МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2911512
 
 
   

РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАНННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС ТА НІМЕЦЬКОГО ДОСВІДУ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ЕТИЛОВОГО СПИРТУ ОБГОВОРЮВАЛОСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому імплементації вимог законодавства ЄС та німецькому досвіду справляння акцизного податку з «етилового спирту». Захід проходив 21–23 лютого 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

З ухваленням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом актуальність приведення норм Податкового кодексу України щодо справляння акцизного податку у відповідність з директивами ЄС із питань оподаткування посилилася. Тому для нашої держави цінною є консультативна підтримка експертів GIZ стосовно внесення змін до положень вітчизняного законодавства, які регулюють справляння акцизного податку зі спирту та алкогольних напоїв, у рамках імплементації зазначеної Угоди. Також важливим є розгляд можливостей запозичення Україною найкращого європейського досвіду адміністрування акцизів із цієї групи підакцизних товарів. На цьому наголосив Руслан Лазаренко – координатор проектів GIZ – у вітальному слові до учасників семінару.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Аня Перлеберг і Денніс Неррінг (Німеччина) акцентували увагу присутніх на тому, що для цілей Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на спирт та алкогольні напої «етиловим спиртом» вважають: усі товари, фактична міцність яких вища 1,2 % об’єму, охоплені кодами комбінованої номенклатури (КН) 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, зазначених в інших розділах КН; товари за кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність яких є вищою за 22 % об’єму; питні алкогольні напої, що містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами. Для цієї акцизної підкатегорії має бути встановлена єдина національна ставка акцизу. У Податковому кодексі України як спирт етиловий зазначені лише алкогольні напої за кодами 2207 і 2208 УКТ ЗЕД. Крім того, товари, віднесені Директивою Ради 92/83/ЄЕС до «етилового спирту», в нашій державі оподатковуються за різними ставками акцизного податку. Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, усунути такі невідповідності потрібно до 1 листопада 2019 р.

Експерти GIZ розповіли про особливості імплементації в Німеччині норм Директиви Ради 92/83/ЄЕС щодо обов’язкового звільнення від оподаткування спирту, який використовується для виробництва лікарських засобів, оцту, ароматизаторів, продуктів харчування (наприклад, шоколадних цукерок), а також повністю денатурованого спирту та денатурованого спирту для виробництва товарів, не призначених для вживання людиною. В Україні наразі з усього цього переліку застосовується звільнення лише щодо виробництва ліків. Причому запровадження в нашій державі інших згаданих звільнень важливе не тільки з огляду на те, що вони є обов’язковими згідно з вимогами ЄС (імплементація відповідних положень Директиви передбачена Угодою про асоціацію). Це потрібно і для збільшення виробництва спирту вітчизняними спиртовими заводами, потужності яких після загострення відносин із Росією не завантажені навіть на 20 %. Адже виробникам, наприклад, цукерок не вигідно використовувати алкогольні напої, в ціну яких включено акцизний податок.

На знімку: під час семінару

Вагомою причиною відмови України від практики широкого застосування звільнення від акцизного оподаткування є побоювання щодо збільшення обсягів зловживань під час застосування цієї пільги. Одним із доволі ефективних засобів запобігання таким зловживанням у Німеччині є надання індивідуальних дозволів на використання спирту, який звільняється від оподаткування. Висуваються жорсткі вимоги для отримання цього дозволу (насамперед щодо ліквідності та платоспроможності, податкової надійності). При встановленні фактів податкового шахрайства дозвіл скасовується і більше податково ненадійному суб’єкту господарювання не надається. Індивідуальний податковий дозвіл є безстроковим і надається на безоплатній основі. В окремих випадках передбачено використання такого інструменту, як фінансова гарантія у формі блокування банком певної суми коштів платника податків. На відміну від Німеччини, в Ірландії вказану гарантію вносять усі платники податків, котрі використовують спирт, звільнений від оподаткування.

Подібну практику можна запровадити в Україні. Наразі в нашій державі застосовуються ліцензія на виробництво спирту (780 грн на рік) і ліцензія на оптову торгівлю етиловим спиртом (500 тис. грн на рік). Остання через свою дорожнечу призводить до збереження штучної монополізації ринку. Цю ліцензію купує тільки ДП «Укрспирт», до структури якого входять близько 40 спиртових заводів (вони не є окремими юридичними особами; більше половини їх не працює). Символічно, що з 1 січня 2018 р. буде скасована монополія на спирт у Німеччині. Так, протягом майже 100 років німецька держава закуповувала спирт у національних виробників за встановленою ціною, по суті, їх субсидуючи (після скасування в 1979 р. монополії на закупівлю імпортного спирту). Особливо це стосується фермерів – малих дистиляторів. Причина скасування полягає в тому, що існування такої монополії вступає в суперечність із вимогою забезпечення вільного руху товарів і послуг територією ЄС. Це є ще одним аргументом на користь відмови від монополізації спиртової галузі в Україні.

На знімку: під час семінару

Особливе зацікавлення в аудиторії викликав німецький досвід оподаткування акцизним податком виробників спирту закритого типу (з належним захистом дистиляційної установки від стороннього впливу) і малих дистиляторів, а також організації переміщення підакцизних товарів у режимі призупиненого оподаткування. Щодо такого переміщення встановлено вимоги ЄС (Регламентом комісії (ЄС) № 684/2009 від 24 липня 2009 р.), виконання яких наразі не є обов’язковим для України. Проте в майбутньому, на шляху до євроінтеграції, наша держава дедалі більше наближатиме своє акцизне оподаткування до стандартів ЄС, а тому до необхідних змін треба готуватися завчасу, докладно вивчаючи досвід країн Євросоюзу.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління», Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 лютого 2017 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБ-ГОВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р. фахівці Академії – завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України С. І. Сороко, провідний науковий співробітник від-ділу фінансів інституційних секторів економіки, к. е. н. Т. В. Кощук та старший науковий співробітник відділу бюджетних видатків соціальної сфери та економічного розвитку І. В. Іголкін – взяли участь у заході «Громадське обговорення результатів реалізації державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності», організованому Державною регуляторною службою, Торгово-промисловою палатою України та програмою USAID «Лідерство в економічному самоврядуванні».

