МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3061905
 
 
   

ЗАСІДАННЯ КЛУБУ БАНКІРІВ В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ.

9 листопада 2017 року в приміщенні вченої ради ДННУ «Академія фінансового управління» відбулося засідання Клубу банкірів, на якому обговорювалися актуальні теми банківсько-фінансового сектору: стан та перспективи розвитку.

На фото (зліва направо) Анатолій Дробязко, Людмила Ловінська, Людмила Мостова, Євген Степанюк

Відкрила засідання від імені президента ДННУ «Академія фінансового управління», члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора Тетяни Іванівни Єфименко заступник директора НДФІ доктор економічних наук Людмила Геннадіївна Ловінська. У вітальному слові вона наголосила на тому, що Академія рухається у фарватері сучасної економічної думки, співпрацює з поважними міжнародними організаціями, зокрема, міжурядовою робочою групою з упровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (ISAR) при UNCTAD, Міжнародним консорціуму з управління державними фінансами (ICGFM), Міжнародним комітетом із розроблення стандартів бухгалтерського обліку «The Ad Hoc Committee on International Accounting Standards». Крім того, Академія проводить дослідження, які стосуються подальшого інституціонального розвитку вітчизняного фінансового сектору, тісно взаємодіючи з Радою Національного банку України та Міністерством фінансів України. Людмила Геннадіївна побажала учасникам плідної роботи і цікавих думок в дискусіях.

У своєму вітальному слові голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала організаторам конференції за організаційну роботу і запросила до слова основного доповідача, начальника Управління реформування фінансового сектору Національного банку України Євгена Степанюка, котрий представив презентацію на тему: «Основні тенденції розвитку банківського сектору» https://drive.google.com/open?id=1CmR3rVB-xawgv-UBgDNqL2WPrEz_HL8e

На фото: виступи Анатолія Дробязко та Галини Третьякової

Із співдоповіддю на тему: «Банківсько-фінансовий сектор: стан та перспективи розвитку в контексті досягнення цілей сталого зростання» виступив кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко . https://drive.google.com/open?id=1WREJTJ5XZuLomKw4jq2kyS57f0BoI4zH

Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова виступила з доповіддю на тему: «Банківсько-фінансовий сектор: стан та перспективи розвитку в контексті пенсійної реформи». https://drive.google.com/open?id=1QeufvX6hiIs-DDUOI5eRU3-eIfIH5DrD

У дискусіях взяли активну участь учасники заходу.

Член Ради Національного банку України Фурман Василь Миколайович підтримав зусилля правління НБУ, спрямовані на підтримку фінансової стабільності, висловив упевненість у правильності політики, що проводиться, незважаючи на поточні відхилення від запланованого на 2017 рік таргету інфляції.

На фото (зліва направо) Василь Фурман, Людмила Мостова, Вадим Березовик

Промовець наголосив на правильному векторі розвитку банківської системи, незважаючи на поточні труднощі, а також познайомив з основними законопроектами, які подано НБУ на розгляд профільного Комітету Верховної Ради України.

Вадим Михайлович Березовик – радник голови Правління Укргазбанку, зробив акцент на тому, що драйверами розвитку кредитного ринку є банки з державним капіталом. Зокрема, Укргазбанк у рамках екологічних програм активно кредитує за пільговими програмами клієнтів і у 2017 р. суттєво наростив свій кредитно-інвестиційний портфель у реальну економіку.

Представник Національної комісії фінансових послуг Олександр Миколайович Залєтов наголосив на випереджальному розвитку за останні роки сектору небанківських фінансових установ та заходах, які здійснює та планує комісія для успішного регулювання цих суспільних відносин. Відповідно до тенденцій 2017 року небанківські фінансові організації поступово відвойовують у банків їхні традиційні ніші надання послуг.

