МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3061897
 
 
   

РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОБГОВОРЕНО НА СЕМІНАРІ

Науково-методологічний семінар «Регулювання фінансової системи України в умовах економічного зростання» відбувся в ДННУ «Академія фінансового управління». У ньому взяли участь провідні вчені, наукові співробітники відділів фінансових ринків, економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень, макроекономічного регулювання Академії фінансового управління, аспіранти та здобувачі наукового ступеня.

Семінар організований на виконання наказу Академії «Про заходи щодо активізації роботи докторантів, аспірантів і здобувачів наукового ступеня» від 06.06.2012 №33-од. Юридичною підставою для організації такого заходу є Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 309. Згідно з Наказом Академії поставлено завдання переглянути плани дисертаційних досліджень, привести їх у відповідність до актуальних завдань реформування сфери державних фінансів, визначених Програмою економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження зазначеної Програми, тематикою наукових досліджень Академії. Відповідно до цих програмних документів було внесено відповідні зміни в індивідуальні плани роботи докторантів, аспірантів, здобувачів.

Про свою діяльність та результати, отримані в ході проведення досліджень, поінформували 17 аспірантів і здобувачів наукового ступеня. Вони, зокрема, ділилися баченням основних проблем, поставлених у дослідженнях, та можливими шляхами їх розв’язання, зазначали свою участь у наукових конференціях, семінарах, повідомляли про фахові публікації з проблематики. Завідувач відділу фінансових ринків відділення розвитку та конкурентоспроможності фінансового сектору ДННУ «Академія фінансового управління», доктор наук з державного управління, доцент Ольга Михайлівна Іваницька, завідувач відділу економічно-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Валентина Леонідівна Плескач, завідувач відділу макроекономічного регулювання відділення управління державними фінансами ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Людмила Григорівна Шемаєва, провідний науковий співробітник відділу макроекономічного регулювання, доктор економічних наук, професор Яків Якович Дьяченко надали експертні оцінки дисертаційним дослідженням та поділилися власними міркуваннями щодо методів та інструментів підвищення якості проведення дисертаційних досліджень.

Учасники семінару дійшли висновку щодо необхідності оптимізації організаційно-дослідного процесу та підвищення рівня практичного спрямування результатів дисертаційних досліджень.

18 червня 2012 року






УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

Держава повинна виважено підійти до формування концептуальних основ формування організованого сегменту ринку цінних паперів, чітко визначити завдання та пріоритети розвитку біржової діяльності. Про основні концептуальні положення розвитку біржової діяльності в Україні в умовах інтернаціоналізації фінансової діяльності розмірковує завідувач відділу фінансових ринків відділення розвитку та конкурентоспроможності фінансового сектору Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор наук з державного управління, доцент Ольга Михайлівна Іваницька.

– Які б ви виділили основні віхи розвитку організованого фондового ринку України за попередній час?

– Найпомітнішим було зростання обсягів торгівлі на фондовому ринку України. За останні 10 років він зріс майже у 15 разів, а впродовж першого півріччя 2011 року порівняно з відповідним періодом 2010 року обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився майже у 2,5 раза (або на 66,70 млрд грн. порівняно з першим півріччям 2010 року – 46,93 млрд грн.) Зростання обсягів торгів на фондовому ринку можна пояснити збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що інвестуються в цінні папери українських емітентів як вітчизняними, так і іноземними інвесторами, а також зростанням вартості цінних паперів емітентів, з якими укладались угоди.

Збільшилася частка організаторів торгів на первинному і вторинному ринках: частка біржового ринку загалом підвищилася до 20,6%. Упродовж першого півріччя 2011 р. обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі зріс майже у 2,5 рази (на 66,7 млрд грн). У першому півріччі 2011 р. частка державних облігацій склала майже 35% обсягу біржових контрактів з цінними паперами, що свідчить про активізацію державних зусиль з надходження коштів до Державного бюджету України.

Найбільші обсяги виконаних біржових контрактів у 2010 році були зафіксовані з облігаціями внутрішньої державної позики – 60,86 млрд. грн. (46,39% загального обсягу) та з акціями – 52,71 млрд. грн. (40,17%). Ситуація майже не змінилась у І-му півріччі 2011 р.: частка державних облігацій в загальному обсязі виконаних контрактів становила 41,5% (причому, на первинному ринку більше 98%), а частка акцій – 30,7% (на вторинному ринку – більше 41%).

У розрізі сукупного обсягу операцій з цінними паперами в Україні традиційно найбільша частка належить виконанню контрактів з акціями, ОВДП та векселями. Зокрема, у четвертому кварталі 2010 року вони склали відповідно 33,5%, 30,0% та 20,42% від загального обсягу виконаних контрактів. Вартість проданих інвестиційних сертифікатів склала більше 36 млрд. грн., або 7,2% . У 2010 році спостерігалося відчутне пожвавлення динаміки вартості цінних паперів: абсолютна капіталізація зросла на 75%, а відносна – на 7,35 відсоткових пункти.

– Чи достатньою мірою ринок приваблює фізичних осіб як інвесторів?

– На фондовому ринку поступово зростає роль і значення приватних інвесторів. Зокрема, кількість рахунків фізичних осіб на Українській біржі з початку 2011 року збільшилася на 1 тис. – до 6 тис., а до кінця року цей показник, за прогнозами експертів, має сягнути 10 тис. Частка приватних інвесторів у загальному обсязі угод із цінними паперами на біржі дорівнює 25%, а в загальній кількості угод – 40-45%. На строковому ринку ці показники становлять 35 та 45-50% відповідно. На ПФТС число фізосіб-трейдерів становить майже 5 тисяч осіб. Безперечно, така динаміка залучення фізичних осіб до біржової торгівлі є незадовільною: акумулювання ринком вільних грошових коштів, які перебувають на руках у населення, відбувається в недостатньому обсязі.

– Які негативні моменти розвитку фондового ринку Ви могли б відзначити?

– На ринку помітна значна волатильність ринку, відсутність стабільності його роботи. Це, у свою чергу, вказує на слабку безпеку організованого фондового ринку. А загалом стан вітчизняного ринку цінних паперів характеризується незначною інвестиційною роллю (мала частка загального обсягу емісії здійснюється з метою залучення грошових коштів); низьким рівнем капіталізації фондового ринку порівняно з розвиненими економіками; надмірною часткою торгівлі на неорганізованому ринку; низьким рівнем ліквідності фондового ринку; відсутністю потужних інституційних інвесторів; зависокою ставкою доходності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та значною часткою нерезидентів, що їх тримають; низькою активністю інвесторів-фізичних осіб.

