МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2911524
 
 
   

ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ-НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ ВІДДІЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ НАН УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», член-кореспондент НАН України Тетяна Єфименко взяла участь в обговореннях у Загальних зборах Відділення економіки НАН України.

Академік НАН України Елла Лібанова виступила на зборах із доповіддю «Про підсумки наукової діяльності установ Відділення економіки НАН України у 2016 р. та подальші перспективи розвитку досліджень і розробок».

У науковій доповіді академіка НАН України Валерія Гейця, присвяченій результатам діяльності Державної установи “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України”, було визначено найвагоміші досягнення в галузі фундаментальних і прикладних досліджень й висвітлено стратегію розвитку наукових досліджень Інституту.

Велику зацікавленість у присутніх викликала наукова доповідь члена-кореспондента НАН України Миколи Кизима «Промислова політика в умовах децентралізації в Україні». Під час її обговорення провідні вчені-економісти України висловили чимало слушних думок, які мають стати у пригоді під час економічних реформ у контексті децентралізації та євроінтеграції, що відбуваються нині.

Член-кореспондент НАН України Тетяна Єфименко запропонувала додати до загальної доповіді аналіз проблем регіональної консолідації ланцюжків цінності на основі інститутів розвитку та виступила з повідомленням про наукові напрацювання Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» з питань:

• інноваційно-інвестиційної привабливості регіонів;

• відтворення основних складових регіонального економічного потенціалу;

• стратегічних позицій промисловості в глобальній конкуренції;

• аналізу розподілу регіонів України за співвідношенням між приростом капітальних інвестицій та приростом валового регіонального продукту у 2003–2016 рр.;

• пропозицій, щодо матриці оцінювання надходжень до бюджету об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 квітня 2017 року






ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ» ДЛЯ КРАЇН ЄВРАЗІЇ (ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ)

Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко взяла участь у Семінарі «Протидія корупції» для країн Євразії (Чорноморського регіону), організованому Європейським центром з проблем безпеки ім. Дж. Маршалла, що відбувся 11–12 квітня в м. Києві.

На знімку: груповий знімок учасників Семінару

Цілями представницького заходу було визначено:

• Економічне обґрунтування пріоритетності боротьби з корупцією.

• Вивчення комплексного підходу з залученням усіх зацікавлених державних структур і громадянського суспільства до протидії корупції в країнах Чорноморського регіону.

• Виявлення можливостей для співпраці регіональних антикорупційних організацій в справі підвищення ефективності боротьби з корупцією.

У межах Семінару відбулося вісім панельних дискусій, у яких взяли участь найвідоміші експерти із зазначеної тематики, зокрема директор Програми євразійської безпеки Гарвардського університету Сергій Конопльов. Розглядалися проблеми впливу корупції на національну безпеку та економіку, роль корупції в дестабілізації на геостратегічному рівні, участь міжнародних організацій та громадянського суспільства в протидії цьому небезпечному явищу тощо.

На знімку: Сергій Конопльов - директор Програми євразійської безпеки Гарвардського університету, член редакційної колегії журналу «Фінанси України».

Тетяною Єфименко було представлено презентацію на тему «Корупційні загрози національній безпеці України», яка викликала щиру зацікавленість присутніх.

Загалом Семінар став черговою важливою віхою на шляху українського суспільства до розбудови сучасної держави, де у відносинах між владою і громадськістю панують норми моралі та права.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 квітня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ДРУГОМУ ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ ФОРУМІ БІЗНЕСУ

10 квітня 2017 року президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко разом із фахівцями Академії взяла участь у Другому Всеукраїнському форумі бізнесу, організованому Торгово-промисловою палатою України спільно з Українським союзом промисловців та підприємців, Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Українською бізнес-ініціативою, Федерацією роботодавців України

На знімку: Президент Академії Тетяна Єфименко.

На представницькому заході за участю Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана порушувалися питання підтримки реального сектору економіки, розвитку експорту й спрощення регуляторних процедур для нього, податкової та митної реформи, а також стимулювання інновацій.

На знімку: президія Форуму

Правління Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) висловило повагу та вдячність за активну участь колективу Академії у роботі Форуму, зокрема в рамках опрацювання її науковцями під керівництвом Тетяни Єфименко Плану невідкладних заходів щодо подолання надзвичайної ситуації в економіці України та надання відповідних пропозицій і рекомендацій у частині забезпечення його подальшого вдосконалення та актуалізації. Пропозиції вчених Академії великою мірою було враховано в кінцевій редакції згаданого Плану.

На знімку: фахівці Академії на Форумі

З урахуванням результатів обговорення Плану невідкладних заходів щодо подолання надзвичайної ситуації в економіці України та наданих фахівцями Академії матеріалів у контексті поточної соціально-економічної ситуації в країні, актуалізації пропозицій ділової спільноти щодо стимулювання розвитку економіки, впровадження антикризових заходів, формування першочергових кроків середньострокового плану пріоритетних дій Уряду та подальших шляхів їх реалізації УСПП висловила сподівання на подальше плідне співробітництво з науковцями Академії щодо напрацювання спільних підходів до найважливіших питань порядку денного забезпечення сталого розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 квітня 2017 року






ПРЕЗИДЕНТ ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ЮВІЛЕЙНОМУ, 10-МУ, КИЇВСЬКОМУ БЕЗПЕКОВОМУ ФОРУМІ, ЩО ВІДБУВСЯ 6–7 КВІТНЯ 2017 РОКУ В М. КИЄВІ.

