МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2950931
 
 
   

ПОЗИЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ НЕОДМІННО БУДУТЬ ВРАХОВАНІ



Ідеологія бюджетної політики та удосконалення податкового законодавства України стали темою виступу президента ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, доктора економічних наук, професора Тетяни Єфименко на круглому столі «Практика і проблемні аспекти застосування норм Податкового кодексу України», який 26 липня 2011 року відбувся у Харкові.

Круглий стіл став продовженням дискусії, розгорнутої на серії семінарів та обговорень з питань імплементації Податкового кодексу, які проведені в усіх регіонах України. Участь у ній беруть, насамперед, платники податків, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єднань підприємств та бізнесових кіл, громадських організацій, науковці тощо.

Відкриваючи захід, заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов зазначив, що Податковий кодекс вже довів свою спроможність, але водночас практика застосування окремих його норм свідчить про наявність проблем і протиріч. Він повідомив, що Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України спільно з Харківським регіональним комітетом з економічних реформ за сприяння Академії фінансового управління Міністерства фінансів України здійснюється серйозна робота з моніторингу застосування норм Податкового кодексу з метою виявлення проблем і суперечностей і обґрунтування рекомендацій з його вдосконалення. Він підкреслив, що розмова зацікавлених осіб у Харкові дасть змогу ще раз почути думку підприємців щодо застосування Податкового кодексу.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко підкреслила, що, незважаючи на існуючі труднощі, пов’язані з застосуванням документа, кількість платників податків збільшується і надходження до бюджету зростають. Вона повідомила, що робота над вдосконаленням Податкового кодексу триватиме й надалі, а нині відбувається аналіз основних напрямків, за якими потрібно поліпшувати документ.

За визначенням експертів, переважна більшість труднощів з застосуванням норм Податкового кодексу виникає через декілька причин. Це, зокрема, моменти, не регламентовані цим документом, внутрішні суперечності Податкового кодексу та суперечності з іншими законами та нормативними актами у сфері оподаткування, а також суперечності між різними галузями права. Окремою темою є відсутність необхідних знань у платників податків, що створює труднощі при застосуванні окремих норм документа.

Учасники круглого столу озвучили проблемні питання, стосовно яких виникають труднощі з застосуванням. Переважна їх більшість стосувалася розділу 3 «Податок на прибуток підприємств», що пояснюють великою кількістю нововведень у механізмі справляння цього податку. Цікавили учасників дискусії питання відшкодування ПДВ сумлінним платникам податку, складність заповнення податкової декларації. Вони також звертали увагу на необхідність посилення взаємної відповідальності платників податків та контролюючих органів.

Вироблені за підсумком круглого столу зауваження та пропозиції передані Академії фінансового управління Міністерства фінансів, яка визначена провідним закладом з питань наукового супроводу впровадження Податкового кодексу, для подальшого аналізу і опрацювання з тим, щоб виробити загальноприйнятні зміни, які дадуть змогу поліпшити основний податковий документ. У цьому зв’язку обговорено можливість створення робочої групи, яка б могла ще раз детально проаналізувати кодекс на предмет узгодження як окремих пунктів у його розділах, так і з іншими законодавчими актами та нормативними документами.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 липня 2011 року






ПРАКТИКУ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ОБГОВОРЯТЬ НА ЗАСІДАННІ КРУГЛОГО СТОЛУ В ХАРКОВІ

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко візьме участь у круглому столі «Практика і проблемні аспекти застосування норм Податкового кодексу України». Темою її виступу стане ідеологія бюджетної політики та удосконалення податкового законодавства України.

Круглий стіл відбудеться 26 липня 2011 року у Харкові. ДННУ «Академія фінансового управління» є одним із співорганізаторів заходу спільно з Міністерством фінансів України, Харківською обласною державною адміністрацією, Харківським регіональним комітетом з економічних реформ та НДЦ індустріальних проблем розвитку НАН України.

До дискусії запрошені представники Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Національної академії наук, об’єднань підприємств та бізнесових кіл, громадських організацій, керівництво Харківської обласної державної адміністрації, голови постійних комісій Харківської обласної ради, керівники профспілок області.

Відкриє засідання заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов. Перед присутніми виступить заступник директора науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Юрій Іванов, який розкаже про результати моніторингу імплементації Податкового кодексу України. Про нову ідеологію податку на прибуток підприємств розповість начальник управління методології та бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров. З практичними аспектами оновленого податку на прибуток підприємств ознайомить віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України» вікторія Лісіна.

Очікується, що у ході засідання будуть розглянуті питання щодо змін до Податкового кодексу та напрямків реформування податкової системи загалом, впливу Податкового кодексу на розвиток підприємницької активності. Планується також обговорити інвестиційну та інноваційну діяльність промислових підприємств в контексті Податкового кодексу України, податково-бюджетні аспекти регіонального розвитку, практичні моменти податкового адміністрування, проблеми застосування податку на додану вартість та оподаткування громадян-підприємців.

Учасники круглого столу серед іншого порушать питання впливу Податкового кодексу на розвиток малого бізнесу, проведуть дискусію щодо Податкового кодексу та проблем місцевих бюджетів, Податкового кодексу та зовнішньоекономічної діяльності, інших моментів сучасної податкової політики держави.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 липня 2011 року




ОБГОВОРЕННЯ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ДОПОМОЖЕ ВДОСКОНАЛЕННЮ ПОЛОЖЕНЬ ДОКУМЕНТА

Понад 250 представників бізнес-середовища взяли учать у міжнародному науково-практичному семінарі на тему «Застосування норм Податкового кодексу щодо податку на доходи фізичних осіб», який відбувся 21 липня 2011 р. у Харкові.

Учасників семінару, насамперед, цікавили питання нововведень у Податковому кодексі щодо податку на доходи фізичних осіб, порядок декларування за новим Податковим кодексом, особливості утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, інші проблемні моменти, які виникли у процесі застосування норм Податкового кодексу. Відповіді на них давали член Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, кандидат економічних наук Вікторія Лісіна, головний економіст-фінансист відділу оподаткування доходів та майна фізичних осіб Департаменту податкової, митної політики, доходів, адміністрування платежів та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Тетяна Савченко, головний спеціаліст відділу моніторингу, адміністрування податкових платежів Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Юрій Конюшенко, начальник управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації у Харківській області Гліб Мілютін, провідний спеціаліст Всеукраїнської професійної організації «Спілка аудиторів України» Ольга Іволженко та представник Всеукраїнської професійної організації «Спілка податкових консультантів України» Ірина Доброскок.

До участі у семінарі також запрошували представників Українського союзу промисловців і підприємців та Федерації роботодавців України, які виступають партнерами Академії фінансового управління Міністерства фінансів України у моніторингу впровадження норм Податкового кодексу та вдосконалення фіскальної політики. Пропозиції та зауваження учасників планують уважно вивчити з тим, щоб знайти максимально прийнятні позиції для поліпшення податкового законодавства, які б відображали інтереси держави та сприяли розвитку бізнес-клімату в Україні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

22 липня 2011 року






ТРИВАЮТЬ СЕМІНАРИ З ПИТАНЬ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ
(Наступний – у Харкові)

Науково-практичний семінар на тему «Застосування норм Податкового кодексу щодо податку на доходи фізичних осіб» відбудеться 21 липня 2011 р. у Харкові. Захід організований на виконання плану урядових заходів щодо реалізації Програми економічних реформ та імплементації Бюджетного та Податкового кодексів України на 2011 рік і проходитиме у конференц-залі бізнес-центру «Протон».

У ході семінару планується розглянути такі актуальні аспекти, як новації податку на доходи фізичних осіб, внесені Податковим кодексом, порядок декларування за новим Податковим кодексом, особливості утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, проаналізувати труднощі і оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб та інші проблемні моменти, які виникли у процесі застосування норм Податкового кодексу.

Відкриє семінар член Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, кандидат економічних наук Вікторія Лісіна. На запитання учасників даватимуть відповіді головний економіст-фінансист відділу оподаткування доходів та майна фізичних осіб Департаменту податкової, митної політики, доходів, адміністрування платежів та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Тетяна Савченко, головний спеціаліст відділу моніторингу, адміністрування податкових платежів Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Юрій Конюшенко, начальник управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації у Харківській області Гліб Мілютін.

