МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2886306
 
 
   

ПОЛІПШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ УКРАЇНИ ОЧІКУЄТЬСЯ У НАЙБЛИЖЧОМУ ЧАСІ



Створення сприятливого інвестиційного клімату в державі на сьогоднішній момент є особливо актуальним. А податкове і бюджетне законодавство у цьому процесі відіграють чи не основну роль, адже коли інвестор приходить працювати в нашу державу, він передусім зважає на тутешні правила оподаткування.

Про те, що змінилося у цій сфері і яких змін варто очікувати у зв’язку з введенням у дію нового податкового та бюджетного законодавства, розповіла кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Затонацька.

– Тетяно Георгіївно, на ваш погляд, наскільки привабливим на сьогодні є інвестиційний клімат в Україні?

– Економічний розвиток країн світу характеризується нерівномірним розподілом інвестиційних ресурсів, що зумовлює існування в певних країнах надлишку, а в інших дефіциту інвестиційних коштів. На потенційних інвесторів впливає оцінка інвестиційної привабливості країни на основі формування рейтингів, що формуються міжнародними фінансовими організаціями та інституціями. В умовах економічної глобалізації все більшого значення набувають загальносвітові рейтинги (індекси), які спрямовані на порівняльну оцінку розвитку державного управління та економіки, поширення корупції або новітніх технологій у країнах світу. Світові рейтинги формують сприйняття країни міжнародною спільнотою та можуть слугувати важливим індикатором для іноземних інвесторів. Метою таких досліджень є оцінка економічної та інвестиційної конкурентоспроможності. Найвпливовішими є рейтинги агенцій World Economic Forum, Heritage Foundations, Transparency International, Foreign Policy, UNCTAD, «Moody’s Investors Service Inc», «Standard and Poor’s Corporation», Fitch Ratings LTD, Euromoney, Economic Intelligence Union.

У національній економіці існувало ряд перешкод, які обмежували інвестиції та ефективний попит на них. На думку експертів Світового банку основними перешкодами для підвищення привабливості в очах як іноземних, так і внутрішніх інвесторів були обтяжливі регуляторні процедури, зокрема:

- складність адміністрування податків, місце України у рейтинговому дослідженні Міжнародної фінансової корпорації (група Світового банку) «Ведення бізнесу» за показниками «система оподаткування» – 181 серед 183 країн, що досліджуються. За цим показником ми випереджаємо лише Республіку Білорусь та Венесуелу;

- кількість та складність отримання дозволів. Місце України у рейтинговому дослідженні МФК «Ведення бізнесу» за показниками «дозвільна система у будівництві» – 181 серед 183 країн, що досліджуються. За цим показником ми випередили лише Російську Федерацію та Еритрею;

- технічне регулювання (сертифікація та стандартизація). Продукція 41% усіх підприємств та 67% промислових підприємств регулюється або обов’язковими стандартами, або технічними умовами. Підприємство потребує 88 календарних днів для підготовки та реєстрації всіх технічних умов, що коштує 15600 грн. Загальна пряма вартість дотримання вимог системи технічного регулювання становила для приватного сектора України майже 2,8 млрд. грн.;

- перевірки органів державного нагляду. Кожне перевірене підприємство перевірялося 5-6 разів. Усі перевірки коштували підприємству 3400 грн. Загальна пряма вартість процедури перевірок становила для приватного сектора України 2,4 млрд. грн.

З урахуванням цих факторів, можна стверджувати, що якраз останні реформи у сфері податково-бюджетного законодавства значно поліпшили позицію України в цих рейтингах.

– Тобто нині, після ухвалення Податкового кодексу, можна говорити про суттєві зміни на краще?

– Одним із вагомих інструментів активізації інвестиційних процесів є податкові важелі. Впроваджуючи реформи у сфері податково-бюджетного законодавства, які наближають вітчизняні стандарти у цій сфері до європейських та світових, в Україні сподіваються на поліпшення інвестиційного клімату, адже «правила гри» стають зрозумілішими для тих, хто має намір вкладати кошти в економіку нашої держави. Безумовно, прийнятий у 2010 році Податковий кодекс змінить ситуацію, адже він містить низку важливих і вигідних положень для іноземних й вітчизняних інвесторів. По-перше, це початок зниження податку на прибуток. По-друге – зменшення загальної кількості податків. До того ж, передбачені штрафи зі сторони держави за несвоєчасне повернення ПДВ та можливість автоматичного повернення ПДВ у випадку, якщо платник відповідає певним критеріям.

Частина роботи з поліпшення інвестиційного клімату у 2010 році була пов’язана з дерегуляцією. Зокрема наприкінці року проведено скорочення кількості контролюючих органів та дозвільної документації, а до початку 2012 року планується підготувати всі законодавчі акти, які дадуть змогу зняти мораторій на продаж сільськогосподарських земель.

– Чим характеризується рівень інвестиційної привабливості в Україні?

– Аналізуючи українську інвестиційну привабливість, варто зазначити, що у 2011 році умови для ведення бізнесу в Україні все ж таки поліпшилися. Про це свідчать дані дослідження Doing Business 2011, представленого 4 листопада минулого року Міжнародною фінансовою корпорацією, яка входить у групу Світового банку. Згідно з її рейтингом, Україна перемістилася з 147 на 145 позицію. Перше місце в цьому списку посідають Сінгапур і Гонконг. Грузія – на 12 позиції, Польща – на 70.

– Завдяки чому відбулося поліпшення рейтингу України?

– У 2010 р. був прийнятий Податковий кодекс, в якому присутні механізми стимулювання інвестицій в інновації для певних секторів економіки. Основні податкові заходи зі стимулювання інвестицій, можливо об’єднати у три групи: заходи, що сприяють збільшенню інвестиційних ресурсів підприємств; податкові пільги, що стимулюють енергозбереження; інвестиційно-інноваційні податкові пільги.

Ті заходи, які сприяють збільшенню інвестиційних ресурсів підприємств, стосуються: зменшення кількості податків, зниження ставки податку на прибуток та введення податкових пільг з податку на прибуток, а також введення прискореної амортизації. Запровадження податкових пільг, що стимулюють енергозбереження, стосуються податкових пільг з податку на прибуток, а також податку на додану вартість. Запровадження інвестиційно-інноваційних податкових пільг у Податковому кодексі України передбачено окремо для певних галузей економіки: енергетична галузь; електроенергетика; легка промисловість; суднобудівна та літакобудівна промисловість; машинобудування; суб’єктів господарської діяльності від надання готельних послуг. Встановлено, що суми коштів, вивільнені від оподаткування внаслідок надання цих пільг, будуть спрямовуватися підприємствами на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату відсотків за ними.

Безумовно всі ці заходи можна віднести до інструментів податкової політики, які направлені саме на стимулювання інвестиційних процесів в країні.

– А яка країна Європи нині має найпривабливіший інвестиційний клімат?

– Статистика свідчить, що найбільша кількість фірм з іноземним капіталом – у громадян Нідерландів. Проте одним із кращих в Європі вважається інвестиційний клімат Чехії. Величезна кількість чеських фірм зареєстрована на громадян різних країн Європейського Союзу.

