МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2974824
 
 
   



ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МСФЗ В УКРАЇНІ РОЗГЛЯНУТО НА КРУГЛОМУ СТОЛІ


Круглий стіл «Запровадження МСФЗ в Україні: проблемні питання та шляхи їх вирішення» відбувся 27 квітня 2012 року в Українському союзі промисловців і підприємців. Організаторами заходу виступили Український союз промисловців та підприємців та ДННУ «Академія фінансового управління».

Вітаючи учасників зібрання, президент ДННУ «Академія фінансового управління», Голова методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, член-кореспондент НАНУ, заслужений економіст України Тетяна Іванівна Єфименко підкреслила важливість обговорюваної тематики і закликала присутніх до співробітництва. Заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління з наукової роботи, заступник голови Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, доктор економічних наук, професор Людмила Геннадіївна Ловінська наголосила, що для України запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності на підставі міжнародного досвіду для України є важливим кроком вперед.

Виконавчий директор ФПБАУ Валентина Легка висвітлила тему «МСФЗ – нова філософія ведення бізнесу». Головний бухгалтер Національного банку України Богдан Лукашевич розповів про досвід НБУ з введення МСФЗ в банківській системі України. Заступник Голови правління ПАТ «Креді Агріколь Банк», Голова комітету з оподаткування та бухгалтерського обліку Незалежної Асоціації Банків України (НАБУ) Євгенія Чемерис окреслила позицію комерційних банків та їхні проблеми при запровадженні МСФЗ в Україні.

Присутні погоджувалися з тим, що введення міжнародних стандартів бухгалтерської звітності є дуже важливим. Цього чекали підприємства, що працюють на міжнародному рівні, адже вони тепер звітуватимуть за зрозумілими для іноземних інвесторів правилами. При цьому однією з проблем впровадження фінансової звітності за МСФЗ учасники круглого столу називали відсутність коштів у підприємств на навчання тих, хто відповідає за звітність, або ж небажання керівників заохочувати перенавчання фахівців. Йшлося також про те, що випускники вищих навчальних закладів, які оволодівали бухгалтерською професією, мусять володіти міжнародними стандартами фінансової звітності.

Під час круглого столу наголошувалося, що Міністерством фінансів спільно з Проектом розвитку фінансового сектору (FINREP) створено спеціалізований інформаційний ресурс щодо застосування МСФЗ. Адреса сайту – www.msfz.minfin.gov.ua. Мета сайту – вільний і безоплатний доступ суб’єктів господарювання бухгалтерів-практиків та студентів до найкращої практики застосування МСФЗ. Для наповнення Інтернет-ресурсу актуальною інформацією, корисною для користувачів, професійним громадським організаціям бухгалтерів та аудиторів, підписантам Меморандумів, запропоновано надати його адміністратору цікаві матеріали для редагування і подальшого розміщення із забезпеченням дотримання авторських прав і оприлюдненням джерел отримання. Ця пропозиція спільно з іншими увійшла до резолюції круглого столу, ухваленої за підсумком засідання.

Присутні погодилися, що розпочатий за ініціативи Уряду України перехід до прямого використання Міжнародних стандартів фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховими компаніями та іншими суб’єктами господарювання є черговим етапом модернізації національної системи інформаційного забезпечення державного і корпоративного управління з метою посилення його ефективності, прозорості та підзвітності. Це сприятиме адаптації вітчизняного законодавства та практики до норм Європейського Союзу.

Учасники зібрання схвалили проведену Міністерством фінансів України підготовчу роботу до переходу на МСФЗ. Це, зокрема, налагодження офіційної взаємодії з Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, укладення угоди щодо отримання актуальних редакцій текстів МСФЗ для їхнього перекладу українською мовою, проектів нових МСФЗ для обговорення і подання пропозицій фахівців тощо.

З метою подальшого сприяння складачам фінансової звітності за МСФЗ та підтримки процесу запровадження МСФЗ запропоновано здійснити низку заходів. Серед них – проведення публічних слухань (круглі столи, конференції тощо) в регіонах України із залученням широкого кола зацікавлених осіб, включаючи представників Державної податкової служби України, Фонду державного майна України, Державної служби статистики України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, національних регуляторів.