Налагодження ефективної взаємодії влади, бізнесу і громадськості залишається дуже важливим завданням сьогодення. На цьому у вітальному слові наголосила голова Державної регуляторної служби України К. М. Ляпіна У своїй роботі ДРС розглядає бізнес як головного партнера, співпрацює з асоціаціями підприємців і громадськими ініціативами для того, щоб створити сприятливі умови для розвитку економіки в цілому. Проводиться робота, спрямована на вдосконалення формування та реалізації регуляторної політики, а також дерегуляцію господарської діяльності. У 2017 р. розпочато масштабне реформування контрольно-наглядової сфери в цій діяльності.

На знімку: виступ К. М. Ляпіної

Варто відзначити доволі вагомі успіхи України. У 2016 р. наша держава посіла п’яту сходинку з-поміж 185 країн у рейтингу Світового банку за підсумками дослідження взаємодії урядів із громадськістю в процесі формування регуляторної політики щодо бізнес-середовища. Загальний показник України становить 5,2 бала, що відповідає рівневі країн Західної Європи. У результаті наполегливої роботи було введено в дію новітній інструмент регуляторного вимірювання (М-тест), який визначив стандарти аналізу регуляторного впливу (АРВ). Методикою передбачено запровадження обов'язкових розрахунків регуляторними органами витрат на регулювання.

У державному плані з дерегуляції на 2016 р. відображено питання спрощення: адміністративних процедур регулювання господарської діяльності; умов провадження підприємницької діяльності у сферах інформаційних технологій і телекомунікацій; процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та подання звітності, а також удосконалення процедури державного нагляду за регулюванням господарської діяльності.

На знімку зліва направо: І. В. Іголкін, Т. В. Кощук, К. М. Ляпіна, С. І. Сороко

Водночас у процесі дискусії учасники заходу звернули увагу на низку законодавчих новацій в Україні у 2017 р., які можуть спричинити негативні економічні наслідки, а також виступили з пропозиціями, як цьому запобігти. Усі присутні дійшли висновку, що має посилитись роль Державної регуляторної служби як майданчика для розроблення ефективних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень на підставі обговорення ризиків внесення змін до законодавства.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 лютого 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

2 лютого 2017 року на базі Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету відбулася IV Науково-методична конференція, присвячена забезпеченню якості вищої економічної освіти.

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Харківський інститут фінансів КНТЕУ, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління», Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Північно-Східний науковий центр НАН і МОН України та ін.

Відкрив конференцію директор Харківського інституту фінансів КНТЕУ Сердюков Костянтин Георгійович. У своєму виступі він закцентував увагу на головних напрямах наукової дискусії.

На знімку: К. Сердюков

Значну зацікавленість викликала доповідь кандидата економічних наук, доцента, докторанта Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ «Академія фінансового управління» Сушко Наталії Іванівни на тему «Контроль державних послуг у казначейському обслуговуванні державного бюджету».

На знімку: Н. Сушко

Крім того, актуальні питання в рамках виступів висвітлили Яременко Олег Леонідович – доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Свідло Карина Володимирівна – доктор технічних наук, професор, декан факультету торгівлі, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Супрун Олег Миколайович – доктор економічних наук, депутат Харківської обласної ради, Семенець Аліна Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, заступник директора з науково-педагогічної роботи Харківського інституту фінансів КНТЕУ, Андрєєв Микита Андрійович – заступник голови Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України, заступник керівника секретаріату, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

На знімку: учасники конференції

Виступи учасників конференції були розподілені за напрямами таких секцій:

Секція 1. Особливості викладання професійно-орієнтованих дисциплін в умовах дистанційного навчання.

Секція 2. Інтеграція освіти, науки й інформаційних технологій – запорука ефективності навчального процесу.

Секція 3. Напрями модернізації вищої економічної освіти.

Секція 4. Інновації в освіті як шлях розвитку людського капіталу ВНЗ.

Секція 5. Соціально-гуманітарні, культурологічні та виховні аспекти забезпечення якості економічної освіти.

Секція 6. Сучасні інноваційні технології вищої економічної освіти та їх перспективи.

Секція 7. Зовнішнє і внутрішнє забезпечення якості освіти у вищих навчальних закладах.

Організаторами було відзначено актуальність, наукове та практичне значення, а також високу якість та глибину досліджень учасників конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 лютого 2017 року






В АКАДЕМІЇ ВІДБУЛАСЯ РОБОЧА НАРАДА З ПЕРШИМ ЗАСТУПНИКОМ МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРОМ ВІТАЛІЙОВИЧЕМ КОВТУНЦЕМ.

9 лютого 2017 року Академію фінансового управління відвідав перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Віталійович Ковтунець. У ході ознайомлення з роботою АФУ на зустрічі з президентом Академії було обговорено низку питань стосовно впровадження нових фінансових механізмів управління в галузі освіти і науки. Відповідно до Цілей розвитку тисячоліття в ХХI ст. людський капітал є головним об’єктом інвестування і найбільшим багатством будь-якої країни. Отже, стратегічне завдання нашої держави полягає в тому, щоб оновлені фінансові механізми стали інституційним чинником розвитку людського капіталу.

