МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2886321
 
 
   

Тетяна Єфименко:
«ФОРМУЮТЬСЯ ЯКІСНО НОВІ, ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ МІЖ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ І ДЕРЖАВОЮ»



Інтерв’ю президента Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Тетяни Єфименко для програми “Актуально!” телеканалу “УТР” 31 травня 2011 року

– Пані Тетяно, кажуть, що будь-який закон, кодекс потрібно доробляти й переробляти фактично з моменту його ухвалення. Скажіть, будь-ласка, як відбувається цей процес нині – після набрання чинності Податковим кодексом України, та як ви намагаєтеся його покращити?

– Податковий кодекс працює з початку 2011 року, й доходи бюджету свідчать про те, що реформування податкової системи було ефективним. Разом із тим є деякі проблеми, які потрібно розв’язувати. Передусім це стосується розділів, які набирають чинності в середині року, зокрема з податку на прибуток підприємств. Необхідно також зробити аналіз за підсумками роботи п’яти місяців, аби зрозуміти, що є незручним для платників податків, що потрібно змінити з точки зору підвищення інвестиційної привабливості України для поліпшення умов ведення бізнесу в державі.

– Ознайомлення з новим Кодексом показало, що в документації збільшилася кількість граф для заповнення. Є випадки, коли фахівці, скажімо бухгалтер зі стажем, не знають, куди яку цифру вписувати, та фактично вимушені просити інспектора податкової про допомогу.

– Ви маєте рацію. Саме над цим ми сьогодні працюємо. Дійсно, потрібно змінити обсяг тих граф, про які ви кажете, й витрати часу, потрібного для заповнення та подання податкової декларації. Загалом цей показник – час, який витрачає платник податків для сплати податку – є одним із основних індикаторів у міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу, де Україна посідає 145-те місце. Чим менше часу витрачається для оформлення документів і подання декларації, тим вищі рейтинги й вищий індикатор має податкова система. Отже, наша мета – скорочувати цей час.

– Але найбільше незадоволення платників викликала зміна системи щодо сплати єдиного податку. Був навіть такий термін – спрощене оподаткування. Тож виходить, що при переведенні зі спрощеної на загальну систему ми ускладнюємо систему?

– Розумієте, практично в жодній податковій системі, особливо в розвинутих країнах, немає системи спрощеного оподаткування, яка сьогодні існує в Україні. Цю систему було введено в 1997 році як механізм для перехідного періоду. У нас цей період затягнувся, й щоби перейти до нормальної системи оподаткування, потрібен час. Ми побачили, що платники не сприйняли такий різкий перехід. Я маю на увазі технологію реформування, адже громадяни звикли до певних пільг, підходів у оподаткуванні. Були намагання зробити це революційним, шоковим шляхом, що виявилося помилковим у технології реформування. Ми повинні йти еволюційно, крок за кроком…

– У нас існує думка, що податкова служба – це агресор, який приходить і забирає чесно зароблені гроші. Як ви вважаєте, наскільки компромісною має бути робота податкової служби?

– Справді, така думка існує практично в усіх країнах світу, є навіть жарти навколо податків, що спочатку сплати податки й так далі… Немає жодної людини, яка хотіла б сплачувати податки, але це дійсно є зобов’язанням, коли ти повинен віддати частину своєї власності державі. Річ у тім скільки віддати, а головне, я хочу наголосити, для цього громадяни мають усвідомити: коли вони віддають частину своєї власності, держава повертає відповідні речі, потрібні їм. Це так звана скандинавська модель оподаткування, коли з’ясовані практично всі питання щодо податкового навантаження. І на запитання, чи потрібно зменшувати податкове навантаження, платники в Норвегії чи Швеції відповідають «ні», адже бажають мати відповідний рівень соціального захисту й державних послуг.

– Коли йдеться про Податковий кодекс, кажуть, що це дуже об’ємний документ, а бухгалтерам і керівникам фактично потрібно детально його вивчити. І не просто вивчити, а зрозуміти. Проте роз’яснення не завжди є ґрунтовними, точніше, вони безпосередньо не торкаються сфери, потрібної платнику на цей момент. Чи передбачено якийсь період навчання, тобто перехідний період?

– До запровадження Податкового кодексу, щоб вивчити всі податкові норми, необхідно було опрацювати декілька сотень різних податкових документів, і потрібно було знати не лише базову частину, а й усі зміни кожного з них. Нині, й це відзначають передусім іноземні інвестори, всі податкові правила зведено в єдиний документ – 600 стандартних сторінок. Для того щоб краще вивчити цей документ, потрібно проводити навчання. Нині в Міністерстві фінансів діє спеціальна програма імплементації податкового законодавства, в рамках якої Державна податкова служба й Міністерство фінансів безкоштовно проводять і проводитимуть семінари. Заходи вже відбулися в Києві й Харкові, згодом плануються у Криму, Львові та інших містах.

– Як туди потрапити?

– Семінари проводитимуться у великій залі, будуть вільний доступ, оголошення податкової служби. І, знаєте, підприємці стежать за цим…

– Ви сказали, що в Києві було проведено перші семінари. Вже є якісь результати?

– Є, на сьогодні ми отримали майже триста запитань. Нині всі вони відпрацьовані, й можу сказати: майже 250 з них потребують навчання громадян того, що викладено в Податковому кодексі.

– Тобто виходить, що люди не до кінця розібралися в документі?

– Так. І ми повинні провести серйозне навчання щодо механізму формування бази оподаткування. Це стосується насамперед бухгалтерського обліку. Розумієте, немає проблем із тим, щоб обчислити податок, скажімо, простими методами, коли треба взяти заробітну плату, помножити на відсоток і отримати суму, котру треба сплатити. Труднощі полягають у тому, що потрібно знати, які є пільги, як підрахувати базу оподаткування. Це технічні питання, щодо яких видаються спеціальні документи в Міністерстві фінансів, і передусім для малого бізнесу, щоб допомогти розібратися в непростих речах на схемах і прикладах. Наприкінці червня буде видано невеличкий підручник для практичного використання.

– Це буде роз’яснення?

– Так, роз’яснення механізму, конструкції оподаткування. Цю інформацію буде викладено в Інтернеті, будуть диски й інші засоби інформаційного забезпечення. Нині працює Інтернет-форум Міністерства фінансів, Державної податкової служби. Отже, я дуже прошу всіх, хто хоче розібратися в будь-яких нормах оподаткування, будь-ласка, долучайтеся. Також працює окремий форум у Федерації роботодавців, спільно з якою ми проводимо дуже велику роботу з роз’яснення положень Податкового кодексу. Співпрацюємо ми й із Українським союзом промисловців та підприємців. Тож звертайтеся з будь-якими питаннями…

– Чи є питання регулювання податкової системи, котрі ще не виписані в Кодексі?

– Є принципове запитання щодо системи оподаткування. Наприклад, відомо, що сьогодні в Європі існує спеціальний податок для фінансового сектору – у Великій Британії, Бельгії, Угорщині, інших країнах. Тож запитують, чи буде в нас такий податок, а отже, додаткове навантаження на фінансовий сектор. На таке системне запитання можу відповісти: наша позиція полягає в тому, що сьогодні Україна виходить із кризи, й фінансовий сектор дійсно став дуже вразливим. Тому, на мій погляд, ми повинні не вводити додаткові податки в цьому секторі, а стимулювати його розвиток. І лише десь із 2016-2017 років запроваджувати той інструмент, який нині працює в Європі, щоб гармонізувати вітчизняну систему оподаткування із загальноєвропейською.

– Кодекс фактично відпрацював п’ять місяців. Які новації, на ваш погляд, були найефективнішими? Ви сказали, що основний результат – це збільшення податкових надходжень до бюджету. Які саме положення цьому сприяли та що ще треба зробити?

– На мій погляд, головним ефектом є зменшення тіньового сектору економіки: люди почали сплачувати податки, тому що нині є багато різних пільг, які надають можливість це робити, не ховатися в тіні, вести легальний бізнес, думати про його розвиток та не мати жодних справ із податковою адміністрацією.

– А що не вдалося реалізувати?

– Наприклад, якщо взяти рентні платежі, то сьогодні маємо механізм рентного оподаткування, який базується на натуральних показниках. Усі підходи полягають у тому, щоб запроваджувати цей податок щодо вартісної оцінки видобутих корисних копалин. Окрім цього, дуже важливою є така регулююча складова в оподаткуванні, яка стосується заощадження матеріальних ресурсів, загалом спрямована на заощадження, – скажімо, акцизний податок на електроенергію. У першій редакції Кодексу ми запропонували такий податок, але, проаналізувавши ситуацію разом із фахівцями з енергетичного сектору, зрозуміли, що це передчасно, й потрібно спочатку привести наші системи енергопостачання до відповідного економічного рівня, а вже потім вводити важелі заощадження, важелі заохочення.

– Скажіть, будь-ласка, скільки часу потрібно, щоб вивчити всі ці «плюси» й «мінуси», та коли можна очікувати внесення змін до Податкового кодексу

– Я думаю, що зміни до Податкового кодексу вноситимуться щорічно, перед розробкою й поданням до Верховної Ради проекту бюджету на наступний рік. Сьогодні Міністерство фінансів працює разом із Верховною Радою, адже в першій редакції зміни до Кодексу вже ухвалені й у цілому підтримані суспільством, бізнес-середовищем. Вважаю, що цей крок дасть змогу вдосконалити деякі технічні питання та ухвалити бюджет на 2012 рік уже на зміненій податковій базі.

– Багато платників неоднозначно ставляться до нової, електронної форми звіту. Можливо, вона має величезні переваги, але роботу з технікою – комп’ютером, Інтернетом ще не всі освоїли. Кажу не про великі міста, а про регіони, де працює більшість населення.

