянського суспільства з урахуванням принципів публічно-приватного партнерства;

• досягнення абсолютної прозорості всіх складових державних фінансів (за умов удосконаленням автоматичних стабілізаторів і послаблення ролі дискреційного регулювання);

• протидія ймовірній асиметрії інформації в часових та просторових координатах щодо внутрішніх і зовнішніх дестабілізаційних чинників та їхнього впливу

Висновки та наступні кроки в умовах нової реальності:

• використання світового досвіду розроблення та імплементації наукових підходів, врахування вимог Угоди про асоціацію Україна – ЄС, досвіду проведення фіскальної політики в ЄС, рекомендацій МВФ із питань фіскального коригування в Україні;

• продовження фіскальної консолідації;

• обмеження дефіциту Пенсійного фонду України, а також фінансування збитків державних корпорацій з державного бюджету;

• підтримка економічної активності, фінансової стабільності, підвищення добробуту громадян;

• запровадження механізмів обмеження тіньових операцій та ухилення від оподаткування, внесення змін до системи адміністрування податкових доходів, збільшення неподаткових надходжень;

• прискорення імплементації програм фіскальної децентралізації;

• перехід на формування статистики державних фінансів на підставі стандарту GFSM 2014;

• прискорення виконання Концепції створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет».

Крім того, на пленарному засіданні пролунали такі доповіді, що були високо оцінені аудиторією:

- Сергій КОВАЛЕНКО, начальник відділу взаємодії з соціальними партнерами та

виробництвом Департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України Міністерства освіти і науки України, «Напрями розвитку професійно-технічної освіти в Україні»

- Сергій РИБАК, к. е. н., доц., с. н. с., докторант НДФІ ДННУ “Академія фінансового управління”, голова правління ГО “ВолдСкіллс Україна”, «Генеза соціалізації державної політики через популяризацію професійних навиків»;

- Андрій ДУБАС заступник Голови правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), «Інноваційні проекти України в умовах глобалізації - тенденції та перспективи»

На знімку (зліва направо): С. Коваленко, С. Рибак, А. Дубас

На пленарному засіданні було також представлено для обговорення доповіді:

- «Основні тенденції інноваційного розвитку економіки в країнах європейського союзу і Грузії», Георгій СІГУА, доктор економіки з Інституту економіки Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі;

- «Можливості фінансової та нефінансової підтримки українського бізнесу з боку міжнародних організацій», Андрій Попов, партнер Kreston GCG;

- «Глобальні тренди спрямування прямих іноземних інвестицій: сучасний стан та досвід для України», Тетяна ЗАТОНАЦЬКА, д. е. н. професор, завідувач відділу НДФІ АФУ;

- «Динаміка економічних циклів і хвиль Кондратьєва на прикладі України», Борис ДУНАЕВ, к. т. н., УНВ МАНЕБ;

- «Системне макроекономічне середовище: проблеми, еволюція і зарубіжний досвід», Ігор МАКАРЕНКО, к. е. н., директор Інституту еволюційної економіки;

- «Трансфер знань – основа розвитку освіти у цифровому суспільстві», Олександр СТРИЖАК, д. т. н., заступник директора з наукової роботи НЦ «Мала академія наук України»

На знімку (зліва направо): Г. Сігуа, І. Макаренко, О. Стрижак

На знімку: виступ модератора заходу О. Ольшанської

До програми секційних засідань було включено значну кількість виступів, а також низку доповідей співробітників ДННУ «Академія фінансового управління», зокрема:

- «Перспективи приватизації державних банків з урахуванням світового досвіду та національної специфіки», БОРТНІКОВ Г. П., к.е. н., провідний науковий співробітник;

- «Діджиталізація змінює освіту і науку», ЛЮБІЧ О. О., д .е. н., професор, завідувач відділу;

- «Удосконалення управління державними фінансами на основі формування ефективної системи аудиту», ЧУМАКОВА І. Ю., к. е. н., доцент, завідувач відділу;

- «Посилення ролі Міністерства фінансів України як регулятора ринку банківських послуг», ДРОБЯЗКО А. О., к. е. н., провідний науковий співробітник, ЛЮБІЧ О.О., д. е. н., професор;

- «Інституційно-правове забезпечення розвитку фінансових ринків», ТЕРЕЩЕНКО Г. М., к. е. н., с. н. с., завідувач відділу;

- «Напрями підвищення ефективності видатків державного бюджету України», ПАВЛЮК К. В., д. е. н, професор, завідувач відділу;

- «Розвиток інструментів інституційної розбудови та залучення ресурсів МФО для потреб економічного відновлення в Україні», КЛИМЕНКО К. В., к. е. н.;

- «Умови та чинники забезпечення стійкості державних фінансів у країнах-членах європейського союзу», БАЛАКІН Р. Л., к. е. н, доцент, провідний науковий співробітник;

- «Ефективність бюджетного фінансування соціально-економічного розвитку в Україні», ДЬЯЧЕНКО Я. Я., д. е. н., професор, провідний науковий співробітник;

- «Фіскальна політика у зарубіжних країнах в період подолання наслідків кризи», КУДРЯШОВ В. П., д. е. н., професор, завідувач відділу;