Форум започатковано у 2007 році Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну». Це щорічний захід, дискусія на високому рівні щодо актуальних питань Чорноморського регіону та ширшої Європи. Обговорювані на ньому питання стосуються пошуку шляхів розв’язання регіональних конфліктів, економічної та енергетичної безпеки, проблеми організованої злочинності, торгівлі людьми, нелегальної міграції та біженців. Щорічний Форум перетворився на провідну регіональну дискусійну платформу для обміну поглядами на європейську безпеку в атмосфері відкритого та неформального діалогу. Він об’єднує представників урядів та незалежних експертів, представників регіональних та глобальних організацій, впливових інтелектуалів, політиків, представників академічної спільноти та журналістів.

На фото: Тетяна Єфименко та фахівці академії фінансового управління на Форумі

У цьогорічному Форумі взяли участь Прем’єр-міністри Латвії, Литви, Естонії та України, нинішні й колишні керівники міністерств оборони Литви, Польщі та Словаччини, представники Європейського парламенту та законодавчих органів країн ЄС, високопоставлені дипломати Сполучених Штатів, Великобританії, Німеччини, провідні безпекові експерти з Вашингтона, Брюсселя, Парижа, Берліна, а також українські державні, політичні й громадські діячі – всього майже 600 експертів, політиків, дипломатів, урядовців, з яких понад 100 закордонних гостей із більш як 20 країн світу. Вітальну промову учасникам проголосив Президент України Петро Порошенко.

У центрі уваги 10-го Форуму – нові безпекові реалії, які формуються на євроатлантичному просторі, наслідки політичних змін у Сполучених Штатах, очікувані сценарії розвитку процесів у рамках ЄС, а також питання посилення євроатлантичної солідарності у відповідь на нові загрози. Ключовою темою кожного обговорення була справа підтримки України та протидії російській агресії .

Участь у Форумі фахівців Академії фінансового управління відкриває перспективи обміну досвідом з провідними науково-дослідними центрами як в Україні, так і за кордоном.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

07 квітня 2017 року






ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ДИРЕКТИВ ЄС: ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з вина, інших зброджених напоїв і проміжних продуктів. Захід проходив 28–30 березня 2017 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”

Руслан Лазаренко, представник GIZ, у вітальному слові відзначив важливість правильної інтерпретації положень директив ЄС щодо акцизного оподаткування спирту та алкогольних напоїв (зокрема, вина, інших зброджених напоїв і проміжних продуктів) при розробленні пропозицій стосовно внесення змін до податкового законодавства України, що потрібно зробити в межах імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Експерти GIZ надають нашій державі необхідну консультативну підтримку в цій сфері.

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Денніс Неррінг (Німеччина) ознайомили присутніх із історією розвитку виноробства та оподаткування вина в Німеччині, на яку доволі істотно вплинуло ухвалення директив ЄС щодо акцизів і законодавство Співтовариства у сфері надання державної допомоги. Експерти розповіли про особливості гармонізованих європейських норм стосовно акцизного оподаткування вина, інших зброджених напоїв та проміжних продуктів, наголосивши на важливості правильної ідентифікації підакцизних товарів.

На знімку: під час семінару.

Так, Директивою Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на спирт і алкогольні напої регламентовано оподаткування акцизним податком таких акцизних категорій: пиво, вино (звичайне й ігристе), зброджені напої за винятком вина та пива (звичайні й ігристі), проміжні продукти, етиловий спирт. У Директиві наведено визначення та вичерпний перелік цих видів товарів відповідно до уніфікованої класифікації – кодів Комбінованої номенклатури (КН), що застосовується в ЄС.

1. Пиво. Згідно з розділом І Директиви, “пивом” є будь-який товар, охоплений кодом КН 2203, або будь-який товар, що містить суміш пива з неалкогольними напоями, охопленими кодом КН 2206, із фактичною міцністю, вищою за 0,5 % об’єму.

2. Вино. Відповідно до розділу ІІ Директиви, вина поділяються на звичайні (натуральні) й ігристі.

“Звичайним вином” вважаються всі товари, охоплені кодами КН 2204 і 2205 (окрім ігристого вина), фактична міцність яких: вища за 1,2 % об’єму, але не більша від 15 % об’єму за умови, що спирт, котрий міститься в готовому товарі, має повністю зброджене походження; вища за 15 % об’єму, проте не більша від 18 % об’єму за умови, що їх виготовлено без купажування та що спирт, котрий міститься в готовому товарі, має повністю зброджене походження.

“Ігристим вино” є всі товари, охоплені кодами КН 2204 10, 2204 21 10, 2204 29 10 та 2205, які розлиті в пляшки, закорковані спеціальними пробками типу “гриб” або мають надмірний тиск, спричинений наявністю вуглекислого газу в розчині на рівні 3 бари чи більше, фактична міцність котрих вища за 1,2 % об’єму, але не більша від 15 % об’єму за умови, що спирт, який міститься в готовому товарі, має повністю зброджене походження.

3. Зброджені напої за винятком вина і пива, котрі, згідно з розділом ІІІ Директиви, поділяються на інші звичайні (натуральні) зброджені напої та інші ігристі зброджені напої.

“Іншими звичайними збродженими напоями” є всі товари, охоплені кодами КН 2204 і 2205 (окрім тих, що належать до категорії “вино”), й товари, охоплені кодом КН 2206 (окрім інших ігристих зброджених напоїв і товарів, які належать до категорії “пиво”), фактична міцність яких: вища за 1,2 % об’єму, проте не більша від 10 % об’єму; вища за 10 % об’єму, але не більша від 15 % об’єму за умови, що спирт, котрий міститься в таких товарах, має повністю зброджене походження.