– Ще раз хочу наголосити: щоб скласти податкову звітність і подати її в податкову інспекцію, потрібен час. Цей показник є дуже важливим для рейтингу України, вагомим індикатором для іноземних інвесторів, тому що витрати часу на складання цієї звітності та подання її в електронному вигляді є меншими, ніж на те, щоб написати на папері, потім піти до інспекції, вистояти чергу і т. д. Це вже вчорашній день…

– Ви проводите семінари для бухгалтерів, тобто фахівців, котрі безпосередньо оформляють, нараховують, виплачують і відповідають за виплати. Разом із тим потрібно навчити й інспектора, щоб він орієнтувався в цифрах

– Річ у тім, що нині існують спеціальні методи перевірки податкової декларації, що базуються на так званому методі попередження ризиків, коли інспектор не повинен перевіряти кожну цифру, як аудитор. Це стосується й аудиторських перевірок. Подібна система працює нині в усій Європі. Тому ми аналізуємо європейський підхід, згідно з яким, скажімо, коли співпрацюють спілка податкових консультантів, відповідні спілки аудиторів, вони мають договір про те, що аудитори, зі свого боку, підтверджують податкову декларацію, і згодом вони разом із платником податків несуть відповідальність за її достовірність.

– Ми торкнулися такої цікавої теми, як відповідальність і допомога. Після перших п’яти місяців роботи багато хто каже, що збільшилася кількість штрафів, нарахувань за порушення саме тих норм, які люди, можливо, ще не до кінця вивчили. Чи можна очікувати, що податківці йтимуть у таких випадках на компроміс та чи є компромісом затримка при нарахуванні штрафів?

– У першому півріччі штрафи за порушення в багатьох випадках дорівнюють одній гривні. Отже, кількість штрафів не стала більшою, а навпаки, зменшилася, й це можна довести, що ми обов’язково зробимо. Водночас ефективність таких штрафів, на наш погляд, підвищиться, адже є система попередження. Раніше штрафи нараховували за перше порушення, друге чи третє, й усі платили однаково. Нині система працюватиме таким чином: за перше порушення сума буде невеликою, за друге – трохи більшою, на третій раз – як кажуть, за повною програмою.

– Чи можна тоді говорити, що з боку держави буде якесь послаблення у сплаті податків? Наприклад, ви сказали, що на півроку діє мораторій на штрафи…

– Я б не хотіла оперувати такими категоріями, як «послаблення», «погіршення» чи «посилення». Має бути чесна гра, партнерські відносини з платниками. Зрозуміло, що їх не можна побудувати за півроку, але, на наш погляд, передусім треба формувати атмосферу довіри. Тоді платник податку зрозуміє, що, сплативши, він отримує соціальну підтримку, тобто те, що стосується виконання державою своїх функцій. Отже, формуватимуться зовсім інші відносини між платником і державою та відпаде потреба в такій термінології – «погіршення», «посилення» чи «послаблення».

– Ви багато розповідали про міжнародний досвід, системи податків, що існують у різних країнах. Зрозуміло, що просто перенести його в українські умови фактично неможливо, навіть із перехідним періодом. Як ви вивчаєте й запроваджуєте цікаві, а головне працюючі моделі?

– Наше головне завдання – спростити податкову систему загалом. Наприклад, у Грузії працюють лише шість податків, у Європі – зо два десятки. Але всі інші збори, які стосуються, скажімо, використання природних ресурсів, є окремими спеціальними зборами, тобто неподатковими платежами.

– Вони на всіх не поширюються?

– Поширюються, але мають інший характер, та й відповідальність за сплату також інша. Ми анонсували, що прагнемо бути європейською державою. У нас є спеціальні програми гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. На мою думку, це правильний шлях, адже коли інвестор приходить працювати в нашу державу, він передусім зважає на наші правила оподаткування. Якщо вони збігаються з директивними європейськими, наприклад, із податку на додану вартість, то йому зрозуміло, як нараховувати і сплачувати податки, де автоматичні, а де ручні процедури. Якщо ми обрали цю модель, давайте будемо обґрунтовувати цей вибір. Скажімо, в Японії чи Сполучених Штатах Америки взагалі немає податку на додану вартість. Чи потрібен нам такий податок? Можливо, варто ввести податок на обіг. Це є предметом наукової дискусії, й ми можемо показувати, доводити. Але головний аргумент – те, що ми прагнемо гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими, й податок на додану вартість працює.

– Ми говорили про внутрішній ринок для українців, так би мовити. Разом із тим і Президент Віктор Янукович, і Прем’єр-міністр Микола Азаров стверджують, що наша країна з кожним роком стає дедалі привабливішою для іноземних інвесторів насамперед у плані бізнесу. Як ви вважаєте, новий Податковий кодекс полегшує роботу іноземних інвесторів в Україні, чи все залишилося на тому ж рівні?

– Я згодна з їхньою думкою, адже маємо офіційні відгуки від інвесторів, разом із якими постійно працюємо, – це фахівці з Німецької консультативної групи, робочої групи Світового банку. Ми чітко бачимо, що є позитив і бажання співпрацювати.

– Як іноземні експерти оцінюють наші зміни, нововведення?

– Згідно з рейтингом ведення бізнесу Україна з 2010-го до 2011 року залишилася на тому самому місці. При цьому слід враховувати, що експертна оцінка відбувається за показниками, які відображають діяльність економіки двома роками раніше, тобто у 2011 році – за 2009-й, у 2012-му буде за 2010-й, у 2013 році – за 2011-й. Тому нашою амбіційною метою є перехід країни із другої сотні в рейтингу ведення бізнесу до першої сотні. Нині разом із експертами Світового банку можемо сказати, що рейтинг нашої країни підвищився на 20 пунктів. Вважаємо це непоганим результатом і продовжуємо працювати над досягненням нашої мети.

– Дякую, пані Тетяно. Дозвольте ще декілька запитань. Яким ви бачите майбутнє Податкового кодексу, які зміни будуть внесені?

– Насамперед зміни вноситимуться до системи адміністрування, щоби платник, як кажуть, не знав податкового інспектора в обличчя.

– Тобто склав декларацію, відправив її…

– Саме це маю на увазі. Наприклад, коли я хочу сплатити податок на нерухомість, то можу взяти свій «айпод», набрати номер банківського рахунку, подивитися, якою є сума до сплати та отримати в електронному вигляді відповідь.

– І не доводити інспектору, що ви сплатили?

– Так, нічого не писати, не подавати документи, не витрачати час. Вважаю, що такий революційний крок ми повинні зробити в нашій системі адміністрування, адже це – час ведення бізнесу. За витратами часу Україна сьогодні посідає 174-те місце серед 183 країн: на складання різних декларацій платник податку витрачає в середньому 657 годин на рік. Отже, маємо головний показник, над яким ми повинні працювати.

– Декларація з податку на прибуток містить 39 сторінок. Як вважаєте, її обсяг теж потрібно скорочувати?

– Абсолютно й негайно.

– І останнє запитання. Ми говорили про бухгалтерів, податкових інспекторів. А що має знати пересічний громадянин про нинішній Податковий кодекс? Чи це не повинно його хвилювати?

– Я думаю, це стосується освіченості людини загалом щодо економічної й фінансової систем, адже податкові знання є частиною загальних. Наведу приклад. У мене є сусідка, яка продала квартиру. Я їй порадила зберігати гроші в банку, та вона не хоче. Люди нині бояться, не знають законів, не довіряють. Отже, насамперед потрібно змінити економічну, фінансову й податкову культуру кожного з нас. Тоді, крок за кроком, прийде розуміння того, що це – ринкова економіка.

– Дякую Вам. На цій оптимістичній ноті про довіру завершуємо нашу програму. Залишайтеся з нами на каналі УТР.

Стенограма
31 травня 2011 року






ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО:
МИ ПОТРЕБУЄМО КОНСУЛЬТАЦІЙ З ТЕХНОЛОГІЙ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ, ОСОБЛИВО В ПИТАННЯХ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПІДХОДІВ



Конкретні пропозиції щодо поліпшення низки норм Податкового кодексу розглянуто під час ділової зустрічі президента Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Тетяни Єфименко з представниками Німецької консультативної групи з питань економічних реформ. Це друга зустріч з німецькими фахівцями у рамках виконання урядових заходів щодо реалізації Програми економічних реформ та продовження співробітництва з імплементації Бюджетного та Податкового кодексів України.

У ході розмови керівник Німецької консультативної групи з питань економічних реформ Рікардо Джуччі ще раз висловив позицію незалежних експертів – український Податковий кодекс є прогресивним документом, більш зрозумілим для іноземних інвесторів, оскільки більшість закладених у ньому норм відповідають європейським стандартам. Водночас, за його словами, є певні моменти, які, за підсумком аналізу діяльності бізнесових структур, потребують удосконалення.

Представники Німецької консультативної групи з питань економічних реформ надали українській стороні свої пропозиції та зауваження. У ході обговорення сторони, зокрема. торкнулися питань, пов’язаних з реєстрацією платників ПДВ, пропорційним віднесенням сум ПДВ до податкового кредиту, митної, звичайної та ринкової ціни імпортованих товарів, собівартості товарів для оподаткування податком на прибуток підприємств, норм витрат на брак, обмежень витрат при сплаті ППП. У розділі податкового адміністрування сторони обговорили питання відповідальності платників податків за порушення податкових норм до набуття чинності Податковим кодексом та відповідальності з 2011 року та подання податкових звітів, а також торкнулися аспектів визначення термінології, яка б була зрозумілою для всіх, у тому числі й для іноземних інвесторів.

Президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко підкреслила особливу цінність пропозицій німецьких фахівців, оскільки це позиція незалежних експертів, побудована на європейському досвіді з питань оподаткування. Вона наголосила на необхідності надалі вивчати цей досвід з тим, щоб найкращі норми законодавства які випробувані у Європі, запровадити у вітчизняні закони. «Ми потребуємо консультацій з технологій реформування податкової політики, особливо в питаннях, пов’язаних з застосуванням європейських підходів», – підкреслила президент Академії фінансового управління.