Інтерес до Чехії не випадковий. Економічна політика країни передбачувана і прозора для інвесторів з будь-яким напрямком інвестицій та видами капіталовкладень. Стабільність національної валюти, гарантії центрального банку Чехії, відмова від використання на території країни євровалюти свідчать, що чеська економіка стабільна і сильна як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів. Чеська Республіка має договори про відсутність подвійного оподаткування з великою кількістю країн. Прибуток, отриманий у Чехії, може бути за прийнятим законом дистрибуції і експатріації виведений за її межі без будь-яких обмежень. Закон про підприємництво і бухгалтерську звітність в максимально наближений до стандартів ЄС.

Вести бізнес в Чехії дуже вигідно і зручно, оподатковувана база достатньо гнучка та обґрунтована. Податок на прибуток у Чехії дорівнює ставці 19%. Ставка податку на додану вартість (DPH) в Чехії так само становить 19%. Податок на прибуток у Чехії можна сплачувати один раз за фінансовий рік, за підсумками роботи та отримання прибутку. Звіт по ПДВ у Чехії здається щоквартально, і податок сплачується так само щоквартально. Податки з фонду заробітної плати становлять загалом 38%. Податки з заробітної плати для малого бізнесу, підприємець у Чехії сплачує тільки в тому випадку, коли по фірмі на відкриті через Міністерство праці Чехії вакансії, влаштовані посадові фізичні особи. Ставка податку ПДВ (DPH) для будівельних організацій, які займаються проектуванням і будівництвом житлової нерухомості в Чехії, становлять 9%.

У Чехії функціонує 1950 філій іноземних компаній різного рівня. Вони надають робочі місця 473 700 жителям країни, здійснюють 59% продажів, забезпечують 68% експорту.

– Чи впливає бюджетна політика на формування інвестиційного клімату в державі?

– Важелі впливу бюджетної політики є вагомим інструментом з формування бізнес-клімату у державі. Саме тому нині в Україні формують бюджетну політику, виходячи з позиції формування бізнес-клімату. Основним результатом такої політики вже у 2012 році повинні стати економічне зростання, формування сприятливого бізнес-клімату, яке базуватиметься на розширенні інвестиційного та внутрішнього споживчого попиту, зміцненні конкурентоспроможності національної економіки, підвищенні ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу. При цьому ключовим завданням залишатиметься забезпечення макроекономічної стабільності, стійкості та збалансованості бюджетної системи. Основними чинниками економічного зростання виступатимуть відновлення інвестиційної активності в країні, розширення внутрішнього ринку, розвиток вітчизняного виробництва, а також позитивний вплив на економіку від підготовки та проведення чемпіонату Європи з футболу.

– Податкова політика також спрямована на забезпечення цих цілей?

– Запровадження низки дієвих інструментів, які дають можливість задіяти стимулюючий потенціал податкової системи України, зокрема, таких як спеціальні податкові режими, прискорена амортизація, податкові канікули, податкові пільги та значний перелік позитивних податкових норм (зниження ставок податків, спрощення обліку й адміністрування та ін.), спрямованих на стимулювання інвестиційної активності, дадуть змогу істотно поліпшити інвестиційний клімат країни загалом, тому що перелічені інструменти й норми забезпечують умови для структурної перебудови економіки України, сприяють збільшенню частки високотехнологічних підприємств у економіці. Сукупність цих факторів створить умови для високотехнологічного профілю української економіки, стимулює ділову й інвестиційну активність, оновлення основних засобів, скоротить витрати коштів і часу на ведення податкового обліку. У результаті в України є реальний шанс значно підвищити міжнародний рейтинг своєї податкової системи, що безумовно вплине на інвестиційну привабливість в країні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 липня 2011 року






ПОЗИЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ НЕОДМІННО БУДУТЬ ВРАХОВАНІ



Ідеологія бюджетної політики та удосконалення податкового законодавства України стали темою виступу президента ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, доктора економічних наук, професора Тетяни Єфименко на круглому столі «Практика і проблемні аспекти застосування норм Податкового кодексу України», який 26 липня 2011 року відбувся у Харкові.

Круглий стіл став продовженням дискусії, розгорнутої на серії семінарів та обговорень з питань імплементації Податкового кодексу, які проведені в усіх регіонах України. Участь у ній беруть, насамперед, платники податків, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єднань підприємств та бізнесових кіл, громадських організацій, науковці тощо.

Відкриваючи захід, заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов зазначив, що Податковий кодекс вже довів свою спроможність, але водночас практика застосування окремих його норм свідчить про наявність проблем і протиріч. Він повідомив, що Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України спільно з Харківським регіональним комітетом з економічних реформ за сприяння Академії фінансового управління Міністерства фінансів України здійснюється серйозна робота з моніторингу застосування норм Податкового кодексу з метою виявлення проблем і суперечностей і обґрунтування рекомендацій з його вдосконалення. Він підкреслив, що розмова зацікавлених осіб у Харкові дасть змогу ще раз почути думку підприємців щодо застосування Податкового кодексу.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко підкреслила, що, незважаючи на існуючі труднощі, пов’язані з застосуванням документа, кількість платників податків збільшується і надходження до бюджету зростають. Вона повідомила, що робота над вдосконаленням Податкового кодексу триватиме й надалі, а нині відбувається аналіз основних напрямків, за якими потрібно поліпшувати документ.

За визначенням експертів, переважна більшість труднощів з застосуванням норм Податкового кодексу виникає через декілька причин. Це, зокрема, моменти, не регламентовані цим документом, внутрішні суперечності Податкового кодексу та суперечності з іншими законами та нормативними актами у сфері оподаткування, а також суперечності між різними галузями права. Окремою темою є відсутність необхідних знань у платників податків, що створює труднощі при застосуванні окремих норм документа.

Учасники круглого столу озвучили проблемні питання, стосовно яких виникають труднощі з застосуванням. Переважна їх більшість стосувалася розділу 3 «Податок на прибуток підприємств», що пояснюють великою кількістю нововведень у механізмі справляння цього податку. Цікавили учасників дискусії питання відшкодування ПДВ сумлінним платникам податку, складність заповнення податкової декларації. Вони також звертали увагу на необхідність посилення взаємної відповідальності платників податків та контролюючих органів.

Вироблені за підсумком круглого столу зауваження та пропозиції передані Академії фінансового управління Міністерства фінансів, яка визначена провідним закладом з питань наукового супроводу впровадження Податкового кодексу, для подальшого аналізу і опрацювання з тим, щоб виробити загальноприйнятні зміни, які дадуть змогу поліпшити основний податковий документ. У цьому зв’язку обговорено можливість створення робочої групи, яка б могла ще раз детально проаналізувати кодекс на предмет узгодження як окремих пунктів у його розділах, так і з іншими законодавчими актами та нормативними документами.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 липня 2011 року






ПРАКТИКУ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ОБГОВОРЯТЬ НА ЗАСІДАННІ КРУГЛОГО СТОЛУ В ХАРКОВІ

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко візьме участь у круглому столі «Практика і проблемні аспекти застосування норм Податкового кодексу України». Темою її виступу стане ідеологія бюджетної політики та удосконалення податкового законодавства України.

Круглий стіл відбудеться 26 липня 2011 року у Харкові. ДННУ «Академія фінансового управління» є одним із співорганізаторів заходу спільно з Міністерством фінансів України, Харківською обласною державною адміністрацією, Харківським регіональним комітетом з економічних реформ та НДЦ індустріальних проблем розвитку НАН України.

До дискусії запрошені представники Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Національної академії наук, об’єднань підприємств та бізнесових кіл, громадських організацій, керівництво Харківської обласної державної адміністрації, голови постійних комісій Харківської обласної ради, керівники профспілок області.