На фото Людмила Мостова, Олександр Залєтов, учасники Клубу банкірів

На фото Анатолій Максюта, Сергій Мамедов

Голова Правління Інституту суспільно-економічних досліджень, колишній заступник Міністра фінансів України Анатолій Аркадійович Максюта вказав на необхідність скоординованих зусиль двох регуляторів фінансового ринку – НБУ і Міністерства фінансів із метою досягнення сталого економічного зростання, адже в середньостроковій перспективі існує небезпека для розвитку у вигляді значних для нашої економіки державних боргових платежів у 2019–2020 роках.

Сергій Геннадійович Мамедов, голова Правління банку «Глобус», розповів про розвиток сектору іпотечного кредитування та участь у ньому своєї банківської установи. Також він запропонував учасникам розглянути практичні питання розширення інструментів фінансування іпотеки шляхом сек’юритизації вже наявних іпотечних кредитних портфелів і висловив упевненість у відновленні темпів іпотечного кредитування у найближчому періоді.

Жвава дискусія між учасниками фінансового ринку надає впевненості, що, незважаючи на проблеми, ситуація розвивається у правильному руслі, засади регуляції фінансових ринків наближаються до норм Європейського Союзу, ринки поступово виходять із кризового стану.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 листопада 2017 року






У ЖЕНЕВІ ПРОЙШЛА 34-ТА СЕСІЯ UNCTAD-ISAR.

31 жовтня 2017 року у м. Женева (Швейцарія) відбувся семінар UNCTAD-ISAR за участю керівників міжнародних фахових організацій, урядових структур з Австралії, Бельгії, Бразилії, Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, України, Франції, Швейцарії та інших країн. Семінар було присвячено імплементації Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору (МСБОДС).

Палац Націй, Женева (Швейцарія)

Серед тем, які обговорювалися на семінарі:

- основні зміни, що відбулися протягом останніх років у сфері МСБОДС.

- новації у концептуальній основі МСБОДС;

- ключові міркування, які слід враховувати країнам, переходячи від касового методу до обліку на основі нарахувань;

- сприяння урядів своєчасній публікації фінансової звітності державного сектору;

- узгодженість між фінансовою звітністю державного сектору за МСБОДС, системами національних рахунків та системами державної фінансової статистики (GFS).

Порядок денний семінару http://isar.unctad.org/wp-content/uploads/2017/10/Workshop-IPSAS-Implementation-30102017.pdf

Т. І. Єфименко − президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», член-кор. НАН України, д.е.н., професор виступила з доповіддю «Проблемні питання запровадження МСБОДС у фінансове управління». http://unctad.org/meetings/en/Presentation/ciiisar34_WS2_TIefymenko_en.pdf

Президент Академії під час роботи семінару

Під час виступу було представлено результати науково-дослідних робіт, що виконувалися протягом трьох років, зокрема:

1. «Наукове забезпечення розвитку системи бухгалтерського обліку у державному секторі України». Колектив виконавців: Л. В. Гізатуліна,

Л. Г. Ловінська (керівник НДР), Н. І. Сушко, Н. А. Осницька.

2. «Удосконалення регулювання у сфері державних фінансів: підтримка стійкості та адаптація до структурних змін економіки в умовах євроінтеграційних процесів» Колектив виконавців: І. В. Богдан (відповідальний виконавець), Д. В. Коноваленко, Т. Ю. Яра.

Також у доповіді було приділено увагу плідному співробітництву Академії з Ad Hoc Committee on International Accounting Standards, International Consortium on Governmental Financial Management (ICGFM).

Учасники семінару взяли участь в обговоренні останніх змін у фінансовій та нефінансовій звітності та їх значення для Цілей сталого розвитку.

34-та сесія UNCTAD-ISAR, що проходила 1−3 листопада, була присвячена питанням:

підвищення порівнянності звітності в області сталого розвитку: вибір основних показників для звітування компаній щодо внеску у досягнення Цілей сталого розвитку;

роль розкриття інформації в оцінці ризиків та підвищення корисності корпоративної звітності при прийнятті рішень.