У семінарі візьмуть участь фахівці Міністерства фінансів України, Академії фінансового управління, Державної податкової служби України, Державної фінансової інспекції України, Всеукраїнських професійних організацій «Спілка аудиторів України» та «Спілка податкових консультантів України», інших органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадських організацій. До участі також запрошені представники Федерації роботодавців України та Українського союзу промисловців і підприємців, які виступають партнерами Академії фінансового управління Міністерства фінансів України у моніторингу впровадження норм Податкового кодексу та вдосконалення податкового законодавства.

Організатори семінару наголошують, що з ухваленням Податкового кодексу створено підґрунтя для трансформації податкових відносин і перезавантаження державних фінансів. А проведення конференцій, семінарів, круглих столів, присвячених обговоренню норм Податкового кодексу дає реальну можливість не лише детально вивчати застосування положень Податкового кодексу, а й провести моніторинг та аналіз практики його запровадження, визначити необхідність внесення змін щодо окремих положень документа.

Семінар відбудеться за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 24. Реєстрація – з 9.15, початок заходу о 10.00.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 липня 2011 року






ПИТАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН – СЕРЕД ПРІОРИТЕТІВ



Питання зміщення акцентів щодо розподілу бюджетних коштів між державним та місцевим рівнями державного управління нині можна назвати більш ніж актуальними. Що потрібно зробити, щоб делеговані органам місцевого самоврядування загальнодержавні повноваження та функції виконувалися на якісному рівні, розповідає завідувач відділу місцевих фінансів і міжбюджетних відносин Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, к.е.н. Олександр Валерійович Шишко.

– Відомо, що при розробці нової редакції Бюджетного кодексу питання місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин були серед пріоритетів…

– Такий підхід закономірний, адже відповідно до Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки, у числі основних завдань було визначено підвищення фінансової автономії місцевих бюджетів, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, упорядкування переліку видатків місцевих бюджетів за делегованими органам місцевого самоврядування повноважень, збільшення інвестиційних ресурсів місцевих бюджетів та умов їх використання.

– Поставлене завдання вдалося вирішити у практичному руслі?

– Насамперед, можна відзначити те, що згідно з новою редакцією Бюджетного кодексу доходні джерела між державним та місцевими бюджетами перерозподілено. Зокрема, в 2011 році за місцевими бюджетами закріплено доходи державного бюджету в обсязі майже 10,6 млрд. грн. За результатом упорядкування складу видатків місцевих бюджетів в 2011 році вивільнено фінансові ресурси на виконання власних повноважень органів місцевого самоврядування в обсязі 739,9 млн. грн. за рахунок розширення складу видатків, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Також розширено джерела формування доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Такі доходи у 2011 році відповідно до 2010 року зростуть на 4,0 млрд. грн. або 39,2% і складуть 14,2 млрд. грн.

– Які стратегічні напрямки розвитку місцевих фінансів та міжбюджетних відносин ви можете виділити?

– Вважаю, що в Україні вкрай назріло питання адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, першочергового вирішення вимагає проблема надмірної подрібненості територіальних громад. Необхідно, насамперед, розробити процедуру об’єднання територіальних громад та їхньої державної підтримки. При цьому варто дотримуватися реалізації норми ст. 140 Конституції України, за якою територіальні громади можуть добровільно об’єднуватися для реалізації права місцевого самоврядування та забезпечення належного розвитку територій та їх соціальної інфраструктури.

Наступним кроком має стати розробка і введення стандартів надання суспільних послуг. Результати запровадження стандартів дадуть змогу оцінити ефективність розподілу видаткових повноважень між рівнями державного управління, упорядкувати склад видатків місцевих бюджетів, що враховуються чи не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Потрібно також суттєво обновити Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III, щоб уможливити ухвалення галузевими міністерствами та відомствами стандартів та нормативів надання суспільних послуг, застосування їх для розрахунку розмірів необхідних видатків при формуванні бюджетів. Це дасть змогу забезпечити перехід від порядку щорічного встановлення Мiнфiном фінансових нормативів бюджетної забезпеченості до системи державних мiнiмальних соціальних стандартів, задекларує прозорість формульних розрахунків обсягів дотації вирівнювання місцевим бюджетам.

– Нині намітилася тенденція до комплексного впровадження середньострокового планування показників місцевих бюджетів. Що потрібно зробити у цьому сегменті?

– Для впровадження методики розрахунку планових показників місцевих бюджетів на середньострокову перспективу необхідна відпрацьована методика на рівні державного бюджету, оскільки значна частка видатків місцевих бюджетів здійснюється за рахунок дотацій та субвенцій з державного бюджету. А на сучасному етапі необхідною умовою запровадження середньострокового планування показників місцевих бюджетів як складової ПЦМ бюджетування є створення системи моніторингу і оцінки використання коштів місцевих бюджетів. Впровадження цієї системи дасть змогу оцінити ефективність планових показників місцевих бюджетів, що будуть сформовані в рамках середньострокового бюджетного планування.

– Чи розробляється така система?

– У плані розробки підходів до запровадження середньострокового планування показників місцевих бюджетів розглядається питання упорядкування системи моніторингу і оцінки використання коштів місцевих бюджетів. Провадження з 2010 року експерименту зі складання та виконання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом дає змогу включити результативні показники бюджетних програм до зазначеної системи. Для цього обрано 433 показники з загальної кількості 1333 показників. Основна увага при цьому приділяється показникам ефективності та якості, які складають 294 позиції або 67,4% обраної кількості показників. У даний час робота спрямована на впровадження елементів середньострокового планування показників місцевих бюджетів та розробці методики розподілу інвестиційних субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами.

– Які результати експерименту з запровадження ПЦМ?

Перш за все, складено типові переліки бюджетних програм та результативних показників їх виконання. Аналіз розподілу результативних показників бюджетних програм за галузевою ознакою вказує на те, що найбільшу питому вагу загалом складають показники затрат та продукту – 35,9% та 30,0%, показники ефективності та якості становлять відповідно 21,6% та 12,5%. Тому необхідно переглянути бюджетні програми з метою збільшення частки показників ефективності та якості до 50 % у загальній кількості.

По-друге, за результатами експерименту в І кварталі 2011 року було обґрунтовано необхідність виділення в складі бюджетних програм окремих підпрограм у розрізі кодів функціональної класифікації видатків. Це також зумовить уточнення зазначених переліків.

– Чи є зміни у методиці розподілу інвестиційних субвенцій місцевим бюджетам?

– Відповідно до останніх прийнятих рішень Міністерства фінансів щодо внесення змін до БКУ, представлених в ухваленому 07 липня 2011 року Верховною Радою законопроекті № 8545, в частині капітальних субвенцій та інвестиційних субвенцій зокрема, планується виділення в складі державного бюджету Державного фонду регіонального розвитку за рахунок надходжень загального фонду державного бюджету (стаття 24-1).

У разі створення такого фонду всі капітальні трансферти місцевим бюджетам будуть включені до нього. Це забезпечить акумулювання фінансових ресурсів, спрямованих на інвестиційний розвиток територіальних громад. Загальний обсяг таких ресурсів в 2009 році становив майже 771 млн. грн., а в 2010 році – 1 млрд. 585 млн. грн. Концентрація коштів дасть змогу впровадити формульні підходи, забезпечить прозорість та об’єктивність розподільчих процесів. У цьому процесі наші розробки нині спрямовані на створення методики розподілу фонду на основі макроекономічних показників (валового регіонального продукту, чисельності населення тощо) відповідних територіальних одиниць.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 липня 2011 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПІЛЬНО З УСПП ПРОДОВЖУЄ РОБОТУ НАД УДОСКОНАЛЕННЯМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко взяла участь у розширеному засіданні Українського союзу промисловців і підприємців за участі членів Економічної ради УСПП та представників галузевих асоціацій, організацій роботодавців. Учасники засідання обговорили аспекти впливу Податкового кодексу на бізнес-клімат в Україні та на соціально-економічну ситуацію в країні загалом.