Водночас вона звернула увагу європейських експертів на той факт, що нині умовах кризи багато країн ухвалюють законодавчі норми, які не відповідають європейським директивам, наприклад підвищують акцизи, податки для багатих тощо. Вона переконана, що у цій ніші також потрібні коментарі європейських фахівців, щодо того, наскільки це правильно і чи можливі відхилення від європейських стандартів у такій ситуації. «Для нас це надзвичайно важливі речі», – зазначила Тетяна Єфименко.

Після завершення зустрічі президент Академії фінансового управління повідомила, що пропозиції німецької сторони будуть оперативно опрацьовані науковцями очолюваної нею навчально-наукової установи. Тетяна Єфименко особливу увагу звернула на те, що німецькі консультанти детально вказали на практичні недоліки, зазначивши, що «негативна інформація – це також інформація, яка спонукає до ухвалення рішень». Узагальнені напрацювання будуть передані до Міністерства фінансів. Також заплановане громадське обговорення запропонованих поправок та внесення змін у податкове законодавство.

У зустрічі також взяли участь керівник консалтингової компанії «Оттен Консалтинг» Томас Оттен, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління з наукової роботи, радник міністра фінансів України Людмила Ловінська, заступник директора Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії фінансового управління Світлана Сороко, завідувач відділу адміністрування податкових та митних платежів НДФІ Академії фінансового управління Людмила Олейнікова.

9 червня 2011 року






ВПЕРШЕ ПРОВЕДЕНО КУРСИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

У ДННУ «Академія фінансового управління» завершилися курси підвищення кваліфікації з питань фінансового моніторингу. Вони тривали упродовж двох тижнів – з 23.05.2011 р. по 03.06.2011 р. – і проводилися на виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та відповідно до «Положення про організацію навчання та підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.03.2011 № 384.

Слухачами курсів стали переважно аудитори. Типова програма була розроблена фахівцями ДННУ «Академія фінансового управління» за сприяння співробітників сектору державного фінансового моніторингу Міністерства фінансів України та Державної служби фінансового моніторингу України. Згодом на підставі цієї програми сформовані навчально-тематичні плани, основна увага в яких концентрувалася на питаннях міжнародних стандартів і національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, структури системи фінансового моніторингу та її суб’єктів тощо.

Особливе місце посідала тематика організації та порядку проведення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, враховуючи практичну орієнтацію цих занять. З огляду на той факт, що викладачами були представники Мінфіну та Держфінмоніторингу, то аудиторія отримала повні та вичерпні відповіді на поставлені питання, оскільки розглядався весь комплекс питань з організації первинного фінансового моніторингу. Паралельно із загальною та функційною складовою, відповідно до специфіки функціонування суб’єктів господарювання, науковці Академії присвятили окремі аудиторні заняття тематиці імплементації норм Податкового та нової редакції Бюджетного кодексів. Ці питання викликали жваву дискусію серед учасників курсів.

За підсумком курсів було проведено анонімне добровільне анкетування учасників. Слухачі схвально оцінили тематику занять і високий рівень професійної підготовки викладачів — співробітників Департаменту податкової, митної політики, доходів, моніторингу адміністрування платежів та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України та Державної служби фінансового моніторингу України, а також фахівців самої Академії. Вони наголошували, що отримали можливість здобути кваліфіковані теоретичні, нормативно-методичні та практичні знання стосовно діяльності суб’єктів господарювання як суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Анкетування також засвідчило високий рівень сприйняття матеріалу та прийнятність запропонованої організаційної схеми проведення курсів та складання екзамену, який був підставою для видачі учасникам сертифіката про підвищення кваліфікації з питань фінансового моніторингу. Саме цей документ, строк дії якого — три роки з дати видачі, згідно із законодавством, має бути у працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України.

Тематика фінансового моніторингу є новою як для Академії, так й для слухачів курсів. Проте це навчання є необхідним, оскільки у 2010 р. в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» з’явилася вимога щодо проведення первинного фінансового моніторингу аудиторськими фірмами, суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронні (віртуальні) казино, а також суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них. Саме тому актуальність курсів є беззаперечною як з позицій вимог законодавства, так і з огляду на практику господарювання. Це також підтверджується чималою кількістю заявок на наступний набір слухачів, який запланований на липень 2011 р.

9 червня 2011 року






ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ КРАЇНИ МАЄ БУТИ РЕАЛІСТИЧНИМ І ПРОЗОРИМ



На запитання Медіа-центру Академії фінансового управління щодо сучасних вимог до формування бюджету країни, зокрема, забезпечення його реалістичності, прозорості відповідає завідувач відділу економічно-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень, доктор економічних наук, професор В. Л. ПЛЕСКАЧ

— Валентино Леонідівно, ніхто, мабуть, не заперечуватиме, що прийняти реалістичний державний бюджет, підкреслимо — реалістичний, можна тільки з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку країни, тих взаємозв'язків, які на даний момент є між держбюджетом і національною економікою.

— Так, з цією тезою не посперечаєшся. Розміри бюджету та його дефіцит, характер податкової політики і структура видатків допомагають визначити темпи економічного розвитку, тенденції зміни зайнятості, відсоткові ставки та цінові коливання. Без адекватних моделей та прогнозів, здатних достовірно відображати розвиток національної економіки і бюджету, тут не обійтися. Зауважу, що реформування бюджетно-податкової системи, яке набуває дедалі більшої актуальності, має базуватися на знанні реалій, що склалися на сьогодні, а також середньостроковому плануванні бюджету, для чого потрібні обґрунтовані та реалістичні прогнози. Один із основних показників, що характеризують економічну потужність національного господарства і визначають здатність виконувати державою свої функції та рівень їх фінансового забезпечення, це розмір доходів та видатків державного бюджету.

Скептики скажуть: прогнози, як правило, є ненадійними і рідко збуваються повністю. Інші додадуть, що прогнози — справа невдячна, досить згадати синоптиків з їх погодою та футбольних оракулів. І все ж таки використання відповідним чином сформованої адекватної прогнозної моделі доходів і видатків державного бюджету має велике значення, оскільки дає можливість здійснити моделювання і достовірне прогнозування доходів і видатків державного бюджету, які засновані на реальних припущеннях про хід і стратегію соціально-економічного розвитку країни.

Отже, державний бюджет України 2011 року... Його основна місія — створити підґрунтя для економічного зростання та забезпечити успішне реформування системи державних фінансів, керуючись стратегією від економіки «терпіння» до економіки сталого економічного розвитку.

Звіт про виконання Державного бюджету України станом на 1 січня 2011 р. за показниками доходів і видатків свідчить, що негативне відхилення склало 14,38 млрд. грн. та 4,16 млрд. грн. відповідно. Стає зрозумілим, що поставлені перед країною завдання і плани були нереальними.

Доходи цьогорічного Державного бюджету України, спрямованого на фінансове забезпечення реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 рр., створення належних умов для соціально-економічного розвитку, подальшого втілення у життя податкової та бюджетної реформ, у січні-квітні становили 89,808 млрд. грн.. що на 15 млрд. 486,8 млн. грн., або на 20,8% більше, ніж за відповідний період минулого року. За даними Державної податкової служби України, надходження до державної казни з початку нинішнього року склали 44 млрд. грн. при плані 40,5 млрд. грн., що означає його перевиконання на 8,9%.

У січні-березні 2011 року реальний внутрішній валовий продукт (ВВП) підвищився на 5,2% порівняно з аналогічними періодом 2010 р. (у постійних цінах 2007 року).

Таким чином, є всі підстави стверджувати, що стабілізовані основні складові системи державних фінансів – збір доходів, фінансування видатків, створення резерву коштів на єдиному казначейському рахунку.

Хочеться ще раз наголосити: державний бюджет, майже кожний показник якого залежить від того, як трансформуються суспільно-економічні відносини і що відбувається з національною економікою, має формуватися на основі реалістичного макроекономічного прогнозу.

— Які труднощі виникають на цьому шляху?

— На перший погляд, достатньо чітко розписати, як розвиватиметься національна економіка, а потім вибрати кілька макропоказників – таких, наприклад, як ВВП, показник індексу промислової продукції, інфляції, рівня безробіття, і застосувати їх для нормативного розрахунку інших показників бюджету, які особливо чутливі до змін. Спрощений, здається, підхід, але при цьому не враховуються різні взаємозв'язки між бюджетом і розвитком національної економіки.

Така річ, як аналіз бюджетних показників, дозволяє виявити тенденцію переходу від використання експертних оцінок, трендових моделей, пов’язаних з обробкою динамічних рядів, до багатофакторних регресійних моделей у поєднанні з нормативними методами. Крім того, результати нововведень не обов'язково проявляються повною мірою найближчим, так би мовити, часом, нерідко ефект буває відкладеним, розтягнутим на кілька років, — візьмемо хоча б податкові надходження після ухвалення Податкового кодексу в контексті Програми економічних реформ на 2010-2014 рр.

Якість розроблених економетричних моделей певною мірою залежить від достовірності статистичної інформації, її коректної обробки, аналізу, тестування та агрегування. Одна з перших та основних труднощів в такому моделюванні бюджетних процесів полягає в агрегуванні статей дохідної та видаткової частин державного бюджету, які є вхідною інформацією для розробки економетричних моделей.

— Досвід країн – членів Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) свідчить, що найбільш прийнятним і коректним є бюджетний період в умовах середньострокового планування, який охоплює найближчий бюджетний рік і два подальших роки. Назвіть, будь ласка, причини, що зумовили таку необхідність.