Відкриє засідання заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов. Перед присутніми виступить заступник директора науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Юрій Іванов, який розкаже про результати моніторингу імплементації Податкового кодексу України. Про нову ідеологію податку на прибуток підприємств розповість начальник управління методології та бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров. З практичними аспектами оновленого податку на прибуток підприємств ознайомить віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України» вікторія Лісіна.

Очікується, що у ході засідання будуть розглянуті питання щодо змін до Податкового кодексу та напрямків реформування податкової системи загалом, впливу Податкового кодексу на розвиток підприємницької активності. Планується також обговорити інвестиційну та інноваційну діяльність промислових підприємств в контексті Податкового кодексу України, податково-бюджетні аспекти регіонального розвитку, практичні моменти податкового адміністрування, проблеми застосування податку на додану вартість та оподаткування громадян-підприємців.

Учасники круглого столу серед іншого порушать питання впливу Податкового кодексу на розвиток малого бізнесу, проведуть дискусію щодо Податкового кодексу та проблем місцевих бюджетів, Податкового кодексу та зовнішньоекономічної діяльності, інших моментів сучасної податкової політики держави.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 липня 2011 року




ОБГОВОРЕННЯ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ДОПОМОЖЕ ВДОСКОНАЛЕННЮ ПОЛОЖЕНЬ ДОКУМЕНТА

Понад 250 представників бізнес-середовища взяли учать у міжнародному науково-практичному семінарі на тему «Застосування норм Податкового кодексу щодо податку на доходи фізичних осіб», який відбувся 21 липня 2011 р. у Харкові.

Учасників семінару, насамперед, цікавили питання нововведень у Податковому кодексі щодо податку на доходи фізичних осіб, порядок декларування за новим Податковим кодексом, особливості утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, інші проблемні моменти, які виникли у процесі застосування норм Податкового кодексу. Відповіді на них давали член Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, кандидат економічних наук Вікторія Лісіна, головний економіст-фінансист відділу оподаткування доходів та майна фізичних осіб Департаменту податкової, митної політики, доходів, адміністрування платежів та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Тетяна Савченко, головний спеціаліст відділу моніторингу, адміністрування податкових платежів Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Юрій Конюшенко, начальник управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації у Харківській області Гліб Мілютін, провідний спеціаліст Всеукраїнської професійної організації «Спілка аудиторів України» Ольга Іволженко та представник Всеукраїнської професійної організації «Спілка податкових консультантів України» Ірина Доброскок.

До участі у семінарі також запрошували представників Українського союзу промисловців і підприємців та Федерації роботодавців України, які виступають партнерами Академії фінансового управління Міністерства фінансів України у моніторингу впровадження норм Податкового кодексу та вдосконалення фіскальної політики. Пропозиції та зауваження учасників планують уважно вивчити з тим, щоб знайти максимально прийнятні позиції для поліпшення податкового законодавства, які б відображали інтереси держави та сприяли розвитку бізнес-клімату в Україні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

22 липня 2011 року






ТРИВАЮТЬ СЕМІНАРИ З ПИТАНЬ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ
(Наступний – у Харкові)

Науково-практичний семінар на тему «Застосування норм Податкового кодексу щодо податку на доходи фізичних осіб» відбудеться 21 липня 2011 р. у Харкові. Захід організований на виконання плану урядових заходів щодо реалізації Програми економічних реформ та імплементації Бюджетного та Податкового кодексів України на 2011 рік і проходитиме у конференц-залі бізнес-центру «Протон».

У ході семінару планується розглянути такі актуальні аспекти, як новації податку на доходи фізичних осіб, внесені Податковим кодексом, порядок декларування за новим Податковим кодексом, особливості утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, проаналізувати труднощі і оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб та інші проблемні моменти, які виникли у процесі застосування норм Податкового кодексу.

Відкриє семінар член Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, кандидат економічних наук Вікторія Лісіна. На запитання учасників даватимуть відповіді головний економіст-фінансист відділу оподаткування доходів та майна фізичних осіб Департаменту податкової, митної політики, доходів, адміністрування платежів та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Тетяна Савченко, головний спеціаліст відділу моніторингу, адміністрування податкових платежів Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Юрій Конюшенко, начальник управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації у Харківській області Гліб Мілютін.

У семінарі візьмуть участь фахівці Міністерства фінансів України, Академії фінансового управління, Державної податкової служби України, Державної фінансової інспекції України, Всеукраїнських професійних організацій «Спілка аудиторів України» та «Спілка податкових консультантів України», інших органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадських організацій. До участі також запрошені представники Федерації роботодавців України та Українського союзу промисловців і підприємців, які виступають партнерами Академії фінансового управління Міністерства фінансів України у моніторингу впровадження норм Податкового кодексу та вдосконалення податкового законодавства.

Організатори семінару наголошують, що з ухваленням Податкового кодексу створено підґрунтя для трансформації податкових відносин і перезавантаження державних фінансів. А проведення конференцій, семінарів, круглих столів, присвячених обговоренню норм Податкового кодексу дає реальну можливість не лише детально вивчати застосування положень Податкового кодексу, а й провести моніторинг та аналіз практики його запровадження, визначити необхідність внесення змін щодо окремих положень документа.

Семінар відбудеться за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 24. Реєстрація – з 9.15, початок заходу о 10.00.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 липня 2011 року






ПИТАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН – СЕРЕД ПРІОРИТЕТІВ



Питання зміщення акцентів щодо розподілу бюджетних коштів між державним та місцевим рівнями державного управління нині можна назвати більш ніж актуальними. Що потрібно зробити, щоб делеговані органам місцевого самоврядування загальнодержавні повноваження та функції виконувалися на якісному рівні, розповідає завідувач відділу місцевих фінансів і міжбюджетних відносин Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, к.е.н. Олександр Валерійович Шишко.

– Відомо, що при розробці нової редакції Бюджетного кодексу питання місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин були серед пріоритетів…

– Такий підхід закономірний, адже відповідно до Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки, у числі основних завдань було визначено підвищення фінансової автономії місцевих бюджетів, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, упорядкування переліку видатків місцевих бюджетів за делегованими органам місцевого самоврядування повноважень, збільшення інвестиційних ресурсів місцевих бюджетів та умов їх використання.

– Поставлене завдання вдалося вирішити у практичному руслі?

– Насамперед, можна відзначити те, що згідно з новою редакцією Бюджетного кодексу доходні джерела між державним та місцевими бюджетами перерозподілено. Зокрема, в 2011 році за місцевими бюджетами закріплено доходи державного бюджету в обсязі майже 10,6 млрд. грн. За результатом упорядкування складу видатків місцевих бюджетів в 2011 році вивільнено фінансові ресурси на виконання власних повноважень органів місцевого самоврядування в обсязі 739,9 млн. грн. за рахунок розширення складу видатків, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Також розширено джерела формування доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Такі доходи у 2011 році відповідно до 2010 року зростуть на 4,0 млрд. грн. або 39,2% і складуть 14,2 млрд. грн.

– Які стратегічні напрямки розвитку місцевих фінансів та міжбюджетних відносин ви можете виділити?

– Вважаю, що в Україні вкрай назріло питання адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, першочергового вирішення вимагає проблема надмірної подрібненості територіальних громад. Необхідно, насамперед, розробити процедуру об’єднання територіальних громад та їхньої державної підтримки. При цьому варто дотримуватися реалізації норми ст. 140 Конституції України, за якою територіальні громади можуть добровільно об’єднуватися для реалізації права місцевого самоврядування та забезпечення належного розвитку територій та їх соціальної інфраструктури.