Відкриваючи засідання, президент УСПП Анатолій Кінах звернув увагу присутніх на необхідність підсилення моніторингу та контролю за впливом Податкового кодексу на практику підприємництва та соціально-економічний розвиток держави. Він висловив переконання, що зміни до податкового законодавства, ухвалені Верховною радою України, суттєво не поліпшили умови для підвищення ділової активності в Україні. Тому питання вдосконалення Податкового кодексу залишається відкритим. Тим паче, що за даними глобального рейтингу Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу-2011» Україна посіла 145 місце серед 183 країн за ступенем сприятливості умов ведення бізнесу.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко нагадала, що рейтинги у сфері бізнесу мають тісний зв'язок з системою оподаткування. Тому академія фінансового управління Міністерства фінансів, яка визначена провідним закладом з питань наукового супроводу впровадження Податкового кодексу, тісно співпрацює з Українським союзом промисловців і підприємців, міжнародними експертами, серед яких фахівці Світового банку та Німецької консультативної групи, над вдосконаленням головного податкового документа держави. «Ми з допомогою міжнародних експертів хочемо оцінити дію Податкового кодексу за практичними показниками», – сказала вона, підкресливши, що поліпшення низки норм законодавства дасть змогу Україні задовольнити амбіційне прагнення піднятися на 20-30 пунктів у міжнародних рейтингах ведення бізнесу.

Тетяна Єфименко також поінформувала присутніх про діяльність наукової установи з питань удосконалення положень чинного податкового законодавства. Вона, зокрема звернула увагу на те, що, наприклад, декларація податку на прибуток була перевантаженою. «Ми активно підтримали підприємців з цього питання, і Міністерство фінансів, податкова служба погодилися, що потрібно внести зміни», – зазначила Тетяна Єфименко і запропонувала активніше залучати фахівців Академії до вироблення змін у положеннях законодавства щодо податку на прибуток. На її погляд, у цій частині варто ширше застосовувати міжнародний досвід.

Президент Академії звернула увагу на те, що надходження до бюджету збільшилися на 22 відсотки. Це дало змогу внести зміни до бюджетних відрахувань, спрямувати додаткові кошти на погашення боргів. Однак, за її словами, поки не вдалося зафіксувати поліпшення ситуації у сфері подолання безробіття, реєстрація нових підприємств також не збільшилася. Тетяна Єфименко підкреслила, що фахівці Академії будуть відстежувати розвиток подій у цих сегментах з тим, щоб дати об’єктивну оцінку і разом з зарубіжними експертами знаходити шляхи поліпшення ситуації.

Торкаючись питання оподаткування малого і середнього бізнесу, президент Академії фінансового управління зазначила, що ця сфера нині певною мірою політизована. Тому, щоб знайти оптимальні шляхи розв’язання усіх проблем, на її думку, поруч з представниками бізнесових кіл до діалогу варто запросити політиків. Вона також висловила задоволення співпрацею з УСПП

За підсумком розширеного засідання його учасники домовилися підготувати звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів, у якому викласти своє бачення подальшого вдосконалення фіскальної політики держави через внесення змін до Податкового кодексу. Водночас створена робоча група, яка працюватиме над пропозиціями ділової спільноти з тим, щоб до початку осені систематизувати їх і оформити як законодавчі ініціативи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 липня 2011 року






ІНФОРМАЦІЯ ПРО БЮДЖЕТ МАЄ БУТИ ВИЧЕРПНОЮ



Чому однією з ознак розвиненого, демократичного суспільства є рівень прозорості бюджетно-податкової сфери? Яким чином можна досягти відкритості в діяльності державних органів управління, відповідальних за народний «гаманець»? Які кроки у цьому напрямку здійснює Україна? Що корисного може запропонувати передовий міжнародний досвід? На ці запитання Медіа-центру Академії фінансового управління відповідає завідувач відділу економічно-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень, доктор економічних наук, професор В. Л. ПЛЕСКАЧ

— Валентино Леонідівно, всі, кому цікава тема нашої розмови, можливо, пам’ятають, що ще в 1998 році Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) представив «Кодекс практики щодо забезпечення прозорості в бюджетно-податковій сфері», який дав поштовх для появи Програми з реалізації його основних положень. Було також сформульовано основні принципи і положення щодо дотримання стандартів і нормативів прозорості і відкритості в бюджетно-податковій сфері. Цей чинник — важлива складова сучасного управління, мета якого — макроекономічна стабільність і соціально-економічне зростання. Отже, прозорість бюджету… Яким чином вона забезпечується?

— Практична реалізація прозорості настає тоді, коли надається відповідна вичерпна і надійна інформація за минулий та поточний періоди, коли чітко уявляється діяльність органів державного управління у фінансовій сфері на перспективу. Доступність такої інформації сприяє прийняттю більш обґрунтованих та якісних рішень в економічній політиці.

Прозорість бюджету також допомагає виявити потенційні ризики у подальшому розвитку бюджетно-податкової сфери і потім своєчасно реагувати на економічні виклики, коригувати податково-бюджетну політику, упереджати виникнення кризових ситуацій.

Завдяки максимальній, наскільки це можливо, відкритості у функціонуванні державних інституцій країна отримує доступ до міжнародних ринків капіталу на сприятливіших умовах. Посилення ж контролю з боку громадськості та міжнародних ринків значною мірою стимулює владні структури проводити виважену економічну політику, без якої неможливо забезпечити фінансову стабільність в державі.

Кодекс — це один з 12 фінансових стандартів, визнаних міжнародним співтовариством. Від часу його появи інтерес до такої важливої справи, як прозорість у бюджетно-податковій сфері, постійно зростає. Про це свідчить низка ініціатив, зокрема, ініціатива щодо прозорості бюджету (ІПБ). Вона реалізується громадською організацією Міжнародне партнерство по бюджету (МПБ) і є глобальною програмою ведення моніторингу дій, які сприяють реалізації принципів прозорості і підзвітності фінансових систем, а також участі різних організацій і громадськості в роботі з формування бюджетів країн.

МПБ вважає, що прозорість бюджету дозволяє громадськості мати думку про те, наскільки державні офіційні особи прагнуть ощадливо використовувати суспільні фонди. Більш того, прозорі бюджети, сформовані за широкої участі різних організацій і громадськості, звужують можливості для марнотратства, витрат, обумовлених корупцією, і, тим самим нарощують ресурси щодо боротьби з бідністю.

Зазначу, що ініціатива МПБ знайшла відгук і розуміння більш ніж у 100 країнах світу. І це зовсім невипадково: її практичне застосування означає такі «бойові», так би мовити, дії, як проведення рейтингових оцінок прозорості і можливості співпраці з урядом країни, адміністраціями окремих державних установ у формуванні бюджету, інформування державних фінансових організацій шляхом випуску дайджестів з питань прозорості бюджету. Це також оприлюднення результатів досліджень з виявлення причин і чинників, які впливають на забезпечення прозорості бюджету. Нарешті, це створення об’єднань з підтримки ухвалення міжнародних норм і стандартів прозорого ведення державного бюджету завдяки широкій участі у цьому громадськості.

Взагалі прозорість дій влади на будь-якому рівні сьогодні особливо актуальна, оскільки це одна з умов становлення та розвитку демократії в суспільстві.

— А хто конкретно виявляє зацікавленість у підвищенні прозорості бюджету, бюджетного процесу?

— Це, звичайно, міжнародні фінансові інститути, представники законодавчих і виконавчих структур і населення — та соціально активна частина громадян, що об'єднується в некомерційні організації і представляє інтереси в бюджетному процесі певних груп громадянського суспільства.

Інтереси різних суб'єктів, а, отже, і цілі, можуть бути різними. Тут і макроекономічна стабільність, і обґрунтованість рішень щодо взяття кредитів, і виборчий процес, і підвищення інвестиційної привабливості, і боротьба з корупцією, і контроль за витрачанням бюджетних коштів, і отримання коштів з бюджету.

— Давайте, Валентино Леонідівно, розкладемо по поличках усе те добре, корисне, що народжується в суспільстві від запровадження принципу відкритості у бюджетній сфері.