- «Підвищення фіскальної ефективності податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», ОЛЕЙНІКОВА Л. Г., к. е. н., с. н. с., завідувач відділу.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко, Г. Бортніков, О. Любіч, Т. Затонацька

На знімках (зліва направо): відбувається засідання; А. Дробязко та Б. Дунаєв

Значний інтерес і дискусію в межах засідання секції викликала доповідь Б. Дунаєва «Динаміка економічних циклів і хвиль Кондратьєва на прикладі України». На думку автора, циклічний розвиток економіки постає як результат попередніх і теперішніх змін співвідношення попиту і пропозиції на ринку благ, які порушили рівновагу, що відновлюється з постійними ритмами в процесі саморегулювання ринковою системою кількості працівників у сфері виробництва згідно з кон'юнктурою споживчого попиту. На прикладі економіки України доведено, що спостережувані хвилі Кондратьєва вимірюються в базових цінах реальною вартістю наявного у сфері виробництва капіталу і є її графіками в часі. Підтверджено гіпотезу Й. Шумпетера о трициклічний схемі коливань, яка після відкриття циклів С. Кузнеца стала чотирициклічною.

На знімку: секційне засідання

У роботі конференції взяли участь 129 науковців та фахівців у галузі фінансів, освіти, маркетингу, обліку, регіональної економіки та цифрових технологій, які представляли 39 наукових, академічних та вищих навчальних закладів, державних установ, підприємств та бізнесових структур

На знімку: учасники конференції від установ-співорганізаторів (КНУТД та АФУ)

Організатори та учасники конференції домовились про продовження плідної співпраці в межах питань, що на ній порушувалися, з метою подальшого вдосконалення системи управління та державного регулювання економічних процесів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 березня 2017 року






В АКАДЕМІЇ ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ З ВІДОМИМ ВЧЕНИМ

Сьогодні відбулася зустріч з відомим вченим у сфері кардіології, доктором медичних наук, професором Лідією Федорівною Конопльовою.

Ця зустріч стала надзвичайно цікавою та важливою для розуміння процесів і проблем однієї з галузей вітчизняної науки, що поряд з іншим слугуватиме основою для проведення наукових досліджень та створення механізмів фінансування різних сфер людського капіталу.

На знімку: під час зустрічі

Президент Академії Тетяна Іванівна Єфименко наголосила на тому, що науковці АФУ, розробляючи механізми фінансування медицини, мають чути думку лікарів.

Важливою подією в житті наукової спільноти України став вихід книги Л.Ф. Конопльової «Врожденные пороки сердца у взрослых. Синдром Эйзенменгера». Лідія Федорівна подякувала за сприяння у виданні книги Академії фінансового управління.

На знімку зліва направо: Л. Ф. Конопльова та Т. І. Єфименко

Наприкінці зустрічі чоловіки Академії привітали представниць науки зі святом.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

07 березня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ПРОДОВЖУЮТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СТАНУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ДЕРЖАВИ

Президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко взяла участь у засіданні Вищої експертної ради при Раді Національного банку України. Захід відбувся 23 лютого 2017 року в приміщенні Національного банку України (м. Київ).

Серед пріоритетних напрямів досліджень Академії фінансового управління особливе місце посідають: по-перше, фінансова стабільність у банківському секторі; по-друге, вплив грошово-кредитної політики на економічне зростання. Це не перший захід під егідою Ради НБУ, на який Тетяну Єфименко було запрошено в ролі експерта.

У своїх виступах на засіданнях Ради та наданих від імені Академії матеріалах президент Академії підкреслює, що забезпечення фінансової стабільності в сучасних умовах є стратегічною метою державного управління. Незважаючи на численні задекларовані заходи щодо фінансового оздоровлення, банківський сектор України, як і раніше, характеризується погіршенням якості кредитного портфеля, зниженням капіталізації, обмеженням доступу до ресурсів на зовнішньому ринку, послабленням довіри з боку населення, непрозорістю надання рефінансування комерційним банкам і їх недостатньою ліквідністю.

Основу банківського сектору України на сьогодні утворюють державні банки, а вже потім – іноземні, тому актуальним є завдання в науковому та прикладному аспектах надати відповіді на низку питань:

1. Як через державні банки відновити довіру учасників ринку до всього банківського сектору?

2. Якою має бути стратегія розвитку державних банків в інтересах економічного зростання?

3. Яким чином підвищити інвестиційну привабливість державних банків для стратегічних інвесторів?

Державні банки покликані реалізовувати національні програми вкладень у розвиток виробничої та соціальної інфраструктури. Через них може бути великою мірою реалізована програма відновлення кредитування реального сектору економіки. Капіталізація державних банків має супроводжуватися приростом кредитних портфелів за межами державного сектору, з акцентом на кредитуванні населення і малого та середнього бізнесу (МСБ).

Водночас НБУ здатний вміло використати успішний досвід довгострокового цільового рефінансування банків для пожвавлення кредитування реального сектору економіки, як це відбувається в зоні євро, Угорщині, Данії та Великобританії.

Ми вважаємо, спираючись на розуміння специфіки економіки України та міжнародний досвід розвитку банківського бізнесу, що державні банки необхідні, але вони мають бути спеціалізовані, унікальні, не дублювати один одного. Поки що серед усіх чотирьох державних банків немає жодного банку з чіткою стратегією розвитку. В Україні слід створити повноцінний банк розвитку та спеціалізований банк для МСБ.