Значною залишається частка банків на біржі. За період 2-4 кварталів 2010 року в загальній структурі торговців банки посідають в середньому 23,1% від загального обсягу операцій, інвестиційні компанії – 21,9%. Якщо за обсягами договорів банки займають друге місце, то за їхньою кількістю, яка відповідає такому обсягу, – останнє. Це свідчить про більшу середню вартість кожного конкретного договору з продажу цінних паперів.

– Який висновок з цього можна зробити?

– Цілком очевидно, що на фондовому ринку спостерігається нерівномірна активність різних організаторів торгівлі. Активізація операцій на біржових майданчиках суттєво залежить від зовнішнього фінансування, зокрема, російського капіталу, помітна децентралізація фондової торгівлі. Можна констатувати також те, що недостатній рівень прозорості ринку та недосконалість інформаційного забезпечення позначається на роботі організаторів. На мій погляд, надто велику частку біржових операцій проводять банки. На стані біржових операцій також негативно відображається відсутність розвиненої централізованої депозитарної системи.

Водночас, розвиток ринку цінних паперів має принципове значення для створення реальної ринкової економіки, оптимізації структурних перетворень і формування бази для розвитку внутрішнього інвестування. Це при тому, що ринки цінних паперів є найбільш залежними від змін світової кон’юнктури ринку, відчутні до кризових явищ в економіці та часом є їх каталізаторами, створюють найбільші загрози для надмірного збільшення віртуальної економіки та появи фінансових «бульбашок». Отже, подолання деяких негараздів напряму залежить від прийняття державних рішень у цій сфері.

Державна політика регулювання біржової діяльності в України як складова державної управлінської системи потребує нових ефективних механізмів формування та розвитку фондового ринку. Відсутність ефективної системи регулювання біржового ринку, повільне проведення структурних та фінансових реформ, а також модернізація технологій біржової торгівлі в умовах зростання національної економіки призводять до нівелювання ролі фондових ринків як вагомого фактора економічного зростання, неефективного використання фінансового потенціалу внутрішнього ринку та його ресурсів.

Тому вважаю, що нині назріла необхідність розробки Концепції удосконалення функціонування біржової торгівлі цінними паперами.

– На розв’язання яких проблем має бути спрямована Концепція?

– Концепція удосконалення функціонування біржової торгівлі цінними паперами насамперед має бути спрямована на забезпечення удосконалення біржової торгівлі цінними паперами в Україні та її регулювання. Нині існує ціла низка зовнішніх та внутрішніх факторів, які стримують розвиток ринку цінних паперів. Серед них, зокрема, відсутність компенсаційних схем захисту прав інвесторів фондового ринку; нерозвиненість окремих інструментів фондового ринку, притаманних розвиненим економікам, зокрема, похідних цінних паперів. Існує потреба у кардинальному оновленні інституціонального підґрунтя для подальшого розвитку фондового ринку, зокрема, розвитку єдиних правил і стандартів біржової діяльності, досягнення високого рівня конкурентності між учасниками ринку.

Негативним тлом для розвитку ринку цінних паперів є незначний рівень активності фізичних осіб на ринку, низький рівень інформованості населення щодо можливостей біржової торгівлі; недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування; незначна кількість компаній з високим рівнем інвестиційних можливостей; недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення оцінки ризиків, застосування моделей ціноутворення і вироблення стратегічних напрямів розвитку ринку. Не сприяють процесу такі фактори як високий рівень волатильності ринку та його залежності від зовнішніх шоків; завеликий обсяг позабіржової торгівлі; високий рівень трансакційних витрат; а також слабка матеріально-технічна база проведення торгів. Всі ці проблеми та напрями їх розв’язання мають бути відображені в цьому документі.

– Які основні положення Концепції?

– Мета Концепції – визначення основних концептуальних засад формування нової парадигми функціонування фондового ринку та забезпечення розвитку біржової торгівлі в Україні. Серед завдань, які потрібно вирішити, я б виділила, насамперед, підвищення ефективності нагляду та регулювання фондового ринку, рівня безпеки, а також ефективності функціонування систем розрахунку та клірингу; забезпечення прозорості та зрозумілості цін на послуги та продукти фондового ринку; іммобілізації та дематеріалізації цінних паперів; полегшення системи взаємодоступу між українським фондовими організаціями та світовими структурами, підвищення свободи вибору учасників фондового ринку

Реалізація Концепції має передбачати досягнення високих показників безпеки випуску, зберігання та трансферу цінних паперів; запровадження основних норм міжнародного Кодексу проведення клірингу та розрахунків; збільшення операційних потужностей для забезпечення всіх відповідних вимог. Варто залучати фізичних осіб для здійснення операцій на фондовому ринку; зменшувати трансакційні витрати; підвищувати рівень капіталізації ринку та доступу на ринок ІСІ.

Державна політика розвитку біржової діяльності реалізовуватиметься за кількома напрямами, які включатимуть підвищення захисту інвесторів, удосконалення системи ліцензування біржової та посередницької діяльності; сприяння розвитку технічної бази проведення торгів, впровадження нових інформаційних технологій; посилення ролі Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку в здійсненні регулювання та пруденційного нагляду, розвиток форм і засад саморегулювання; залучення ІСІ та інвесторів-фізичних осіб до операцій на фондовому ринку; посилення відповідальності за розголошення інсайдерської чи конфіденційної інформації, подолання явища інформаційної асиметрії, запобігання маніпулюванню ринком.

– На досягнення яких основних результатів має бути спрямована Концепція?

– Вважаю, що впровадження Концепції має бути спрямоване на активізацію руху капіталів на території України; захисту прав інвесторів; відповідність міжнародним нормам і стандартам біржової діяльності; підвищення рівня прозорості діяльності учасників біржового ринку; економії витрат; досягнення несуперечливості техніко-технологічної платформи проведення біржової торгівлі платформам інших країн. Передусім, має бути підвищена ефективність державного регулювання та нагляду за біржовою діяльністю; рівень конкурентності та наукової обґрунтованості прийняття управлінських рішень.

– Що потрібно зробити для реалізації Концепції?