— По-перше, попередньо вже були ухвалені управлінські рішення, які впливають на доходи і видатки бюджету. У процесі роботи над ним приймаються нові рішення про зміни у податковому та бюджетному законодавстві і здійснюється оптимізація витрат за бюджетними програмами, які мають невеликий вплив (або взагалі не мають ніякого), на перший бюджетний рік, але повною мірою позначаться на державному бюджеті наступних років. Виникнення таких ефектів має враховуватися в реалізації бюджетного процесу при середньостроковому плануванні.

По-друге, з часом змінюються суспільно-економічні передумови. Рівень зайнятості населення і динаміка цін зазнають змін час від часу, що безпосередньо впливає на доходи і видатки державного бюджету.

По-третє, якщо несприятливий розвиток подій у майбутньому враховується заздалегідь, то є реальний час спланувати заходи, які зменшать негативний вплив цих явищ.

Як з політичної, так і з технічної точок зору важко швидко ввести обмеження у вигляді зменшення видатків держави і водночас забезпечити зростання податкових надходжень. Щоб мати можливість здійснювати моніторинг бюджетного процесу, уряду необхідно у режимі реального часу його контролювати на основі новітніх технологій та проектно-орієнтованого управління, виходячи з уже ухвалених рішень.

Головні розпорядники коштів складатимуть план діяльності на наступні заплановані два бюджетні періоди відповідно до середньострокових пріоритетів. За нестачі коштів з’являється можливість менш пріоритетні пропозиції переносити на пізніший термін. Недоліком є те, що майбутнє бюджетного простору виявляється зв'язаним вже на ранньому етапі, що зменшує дії уряду на випадок непередбачених викликів (нових хвиль світової кризи, дестабілізуючих впливів економічних циклів) у процесі суспільно-економічного розвитку і необхідності задовольнити запити майбутнього.

— Валентино Леонідівно, якщо зупинитися докладніше на головних особливостях середньострокового бюджетного планування, то це…

— … це в першу чергу прогнозування доходів і видатків бюджету на середньострокову перспективу. Показники середньострокового бюджетного плану можуть у цьому сенсі слугувати системою раннього виявлення відхилень, невідповідностей і дисбалансів, які матимуть місце у реалізації середньострокової фінансової стратегії. Крім того, прогнозні показники доходів і видатків можуть задаватися таким чином, щоб досягалася певна мета, наприклад, щоб бюджетний дефіцит не перевищував певного рівня або податкове навантаження не перевищувало певної межі. Прогнозні оцінки доходів і видатків у рамках середньострокового бюджетування можна також використовувати як засіб, що дозволяє підсилити прозорість й ефективність процесу розподілу бюджетних ресурсів.

Ще один важливий момент: формування бюджету наступного року базується на прогнозах попереднього року. Цей метод планування, що використовує раніше отримані прогнозні оцінки як основу для складання майбутнього бюджету, називають ковзним бюджетом, оскільки торішній прогноз зміщується на один рік вперед у процесі підготовки бюджету наступного року.

Вміння прогнозувати доходи і видатки на трьохрічний період є важливим компонентом процесу багаторічного бюджетного планування. Прогноз надає висхідну інформацію, за якою отримують прагматичне судження про здійсненність витрат щодо середньострокових завдань державної фінансової політики. Таку інформацію мати дуже важливо з метою своєчасного перегляду розвитку бюджетної стратегії, внесення змін до бюджетно-податкового законодавства.

Основою середньострокових прогнозів є точні початкові дані, вимоги до яких достатньо жорсткі, оскільки середньострокові моделі повинні охоплювати ефекти зворотного зв'язку. Необхідно також враховувати і можливість того, що структурні економічні залежності можуть в середньостроковій перспективі змінюватися. Не існує універсального методу середньострокового прогнозування, тому найбільш прийнятним є підхід застосування комбінації різних методів.

— Бюджет країни повинен бути не тільки реалістичним, а й прозорим…

— Ви маєте рацію. Питання прозорості бюджету нині також на порядку денному. Практична реалізація прозорості бюджетної інформації настає тоді, коли надається відповідна вичерпна і надійна інформація за минулий та поточний періоди, коли чітко уявляється діяльність органів державного управління у фінансовій сфері на перспективу. Доступність такої інформації сприяє ухваленню більш обґрунтованих та якісних рішень в економічній політиці.

Прозорість бюджету також допомагає виявити потенційні ризики у подальшому розвитку бюджетно-податкової сфери і потім своєчасно реагувати на економічні виклики, коригувати податково-бюджетну політику, упереджати виникнення кризових ситуацій.

Завдяки максимальній, наскільки це можливо, відкритості у функціонуванні державних інституцій країна отримує доступ до міжнародних ринків капіталу на сприятливіших умовах. Посилення ж контролю з боку громадськості та міжнародних ринків значною мірою стимулює владні структури проводити виважену економічну політику, без якої неможливо забезпечити фінансову стабільність у державі.

7 червня 2011 року



ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ В БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ: РИЗИКИ, ЗАГРОЗИ, ШЛЯХИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ



На запитання Медіа-центру Академії фінансового управління щодо актуальних проблем фінансової безпеки в бюджетній сфері України відповідає завідувач відділу макроекономічного регулювання Академії, доктор економічних наук, доцент Л. Г. ШЕМАЄВА

— Людмило Григорівно, мабуть, далеко не всі відвідувачі нашого сайту чітко уявляють собі, що таке фінансова безпека в бюджетній сфері держави. Розкрийте, будь ласка, зміст цього поняття.

— Якщо коротко, то це спроможність бюджетної системи держави забезпечити її фінансову самостійність та ефективне використання бюджетних коштів у процесі виконання своїх функцій. Серед них —соціальний захист, державне управління і міжнародна діяльність, національна безпека та оборона, реалізація інвестиційної та екологічної політики, фінансування науки, освіти, культури і охорони здоров‘я.

Значний внесок у дослідження проблем фінансової безпеки держави зробили вітчизняні та зарубіжні науковці: О. І. Барановський, О. С. Власюк, М. М. Єрмошенко, Т. І. Єфименко, В. П. Кудряшов, В. К. Сенчагов, В. Т. Шлемко. Однак оцінювати та прогнозувати загрози у бюджетному секторі, що з’являються під час реформування економіки в умовах нестійкої макроекономічної ситуації, обґрунтувати заходи, які б сприяли стабільності вітчизняної фінансової системи, треба постійно. Тому робота в цьому напрямку не припиняється.

Зауважу, що накопичення системних проблем у бюджетній сфері попереднім урядом та ігнорування викликів, пов’язаних зі світовою фінансово-економічною кризою, призвели до розбалансування системи державних фінансів і, як наслідок, до виникнення загрози фінансовій і, зокрема, бюджетній безпеці України.

— Назвіть, будь ласка, критерії, якими можна визначити стан бюджетної безпеки держави.

— Це рівень перерозподілу внутрішнього валового продукту через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, відношення профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, обсяг трансфертів з державного бюджету до ВВП.

Аналіз свідчить, що деякі з цих показників виходять за межі порогових значень. Зупинимося, наприклад, на такому індикаторі, як дефіцит бюджету. Причинами його виникнення є падіння доходів в умовах кризового стану економіки, зменшення приросту внутрішнього валового продукту, збільшення бюджетних витрат, непослідовна фінансово-економічна політика. Дефіцит бюджету — це один із основних інструментів забезпечення державної фінансової безпеки. Оскільки за своєю суттю він виступає як додаткове джерело збільшення видатків бюджету, то з’являється можливість фінансувати додаткові інвестиції та соціальні програми.

Взагалі-то існує ризик надмірного збільшення обсягу дефіциту та його покриття за рахунок внутрішніх позик. Результатом є відтік фінансових ресурсів для розвитку приватного сектора економіки. Зазначу також, що збільшення соціальних виплат за рахунок дефіциту обов’язково призведе до інфляційних процесів.

Фінансування дефіциту бюджету в основному здійснюється за рахунок запозичень (внутрішніх і зовнішніх) і залишків бюджетних коштів на рахунках. Сучасні умови диктують необхідність проводити політику активного дефіциту державного бюджету, тобто кошти, акумульовані від бюджетних позичок, спрямовуються на стимулювання розвитку підприємництва. Протягом останнього періоду (2005-2010 рр.) динаміка дефіциту була досить непослідовною, що значною мірою зумовлено впливом світової фінансової кризи.

Минулого року були здійснені перші кроки для стабілізації бюджетного сектору й підвищення стабільності фінансової системи. Проте залишаються проблеми, пов’язані з відволіканням значних ресурсів на фінансування невластивих бюджету функцій. Йдеться про надання дотацій НАК «Нафтогаз України», підтримку банківської системи, Пенсійного фонду тощо. Це створює умови для зростання рівня дефіциту сектору загальнодержавного управління.

— Ознайомлення з результатами виконання Держбюджету в першому кварталі поточного року свідчить про появу тенденції до збільшення темпів приросту доходів, переважно, за рахунок зростання податкових платежів — майже у 1,5 рази. Таким чином посилюється фіскальне навантаження, а це, очевидно, може викликати незадоволення, протестні настрої у населення.

— Так, загальні доходи Держбюджету збільшилися на 28,4% і склали 66,4 млрд. грн. проти 51,7 млрд. грн. за аналогічний період минулого року. З них податкові надходження становлять 57,3 млрд. грн.,( вони збільшилися на 50,3 %), неподаткові – 8,4 млрд. грн. (зменшилися на 26,1%). Стосовно загального фонду Державного бюджету, то тут теж відслідковується зростання доходів на 45,1 % — з 39,047 млрд. грн. до 56,670 млрд. гривень. Питома вага доходів загального фонду збільшилася з 75,5 % до 85,3 %.

Водночас зберігається практика збирання податків наперед. Так, на початок березня п. р. переплати податків до зведеного бюджету складали майже 12,1 млрд. грн., (проти 11,4 млрд. грн. за аналогічний період минулого року), що становить 18,2 % доходів першого кварталу.