Фахівці Академії висловлюють бажання та готовність бути залученими до розроблення національних антикризових програм, брати участь як експерти у складі робочих груп, котрі створюватиме Рада НБУ для виконання пріоритетних завдань державної політики, та зосередитися на темах досліджень, які будуть визначатися першочерговими на думку Ради НБУ.

Протягом 2015‒2016 років фахівці відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики підготували в рамках плану науково-дослідних робіт за темою «Забезпечення фінансової стійкості банків з державним капіталом (БДК) як складова антикризового регулювання у сфері державних фінансів» аналітичні записки з рекомендаціями, а саме:

1) «Аналіз результатів діяльності банків за участю держави у капіталі в 2014 році»;

2) «Державні компанії з управління проблемними активами: міжнародний досвід та прийнятність для України»;

3) «Зарубіжний досвід та вітчизняна практика державної підтримки капіталізації та реорганізації банків за участю держави в капіталі у 2008‒2014 роках: порівняльний аналіз»;

4) «Рекомендації щодо розроблення стратегії державних банків»;

5) «Надійність кредитних рейтингів для прогнозування дефолтів банків».

6) «Удосконалення механізмів участі держави в капіталі банків та доцільності виходу держави з капіталу націоналізованих банків»;

7) «Удосконалення процесів розроблення та оцінювання прийнятності планів відновлення діяльності державних банків на випадок кризових ситуацій»;

8) «Порівняльний аналіз корпоративного управління в державних банках України з метою підвищення надійності та ефективності їх діяльності» й довідка «Про систему винагороди членам наглядових рад».

9) «Гармонізація системи управління ризиками у державних банках із передовими міжнародними стандартами»;

10) «Шляхи удосконалення методології оцінки фінансового стану державних банків шляхом стрес-тестування для ключових фінансових та не фінансових ризиків»;

11) «Програми довгострокового рефінансування банків для розвитку кредитування реального сектору економіки»;

12) «Адаптація в Україні європейського досвіду планування реорганізації банків».

13) «Пропозиції щодо механізму трансформації валютних іпотечних кредитів у гривневі з урахуванням європейського досвіду»;

14) «Рекомендації щодо трансформації моделі бізнесу державних банків»;

15) «Обґрунтування системи показників для проведення моніторингу фінансового стану банків з державним капіталом».

Зазначені записки передавалися Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України для врахування в поточній роботі, а записки № 2, 11 та 13 також були надіслані НБУ. Крім того, фахівці Академії направляли Національному банку України пропозиції щодо стратегічного планування розвитку банківського сектору та підходів до розроблення стратегічних планів зарубіжними центральними банками.

На знімку: у залі засідань

Матеріали Академії позитивно оцінено з боку керівництва Ради НБУ, про що свідчить лист Голови Ради НБУ академіка Б. М. Данилишина від 15 лютого 2017 р.

Фахівці Академії висловлюють бажання та готовність бути залученими до розроблення національних антикризових програм, брати участь у ролі експертів у складі робочих груп, котрі створюватиме Рада НБУ для розв’язання пріоритетних завдань державної політики, та зосередитися на тих темах досліджень, які будуть визначені першочерговими Радою Національного банку України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

07 березня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ПРОДОВЖУЮТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”

На доручення керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у робочій зустрічі на тему "Цифровізація економіки України, що вона дає і які перспективи". Захід відбувся 23 лютого 2017 року у приміщенні Американської торгівельної палати в Україні (м. Київ).

Робоча зустріч стала черговим кроком на шляху до законодавчої імплементації проекту “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”, який фактично стартував наприкінці минулого року.

27 грудня 2016 року в Клубі Кабінету Міністрів України відбулася презентація документа «Цифровий порядок денний України 2020», розробку якого було ініційовано та здійснено ГС «Hi Tech Office Ukraine та групою експертів світових і вітчизняних лідерів ринку та представниками ЦОВ за сприяння й підтримки Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку і Адміністрації Президента України.

На фото: у залі під час презентації

Це надзвичайно важливий документ, в якому викладено принципи розвитку України в цифровому просторі і який є основою для розвитку цифрової економіки. Див. http://bit.ly/2htIdTw.

Докладний звіт про цей захід розміщено на сайті Академії (репортаж від 4 січня 2017 р.).

16 лютого 2017 року в приміщенні Верховної Ради України пройшли комітетські слухання на тему: “Цифровий порядок денний для сучасної України,” організовані спільно Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку і ГС “Hi Tech Office Ukraine”.

Джерело: http://www.ht-office.org/wp-content/uploads/2017/02/4W1A6881-830x553.jpg

У слуханнях та обговоренні взяли участь: Перший віце-прем’єр-міністр України С.І. Кубів, Голова комітету з питань інформатизації та звязку О.І. Данченко, Заступник голови Адміністрації Президента України Д.А. Шимків, Надзвичайний та повноважний посол Республіки Кореї в Україні, представник посольства Казахстану та представники провідних галузевих асоціацій.

Під час заходу було обговорено важливий документ – «Цифровий порядок денний України – 2020», який містить бачення майбутнього України. У програмі цього документа не тільки прописано, що потрібно зробити, а й як це зробити.