– Щоб підвищити захист інтересів інвесторів та удосконалити систему ліцензування біржової та посередницької діяльності, потрібно, насамперед, створити Фонд гарантування вкладів інвесторів та захисту їхніх прав; удосконалити порядок ліцензування діяльності учасників фондового ринку, зокрема брокерів, посередників, інших операторів ринку; розробити інституціональні основи взаємодії державних органів і саморегулівних організацій у напрямі вдосконалення діяльності на біржовому ринку страховиків, підвищити вимоги до джерел формування статутного капіталу. Необхідно також запровадити методику оцінки ділової репутації учасників фондового ринку; удосконалити моніторинг діяльності учасників ринку та посилити контроль за дотриманням ними загальноприйнятих вимог і стандартів діяльності на фондовому ринку та систему пруденційного нагляду і контролю за ризиками в цій сфері; привести у відповідність нормативно-правову базу регулювання діяльності учасників фондового ринку.

Для сприяння розвитку технічної бази проведення торгів, на мою думку, необхідно запровадити систему T2S (TARGET2-Securities) як ІТ-платформу для торгівлі облігаціями та акціями, для інтеграції та гармонізації розрахунків на ринку цінних паперів в Європі; удосконалити комунікативну систему взаємодії між центральним депозитарієм ті іншими депозитаріями, а також реєстраторами, зберігачами та операторами ринку; забезпечити ухвалення норм міжнародного Кодексу проведення клірингу та розрахунків; удосконалити інформаційно-технічне забезпечення on-line режиму проведення торгів.

При цьому обов’язково потрібне законодавче забезпечення обігу різних інструментів фондового ринку. Думаю, що необхідно ухвалити Закон України «Про похідні цінні інструменти»; розробити законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»» в частині впровадження в обіг нових інструментів (зокрема, spin off, strips тощо) та ухвалити його в найближчому часі. Загалом слід забезпечити подальшу адаптацію законодавства України у сфері обігу цінних паперів до законодавства Європейського Союзу та запровадити стимулюючу податкову політику для розвитку ринку деривативів та інших інноваційних інструментів фондового ринку.

Для посилення ролі Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку(НКЦПФР) у здійсненні регулювання та пруденційного нагляду, розвитку форм і засад саморегулювання на фондовому ринку варто передбачити можливість фінансової автономності її діяльності; розробити засади та сприяти підвищенню рівня взаємодії Комісії з іншими регуляторами фінансового ринку, Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів України, міністерствами та відомствами; визначити засади забезпечення конкуренції на фондовому ринку; сприяти концентрації фондового ринку шляхом здійснення операцій ліквідації, злиття та поглинання недієздатних організаторів торгівлі; розробити законопроект і ухвалити Закон України «Про саморегулівні організації на ринку цінних паперів».

Щоб залучити ІСІ та інвесторів-фізичних осіб до операцій на фондовому ринку, потрібно буде запровадити стимулюючу податкову політику для залучення фізичних осіб на фондовий ринок; передбачити умови кредитування фізичних осіб для здійснення операцій на ринку цінних паперів; сприяти розвитку Інтернет-трейдингу, посилити контроль за легітимністю здійснення фондових операцій на цій платформі; запровадити посаду омбудсмена фондового ринку для поліпшення роботи зі зверненнями громадян; визначити вимоги до оприлюднення інформації стосовно діяльності учасників і посередників фондового ринку в електронних і друкованих засобах масової інформації; визначити нові вимоги щодо діяльності ІСІ на фондовому ринку.

Потрібно забезпечити також посилення відповідальності за розголошення інсайдерської чи конфіденційної інформації, вжити заходів щодо подолання явища інформаційної асиметрії, запобігання маніпулюванню ринком. У цьому сегменті слід встановити порядок оприлюднення інформації про результати торгів на організаторах біржової торгівлі; сприяти виконанню норм чинного законодавства та забезпечити приведення у відповідність вимог посилення відповідальності за розголошення інсайдерської інформації відповідно до міжнародних стандартів; розробити державну цільову програму інформування усіх учасників ринку про форми й інструменти маніпулювання ринком.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 червня 2012 року






НАВЧАЛЬНІ ПРОЕКТИ АКАДЕМІЇ – ЕФЕКТИВНЕ НАУКОВЕ СУПРОВОДЖЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ

Протягом першого півріччя 2012 року в Державній навчально-науковій установі «Академія фінансового управління» здійснюється підготовка, наукове супроводження і забезпечення заходів з наукового супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики. Зокрема здійснювалася координація та організація проведення навчання державних службовців центрального апарату Міністерства фінансів України в рамках проекту «Підвищення кваліфікації державних службовців у сфері державних фінансів» (KGS08/UA/4/1), який виконується в рамках надання міжнародної технічної допомоги відповідно до угоди між Міністерством фінансів України та Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Накопичений в Академії досвід проведення навчання на базі інтеграції результатів науково-дослідних робіт у сфері державних фінансів та забезпечення наукового супроводження прийняття управлінських рішень сприяли розгляду корисних та актуальних питань протягом двох пілотних тренінгів, які відбулися за активної участі викладачів з Міністерства фінансів України, Академії фінансового управління, Національної академії державного управління при Президентові України, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної служби України з питань захисту персональних даних, Національної академії фінансів та економіки (Нідерланди). Слухачі курсів високо оцінили науково-методичну та навчально-організаційну роботу з реалізації заходів трьох перших етапів Проекту. У подальшому Проект має здійснюватися в напрямі забезпечення постійно-діючих курсів підвищення кваліфікації для державних службовців у сфері державних фінансів.

Разом з тим, на виконання пп. 19, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1379 «Про затвердження плану заходів на 2012 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», згідно з Положенням про організацію навчання та підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, проведено навчання, а також перевірка організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

До фахового спілкування та проведення обговорень у форматі «круглого столу» для розгляду актуальних питань фінансово-бюджетної політики було залучено викладачів вищих навчальних закладів України, які спільно із науковцями Академії обговорювали питання подальшого проведення економічних реформ в контексті Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 травня 2012 року






В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІДБУЛАСЯ НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З НАГОДИ ДНЯ НАУКИ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України 17-18 травня 2012 року провела науково-практичну конференцію «Актуальні питання фінансової та бюджетно-податкової політики в контексті реалізації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки». Захід присвячений Дню науки – професійному святу працівників науки України, яке щорічно відзначається у третю суботу травня.

До учасників конференції з вітальним словом звернулася президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Тетяна Іванівна Єфименко. Вона відкрила пленарне засідання доповіддю про роль фінансової науки в реформуванні економіки України. Про ризики і перспективи розвитку фінансової системи України у 2012 році розповів перший віце-президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Степанович Власюк.

З міжнародним досвідом формування середньострокової бюджетної політики присутніх ознайомив віце-президент Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Сергій Леонідович Лондар.