Негативно впливає на виконання доходної частини бюджету несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість підприємствам, адже у держбюджеті-2011 на ці цілі передбачено лише 37 млрд. грн. (24,9 млрд. грн. – у 2010 році), а щомісяця заявляється близько 4 млрд. грн. ПДВ.

Станом на 1 квітня п. р. бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами здійснено в обсязі 8,9 млрд. грн., що становить 23,8 % річного плану (37,5 млрд. грн.), залишки ж невідшкодованого податку на кінець кварталу складали 7,4 млрд. гривень. Отже, коштів для відшкодування цього податку не вистачає. Через це виникає загроза розбалансування державного бюджету. Нейтралізувати її можна, збільшивши планові показники відшкодування на 14,6 % або на 5,5 млрд. гривень.

— Згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік», граничний рівень державного боргу встановлено на рівні 375,6 млрд. грн., що з урахуванням надання державних гарантій та сум відшкодування нарахування на оплату боргів може збільшити загальну заборгованість до 500 млрд. грн. (39,9% ВВП). Разом з тим уряду надається право здійснювати запозичення понад вказані параметри.

— Держбюджет-2011 передбачає залучення державою за рахунок розміщення облігацій зовнішньої державної позики 4,5 млрд. доларів, а також 500 млн. доларів від Світового банку. Крім того, у поточному році уряд планує розмістити облігації внутрішньої державної позики на 48,6 млрд. гривень, (6,1 млрд. дол.) без урахування їхнього випуску за програмами капіталізації НАК «Нафтогаз України», націоналізованих банків і фінансування Аграрного фонду.

Загалом, до кінця цього року уряду необхідно погасити 32 млрд. грн. і залучити 48 млрд. грн. ОВДП з урахуванням додаткового запланованого випуску в 5 млрд. гривень для Державного аграрного фонду.

На початок березня сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 13,5 млрд. грн. (3,12 %) і складає 445,7 млрд. грн. (35,6% ВВП). За три роки вона зросла майже у 5 разів (на початку 2008 року складала 88,7 млрд. грн.). Якщо взяти зовнішній борг держави, то він збільшився на 13,8 млрд. грн. (7,58%) — до 195,6 млрд. грн., а внутрішній зменшився на 733,8 млн. грн. (0,52%) — до 140,9 млрд. грн.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, державний та гарантований державою борг України у 2011 році збільшиться до 42,4% ВВП у порівнянні з 41,7% на кінець 2010 року і з 35,3% – на кінець 2009 року. Наступного року він може досягти 43,7% ВВП. Підкреслю, що безпековий рівень для економік перехідного типу за окремими експертними оцінками не повинен перевищувати 40 % ВВП.

— Людмило Григорівно, не секрет, що коштів для обслуговування надмірного зовнішнього боргу бракує. Уряд у цих умовах змушений вдаватися до подальших запозичень для виплат за попередніми зобов`язаннями. Така перспектива не дає змоги проводити модернізацію економіки, адже всі кошти спрямовуються на обслуговування боргів.

— Дійсно, відповідно до нового Меморандуму про співпрацю з МВФ, підписаного 6 червня 2010 року, Україна впродовж 2,5 років отримає 10 траншів кредиту на загальну суму 15,6 млрд. дол. При цьому третій транш кредиту мав надійти на рахунки Мінфіну в березні п. р. Але позики треба повертати. Згідно з оновленим графіком виконання урядових зобов’язань у 2011-2014 роках уряду слід спрямувати на виплати за державним боргом майже 29,9 млрд. дол. А в цьому році — 10,06 млрд. доларів, або 88 млрд. грн., що складає щонайменше чверть доходів бюджету і є найбільшим навантаженням у найближчі чотири роки.

Ситуація не з легких. Вона ставить під загрозу фінансову безпеку держави і змушує зробити висновок — можливості нарощування боргових зобов’язань вичерпані.

Наостанок ще декілька цифр: у поточному році за рахунок запозичень на 19% збільшилося фінансування державного бюджету. Обсяги чистих запозичень (запозичення мінус погашення) склали 8,322 млрд. грн., що становить 12,5% надходжень, при запланованих річних показниках 10,4%.

Зрозуміло, що темпи виконання плану фінансування держбюджету (покриття дефіциту) за рахунок запозичень випереджають темпи виконання плану за доходами.

Отже, підсумуємо: до низки негативних чинників, що можуть вплинути на виникнення та формування загроз у сфері державних фінансів, слід віднести зростання державного боргу, фінансування держбюджету за рахунок запозичень, значні суми переплат податків і зборів, заборгованість по відшкодуванню ПДВ та низький рівень капітальних видатків.

Нейтралізувати ж загрози у цій сфері можна за рахунок підвищення ефективності бюджетно-податкової політики, забезпечення стабільності фінансування урядом поточних та капітальних зобов’язань, обумовлених потребами економічного зростання. Необхідно також вжити заходів, спрямованих на погашення заборгованості по невідшкодованому податку на додану вартість, посилити контроль за формуванням державного боргу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 травня 2011 року



Тетяна ЄФИМЕНКО:
«НОВОВВЕДЕННЯ ДАДУТЬ ЗМОГУ ВЖЕ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ПІДВИЩИТИ МІСЦЕ УКРАЇНИ
У СВІТОВОМУ РЕЙТИНГУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ»

Академія фінансового управління разом з підприємницькою спільнотою активно працює над імплементацією Податкового кодексу й послідовно опрацьовує позиції щодо внесення змін у податкове законодавство з метою його поліпшення. Про це заявила президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко на засіданні Економічної ради, яке відбулося в Українському союзі промисловців і підприємців.

Учасники засідання розглядали положення законопроектів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) (№8521) та законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України)» (№ 8217). Участь в обговоренні взяли президент УСПП Анатолій Кінах, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік, керівники підприємств, галузевих асоціацій, громадських організацій, експерти, науковці.

Тетяна Єфименко звернула увагу присутніх, зокрема, на те, що є чотири основні напрямки, де потрібно прийняти такі рішення, які б давали можливість використовувати податкову систему, як важіль для економічного зростання. Це, перш за все, стосується адміністрування, малого і середнього бізнесу, податку на прибуток та податку на додану вартість. Відомо, що стосовно цих позицій нині є багато різних пропозицій, існують різнопланові підходи. Але, на думку Тетяни Єфименко, коли ми хочемо, щоб до нас приходили інвестиції, то це можливо за умови підвищення рівня конкурентоспроможності держави.

Саме тому, за її словами, потрібно впроваджувати європейські та світові норми ведення підприємницької діяльності. Тетяна Єфименко повідомила, що Академія фінансового управління підготувала серйозні методологічні матеріали стосовно поліпшення податкового законодавства, які дають обґрунтування, яким чином можна підвищити місце України у світових рейтингах ведення бізнесу. Нині ці матеріали розглядаються на регіональних семінарах для малого й середнього бізнесу, які проходять по Україні і мають на меті ознайомити підприємців з новаціями податкового законодавства, навчити їх правильно застосовувати нові законодавчі норми на практиці.

Дослідження свідчать, що український бухгалтер для підготовки звітності в середньому витрачає втричі більше часу, аніж на це йде в інших країнах. На думку Тетяни Єфименко, також потрібно змінювати зразок податкової декларації, бо вона нині стала об’ємнішою і потребує більше часу для заповнення. Експерти Світового банку, які спільно з фахівцями Академії працюють над удосконаленням податкового законодавства, також звертають увагу на позицію сплати податку на прибуток. Тут було б доцільно один раз на рік складати декларацію, а три рази сплачувати податковий аванс.

Зміни стосуються електронної звітності та ще багатьох позицій, які нині на часі, зокрема, адміністрування. У сфері малого й середнього бізнесу, наприклад, варто крок за кроком оптимізувати процеси, відмовитися від системи пільг. Проте, перш, ніж щось кардинально змінювати, потрібно мільйонам людей, зайнятих у цьому бізнесі, запропонувати альтернативні варіанти. На переконання Тетяни Єфименко, нововведення дадуть змогу вже у найближчому часі підвищити місце України у світовому рейтингу конкурентоспроможності хоча б до сотої позиції.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік поінформував присутніх про можливі терміни ухвалення нових законопроектів, які дадуть змогу поліпшити податкове законодавство та наблизити рівень ведення бізнесу до світових стандартів. За його словами, це може відбутися впродовж червня, і тоді з наступного півріччя підприємці зможуть працювати за новими, більш комфортними правилами.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах звернув увагу, що запровадження деяких норм Податкового кодексу негативно вплинуло на роботу бізнесу, однак висловив задоволення, що до голосу підприємців прислухалися і діалог у форматі «влада-бізнес-наука-суспільство» триває. Результатом цього діалогу, на його думку, є внесення змін до податкового законодавства. Він повідомив, що промислово-підприємницька спільнота разом з науковцями та представниками галузевих асоціацій підготує спеціальне звернення до Верховної ради та Кабінету Міністрів, у якому представить своє бачення обговорюваних змін до законодавства та надасть власні пропозиції.

26 травня 2011 року



НА ОСНОВІ ДОСТОВІРНОГО І НАДІЙНОГО МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ


Бюджетний кодекс України, який вступив у дію з 1 січня цього року, містить в собі багато новацій, що створюють правові умови для проведення реформ у сфері бюджетного законодавства, подальшого вдосконалення бюджетної системи всіх рівнів. Одним з нововведень є середньострокове бюджетне планування. В чому полягає його суть? Які намічено шляхи його запровадження? Яким чином цей принцип посприяє модернізації системи управління державними фінансами, осучаснить такий складний та відповідальний процес, як формування бюджету України? На ці запитання Медіа-центру Академії фінансового управління відповідає завідувач відділу бюджетної системи Академії, доктор економічних наук, доцент К. В. ПАВЛЮК.