Наступним кроком має стати розробка і введення стандартів надання суспільних послуг. Результати запровадження стандартів дадуть змогу оцінити ефективність розподілу видаткових повноважень між рівнями державного управління, упорядкувати склад видатків місцевих бюджетів, що враховуються чи не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Потрібно також суттєво обновити Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III, щоб уможливити ухвалення галузевими міністерствами та відомствами стандартів та нормативів надання суспільних послуг, застосування їх для розрахунку розмірів необхідних видатків при формуванні бюджетів. Це дасть змогу забезпечити перехід від порядку щорічного встановлення Мiнфiном фінансових нормативів бюджетної забезпеченості до системи державних мiнiмальних соціальних стандартів, задекларує прозорість формульних розрахунків обсягів дотації вирівнювання місцевим бюджетам.

– Нині намітилася тенденція до комплексного впровадження середньострокового планування показників місцевих бюджетів. Що потрібно зробити у цьому сегменті?

– Для впровадження методики розрахунку планових показників місцевих бюджетів на середньострокову перспективу необхідна відпрацьована методика на рівні державного бюджету, оскільки значна частка видатків місцевих бюджетів здійснюється за рахунок дотацій та субвенцій з державного бюджету. А на сучасному етапі необхідною умовою запровадження середньострокового планування показників місцевих бюджетів як складової ПЦМ бюджетування є створення системи моніторингу і оцінки використання коштів місцевих бюджетів. Впровадження цієї системи дасть змогу оцінити ефективність планових показників місцевих бюджетів, що будуть сформовані в рамках середньострокового бюджетного планування.

– Чи розробляється така система?

– У плані розробки підходів до запровадження середньострокового планування показників місцевих бюджетів розглядається питання упорядкування системи моніторингу і оцінки використання коштів місцевих бюджетів. Провадження з 2010 року експерименту зі складання та виконання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом дає змогу включити результативні показники бюджетних програм до зазначеної системи. Для цього обрано 433 показники з загальної кількості 1333 показників. Основна увага при цьому приділяється показникам ефективності та якості, які складають 294 позиції або 67,4% обраної кількості показників. У даний час робота спрямована на впровадження елементів середньострокового планування показників місцевих бюджетів та розробці методики розподілу інвестиційних субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами.

– Які результати експерименту з запровадження ПЦМ?

Перш за все, складено типові переліки бюджетних програм та результативних показників їх виконання. Аналіз розподілу результативних показників бюджетних програм за галузевою ознакою вказує на те, що найбільшу питому вагу загалом складають показники затрат та продукту – 35,9% та 30,0%, показники ефективності та якості становлять відповідно 21,6% та 12,5%. Тому необхідно переглянути бюджетні програми з метою збільшення частки показників ефективності та якості до 50 % у загальній кількості.

По-друге, за результатами експерименту в І кварталі 2011 року було обґрунтовано необхідність виділення в складі бюджетних програм окремих підпрограм у розрізі кодів функціональної класифікації видатків. Це також зумовить уточнення зазначених переліків.

– Чи є зміни у методиці розподілу інвестиційних субвенцій місцевим бюджетам?

– Відповідно до останніх прийнятих рішень Міністерства фінансів щодо внесення змін до БКУ, представлених в ухваленому 07 липня 2011 року Верховною Радою законопроекті № 8545, в частині капітальних субвенцій та інвестиційних субвенцій зокрема, планується виділення в складі державного бюджету Державного фонду регіонального розвитку за рахунок надходжень загального фонду державного бюджету (стаття 24-1).

У разі створення такого фонду всі капітальні трансферти місцевим бюджетам будуть включені до нього. Це забезпечить акумулювання фінансових ресурсів, спрямованих на інвестиційний розвиток територіальних громад. Загальний обсяг таких ресурсів в 2009 році становив майже 771 млн. грн., а в 2010 році – 1 млрд. 585 млн. грн. Концентрація коштів дасть змогу впровадити формульні підходи, забезпечить прозорість та об’єктивність розподільчих процесів. У цьому процесі наші розробки нині спрямовані на створення методики розподілу фонду на основі макроекономічних показників (валового регіонального продукту, чисельності населення тощо) відповідних територіальних одиниць.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 липня 2011 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПІЛЬНО З УСПП ПРОДОВЖУЄ РОБОТУ НАД УДОСКОНАЛЕННЯМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко взяла участь у розширеному засіданні Українського союзу промисловців і підприємців за участі членів Економічної ради УСПП та представників галузевих асоціацій, організацій роботодавців. Учасники засідання обговорили аспекти впливу Податкового кодексу на бізнес-клімат в Україні та на соціально-економічну ситуацію в країні загалом.

Відкриваючи засідання, президент УСПП Анатолій Кінах звернув увагу присутніх на необхідність підсилення моніторингу та контролю за впливом Податкового кодексу на практику підприємництва та соціально-економічний розвиток держави. Він висловив переконання, що зміни до податкового законодавства, ухвалені Верховною радою України, суттєво не поліпшили умови для підвищення ділової активності в Україні. Тому питання вдосконалення Податкового кодексу залишається відкритим. Тим паче, що за даними глобального рейтингу Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу-2011» Україна посіла 145 місце серед 183 країн за ступенем сприятливості умов ведення бізнесу.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко нагадала, що рейтинги у сфері бізнесу мають тісний зв'язок з системою оподаткування. Тому академія фінансового управління Міністерства фінансів, яка визначена провідним закладом з питань наукового супроводу впровадження Податкового кодексу, тісно співпрацює з Українським союзом промисловців і підприємців, міжнародними експертами, серед яких фахівці Світового банку та Німецької консультативної групи, над вдосконаленням головного податкового документа держави. «Ми з допомогою міжнародних експертів хочемо оцінити дію Податкового кодексу за практичними показниками», – сказала вона, підкресливши, що поліпшення низки норм законодавства дасть змогу Україні задовольнити амбіційне прагнення піднятися на 20-30 пунктів у міжнародних рейтингах ведення бізнесу.

Тетяна Єфименко також поінформувала присутніх про діяльність наукової установи з питань удосконалення положень чинного податкового законодавства. Вона, зокрема звернула увагу на те, що, наприклад, декларація податку на прибуток була перевантаженою. «Ми активно підтримали підприємців з цього питання, і Міністерство фінансів, податкова служба погодилися, що потрібно внести зміни», – зазначила Тетяна Єфименко і запропонувала активніше залучати фахівців Академії до вироблення змін у положеннях законодавства щодо податку на прибуток. На її погляд, у цій частині варто ширше застосовувати міжнародний досвід.

Президент Академії звернула увагу на те, що надходження до бюджету збільшилися на 22 відсотки. Це дало змогу внести зміни до бюджетних відрахувань, спрямувати додаткові кошти на погашення боргів. Однак, за її словами, поки не вдалося зафіксувати поліпшення ситуації у сфері подолання безробіття, реєстрація нових підприємств також не збільшилася. Тетяна Єфименко підкреслила, що фахівці Академії будуть відстежувати розвиток подій у цих сегментах з тим, щоб дати об’єктивну оцінку і разом з зарубіжними експертами знаходити шляхи поліпшення ситуації.