Порядок денний сесії: http://isar.unctad.org/wp-content/uploads/2017/10/34th-session-of-ISAR-Tentative-Programme-30102017.pdf

Від України в роботі сесії взяли участь: президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», член-кор. НАН України, д.е.н., професор Т. І. Єфименко, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії з наукової роботи, д.е.н., професор Л. Г. Ловінська, Заступник Постійного представника України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві В. О. Балута, Третій секретар Постійного представництва України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві К. О. Собко-Нестерук.

Українська делегація на 34-й сесії UNCTAD-ISAR

З доповіддю «Удосконалення ADT (Accounting Development Tool) як практичного інструменту оцінки країни у галузі підготовки високоякісної звітності» http://unctad.org/meetings/en/Presentation/ciiisar34_3AM_TIefymenko_en.pdf виступила Т. І. Єфименко.

Президент Академії Т. І. Єфименко на засіданні 34-ї сесії UNCTAD-ISAR

У виступі було ґрунтовно висвітлено результати наукового дослідження за темою: «Наукове забезпечення подальшого удосконалення фінансової звітності суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграції України». Колектив виконавців: Т. І. Єфименко (керівник НДР), Я. В. Олійник, Є. В. Калюга, Т. А. Бондар, М. В. Кучерява.

На сесії також було презентовано видання UNCTAD колективу авторів за участю Т. І. Єфименко та Л. Г. Ловінської «Monitoring of Compliance and Enforcement for High-quality Corporate Reporting: Guidance on Good Practices».

Член-кор. НАН України, д.е.н., професор Т. І. Єфименко та д.е.н., професор Л. Г. Ловінська 6 листопада взяли участь в обговоренні та формуванні порядку денного наступної сесії UNCTAD-ISAR, яка проходитиме у жовтні 2018 року.

Учасники 34-ї сесії UNCTAD-ISAR, серед них: Тетяна Крилова – начальник відділу підприємництва UNCTAD, Йосеф Асмелаш співробітник з економічних питань, UNCTAD, Джаретт Декер – голова Центру реформування фінансової звітності Світового Банку.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

08 листопада 2017 року






УЧАСТЬ В РОБОТІ КОНГРЕСУ «КИЇВСЬКИЙ ТРАНСАТЛАНТИЧНИЙ ДІАЛОГ»

26-27 жовтня 2017 року у Києві відбувся перший Київський Трансатлантичний Діалог, який проходив за підтримки НАТО та за ініціативою Німецького фонду German Marshall Fund (GMF), Фонду Boumbouras Foundation.

Ця ініціатива спеціально розроблена для сприяння тісній та неформальній дискусії між Україною та її трансатлантичними партнерами.

Серед учасників Діалогу: Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради України; Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України; Марія Йованович, посол США в Україні; Василіс П. Бумбурас, член правління Фонду Бумбурас; генеральний директор Gefest; Ян Лессер, віце-президент, Німецький фонд Маршалла США; Майкл Мерфі, директор з питань безпеки та політико-військових справ, Бюро європейських та євразійських справ, Державний департамент США; Джеймі Шей, заступник помічника генерального секретаря НАТО.

Під час заходу лідери та фахівці з усього Трансатлантичного простору дискутували щодо розробки Програми Трансатлантичних відносин України та донесли свої погляди на проблеми, яких зазнає Україна в процесі зближення з НАТО та своїми західними партнерами.

В роботі Київського Трансатлантичного Діалогу взяла участь президент Академії фінансового управління чл.-кор. НАН України Єфименко Тетяна Іванівна.

На знімку: президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко та директор Програми Чорноморської безпеки Harvard Kennedy School, д-р Конопльов С. Л.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 жовтня 2017 року





УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В ЗАСІДАННІ ВИЩОЇ ЕКСПЕРТНОЇ РАДИ ПРИ РАДІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, професор Т. І. Єфименко та провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Науково-дослідного фінансового інституту Академії А. О. Дробязко взяли участь у засіданні Вищої експертної ради при Раді Національного банку України за темою «Сутність криптовалют, перспективи їх розвитку та використання», яке відбулося 26 жовтня 2017 року в Національному банку.