— Клавдіє Василівно, як відомо, нині перед нашою державою постали нові завдання, зумовлені розвитком економічних відносин і підвищенням вимог до надання нею соціальних послуг. Так, наприклад, переосмислюється роль бюджетної системи в регулюванні економічних і соціальних процесів. Необхідно також вдосконалювати основний законодавчий акт з питань бюджету – Бюджетний кодекс України.

— Ви цілком слушно окреслили коло проблем. Новий Бюджетний кодекс, який втілює в собі конкретне бачення розвитку бюджетної системи всіма гілками влади та різними інституціями, вже діє. Він є системним правовим актом, який започатковує інноваційні зміни в бюджетному процесі та створює правове підґрунтя для реалізації цілої низки новацій, пов’язаних, зокрема, із запровадженням програмно-цільового методу у бюджетному процесі, удосконаленням процедур формування, розгляду та ухвалення закону про державний бюджет. Необхідно також удосконалювати управління державним боргом, закріпляти нові правила витрачання бюджетних коштів, наполегливо працювати над посиленням фінансової основи місцевих бюджетів, удосконаленням порядку формування та виконання місцевих бюджетів, здійснення міжбюджетних трансфертів, запровадження європейської моделі державного внутрішнього фінансового контролю та ін.

— Чи сприяє запровадження бюджетної реформи, передбаченої новою редакцією Бюджетного кодексу України, поліпшенню стану державних фінансів? Чи призупинилися негативні тенденції, які виникли під час кризового періоду?

— Позитивні зміни вже відчутні. Наведу декілька цифр. Ось перша з них: загальна сума доходів бюджету за січень-грудень минулого року (з урахуванням власних надходжень бюджетних установ, субвенцій з місцевого бюджету та бюджетного відшкодування податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики) становила 240,3 млрд. грн., що на 30,6 млрд. грн. або на 14,6% більше, ніж у 2009 році. Водночас до загального фонду державного бюджету України надійшло 207,47 млрд. грн., що на 50,92 млрд. грн., або на 32,5% більше, ніж попереднього року.

Однак зауважу, що у минулому році не вдалося зупинити тенденцію випереджаючого зростання видатків бюджету порівняно з доходами — перших стало більше на 25, 2 % (на 61,2 млрд. грн.). Але, незважаючи на це, захищені статті та пріоритетні видатки загального фонду Державного бюджету були профінансовані у повному обсязі. Загалом же рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2010 рік, становив 98,6% проти 88,4% у 2009 році.

Необхідно звернути увагу на таке: в умовах зростання видатків, що було характерно для 2010 року, дефіцит бюджету порівняно з минулим роком удалося дещо скоротити. За підсумками року він становив 6,4 млрд грн., тобто 6,2% від внутрішнього валового продукту.

Як зазначив прем’єр-міністр України М.Я. Азаров, у 2011 році уряд планує забезпечити 5% зростання ВВП (затверджено 4,5%) і знизити рівень дефіциту бюджету до 3% (замість затверджених 3,5%). У свою чергу міністр фінансів Ф.О. Ярошенко повідомив — уряд очікує, що за підсумками перших п’яти місяців (січень-травень) доходи державного бюджету будуть перевиконані на 3,51 млрд. грн.

— Відомий факт: у 2010 році і за 4 місяці 2011 року вдалося досягти поточної стабілізації стану державних фінансів і бюджетної системи як провідної її ланки. Однак для досягнення довгострокової стабілізації необхідне повноцінне запровадження бюджетної реформи на основі реалізації положень Бюджетного кодексу. Що, на вашу думку, треба конкретно зробити у цьому напрямку?

— Одна з невід’ємних складових бюджетної реформи згідно із Бюджетним кодексом — це впровадження в бюджетний процес середньострокового бюджетного планування, програмно-цільового методу бюджетування. У Щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України “Модернізація України – наш стратегічний вибір” підкреслюється, наскільки важливі ці основні законодавчі новації.

Візьмемо статтю 21 Бюджетного кодексу. Вона передбачає, що Міністерство фінансів України за участю Міністерства економіки України, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету складає прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, який ґрунтується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах

Реалізація цього напряму реформування бюджетної сфери потребує, крім законодавчого регулювання цього питання, також реальних дій щодо розвитку середньострокового бюджетного планування. Інакше норми законодавства залишаться голою декларацією і не забезпечать реалізації завдань бюджетного планування у бюджетному процесі.

— Клавдіє Василівно, а що корисного в плані запровадження та розвитку середньострокового бюджетного планування може підказати зарубіжний досвід?

— Багато чого такого, що можна взяти на озброєння. Практика розвинених країн свідчить, що середньострокове бюджетне планування неможливе без наявності системи пріоритетних цілей державного розвитку, відповідно до яких будується діяльність відповідних органів влади і розподіляються бюджетні кошти, без надійної системи середньострокового/довгострокового прогнозування. Серед інших чинників — чітке розмежування функцій і повноважень між органами державної влади щодо розробки державної політики і бюджетних проектувань, системне застосування інструментів бюджетного планування, стабільне і комплексне нормативно-правове регулювання бюджетного планування.

Перехід до середньострокового бюджетного планування насамперед потребує визначення цільового завдання його організації. Аналіз міжнародного досвіду бюджетного планування і практики радянського періоду щодо розробки фінансових планів, яка покладена в основу методології бюджетного планування багатьох зарубіжних країн, дає змогу виділити такі функції, що виконуються середньостроковими фінансовими планами (бюджетами): прогноз наслідків рішень, прийнятих в рамках державної політики, проведення середньострокової фіскальної стратегії, посилення прозорості і ефективності розподілу бюджетних ресурсів, забезпечення стабільності і спадкоємності бюджетної політики.

Бюджетні проектування, встановлені на середньостроковий період, мають бути відносно постійними. Адже вони слугують орієнтиром для органів влади при розробці ними програм і заходів, спрямованих на вирішення завдань і цілей державної політики. Однак ухвалення багаторічних бюджетів, на наш погляд, само по собі не гарантує спадкоємності і стабільності бюджетної політики, якщо немає достатньо надійних прогнозів параметрів економічного і соціального розвитку.

— На чому потрібно зосередити зусилля, щоб така ситуація не виникала?

— Відповідь проста: в Україні треба підвищувати достовірність і надійність макроекономічних прогнозів. Якщо відверто, то нині макропрогнозування не дає змоги з достатнім ступенем достовірності здійснювати навіть річне планування: фактичні показники виконання державного бюджету в окремі роки суттєво відхиляються від запланованих параметрів, а зміни в закони про державний бюджет на черговий фінансовий рік внаслідок зміни основних бюджетних параметрів вносяться і по декілька разів на рік. Однак необхідно відзначити, що це багато в чому обумовлено не тільки якістю прогнозів, але і станом (нестабільністю) вітчизняної економіки і світових фінансових ринків.

Щоб успішно вирішити завдання щодо підвищення якості макроекономічного прогнозування і бюджетного планування, потрібно створити систему моніторингу відповідності досягнутим у звітному році показникам, встановленим на середньостроковий (трьохрічний) період і що особливо важливо, – аналізу причин їх відхилення від раніше затверджених показників. Варто також сформувати інформаційну базу, яка б давала змогу враховувати максимально можливу кількість факторів, що впливають на значення показників економічного розвитку і параметрів бюджетної системи. Жодним чином не обійтися без стабільного бюджетного і податкового законодавства, без чіткого визначення пріоритетів державної політики. Багато що залежить і від матеріально-технічного і кадрового забезпечення розробки прогнозів.

Необхідні також ясна і прозора методологія корегування раніше схвалених проектувань середньострокових планів, оцінка стійкості і стабільності розрахованих показників і ризиків їхньої зміни.

Основою середньострокового планування мають бути документи, що визначають напрями державної політики, ґрунтуються на фінансовій оцінці можливостей держави щодо виконання прийнятих рішень, їхнього впливу на розвиток економіки. Нині в Україні створено інструментарій державної політики, однак відсутня цілісність його застосування. Необхідно тісніше ув’язувати документи, які кладуться в основу державної економічної і соціальної політики, і середньострокового бюджетного планування.

— Отже, його розвиток неможливий без…

— … без забезпечення тісного взаємозв’язку прогнозних і програмних документів, що кладуться в основу державної економічної і соціальної політики і середньострокового бюджетного планування. Без формування довгострокового (на термін не менше 12-15 років) економічного і бюджетного прогнозу. Без використання для цілей бюджетного планування консервативного, виходячи з формалізованих критеріїв, макроекономічного прогнозу з одночасним розширенням варіантів прогнозу для інформування бізнесу і міжнародного співтовариства.

Вкрай потрібне встановлення середньострокових (на строк до 3-5 років) індикативних лімітів витрат за напрямами політики (наприклад, державними цільовими програмами), що створюють умови для реструктуризації витрат за ініціативою відповідних відомств (адміністраторів програм). Не завадять і більша гнучкість у використанні бюджетних асигнувань для досягнення заявлених цілей, а ще, безумовно, певні обмеження з ініціації законопроектів про внесення змін у закон про державний бюджет.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 травня 2011 року



У НОВОГО НАЛОГОВОГО КОДЕКСА УКРАИНЫ ЕСТЬ БУДУЩЕЕ

Новое всегда непривычно и влечет за собой определенные сложности, связанные с его пониманием и применением на практике. Налоговый Кодекс Украины, принятый не столь давно, не исключение. В изменениях в налоговом законодательстве зачастую нелегко разобраться предпринимателю, фермеру, работнику сферы обслуживания, многим из тех, кто наполняет казну державы. На адаптацию деловой части страны к сегодняшним реалиям, безусловно, необходимо время, но ее можно и нужно ускорить, и этому, несомненно, поспособствует всестороннее разъяснение пунктов, статей, разделов Кодекса. Именно этой целью и руководствовались организаторы первого регионального семинара, проведенного 17 мая в Киеве — Министерство финансов Украины, Академия финансового управления и Государственная налоговая служба.