“Іншими ігристими збродженими напоями” вважаються товари, охоплені кодом КН 2206 00 91, а також товари, охоплені кодами КН 2204 10, 2204 21 10, 2204 29 10, 2205 (окрім товарів, що належать до категорії “вино”), які розлиті в пляшки, закорковані спеціальними пробка-ми типу “гриб” або мають надмірний тиск, спричинений наявністю вуглекислого газу в розчині на рівні 3 бари чи більше, фактична міцність котрих: вища за 1,2 % об’єму, але не більша від 13 % об’єму; вища за 13 % об’єму, проте не більша від 15 % об’єму за умови, що такий спирт у готовому товарі має повністю зброджене походження.

4. Проміжні продукти. Відповідно до розділу IV Директиви, “проміжними продуктами” є всі товари, фактична міцність яких є вищою за 1,2 % об’єму, але не більшою від 22 % об’єму, охоплені кодами КН 2204, 2205, 2206 (за винятком тих, що належать до категорій “пиво”, “вино”, “інші зброджені напої”). Крім того, можна відносити до проміжних продуктів будь-які негазовані зброджені напої, що їхня фактична міцність вища за 5,5 % об’єму та котрі не є повністю збродженого походження, а також будь-які ігристі зброджені напої, фактична міцність котрих є вищою за 8,5 % об’єму та які не є повністю збродженого походження.

5. Етиловий спирт. Для цілей Директиви “етиловим спиртом” вважаються: всі товари, фактична міцність котрих вища за 1,2 % об’єму, охоплені кодами КН 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, охоплених іншими розділами КН; товари, охоплені кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність котрих більша від 22 % об’єму; питні алкогольні напої, що містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами.

Експерти наголосили, що при віднесенні алкогольного напою до однієї зі згаданих акцизних підкатегорій потрібно зважати на код КН, до котрого належить цей напій, на його міцність, на тип його кришки або тиск вуглекислого газу (при з’ясуванні класу – звичайні або ігристі), а також на те, чи має алкогольний напій повністю зброджене походження (не є кріпленим шляхом додавання дистиляту) та чи при його виробництві здійснювалося купажування (на-приклад, змішування двох вин для поліпшення якості кінцевого продукту). Причому, якщо при виготовленні алкогольного напою відбувається кардинальна зміна його органолептичних властивостей (кольору, смаку тощо), то для цілей оподаткування його вже вважають “етиловим спиртом”.

У разі, коли країна встановлює однакові умови оподаткування “вина” та “інших зброджених напоїв”, для яких відповідно до Директиви ставка закріплюється в євро за гектолітр, ці акцизні категорії можна не розмежовувати. Такою можливістю скористалася Німеччина, поширивши національну дефініцію “вино” на алкогольні напої, про котрі йдеться в розділах ІІ і ІІІ Директиви, та звільнивши категорію “звичайне вино” від оподаткування.

На знімку: під час семінару.

У пп. 215.3.1 Податкового кодексу України наведено перелік підакцизних товарів у розрізі спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв і пива, а також ставки їх оподаткування акцизним податком. Проте цей перелік не кореспондує з поділом спирту й алкогольних напоїв на акцизні категорії (підкатегорії) відповідно до розділів І–V Директиви Ради 92/83/ЄЕС (у нашій державі взагалі не передбачено віднесення підакцизних товарів цієї групи до укрупнених категорій). Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, зазначену невідповідність потрібно усунути щонайпізніше 1 листопада 2019 р.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

04 квітня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ПРОДОВЖУЮТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СТАНУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ДЕРЖАВИ ТА СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ

Президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко взяла участь у черговому засіданні Вищої експертної ради при Раді Національного банку України, під час якого було розглянуто питання стратегії реформування державних банків в Україні. Захід відбувся 24 березня 2017 року в приміщенні Національного банку України (м. Київ).

У засіданні брали участь члени Ради Національного банку України, заступник Голови Національного банку України Катерина Рожкова, представники Міністерства фінансів України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки та оборони України, керівники банківських асоціацій, Клубу банкірів, відомі представники наукових та експертних кіл.

На цей час основу банківського сектору України утворюють державні банки, тому актуальним є завдання надати в науковому та прикладному аспектах відповіді на низку питань:

1. Як через державні банки відновити довіру учасників ринку до всього банківського сектору?

2. Якою має бути стратегія розвитку державних банків з метою забезпечення економічного зростання?

3. Яким чином підвищити інвестиційну привабливість державних банків для стратегічних інвесторів?

Яка перспектива подальшого нарощування присутності держбанків на ринку?

На 1 січня 2017 р. державні банки контролюють: 52,5 % активів банківської системи; 59,4 % коштів ФО; 46,3 % коштів юридичних осіб; 48,1% кредитів юридичних осіб; 29,2 % кредитів фізичних осіб; 76,6 % портфеля цінних паперів Уряду; 48,9 % ліквідності (готівка, коррахунки в інших банках та НБУ; 74 % всіх платіжних карток; 77 % платіжних терміналів; 60 % мережі відділень.

На початку засідання Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зазначив: "Сьогодні ми розглядатимемо питання перегляду державної політики щодо стратегії управління державними банками. Державний сектор у банківській системі зараз є надмірно великим. Приміром, 60 % депозитів населення розміщені в чотирьох державних банках, але ці депозити стали джерелом кредитів лише на 44 %, у той час як по системі в цілому цей показник становить 67 %.