На знімку: під час зустрічі

Сьогодні витрати на науку і освіту це − інвестиційні витрати, і держава, вкладаючи кошти, має розуміти який буде результат. Тому сьогодні важливо розглядати видатки на освіту з позиції надання державою послуг, що закріплені Конституцією країни, як конституційне зобов’язання перед громадянами. Перебуваючи сьогодні в кризовому стані, Україна має шанс для того, щоб зробити інноваційний прорив, передусім завдяки оновленню змісту освіти, в тому числі за допомогою нових фінансових інструментів. У цьому контексті Міністерство освіти і науки дало доручення Академії фінансового управління взяти участь у робочій групі, завданням якої є удосконалення підходів до розподілу видатків держави на освіту з урахуванням кращої світової практики.

Пріоритетними напрямками роботи АФУ в межах цього завдання окреслено:

проведення аналізу елементів освітньої послуги з метою виокремлення об’єктивних та суб’єктивних факторів, що зумовлюють диференціацію вартості такої послуги у різних її надавачів;

встановлення формальних критеріїв до включення елементів освітньої послуги у формулу розподілу обсягу освітньої субвенції;

опрацювання змісту та форми приміток до фінансової звітності галузевих підрозділів місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів відповідних місцевих рад;

визначення вимог, змісту та форми подання фінансової та нефінансової інформації, необхідної для розрахунку вартості освітньої послуги у сфері загальної середньої освіти в контексті удосконалення формули розподілу обсягу освітньої субвенції.

Ця робота в руслі Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», інших програмних документів, а також уточнення щодо технічних завдань які надаються АФУ по поточній тематиці стосовно тих позицій, що сьогодні потребують оновлених механізмів фінансування, проходитиме під керівництвом Міністерства освіти і науки за погодженням з Міністерством фінансів. Академія звітує про це Департаменту науки МОН, який сьогодні керує роботою наукових установ, у тому числі АФУ. Академія і надалі інформуватиме громадськість про напрями і результати своєї роботи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 лютого 2017 року






У МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД АДМІНІСТРУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблемам справляння акцизного податку з алкогольних напоїв та проведення перевірок правильності нарахування та сплати акцизів. Захід проходив 24–26 січня 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами»

Руслан Лазаренко – представник GIZ – у вітальному слові до учасників чергового семінару щодо реформування акцизного податку в Україні з урахуванням вимог Угоди про асоціацію з ЄС наголосив на важливості запозичення нашою державою найкращого європейського досвіду акцизного оподаткування в цілому та контролю нарахування та сплати акцизів зокрема. Фіскальна роль акцизного податку в країнах ЄС посилюється, підвищення його ставок дає змогу забезпечити додаткові надходження до бюджету (без помітного негативного впливу на економічне зростання) за умови, якщо приділяти належну увагу запобіганню податкових правопорушень. В Україні проблема тіньового обігу підакцизних товарів та інших зловживань при справлянні акцизів є надзвичайно гострою. Експерти GIZ надають нашій державі необхідну консультативну підтримку в її розв’язанні.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Аня Перлеберг та Денніс Неррінг (Німеччина) розповіли присутнім про особливості звільнення від оподаткування в Німеччині спирту, який використовується для виробництва лікарських засобів, акцентувавши увагу на правомірності застосування цієї пільги в окремих випадках щодо низки спиртових настоянок і наливок. Також експерти поділилися досвідом здійснення податкового контролю стосовно продажу ліків із вмістом спирту в аптечних закладах.

На знімку: під час семінару.

Важливим тематичним блоком семінару була практика організації контрольно-перевірочної роботи у сфері справляння акцизів. Експерти GIZ наголосили на тому, що спільне законодавство ЄС не накладає обмежень на вибір національних механізмів і технік податкового адміністрування (за винятком питань співробітництва між державами для запобігання ухиленню від оподаткування та уникненню сплати податків). Тому кожна країна Євросоюзу застосовує свої підходи до адміністрування акцизів у цілому та контролю правильності їх нарахування і сплати зокрема. У Німеччині ці питання регламентовані як національним Податково-адміністративним кодексом (визначає засади організації податкового адміністрування загалом), так і законами щодо справляння акцизів із конкретних груп підакцизних товарів. Причому специфічні норми цих законів у частині податкового адміністрування мають превалюючу дію над нормами Податково-адміністративного кодексу.

Особливе зацікавлення у присутніх викликав німецький досвід податкових перевірок. Вони проводяться у двох формах: шляхом виїзної документальної перевірки та податкового нагляду. Остання форма, коли випадковим чином вибірково перевіряються окремі аспекти нарахування та сплати акцизного податку виробниками і продавцями підакцизних товарів (без попередження), в Україні не застосовується. Існують також відмінності між німецькою та вітчизняною практикою проведення виїзних документальних податкових перевірок.

На знімку: під час семінару.

Україна почала перехід від щорічних документальних податкових перевірок усіх суб’єктів господарювання до ризик-орієнтованованої системи податкового контролю. Але існує чимало проблем у відборі платників податків для перевірки на підставі зіставлення низки показників, а самі критерії відбору є загальнодоступними (суб’єкти господарювання можуть вирахувати, чи підлягають вони документальній перевірці). Крім того, з 2017 р. «ризикові» платники податків завчасно знають, коли чекати податкових інспекторів, що дає їм можливість до потрібного моменту приховати факти податкових зловживань. Натомість суб’єкти господарювання, які не потрапили до оприлюдненого плану-графіка документальних податкових перевірок, мають спокусу до незаконних маніпуляцій при сплаті податків. Правда, певні обмеження в цьому їм створює дедалі більша автоматизація процесів оподаткування в Україні, що полегшує як ведення господарської діяльності, так і виявлення податковими органами різних невідповідностей при нарахуванні та сплаті податків.