Торкаючись питання оподаткування малого і середнього бізнесу, президент Академії фінансового управління зазначила, що ця сфера нині певною мірою політизована. Тому, щоб знайти оптимальні шляхи розв’язання усіх проблем, на її думку, поруч з представниками бізнесових кіл до діалогу варто запросити політиків. Вона також висловила задоволення співпрацею з УСПП

За підсумком розширеного засідання його учасники домовилися підготувати звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів, у якому викласти своє бачення подальшого вдосконалення фіскальної політики держави через внесення змін до Податкового кодексу. Водночас створена робоча група, яка працюватиме над пропозиціями ділової спільноти з тим, щоб до початку осені систематизувати їх і оформити як законодавчі ініціативи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 липня 2011 року






ІНФОРМАЦІЯ ПРО БЮДЖЕТ МАЄ БУТИ ВИЧЕРПНОЮ



Чому однією з ознак розвиненого, демократичного суспільства є рівень прозорості бюджетно-податкової сфери? Яким чином можна досягти відкритості в діяльності державних органів управління, відповідальних за народний «гаманець»? Які кроки у цьому напрямку здійснює Україна? Що корисного може запропонувати передовий міжнародний досвід? На ці запитання Медіа-центру Академії фінансового управління відповідає завідувач відділу економічно-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень, доктор економічних наук, професор В. Л. ПЛЕСКАЧ

— Валентино Леонідівно, всі, кому цікава тема нашої розмови, можливо, пам’ятають, що ще в 1998 році Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) представив «Кодекс практики щодо забезпечення прозорості в бюджетно-податковій сфері», який дав поштовх для появи Програми з реалізації його основних положень. Було також сформульовано основні принципи і положення щодо дотримання стандартів і нормативів прозорості і відкритості в бюджетно-податковій сфері. Цей чинник — важлива складова сучасного управління, мета якого — макроекономічна стабільність і соціально-економічне зростання. Отже, прозорість бюджету… Яким чином вона забезпечується?

— Практична реалізація прозорості настає тоді, коли надається відповідна вичерпна і надійна інформація за минулий та поточний періоди, коли чітко уявляється діяльність органів державного управління у фінансовій сфері на перспективу. Доступність такої інформації сприяє прийняттю більш обґрунтованих та якісних рішень в економічній політиці.

Прозорість бюджету також допомагає виявити потенційні ризики у подальшому розвитку бюджетно-податкової сфери і потім своєчасно реагувати на економічні виклики, коригувати податково-бюджетну політику, упереджати виникнення кризових ситуацій.

Завдяки максимальній, наскільки це можливо, відкритості у функціонуванні державних інституцій країна отримує доступ до міжнародних ринків капіталу на сприятливіших умовах. Посилення ж контролю з боку громадськості та міжнародних ринків значною мірою стимулює владні структури проводити виважену економічну політику, без якої неможливо забезпечити фінансову стабільність в державі.

Кодекс — це один з 12 фінансових стандартів, визнаних міжнародним співтовариством. Від часу його появи інтерес до такої важливої справи, як прозорість у бюджетно-податковій сфері, постійно зростає. Про це свідчить низка ініціатив, зокрема, ініціатива щодо прозорості бюджету (ІПБ). Вона реалізується громадською організацією Міжнародне партнерство по бюджету (МПБ) і є глобальною програмою ведення моніторингу дій, які сприяють реалізації принципів прозорості і підзвітності фінансових систем, а також участі різних організацій і громадськості в роботі з формування бюджетів країн.

МПБ вважає, що прозорість бюджету дозволяє громадськості мати думку про те, наскільки державні офіційні особи прагнуть ощадливо використовувати суспільні фонди. Більш того, прозорі бюджети, сформовані за широкої участі різних організацій і громадськості, звужують можливості для марнотратства, витрат, обумовлених корупцією, і, тим самим нарощують ресурси щодо боротьби з бідністю.

Зазначу, що ініціатива МПБ знайшла відгук і розуміння більш ніж у 100 країнах світу. І це зовсім невипадково: її практичне застосування означає такі «бойові», так би мовити, дії, як проведення рейтингових оцінок прозорості і можливості співпраці з урядом країни, адміністраціями окремих державних установ у формуванні бюджету, інформування державних фінансових організацій шляхом випуску дайджестів з питань прозорості бюджету. Це також оприлюднення результатів досліджень з виявлення причин і чинників, які впливають на забезпечення прозорості бюджету. Нарешті, це створення об’єднань з підтримки ухвалення міжнародних норм і стандартів прозорого ведення державного бюджету завдяки широкій участі у цьому громадськості.

Взагалі прозорість дій влади на будь-якому рівні сьогодні особливо актуальна, оскільки це одна з умов становлення та розвитку демократії в суспільстві.

— А хто конкретно виявляє зацікавленість у підвищенні прозорості бюджету, бюджетного процесу?

— Це, звичайно, міжнародні фінансові інститути, представники законодавчих і виконавчих структур і населення — та соціально активна частина громадян, що об'єднується в некомерційні організації і представляє інтереси в бюджетному процесі певних груп громадянського суспільства.

Інтереси різних суб'єктів, а, отже, і цілі, можуть бути різними. Тут і макроекономічна стабільність, і обґрунтованість рішень щодо взяття кредитів, і виборчий процес, і підвищення інвестиційної привабливості, і боротьба з корупцією, і контроль за витрачанням бюджетних коштів, і отримання коштів з бюджету.

— Давайте, Валентино Леонідівно, розкладемо по поличках усе те добре, корисне, що народжується в суспільстві від запровадження принципу відкритості у бюджетній сфері.

— Знаєте, плюсів дуже багато. Наприклад, у кожного громадянина з’являється можливість оцінювати та аналізувати бюджет і його показники, бачити, на які цілі і наскільки ефективно використовуються видатки, що в кінцевому підсумку сприятиме підвищенню культури стягнення податків — цієї основної складової дохідної частини державного «гаманця». Далі: створюються умови для громадського обговорення різних актуальних у цьому сенсі проблем, що дає змогу враховувати думку соціально активних членів суспільства у визначенні пріоритетів бюджетної політики, розподілі бюджетних ресурсів і т. і. Підвищується відповідальність органів виконавчої влади за розробку і виконання бюджету, оскільки посилюється можливість контролю з боку законодавчої влади і громадськості за якістю прийнятих бюджетних рішень, їх втіленням у життя. Прозорість надає можливість для контролю за цільовим витрачанням фінансових ресурсів бюджету, підвищує довіру населення і громадянських інститутів до влади, що створює передумови для суспільної згоди, сприяє підвищенню ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконаленню соціальної політики.

Якщо взяти до уваги макроекономічну і фінансову стабільність у країні, то прозорість у бюджетно-податковій сфері створює певний плацдарм для оперативного прийняття рішень щодо запобігання кризових ситуацій, робить політику уряду і регіональних адміністрацій більш відкритою для світової спільноти. Це підвищує інвестиційну привабливість країни і її регіонів, нарешті, звужує можливості для корупційних схем і угод.

— Відомо, що у сучасному світі відбуваються глобалізаційні процеси. Національні економіки стають взаємозалежними, що спонукає міжнародні фінансові інституції контролювати прозорість фінансових процесів. Скажіть, будь ласка, яким конкретно чином це здійснюється?