Для реалізації заходів, передбачених Меморандумом про співробітництво та координацію дій щодо застосування в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності від 23 лютого 2012 року, учасники зібрання запропонували створити при ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України професійну Робочу групу експертів для вирішення актуальних практичних питань застосування МСФЗ за участю представників державних органів та професійних громадських організацій – підписантів Меморандуму та інших зацікавлених осіб. Українському союзу промисловців та підприємців запропоновано провести семінари для керівників та головних бухгалтерів підприємств-членів союзу з питань переходу на МСФЗ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 квітня 2012 року






ЗАКОНОДАВСТВО З ПИТАНЬ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УДОСКОНАЛЮВАТИМУТЬ ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ


Про реформування аудиторської діяльності в Україні на засадах законодавства Європейського Союзу йшлося на круглому столі, який відбувся 26 квітня 2012 року у Федерації роботодавців України. Організаторами заходу виступили Академія фінансового управління та Федерація роботодавців України.

Відкриваючи засідання, заступник голови Ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко підкреслив важливість обговорюваного питання на незалежній площадці, якою для аудиторів є Федерація роботодавців України. Його підтримав президент ВГО «Спілка податкових консультантів України» Леонід Рубаненко, який ознайомив присутніх з концептуальними засадами законопроекту про аудиторську діяльність.

В обговоренні теми активну участь взяли представники об’єднань роботодавців та підприємців, професійних організацій бухгалтерів та аудиторів, керівники аудиторських компаній, члени Громадської ради при Міністерстві фінансів України, провідні науковці. Зокрема, своїми міркуваннями поділилися віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України» Михайло Крапивко, президент громадської організації «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів» Людмила Аксьонова, президент Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів Андрій Клімов, голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко, голова комісії Аудиторської палати України зі стандартів та практики аудиторської діяльності Олександр Кузуб, президент BDO-Ukraine Алла Савченко, голова комісії Аудиторської палати України з сертифікації та освіти аудиторів Олександр Бойко, голова комісії по зв’язкам з громадськістю та міжнародним зв’язкам ВПГО «Спілка аудиторів України» Тетяна Зацерковна, голова комісії ВПГО «Спілка аудиторів України» з питань аудиторської етики Валерій Галасюк.

Начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров торкнувся проблематики складу Аудиторської палати України та довіри аудиторів, міжнародної професійної спільноти до цього професійного об’єднання. Заступник голови Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська закликала присутніх відкинути амбіції та приступити до доопрацювання поданого до Верховної Ради України законопроекту стосовно аудиторської діяльності з тим, щоб зробити документ таким, який дасть змогу працювати на засадах стандартів ЄС.

За підсумком обговорення учасники круглого столу ухвалили резолюцію. У ній, зокрема, підкреслюється, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 № 10285 потребує доопрацювання з урахуванням пропозицій, висловлених у виступах учасників Круглого столу, відповідно до вимог Директиви 2006/43/ЄС. Для цього вирішено створити при Федерації роботодавців України Робочу групу з доопрацювання законопроекту«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 № 10285 з представників зацікавлених громадських організацій та запропонувати увійти до її складу представникам розробників законопроекту.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 квітня 2012 року






РОБОТОДАВЦІ ТА НАУКОВЦІ ОБГОВОРЯТЬ ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Круглий стіл «Реформування аудиторської діяльності в Україні на засадах законодавства ЄС» відбудеться 26 квітня 2012 року. Організаторами заходу виступили Федерація роботодавців України та Академія фінансового управління.

Участь у заході візьмуть представники об’єднань роботодавців та підприємців, професійних організацій бухгалтерів та аудиторів, керівники аудиторських компаній, члени Громадської ради при Міністерстві фінансів України, провідні науковці.

Головною темою дискусії стане обговорення вдосконалення законодавства з регулювання аудиторської діяльності у контексті його приведення у відповідність до стандартів ЄС.

За підсумками проведення круглого столу передбачається ухвалення резолюції.

Круглий стіл відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 1, зал засідань.

Початок роботи: о 14-00.