На засіданні були присутні виконуючий обов’язки голови НБУ Я. В. Смолій, голова Ради НБУ академік НАН України Б. М. Данилишин, провідні вчені з академічного середовища, фахівці Національного банку України, банкіри, практики, котрі сьогодні працюють у галузі обігу віртуальних валют. .

На сучасному етапі цифрові технології, послуги та системи є надзвичайно важливими для економічного розвитку. У своїй доповіді академік НАН України В.М. Геєць докладно зупинився на нових напрямах розвитку цивілізації та завданнях і викликах, які постають перед ученими і практиками в контексті зміни моделі експортно-сировинної економіки на економіку, що ґрунтується на інноваційно-високотехнологічних засадах.

Позицію щодо сучасного розвитку віртуальних валют від НБУ виклав керівник проектів і програм Департаменту відкритих ринків НБУ М. Л. Бахтарі.

Ю. В. Прозоров та О. А. Ярецький презентували законопроекти № 7183 та 7183-1 «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні».

Розвиток технологій «біткоїна» та «блокчейну», які нині бурхливо розвиваються, крім важливих переваг, несуть ризики за умови відсутності в Україні правового поля для їх функціонування. Як відомо, глобалізація світових фінансових ринків стала фактором розгортання міжнародної фінансової кризи 2008 року. Потенційні ризики глобалізації та децентралізації, зумовлені новітніми цифровими фінансовими технологіями, перевищують небезпеки ринку класичної глобалізації і, відповідно, збільшують економічні ризики від застосування останніх.

На знімку: засідання Вищої експертної ради при Раді Національного банку України 26 жовтня 2017 року під головуванням Голови Ради академіка Данилишина Б.М. та в. о. Голови НБУ Смолія Я.В.

Аналіз тенденцій регулювання обігу крипто валют вказує на те, що у провідних країнах дотепер не визначились із важливими питаннями регулювання цього явища. Можна навести такі приклади:

1. Центральні банки провідних країн не рекомендують банкам своїх країн проводити операції з використанням віртуальних валют (Євросоюз).

2. Органи фінмоніторингу наголошують, що під час проведення операцій з віртуальними валютами не передбачено процес ідентифікації учасників транзакцій, що автоматично відносить ці операції до високоризикованих, які є формою обігу «чорних грошей» (Німеччина).

3. У певних країнах віртуальні валюти можна використовувати тільки у гральному бізнесі (Іспанія).

4. У Китаї дозволяються зберігання й обіг тільки між фізичними особами.

5. Країни з розвинутою економікою і сталою фінансовою системою наразі вирішують питання, як оподатковувати це явище (як процес емісії (майнінг), операції купівлі-продажу самих віртуальних монет, операції з купівлі-продажу реальних товарів і послуг за віртуальні монети, приріст курсової вартості віртуальної монети), як відображати віртуальні монети у податковій декларації.

Тому в різних юрисдикціях віртуальна монета вважається:

1) законним платіжним засобом (Швеція, Естонія, Нідерланди, Японія, Південна Корея, Австралія);

2) товаром у разі продажу як самостійного об’єкта (монети) (Нідерланди);

3) активом, що оподатковується з ПДВ (Швейцарія, Сінгапур, Німеччина);

4) активом, котрий не оподатковується ПДВ (Японія);

5) майном (США);

6) цінними паперами в разі майнінгу (США, Сінгапур, Аргентина);

7) одним із видів комерційної діяльності, що підлягає реєстрації у вповноваженому органі (Польща, Сінгапур);

8) цілком забороненою (заборона Еквадор, Венесуела).

На знімку: учасники засідання Вищої експертної ради при Раді Національного банку України 26 жовтня 2017 року

Вища експертна рада при НБУ запропонувала Раді Банку рекомендувати державним органам, зокрема Державній службі фінансового моніторингу України, Державній фіскальній службі України, Міністерству фінансів України, Міністерству юстиції України, Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національній комісії з регулювання фінансових послуг, у співпраці з профільним Комітетом Верховної Ради України, активізувати роботу з формування нормативної бази, яка регулюватиме ринок криптовалют у нашій країні.