Отже, потрібні нова стратегія реформування державних банків, яка повинна бути спрямована на: 1) перетворення державних банків на економічно самостійні фінансові установи, які не потребують бюджетної підтримки у середньостроковому періоді; 2) розвиток корпоративного управління державних банків, що мінімізує конфлікт інтересів між їх менеджментом та представниками власника – держави; 3) унеможливлення корупції у держбанках; 4) стимулювання здорової конкуренції між державними та приватними банками з метою дотримання антимонопольного законодавства. З іншого боку, ми мусимо врахувати і світовий досвід використання державних банків. Вони мають стати драйверами структурних змін у підтримці високотехнологічних виробництв і інфраструктурних проектів, розвитку малого та середнього бізнесу, розвитку людського потенціалу".

На знімках: Б. Данилишин, Т. Єфименко (перша зліва)

Під час засідання обговорювалися питання стратегії розвитку банків за участю держави та були розроблені пропозиції Уряду України і Правлінню Національного банку України за такими напрямами:

Стратегічні цілі держбанків: реалізація конкурентних переваг; оптимізація мережі; консолідація стратегічних цілей та завдань чотирьох банків для відновлення кредитування економіки.

Обмеження монопольного впливу держбанків: поглиблення спеціалізації; підготовка до злиття банків, що не можуть бути приватизовані; приватизація держбанків із вигодою для держави.

Впровадження прозорості звітності держбанків: стрес-тестування банків кожних 6 місяців.

Управління активами та пасивами: обмеження концентрації кредитного ризику за великими позичальникам; узгоджена політика залучення грошових коштів; консорціумне кредитування галузей економіки; єдиний механізм управління токсичними активами.

Капіталізація/приватизація: централізоване розроблення інструментів для залучення додаткових капіталів (субборг, депозитні розписки, народне ІРО і т. ін.).

Корпоративне управління:

Зміна порядку формування Спостережних рад: деполітизація; конкурс незалежних експертів; прозорість формування органів управління банком.

Створення при Наглядових радах комітетів: стратегії та розвитку; аудиту й ризиків; призначення та винагороди.

За результатами наукових досліджень відділу координації бюджетно-податкової та грошово- кредитної політики, що провадяться в рамках НДР у 2017 р., було узагальнено матеріали та підготовлено доповіді для виступу президента ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяни Єфименко на Вищій експертній раді при Раді Національного банку України 24 березня 2017 р. за темою «Центральний банк і державні комерційні банки: партнерство заради фінансової стабільності» та на Громадській колегії Ради Національного банку України, що відбулася 29 березня 2017 р. за темою «Питання впливу монетарних умов програми співпраці України з МВФ на грошово-кредитну політику та економічний розвиток країни».

На знімку: фрагмент презентації Т. Єфименко

Серед пріоритетних напрямів досліджень Академії фінансового управління особливе місце посідають: по-перше, фінансова стабільність у банківському секторі; по-друге, вплив грошово-кредитної політики на економічне зростання. Це не перший захід під егідою Ради НБУ, на який Тетяну Єфименко було запрошено в ролі експерта.

У своїх виступах на засіданнях Ради, з урахуванням наданих від імені Академії матеріалів, президент наголошує, що забезпечення фінансової стабільності в сучасних умовах є стратегічною метою державного управління. Незважаючи на численні задекларовані заходи щодо фінансового оздоровлення, банківський сектор України, як і раніше, характеризується погіршенням якості кредитного портфеля, зниженням капіталізації, обмеженням доступу до ресурсів на зовнішньому ринку, послабленням довіри з боку населення, непрозорістю надання рефінансування комерційним банкам і їх недостатньою ліквідністю.

Вища експертна рада при Раді Національного банку України визначила рекомендації щодо стратегічних цілей для формування Стратегії розвитку банків за участю держави. Пропозиції Вищої експертної ради буде передано до Правління Національного банку України, Кабінету Міністрів України та профільного Комітету Верховної Ради України.

На знімку: у залі засідань НБУ

До кінця червня 2017 р. Департамент фінансової політики Міністерства фінансів України, проводячи консультації з фахівцями МВФ, підготує Меморандум про взаєморозуміння, який визначатиме структуру відносин між Урядом та державними банками (ПриватБанком, Ощадбанком, Укрексімбанком, Укргазбанком), із тим, щоб, окрім іншого, забезпечити прозору взаємодію між Міністерством фінансів України й кожним банком і захистити їхню комерційну незалежність у процесі досягнення своїх цілей.

Фахівці Академії висловлюють бажання та готовність бути залученими до розроблення національних антикризових програм, брати участь у ролі експертів у складі робочих груп, котрі створюватимуть Міністерство фінансів України, Рада НБУ для розв’язання пріоритетних завдань державної політики.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 березня 2017 року






ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВИСТУПИЛА СПІВОРГАНІЗАТОРОМ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

21 березня 2017 року у Київському національному університеті технологій та дизайну відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Економіка, фінанси і управління в XXI столітті: аналіз тенденцій та перспективи розвитку», співорганізатором якої виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

Основною метою конференції було обговорення сучасних тенденцій, проблем, перспектив та потенційних можливостей інноваційного розвитку української економіки в умовах глобальних викликів, вплив на її стан фінансових ринків у цілому та фінансово-банківського сектору зокрема, вдосконалення системи управління та державного регулювання економічних процесів. Обговорення задекларованих питань супроводжувалось жвавою дискусією, науковим пошуком та встановленням контактів між освітянською та академічною спільнотами, а також із представниками бізнесу і громадських організацій.