23 лютого 2017 року Американська торговельна палата в Україні разом з Hi Tech Office Ukraine провели робочу зустріч на тему "Цифровізація економіки України, що вона дає і які перспективи".

У ході зустрічі було обговорено напрямки цифровізації різних сфер економіки України, представлена презентація дорожньої карти юридичного супроводу "Цифрової адженди України – 2020", а також окремих напрямків цифровізації економіки України.

У слуханнях та обговоренні взяли участь: з презентацією документа від High Tech Office виступив Валерій Фіщук – учасник групи з розроблення проекту “Цифрова адженда України – 2020”, Андрій Бірюков – менеджер компанії Cisco; радник Міністра економічного розвитку і торгівлі України зі стратегії розвитку хай-тек; Володимир Ставнюк – голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Євген Саранцев – український IT-підприємець, член Ради директорів одного з найбільших українських торгових b2b-майданчиків - zakupki.prom.ua; співзасновник TradeHub і BlackBox Capital; модератор заходу - Андрій Лєбєдєв, співголова ІТ-комітету Палати.

Володимир Брискін, засновник компанії Course Yard (Germany), розповів про можливості платформи для видавців і журналістів. Руслан Cавчишин, засновник компанії MagneticOne Group, презентував доповідь «Інновації в освітньому процесі».

На знімках: під час засідання, В. Ставнюк (справа)

На знімках: під час засідання, В. Фіщук (справа)

На знімках (зліва направо): А. Лєбєдєв, А. Бірюков, В. Ставнюк, Є. Саранцев

Цифровізація надає реальні можливості для зростання економіки держави. Зараз існує велике поле діяльності для компаній у всіх секторах економіки для активного розвитку діалогу з державою, міжгалузевої взаємодії та спільної розробки великих проектів.

Учасники заходу підкреслили пріоритетність подальшого цифрового розвитку України, а також домовилися активно співпрацювати з метою вироблення законодавчих та інституційних можливостей для розвитку цифрової економіки України.

На зустрічі також було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом ГС “Hi Tech Office Ukraine” та низкою провідних ІТ-компаній.

Довідково. Найбільша IT-конференція України iForum-2017 пройде 25 травня 2017 року в МВЦ.

Уже зараз можна купити квиток на центральну подію ІТ-ринку. IForum − це «місце сили» українського Інтернету, ідей і зустрічей, де галузь щорічно демонструє розвиток.

Цього року буде багато тем про майбутнє. З'явиться новий потік «Інновації», який очолить Ігор Новіков (Singularity University). Що ми маємо на увазі під інноваціями? Яким чином технології змінюють світ вже сьогодні? Як і коли інноваційні прориви вплинуть на ваш бізнес? Як перетворити існуючі загрози в переваги? Яким буде світ через 5, 10 і 20 років?

У рамках потоку «Інновації» буде розглянуто ці та багато інших питань. Його програма спрямована на детальне вивчення актуальних світових трендів за трьома основними напрямками: технології, бізнес-моделі і суспільство. Секція «Освітні технології майбутнього», присвячена новітнім підходам у сфері персонального і колективного освіти, також спробує зазирнути за горизонт.

Майбутнє на iForum-2017 можна буде не тільки обговорити, але й протестувати: на масштабній експозиції «Місто майбутнього» свої футурологічні рішення представлять компанії, які виробляють товари у галузі робототехніки й віртуальної реальності, інтернету речей, цифрового виробництва, поновлюваних джерел енергії тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

06 березня 2017 року






РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАНННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС ТА НІМЕЦЬКОГО ДОСВІДУ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ЕТИЛОВОГО СПИРТУ ОБГОВОРЮВАЛОСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому імплементації вимог законодавства ЄС та німецькому досвіду справляння акцизного податку з «етилового спирту». Захід проходив 21–23 лютого 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

З ухваленням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом актуальність приведення норм Податкового кодексу України щодо справляння акцизного податку у відповідність з директивами ЄС із питань оподаткування посилилася. Тому для нашої держави цінною є консультативна підтримка експертів GIZ стосовно внесення змін до положень вітчизняного законодавства, які регулюють справляння акцизного податку зі спирту та алкогольних напоїв, у рамках імплементації зазначеної Угоди. Також важливим є розгляд можливостей запозичення Україною найкращого європейського досвіду адміністрування акцизів із цієї групи підакцизних товарів. На цьому наголосив Руслан Лазаренко – координатор проектів GIZ – у вітальному слові до учасників семінару.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Аня Перлеберг і Денніс Неррінг (Німеччина) акцентували увагу присутніх на тому, що для цілей Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на спирт та алкогольні напої «етиловим спиртом» вважають: усі товари, фактична міцність яких вища 1,2 % об’єму, охоплені кодами комбінованої номенклатури (КН) 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, зазначених в інших розділах КН; товари за кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність яких є вищою за 22 % об’єму; питні алкогольні напої, що містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами. Для цієї акцизної підкатегорії має бути встановлена єдина національна ставка акцизу. У Податковому кодексі України як спирт етиловий зазначені лише алкогольні напої за кодами 2207 і 2208 УКТ ЗЕД. Крім того, товари, віднесені Директивою Ради 92/83/ЄЕС до «етилового спирту», в нашій державі оподатковуються за різними ставками акцизного податку. Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, усунути такі невідповідності потрібно до 1 листопада 2019 р.