— Перш за все — за допомогою індексу відкритості бюджету (ІВБ). Кілька слів про технологію оцінки й аналізу прозорості: це методично описана послідовність етапів, дій, прийомів, реалізація яких дозволяє переконатися, наскільки відкритим є бюджетний процес і сам бюджет, виявити ділянки «мінімальної прозорості», визначити ступінь активності громадян, суспільства.

Методичний інструментарій для оцінки прозорості включає анкету для опиту експертів. Це 123 запитання такої тематичної спрямованості: правові аспекти прозорості, характер відповідальності за використані фінансові ресурси, бюджетні інформація і документація, аналіз виконання бюджету, участь громадськості в бюджетному процесі.

— Як часто проводиться таке дослідження?

— Починаючи з 2006 року — кожні два роки. У ньому беруть участь. незалежні фахівці, що працюють у кожній країні і спеціалізуються на проведенні обстежень громадянського суспільства. Для оцінки прозорості бюджету і забезпечення можливості проведення порівняння між окремими країнами МБП розраховує індекс відкритості бюджету, що встановлюється на основі результатів даного дослідження. ІВБ містить оцінку кожної країни, що базується на обсязі інформації, яку уряд надає громадськості у ході бюджетного процесу.

Учасниками цього рейтингу в 2010 р. стали 94 держави, прозорість і демократичність бюджетного процесу яких було оцінено за шкалою від 0 до 100 балів. За кількістю отриманих балів країни розподілялися на п'ять рівнів: інформація про бюджет є невеликою або її зовсім немає (0-20 балів), мінімальною (21-40), певною (41-60), істотною (61-80), вичерпною (81-100). Дослідники констатували, що майже половина країн взагалі не надають певної значущої інформації про держбюджет. А більше 80 балів отримали сім країн: Південна Африка, Нова Зеландія, Велика Британія, Франція, Норвегія, Швеція і США. В іншому кінці рейтингу − Ірак, Чад, Екваторіальна Гвінея (0 балів). Бразилія (71) та Індія (67) віднесені до групи країн, що надають істотну інформацію.

У 40 країнах, що входили в попередні огляди (за 2006 і 2008 рр.), середній бал виріс на 9 пунктів — до 56. У 2010 році він дорівнював 42.

— На якому місці у цьому «змаганні» наша країна?

— Оцінка України щодо прозорості бюджету — 62 бали. Порівняно з країнами Східної і Центральної Європи − це середній показник. Наші сусіди по рейтингу − Чехія (62 бали), Польща (64), Росія (60), Словаччина і Туреччина (57), Італія і Португалія (58), Румунія (59).

Радує, що серед країн пострадянського простору Україна має найкращий результат. Наші 55 балів у 2008 році змінилися у минулому році на 62 бали в основному за рахунок публікації інформації про проект бюджету. Крім того, як зазначається в огляді, уряд України публікуватиме упродовж року бюджетні звіти, які відповідають міжнародним стандартам. Однак організація Міжнародне партнерство по бюджету висуває до України і деякі претензії. Основною з них є відсутність «громадянського бюджету», тобто уряд не дає пояснення щодо доходів і видатків у зрозумілій формі, як це було, наприклад, у 2007 році.

Необхідно сказати, що нині розробку рекомендацій щодо оприлюднення інформації про виконання Зведеного та Державного бюджетів України виконано з урахуванням вивчення досвіду таких країн, як Велика Британія, США, Австралія, країни Європейського Союзу і Казахстан (одна з перших країн СНГ, яка зробила спробу формування громадянського бюджету). Найбільш цікавим є досвід Великої Британії, яка разом із Францією займають провідне місце в рейтингу європейських країн щодо оцінки рівня прозорості бюджету.

За результатами обстежень, згідно із значенням ІВБ, до першої шістки країн світу, де бюджетна інформація надається з відміткою − «вичерпна», входять США. Що стосується, скажімо, Австралії, то у 1985 році вона прийняла законодавчий акт «Закон про фінансове адміністрування і аудит», який спрямований на забезпечення відкритості і прозорості бюджету.

— Валентино Леонідівно, а що ви можете сказати про загальні рекомендації щодо формату і періодичності публікації інформаційно-аналітичних звітів за результатами виконання бюджетів?

— Ці рекомендації розроблені, вони на озброєнні у тих, хто відповідає за прозорість бюджету. Але це, мабуть, тема окремої розмови.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 липня 2011 року





РЕЙТИНГ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ. ПОЛІПШЕННЯ МОЖЛИВЕ І РЕАЛЬНЕ


Академія фінансового управління спільно з експертами Світового банку підготувала пропозиції змін податкового законодавства України, спрямовані на якісне поліпшення та спрощення адміністрування податків і зборів в Україні, а також зменшення витрат часу суб’єктів господарювання на виконання своїх обов’язків з обчислення, декларування та сплати податків. Їхнє впровадження дасть можливість підвищити місце України у світовому рейтингу «Ведення бізнесу» за категорією «сплата податків». Про новації розповіла завідувач відділу адміністрування податкових та митних платежів Академії фінансового управління Людмила Олейнікова.

– Для України нині важливо впроваджувати європейські та світові норми ведення підприємницької діяльності. І податкове законодавство у цій системі відіграє чи не основну роль…

– Це дійсно так. Умови сплати податків відіграють особливо важливу роль нині, коли світові ринки нестабільні, а на теренах України впроваджуються масштабні реформи, які вносять тимчасову нестабільність у правила гри. З цієї точки зору дуже корисним як для представників бізнесу, так і для представників влади, експертів є, так би мовити, сторонній погляд фахових міжнародних структур. Для оцінки адміністративного і податкового навантаження Світовий банк розробив і використовує власну методологію, яка базується на трьох показниках. Враховуються, зокрема, кількість платежів упродовж року, витрати часу на підготовку податкової звітності та сплату податків для трьох основних податків (ПДВ, податку на прибуток підприємств та внесків на соціальне страхування) та узагальнена ставка податків (відсоток від корпоративного прибутку).

У рамках дослідження Doing Business оцінюються податки і обов'язкові відрахування, які середнє підприємство зобов'язане сплачувати щорічно, а також адміністративне навантаження на підприємства. У цьому дослідженні розглядаються наступні податки і обов'язкові відрахування:

- податок на доходи,

- відрахування до фонду соціального захисту,

- податок на робочу силу, який сплачує працедавець,

- податок на нерухомість,

- податок на передачу правового титулу,

- податок на дивіденди,

- податок на приріст капіталу,

- податок на фінансові угоди,

- податок на збір відходів,

- податок на утримання шляхів.

Дослідження Doing Business аналізує усі податки і відрахування, які введені урядом (на будь-якому рівні – федеральному, державному і місцевому), які сплачуються стандартизованою компанією і впливають на її доходи. В процесі дослідження застосовується розширене визначення податку.

З офіційної точки зору, податки – це обов'язкові виплати суб’єкта, що не підлягають поверненню та зараховуються до централізованих державних фондів. Основні відмінності торкаються пенсійних і страхових відрахувань і ПДВ. Дослідження включає офіційні відрахування працедавця до пенсійного фонду або до фонду страхування співробітників, які з наукової точки зору не є податками.

– Яка нині позиція України в міжнародному рейтингу «Ведення бізнесу»?

У дослідженні «Легкість ведення бізнесу», що опубліковане у 2011 році, Україна посідає 145 місце із 183 країн. Це на 2 пункти вище, аніж у попередньому звіті, де наша держава була 147-ою. Хоча такі показники важко назвати дуже престижними, адже Україна серед країн СНД випередила лише Узбекистан, який на 150 місці. При цьому, наприклад, Білорусь значиться на 68 місці, Російська Федерація – 123-я.