Водночас у Німеччині документально перевіряються як суб’єкти господарювання, ризики зловживань яких є високими, так і окремі «неризикові» платники податків (2 % від загальної кількості; визначаються випадковим чином). Ризик випадкової перевірки «стимулює» до сумлінного виконання податкових зобов’язань. Також у Німеччині до ризикових належать компанії, щодо яких (або їхніх власників) раніше фіксувалися факти ухилення від оподаткування (існують «чорні списки» платників податків). Але всі критерії відбору суб’єктів господарювання для проведення документальної податкової перевірки невідомі навіть податковим інспекторам, що підвищує якість контрольно-перевірочної роботи.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління», Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 лютого 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”

На доручення керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у засіданні, на якому було презентовано й проводилось обговорення проекту “Цифрова адженда України – 2020”. Захід відбувся 27 грудня 2016 р. у Клубі Кабінету Міністрів України (м. Київ).

Довідково. “Цифрова адженда України – 2020” розроблялася за ініціативи Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олени Мініч і радника Міністра зі стратегії розвитку хай-тек Андрія Бірюкова. До підготовки проекту були залучені ГО “ХайТек Офіс Україна”, Державне агентство з питань електронного урядування, ГС “Центр розвитку інновацій” та експерти із приватних компаній. Адженда (англ. “agenda”) – порядок денний.

Проект “Цифрова адженда України – 2020” визначає основними цілями нашої держави такі: стимулювання економіки та залучення інвестицій; закладення підвалин для трансформації секторів економіки в конкурентоспроможні й ефективні (цифровізація бізнесу); забезпечення доступності цифрових технологій; створення нових можливостей для реалізації людського капіталу, розвитку інноваційних, креативних і цифрових індустрій та бізнесу; прогрес і світове лідерство в експорті цифрової продукції й послуг. Також документ визначає необхідні кроки щодо цифровізації України у сфері охорони здоров’я, інфраструктури, екології, е-комерції, е-урядування тощо.

В обговоренні взяли участь Степан Кубів, заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв՚язку Олександр Данченко, а також Олена Мініч.

На знімку (зліва направо): С. Кубів, Д. Шимків, О. Данченко

Із презентацією документа від High Tech Office виступив Валерій Фіщук, учасник групи з розроблення проекту “Цифрова адженда України – 2020”, менеджер компанії Cisco. Модератор заходу Андрій Бірюков зазначив: “На даний момент відбувається упорядкування бачення цифровізації держави, створення дорожньої карти руху в бік цифрової економіки і напрацювання конкретних проектів для реалізації цих планів...”.

На знімку (зліва направо): О. Мініч, А. Бірюков, В. Фіщук

Довідково. “Цифровий порядок денний для Європи” (англ. “Digital agenda for Europe”) – одна із семи флагманських ініціатив (англ. “flagship initiatives”) у рамках стратегії “Європа 2020”, містить перелік із 100 конкретних дій та визначає європейську стратегію для розквіту цифрової економіки у 2020 р.

Сім стовпів http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/digital-agenda-communication-en.pdf

Порядок денний, у свою чергу, включає сім стовпів (7 pillars):

1. Для створення єдиного цифрового ринку – зняття бар’єрів та розроблення єдиних правил для вільного поширення онлайн-послуг і розваг за межі національних кордонів, формування єдиного простору онлайн-платежів, розвитку бізнесу завантаження музики, захисту споживачів ЄС у кіберпросторі;

2. Для розвитку інтероперабельності (експлуатаційної сумісності) та стандартів – удосконалення нормативних процедур і поліпшення сумісності для досягнення безперешкодної взаємодії численних ІТ-пристроїв і застосунків, сховищ даних і послуг;

3. Для розвитку довіри та безпеки користувачів онлайн-транзакцій – зменшення загроз від шкідливого програмного забезпечення, скоординована європейська відповідь на кібератаки, посилені правила щодо захисту особових даних;

4. Для розвитку дуже швидкого інтернету – для телебачення високої чіткості й відеоконференцій, досягнення швидкостей 30 Мбіт/с для всіх користувачів і 100 Мбіт/с принаймні для 50 % користувачів інтернету до 2020 р., стимулювання інвестицій та прийняття комплексного плану радіочастотного спектра;

5. Для розвитку наукових досліджень та інновацій – залучення найкращих дослідників, створення інфраструктури світового класу, адекватне фінансування, переведення найвдаліших ідей у форму товарів і послуг, розширення координації та ліквідація розрізнених зусиль Європи;

6. Для підвищення електронних навичок – наразі понад 50 % європейців користуються інтернетом щодня, при цьому 30 % ніколи цього не робили;

Для використання ІКТ із метою розв’язання соціальних проблем – для скорочення споживання енергії, підтримки життя старіючих громадян, революціонізації медичних послуг, підвищення якості державних послуг, оцифрування культурної спадщини Європи, щоб забезпечити онлайновий доступ усім

“Якщо країни не намагаються оновлювати свої сфери життєдіяльності технологіями та інноваціями, вони “випадають” із основних світових економічних тенденцій. Цією презентацією ми хочемо розпочати широке суспільне обговорення “Цифрової адженди України” та будемо приймати коментарі всіх зацікавлених сторін”, – зауважив Степан Кубів.

У першому кварталі 2017 р. планується доопрацювання остаточного варіанта проекту.

Ознайомитися з ним можна за посиланням: http://bit.ly/2htIdTw

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 січня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ З ОБГОВОРЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ

13 грудня 2016 року відбулася зустріч керівництва Міністерства освіти і науки України з експертами та представниками інститутів громадянського суспільства для обговорення питання вдосконалення показників результативності бюджетних програм. Міністерство було представлене заступником Міністра – керівником апарату Р. В. Гребою і директором Департаменту економіки та фінансування С. В. Даниленко. Від ДННУ «Академія фінансового управління в зустрічі взяли участь президент Академії Т. І. Єфименко, віце-президент С.Л. Лондар, завідувач відділу І. В. Богдан та заступник директора інституту післядипломної освіти С. В. Петруха.