На думку науковців Академії фінансового управління доцільно:

1) вивчити практику регулювання обігу в країнах, де операції з криптовалютами, наприклад біткоїном, офіційно дозволені, розглядаються як купівля товару або інвестиційного активу та підлягають оподаткуванню як операції з відповідним активом;

2) дослідити практику й аргументи регулюючих органів провідних країн ЄС та ряду найбільших банків Євросоюзу.

Академія фінансового управління має можливість забезпечити проведення наукових досліджень фахівцями Академії із зазначених проблем або в рамках власних розробок, або в складі академічного середовища. З огляду на важливість і актуальність теми, такі дослідження можуть відбуватися в рамках міжнародного проекту з відповідним фінансуванням.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 жовтня 2017 року





В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗПОЧАЛАСЯ СЕРІЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАХОДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ УДОСКОНАЛЕННЮ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСОВИХ АУДИТІВ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з Державною аудиторською службою України розпочали навчальні заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації працівників апарату Держаудитслужби. Протягом 18–20 жовтня 2017 р. було проведено перший із чотирьох запланованих семінарів на тему «Вдосконалення механізмів реалізації державних фінансових аудитів (у контексті впровадження Стратегії реформування системи управління державними фінансами)».

На знімку: учасники семінару

У вступному слові до учасників заходу голова Держаудитслужби Лідія Гаврилова та член-кореспондент НАН України, президент Академії Тетяна Єфименко зазначили, що досягнутий високий рівень ефективності співпраці Академії фінансового управління і Державної аудиторської служби України, зокрема в частині підвищення кваліфікації та сертифікації рівня компетентності щодо вдосконалення теоретичних знань і практичних аспектів реалізації державного фінансового аудиту, є важливим аспектом подальшого розвитку відповідної сфери діяльності.

На знімку: Л. В. Гаврилова та Т. І. Єфименко

Учасники семінару опанували комплексну навчальну програму, в тому числі питання стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі, реалізації державного фінансового аудиту бюджетних програм, місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

23 жовтня 2017 року





ACCOUNTANСУ ЕUROPE 10-12 ЖОВТНЯ 2017 Р.

Ефименко Т.І. взяла участь в заходах відомої суспільної організації Accountanсу Еurope, яка об’єднує фахову спільноту країн Європейського простору з питань фінансового управління.

В дискусіях, присвячених проблемам фінансової стійкості економічних агентів («ЕU Business Insolvency: How to contribute?» 10.10.2017), а також сучасним завданням полісмейкерів з транзитивною економікою щодо правозастосування норм дотримання податкового законодавства у зв’язку із інформатизацією економіки («Future of VAT: Digitalization is here!» 12.10.2017),

Презентувала результати досліджень АФУ, що в черговий раз викликало великий інтерес у аудиторії.

На заході були присутні поважні особи Єврокомісії (представники департаментів ЄС)

Ефименко Т.І на фото разом з Полом Цісбі (Paul Gisby)

Paul Gisby

Tax Policy Manager at Accountancy Europe contributing to the tax policy debate

1. European Commission's Tax Good Governance Platform,

2. Accountancy Europe,

3. Consultative Advisory Group of the International Public Sector Accounting Standards Board (IPSASB)

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 жовтня 2017 року






НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З УРАХУВАННЯМ ДИРЕКТИВ ЄС

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у черговому фаховому семінарі, присвяченому вимогам європейського права у сфері державної допомоги з огляду на організацію національного права з питань оподаткування енергоносіїв та електроенергії. Захід проходив 12–14 вересня 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів України».

У заході, крім фахівців ДННУ «Академія фінансового управління», також брали участь представники Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Комітетів Верховної Ради України з питань податкової і митної політики та з питань паливно-енергетичного комплексу, Державної фіскальної служби України та ін.