Обсудить актуальные аспекты уплаты налога на прибыль собрались представители налоговых служб и предприниматели столицы, Киевской, Черниговской, Винницкой и Житомирской областей, перед которыми с глубокими, исчерпывающими комментариями выступили ученые, ведущие специалисты по финансовому праву.

Новому Налоговому Кодексу не грозит участь застывшей догмы. Это живое руководство к действию, нуждающееся, конечно же, в постоянном совершенствовании. Это и стало особой заботой, в частности, Академии финансового управления, которая, согласно постановлению Минфина, выступает основным координатором научно-исследовательской работы по имплементации и оптимизации законодательной базы в сфере налогового и бюджетного законодательства. В последнее время академия активно работает в этом направлении со многими заинтересованными сторонами – научными учреждениями, специалистами-практиками, профильными общественными объединениями, прежде всего с УСПП и Федерацией работодателей Украины.

Интересно было узнать у участников семинара, как представителей делового мира, так и налоговиков, в чем они видят «плюсы» и «минусы» действующего налогового законодательства, какие выявляют болевые точки, что, на их взгляд, уже сегодня может улучшить Кодекс.

Итак, предоставляем слово участникам семинара.

Людмила ЛОВИНСКАЯ, заместитель директора научно-исследовательского финансового института «Академии финансового управления» по научной работе, советник министра финансов Украины, доктор экономических наук, профессор:

— Третий раздел Налогового Кодекса «Налог на прибыль» является инновационным в этом важнейшем документе. Полностью изменяется идеология определения объекта налогообложения налогом на прибыль, в частности, для того, чтобы сделать это, существует один источник — бухгалтерский учет. То есть, изменяется система расчета, и бухгалтеру надо перестроить и собственное мышление, и свою текущую работу, чтобы действовать эффективно и быстро. Для решения этих задач как раз и организована серия семинаров, призванных научить бухгалтеров правильно использовать бухгалтерскую информацию для составления деклараций по доходу на прибыль.

Помимо этого, в ходе таких семинаров научное сообщество сосредоточивает внимание на анализе вопросов, которые встают перед налогоплательщиками, выявляет наиболее актуальные, проблемные, те, которые требуют более детального разъяснения, и отрабатывает блоки, нуждающиеся в изменениях, дополнениях, одним словом, в улучшении.

К этой многогранной и важной работе привлечены общественные профессиональные объединения, в частности, Федерация профессиональных бухгалтеров и аудиторов Украины, Союз аудиторов, Союз налоговых консультантов.

Виктория ЛИСИНА, вице-президент Союза аудиторов Украины, член методического совета Министерства финансов Украины, кандидат экономических наук, доцент:

— Над Налоговым кодексом Украины работало много признанных специалистов. Он уже действует, осуществляется имплементация его положений. Конечно, новации без трудностей не обходятся. Преодолеть их придется и тем, кто платит налоги, и тем, кто контролирует этот процесс, следит за поступлением средств в бюджет.

Требование дня — перестроить бухгалтерский учет, его информационную базу для составления, в частности, налоговой отчетности. Кодекс — документ объемный, все, кто им руководствуется, обязаны тщательно его изучить. Помогут в этом методические рекомендации, бесплатные семинары, практикумы, консультации. Надеюсь, добрую службу налоговикам, бухгалтерам, предпринимателям сослужит и этот наш первый региональный семинар.

Ирина БЕРЕГОВАЯ, начальник отдела массово-разъяснительной работы и обращений граждан Государственной налоговой инспекции в г. Чернигове:

— Опытные, с многолетним стажем бухгалтера помнят, какой они испытывали пусть небольшой, но дискомфорт, когда переходили с привычных счетов на арифмометры, а с тех — на счетные машинки, калькуляторы. Ничего удивительного: новое всегда воспринимается тяжело. Налоговый Кодекс, который наконец-то принят (сделать это, на мой взгляд, надо было раньше), заставляет по многим направлениям отказаться от былых подходов, это, естественно, вселяет некоторые тревогу в умы и сердца людей. Но страна сделала шаг вперед, и шаг правильный. Все, что касается налогообложения, формирования и уплаты налогов, теперь собрано под единой обложкой. Безусловно, это очень удобно: не надо рыться в толстенном четырехтомнике, как это делали мы в 2000 году, отыскивать то, что тебе нужно, в текстах разных законов. Это, так сказать, техническая сторона дела, а если обратиться к содержанию Кодекса, к несомненным плюсам я бы отнесла сокращение количества налогов. Из 23 местных налогов и сборов теперь осталось 5. Сократилось и число государственных — их ныне всего лишь 18.

Нельзя сказать, что новый Кодекс свалился как снег на голову: его введению предшествовала большая разъяснительная работа. С начала года в нашей области состоялось множество теоретических семинаров, практикумов — по 3-4 в месяц. Консультационные центры работали с 8 утра до 8 вечера. Все желающие могли получить нужные комментарии.

Однако налоговикам необходимо еще много учиться, особенно если учесть, что практически не существует законов и нормативных актов, в которые не вносились бы изменения и дополнения. Улучшаться, совершенствоваться будет и наш Налоговый Кодекс.

Учиться придется и предпринимателям. Не секрет, что ныне ими становятся бывшие учителя, врачи, инженеры, представители разных других профессий, которые совершенно не знают, как и с чего делать отчисления в бюджет.

Нередко приходится слышать из уст мелких и средних бизнесменов, что новое налоговое законодательство набрасывает на них петлю финансового банкротства. Решительно с этим не могу согласиться! Возьмем, скажем, тех, кто работает на фиксированном налоге. Раньше они подавали налоговую декларацию ежеквартально, сейчас — раз в год. Разве это плохо? Авансовые платежи как были, так и остались. Не вижу поводов для тревоги и у тех, кто работает на едином налоге — как и прежде, они отчитываются поквартально…

Ольга КОРОГОД, главный бухгалтер коммерческой фирмы, г. Чернигов:

— Если коротко, то с введением нового налогового законодательства увеличилось количество разных сверок, проверок и т. п. Иной раз кажется, что они нескончаемы. Такое впечатление, что все направлено на то, дабы обложить как можно большим количеством штрафов, причем штрафов немалых, и физических, и юридических лиц.

Существует ли для меня, как бухгалтера, полная ясность в связи с налоговыми нововведениями? Боюсь, что нет, хотя я не пренебрегаю проводимыми для нас семинарами. Вот с 1 апреля мы работаем по-другому, а четкая, прозрачная ориентация по ряду позиций отсутствует. Вопросов больше, чем ответов. Например, по доходам, по затратам. Особенно по затратам — и то к ним не относится, и это, и пятое-десятое. Вот за апрель надо закрывать отчет, а как это сделать (правильно сделать!) даже не знаю…

Яна ЯКОВЕНКО, главный бухгалтер фирмы по производству стройматериалов «Хеламин Пласт-ресурс», г. Буча Киевской области:

— Разъяснений к новому Налоговому Кодексу пока что недостаточно. Рабочий график весьма напряженный, времени, чтобы зайти на сайт налоговой администрации, часто просто не хватает. Выручает порой профессиональная солидарность — обмен информацией с коллегами.

В новом налоговом документе встречаются определения, которые очень неточны. Никто не способен догадаться, о чем там идет речь. Например, возьмем такое понятие, как активы. В Кодексе одна формулировка, в соответствующем законе Украины — другая, в положении о бухгалтерском учете — третья. Самой до истины не докопаться. Поневоле приходится звонить в налоговую.

Несколько слов о бухучете. Несмотря на его известную перестройку, связанную с введением Налогового Кодекса, он по-прежнему остается громоздким: масса документов, нормативных актов, разветвленная отчетность…За рубежом, в европейских странах, например, бухгалтерский учет намного проще. Знаю это потому, что я не только работаю, но и повышаю свою квалификацию в бизнес-школе, где нас знакомят с международными стандартами бухучета в развитых странах. Нам тоже следует идти по этому пути.

Виктория КОЛЯДЕНКО, главный бухгалтер государственного научно-производственного предприятия «Картография», г. Киев:

— Новый Налоговый кодекс, безусловно, явление прогрессивное, хорошо, что он наконец-то появился. Выигрыш от этого в государственном масштабе будет, на мой взгляд, немалый. Но этот основополагающий документ не лишен и недостатков: есть, как мне кажется, разночтения некоторых статей. Иной раз нелегко разобраться в том или ином вопросе самостоятельно. Тогда за помощью обращаемся в налоговую инспекцию Деснянского района. Там всегда дадут квалифицированную консультацию, исчерпывающий ответ. Нельзя переоценить и семинары, на которых получаем грамотные, толковые разъяснения.

Одна из проблем, которая возникла у меня, бухгалтера с 15-летним стажем, это экологический налог. Неясность была связана с размещением отходов. Выручила «горячая линия». Что касается налога на добавленную стоимость, то проблем с ним, в принципе, пока нет. С уплатой налога на прибыль некоторые вопросы появляются, но они, я думаю, решаемы.

Предприятие у нас государственное, достаточно большое, выпускаем мы картографическую продукцию (школьные атласы, книги, географические карты), которая распространяется по всей стране. Раньше транспортные услуги нам предоставляли предприниматели — плательщики единого налога. Теперь мы вынуждены отказаться от этого сотрудничества — согласно требованиям нового Кодекса мы не имеем права относить эти расходы на валовые затраты. Предприятие вынуждено иметь дело с фирмами, которые запрашивают с нас намного дороже. Доставка каждого килограмма продукции обходится «Картографии» на гривню дороже. Бумажная продукция — это многие и многие тонны. Увеличиваются наши затраты, прибыль снижается, в итоге государство получает меньше отчислений в бюджет. Скажу честно: это нововведение нас огорчает.