На знімку: учасники дискусії

На знімку: доповідь Т. І. Єфименко

У своєму виступі Т. І. Єфименко наголосила на важливості для Міністерства розроблення стандартів надання освітніх послуг, які мають стати основою для перегляду показників результативності освітніх бюджетних програм. Вона також повідомила про наукові дослідження, які в цьому контексті провадить Академія. Під час обговорення С. Л. Лондар зауважив, що перехід від наявних показників результативності освітніх бюджетних програм, котрі відображають процес, до показників, спрямованих на відображення кінцевого результату, залежить від чіткості стратегічних цілей та пріоритетів, визначених на рівні країни. Це дасть можливість трансформувати освітні завдання і, відповідно, показники бюджетних програм.

Керівництвом Міністерства було прийнято рішення про створення робочої групи із залученням експертів, яка розробить відповідні підходи із зазначених питань.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 грудня 2016 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч, завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки, к. е. н. Сергій Іванов, завідувач відділу фінансових ринків к. е. н., с. н. с. Ганна Терещенко, к. е. н., провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Анатолій Дробязко та провідний науковий співробітник відділу фінансів інституційних секторів економіки к. е. н. Тетяна Кощук взяли участь у Другій міжнародної торгово-промислової конференції «Зони вільної торгівлі: можливості та виклики для України і партнерів», яка відбулася 1 та 2 грудня 2016 року в Конгрес-виставковому центрі Chamber Plaza ТПП України (м. Київ).

Конференцію організували ТПП України разом з органами державної влади, галузевими спілками та асоціаціями, банківськими установами, громадськими організаціями. Одним із партнерів у проведенні заходу виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: президія конференції

У рамках конференції обговорювалися положення чинної угоди України про вільну торгівлю, заходи з інтеграції вітчизняної промисловості в простір Європейського Союзу, питання підтримки промислового виробництва та стратегії промислової політики. поліпшення бізнес-клімату, розвитку малих та середніх підприємств, залучення інвестицій, створення індустріальних парків, залучення механізму державно-приватного партнерства.

У пленарних панельних засіданнях брали участь найвищі керівники держави, депутати Верховної Ради України, посли окремих країн – торговельних партнерів України, відомі промисловці й підприємці України та інших країн, представники галузевих спілок та асоціацій, наукових кіл тощо.

Фахівці Академії основну увагу приділили питанням Панельної дискусії «Які новації готують державні, приватні та міжнародні фінансово-банківські інституції українським експортерам та бізнесу у 2017 році?». На секції було розглянуто й обговорено такі проблеми:

- останні зміни в грошово-кредитній політиці та концепції лібералізації валютного ринку: що очікувати експортерам;

- огляд програми розвитку фінансового сектору України;

- міжнародні банківські групи – як налагодити міжнародне співробітництво між клієнтами різних країн;

- основи співпраці з експортно-кредитно агенцією при експорті товарів із високою часткою доданої вартості та послуг;

- можливості хеджування ризиків (цінових, валютних, процентних) під час експорту;

- доступ до новітніх механізмів та інструментів торговельного фінансування;

- проблеми та перспективи реалізації Третього проекту розвитку експорту зі Світовим банком;

-приховані ризики трансфертного ціноутворення по-українськи.

Спікерами були:

Шевкі Аджунер, директор ЄБРР в Україні;

Жан-Жак Соулакроуп, радник з інвестицій, Європейський інвестиційний банк;

Євген Гребенюк, спеціаліст фінансового сектору, глобальна практика з фінансів та ринків, регіон Європи та Центральної Азії, МБРР, Група Світового банку;

Михайло Непран, перший віце-президент ТПП України;

Євгеній Бородін, начальник центру середнього та малого бізнесу, АТ «УкрСиббанк»;

Борис Соболєв, головний радник голови правління АТ «Укрексімбанк»;

Олександр Савченко, президент Міжнародного інституту бізнесу;

Ганна Винниченко, партнер юридичної фірми «WinnerLex»;

Валентина Балабанова, радник президента ICC Ukraine, голова Німецько-українського антикорупційного альянсу.

Модератор: Олександр Філонюк, президент Ліги страхових організацій України

Детальна інформація http://exportua-forum.com/

На знімку: Шевкі Аджунер (перший зліва) та Жан-Жак Соулакроуп (перший справа)

На знімку (зліва направо): Євген Гребенюк та Борис Соболєв

На знімку (зліва направо): Євгеній Бородін, Ганна Винниченко та Олександр Філонюк

Учасники конференції погодились, що новації, які готують державні, приватні та міжнародні фінансово-банківські інституції (створення експортно-кредитної агенції, хеджування ризиків при експорті, доступ до новітніх механізмів та інструментів торговельного фінансування) сприятимуть українським експортерам та бізнесу у 2017 році, але слід посилити спільні зусилля урядових структур, галузевих асоціацій, банків, торгово-промислових палат.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

9 грудня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ НАУКОВОМУ СЕМІНАРІ «ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ДЕРЖАВИ»

11 листопада 2016 року в конференц-залі Київського національного університету технологій та дизайну відбувся міжнародний науковий семінар «Шляхи забезпечення фінансової стабільності банківського сектору держави».

Організаторами міжнародного наукового семінару виступили ДННУ «Академія фінансового управління», Київський національний університет технологій та дизайну, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут економіки промисловості НАН України.