Актуальні проблеми оподаткування в Україні висвітлила заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Алла Михайлівна Соколовська.

Завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, старший науковий співробітник, заслужений економіст України Олександр Олексійович Любіч проаналізував питання координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики умовах кризи.

Про ІТ-рішення аналізу та прогнозування макропоказників при розробці стратегії соціально-економічного розвитку розповіла завідувач відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Валентина Леонідівна Плескач.

У рамках роботи конференції відбулося чотири секційні засідання, у ході яких провели дискусію з актуальних питань бюджетної політики та державних фінансів. Керівниками секції «Бюджетно-податкова політика в контексті реалізації економічних реформ» виступили Почесний директор Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», кандидат економічних наук, професор, заслужений економіст України Григорій Олександрович П’ятаченко та завідувач відділу державних фінансів Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Василь Павлович Кудряшов.

Секцію «Середньострокове бюджетне планування і прогнозування» очолювали завідувач відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Валентина Леонідівна Плескач та старший науковий співробітник відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки Науково-дослідного фінансового інституту, кандидат економічних наук Василь Йосифович Башко.

Cекцією «Тенденції розвитку бухгалтерського обліку, фінансової звітності, державного контролю та аудиту» керував завідувач відділу методології бухгалтерського обліку Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», кандидат економічних наук, доцент Микола Григорович Гайдай.

Упродовж двох днів роботи на конференції заслухано понад сто виступів співробітників Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства надзвичайних ситуацій, Державної служби фінансового моніторингу, науковців Академії фінансового управління та їхніх колег з низки профільних вищих навчальних закладів України, зокрема, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету, Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі. За підсумком дискусії її учасники ухвалили рекомендації конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 травня 2012 року






ЕЛЕКТРОННЕ БЮДЖЕТУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ − ВИКЛИК ЧАСУ


Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в усі сфери суспільного життя, діяльність органів державної влади (ОДВ) та органів місцевого самоврядування стали одним із пріоритетних напрямів державної політики. Завідувач відділу економічно-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень ДННУ “Академія фінансового управління”, доктор економічних наук, професор Валентина Леонідівна Плескач розповіла про останні напрацювання у цьому плані.

– Важливим аспектом реформування системи державного управління в Україні є підвищення рівня інформатизації органів держуправління, – підкреслює Валентина Леонідівна. – Одним із кроків у цьому напрямі є ратифікована Верховною Радою України у вересні 2008 р. Угода про реалізацію Проекту модернізації державних фінансів між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Частиною 2 Проекту модернізації державних фінансів передбачено впровадження інтегрованої системи управління державними фінансами (СУДФ). Проект передбачає інтеграцію автоматизованих інформаційних систем Міністерства фінансів, Державної казначейської служби України (ДКСУ) та Державної фінансової інспекції України (ДФІУ) з метою створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами на базі єдиної апаратної і програмної платформи. СУДФ слугуватиме основою для всіх процесів управління державними фінансами та функціонуватиме в поєднанні з системами збору надходжень до бюджету. Внутрішніми користувачами СУДФ будуть Мінфін, ДКСУ та ДФІУ; зовнішніми – галузеві міністерства та інші органи виконавчої влади.

Робота у рамках цієї системи гарантує відповідність бюджету основним пріоритетним завданням державної політики через значнішу інтеграцію процесів в контексті середньострокового бюджетного планування і складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, а також надання повної актуальної інформації, необхідної для обговорення та аналізу бюджету у Верховній Раді, та й у суспільстві загалом. Як перевагу при впровадженні СУДФ можна виділити зменшення на 20 % часу, потрібного для отримання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, підвищення прозорості та надійності фінансової звітності в державному секторі завдяки приведенню її у відповідність до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та вимог ЄС, повну інтеграцію та інституціоналізацію середньострокового бюджетного планування.

Передбачається, що співкористувачів системи з безпосереднім он-лайновим доступом до різних модулів буде приблизно 11500 осіб. Очікується, що загальна кількість зовнішніх користувачів системи (розпорядників коштів, місцевих фінуправлінь, органів місцевої влади тощо) буде 50 тис. осіб.

Окрім цього, відбудеться посилення процедур для середньострокового планування видатків, розроблення прогнозу доходу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, управління державним боргом на середньострокову перспективу, поліпшення управління державними грошовими коштами та позиковими коштами міжнародних фінансових організацій. Звітування перед громадськістю у процесі складання, розгляду та затвердження бюджетів, їхнього виконання, контролю та затвердження звітів стане прозорішим, а реформування державного внутрішнього фінансового контролю відбуватиметься відповідно до міжнародних стандартів. Такий підхід приведе до підвищення якості управління фінансовими ресурсами, звітів про виконання державного бюджету.

– Чи можете деталізувати, що собою представляє Система управління державними фінансами?

– СУДФ − це програмний продукт, заснований на web-технологіях, як сукупність спеціалізованого прикладного програмного забезпечення та промислового програмного продукту світового рівня. Він призначений для автоматизації бізнес-процесів формування проекту державного бюджету, внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет», складання розпису державного бюджету, внесення змін до розпису та виконання державного бюджету.

Невідкладним завданням на етапі проектування інформаційної системи має стати розробка інфологічної моделі системи управління державними фінансами, де базовою складовою інформаційної інфраструктури є «каркас» фінансової системи держави на основі новітніх ІКТ (портальне рішення, що забезпечуватиме єдиний інформаційний простір системи державних фінансів із відповідним електронним документообігом та системою нормативно-довідкової інформації).

Іншими цілями СУДФ є посилення прозорості та керованості процесом управління державними фінансами шляхом використання сучасних адаптивних інформаційних технологій, оптимізація автоматизованих процесів управління державним бюджетом країни, поліпшення інформаційної взаємодії учасників бюджетного процесу, забезпечення оперативності та точності отримання фінансової інформації та її завантаження в єдине сховище даних, а також розвиток автоматизації процесів створення аналітичної бюджетної звітності шляхом впровадження інструментальних засобів, орієнтованих на кінцевого користувача, усунення залежності співробітників Мінфіну від ІТ-спеціалістів у частині адаптації системи до змін бюджетного процесу, класифікаторів, аналітичних форм та інших аспектів роботи користувачів.