— Знаєте, плюсів дуже багато. Наприклад, у кожного громадянина з’являється можливість оцінювати та аналізувати бюджет і його показники, бачити, на які цілі і наскільки ефективно використовуються видатки, що в кінцевому підсумку сприятиме підвищенню культури стягнення податків — цієї основної складової дохідної частини державного «гаманця». Далі: створюються умови для громадського обговорення різних актуальних у цьому сенсі проблем, що дає змогу враховувати думку соціально активних членів суспільства у визначенні пріоритетів бюджетної політики, розподілі бюджетних ресурсів і т. і. Підвищується відповідальність органів виконавчої влади за розробку і виконання бюджету, оскільки посилюється можливість контролю з боку законодавчої влади і громадськості за якістю прийнятих бюджетних рішень, їх втіленням у життя. Прозорість надає можливість для контролю за цільовим витрачанням фінансових ресурсів бюджету, підвищує довіру населення і громадянських інститутів до влади, що створює передумови для суспільної згоди, сприяє підвищенню ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконаленню соціальної політики.

Якщо взяти до уваги макроекономічну і фінансову стабільність у країні, то прозорість у бюджетно-податковій сфері створює певний плацдарм для оперативного прийняття рішень щодо запобігання кризових ситуацій, робить політику уряду і регіональних адміністрацій більш відкритою для світової спільноти. Це підвищує інвестиційну привабливість країни і її регіонів, нарешті, звужує можливості для корупційних схем і угод.

— Відомо, що у сучасному світі відбуваються глобалізаційні процеси. Національні економіки стають взаємозалежними, що спонукає міжнародні фінансові інституції контролювати прозорість фінансових процесів. Скажіть, будь ласка, яким конкретно чином це здійснюється?

— Перш за все — за допомогою індексу відкритості бюджету (ІВБ). Кілька слів про технологію оцінки й аналізу прозорості: це методично описана послідовність етапів, дій, прийомів, реалізація яких дозволяє переконатися, наскільки відкритим є бюджетний процес і сам бюджет, виявити ділянки «мінімальної прозорості», визначити ступінь активності громадян, суспільства.

Методичний інструментарій для оцінки прозорості включає анкету для опиту експертів. Це 123 запитання такої тематичної спрямованості: правові аспекти прозорості, характер відповідальності за використані фінансові ресурси, бюджетні інформація і документація, аналіз виконання бюджету, участь громадськості в бюджетному процесі.

— Як часто проводиться таке дослідження?

— Починаючи з 2006 року — кожні два роки. У ньому беруть участь. незалежні фахівці, що працюють у кожній країні і спеціалізуються на проведенні обстежень громадянського суспільства. Для оцінки прозорості бюджету і забезпечення можливості проведення порівняння між окремими країнами МБП розраховує індекс відкритості бюджету, що встановлюється на основі результатів даного дослідження. ІВБ містить оцінку кожної країни, що базується на обсязі інформації, яку уряд надає громадськості у ході бюджетного процесу.

Учасниками цього рейтингу в 2010 р. стали 94 держави, прозорість і демократичність бюджетного процесу яких було оцінено за шкалою від 0 до 100 балів. За кількістю отриманих балів країни розподілялися на п'ять рівнів: інформація про бюджет є невеликою або її зовсім немає (0-20 балів), мінімальною (21-40), певною (41-60), істотною (61-80), вичерпною (81-100). Дослідники констатували, що майже половина країн взагалі не надають певної значущої інформації про держбюджет. А більше 80 балів отримали сім країн: Південна Африка, Нова Зеландія, Велика Британія, Франція, Норвегія, Швеція і США. В іншому кінці рейтингу − Ірак, Чад, Екваторіальна Гвінея (0 балів). Бразилія (71) та Індія (67) віднесені до групи країн, що надають істотну інформацію.

У 40 країнах, що входили в попередні огляди (за 2006 і 2008 рр.), середній бал виріс на 9 пунктів — до 56. У 2010 році він дорівнював 42.

— На якому місці у цьому «змаганні» наша країна?

— Оцінка України щодо прозорості бюджету — 62 бали. Порівняно з країнами Східної і Центральної Європи − це середній показник. Наші сусіди по рейтингу − Чехія (62 бали), Польща (64), Росія (60), Словаччина і Туреччина (57), Італія і Португалія (58), Румунія (59).

Радує, що серед країн пострадянського простору Україна має найкращий результат. Наші 55 балів у 2008 році змінилися у минулому році на 62 бали в основному за рахунок публікації інформації про проект бюджету. Крім того, як зазначається в огляді, уряд України публікуватиме упродовж року бюджетні звіти, які відповідають міжнародним стандартам. Однак організація Міжнародне партнерство по бюджету висуває до України і деякі претензії. Основною з них є відсутність «громадянського бюджету», тобто уряд не дає пояснення щодо доходів і видатків у зрозумілій формі, як це було, наприклад, у 2007 році.

Необхідно сказати, що нині розробку рекомендацій щодо оприлюднення інформації про виконання Зведеного та Державного бюджетів України виконано з урахуванням вивчення досвіду таких країн, як Велика Британія, США, Австралія, країни Європейського Союзу і Казахстан (одна з перших країн СНГ, яка зробила спробу формування громадянського бюджету). Найбільш цікавим є досвід Великої Британії, яка разом із Францією займають провідне місце в рейтингу європейських країн щодо оцінки рівня прозорості бюджету.

За результатами обстежень, згідно із значенням ІВБ, до першої шістки країн світу, де бюджетна інформація надається з відміткою − «вичерпна», входять США. Що стосується, скажімо, Австралії, то у 1985 році вона прийняла законодавчий акт «Закон про фінансове адміністрування і аудит», який спрямований на забезпечення відкритості і прозорості бюджету.

— Валентино Леонідівно, а що ви можете сказати про загальні рекомендації щодо формату і періодичності публікації інформаційно-аналітичних звітів за результатами виконання бюджетів?

— Ці рекомендації розроблені, вони на озброєнні у тих, хто відповідає за прозорість бюджету. Але це, мабуть, тема окремої розмови.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 липня 2011 року





РЕЙТИНГ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ. ПОЛІПШЕННЯ МОЖЛИВЕ І РЕАЛЬНЕ


Академія фінансового управління спільно з експертами Світового банку підготувала пропозиції змін податкового законодавства України, спрямовані на якісне поліпшення та спрощення адміністрування податків і зборів в Україні, а також зменшення витрат часу суб’єктів господарювання на виконання своїх обов’язків з обчислення, декларування та сплати податків. Їхнє впровадження дасть можливість підвищити місце України у світовому рейтингу «Ведення бізнесу» за категорією «сплата податків». Про новації розповіла завідувач відділу адміністрування податкових та митних платежів Академії фінансового управління Людмила Олейнікова.

– Для України нині важливо впроваджувати європейські та світові норми ведення підприємницької діяльності. І податкове законодавство у цій системі відіграє чи не основну роль…

– Це дійсно так. Умови сплати податків відіграють особливо важливу роль нині, коли світові ринки нестабільні, а на теренах України впроваджуються масштабні реформи, які вносять тимчасову нестабільність у правила гри. З цієї точки зору дуже корисним як для представників бізнесу, так і для представників влади, експертів є, так би мовити, сторонній погляд фахових міжнародних структур. Для оцінки адміністративного і податкового навантаження Світовий банк розробив і використовує власну методологію, яка базується на трьох показниках. Враховуються, зокрема, кількість платежів упродовж року, витрати часу на підготовку податкової звітності та сплату податків для трьох основних податків (ПДВ, податку на прибуток підприємств та внесків на соціальне страхування) та узагальнена ставка податків (відсоток від корпоративного прибутку).

У рамках дослідження Doing Business оцінюються податки і обов'язкові відрахування, які середнє підприємство зобов'язане сплачувати щорічно, а також адміністративне навантаження на підприємства. У цьому дослідженні розглядаються наступні податки і обов'язкові відрахування:

- податок на доходи,

- відрахування до фонду соціального захисту,

- податок на робочу силу, який сплачує працедавець,

- податок на нерухомість,

- податок на передачу правового титулу,

- податок на дивіденди,

- податок на приріст капіталу,

- податок на фінансові угоди,

- податок на збір відходів,

- податок на утримання шляхів.

Дослідження Doing Business аналізує усі податки і відрахування, які введені урядом (на будь-якому рівні – федеральному, державному і місцевому), які сплачуються стандартизованою компанією і впливають на її доходи. В процесі дослідження застосовується розширене визначення податку.