Реєстрація учасників: з 13-30 до 14-00.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 квітня 2012 року






ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ОБГОВОРЕНО НА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОМУ СЕМІНАРІ


ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України спільно з Національним центром підготовки банківських працівників України та українською дочкою американської компанії «SAS» 17 квітня провели науково-навчальний семінар «Проблеми управління ризиками банків у контексті забезпечення стабільності банківської системи України». Мета семінару: імплементація інноваційних інструментів антикризового управління в контексті реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

На семінарі були представлені доповіді вітчизняних науковців, фахівців Міністерства фінансів України, НБУ та представників низки банків. Перед слухачами виступили президент ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Тетяна Іванівна Єфименко. Вони поінформували присутніх про основні напрями державної політики у фінансовому секторі, необхідність посилення взаємодії Міністерства фінансів України і НБУ, роль та місце банківської системи на сучасному етапі.

У роботі семінару взяли участь 53 фахівці, 37 з яких є представниками 17 банків, а решта – викладачі ВНЗ банківсько-фінансового профілю. Відбулася цікава дискусія щодо аналізу поточної ситуації в банківській системі України, були запропоновані конкретні шляхи та подальші дії з посилення антикризових заходів.

У сесії «Фінансові інструменти антикризового регулювання» особливу увагу слухачів привернули доповіді фахівців Академії фінансового управління» доктора економічних наук, заслуженого економіста України Олександра Олексійовича Любіча та кандидата фізико-математичних наук, доцента В.М. Домрачева. У них було висвітлено питання координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики в умовах кризи та аналізу ризиків вітчизняної банківської системи.

Високим науковим рівнем та практичною спрямованістю також відзначалися доповіді кандидата державного управління, доцента В. Шпачука з Академії муніципального управління – «Основні ризики вітчизняної банківської системи», кандидата економічних наук, доцента О. Пернарівського з Національного університету державної податкової служби України – «Новації в оцінюванні кредитних ризиків вітчизняних банків», Ю. Прозорова з ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» – «Імпліцитні ризики інституційної трансформації банківської системи».

Друга сесія була присвячена досвіду застосування сучасних інформаційно-аналітичних систем ризик-менеджменту в банках. За основу було взято досвід компанії SAS, яка є однією з провідних компаній світу з розробки та запровадження інструментів бізнес-аналітики. На семінарі відбувся майстер-клас системи «SAS BUSINESS ANALYTICS» з управління ризиками банку та побудові скоринг-карт, який провів директор регіонального представництва SAS в Україні Р. Костецький.

Про те, чим була викликана необхідність проведення в Україні такого семінару, розповів завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики відділення управління державними фінансами ДДДУ «Академія державного управління», доктор економічних наук, заслужений економіст України Олександр Олексійович Любіч:

– Українські банки вийшли з кризи і почали поступове відновлення. Але загрози залишаються, тому актуальність розгляду питань управління ризиками банків у розрізі антикризового регулювання не викликає сумнівів, – наголосив він. – Водночас ескалація кризи в Європі загрожує скороченням надходжень інвестицій в Україну, відпливом іноземної валюти, подорожчанням позик, ускладненням рефінансування зовнішньої заборгованості тощо. Фінансові умови погіршилися, а ризики зменшення темпів економічного зростання підвищилися. У відповідь на це уряд постійно проводить моніторинг фінансових загроз з боку зовнішніх факторів. Особлива увага при цьому приділяється зовнішнім загрозам фінансовій стабільності в Україні, зокрема банківській системі.

Фінансовий сектор зараз потребує відновлення кредитної активності комерційних банків, формування сегменту інвестиційного кредитування, забезпечення стійкості банківської сфери. Саме тому пріоритетним напрямом розвитку банків на найближчі роки є відновлення довіри до банківського сектору, розширення спектру банківських послуг та доступу до них. А в середньостроковій перспективі актуальним залишається подальший розвиток системи консолідованого нагляду та впровадження окремих елементів ризик-орієнтованого нагляду, вдосконалення адекватної системи управління ризиками, притаманними банківській діяльності, вдосконалення системи оцінки, аналізу, раннього реагування та попередження ризиків.

Розвиток фінансового сектору потребує вирішення завдання щодо збільшення обсягів надання фінансових послуг з урахуванням посилення оцінювання фінансових ризиків. Це пов’язано з удосконаленням нормативного регулювання забезпечення виконання зобов’язань позичальників за кредитними договорами з метою підвищення захисту прав кредитора та вкладників банків; забезпеченням ефективного функціонування агентства кредитних історій; створенням умов для підвищення якості кредитного аналізу платоспроможності позичальників і забезпеченості кредитів, у тому числі, надання фінансово-кредитним установам можливості перевіряти достовірність поданих документів потенційних позичальників.