Представники організаторів та учасників науково-практичної конференції (зліва направо):

Олександра Ольшанська, Олександр Любіч, Ірина Тарасенко, Іван Грищенко, Тетяна Єфименко, Олександр Амоша

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся ректор Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД), доктор економічних наук, професор, академік НАПН України Іван Грищенко, який привітав присутніх із початком роботи конференції та у своїй доповіді наголосив на необхідності підвищення конкурентоспроможності вищої освіти України в контексті її інтеграції у світовий освітній простір, а також зупинився на інноваційних проектах КНУТД, поділився досвідом успішного втілення ідеї підприємницького університету та результативної співпраці з владними та бізнесовими структурами в межах створеного освітнього інвестиційно-технологічного кластера легкої промисловості.

На знімку (зліва направо): Іван Грищенко, Тетяна Єфименко, Олександр Амоша

До плідного обговорення наукових питань закликала учасників конференції член-кореспондент НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко. У своєму виступі вона розповіла про активізацію зусиль урядів багатьох країн світу щодо регулювання державних фінансів, а також про шляхи вдосконалення управління державними фінансами в Україні.

Академік НАН України, директор Інституту економіки промисловості НАН України Олександр Амоша визначив як основне завдання конференції формування фахового середовища науковців та практиків, спроможного формулювати актуальні проблеми економічного розвитку та пропонувати шляхи їх розв’язання.

Декан факультету економіки та бізнесу КНУТД, д. е. н., професор Олександра Ольшанська поділилася з учасниками конференції своїми думками щодо можливостей здійснення кластерної концепції розвитку економіки регіонів в українських реаліях та навела приклад успішної реалізації переваг кластерного об’єднання на засадах партнерських відносин освіти, науки, влади та бізнесу в межах освітнього інвестиційно-технологічного кластера легкої промисловості міста Києва, який було створено за ініціативою КНУТД.

На знімку (зліва направо): О. Ольшанська та А. Бірюков

Значний інтерес у присутніх на пленарному засіданні викликала доповідь Андрія Бірюкова, радника Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України зі стратегії розвитку хай-тек на тему «Розвиток інноваційної інфраструктури України. «Диджитал адженда 2020».

На знімку: виступ Т. Єфименко

Тетяна ЄФИМЕНКО, член-кореспондент НАН України, д .е. н., професор, президент ДННУ «Академія фінансового управління» у своєму виступі на тему «Антикризове регулювання системи державних фінансів в Україні» акцентувала увагу на деяких аспектах розвитку системи управління державними фінансами (СУДФ), у т. ч.

Цільові напрями управління змінами:

• якісні інституціональні реформи в умовах глобальної економічної невизначеності;

• тісна взаємодія влади, бізнесу та громадянського суспільства з урахуванням принципів публічно-приватного партнерства;

• досягнення абсолютної прозорості всіх складових державних фінансів (за умов удосконаленням автоматичних стабілізаторів і послаблення ролі дискреційного регулювання);

• протидія ймовірній асиметрії інформації в часових та просторових координатах щодо внутрішніх і зовнішніх дестабілізаційних чинників та їхнього впливу

Висновки та наступні кроки в умовах нової реальності:

• використання світового досвіду розроблення та імплементації наукових підходів, врахування вимог Угоди про асоціацію Україна – ЄС, досвіду проведення фіскальної політики в ЄС, рекомендацій МВФ із питань фіскального коригування в Україні;

• продовження фіскальної консолідації;

• обмеження дефіциту Пенсійного фонду України, а також фінансування збитків державних корпорацій з державного бюджету;

• підтримка економічної активності, фінансової стабільності, підвищення добробуту громадян;

• запровадження механізмів обмеження тіньових операцій та ухилення від оподаткування, внесення змін до системи адміністрування податкових доходів, збільшення неподаткових надходжень;

• прискорення імплементації програм фіскальної децентралізації;

• перехід на формування статистики державних фінансів на підставі стандарту GFSM 2014;

• прискорення виконання Концепції створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет».

Крім того, на пленарному засіданні пролунали такі доповіді, що були високо оцінені аудиторією:

- Сергій КОВАЛЕНКО, начальник відділу взаємодії з соціальними партнерами та

виробництвом Департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України Міністерства освіти і науки України, «Напрями розвитку професійно-технічної освіти в Україні»

- Сергій РИБАК, к. е. н., доц., с. н. с., докторант НДФІ ДННУ “Академія фінансового управління”, голова правління ГО “ВолдСкіллс Україна”, «Генеза соціалізації державної політики через популяризацію професійних навиків»;

- Андрій ДУБАС заступник Голови правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), «Інноваційні проекти України в умовах глобалізації - тенденції та перспективи»

На знімку (зліва направо): С. Коваленко, С. Рибак, А. Дубас

На пленарному засіданні було також представлено для обговорення доповіді:

- «Основні тенденції інноваційного розвитку економіки в країнах європейського союзу і Грузії», Георгій СІГУА, доктор економіки з Інституту економіки Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі;

- «Можливості фінансової та нефінансової підтримки українського бізнесу з боку міжнародних організацій», Андрій Попов, партнер Kreston GCG;

- «Глобальні тренди спрямування прямих іноземних інвестицій: сучасний стан та досвід для України», Тетяна ЗАТОНАЦЬКА, д. е. н. професор, завідувач відділу НДФІ АФУ;