З офіційної точки зору, податки – це обов'язкові виплати суб’єкта, що не підлягають поверненню та зараховуються до централізованих державних фондів. Основні відмінності торкаються пенсійних і страхових відрахувань і ПДВ. Дослідження включає офіційні відрахування працедавця до пенсійного фонду або до фонду страхування співробітників, які з наукової точки зору не є податками.

– Яка нині позиція України в міжнародному рейтингу «Ведення бізнесу»?

У дослідженні «Легкість ведення бізнесу», що опубліковане у 2011 році, Україна посідає 145 місце із 183 країн. Це на 2 пункти вище, аніж у попередньому звіті, де наша держава була 147-ою. Хоча такі показники важко назвати дуже престижними, адже Україна серед країн СНД випередила лише Узбекистан, який на 150 місці. При цьому, наприклад, Білорусь значиться на 68 місці, Російська Федерація – 123-я.

Аналіз свідчить, що зростання загального рейтингу «Легкості ведення бізнесу» України відбулося за рахунок підвищення у рейтингах за кількома категоріями. Зокрема, на 18 пунктів (з 136 місця у 2010 році до 118 місця у 2011 році) зріс рейтинг за категорією «реєстрація підприємств». На 2 пункти (з 181 місця у 2010 році до 179 місця у 2011 році) підвищено категорію «отримання дозволів на будівництво». Водночас знизилися рейтинги за критеріями «реєстрація власності» (на 4 пункти), «кредитування» (на 2 пункти), «захист інтересів» (на 1 пункт) та «ліквідація підприємств» (на 5 пунктів). Але за сукупністю показників ми отримали згаданий результат.

– Проте за категорією «сплата податків», яка є дуже важливою для представників бізнесу, рейтинг України досі залишається без змін…

– Справді, тут поки що хвалитися нічим. На жаль, за рейтингом у категорії «Сплата податків» у звіті-2011, як і в звіті-2010, Україна посідає 181 місце із 183 країн, тобто є заледве не останньою. Замикає список Білорусь, яка посіла 183 місце, а наша найближча сусідка – Російська Федерація, наприклад, вийшла на 105 позицію.

За кількістю платежів, а їх у нас 135, ми маємо 181 місце, за витратами часу – 174-і (657 годин у рік), а за узагальненою ставкою податку – посідаємо 149 місце (55,5% корпоративного прибутку).

– У чому криється причина таких показників?

– Для з’ясування усіх моментів ми й провели експертне дослідження спільно з фахівцями Світового банку. Що виявилося? Так, рейтинг Doing Business-2011 не враховував реформи, що були впроваджені в 2010 та 2011 роках. Для цього рейтингу до уваги брали період з червня 2009 по червень 2010 років. Це період, коли реформування податкової системи було ще на початковому етапі. Рейтинг Doing Business-2012 буде формуватися на основі даних за червень 2010-травень 2011 р. Таким чином, лише частина запроваджених реформ будуть враховані, а частина даних для рейтингу будуть базуватися на попередньому законодавстві та системі адміністрування і будуть враховані в рейтингах наступних років.

Кодифікація податкового законодавства значно зменшила витрати часу платників на пошук та аналіз податкового законодавства. Однак, форми звітності та процедури адміністрування практично не змінилися, а тому знівелювали ефект від впровадження Кодексу за даним показником. В Україні один з найвищих показників витрат часу на дотримання податкового законодавства, що складає 657 годин на рік, та визначає рейтинг України за цим показником на рівні 174 зі 183 країн. Впровадження Податкового кодексу майже не вплинуло на витрати часу платників на дотримання податкового законодавства.

Окремої уваги потребує проблема подачі звітності через електронні засоби зв’язку. Незацікавленість податкової служби в дистанційному спілкуванні з платниками значно затримує ті позитивні зрушення, які впроваджені ПКУ. Та й підприємства мають бути зацікавлені добровільно подавати звітність в електронній формі через Інтернет, або, принаймні, поштою. В цьому випадку необхідно забезпечити їм правові гарантії.

– Що ви пропонуєте?

– Ми запропонували запровадити механізм забезпечення правових гарантій платників у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України….», який зареєстрований у Верховній Раді за №2117 21.03.2011 р. Новації мають на меті не лише скоротити процедуру подачі звітності для платників, а й підвищити продуктивність роботи адміністратора податків, тобто податкової служби. Подані в електронній формі звіти легше перевіряти і на основі цього узагальнювати інформацію. При цьому також не потрібно вручну вводити інформацію до баз даних контролюючих органів. Зокрема, наші експерти пропонують уточнити редакцію п.49.15 ст.49 ПК України, встановивши, що декларація вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п.48.3 та 48.4 ст.48 ПК України, та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Окремою розмовою є положення про плату за землю. Внесення авансових внесків з податку на землю щоквартально (а не щомісячно, як тепер) дасть можливість скоротити кількість платежів у 2012 році до 22 (на 8 платежів). Щоб врегулювати ці питання, знову ж таки розроблені пропозиції зі зміни законодавства. Зокрема, варто викласти в іншій редакції п.п.287.3 та 287.4 ст.287 Податкового кодексу.

Подальшим перспективним напрямом підвищення ефективності системи податкових платежів є реформування системи внесків на соціальне страхування. Наприклад, згідно з рекомендаціями, виробленими спільно з експертами Світового банку, доцільно буде об’єднати платежі за усіма фондами. Для досягнення зменшення кількості платежів з податку на прибуток підприємств згідно з Методологією Світового банку необхідно забезпечити популяризацію електронної форми звітності, що дасть змогу рахувати кількість виплат, наприклад за податком на прибуток, як одну на рік.

У 2010 році звітування до фонду тимчасової втрати працездатності, фонду нещасних випадків та фонду безробіття відбувалося щоквартально, а не щомісячно. Нині цей принцип змінений. Такий підхід має бути врахований у звіті-2012 року, що також дасть змогу поліпшити показники України. Загалом впровадження запропонованих змін дасть змогу скоротити до 2013 року кількість платежів в Україні до 33 та піднятися у рейтингу до 100-го місця за критерієм «кількість платежів».

Значно зменшиться кількість платежів у результаті впорядкування податків та кодифікації податкового законодавства: зі 135 в звіті-2011 року (за розрахунками Світового банку) до 58 в звіті-2012 року, та до 30 платежів в звіті-2013 року (коли проведені реформи увійдуть до обрахунку рейтингу). Тому основним інструментом поліпшення позицій України за категорією «сплата податків» є кількість платежів та адміністрування податків.

– Рейтингові розрахунки проводять ще й за кількістю витраченого часу на дотримання податкового законодавства. Чи проводили ви дослідження, що можна поліпшити у цій сфері?

– Окрім застосування електронної форми звітності та звітування через Інтернет, яке скоротить витрати часу на подачу звітності, необхідно спростити форми звітності, зокрема через спрощення декларації з податку на прибуток підприємств. Це дасть змогу скоротити витрати часу на підготовку звітності. Для цього потрібно привести інформацію, що міститься в додатках до податкової декларації у відповідність з вимогами п.п.72.1.1. ст.72 ПК України.

Підвищення ефективності роботи контролюючих органів через запровадження автоматизованого обігу інформації третіх сторін та забезпечення електронного звіряння даних може усунути потребу в отриманні великих обсягів інформації безпосередньо від самих платників податків. Встановлення тривалішого періоду сплати авансових внесків з даного податку також скоротить час, що витрачається на підготовку та подачу звітності. А впровадження електронної форми звітності до Пенсійного фонду та дистанційне звітування дадуть можливість скоротити одну з найбільших статей з витрат часу. Консолідація та спрощення платежів має супроводжуватися спрощенням форм звітності з Єдиного соціального внеску.

Впровадження усіх пропозицій дасть змогу спростити складність перехідного періоду для платників та не збільшить адміністративне навантаження на них. Незначні зміни часу, необхідного на дотримання податкового законодавства призведуть до того, що Україна зможе піднятися в рейтингу за категорією «витрати часу» хоча б до 168 місця в 2013 році. Важливо, щоб кількість реформ забезпечувала і їх якість, а спрощення ведення бізнесу в Україні, в тому числі і спрощення дотримання податкового законодавства, реально полегшували ведення бізнесу.

– Ви говорили, що рейтинги України також обчислюють за індикатором «ставка оподаткування». Які нововведення намічені тут, щоб можна було стверджувати про підвищення місця нашої держави і за цим критерієм?