Експерти GIZ розповіли про особливості імплементації в Німеччині норм Директиви Ради 92/83/ЄЕС щодо обов’язкового звільнення від оподаткування спирту, який використовується для виробництва лікарських засобів, оцту, ароматизаторів, продуктів харчування (наприклад, шоколадних цукерок), а також повністю денатурованого спирту та денатурованого спирту для виробництва товарів, не призначених для вживання людиною. В Україні наразі з усього цього переліку застосовується звільнення лише щодо виробництва ліків. Причому запровадження в нашій державі інших згаданих звільнень важливе не тільки з огляду на те, що вони є обов’язковими згідно з вимогами ЄС (імплементація відповідних положень Директиви передбачена Угодою про асоціацію). Це потрібно і для збільшення виробництва спирту вітчизняними спиртовими заводами, потужності яких після загострення відносин із Росією не завантажені навіть на 20 %. Адже виробникам, наприклад, цукерок не вигідно використовувати алкогольні напої, в ціну яких включено акцизний податок.

На знімку: під час семінару

Вагомою причиною відмови України від практики широкого застосування звільнення від акцизного оподаткування є побоювання щодо збільшення обсягів зловживань під час застосування цієї пільги. Одним із доволі ефективних засобів запобігання таким зловживанням у Німеччині є надання індивідуальних дозволів на використання спирту, який звільняється від оподаткування. Висуваються жорсткі вимоги для отримання цього дозволу (насамперед щодо ліквідності та платоспроможності, податкової надійності). При встановленні фактів податкового шахрайства дозвіл скасовується і більше податково ненадійному суб’єкту господарювання не надається. Індивідуальний податковий дозвіл є безстроковим і надається на безоплатній основі. В окремих випадках передбачено використання такого інструменту, як фінансова гарантія у формі блокування банком певної суми коштів платника податків. На відміну від Німеччини, в Ірландії вказану гарантію вносять усі платники податків, котрі використовують спирт, звільнений від оподаткування.

Подібну практику можна запровадити в Україні. Наразі в нашій державі застосовуються ліцензія на виробництво спирту (780 грн на рік) і ліцензія на оптову торгівлю етиловим спиртом (500 тис. грн на рік). Остання через свою дорожнечу призводить до збереження штучної монополізації ринку. Цю ліцензію купує тільки ДП «Укрспирт», до структури якого входять близько 40 спиртових заводів (вони не є окремими юридичними особами; більше половини їх не працює). Символічно, що з 1 січня 2018 р. буде скасована монополія на спирт у Німеччині. Так, протягом майже 100 років німецька держава закуповувала спирт у національних виробників за встановленою ціною, по суті, їх субсидуючи (після скасування в 1979 р. монополії на закупівлю імпортного спирту). Особливо це стосується фермерів – малих дистиляторів. Причина скасування полягає в тому, що існування такої монополії вступає в суперечність із вимогою забезпечення вільного руху товарів і послуг територією ЄС. Це є ще одним аргументом на користь відмови від монополізації спиртової галузі в Україні.

На знімку: під час семінару

Особливе зацікавлення в аудиторії викликав німецький досвід оподаткування акцизним податком виробників спирту закритого типу (з належним захистом дистиляційної установки від стороннього впливу) і малих дистиляторів, а також організації переміщення підакцизних товарів у режимі призупиненого оподаткування. Щодо такого переміщення встановлено вимоги ЄС (Регламентом комісії (ЄС) № 684/2009 від 24 липня 2009 р.), виконання яких наразі не є обов’язковим для України. Проте в майбутньому, на шляху до євроінтеграції, наша держава дедалі більше наближатиме своє акцизне оподаткування до стандартів ЄС, а тому до необхідних змін треба готуватися завчасу, докладно вивчаючи досвід країн Євросоюзу.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління», Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 лютого 2017 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБ-ГОВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р. фахівці Академії – завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України С. І. Сороко, провідний науковий співробітник від-ділу фінансів інституційних секторів економіки, к. е. н. Т. В. Кощук та старший науковий співробітник відділу бюджетних видатків соціальної сфери та економічного розвитку І. В. Іголкін – взяли участь у заході «Громадське обговорення результатів реалізації державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності», організованому Державною регуляторною службою, Торгово-промисловою палатою України та програмою USAID «Лідерство в економічному самоврядуванні».

Налагодження ефективної взаємодії влади, бізнесу і громадськості залишається дуже важливим завданням сьогодення. На цьому у вітальному слові наголосила голова Державної регуляторної служби України К. М. Ляпіна У своїй роботі ДРС розглядає бізнес як головного партнера, співпрацює з асоціаціями підприємців і громадськими ініціативами для того, щоб створити сприятливі умови для розвитку економіки в цілому. Проводиться робота, спрямована на вдосконалення формування та реалізації регуляторної політики, а також дерегуляцію господарської діяльності. У 2017 р. розпочато масштабне реформування контрольно-наглядової сфери в цій діяльності.