Експертами Німеччини з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Фрідріхом Зеєвальдом і Деннісом Неррінгом було вкотре наголошено на засадах надання державної допомоги в ЄС, її формах та сферах (галузях) надання, особливостях допомоги, яка потребує і не потребує погодження з Європейською комісією. Зокрема, відбулося обговорення правових засад ЄС у сфері надання державної допомоги на електроенергію, законодавчих основ контролю за наданням державної допомоги з боку Європейського Союзу, в контексті Договору про функціонування ЄС (зокрема, статей 107 і 108, які створюють підґрунтя для інших нормативно-правових актів Євросоюзу стосовно державної допомоги). Під час заходу експерти звернули увагу на відповідні положення Директиви 2003/96/ЄС Ради від 27 жовтня 2003 року щодо реструктуризації європейських рамкових положень з оподаткування енергоносіїв та електроенергії, Регламенту Ради (ЄС) від 17 червня 2014 № 651/2014 та Керівництва щодо його застосування на 2014–2020 рр. (2014/С200/01) й особливості імплементації положень європейського права в національне законодавство Німеччини.

Важливим аспектом допустимості надання державної допомоги є, зокрема, державна допомога для депресивних регіонів («регіональна»), задля досягнення різних «горизонтальних» цілей з метою підтримки науки, втілення інновацій для розвитку малого та середнього бізнесу, а також норма ст. 107 (ч. 2) щодо визначення сумісною з внутрішнім ринком допомоги, пов’язаної з усуненням наслідків стихійних лих або інших надзвичайних ситуацій. В умовах теперішнього стану економіки нашої країни, зруйнованих бойовими діями окремих територій Донецької та Луганської областей ці норми постають найактуальнішими для вирішення наведених вище проблем.

Не менш важливою є державна допомога у формі податкових пільг, які водночас піддаються істотному фінансовому контролю за їх використанням та визначенням оцінки ефективності.

Однією з особливостей німецького податкового права є обов’язковість використання пільги (наприклад, у формі звільнення від податку) незалежно від необхідності її застосування платником податку, що спрямовано на запобігання спотворенню конкуренції на внутрішньому ринку держав – членів ЄС.

Особливості оподаткування природного газу акцизним податком

Податкове зобов’язання з акцизного податку виникає в момент вилучення його з газорозподільчої мережі. Тобто газ, який перебуває в газотранспортній мережі, залишається в неоподаткованому стані.

Газодобувні підприємства та газосховища вважаються елементами газорозподільчої мережі. Такі підприємства мають право не нараховувати податкове зобов’язання на обсяг газу, необхідний для їх утримання.

Суб’єктом податкового зобов’язання є останній постачальник, котрий віддає газ кінцевому споживачу.

Податковий тариф на газ у Німеччині розрізняють залежно від форми його використання, а саме: як моторне пальне за стандартною ставкою 31,8 євро МВт · год (однак на сьогодні в Німеччині діє пільгова ставка в розмірі 13,9 євро МВт · год) та як пальне для отримання тепла за ставкою 5,50 євро МВт · год.

Коли газ потрапляє на територію Німеччини з іншої країни – члена ЄС (наприклад, на танкері в рідкому стані з метою перевезення значно більших обсягів, приблизно в 6 разів більше порівняно з об’ємом у газоподібному стані), таке постачання відбувається в режимі переміщення підакцизних товарів на території ЄС і в податковому плані це означає, що підакцизний товар оподатковується у момент отримання товару на тій податковій території, де товар буде спожито.

Якщо підприємство має власну установку для перетворення газу з рідкого стану в газоподібний (за тих самих умов поставки), то податковим наслідком замість принципу переміщення підакцизних товарів буде базовий принцип виникнення податкового зобов’язання у спосіб вилучення газу з газорозподільчої мережі. Такий механізм дає змогу уникнути подвійного оподаткування.

Ціна на газ у Німеччині формується здебільшого залежно від його ефективності, тобто ціна, включаючи ставку акцизного податку, прив’язана до калорійності, вимірюваної в кілоджоулях/брутто показника теплотворення.