СУДФ призначена також для забезпечення підтримки всіх фінансових операцій; збору точних, оперативних, повних, достовірних та несуперечливих відомостей про всі фінансові події; забезпечення адекватної звітності; підтримки рішень з політики, що ухвалюються в апараті державного управління та у відомствах. Надійна система інформаційного обміну між підрозділами центральних органів, інших організацій, що мають пряме чи опосередковане відношення до державних фінансів, дасть змогу використовувати сучасні технології для ефективного вертикального обміну інформацією між фінансовими органами всіх рівнів, забезпечення єдиної фінансової політики в країні, моніторингу виконання бюджету, оптимального управління рухом державних фінансових потоків. А прозорість бюджету, відкритість виконання бюджетного процесу, зрозумілість і доступність інформації з питань бюджетно-податкової політики в умовах процесів глобалізації, сприятливого зовнішньополітичного курсу країни здатна значно вплинути на підвищення інвестиційного клімату в Україні, доступу до міжнародних фінансових ринків на сприятливіших умовах.

– Чи є зацікавленість такими проектами в інших країнах?

– Подібний експеримент втілюється у Російській Федерації. Затвердження Концепції створення й розвитку інтегрованої інформаційної системи управління фінансами «Електронний бюджет» РФ реалізується під патронатом Урядової комісії з впровадження ІКТ. Враховуючи міжвідомчий характер питань, участь у цій роботі беруть також Міністерство економічного розвитку, Міністерство зв’язку і масових комунікацій, Міністерство охорони здоров’я й соціального розвитку РФ та інші органи, що входять у систему управління фінансами. Оператором системи визначено Федеральне казначейство РФ.

Концепція базується на світовому досвіді реалізації систем управління фінансами. Світовий банк допоміг розробникам інтегрованої інформаційної системи управління фінансами на основі вивчення найкращого світового досвіду втілити оптимізовану структуру системи управління фінансами на основі інфологічної концептуальної моделі, що використовується в 51-ій країні.

Російська Федерація має намір забезпечити цілковиту прозорість фінансово-господарської діяльності в частині обліку державних фінансових активів і зобов’язань. При цьому, оскільки більшість громадян не замислюється над фінансовою інформацією та не може її інтерпретувати, інформація про обсяг здійснених видатків надається з прив’язкою до досягнутих результатів.

Головним завданням системи “Електронний бюджет” є створення таких інформаційних ресурсів, які нададуть можливість уряду забезпечити ефективне управління державними й суспільними фінансами; експертам у цій сфері – порівнювати ефективність діяльності державних установ і тих організацій, які використовують бюджетні кошти; контролерам і аудиторам – перейти на новий рівень своєї діяльності, визначаючи за допомогою результативних показників (витрат, продуктивності, ефективності, якості); громадянам – отримувати різноманітну адекватну, актуалізовану за структурою й змістом бюджетну інформацію.

Створення інтегрованої інформаційної системи управління суспільними фінансами “Електронний бюджет” передбачає переведення всіх носіїв фінансової інформації в електронний вигляд; повне забезпечення електронного документообігу фінансових даних; організацію умов для ведення бухгалтерського обліку в електронному вигляді для всіх учасників бюджетного процесу з використанням портальних рішень, єдиних реєстрів, класифікаторів і довідників; інтеграцію інформації про фінансові ресурси й цілі на всіх етапах бюджетного процесу − від складання бюджету до надання звітності парламенту.

Функціонально структура системи “Електронний бюджет” охоплюватиме всі предметні сфери управління державними фінансами та включатиме 12 підсистем: ведення реєстрів; бюджетного планування; управління доходами; управління боргом і фінансовими активами; управління грошовими коштами; управління видатками; управління закупівлями; управління нефінансовими активами; управління кадровими ресурсами; обліку та звітності; фінансового контролю; інформаційно-аналітичного забезпечення, а також єдиний портал бюджетної системи Російської Федерації. Вони використовуватимуться у федеральних органах виконавчої влади, державних установах та надаватимуться як сервіс суб’єктам РФ і муніципалітетам.

З метою забезпечення достовірності інформації, оперативності й прозорості діяльності передбачається інформаційна взаємодія системи “Електронний бюджет” із зовнішніми інформаційними системами. Це дасть змогу сформувати інтегроване інформаційне середовище у сфері управління суспільними фінансами.

При створенні та розвитку системи “Електронний бюджет” пропонується орієнтуватися на використання результатів інформатизації, досягнутих органами державної влади й місцевого самоврядування, а також виключити дублювання прикладних та інфраструктурних рішень, які реалізовані в рамках уведених у промислову експлуатацію систем і елементів електронного уряду.

Концепція створення й розвитку системи “Електронний бюджет” передбачає п’ятирічний термін реалізації. На сьогодні урядовою комісією з упровадження інформаційних технологій у діяльність державних органів і органів місцевого самоврядування схвалено загальний план робіт до 2015 р. та деталізований план першого етапу (2011–2012 рр.). На цьому етапі буде сформовано структуру управління, розроблено основні вимоги до системи, проведено комплексне проектування, а також розроблено й передано в дослідну експлуатацію шість підсистем: ведення реєстрів, обліку і звітності, управління закупівлями, кадровими ресурсами, нефінансовими активами та інформаційно-аналітична підсистема. Ще за трьома підсистемами (бюджетного планування, управління видатками й грошовими коштами) передбачено здійснити проектування, потім буде введено в експлуатацію єдиний портал бюджетної системи Російської Федерації.

На другому етапі (в 2013 р.) підсистеми першої черги будуть передані в промислову експлуатацію на рівні пілотних органів державної влади РФ і низки регіональних суб’єктів. Упровадження системи “Електронний бюджет” у федеральних органах виконавчої влади проходитиме за окремим графіком. Із 2014 р. планується передача в промислову експлуатацію підсистем бюджетного планування, управління видатками й грошовими коштами, а з 2015 р. − підсистем управління доходами, боргом, фінансовими активами та фінансового контролю.

За підсумками впровадження системи “Електронний бюджет” Міністерство фінансів РФ сподівається досягти таких результатів:

− вийти на інтегральний показник прозорості інформації про державні фінанси (Open Budget Index) щонайменше 70 балів;

− довести частку документообігу у фінансово-господарській діяльності федеральних організацій сектору державного управління як мінімум до 70 %;

− зменшити час обробки фінансової й управлінської документації федеральних організацій сектору держуправління на 30 %;

− скоротити терміни формування всіх видів фінансової й управлінської звітності федеральних організацій сектору держуправління в 1,5 раза;

− довести частку інформації, що розміщується на єдиному порталі бюджетної системи РФ (www.budget.gov.ru) в режимі реального часу, до 100 %;

- забезпечити можливість доступу до роботи в системі “Електронний бюджет”.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 травня 2012 року








ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МСФЗ В УКРАЇНІ РОЗГЛЯНУТО НА КРУГЛОМУ СТОЛІ


Круглий стіл «Запровадження МСФЗ в Україні: проблемні питання та шляхи їх вирішення» відбувся 27 квітня 2012 року в Українському союзі промисловців і підприємців. Організаторами заходу виступили Український союз промисловців та підприємців та ДННУ «Академія фінансового управління».