На знімку: виступ К. М. Ляпіної

Варто відзначити доволі вагомі успіхи України. У 2016 р. наша держава посіла п’яту сходинку з-поміж 185 країн у рейтингу Світового банку за підсумками дослідження взаємодії урядів із громадськістю в процесі формування регуляторної політики щодо бізнес-середовища. Загальний показник України становить 5,2 бала, що відповідає рівневі країн Західної Європи. У результаті наполегливої роботи було введено в дію новітній інструмент регуляторного вимірювання (М-тест), який визначив стандарти аналізу регуляторного впливу (АРВ). Методикою передбачено запровадження обов'язкових розрахунків регуляторними органами витрат на регулювання.

У державному плані з дерегуляції на 2016 р. відображено питання спрощення: адміністративних процедур регулювання господарської діяльності; умов провадження підприємницької діяльності у сферах інформаційних технологій і телекомунікацій; процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та подання звітності, а також удосконалення процедури державного нагляду за регулюванням господарської діяльності.

На знімку зліва направо: І. В. Іголкін, Т. В. Кощук, К. М. Ляпіна, С. І. Сороко

Водночас у процесі дискусії учасники заходу звернули увагу на низку законодавчих новацій в Україні у 2017 р., які можуть спричинити негативні економічні наслідки, а також виступили з пропозиціями, як цьому запобігти. Усі присутні дійшли висновку, що має посилитись роль Державної регуляторної служби як майданчика для розроблення ефективних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень на підставі обговорення ризиків внесення змін до законодавства.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 лютого 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

2 лютого 2017 року на базі Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету відбулася IV Науково-методична конференція, присвячена забезпеченню якості вищої економічної освіти.

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Харківський інститут фінансів КНТЕУ, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління», Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Північно-Східний науковий центр НАН і МОН України та ін.

Відкрив конференцію директор Харківського інституту фінансів КНТЕУ Сердюков Костянтин Георгійович. У своєму виступі він закцентував увагу на головних напрямах наукової дискусії.

На знімку: К. Сердюков

Значну зацікавленість викликала доповідь кандидата економічних наук, доцента, докторанта Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ «Академія фінансового управління» Сушко Наталії Іванівни на тему «Контроль державних послуг у казначейському обслуговуванні державного бюджету».

На знімку: Н. Сушко

Крім того, актуальні питання в рамках виступів висвітлили Яременко Олег Леонідович – доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Свідло Карина Володимирівна – доктор технічних наук, професор, декан факультету торгівлі, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Супрун Олег Миколайович – доктор економічних наук, депутат Харківської обласної ради, Семенець Аліна Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, заступник директора з науково-педагогічної роботи Харківського інституту фінансів КНТЕУ, Андрєєв Микита Андрійович – заступник голови Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України, заступник керівника секретаріату, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

На знімку: учасники конференції

Виступи учасників конференції були розподілені за напрямами таких секцій:

Секція 1. Особливості викладання професійно-орієнтованих дисциплін в умовах дистанційного навчання.

Секція 2. Інтеграція освіти, науки й інформаційних технологій – запорука ефективності навчального процесу.

Секція 3. Напрями модернізації вищої економічної освіти.

Секція 4. Інновації в освіті як шлях розвитку людського капіталу ВНЗ.

Секція 5. Соціально-гуманітарні, культурологічні та виховні аспекти забезпечення якості економічної освіти.

Секція 6. Сучасні інноваційні технології вищої економічної освіти та їх перспективи.

Секція 7. Зовнішнє і внутрішнє забезпечення якості освіти у вищих навчальних закладах.

Організаторами було відзначено актуальність, наукове та практичне значення, а також високу якість та глибину досліджень учасників конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 лютого 2017 року






В АКАДЕМІЇ ВІДБУЛАСЯ РОБОЧА НАРАДА З ПЕРШИМ ЗАСТУПНИКОМ МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРОМ ВІТАЛІЙОВИЧЕМ КОВТУНЦЕМ.

9 лютого 2017 року Академію фінансового управління відвідав перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Віталійович Ковтунець. У ході ознайомлення з роботою АФУ на зустрічі з президентом Академії було обговорено низку питань стосовно впровадження нових фінансових механізмів управління в галузі освіти і науки. Відповідно до Цілей розвитку тисячоліття в ХХI ст. людський капітал є головним об’єктом інвестування і найбільшим багатством будь-якої країни. Отже, стратегічне завдання нашої держави полягає в тому, щоб оновлені фінансові механізми стали інституційним чинником розвитку людського капіталу.

На знімку: під час зустрічі

Сьогодні витрати на науку і освіту це − інвестиційні витрати, і держава, вкладаючи кошти, має розуміти який буде результат. Тому сьогодні важливо розглядати видатки на освіту з позиції надання державою послуг, що закріплені Конституцією країни, як конституційне зобов’язання перед громадянами. Перебуваючи сьогодні в кризовому стані, Україна має шанс для того, щоб зробити інноваційний прорив, передусім завдяки оновленню змісту освіти, в тому числі за допомогою нових фінансових інструментів. У цьому контексті Міністерство освіти і науки дало доручення Академії фінансового управління взяти участь у робочій групі, завданням якої є удосконалення підходів до розподілу видатків держави на освіту з урахуванням кращої світової практики.