А вообще работать сейчас стало несколько комфортнее. Что радует, так это достаточно быстрая реакция руководства страны по поводу тех новшеств, которые себя не оправдывают. С 1 января, например, ввели ежемесячные отчеты по налогу на доходы физлиц. Налоговая инспекция задыхалась, работала даже в выходные дни, чтобы их принять. В нескончаемую очередь выстраивались бухгалтеры и тех предприятий, которые нормально работают, и тех «пустышек», что давно простаивают, с их «нулевыми» декларациями. Но после целого квартала мучений этот ежемесячный отчет отменили: поняли, наверное, что смысла в этом нет. Теперь отчитываемся ежеквартально. На мой взгляд, наш Кодекс можно значительно улучшить хотя бы тем же традиционным методом проб и ошибок. Главное — не тянуть с исправлением ошибок.

Какие еще плюсы? Очень хорошо, что ввели электронную отчетность. Бухгалтерам вышло большое облегчение со сдачей налоговых деклараций, прочих документов.

И напоследок — необходимо улучшить профессиональную подготовку бухгалтеров. Весьма часто в налоговой наблюдаешь такую сцену: главбух фирмы, предприятия не знает, в какую графу вписать ту или иную цифру. Слезно просит инспектора: помогите, тыкните пальцем куда нужно…

Таисия ГЛИМБОЦКАЯ, начальник управления массово-разъяснительной работы и обращений граждан ГНА Винницкой области:

— Реформирование налогового законодательства можно только приветствовать. Новый Кодекс, по которому сверяют свои действия и плательщики налогов, и налоговики, и финансисты, представляет собой унифицированный документ, в котором сосредоточены все соответствующие законодательные нормы. Позитивных моментов много. Один из них усматриваю в том, что появились кардинальные изменения в налоге на прибыль, потому что прежняя нормативная база предоставляла возможности, лазейки для уклонения от его уплаты.

Но налицо и ряд проблем. За столь короткое время, прошедшее после принятия Кодекса, далеко не всем удалось досконально его изучить, что приводит к разным невольным ошибкам.

Необходимо также отметить, что некоторые нормы Кодекса вызывают неприятие, сопротивление в среде малого бизнеса. В частности, деловые люди недовольны ограничением на приобретение услуг у субъектов предпринимательской деятельности — плательщиков единого налога, потому что расходы на эти услуги нельзя теперь отнести в разряд валовых затрат. Еще одна причина для недовольства — это уплата единого социального взноса. Предприниматели считают, что это дополнительная финансовая нагрузка на них и обращаются по этому поводу в налоговые органы, хотя это новшество не имеет прямого отношения к Налоговому Кодексу.

И все же, по моему глубокому убеждению, позитива, связанного с введением нового налогового законодательства, гораздо больше. Это и снижение налогового давления, и уменьшение ставок по налогу на прибыль, налогу на добавленную стоимость.

В целом я бы высоко оценила новый Налоговый Кодекс — у него есть будущее.

Надежда ШЕВЧЕНКО, заведующая сектором массово-разъяснительной работы ГНА Житомирской области:

— С внедрением нового Кодекса у предпринимателей, работников бухгалтерий появилось немало вопросов, связанных с затратами на приобретение тех или иных материалов у предпринимателей на упрощенной системе налогообложения. Помогаем им обрести ясность в этом деле.

Буквально два слова по поводу декларации, заполняемой в связи с налогом на прибыль. Она очень громоздка — целых 39 страниц. Надо бы ее упростить!

А еще хотелось бы поблагодарить организаторов семинара, на который Житомирщина отрядила 50 человек. Честное слово, мы узнали для себя много нового и полезного!

Медиа-центр
Академии финансового управления

18 мая 2011 года



ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ РОЗГЛЯНУЛИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ СЕМІНАРІ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ У КИЄВІ

Більше 500 платників податків, бухгалтерів, аудиторів та працівників регіональних податкових служб взяли участь у семінарі для платників податків з проблемних питань оподаткування прибутку підприємств, який відбувся 17 травня у Києві. Захід відкрив серію регіональних семінарів, організованих Міністерством фінансів України, Академією фінансового управління та Державною податковою службою України у рамках реалізації плану заходів Мінфіну з імплементації Бюджетного та Податкового кодексів України на 2011 рік.

Представники столиці, Київської, Вінницької, Житомирської та Чернігівської областей спілкувалися щодо нових аспектів оподаткування прибутку підприємств, які застосовуються з 1 квітня 2011 року після набуття чинності ІІІ розділу Податкового кодексу України. Зокрема, про зміни в оподаткуванні прибутку в умовах дії Податкового кодексу України присутніх поінформував начальник відділу методології податку на прибуток та податкових платежів департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) Державної податкової служби України Олег Ангелов.

Про порядок складання декларації з податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку розповіла член методичної ради з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів, член ради Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України Людмила Пантелейчук. Про спрощену систему бухгалтерського обліку для малих підприємств та бухоблік як інформаційну базу оподаткування прибутку підприємств говорив начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров. Член методичної ради з питань бухобліку при Міністерстві фінансів, директор департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) ДПС України Наталія Хоцянівська акцентувала увагу на особливостях адміністрування податку на прибуток в умовах дії Податкового кодексу.

У роботі семінару також взяли участь провідні фахівці Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів, яка згідно з постановою Мінфіну виступає основним координатором науково-дослідної роботи з імплементації та оптимізації законодавчої бази у сфері податкового та бюджетного законодавства і впродовж останнього часу активно працює у даній сфері з багатьма зацікавленими сторонами – науковцями, фахівцями-практиками, профільними громадськими організаціями, насамперед з УСПП та Федерацією роботодавців України.

Заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії з наукової роботи, радник міністра фінансів України, доктор економічних наук, професор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Людмила Ловінська каже, що ІІІ розділ Податкового кодексу «Податок на прибуток» є найбільш інноваційним у Податковому кодексі. Повністю змінюється ідеологія визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток є єдине джерело – бухгалтерський облік. Тобто, змінюється система розрахунку і бухгалтеру треба перелаштувати і своє мислення і свою поточну роботу, щоб ефективно і швидко працювати. Для вирішення цих питань якраз і організована серія семінарів, покликаних навчити бухгалтерів правильно користуватися бухгалтерською інформацією для складання декларацій з податку на прибуток.

Окрім цього, у ході таких семінарів, за словами Людмили Ловінської, наукова спільнота зосереджує діяльність на аналізі питань, які постають перед платниками податків, виявляє проблемні, ті, які потребують більш детального роз’яснення і відпрацьовує блоки, котрі потребують змін, доповнень, загалом поліпшення. Вона звернула увагу на те, що до цієї багатогранної і важливої роботи залучені громадські професійні об’єднання – Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, Спілка аудиторів, Спілка податкових консультантів тощо.

Віце-президент Спілки аудиторів України, кандидат економічних наук, доцент Вікторія Лісіна вважає ІІІ розділ Податкового кодексу «серйозним документом, який вимагає переосмисленого підходу» до оподаткування прибутку підприємств. Тому, на її думку, нині всі сили кинуті для підвищення кваліфікаційного рівня тих, хто безпосередньо працюватиме за новими нормами. Нинішній семінар дає змогу всім бажаючим «прийти, поставити запитання і отримати відповідь». Окрім цього, «будь-який новий документ потребує вдосконалення», а на таких семінарах є можливість побачити, де потрібно попрацювати над удосконаленням.

Наступні кущові семінари, як уже анонсувалося раніше, заплановано провести у Харкові, Львові та Сімферополі. Зокрема, 26 травня у Харкові зберуться представники Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Полтавської та Сумської областей; 9 червня у Львові – представники Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької та Чернівецької областей; 23 червня у Сімферополі – представники АР Крим, Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей та м. Севастополя.

Передбачається, що матеріали семінарів видаватимуться окремим посібником, пропозиції учасників заходу передаватимуться до уряду для докладного вивчення, аналізу та ухвалення відповідних рішень.

17 травня 2011 року



ГРОМАДСЬКІСТЬ ОБГОВОРИТЬ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

У рамках підписаного меморандуму про співпрацю між УСПП та Академією фінансового управління (АФУ) Міністерства фінансів України готується спільне засідання підприємців та науковців, на якому обговорюватимуться питання вдосконалення бюджетної регіональної політики. Про це за результатами зустрічі із президентом АФУ Тетяною Єфименко повідомив президент УСПП, народний депутат, радник Президента України Анатолій Кінах.

За словами Анатолія Кінаха, в умовах бюджетного процесу на 2012 рік важливо підсилити фінансову складову розвитку місцевих бюджетів, що має позитивно вплинути на можливості промислового, інфраструктурного, інвестиційного та підприємницького розвитку областей України.

До дискусії будуть запрошені представники місцевого самоврядування, реального сектору економіки, провідні експерти фінансової сфери, економісти, керівники галузевих асоціацій бізнесу, міжнародні фахівці тощо.

Нагадаємо, місяць тому УСПП та Академія фінансового управління, підписавши відповідний меморандум про партнерство, домовилися сприяти розвиткові діалогу влади та бізнесу в процесі імплементації норм Бюджетного та Податкового кодексів України, узагальнення практики їх застосування, розроблення пропозицій для їх подальшого вдосконалення.

Відповідно до угоди сторони взаємодіють у питаннях налагодження системного діалогу «держава – бізнес – суспільство» шляхом обговорення актуальних проблем імплементації Бюджетного та Податкового кодексів, сприяють розвитку державно-приватного партнерства шляхом розроблення відповідних законодавчих ініціатив, дотриманню принципів прозорості бюджетної та податкової систем, справедливості оподаткування, соціальної відповідальності бізнесу.

16 травня 2011 року


 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003