Склад організаційного комітету Міжнародного наукового семінару:

1. Грищенко І. М., д. е. н., професор, академік НАПН України, ректор КНУТД, голова організаційного комітету;

2. Каплун В. В., д. т. н., професор, проректор з наукової та інноваційної роботи КНУТД, заступник голови організаційного комітету;

3. Єфименко Т. І., д. е. н., професор, чл.-кор. НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління»;

4. Любіч О. О., д. е. н., професор, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління»;

5. Геєць В. М., д. е. н., професор, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;

6. Кораблін С. О., д. е. н., професор, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;

7. Ольшанська О. В., д. е. н., професор, декан факультету економіки та бізнесу Київського національного університету технологій та дизайну;

8. Тарасенко І. О., д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки Київського національного університету технологій та дизайну;

9. Чубукова О. Я., д. е. н., професор, завідувач кафедри економічної кібернетики і маркетингу безпеки Київського національного університету технологій та дизайну.

У заході взяли участь представники Верховної Ради України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, науковці та практики банківського бізнесу, представники іноземних дипломатичних установ: Валерій Геєць, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Леонід Козаченко, Народний депутат України, Голова ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації; Тетяна Єфименко, чл.-кор. НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління»; Віталій Чабан, д. т .н., професор, проректор Київського національного університету технології та дизайну; Масару Танака, радник Міністра фінансів України; Василь Фурман, д. е. н., професор, член Ради Національного банку України; Олександр Якименко, заступник директора департаменту Міністерства освіти і науки України; Артем Петренко, помічник-консультант Народного депутата України С. Рибалки, Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності; Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків; Андраш Виттек, радник Посольства Угорщини (відділ з питань економіки).

На знімку (зліва направо): М. Танака, В. Геєць, Т. Єфименко, Л. Козаченко, В. Чабан, Д. Меню, В. Фурман

У змістовних доповідях національних та іноземних фахівців були розглянуті актуальні виклики міжнародної економіки для національної банківської системи та шляхи розв’язання проблем через інституційні перетворення та законотворчий розвиток інфраструктури банківського сектору. Початок роботи оновленої Наглядової ради Національного банку України надав поштовх новій хвилі дискусій стосовно пошуку шляхів виходу з глибокої банківської кризи.

Відкрив конференцію академік Валерій Геєць, який задав тон науковій дискусії. Значний інтерес у присутніх викликав виступ Леоніда Козаченка.

На знімку (зліва направо): В. Геєць та Л. Козаченко

На знімку: В. Геєць, Л. Козаченко, С. Кораблін, Т. Єфименко

Зі змістовною доповіддю за темою «Як оздоровити банківський сектор України і забезпечити його фінансову стабільність» виступила д. е. н., професор, чл.-кор. НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко (тези доповіді наведено далі):

Забезпечення фінансової стабільності в сучасних умовах є стратегічною метою державного управління. Незважаючи на численні задекларовані заходи щодо фінансового оздоровлення, банківський сектор України, як і раніше, характеризується погіршенням якості кредитного портфеля, падінням капіталізації, обмеженням доступу до ресурсів на зовнішньому ринку, зниженням довіри з боку населення, непрозорістю надання рефінансування комерційним банкам і їх недостатньою ліквідністю.

Починаючи з 2014 року, Національний банк України проводить курс на оздоровлення банківського сектору за рахунок прискорення процесу закриття слабких банків. Керівництво НБУ неодноразово проголошувало завершення санації (очищення) банківського сектору. Зазначений курс супроводжується суперечливими ситуаціями: з одного боку, припиняють діяльність нежиттєздатні банки (в 2014‒2016 роках було закрито 80 банківських установ, яким належало трохи менше половини коштів і кредитів клієнтів), з другого – багато фінансових установ, перебуваючи в проблемному стані, продовжують отримувати значне рефінансування центрального банку, користуються відстрочками у виконанні плану капіталізації і до них не застосовуються санкції за порушенням нормативів.

У подібних умовах невизначеності клієнти банків, особливо вкладники, схильні до панічних настроїв, спостерігаються прояви необґрунтованого ажіотажу у зв'язку з очікуваннями чергових крахів банків.

Разом із тим спостерігається феномен занадто великих банків, які держава штучно утримує від провалів, і пов’язана з цим проблема безвідповідальної поведінки їхніх керівників і власників. Про це свідчать складна ситуація з ПриватБанком, значні витрати уряду на капіталізацію послаблених стресами державних банків. Водночас частка Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку в активах банківської системи становить 31 %.

Виведення неплатоспроможних банків із ринку супроводжується здебільшого безуспішними спробами знайти для них інвесторів, притягнути до відповідальності колишніх керівників і власників банків. Надходження від реалізації активів неплатоспроможних банків не покривають коштів, витрачених державою на виплати компенсацій за вкладами. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) досить оперативно проводить виплати відшкодувань населенню. Однак його доходів і фінансових резервів не вистачає на компенсаційні виплати, що потребує постійного кредитування Фонду державою. Суб'єкти підприємницької діяльності не отримують жодних гарантованих відшкодувань, оскільки перебувають серед останніх у черзі кредиторів.

Важлива роль у забезпеченні фінансової стабільності банківського сектору країни належить новопризначеній Раді НБУ на чолі з її головою, академіком НАН України Богданом Данилишиним. Активність Ради в рамках попередньої каденції фактично припинилася наприкінці 2014 року, після чого політика Національного банку розроблялася й реалізовувалася безпосередньо його правлінням. Це явно не відповідало світовій практиці дотримання балансу повноважень власника (держави) і керівництва центрального банку. Як результат, правлінням були розроблені, але так і не затверджені основні засади грошово-кредитної політики на 2016 рік і середньострокову перспективу.

Необхідно відновлювати довіру до політики Нацбанку, рівень якої знизився внаслідок непередбачуваності валютного курсу, розмитої відповідальності керівництва НБУ за попередження кризових явищ, неадекватне та несвоєчасне реагування на погіршення фінансового стану проблемних банків, пасивність у розробленні й реалізації національних програм реструктуризації проблемних кредитів, у стимулюванні кредитної активності фінансових установ. Вітчизняні банки практично втратили привабливість для зовнішніх інвесторів, а наміри й потенціал місцевих інвесторів їх капіталізувати ослаблені у зв’язку з рецесією економіки.