Пріоритетними напрямками роботи АФУ в межах цього завдання окреслено:

проведення аналізу елементів освітньої послуги з метою виокремлення об’єктивних та суб’єктивних факторів, що зумовлюють диференціацію вартості такої послуги у різних її надавачів;

встановлення формальних критеріїв до включення елементів освітньої послуги у формулу розподілу обсягу освітньої субвенції;

опрацювання змісту та форми приміток до фінансової звітності галузевих підрозділів місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів відповідних місцевих рад;

визначення вимог, змісту та форми подання фінансової та нефінансової інформації, необхідної для розрахунку вартості освітньої послуги у сфері загальної середньої освіти в контексті удосконалення формули розподілу обсягу освітньої субвенції.

Ця робота в руслі Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», інших програмних документів, а також уточнення щодо технічних завдань які надаються АФУ по поточній тематиці стосовно тих позицій, що сьогодні потребують оновлених механізмів фінансування, проходитиме під керівництвом Міністерства освіти і науки за погодженням з Міністерством фінансів. Академія звітує про це Департаменту науки МОН, який сьогодні керує роботою наукових установ, у тому числі АФУ. Академія і надалі інформуватиме громадськість про напрями і результати своєї роботи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 лютого 2017 року






У МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД АДМІНІСТРУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблемам справляння акцизного податку з алкогольних напоїв та проведення перевірок правильності нарахування та сплати акцизів. Захід проходив 24–26 січня 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами»

Руслан Лазаренко – представник GIZ – у вітальному слові до учасників чергового семінару щодо реформування акцизного податку в Україні з урахуванням вимог Угоди про асоціацію з ЄС наголосив на важливості запозичення нашою державою найкращого європейського досвіду акцизного оподаткування в цілому та контролю нарахування та сплати акцизів зокрема. Фіскальна роль акцизного податку в країнах ЄС посилюється, підвищення його ставок дає змогу забезпечити додаткові надходження до бюджету (без помітного негативного впливу на економічне зростання) за умови, якщо приділяти належну увагу запобіганню податкових правопорушень. В Україні проблема тіньового обігу підакцизних товарів та інших зловживань при справлянні акцизів є надзвичайно гострою. Експерти GIZ надають нашій державі необхідну консультативну підтримку в її розв’язанні.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Аня Перлеберг та Денніс Неррінг (Німеччина) розповіли присутнім про особливості звільнення від оподаткування в Німеччині спирту, який використовується для виробництва лікарських засобів, акцентувавши увагу на правомірності застосування цієї пільги в окремих випадках щодо низки спиртових настоянок і наливок. Також експерти поділилися досвідом здійснення податкового контролю стосовно продажу ліків із вмістом спирту в аптечних закладах.

На знімку: під час семінару.

Важливим тематичним блоком семінару була практика організації контрольно-перевірочної роботи у сфері справляння акцизів. Експерти GIZ наголосили на тому, що спільне законодавство ЄС не накладає обмежень на вибір національних механізмів і технік податкового адміністрування (за винятком питань співробітництва між державами для запобігання ухиленню від оподаткування та уникненню сплати податків). Тому кожна країна Євросоюзу застосовує свої підходи до адміністрування акцизів у цілому та контролю правильності їх нарахування і сплати зокрема. У Німеччині ці питання регламентовані як національним Податково-адміністративним кодексом (визначає засади організації податкового адміністрування загалом), так і законами щодо справляння акцизів із конкретних груп підакцизних товарів. Причому специфічні норми цих законів у частині податкового адміністрування мають превалюючу дію над нормами Податково-адміністративного кодексу.

Особливе зацікавлення у присутніх викликав німецький досвід податкових перевірок. Вони проводяться у двох формах: шляхом виїзної документальної перевірки та податкового нагляду. Остання форма, коли випадковим чином вибірково перевіряються окремі аспекти нарахування та сплати акцизного податку виробниками і продавцями підакцизних товарів (без попередження), в Україні не застосовується. Існують також відмінності між німецькою та вітчизняною практикою проведення виїзних документальних податкових перевірок.

На знімку: під час семінару.

Україна почала перехід від щорічних документальних податкових перевірок усіх суб’єктів господарювання до ризик-орієнтованованої системи податкового контролю. Але існує чимало проблем у відборі платників податків для перевірки на підставі зіставлення низки показників, а самі критерії відбору є загальнодоступними (суб’єкти господарювання можуть вирахувати, чи підлягають вони документальній перевірці). Крім того, з 2017 р. «ризикові» платники податків завчасно знають, коли чекати податкових інспекторів, що дає їм можливість до потрібного моменту приховати факти податкових зловживань. Натомість суб’єкти господарювання, які не потрапили до оприлюдненого плану-графіка документальних податкових перевірок, мають спокусу до незаконних маніпуляцій при сплаті податків. Правда, певні обмеження в цьому їм створює дедалі більша автоматизація процесів оподаткування в Україні, що полегшує як ведення господарської діяльності, так і виявлення податковими органами різних невідповідностей при нарахуванні та сплаті податків.