Аналіз свідчить, що зростання загального рейтингу «Легкості ведення бізнесу» України відбулося за рахунок підвищення у рейтингах за кількома категоріями. Зокрема, на 18 пунктів (з 136 місця у 2010 році до 118 місця у 2011 році) зріс рейтинг за категорією «реєстрація підприємств». На 2 пункти (з 181 місця у 2010 році до 179 місця у 2011 році) підвищено категорію «отримання дозволів на будівництво». Водночас знизилися рейтинги за критеріями «реєстрація власності» (на 4 пункти), «кредитування» (на 2 пункти), «захист інтересів» (на 1 пункт) та «ліквідація підприємств» (на 5 пунктів). Але за сукупністю показників ми отримали згаданий результат.

– Проте за категорією «сплата податків», яка є дуже важливою для представників бізнесу, рейтинг України досі залишається без змін…

– Справді, тут поки що хвалитися нічим. На жаль, за рейтингом у категорії «Сплата податків» у звіті-2011, як і в звіті-2010, Україна посідає 181 місце із 183 країн, тобто є заледве не останньою. Замикає список Білорусь, яка посіла 183 місце, а наша найближча сусідка – Російська Федерація, наприклад, вийшла на 105 позицію.

За кількістю платежів, а їх у нас 135, ми маємо 181 місце, за витратами часу – 174-і (657 годин у рік), а за узагальненою ставкою податку – посідаємо 149 місце (55,5% корпоративного прибутку).

– У чому криється причина таких показників?

– Для з’ясування усіх моментів ми й провели експертне дослідження спільно з фахівцями Світового банку. Що виявилося? Так, рейтинг Doing Business-2011 не враховував реформи, що були впроваджені в 2010 та 2011 роках. Для цього рейтингу до уваги брали період з червня 2009 по червень 2010 років. Це період, коли реформування податкової системи було ще на початковому етапі. Рейтинг Doing Business-2012 буде формуватися на основі даних за червень 2010-травень 2011 р. Таким чином, лише частина запроваджених реформ будуть враховані, а частина даних для рейтингу будуть базуватися на попередньому законодавстві та системі адміністрування і будуть враховані в рейтингах наступних років.

Кодифікація податкового законодавства значно зменшила витрати часу платників на пошук та аналіз податкового законодавства. Однак, форми звітності та процедури адміністрування практично не змінилися, а тому знівелювали ефект від впровадження Кодексу за даним показником. В Україні один з найвищих показників витрат часу на дотримання податкового законодавства, що складає 657 годин на рік, та визначає рейтинг України за цим показником на рівні 174 зі 183 країн. Впровадження Податкового кодексу майже не вплинуло на витрати часу платників на дотримання податкового законодавства.

Окремої уваги потребує проблема подачі звітності через електронні засоби зв’язку. Незацікавленість податкової служби в дистанційному спілкуванні з платниками значно затримує ті позитивні зрушення, які впроваджені ПКУ. Та й підприємства мають бути зацікавлені добровільно подавати звітність в електронній формі через Інтернет, або, принаймні, поштою. В цьому випадку необхідно забезпечити їм правові гарантії.

– Що ви пропонуєте?

– Ми запропонували запровадити механізм забезпечення правових гарантій платників у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України….», який зареєстрований у Верховній Раді за №2117 21.03.2011 р. Новації мають на меті не лише скоротити процедуру подачі звітності для платників, а й підвищити продуктивність роботи адміністратора податків, тобто податкової служби. Подані в електронній формі звіти легше перевіряти і на основі цього узагальнювати інформацію. При цьому також не потрібно вручну вводити інформацію до баз даних контролюючих органів. Зокрема, наші експерти пропонують уточнити редакцію п.49.15 ст.49 ПК України, встановивши, що декларація вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п.48.3 та 48.4 ст.48 ПК України, та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Окремою розмовою є положення про плату за землю. Внесення авансових внесків з податку на землю щоквартально (а не щомісячно, як тепер) дасть можливість скоротити кількість платежів у 2012 році до 22 (на 8 платежів). Щоб врегулювати ці питання, знову ж таки розроблені пропозиції зі зміни законодавства. Зокрема, варто викласти в іншій редакції п.п.287.3 та 287.4 ст.287 Податкового кодексу.

Подальшим перспективним напрямом підвищення ефективності системи податкових платежів є реформування системи внесків на соціальне страхування. Наприклад, згідно з рекомендаціями, виробленими спільно з експертами Світового банку, доцільно буде об’єднати платежі за усіма фондами. Для досягнення зменшення кількості платежів з податку на прибуток підприємств згідно з Методологією Світового банку необхідно забезпечити популяризацію електронної форми звітності, що дасть змогу рахувати кількість виплат, наприклад за податком на прибуток, як одну на рік.

У 2010 році звітування до фонду тимчасової втрати працездатності, фонду нещасних випадків та фонду безробіття відбувалося щоквартально, а не щомісячно. Нині цей принцип змінений. Такий підхід має бути врахований у звіті-2012 року, що також дасть змогу поліпшити показники України. Загалом впровадження запропонованих змін дасть змогу скоротити до 2013 року кількість платежів в Україні до 33 та піднятися у рейтингу до 100-го місця за критерієм «кількість платежів».

Значно зменшиться кількість платежів у результаті впорядкування податків та кодифікації податкового законодавства: зі 135 в звіті-2011 року (за розрахунками Світового банку) до 58 в звіті-2012 року, та до 30 платежів в звіті-2013 року (коли проведені реформи увійдуть до обрахунку рейтингу). Тому основним інструментом поліпшення позицій України за категорією «сплата податків» є кількість платежів та адміністрування податків.

– Рейтингові розрахунки проводять ще й за кількістю витраченого часу на дотримання податкового законодавства. Чи проводили ви дослідження, що можна поліпшити у цій сфері?

– Окрім застосування електронної форми звітності та звітування через Інтернет, яке скоротить витрати часу на подачу звітності, необхідно спростити форми звітності, зокрема через спрощення декларації з податку на прибуток підприємств. Це дасть змогу скоротити витрати часу на підготовку звітності. Для цього потрібно привести інформацію, що міститься в додатках до податкової декларації у відповідність з вимогами п.п.72.1.1. ст.72 ПК України.

Підвищення ефективності роботи контролюючих органів через запровадження автоматизованого обігу інформації третіх сторін та забезпечення електронного звіряння даних може усунути потребу в отриманні великих обсягів інформації безпосередньо від самих платників податків. Встановлення тривалішого періоду сплати авансових внесків з даного податку також скоротить час, що витрачається на підготовку та подачу звітності. А впровадження електронної форми звітності до Пенсійного фонду та дистанційне звітування дадуть можливість скоротити одну з найбільших статей з витрат часу. Консолідація та спрощення платежів має супроводжуватися спрощенням форм звітності з Єдиного соціального внеску.

Впровадження усіх пропозицій дасть змогу спростити складність перехідного періоду для платників та не збільшить адміністративне навантаження на них. Незначні зміни часу, необхідного на дотримання податкового законодавства призведуть до того, що Україна зможе піднятися в рейтингу за категорією «витрати часу» хоча б до 168 місця в 2013 році. Важливо, щоб кількість реформ забезпечувала і їх якість, а спрощення ведення бізнесу в Україні, в тому числі і спрощення дотримання податкового законодавства, реально полегшували ведення бізнесу.