Вітаючи учасників зібрання, президент ДННУ «Академія фінансового управління», Голова методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, член-кореспондент НАНУ, заслужений економіст України Тетяна Іванівна Єфименко підкреслила важливість обговорюваної тематики і закликала присутніх до співробітництва. Заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління з наукової роботи, заступник голови Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, доктор економічних наук, професор Людмила Геннадіївна Ловінська наголосила, що для України запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності на підставі міжнародного досвіду для України є важливим кроком вперед.

Виконавчий директор ФПБАУ Валентина Легка висвітлила тему «МСФЗ – нова філософія ведення бізнесу». Головний бухгалтер Національного банку України Богдан Лукашевич розповів про досвід НБУ з введення МСФЗ в банківській системі України. Заступник Голови правління ПАТ «Креді Агріколь Банк», Голова комітету з оподаткування та бухгалтерського обліку Незалежної Асоціації Банків України (НАБУ) Євгенія Чемерис окреслила позицію комерційних банків та їхні проблеми при запровадженні МСФЗ в Україні.

Присутні погоджувалися з тим, що введення міжнародних стандартів бухгалтерської звітності є дуже важливим. Цього чекали підприємства, що працюють на міжнародному рівні, адже вони тепер звітуватимуть за зрозумілими для іноземних інвесторів правилами. При цьому однією з проблем впровадження фінансової звітності за МСФЗ учасники круглого столу називали відсутність коштів у підприємств на навчання тих, хто відповідає за звітність, або ж небажання керівників заохочувати перенавчання фахівців. Йшлося також про те, що випускники вищих навчальних закладів, які оволодівали бухгалтерською професією, мусять володіти міжнародними стандартами фінансової звітності.

Під час круглого столу наголошувалося, що Міністерством фінансів спільно з Проектом розвитку фінансового сектору (FINREP) створено спеціалізований інформаційний ресурс щодо застосування МСФЗ. Адреса сайту – www.msfz.minfin.gov.ua. Мета сайту – вільний і безоплатний доступ суб’єктів господарювання бухгалтерів-практиків та студентів до найкращої практики застосування МСФЗ. Для наповнення Інтернет-ресурсу актуальною інформацією, корисною для користувачів, професійним громадським організаціям бухгалтерів та аудиторів, підписантам Меморандумів, запропоновано надати його адміністратору цікаві матеріали для редагування і подальшого розміщення із забезпеченням дотримання авторських прав і оприлюдненням джерел отримання. Ця пропозиція спільно з іншими увійшла до резолюції круглого столу, ухваленої за підсумком засідання.

Присутні погодилися, що розпочатий за ініціативи Уряду України перехід до прямого використання Міжнародних стандартів фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховими компаніями та іншими суб’єктами господарювання є черговим етапом модернізації національної системи інформаційного забезпечення державного і корпоративного управління з метою посилення його ефективності, прозорості та підзвітності. Це сприятиме адаптації вітчизняного законодавства та практики до норм Європейського Союзу.

Учасники зібрання схвалили проведену Міністерством фінансів України підготовчу роботу до переходу на МСФЗ. Це, зокрема, налагодження офіційної взаємодії з Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, укладення угоди щодо отримання актуальних редакцій текстів МСФЗ для їхнього перекладу українською мовою, проектів нових МСФЗ для обговорення і подання пропозицій фахівців тощо.

З метою подальшого сприяння складачам фінансової звітності за МСФЗ та підтримки процесу запровадження МСФЗ запропоновано здійснити низку заходів. Серед них – проведення публічних слухань (круглі столи, конференції тощо) в регіонах України із залученням широкого кола зацікавлених осіб, включаючи представників Державної податкової служби України, Фонду державного майна України, Державної служби статистики України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, національних регуляторів.

Для реалізації заходів, передбачених Меморандумом про співробітництво та координацію дій щодо застосування в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності від 23 лютого 2012 року, учасники зібрання запропонували створити при ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України професійну Робочу групу експертів для вирішення актуальних практичних питань застосування МСФЗ за участю представників державних органів та професійних громадських організацій – підписантів Меморандуму та інших зацікавлених осіб. Українському союзу промисловців та підприємців запропоновано провести семінари для керівників та головних бухгалтерів підприємств-членів союзу з питань переходу на МСФЗ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 квітня 2012 року






ЗАКОНОДАВСТВО З ПИТАНЬ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УДОСКОНАЛЮВАТИМУТЬ ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ


Про реформування аудиторської діяльності в Україні на засадах законодавства Європейського Союзу йшлося на круглому столі, який відбувся 26 квітня 2012 року у Федерації роботодавців України. Організаторами заходу виступили Академія фінансового управління та Федерація роботодавців України.

Відкриваючи засідання, заступник голови Ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко підкреслив важливість обговорюваного питання на незалежній площадці, якою для аудиторів є Федерація роботодавців України. Його підтримав президент ВГО «Спілка податкових консультантів України» Леонід Рубаненко, який ознайомив присутніх з концептуальними засадами законопроекту про аудиторську діяльність.

В обговоренні теми активну участь взяли представники об’єднань роботодавців та підприємців, професійних організацій бухгалтерів та аудиторів, керівники аудиторських компаній, члени Громадської ради при Міністерстві фінансів України, провідні науковці. Зокрема, своїми міркуваннями поділилися віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України» Михайло Крапивко, президент громадської організації «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів» Людмила Аксьонова, президент Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів Андрій Клімов, голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко, голова комісії Аудиторської палати України зі стандартів та практики аудиторської діяльності Олександр Кузуб, президент BDO-Ukraine Алла Савченко, голова комісії Аудиторської палати України з сертифікації та освіти аудиторів Олександр Бойко, голова комісії по зв’язкам з громадськістю та міжнародним зв’язкам ВПГО «Спілка аудиторів України» Тетяна Зацерковна, голова комісії ВПГО «Спілка аудиторів України» з питань аудиторської етики Валерій Галасюк.

Начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров торкнувся проблематики складу Аудиторської палати України та довіри аудиторів, міжнародної професійної спільноти до цього професійного об’єднання. Заступник голови Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська закликала присутніх відкинути амбіції та приступити до доопрацювання поданого до Верховної Ради України законопроекту стосовно аудиторської діяльності з тим, щоб зробити документ таким, який дасть змогу працювати на засадах стандартів ЄС.