Водночас у Німеччині документально перевіряються як суб’єкти господарювання, ризики зловживань яких є високими, так і окремі «неризикові» платники податків (2 % від загальної кількості; визначаються випадковим чином). Ризик випадкової перевірки «стимулює» до сумлінного виконання податкових зобов’язань. Також у Німеччині до ризикових належать компанії, щодо яких (або їхніх власників) раніше фіксувалися факти ухилення від оподаткування (існують «чорні списки» платників податків). Але всі критерії відбору суб’єктів господарювання для проведення документальної податкової перевірки невідомі навіть податковим інспекторам, що підвищує якість контрольно-перевірочної роботи.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління», Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 лютого 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”

На доручення керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у засіданні, на якому було презентовано й проводилось обговорення проекту “Цифрова адженда України – 2020”. Захід відбувся 27 грудня 2016 р. у Клубі Кабінету Міністрів України (м. Київ).

Довідково. “Цифрова адженда України – 2020” розроблялася за ініціативи Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олени Мініч і радника Міністра зі стратегії розвитку хай-тек Андрія Бірюкова. До підготовки проекту були залучені ГО “ХайТек Офіс Україна”, Державне агентство з питань електронного урядування, ГС “Центр розвитку інновацій” та експерти із приватних компаній. Адженда (англ. “agenda”) – порядок денний.

Проект “Цифрова адженда України – 2020” визначає основними цілями нашої держави такі: стимулювання економіки та залучення інвестицій; закладення підвалин для трансформації секторів економіки в конкурентоспроможні й ефективні (цифровізація бізнесу); забезпечення доступності цифрових технологій; створення нових можливостей для реалізації людського капіталу, розвитку інноваційних, креативних і цифрових індустрій та бізнесу; прогрес і світове лідерство в експорті цифрової продукції й послуг. Також документ визначає необхідні кроки щодо цифровізації України у сфері охорони здоров’я, інфраструктури, екології, е-комерції, е-урядування тощо.

В обговоренні взяли участь Степан Кубів, заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв՚язку Олександр Данченко, а також Олена Мініч.

На знімку (зліва направо): С. Кубів, Д. Шимків, О. Данченко

Із презентацією документа від High Tech Office виступив Валерій Фіщук, учасник групи з розроблення проекту “Цифрова адженда України – 2020”, менеджер компанії Cisco. Модератор заходу Андрій Бірюков зазначив: “На даний момент відбувається упорядкування бачення цифровізації держави, створення дорожньої карти руху в бік цифрової економіки і напрацювання конкретних проектів для реалізації цих планів...”.

На знімку (зліва направо): О. Мініч, А. Бірюков, В. Фіщук

Довідково. “Цифровий порядок денний для Європи” (англ. “Digital agenda for Europe”) – одна із семи флагманських ініціатив (англ. “flagship initiatives”) у рамках стратегії “Європа 2020”, містить перелік із 100 конкретних дій та визначає європейську стратегію для розквіту цифрової економіки у 2020 р.

Сім стовпів http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/digital-agenda-communication-en.pdf

Порядок денний, у свою чергу, включає сім стовпів (7 pillars):

1. Для створення єдиного цифрового ринку – зняття бар’єрів та розроблення єдиних правил для вільного поширення онлайн-послуг і розваг за межі національних кордонів, формування єдиного простору онлайн-платежів, розвитку бізнесу завантаження музики, захисту споживачів ЄС у кіберпросторі;

2. Для розвитку інтероперабельності (експлуатаційної сумісності) та стандартів – удосконалення нормативних процедур і поліпшення сумісності для досягнення безперешкодної взаємодії численних ІТ-пристроїв і застосунків, сховищ даних і послуг;

3. Для розвитку довіри та безпеки користувачів онлайн-транзакцій – зменшення загроз від шкідливого програмного забезпечення, скоординована європейська відповідь на кібератаки, посилені правила щодо захисту особових даних;

4. Для розвитку дуже швидкого інтернету – для телебачення високої чіткості й відеоконференцій, досягнення швидкостей 30 Мбіт/с для всіх користувачів і 100 Мбіт/с принаймні для 50 % користувачів інтернету до 2020 р., стимулювання інвестицій та прийняття комплексного плану радіочастотного спектра;

5. Для розвитку наукових досліджень та інновацій – залучення найкращих дослідників, створення інфраструктури світового класу, адекватне фінансування, переведення найвдаліших ідей у форму товарів і послуг, розширення координації та ліквідація розрізнених зусиль Європи;

6. Для підвищення електронних навичок – наразі понад 50 % європейців користуються інтернетом щодня, при цьому 30 % ніколи цього не робили;

Для використання ІКТ із метою розв’язання соціальних проблем – для скорочення споживання енергії, підтримки життя старіючих громадян, революціонізації медичних послуг, підвищення якості державних послуг, оцифрування культурної спадщини Європи, щоб забезпечити онлайновий доступ усім

“Якщо країни не намагаються оновлювати свої сфери життєдіяльності технологіями та інноваціями, вони “випадають” із основних світових економічних тенденцій. Цією презентацією ми хочемо розпочати широке суспільне обговорення “Цифрової адженди України” та будемо приймати коментарі всіх зацікавлених сторін”, – зауважив Степан Кубів.

У першому кварталі 2017 р. планується доопрацювання остаточного варіанта проекту.

Ознайомитися з ним можна за посиланням: http://bit.ly/2htIdTw

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 січня 2017 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23
©2003