- «Динаміка економічних циклів і хвиль Кондратьєва на прикладі України», Борис ДУНАЕВ, к. т. н., УНВ МАНЕБ;

- «Системне макроекономічне середовище: проблеми, еволюція і зарубіжний досвід», Ігор МАКАРЕНКО, к. е. н., директор Інституту еволюційної економіки;

- «Трансфер знань – основа розвитку освіти у цифровому суспільстві», Олександр СТРИЖАК, д. т. н., заступник директора з наукової роботи НЦ «Мала академія наук України»

На знімку (зліва направо): Г. Сігуа, І. Макаренко, О. Стрижак

На знімку: виступ модератора заходу О. Ольшанської

До програми секційних засідань було включено значну кількість виступів, а також низку доповідей співробітників ДННУ «Академія фінансового управління», зокрема:

- «Перспективи приватизації державних банків з урахуванням світового досвіду та національної специфіки», БОРТНІКОВ Г. П., к.е. н., провідний науковий співробітник;

- «Діджиталізація змінює освіту і науку», ЛЮБІЧ О. О., д .е. н., професор, завідувач відділу;

- «Удосконалення управління державними фінансами на основі формування ефективної системи аудиту», ЧУМАКОВА І. Ю., к. е. н., доцент, завідувач відділу;

- «Посилення ролі Міністерства фінансів України як регулятора ринку банківських послуг», ДРОБЯЗКО А. О., к. е. н., провідний науковий співробітник, ЛЮБІЧ О.О., д. е. н., професор;

- «Інституційно-правове забезпечення розвитку фінансових ринків», ТЕРЕЩЕНКО Г. М., к. е. н., с. н. с., завідувач відділу;

- «Напрями підвищення ефективності видатків державного бюджету України», ПАВЛЮК К. В., д. е. н, професор, завідувач відділу;

- «Розвиток інструментів інституційної розбудови та залучення ресурсів МФО для потреб економічного відновлення в Україні», КЛИМЕНКО К. В., к. е. н.;

- «Умови та чинники забезпечення стійкості державних фінансів у країнах-членах європейського союзу», БАЛАКІН Р. Л., к. е. н, доцент, провідний науковий співробітник;

- «Ефективність бюджетного фінансування соціально-економічного розвитку в Україні», ДЬЯЧЕНКО Я. Я., д. е. н., професор, провідний науковий співробітник;

- «Фіскальна політика у зарубіжних країнах в період подолання наслідків кризи», КУДРЯШОВ В. П., д. е. н., професор, завідувач відділу;

- «Підвищення фіскальної ефективності податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», ОЛЕЙНІКОВА Л. Г., к. е. н., с. н. с., завідувач відділу.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко, Г. Бортніков, О. Любіч, Т. Затонацька

На знімках (зліва направо): відбувається засідання; А. Дробязко та Б. Дунаєв

Значний інтерес і дискусію в межах засідання секції викликала доповідь Б. Дунаєва «Динаміка економічних циклів і хвиль Кондратьєва на прикладі України». На думку автора, циклічний розвиток економіки постає як результат попередніх і теперішніх змін співвідношення попиту і пропозиції на ринку благ, які порушили рівновагу, що відновлюється з постійними ритмами в процесі саморегулювання ринковою системою кількості працівників у сфері виробництва згідно з кон'юнктурою споживчого попиту. На прикладі економіки України доведено, що спостережувані хвилі Кондратьєва вимірюються в базових цінах реальною вартістю наявного у сфері виробництва капіталу і є її графіками в часі. Підтверджено гіпотезу Й. Шумпетера о трициклічний схемі коливань, яка після відкриття циклів С. Кузнеца стала чотирициклічною.

На знімку: секційне засідання

У роботі конференції взяли участь 129 науковців та фахівців у галузі фінансів, освіти, маркетингу, обліку, регіональної економіки та цифрових технологій, які представляли 39 наукових, академічних та вищих навчальних закладів, державних установ, підприємств та бізнесових структур

На знімку: учасники конференції від установ-співорганізаторів (КНУТД та АФУ)

Організатори та учасники конференції домовились про продовження плідної співпраці в межах питань, що на ній порушувалися, з метою подальшого вдосконалення системи управління та державного регулювання економічних процесів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 березня 2017 року






В АКАДЕМІЇ ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ З ВІДОМИМ ВЧЕНИМ

Сьогодні відбулася зустріч з відомим вченим у сфері кардіології, доктором медичних наук, професором Лідією Федорівною Конопльовою.

Ця зустріч стала надзвичайно цікавою та важливою для розуміння процесів і проблем однієї з галузей вітчизняної науки, що поряд з іншим слугуватиме основою для проведення наукових досліджень та створення механізмів фінансування різних сфер людського капіталу.

На знімку: під час зустрічі

Президент Академії Тетяна Іванівна Єфименко наголосила на тому, що науковці АФУ, розробляючи механізми фінансування медицини, мають чути думку лікарів.

Важливою подією в житті наукової спільноти України став вихід книги Л.Ф. Конопльової «Врожденные пороки сердца у взрослых. Синдром Эйзенменгера». Лідія Федорівна подякувала за сприяння у виданні книги Академії фінансового управління.

На знімку зліва направо: Л. Ф. Конопльова та Т. І. Єфименко

Наприкінці зустрічі чоловіки Академії привітали представниць науки зі святом.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

07 березня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ПРОДОВЖУЮТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СТАНУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ДЕРЖАВИ

Президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко взяла участь у засіданні Вищої експертної ради при Раді Національного банку України. Захід відбувся 23 лютого 2017 року в приміщенні Національного банку України (м. Київ).