Вжиті заходи щодо капіталізації державних банків не справляють очікуваного стабілізаційного ефекту й не стимулюють пожвавлення національної економіки, оскільки погіршення якості активів вимагає нових витрат на формування резервів і обмежує прибутковість. Діючі державні банки не виконують повною мірою покладеної на них стратегічної місії, віддають явну перевагу фінансуванню державних корпорацій, вкладають кошти в ОВДП і депозитні сертифікати НБУ. Це створює високу, але ілюзорну ліквідність і, по суті, означає втрату маневреності у зв’язку з ослабленням цільового потенціалу фінансових посередників. Дотепер в Україні жодна з державних фінансових установ у повному обсязі не виконує функцій банку розвитку та фінансування експорту. Навпаки, держбанки фінансують зарубіжних виробників, наприклад, надаючи пільгові кредити українським підприємствам для закупівлі імпортного обладнання з Білорусі.

Обґрунтоване для стійкого стану економіки підвищення вимог регулятора до оцінки кредитних ризиків і обмеження кредитування пов'язаних осіб в умовах системної кризи послаблює можливості банків забезпечувати грошовими ресурсами реальний сектор економіки. У свою чергу, обмеження доступу до кредитних ресурсів перешкоджає розвиткові малого та середнього підприємництва. Права кредиторів залишаються недостатньо захищеними через відсутність механізму їх повноцінної реалізації, наприклад, як заставодержателя, а також у випадках проявів корупції і тяганини з боку судових органів у розгляді справ на користь непорядних позичальників. Подібні факти підсилюють недовіру до регуляторних органів.

Так, прийняття Закону України «Про фінансову реструктуризацію» неоднозначно сприймається великими українськими підприємствами, оскільки поряд із встановленням правил гри цей нормативний акт істотно ускладнює процеси врегулювання проблемної заборгованості, а учасники ринку продовжують керуватися нормами моралі «дикого капіталізму».

Для вирішення нагальних проблемних питань у забезпеченні фінансової стабільності банківського сектору держави науковий колектив Академії фінансового управління пропонує таке:

1. Прискорити повноцінне функціонування Ради НБУ на принципах, що відповідають передовим стандартам корпоративного управління, зокрема, створити комітети при Раді з ризиків, аудиту, призначень, винагород і стратегії. До першочергових завдань важливо включити ефективну взаємодію з Правлінням, прийняти Стратегію НБУ на 3‒5 років, розробити нові підходи до монетарної політики, яка сприятиме економічному зростанню, збільшенню зайнятості та забезпеченню стабільності фінансової системи.

2. Доручити уповноваженому державному органу, наприклад, Рахунковій палаті, проведення аудиту адекватності дій регулятора та ФГВ у зв’язку з використанням критеріїв виведення з ринку банків, а також щодо ухвалення рішень про надання преференцій і незастосування заходів впливу за порушення регулятивних вимог до окремих банків.

3. Прийняти порядок оперативної публікації Національним банком України заходів впливу на банки та інші фінансові установи, що входять до сфери нагляду НБУ, маючи на увазі інформацію про конкретні установи, про підстави вжиття тих чи інших заходів; практикувати підготовку з розкриттям інформації доповідей незалежного аудитора НБУ про крах конкретних банків (причини кризи й заходи регулятора); зробити доступною статистику врегулювання скарг клієнтів у розрізі банків.

4. Вивчити й реалізувати успішно апробований у країнах ЄС досвід антикризових програм довгострокового рефінансування банків із залученням кредитних коштів, інвестицій та технічної допомоги міжнародних фінансових організацій (МФО); встановити регуляторні пріоритети стимулювання (відновлення) кредитування реального сектору економіки, включаючи малі та середні підприємства, продовжити поступове зниження ключової ставки НБУ з прив'язкою до очікуваного рівня інфляції.

5. Створити за прикладом країн ЄС державні компанії з прийняття в управління проблемних активів від банків, що опинилися в кризовому стані; використовувати фіскальні регулятори з метою розвантаження балансів банків для активізації кредитування реального сектору економіки.

6. Реалізувати програму нарощування експортного потенціалу України та підтримки імпортозаміщення, включаючи фіскальну, у тому числі із залученням коштів МФО на технічну допомогу вітчизняним товаровиробникам, фінансування експорту, пільгове кредитування зарубіжних покупців української продукції з високою доданою вартістю; прискорення розвитку Укрексімбанку як спеціалізованої установи; створення системи експортних гарантій на базі цього банку або його дочірньої установи чи незалежної компанії, для стартового капіталу якої можна використовувати інвестиції держави в закриті державні банки (Держзембанк, УБРР), частково – кошти кредиту МВФ.

7. Імплементувати механізм трансформації боргових зобов'язань банків у капітал або списання боргу за рішенням регулятора (за аналогією з прийнятим у багатьох країнах світу т. зв. механізмом поручительства – англ. bail-in), передбачити емісію конвертованих облігацій; заснувати спеціальний стабілізаційний фонд для врегулювання випадків неплатоспроможності банків (згідно з практикою країн ЄС). Створити в Україні інститут громадського примирителя для банківського сектору (або фінансового сектору загалом) на підставі міжнародних норм і правил.