– Загальну ставку оподаткування в Україні (55,5%) не можна вважати високою. Для прикладу, загальна ставка оподаткування в Індонезії складає 37,3%; в Румунії – 44,9%; Японії – 48,6%; Швеції – 54,6%. Австрії – 55,5%; Італії – 68,6%. Але для країни, яка має велику кількість податків та складні процедури дотримання податкового законодавства, така ставка не додає привабливості для інвесторів та не робить ведення бізнесу більш комфортним.

З ухваленням Податкового кодексу відбулося зменшення кількості податків та ставок основних податків, очікується зменшення витрат часу на формування податкової звітності та зменшення податкового тиску внаслідок зближення податкового та бухгалтерського обліку та кодифікації податкового законодавства. Також передбачене суттєве зниження ставок основних податків (податок на прибуток та податок на додану вартість), яке буде враховане в розрахунках Світового банку в звітах 2013 року і далі. За нашими розрахунками, загальна ставка оподаткування в Рейтингу-2012 може знизитися до 55,3 % , що забезпечить рейтинг за даним показником на рівні 147 (зараз 149), а загальна ставка оподаткування в Рейтингу-2013 може знизитися до 52,65 %, що забезпечить рейтинг за цим показником на рівні 141.

– Чому при такому значному зниженні ставки податку на прибуток рейтинг загальної ставки оподаткування в Україні підвищиться дуже мало?

– Левову частку податкового навантаження на підприємства в Україні складають внески до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів – 43,2%. Податок на прибуток має частку лише 10,4% . Ставка єдиного соціального внеску, навіть у перспективі не зміниться, а частка податку на прибуток незначна, що не дає змоги суттєво вплинути на загальний показник. Тому основні пропозиції з поліпшення рейтингу України за категорією «сплата податків», спрямовані на критерії «кількість платежів» та «час на дотримання податкового законодавства» і стосуються вони, переважно, адміністрування податків та адміністративних процедур.

Якщо будуть враховані усі надані нами рекомендації, то цілком імовірно, що Україна зможе змінити загальні показники у рейтингу за категорією «Сплата податків». Впровадження Податкового кодексу України дасть змогу піднятися за цим критерієм у рейтингу зі 181 місця, визначеного Світовим банком у 2011 році, до 150 сходинки у 2013 році. А врахування наших пропозицій щодо зменшення кількості платежів та зниження витрат часу платників на дотримання податкового законодавства через удосконалення адміністрування і введення нових положень до Податкового кодексу, поліпшить показники рейтингу до 123 місця.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 червня 2011 року






НІМЕЦЬКІ ЕКСПЕРТИ ОБГОВОРИЛИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ В УКРАЇНІ



Відбулася зустріч фахівців Міністерства фінансів України, Академії фінансового управління та Державної податкової служби з представниками Німецької консультативної групи. Відкриваючи захід, директор Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії фінансового управління Володимир Загородній наголосив на важливості співробітництва з іноземними експертами та необхідності обміну досвідом, консультативній допомозі досвідчених європейських фахівців.

Голова Німецької консультативної групи з питань економічних реформ Рікардо Джуччі говорив про плідність співпраці з Міністерством фінансів України та Академією фінансового управління, підкресливши, що ця співпраця налагоджена завдяки ініціативі президента Академії Тетяні Єфименко. Він ознайомив присутніх з технологією проведення реформ загалом і на прикладі України зокрема, зробивши наголос на необхідності послідовної політики реформування. Про впровадження антикризових заходів у ЄС та Німеччині розповів економіст Німецької консультативної групи Александр Кнут. Про систему розподілу повноважень щодо формування і виконання бюджетів на різних рівнях йшлося у виступі експерта-радника Міністерства фінансів України Матіаса Моргнера.

Учасники зустрічі обговорили низку питань, які стосувалися результатів роботи за новим податковим законодавством, податкової культури загалом. Німецькі експерти ще раз зазначили, що, за їхніми дослідженнями, Податковий кодекс є «гарним кроком уперед» в українському законодавстві. Однак, за словами Рікардо Джуччі, підприємці нарікають на документ, оскільки виявилися проблеми у податковому адмініструванні, зокрема, став відчутнішим тиск податкових органів на сферу бізнесу. З цього експерти зробили висновок, що «поки не буде реформ у податковому адмініструванні, переваги інших кроків будуть непомітними».

У зустрічі взяли участь від Міністерства фінансів України: головний економіст-фінансист відділу оподаткування доходів та майна фізичних осіб Т. Савченко, начальник відділу податку на додану вартість Л. Невінчана, головний економіст-фінансист відділу оподаткування прибутку та майна організацій І. Нестеренко, начальник відділу ресурсних платежів Л. Мельниченко, начальник відділу фінансів в галузях енергетики В. Кукла, начальник відділу з питань валютного регулювання А. Свистун, провідний економіст відділу фінансів соціального захисту населення Г. Турбіна; начальник Управління аналізу бюджету та макроекономічних показників О. Жак О.

Від Академії фінансового управління учасниками були заступник директора Центру наукових фінансово-економічних експертиз С. Сороко, завідувач відділу адміністрування податкових та митних платежів НДФІ Л. Олейнікова, старші наукові співробітники центру наукових та фінансово-економічних експертиз – О. Озерчук, М. Цибізов, відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень – Т. Зінчук, В. Волощенко. Державну податкову службу представляла Т. Єгорова.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

22 червня 2011 року






ПІДПРИЄМЦІ ОТРИМУЮТЬ ВІДПОВІДІ НА НАЙБІЛЬШ ЗЛОБОДЕННІ ЗАПИТАННЯ

Академія фінансового управління спільно з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою України завершує серію регіональних семінарів для платників податків з проблемних питань оподаткування прибутку підприємств.

На них розглядаються такі актуальні питання, як зміни в оподаткуванні прибутку в умовах дії Податкового кодексу України, особливості адміністрування податку на прибуток, спрощену систему бухгалтерського обліку для малих підприємств, порядок складання декларації з податку на прибуток за даними бухобліку, бухоблік як інформаційну базу оподаткування прибутку підприємств та інші аспекти, які стосуються застосування нового податкового законодавства.

Заходи вже відбулися у Києві, Львові, Харкові. Кожен із семінарів збирав понад 500 учасників. На черзі – Сімферополь, де зберуться підприємці та податківці, щоб ознайомитися з новаціями законодавства та навчитися правильно застосовувати на практиці нові податкові норми.

Як повідомив директор Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії фінансового управління Володимир Загородній, за результатами кожного із семінарів опрацьовували по 250-300 запитань. У підсумку Академією фінансового управління підготовлено відповіді на найбільш поширені запитання підприємців стосовно практичного застосування норм Податкового кодексу.

Матеріали, де зібрані пояснення стосовно різноманітних моментів оподаткування прибутку в умовах дії Податкового кодексу, розповсюджуються серед учасників семінарів, а також розміщені на сайті Академії фінансового управління, де з ними може ознайомитися кожен бажаючий. Широка інформаційна кампанія організована на виконання урядових заходів щодо реалізації Програми економічних реформ та імплементації Бюджетного та Податкового кодексів України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 червня 2011 року






Тетяна Єфименко:
«ФОРМУЮТЬСЯ ЯКІСНО НОВІ, ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ МІЖ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ І ДЕРЖАВОЮ»



Інтерв’ю президента Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Тетяни Єфименко для програми “Актуально!” телеканалу “УТР” 31 травня 2011 року

– Пані Тетяно, кажуть, що будь-який закон, кодекс потрібно доробляти й переробляти фактично з моменту його ухвалення. Скажіть, будь-ласка, як відбувається цей процес нині – після набрання чинності Податковим кодексом України, та як ви намагаєтеся його покращити?

– Податковий кодекс працює з початку 2011 року, й доходи бюджету свідчать про те, що реформування податкової системи було ефективним. Разом із тим є деякі проблеми, які потрібно розв’язувати. Передусім це стосується розділів, які набирають чинності в середині року, зокрема з податку на прибуток підприємств. Необхідно також зробити аналіз за підсумками роботи п’яти місяців, аби зрозуміти, що є незручним для платників податків, що потрібно змінити з точки зору підвищення інвестиційної привабливості України для поліпшення умов ведення бізнесу в державі.