У свою чергу, зниження частки проблемних активів, зростання й розвиток фондового ринку та сектору фінансових послуг забезпечується за рахунок посилення пруденційного нагляду за діяльністю банків та імплементації системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами; посилення координації діяльності регуляторних органів фінансового сектору з метою моніторингу системних фінансових ризиків і вироблення погодженої стратегії й тактики регулювання фінансових ринків; посилення жорсткості вимог до управління ризиками, прозорості діяльності й розкриття інформації учасниками фінансового ринку.

Одним з інструментів оцінки та зниження кредитних ризиків є отримання банками інформації про сумлінність виконання позичальниками зобов’язань перед банками в рамках розвитку бази кредитних історій при обов’язковому забезпеченні прав суб'єкта кредитної історії (як юридичної, так і фізичної особи). Актуальне вирішення питань найскорішого розвитку ринку похідних інструментів для хеджування ринкових ризиків. Для цього потрібне залучення якомога ширшого кола учасників до цього ринку, зокрема з СНД, розробка нормативних документів з використанням передових стандартів розвинутих ринків, впровадження регулятивних вимог до операцій з похідними інструментами тощо.

– Поясніть детальніше, що таке скоринг?

– Скоринг – це математична модель у вигляді зваженої суми певних характеристик, за допомогою якої на основі минулого досвіду банк намагається з’ясувати ймовірність того, що конкретний позичальник не поверне вчасно кредит. Основним принципом побудови скорингової моделі є припущення, що майбутні клієнти комерційного банку будуть поводити себе так, як існуючі клієнти. Score – інтегральний показник, який характеризує ступінь кредитоспроможності позичальника. Інтегральний показник кожного клієнта порівнюється з певним критеріальним значенням. Позичальникам з інтегральним показником, вищим за критеріальне значення, видається кредит, а позичальникам із показником, нижчим від критеріального значення, – ні.

По суті, скоринг є методом класифікації сукупності позичальників на різні групи, коли необхідна характеристика невідома, проте відомі інші характеристики, які будь-яким чином коригують характеристику, яка цікавить. На практиці, в залежності від завдань аналізу позичальника, кредитний скоринг включає application-скоринг – оцінку кредитоспроможності претендентів на отримання кредиту (скоринг за анкетними даними використовується в першу чергу), behavioral-скоринг – оцінку імовірності повернення виданих кредитів (поведінковий аналіз), а також collection-скоринг – оцінку можливості повного або часткового повернення кредиту при порушенні термінів погашення заборгованості (розрахунок ризиків за портфелем). Нині відомі розробки SAS, KXEN, Experian, SPSS, EGAR – це не спеціалізовані програмні засоби для скорингу, а універсальні аналітичні інструменти (Data Mining), так зване «інтелектуальне ядро», яке можна в тому числі використовувати і для побудови власних скорингових моделей.

Тому, в більш повному розумінні, скорингова система зсередини являє собою складну систему автоматизації видачі споживчих кредитів у банківських відділеннях, торгових точках, через мережу Інтернет, яка в якості аналітичного ядра використовує вирішення однієї з відомих компаній-розробників.

Критерії вибору скорингової системи безпосередньо залежать від завдань. Більшість українських банків сприймають скоринг достатньо вузько, як процес математичного розрахунку скорингового балу на основі введених даних. При цьому часто роль скорингових систем нівелюється до рівня «скорингового калькулятора». А скоринговий комплекс загалом можна використовувати не тільки для повної автоматизації роботи інспекторів, а й для вирішення інших важливих завдань – роботи з «поганими кредитами», оптимізації маркетингових кампаній і сегментації клієнтської бази, боротьби з шахрайством, аналізу технічних перебоїв та управління ліквідністю.

– Що є головною перешкодою впровадження скорингу в банківській системі України?

– На мій погляд, головною перешкодою на шляху впровадження будь-яких скорингових систем, на думку експертів, залишається недостатність накопиченої інформації. Лише за цієї умови можна говорити про високий ступінь достовірності одержуваних у результаті даних. Використання ж комплексних скорингових систем на банківському ринку України поки доцільно використовувати лише для великих системних банків, які роблять основний акцент на роздрібне кредитування – коли воно поставлене на потік (особливо іпотека та автокредитування).