– Ви говорили, що рейтинги України також обчислюють за індикатором «ставка оподаткування». Які нововведення намічені тут, щоб можна було стверджувати про підвищення місця нашої держави і за цим критерієм?

– Загальну ставку оподаткування в Україні (55,5%) не можна вважати високою. Для прикладу, загальна ставка оподаткування в Індонезії складає 37,3%; в Румунії – 44,9%; Японії – 48,6%; Швеції – 54,6%. Австрії – 55,5%; Італії – 68,6%. Але для країни, яка має велику кількість податків та складні процедури дотримання податкового законодавства, така ставка не додає привабливості для інвесторів та не робить ведення бізнесу більш комфортним.

З ухваленням Податкового кодексу відбулося зменшення кількості податків та ставок основних податків, очікується зменшення витрат часу на формування податкової звітності та зменшення податкового тиску внаслідок зближення податкового та бухгалтерського обліку та кодифікації податкового законодавства. Також передбачене суттєве зниження ставок основних податків (податок на прибуток та податок на додану вартість), яке буде враховане в розрахунках Світового банку в звітах 2013 року і далі. За нашими розрахунками, загальна ставка оподаткування в Рейтингу-2012 може знизитися до 55,3 % , що забезпечить рейтинг за даним показником на рівні 147 (зараз 149), а загальна ставка оподаткування в Рейтингу-2013 може знизитися до 52,65 %, що забезпечить рейтинг за цим показником на рівні 141.

– Чому при такому значному зниженні ставки податку на прибуток рейтинг загальної ставки оподаткування в Україні підвищиться дуже мало?

– Левову частку податкового навантаження на підприємства в Україні складають внески до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів – 43,2%. Податок на прибуток має частку лише 10,4% . Ставка єдиного соціального внеску, навіть у перспективі не зміниться, а частка податку на прибуток незначна, що не дає змоги суттєво вплинути на загальний показник. Тому основні пропозиції з поліпшення рейтингу України за категорією «сплата податків», спрямовані на критерії «кількість платежів» та «час на дотримання податкового законодавства» і стосуються вони, переважно, адміністрування податків та адміністративних процедур.

Якщо будуть враховані усі надані нами рекомендації, то цілком імовірно, що Україна зможе змінити загальні показники у рейтингу за категорією «Сплата податків». Впровадження Податкового кодексу України дасть змогу піднятися за цим критерієм у рейтингу зі 181 місця, визначеного Світовим банком у 2011 році, до 150 сходинки у 2013 році. А врахування наших пропозицій щодо зменшення кількості платежів та зниження витрат часу платників на дотримання податкового законодавства через удосконалення адміністрування і введення нових положень до Податкового кодексу, поліпшить показники рейтингу до 123 місця.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 червня 2011 року






НІМЕЦЬКІ ЕКСПЕРТИ ОБГОВОРИЛИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ В УКРАЇНІ



Відбулася зустріч фахівців Міністерства фінансів України, Академії фінансового управління та Державної податкової служби з представниками Німецької консультативної групи. Відкриваючи захід, директор Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії фінансового управління Володимир Загородній наголосив на важливості співробітництва з іноземними експертами та необхідності обміну досвідом, консультативній допомозі досвідчених європейських фахівців.

Голова Німецької консультативної групи з питань економічних реформ Рікардо Джуччі говорив про плідність співпраці з Міністерством фінансів України та Академією фінансового управління, підкресливши, що ця співпраця налагоджена завдяки ініціативі президента Академії Тетяні Єфименко. Він ознайомив присутніх з технологією проведення реформ загалом і на прикладі України зокрема, зробивши наголос на необхідності послідовної політики реформування. Про впровадження антикризових заходів у ЄС та Німеччині розповів економіст Німецької консультативної групи Александр Кнут. Про систему розподілу повноважень щодо формування і виконання бюджетів на різних рівнях йшлося у виступі експерта-радника Міністерства фінансів України Матіаса Моргнера.

Учасники зустрічі обговорили низку питань, які стосувалися результатів роботи за новим податковим законодавством, податкової культури загалом. Німецькі експерти ще раз зазначили, що, за їхніми дослідженнями, Податковий кодекс є «гарним кроком уперед» в українському законодавстві. Однак, за словами Рікардо Джуччі, підприємці нарікають на документ, оскільки виявилися проблеми у податковому адмініструванні, зокрема, став відчутнішим тиск податкових органів на сферу бізнесу. З цього експерти зробили висновок, що «поки не буде реформ у податковому адмініструванні, переваги інших кроків будуть непомітними».

У зустрічі взяли участь від Міністерства фінансів України: головний економіст-фінансист відділу оподаткування доходів та майна фізичних осіб Т. Савченко, начальник відділу податку на додану вартість Л. Невінчана, головний економіст-фінансист відділу оподаткування прибутку та майна організацій І. Нестеренко, начальник відділу ресурсних платежів Л. Мельниченко, начальник відділу фінансів в галузях енергетики В. Кукла, начальник відділу з питань валютного регулювання А. Свистун, провідний економіст відділу фінансів соціального захисту населення Г. Турбіна; начальник Управління аналізу бюджету та макроекономічних показників О. Жак О.

Від Академії фінансового управління учасниками були заступник директора Центру наукових фінансово-економічних експертиз С. Сороко, завідувач відділу адміністрування податкових та митних платежів НДФІ Л. Олейнікова, старші наукові співробітники центру наукових та фінансово-економічних експертиз – О. Озерчук, М. Цибізов, відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень – Т. Зінчук, В. Волощенко. Державну податкову службу представляла Т. Єгорова.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

22 червня 2011 року






ПІДПРИЄМЦІ ОТРИМУЮТЬ ВІДПОВІДІ НА НАЙБІЛЬШ ЗЛОБОДЕННІ ЗАПИТАННЯ

Академія фінансового управління спільно з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою України завершує серію регіональних семінарів для платників податків з проблемних питань оподаткування прибутку підприємств.

На них розглядаються такі актуальні питання, як зміни в оподаткуванні прибутку в умовах дії Податкового кодексу України, особливості адміністрування податку на прибуток, спрощену систему бухгалтерського обліку для малих підприємств, порядок складання декларації з податку на прибуток за даними бухобліку, бухоблік як інформаційну базу оподаткування прибутку підприємств та інші аспекти, які стосуються застосування нового податкового законодавства.

Заходи вже відбулися у Києві, Львові, Харкові. Кожен із семінарів збирав понад 500 учасників. На черзі – Сімферополь, де зберуться підприємці та податківці, щоб ознайомитися з новаціями законодавства та навчитися правильно застосовувати на практиці нові податкові норми.

Як повідомив директор Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії фінансового управління Володимир Загородній, за результатами кожного із семінарів опрацьовували по 250-300 запитань. У підсумку Академією фінансового управління підготовлено відповіді на найбільш поширені запитання підприємців стосовно практичного застосування норм Податкового кодексу.

Матеріали, де зібрані пояснення стосовно різноманітних моментів оподаткування прибутку в умовах дії Податкового кодексу, розповсюджуються серед учасників семінарів, а також розміщені на сайті Академії фінансового управління, де з ними може ознайомитися кожен бажаючий. Широка інформаційна кампанія організована на виконання урядових заходів щодо реалізації Програми економічних реформ та імплементації Бюджетного та Податкового кодексів України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 червня 2011 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003