– Ознайомлення з новим Кодексом показало, що в документації збільшилася кількість граф для заповнення. Є випадки, коли фахівці, скажімо бухгалтер зі стажем, не знають, куди яку цифру вписувати, та фактично вимушені просити інспектора податкової про допомогу.

– Ви маєте рацію. Саме над цим ми сьогодні працюємо. Дійсно, потрібно змінити обсяг тих граф, про які ви кажете, й витрати часу, потрібного для заповнення та подання податкової декларації. Загалом цей показник – час, який витрачає платник податків для сплати податку – є одним із основних індикаторів у міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу, де Україна посідає 145-те місце. Чим менше часу витрачається для оформлення документів і подання декларації, тим вищі рейтинги й вищий індикатор має податкова система. Отже, наша мета – скорочувати цей час.

– Але найбільше незадоволення платників викликала зміна системи щодо сплати єдиного податку. Був навіть такий термін – спрощене оподаткування. Тож виходить, що при переведенні зі спрощеної на загальну систему ми ускладнюємо систему?

– Розумієте, практично в жодній податковій системі, особливо в розвинутих країнах, немає системи спрощеного оподаткування, яка сьогодні існує в Україні. Цю систему було введено в 1997 році як механізм для перехідного періоду. У нас цей період затягнувся, й щоби перейти до нормальної системи оподаткування, потрібен час. Ми побачили, що платники не сприйняли такий різкий перехід. Я маю на увазі технологію реформування, адже громадяни звикли до певних пільг, підходів у оподаткуванні. Були намагання зробити це революційним, шоковим шляхом, що виявилося помилковим у технології реформування. Ми повинні йти еволюційно, крок за кроком…

– У нас існує думка, що податкова служба – це агресор, який приходить і забирає чесно зароблені гроші. Як ви вважаєте, наскільки компромісною має бути робота податкової служби?

– Справді, така думка існує практично в усіх країнах світу, є навіть жарти навколо податків, що спочатку сплати податки й так далі… Немає жодної людини, яка хотіла б сплачувати податки, але це дійсно є зобов’язанням, коли ти повинен віддати частину своєї власності державі. Річ у тім скільки віддати, а головне, я хочу наголосити, для цього громадяни мають усвідомити: коли вони віддають частину своєї власності, держава повертає відповідні речі, потрібні їм. Це так звана скандинавська модель оподаткування, коли з’ясовані практично всі питання щодо податкового навантаження. І на запитання, чи потрібно зменшувати податкове навантаження, платники в Норвегії чи Швеції відповідають «ні», адже бажають мати відповідний рівень соціального захисту й державних послуг.

– Коли йдеться про Податковий кодекс, кажуть, що це дуже об’ємний документ, а бухгалтерам і керівникам фактично потрібно детально його вивчити. І не просто вивчити, а зрозуміти. Проте роз’яснення не завжди є ґрунтовними, точніше, вони безпосередньо не торкаються сфери, потрібної платнику на цей момент. Чи передбачено якийсь період навчання, тобто перехідний період?

– До запровадження Податкового кодексу, щоб вивчити всі податкові норми, необхідно було опрацювати декілька сотень різних податкових документів, і потрібно було знати не лише базову частину, а й усі зміни кожного з них. Нині, й це відзначають передусім іноземні інвестори, всі податкові правила зведено в єдиний документ – 600 стандартних сторінок. Для того щоб краще вивчити цей документ, потрібно проводити навчання. Нині в Міністерстві фінансів діє спеціальна програма імплементації податкового законодавства, в рамках якої Державна податкова служба й Міністерство фінансів безкоштовно проводять і проводитимуть семінари. Заходи вже відбулися в Києві й Харкові, згодом плануються у Криму, Львові та інших містах.

– Як туди потрапити?

– Семінари проводитимуться у великій залі, будуть вільний доступ, оголошення податкової служби. І, знаєте, підприємці стежать за цим…

– Ви сказали, що в Києві було проведено перші семінари. Вже є якісь результати?

– Є, на сьогодні ми отримали майже триста запитань. Нині всі вони відпрацьовані, й можу сказати: майже 250 з них потребують навчання громадян того, що викладено в Податковому кодексі.

– Тобто виходить, що люди не до кінця розібралися в документі?

– Так. І ми повинні провести серйозне навчання щодо механізму формування бази оподаткування. Це стосується насамперед бухгалтерського обліку. Розумієте, немає проблем із тим, щоб обчислити податок, скажімо, простими методами, коли треба взяти заробітну плату, помножити на відсоток і отримати суму, котру треба сплатити. Труднощі полягають у тому, що потрібно знати, які є пільги, як підрахувати базу оподаткування. Це технічні питання, щодо яких видаються спеціальні документи в Міністерстві фінансів, і передусім для малого бізнесу, щоб допомогти розібратися в непростих речах на схемах і прикладах. Наприкінці червня буде видано невеличкий підручник для практичного використання.

– Це буде роз’яснення?

– Так, роз’яснення механізму, конструкції оподаткування. Цю інформацію буде викладено в Інтернеті, будуть диски й інші засоби інформаційного забезпечення. Нині працює Інтернет-форум Міністерства фінансів, Державної податкової служби. Отже, я дуже прошу всіх, хто хоче розібратися в будь-яких нормах оподаткування, будь-ласка, долучайтеся. Також працює окремий форум у Федерації роботодавців, спільно з якою ми проводимо дуже велику роботу з роз’яснення положень Податкового кодексу. Співпрацюємо ми й із Українським союзом промисловців та підприємців. Тож звертайтеся з будь-якими питаннями…

– Чи є питання регулювання податкової системи, котрі ще не виписані в Кодексі?

– Є принципове запитання щодо системи оподаткування. Наприклад, відомо, що сьогодні в Європі існує спеціальний податок для фінансового сектору – у Великій Британії, Бельгії, Угорщині, інших країнах. Тож запитують, чи буде в нас такий податок, а отже, додаткове навантаження на фінансовий сектор. На таке системне запитання можу відповісти: наша позиція полягає в тому, що сьогодні Україна виходить із кризи, й фінансовий сектор дійсно став дуже вразливим. Тому, на мій погляд, ми повинні не вводити додаткові податки в цьому секторі, а стимулювати його розвиток. І лише десь із 2016-2017 років запроваджувати той інструмент, який нині працює в Європі, щоб гармонізувати вітчизняну систему оподаткування із загальноєвропейською.

– Кодекс фактично відпрацював п’ять місяців. Які новації, на ваш погляд, були найефективнішими? Ви сказали, що основний результат – це збільшення податкових надходжень до бюджету. Які саме положення цьому сприяли та що ще треба зробити?

– На мій погляд, головним ефектом є зменшення тіньового сектору економіки: люди почали сплачувати податки, тому що нині є багато різних пільг, які надають можливість це робити, не ховатися в тіні, вести легальний бізнес, думати про його розвиток та не мати жодних справ із податковою адміністрацією.

– А що не вдалося реалізувати?

– Наприклад, якщо взяти рентні платежі, то сьогодні маємо механізм рентного оподаткування, який базується на натуральних показниках. Усі підходи полягають у тому, щоб запроваджувати цей податок щодо вартісної оцінки видобутих корисних копалин. Окрім цього, дуже важливою є така регулююча складова в оподаткуванні, яка стосується заощадження матеріальних ресурсів, загалом спрямована на заощадження, – скажімо, акцизний податок на електроенергію. У першій редакції Кодексу ми запропонували такий податок, але, проаналізувавши ситуацію разом із фахівцями з енергетичного сектору, зрозуміли, що це передчасно, й потрібно спочатку привести наші системи енергопостачання до відповідного економічного рівня, а вже потім вводити важелі заощадження, важелі заохочення.

– Скажіть, будь-ласка, скільки часу потрібно, щоб вивчити всі ці «плюси» й «мінуси», та коли можна очікувати внесення змін до Податкового кодексу

– Я думаю, що зміни до Податкового кодексу вноситимуться щорічно, перед розробкою й поданням до Верховної Ради проекту бюджету на наступний рік. Сьогодні Міністерство фінансів працює разом із Верховною Радою, адже в першій редакції зміни до Кодексу вже ухвалені й у цілому підтримані суспільством, бізнес-середовищем. Вважаю, що цей крок дасть змогу вдосконалити деякі технічні питання та ухвалити бюджет на 2012 рік уже на зміненій податковій базі.