– Чому партнером семінару обрано саме компанію SAS?

– В Україні багато банків вже впровадили та використовують продукти SAS. Cеред найбільших – Райффайзен Банк Аваль, Приватбанк, Укрсиббанк та Кредитпромбанк. Окрім цього, Академія фінансового управління має досвід співпраці з SAS (Меморандум про співпрацю від 01.11.2011 р.).

На нинішньому семінарі представникам банків були продемонстровані рішення SAS, які активно використовуються в Україні. Зокрема, детально розглянуто досвід використання «SAS Бізнес-Аналітика» у ПАТ «Кредитпромбанк» (директор департаменту з управління фінансовими ризиками, к.т.н. І.В. Волошин). Перспективними напрямами використання Бізнес-Аналітики в банках, на його думку, є статичне та динамічне ціноутворення продуктових рядів, оцінка поведінкових грошових потоків, сегментація клієнтів, розробка нових моделей кредитного ризику, побудова маркетингових моделей попиту на кредити та пропозиції депозитів, оптимальне управління активами та пасивами банку, розпізнавання критичних ситуацій тощо.

У ході семінару також було висвітлено важливі питання управління ризиками в банківській діяльності. Особливу увагу учасники приділили управлінню операційними ризиками та новітнім технологіям з управління цими ризиками. Під час дискусії визначили проблемні питання з формалізації методології та технологій управління операційними ризиками та шляхи їх вирішення. Було також намічено наступні кроки взаємодії Академії фінансового управління, Національного центру підготовки банківських працівників України, компанії «SAS» та українських банків. Це – спільне проведення для банків навчання з використання інструментів Бізнес-Аналітики для регулярного аналізу ринків, аналізу банківських ризиків (ліквідності, кредитного, процентного, операційного тощо), розробки скорингових карт, проведення маркетингових досліджень, прогнозування ринкових показників (процентних ставок, курсів, цін активів) та стрес-тестування фінансового стану банків.

Після ретельного обговорення проблеми управління ризиками банків та механізмів запровадження стрес-тестування різноманітних видів банківського ризику в практику роботи банків України, учасники науково-навчального семінару висловили подяку організаторам і побажання проводити подібні зустрічі частіше. Вони зауважили, що в умовах зростання соціальної спрямованості фінансово-економічної політики уряду, посилення ролі банківської системи та необхідності імплементації інноваційних підходів до розвитку фінансової системи держави потрібна спеціалізована наукова інституція. Саме тому учасники семінару одностайно підтримали ідею щодо створення фахової Академії фінансових наук України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 квітня 2012 року






ВИЗНАЧЕНІ НАПРЯМИ ПОДАЛЬШОЇ СПІВПРАЦІ З НІМЕЦЬКОЮ КОНСУЛЬТАТИВНОЮ ГРУПОЮ

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко провела ділову зустріч з представником Німецької консультативної групи з питань економічних реформ Рікардо Джуччі та керівником консалтингової компанії «Оттен Консалтинг» Томасом Оттеном. Зустріч з німецькими фахівцями стала продовженням діалогу щодо співпраці з європейськими структурами у рамках виконання урядових заходів з реалізації Програми економічних реформ та удосконалення чинного податкового законодавства.

У ході розмови керівник державної начально-наукової установи поінформувала співрозмовників про нещодавню зустріч з представниками Німецького Товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) Регіною Бернхард та Астрід Темплін, на якій сторони домовилися окреслити напрями співпраці щодо адаптації українського податкового законодавства з Регламентами та Директивами Європейського Союзу. Вона звернула також увагу на необхідність гармонізації норм податкового та митно-тарифного законодавства.

Керівник Німецької консультативної групи з питань економічних реформ Рікардо Джуччі заявив про готовність до продовження співпраці, розпочатої декілька років тому. Тим паче, що Академія фінансового управління нині стає інтелектуальним центром, де зібрані кращі фахівці фінансової сфери, які досліджують актуальні проблеми і ретельно працюють над пропозиціями щодо приведення українського законодавства до європейських зразків. Сторони домовилися конкретизувати схеми, за якими надалі будуватимуть подальше співробітництво.

У зустрічі взяли участь керівники окремих структурних підрозділів Академії фінансового управління Людмила Олейнікова, Валентина Плескач, Світлана Сороко.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

23 березня 2012 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23
©2003