За підсумком обговорення учасники круглого столу ухвалили резолюцію. У ній, зокрема, підкреслюється, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 № 10285 потребує доопрацювання з урахуванням пропозицій, висловлених у виступах учасників Круглого столу, відповідно до вимог Директиви 2006/43/ЄС. Для цього вирішено створити при Федерації роботодавців України Робочу групу з доопрацювання законопроекту«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 № 10285 з представників зацікавлених громадських організацій та запропонувати увійти до її складу представникам розробників законопроекту.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 квітня 2012 року






РОБОТОДАВЦІ ТА НАУКОВЦІ ОБГОВОРЯТЬ ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Круглий стіл «Реформування аудиторської діяльності в Україні на засадах законодавства ЄС» відбудеться 26 квітня 2012 року. Організаторами заходу виступили Федерація роботодавців України та Академія фінансового управління.

Участь у заході візьмуть представники об’єднань роботодавців та підприємців, професійних організацій бухгалтерів та аудиторів, керівники аудиторських компаній, члени Громадської ради при Міністерстві фінансів України, провідні науковці.

Головною темою дискусії стане обговорення вдосконалення законодавства з регулювання аудиторської діяльності у контексті його приведення у відповідність до стандартів ЄС.

За підсумками проведення круглого столу передбачається ухвалення резолюції.

Круглий стіл відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 1, зал засідань.

Початок роботи: о 14-00.

Реєстрація учасників: з 13-30 до 14-00.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 квітня 2012 року






ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ОБГОВОРЕНО НА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОМУ СЕМІНАРІ


ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України спільно з Національним центром підготовки банківських працівників України та українською дочкою американської компанії «SAS» 17 квітня провели науково-навчальний семінар «Проблеми управління ризиками банків у контексті забезпечення стабільності банківської системи України». Мета семінару: імплементація інноваційних інструментів антикризового управління в контексті реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

На семінарі були представлені доповіді вітчизняних науковців, фахівців Міністерства фінансів України, НБУ та представників низки банків. Перед слухачами виступили президент ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Тетяна Іванівна Єфименко. Вони поінформували присутніх про основні напрями державної політики у фінансовому секторі, необхідність посилення взаємодії Міністерства фінансів України і НБУ, роль та місце банківської системи на сучасному етапі.

У роботі семінару взяли участь 53 фахівці, 37 з яких є представниками 17 банків, а решта – викладачі ВНЗ банківсько-фінансового профілю. Відбулася цікава дискусія щодо аналізу поточної ситуації в банківській системі України, були запропоновані конкретні шляхи та подальші дії з посилення антикризових заходів.

У сесії «Фінансові інструменти антикризового регулювання» особливу увагу слухачів привернули доповіді фахівців Академії фінансового управління» доктора економічних наук, заслуженого економіста України Олександра Олексійовича Любіча та кандидата фізико-математичних наук, доцента В.М. Домрачева. У них було висвітлено питання координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики в умовах кризи та аналізу ризиків вітчизняної банківської системи.

Високим науковим рівнем та практичною спрямованістю також відзначалися доповіді кандидата державного управління, доцента В. Шпачука з Академії муніципального управління – «Основні ризики вітчизняної банківської системи», кандидата економічних наук, доцента О. Пернарівського з Національного університету державної податкової служби України – «Новації в оцінюванні кредитних ризиків вітчизняних банків», Ю. Прозорова з ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» – «Імпліцитні ризики інституційної трансформації банківської системи».

Друга сесія була присвячена досвіду застосування сучасних інформаційно-аналітичних систем ризик-менеджменту в банках. За основу було взято досвід компанії SAS, яка є однією з провідних компаній світу з розробки та запровадження інструментів бізнес-аналітики. На семінарі відбувся майстер-клас системи «SAS BUSINESS ANALYTICS» з управління ризиками банку та побудові скоринг-карт, який провів директор регіонального представництва SAS в Україні Р. Костецький.

Про те, чим була викликана необхідність проведення в Україні такого семінару, розповів завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики відділення управління державними фінансами ДДДУ «Академія державного управління», доктор економічних наук, заслужений економіст України Олександр Олексійович Любіч:

– Українські банки вийшли з кризи і почали поступове відновлення. Але загрози залишаються, тому актуальність розгляду питань управління ризиками банків у розрізі антикризового регулювання не викликає сумнівів, – наголосив він. – Водночас ескалація кризи в Європі загрожує скороченням надходжень інвестицій в Україну, відпливом іноземної валюти, подорожчанням позик, ускладненням рефінансування зовнішньої заборгованості тощо. Фінансові умови погіршилися, а ризики зменшення темпів економічного зростання підвищилися. У відповідь на це уряд постійно проводить моніторинг фінансових загроз з боку зовнішніх факторів. Особлива увага при цьому приділяється зовнішнім загрозам фінансовій стабільності в Україні, зокрема банківській системі.

Фінансовий сектор зараз потребує відновлення кредитної активності комерційних банків, формування сегменту інвестиційного кредитування, забезпечення стійкості банківської сфери. Саме тому пріоритетним напрямом розвитку банків на найближчі роки є відновлення довіри до банківського сектору, розширення спектру банківських послуг та доступу до них. А в середньостроковій перспективі актуальним залишається подальший розвиток системи консолідованого нагляду та впровадження окремих елементів ризик-орієнтованого нагляду, вдосконалення адекватної системи управління ризиками, притаманними банківській діяльності, вдосконалення системи оцінки, аналізу, раннього реагування та попередження ризиків.

Розвиток фінансового сектору потребує вирішення завдання щодо збільшення обсягів надання фінансових послуг з урахуванням посилення оцінювання фінансових ризиків. Це пов’язано з удосконаленням нормативного регулювання забезпечення виконання зобов’язань позичальників за кредитними договорами з метою підвищення захисту прав кредитора та вкладників банків; забезпеченням ефективного функціонування агентства кредитних історій; створенням умов для підвищення якості кредитного аналізу платоспроможності позичальників і забезпеченості кредитів, у тому числі, надання фінансово-кредитним установам можливості перевіряти достовірність поданих документів потенційних позичальників.