На семінарі також були заслухані та обговорені доповіді:

Домініка Меню, старшого радника та голови представництва в Україні французького банку BNP Paribas S. A., що розповів про нові парадигми макроекономічного розвитку на глобальному рівні та наслідки для банківського бізнесу для України;

Масару Танака, радника Міністра фінансів України, про досвід Японії у підтримці малого та середнього бізнесу на муніципальному рівні;

Юрія Власенка, виконавчого директора УкрСВІФТ, про підвищення ефективності фінансового моніторингу у протидії фінансуванню тероризму;

Сергія Корабліна, д. е. н., заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», про аналіз впливу динаміки світових цін на банківський сектор України;

Геннадія Бортнікова, к. е. н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління, про необхідність застосування в Україні європейського досвіду стабілізації банків за рахунок їх великих кредиторів та акціонерів (т. зв. механізм bail–in);

Анатолія Дробязка, к. е. н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління, про необхідність запровадження Єдиного реєстру великих позичальників в Україні на підставі світового досвіду.

На знімку: виступ А. Дробязка та Г. Бортнікова

Також свої доповіді представили викладачі Київського національного університету технологій та дизайну: к. е. н., доц. Дмитро Коваленко та к. е. н., доц. Юрій Махнарилов на тему «Депозитна поведінка домогосподарств у макропоказниках»; д. е. н., професор Ірина Тарасенко та к. е. н., доц. Наталія Цимбаленко на тему «Система управління фінансовою безпекою банків України в умовах кризи».

На знімку: виступ Д. Меню та С. Корабліна

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко та Л. Козаченко, В. Фурман

На знімку (зліва направо): М. Танака та А. Петренко

Відбулася змістовна дискусія щодо перспектив розвитку банківської системи у 2016–2017 роках, аналіз тенденцій та загроз.

На знімку (зліва направо): Г. Сігуа та Т. Богдан; С. Кораблін та Т. Єфименко

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Д. Меню та В. Чабан; Ю. Прозоров та О. Якименко

Присутні погодились, що виходу з глибокої системної кризи банківського сектору має сприяти взаємодія Національного банку України, уряду та Верховної Ради з метою врегулювання економічної ситуації і реалізації грошово-кредитної політики в інтересах стимулювання економічного зростання.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2016 року






В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІДБУВСЯ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЄМ В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ЕКОНОМІЧНИЙ ПОЯС ШОВКОВОГО ШЛЯХУ»

10 жовтня 2016 року в Академії фінансового управління було проведено українсько-китайський науковий семінар «Проблеми розвитку фінансово-економічного співробітництва між Україною та Китаєм в рамках проекту «Економічний пояс Шовкового шляху».

На знімку: під час семінару.

У семінарі взяли участь президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, заслужений економіст України Єфименко Т. І., заступник директора Академії з наукової роботи, д.е.н., професор Ловінська Л. Г., завідувач відділення глобальної економіки і міжнародних фінансів, академік НАН України, д.е.н., професор Білорус О. Г., завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки, к.е.н, доцент Іванов С. М., завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор, заслужений економіст України, президент Українського національного відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Любіч О. О., секретар партійного комітету, президент Харбінського університету комерції, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Цюй Джентао, заступник директора Дослідницького інституту економіки і бізнесу Харбінського університету комерції, д.е.н., професор Сюй Ліньши, начальник відділу міжнародного співробітництва Харбінського університету комерції Цзен Тао, директор Інституту економіки промисловості НАН України, академік НАН України, д.е.н., професор, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., керівник відділення проблем макроекономіки і модернізації, завідувач відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., професор кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету (м. Вінниця), професор кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Маріупольського державного університету, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Макогон Ю. В. та ін.

Зі вступною промовою на семінарі виступила президент Академії фінансового управління Єфименко Т. І., яка торкнулася питань співпраці між Україною і Китаєм та важливості її укріплення у фінансовій сфері на сучасному етапі розвитку нашої країни.

На знімку: виступ Єфименко Т. І.

На семінарі з доповіддю на тему «Економічне співробітництво між країнами «Шовкового шляху»: один шлях і один пояс» виступив президент Харбінського університету комерції Цюй Джентао. У доповіді він докладно розповів про сучасний стан виконання проекту Шовкового шляху, до якого залучена Україна, про роль державних фінансів у розвитку проекту, про фінансово-економічні відносини між Україною і Китайською Народною Республікою.

На знімку: презентація Цюй Джентао (ліворуч).

Важливість поглиблення співпраці з Китайською Народною Республікою підкреслив Білорус О. Г., академік НАН України, д.е.н., професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1992–1994).

На знімку: виступ Білоруса О. Г.

Активну участь у дебатах взяли д.е.н., професор Ловінська Л. Г., академік НАН України, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., д.е.н., професор, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., д.е.н., професор, президент українського відділення Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи Любіч О. О., д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Макогон Ю. В. та ін.

Актуальні питання щодо використання Україною досвіду Китаю у фінансовій сфері було розглянуто у доповіді к.е.н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління Бортнікова Г. П. на тему «Державні банки і компанії з управління проблемними активами: досвід КНР».

На знімку: презентація Бортнікова Г. П.

Окрім семінару було проведено переговори між Академією фінансового управління і Харбінським університетом комерції щодо питань розвитку подальшої співпраці у галузі науки і освіти та підписано спільний меморандум про співробітництво.

На знімку: під час переговорів.

Предметом Меморандуму є розвиток та поглиблення співробітництва у сфері науки і освіти між вищими навчальними закладами й науковими установами України та Китайської Народної Республіки, підготовка висококваліфікованих фахівців із вищою освітою та наукових кадрів вищої кваліфікації, сприяння ефективному функціонуванню системи післявузівської професійної освіти, безперервне підвищення кваліфікації працівників, інтеграція професійної освіти і науки, покращання обміну інформацією в галузі фінансової й комерційної діяльності та підготовки фахівців відповідного профілю, сприяння розвитку міжнародних обмінів, підвищення кваліфікації молодих українських і китайських спеціалістів.

На знімках: підписання Меморандуму.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 жовтня 2016 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003