– Багато платників неоднозначно ставляться до нової, електронної форми звіту. Можливо, вона має величезні переваги, але роботу з технікою – комп’ютером, Інтернетом ще не всі освоїли. Кажу не про великі міста, а про регіони, де працює більшість населення.

– Ще раз хочу наголосити: щоб скласти податкову звітність і подати її в податкову інспекцію, потрібен час. Цей показник є дуже важливим для рейтингу України, вагомим індикатором для іноземних інвесторів, тому що витрати часу на складання цієї звітності та подання її в електронному вигляді є меншими, ніж на те, щоб написати на папері, потім піти до інспекції, вистояти чергу і т. д. Це вже вчорашній день…

– Ви проводите семінари для бухгалтерів, тобто фахівців, котрі безпосередньо оформляють, нараховують, виплачують і відповідають за виплати. Разом із тим потрібно навчити й інспектора, щоб він орієнтувався в цифрах

– Річ у тім, що нині існують спеціальні методи перевірки податкової декларації, що базуються на так званому методі попередження ризиків, коли інспектор не повинен перевіряти кожну цифру, як аудитор. Це стосується й аудиторських перевірок. Подібна система працює нині в усій Європі. Тому ми аналізуємо європейський підхід, згідно з яким, скажімо, коли співпрацюють спілка податкових консультантів, відповідні спілки аудиторів, вони мають договір про те, що аудитори, зі свого боку, підтверджують податкову декларацію, і згодом вони разом із платником податків несуть відповідальність за її достовірність.

– Ми торкнулися такої цікавої теми, як відповідальність і допомога. Після перших п’яти місяців роботи багато хто каже, що збільшилася кількість штрафів, нарахувань за порушення саме тих норм, які люди, можливо, ще не до кінця вивчили. Чи можна очікувати, що податківці йтимуть у таких випадках на компроміс та чи є компромісом затримка при нарахуванні штрафів?

– У першому півріччі штрафи за порушення в багатьох випадках дорівнюють одній гривні. Отже, кількість штрафів не стала більшою, а навпаки, зменшилася, й це можна довести, що ми обов’язково зробимо. Водночас ефективність таких штрафів, на наш погляд, підвищиться, адже є система попередження. Раніше штрафи нараховували за перше порушення, друге чи третє, й усі платили однаково. Нині система працюватиме таким чином: за перше порушення сума буде невеликою, за друге – трохи більшою, на третій раз – як кажуть, за повною програмою.

– Чи можна тоді говорити, що з боку держави буде якесь послаблення у сплаті податків? Наприклад, ви сказали, що на півроку діє мораторій на штрафи…

– Я б не хотіла оперувати такими категоріями, як «послаблення», «погіршення» чи «посилення». Має бути чесна гра, партнерські відносини з платниками. Зрозуміло, що їх не можна побудувати за півроку, але, на наш погляд, передусім треба формувати атмосферу довіри. Тоді платник податку зрозуміє, що, сплативши, він отримує соціальну підтримку, тобто те, що стосується виконання державою своїх функцій. Отже, формуватимуться зовсім інші відносини між платником і державою та відпаде потреба в такій термінології – «погіршення», «посилення» чи «послаблення».

– Ви багато розповідали про міжнародний досвід, системи податків, що існують у різних країнах. Зрозуміло, що просто перенести його в українські умови фактично неможливо, навіть із перехідним періодом. Як ви вивчаєте й запроваджуєте цікаві, а головне працюючі моделі?

– Наше головне завдання – спростити податкову систему загалом. Наприклад, у Грузії працюють лише шість податків, у Європі – зо два десятки. Але всі інші збори, які стосуються, скажімо, використання природних ресурсів, є окремими спеціальними зборами, тобто неподатковими платежами.

– Вони на всіх не поширюються?

– Поширюються, але мають інший характер, та й відповідальність за сплату також інша. Ми анонсували, що прагнемо бути європейською державою. У нас є спеціальні програми гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. На мою думку, це правильний шлях, адже коли інвестор приходить працювати в нашу державу, він передусім зважає на наші правила оподаткування. Якщо вони збігаються з директивними європейськими, наприклад, із податку на додану вартість, то йому зрозуміло, як нараховувати і сплачувати податки, де автоматичні, а де ручні процедури. Якщо ми обрали цю модель, давайте будемо обґрунтовувати цей вибір. Скажімо, в Японії чи Сполучених Штатах Америки взагалі немає податку на додану вартість. Чи потрібен нам такий податок? Можливо, варто ввести податок на обіг. Це є предметом наукової дискусії, й ми можемо показувати, доводити. Але головний аргумент – те, що ми прагнемо гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими, й податок на додану вартість працює.

– Ми говорили про внутрішній ринок для українців, так би мовити. Разом із тим і Президент Віктор Янукович, і Прем’єр-міністр Микола Азаров стверджують, що наша країна з кожним роком стає дедалі привабливішою для іноземних інвесторів насамперед у плані бізнесу. Як ви вважаєте, новий Податковий кодекс полегшує роботу іноземних інвесторів в Україні, чи все залишилося на тому ж рівні?

– Я згодна з їхньою думкою, адже маємо офіційні відгуки від інвесторів, разом із якими постійно працюємо, – це фахівці з Німецької консультативної групи, робочої групи Світового банку. Ми чітко бачимо, що є позитив і бажання співпрацювати.

– Як іноземні експерти оцінюють наші зміни, нововведення?

– Згідно з рейтингом ведення бізнесу Україна з 2010-го до 2011 року залишилася на тому самому місці. При цьому слід враховувати, що експертна оцінка відбувається за показниками, які відображають діяльність економіки двома роками раніше, тобто у 2011 році – за 2009-й, у 2012-му буде за 2010-й, у 2013 році – за 2011-й. Тому нашою амбіційною метою є перехід країни із другої сотні в рейтингу ведення бізнесу до першої сотні. Нині разом із експертами Світового банку можемо сказати, що рейтинг нашої країни підвищився на 20 пунктів. Вважаємо це непоганим результатом і продовжуємо працювати над досягненням нашої мети.

– Дякую, пані Тетяно. Дозвольте ще декілька запитань. Яким ви бачите майбутнє Податкового кодексу, які зміни будуть внесені?

– Насамперед зміни вноситимуться до системи адміністрування, щоби платник, як кажуть, не знав податкового інспектора в обличчя.

– Тобто склав декларацію, відправив її…

– Саме це маю на увазі. Наприклад, коли я хочу сплатити податок на нерухомість, то можу взяти свій «айпод», набрати номер банківського рахунку, подивитися, якою є сума до сплати та отримати в електронному вигляді відповідь.

– І не доводити інспектору, що ви сплатили?

– Так, нічого не писати, не подавати документи, не витрачати час. Вважаю, що такий революційний крок ми повинні зробити в нашій системі адміністрування, адже це – час ведення бізнесу. За витратами часу Україна сьогодні посідає 174-те місце серед 183 країн: на складання різних декларацій платник податку витрачає в середньому 657 годин на рік. Отже, маємо головний показник, над яким ми повинні працювати.

– Декларація з податку на прибуток містить 39 сторінок. Як вважаєте, її обсяг теж потрібно скорочувати?

– Абсолютно й негайно.

– І останнє запитання. Ми говорили про бухгалтерів, податкових інспекторів. А що має знати пересічний громадянин про нинішній Податковий кодекс? Чи це не повинно його хвилювати?

– Я думаю, це стосується освіченості людини загалом щодо економічної й фінансової систем, адже податкові знання є частиною загальних. Наведу приклад. У мене є сусідка, яка продала квартиру. Я їй порадила зберігати гроші в банку, та вона не хоче. Люди нині бояться, не знають законів, не довіряють. Отже, насамперед потрібно змінити економічну, фінансову й податкову культуру кожного з нас. Тоді, крок за кроком, прийде розуміння того, що це – ринкова економіка.

– Дякую Вам. На цій оптимістичній ноті про довіру завершуємо нашу програму. Залишайтеся з нами на каналі УТР.

Стенограма
31 травня 2011 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30
©2003