У свою чергу, зниження частки проблемних активів, зростання й розвиток фондового ринку та сектору фінансових послуг забезпечується за рахунок посилення пруденційного нагляду за діяльністю банків та імплементації системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами; посилення координації діяльності регуляторних органів фінансового сектору з метою моніторингу системних фінансових ризиків і вироблення погодженої стратегії й тактики регулювання фінансових ринків; посилення жорсткості вимог до управління ризиками, прозорості діяльності й розкриття інформації учасниками фінансового ринку.

Одним з інструментів оцінки та зниження кредитних ризиків є отримання банками інформації про сумлінність виконання позичальниками зобов’язань перед банками в рамках розвитку бази кредитних історій при обов’язковому забезпеченні прав суб'єкта кредитної історії (як юридичної, так і фізичної особи). Актуальне вирішення питань найскорішого розвитку ринку похідних інструментів для хеджування ринкових ризиків. Для цього потрібне залучення якомога ширшого кола учасників до цього ринку, зокрема з СНД, розробка нормативних документів з використанням передових стандартів розвинутих ринків, впровадження регулятивних вимог до операцій з похідними інструментами тощо.

– Поясніть детальніше, що таке скоринг?

– Скоринг – це математична модель у вигляді зваженої суми певних характеристик, за допомогою якої на основі минулого досвіду банк намагається з’ясувати ймовірність того, що конкретний позичальник не поверне вчасно кредит. Основним принципом побудови скорингової моделі є припущення, що майбутні клієнти комерційного банку будуть поводити себе так, як існуючі клієнти. Score – інтегральний показник, який характеризує ступінь кредитоспроможності позичальника. Інтегральний показник кожного клієнта порівнюється з певним критеріальним значенням. Позичальникам з інтегральним показником, вищим за критеріальне значення, видається кредит, а позичальникам із показником, нижчим від критеріального значення, – ні.

По суті, скоринг є методом класифікації сукупності позичальників на різні групи, коли необхідна характеристика невідома, проте відомі інші характеристики, які будь-яким чином коригують характеристику, яка цікавить. На практиці, в залежності від завдань аналізу позичальника, кредитний скоринг включає application-скоринг – оцінку кредитоспроможності претендентів на отримання кредиту (скоринг за анкетними даними використовується в першу чергу), behavioral-скоринг – оцінку імовірності повернення виданих кредитів (поведінковий аналіз), а також collection-скоринг – оцінку можливості повного або часткового повернення кредиту при порушенні термінів погашення заборгованості (розрахунок ризиків за портфелем). Нині відомі розробки SAS, KXEN, Experian, SPSS, EGAR – це не спеціалізовані програмні засоби для скорингу, а універсальні аналітичні інструменти (Data Mining), так зване «інтелектуальне ядро», яке можна в тому числі використовувати і для побудови власних скорингових моделей.

Тому, в більш повному розумінні, скорингова система зсередини являє собою складну систему автоматизації видачі споживчих кредитів у банківських відділеннях, торгових точках, через мережу Інтернет, яка в якості аналітичного ядра використовує вирішення однієї з відомих компаній-розробників.

Критерії вибору скорингової системи безпосередньо залежать від завдань. Більшість українських банків сприймають скоринг достатньо вузько, як процес математичного розрахунку скорингового балу на основі введених даних. При цьому часто роль скорингових систем нівелюється до рівня «скорингового калькулятора». А скоринговий комплекс загалом можна використовувати не тільки для повної автоматизації роботи інспекторів, а й для вирішення інших важливих завдань – роботи з «поганими кредитами», оптимізації маркетингових кампаній і сегментації клієнтської бази, боротьби з шахрайством, аналізу технічних перебоїв та управління ліквідністю.

– Що є головною перешкодою впровадження скорингу в банківській системі України?

– На мій погляд, головною перешкодою на шляху впровадження будь-яких скорингових систем, на думку експертів, залишається недостатність накопиченої інформації. Лише за цієї умови можна говорити про високий ступінь достовірності одержуваних у результаті даних. Використання ж комплексних скорингових систем на банківському ринку України поки доцільно використовувати лише для великих системних банків, які роблять основний акцент на роздрібне кредитування – коли воно поставлене на потік (особливо іпотека та автокредитування).

– Чому партнером семінару обрано саме компанію SAS?

– В Україні багато банків вже впровадили та використовують продукти SAS. Cеред найбільших – Райффайзен Банк Аваль, Приватбанк, Укрсиббанк та Кредитпромбанк. Окрім цього, Академія фінансового управління має досвід співпраці з SAS (Меморандум про співпрацю від 01.11.2011 р.).

На нинішньому семінарі представникам банків були продемонстровані рішення SAS, які активно використовуються в Україні. Зокрема, детально розглянуто досвід використання «SAS Бізнес-Аналітика» у ПАТ «Кредитпромбанк» (директор департаменту з управління фінансовими ризиками, к.т.н. І.В. Волошин). Перспективними напрямами використання Бізнес-Аналітики в банках, на його думку, є статичне та динамічне ціноутворення продуктових рядів, оцінка поведінкових грошових потоків, сегментація клієнтів, розробка нових моделей кредитного ризику, побудова маркетингових моделей попиту на кредити та пропозиції депозитів, оптимальне управління активами та пасивами банку, розпізнавання критичних ситуацій тощо.

У ході семінару також було висвітлено важливі питання управління ризиками в банківській діяльності. Особливу увагу учасники приділили управлінню операційними ризиками та новітнім технологіям з управління цими ризиками. Під час дискусії визначили проблемні питання з формалізації методології та технологій управління операційними ризиками та шляхи їх вирішення. Було також намічено наступні кроки взаємодії Академії фінансового управління, Національного центру підготовки банківських працівників України, компанії «SAS» та українських банків. Це – спільне проведення для банків навчання з використання інструментів Бізнес-Аналітики для регулярного аналізу ринків, аналізу банківських ризиків (ліквідності, кредитного, процентного, операційного тощо), розробки скорингових карт, проведення маркетингових досліджень, прогнозування ринкових показників (процентних ставок, курсів, цін активів) та стрес-тестування фінансового стану банків.

Після ретельного обговорення проблеми управління ризиками банків та механізмів запровадження стрес-тестування різноманітних видів банківського ризику в практику роботи банків України, учасники науково-навчального семінару висловили подяку організаторам і побажання проводити подібні зустрічі частіше. Вони зауважили, що в умовах зростання соціальної спрямованості фінансово-економічної політики уряду, посилення ролі банківської системи та необхідності імплементації інноваційних підходів до розвитку фінансової системи держави потрібна спеціалізована наукова інституція. Саме тому учасники семінару одностайно підтримали ідею щодо створення фахової Академії фінансових наук України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 квітня 2012 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003