Серед пріоритетних напрямів досліджень Академії фінансового управління особливе місце посідають: по-перше, фінансова стабільність у банківському секторі; по-друге, вплив грошово-кредитної політики на економічне зростання. Це не перший захід під егідою Ради НБУ, на який Тетяну Єфименко було запрошено в ролі експерта.

У своїх виступах на засіданнях Ради та наданих від імені Академії матеріалах президент Академії підкреслює, що забезпечення фінансової стабільності в сучасних умовах є стратегічною метою державного управління. Незважаючи на численні задекларовані заходи щодо фінансового оздоровлення, банківський сектор України, як і раніше, характеризується погіршенням якості кредитного портфеля, зниженням капіталізації, обмеженням доступу до ресурсів на зовнішньому ринку, послабленням довіри з боку населення, непрозорістю надання рефінансування комерційним банкам і їх недостатньою ліквідністю.

Основу банківського сектору України на сьогодні утворюють державні банки, а вже потім – іноземні, тому актуальним є завдання в науковому та прикладному аспектах надати відповіді на низку питань:

1. Як через державні банки відновити довіру учасників ринку до всього банківського сектору?

2. Якою має бути стратегія розвитку державних банків в інтересах економічного зростання?

3. Яким чином підвищити інвестиційну привабливість державних банків для стратегічних інвесторів?

Державні банки покликані реалізовувати національні програми вкладень у розвиток виробничої та соціальної інфраструктури. Через них може бути великою мірою реалізована програма відновлення кредитування реального сектору економіки. Капіталізація державних банків має супроводжуватися приростом кредитних портфелів за межами державного сектору, з акцентом на кредитуванні населення і малого та середнього бізнесу (МСБ).

Водночас НБУ здатний вміло використати успішний досвід довгострокового цільового рефінансування банків для пожвавлення кредитування реального сектору економіки, як це відбувається в зоні євро, Угорщині, Данії та Великобританії.

Ми вважаємо, спираючись на розуміння специфіки економіки України та міжнародний досвід розвитку банківського бізнесу, що державні банки необхідні, але вони мають бути спеціалізовані, унікальні, не дублювати один одного. Поки що серед усіх чотирьох державних банків немає жодного банку з чіткою стратегією розвитку. В Україні слід створити повноцінний банк розвитку та спеціалізований банк для МСБ.

Фахівці Академії висловлюють бажання та готовність бути залученими до розроблення національних антикризових програм, брати участь як експерти у складі робочих груп, котрі створюватиме Рада НБУ для виконання пріоритетних завдань державної політики, та зосередитися на темах досліджень, які будуть визначатися першочерговими на думку Ради НБУ.

Протягом 2015‒2016 років фахівці відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики підготували в рамках плану науково-дослідних робіт за темою «Забезпечення фінансової стійкості банків з державним капіталом (БДК) як складова антикризового регулювання у сфері державних фінансів» аналітичні записки з рекомендаціями, а саме:

1) «Аналіз результатів діяльності банків за участю держави у капіталі в 2014 році»;

2) «Державні компанії з управління проблемними активами: міжнародний досвід та прийнятність для України»;

3) «Зарубіжний досвід та вітчизняна практика державної підтримки капіталізації та реорганізації банків за участю держави в капіталі у 2008‒2014 роках: порівняльний аналіз»;

4) «Рекомендації щодо розроблення стратегії державних банків»;

5) «Надійність кредитних рейтингів для прогнозування дефолтів банків».

6) «Удосконалення механізмів участі держави в капіталі банків та доцільності виходу держави з капіталу націоналізованих банків»;

7) «Удосконалення процесів розроблення та оцінювання прийнятності планів відновлення діяльності державних банків на випадок кризових ситуацій»;

8) «Порівняльний аналіз корпоративного управління в державних банках України з метою підвищення надійності та ефективності їх діяльності» й довідка «Про систему винагороди членам наглядових рад».

9) «Гармонізація системи управління ризиками у державних банках із передовими міжнародними стандартами»;

10) «Шляхи удосконалення методології оцінки фінансового стану державних банків шляхом стрес-тестування для ключових фінансових та не фінансових ризиків»;

11) «Програми довгострокового рефінансування банків для розвитку кредитування реального сектору економіки»;

12) «Адаптація в Україні європейського досвіду планування реорганізації банків».

13) «Пропозиції щодо механізму трансформації валютних іпотечних кредитів у гривневі з урахуванням європейського досвіду»;

14) «Рекомендації щодо трансформації моделі бізнесу державних банків»;

15) «Обґрунтування системи показників для проведення моніторингу фінансового стану банків з державним капіталом».

Зазначені записки передавалися Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України для врахування в поточній роботі, а записки № 2, 11 та 13 також були надіслані НБУ. Крім того, фахівці Академії направляли Національному банку України пропозиції щодо стратегічного планування розвитку банківського сектору та підходів до розроблення стратегічних планів зарубіжними центральними банками.

На знімку: у залі засідань

Матеріали Академії позитивно оцінено з боку керівництва Ради НБУ, про що свідчить лист Голови Ради НБУ академіка Б. М. Данилишина від 15 лютого 2017 р.

Фахівці Академії висловлюють бажання та готовність бути залученими до розроблення національних антикризових програм, брати участь у ролі експертів у складі робочих груп, котрі створюватиме Рада НБУ для розв’язання пріоритетних завдань державної політики, та зосередитися на тих темах досліджень, які будуть визначені першочерговими Радою Національного банку України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

07 березня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ПРОДОВЖУЮТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”

На доручення керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у робочій зустрічі на тему "Цифровізація економіки України, що вона дає і які перспективи". Захід відбувся 23 лютого 2017 року у приміщенні Американської торгівельної палати в Україні (м. Київ).

Робоча зустріч стала черговим кроком на шляху до законодавчої імплементації проекту “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”, який фактично стартував наприкінці минулого року.

27 грудня 2016 року в Клубі Кабінету Міністрів України відбулася презентація документа «Цифровий порядок денний України 2020», розробку якого було ініційовано та здійснено ГС «Hi Tech Office Ukraine та групою експертів світових і вітчизняних лідерів ринку та представниками ЦОВ за сприяння й підтримки Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку і Адміністрації Президента України.

На фото: у залі під час презентації

Це надзвичайно важливий документ, в якому викладено принципи розвитку України в цифровому просторі і який є основою для розвитку цифрової економіки. Див. http://bit.ly/2htIdTw.

Докладний звіт про цей захід розміщено на сайті Академії (репортаж від 4 січня 2017 р.).

16 лютого 2017 року в приміщенні Верховної Ради України пройшли комітетські слухання на тему: “Цифровий порядок денний для сучасної України,” організовані спільно Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку і ГС “Hi Tech Office Ukraine”.

Джерело: http://www.ht-office.org/wp-content/uploads/2017/02/4W1A6881-830x553.jpg

У слуханнях та обговоренні взяли участь: Перший віце-прем’єр-міністр України С.І. Кубів, Голова комітету з питань інформатизації та звязку О.І. Данченко, Заступник голови Адміністрації Президента України Д.А. Шимків, Надзвичайний та повноважний посол Республіки Кореї в Україні, представник посольства Казахстану та представники провідних галузевих асоціацій.

Під час заходу було обговорено важливий документ – «Цифровий порядок денний України – 2020», який містить бачення майбутнього України. У програмі цього документа не тільки прописано, що потрібно зробити, а й як це зробити.

23 лютого 2017 року Американська торговельна палата в Україні разом з Hi Tech Office Ukraine провели робочу зустріч на тему "Цифровізація економіки України, що вона дає і які перспективи".

У ході зустрічі було обговорено напрямки цифровізації різних сфер економіки України, представлена презентація дорожньої карти юридичного супроводу "Цифрової адженди України – 2020", а також окремих напрямків цифровізації економіки України.

У слуханнях та обговоренні взяли участь: з презентацією документа від High Tech Office виступив Валерій Фіщук – учасник групи з розроблення проекту “Цифрова адженда України – 2020”, Андрій Бірюков – менеджер компанії Cisco; радник Міністра економічного розвитку і торгівлі України зі стратегії розвитку хай-тек; Володимир Ставнюк – голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Євген Саранцев – український IT-підприємець, член Ради директорів одного з найбільших українських торгових b2b-майданчиків - zakupki.prom.ua; співзасновник TradeHub і BlackBox Capital; модератор заходу - Андрій Лєбєдєв, співголова ІТ-комітету Палати.

Володимир Брискін, засновник компанії Course Yard (Germany), розповів про можливості платформи для видавців і журналістів. Руслан Cавчишин, засновник компанії MagneticOne Group, презентував доповідь «Інновації в освітньому процесі».

На знімках: під час засідання, В. Ставнюк (справа)

На знімках: під час засідання, В. Фіщук (справа)

На знімках (зліва направо): А. Лєбєдєв, А. Бірюков, В. Ставнюк, Є. Саранцев

Цифровізація надає реальні можливості для зростання економіки держави. Зараз існує велике поле діяльності для компаній у всіх секторах економіки для активного розвитку діалогу з державою, міжгалузевої взаємодії та спільної розробки великих проектів.

Учасники заходу підкреслили пріоритетність подальшого цифрового розвитку України, а також домовилися активно співпрацювати з метою вироблення законодавчих та інституційних можливостей для розвитку цифрової економіки України.

На зустрічі також було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом ГС “Hi Tech Office Ukraine” та низкою провідних ІТ-компаній.

Довідково. Найбільша IT-конференція України iForum-2017 пройде 25 травня 2017 року в МВЦ.

Уже зараз можна купити квиток на центральну подію ІТ-ринку. IForum − це «місце сили» українського Інтернету, ідей і зустрічей, де галузь щорічно демонструє розвиток.

Цього року буде багато тем про майбутнє. З'явиться новий потік «Інновації», який очолить Ігор Новіков (Singularity University). Що ми маємо на увазі під інноваціями? Яким чином технології змінюють світ вже сьогодні? Як і коли інноваційні прориви вплинуть на ваш бізнес? Як перетворити існуючі загрози в переваги? Яким буде світ через 5, 10 і 20 років?

У рамках потоку «Інновації» буде розглянуто ці та багато інших питань. Його програма спрямована на детальне вивчення актуальних світових трендів за трьома основними напрямками: технології, бізнес-моделі і суспільство. Секція «Освітні технології майбутнього», присвячена новітнім підходам у сфері персонального і колективного освіти, також спробує зазирнути за горизонт.

Майбутнє на iForum-2017 можна буде не тільки обговорити, але й протестувати: на масштабній експозиції «Місто майбутнього» свої футурологічні рішення представлять компанії, які виробляють товари у галузі робототехніки й віртуальної реальності, інтернету речей, цифрового виробництва, поновлюваних джерел енергії тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

06 березня 2017 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003