З огляду на зазначене, співробітниками Академії було висловлено прохання до експертів, аби вони до свого звіту включили пораду щодо необхідності формування вартості газу в Україні, виходячи з його ефективності (калорійності), що надало б змогу для створення справедливішої системи формування ціни за газ залежно від якості поставленого товару.

Оподаткування вугілля акцизним податком в Німеччині

Оподаткування вугілля акцизним податком передбачено за такою номенклатурою:

‒ 2701 кам’яне вугілля та брикети кам’яного вугілля;

‒ 2702 буре вугілля та брикети бурого вугілля;

‒ 2704 кокс та попутні речовини.

Виокремлюють такі поняття як:

‒ вугільні підприємства;

‒ постачальники вугілля(оптові, роздрібні, вугільні підприємства).

Ці суб’єкти мають право отримувати вугілля в неоподаткованому стані в разі одержання відповідного дозволу. Такий дозвіл надається за низки обставин, зокрема вугілля звільняється від оподаткування акцизним податком (наприклад, при використанні для отримання електроенергетики і т. ін.). Як наслідок надходження від акцизного податку в Німеччині становлять близько 20 млн євро на рік.

Загалом видобування вугілля в Німеччині є дуже дорогим через природну обумовленість: воно залягає на глибині понад 1000 м, у зв’язку з чим його собівартість величезна, і відповідно ці шахти можуть функціонувати тільки за рахунок державної допомоги. Оскільки Європейська комісія заборонила її надавати, передбачивши поступовий графік виведення шахт з експлуатації, з 2018 року в Німеччині повністю буде припинена державна допомога цій галузі.

Зважаючи, що в Україні поступово мають бути імплементовані норми європейського законодавства щодо запровадження акцизного податку на вугілля, доцільно застосовувати при визначенні його розміру брутто- або нетто-показник теплотворення, що було підтримано, за пропозицією фахівців Академії, німецькими експертами на семінарі.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

22 вересня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ, ПРИСВЯЧЕНОМУ ВІДКРИТТЮ ІНКУБАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СТАРТАПІВ FINTECH MASTER

На доручення керівництва Академії завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч та пров. н. с., к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у засіданні, на якому ГО «1991 Open Data Incubator» та компанія Masterсard за підтримки Національного банку України представили інкубаційну програму для технологічних стартапів — Fintech Master. Захід відбувся 6 вересня 2017 року в приміщенні бізнес-центру «Леонардо» (м. Київ).

Про Mastercard

Mastercard (NYSE: MA), www.mastercard.com – міжнародна компанія, що спеціалізується на платіжних рішеннях і технологіях. Компанія управляє найшвидшою у світі платіжною мережею, що об’єднує споживачів, фінансові установи, торговельні підприємства, державні організації та представників приватного сектору в більше ніж 210 країнах і територіях. Продукти Mastercard роблять щоденну комерційну діяльність, таку як покупки, подорожі, ведення бізнесу та управління фінансами, більш простою, безпечною й ефективною для кожного.

Про 1991 Open Data Incubator

Інкубатор «1991 Open Data Incubator» (http://1991.vc) — це некомерційний інкубатор, який розвиває стартапи, котрі вирішують національні виклики в країнах Східної Європи. Замовниками і партнерами інкубатора є державні установи, бізнес та інституції громадянського суспільства.

Так, «1991 Open Data Incubator» є партнером за такими проектами:

• для об’єднаних територіальних громад міст Івано-Франківськ та Дніпро у рамках програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE);

• Національного конкурсу стартапів на основі відкритих даних Open Data Challenge.

«Україна знову в епіцентрі реформ, зараз вже фінансової революції, у якій стартапи будуть формувати успіх банків та фінансових установ. Кооперація між фінансовими корпораціями, держсектором та інкубатором 1991 створить умови для появлт на українському ринку рішень, які здатні дати відповідь на ці національні виклики», — зазначив Денис Гурський, співзасновник 1991 Open Data Incubator.

Національний банк України підтримує впровадження сучасних технологій поширення та оброблення неконфіденційної інформації, і працює в напрямі її розкриття, у тому числі у форматі відкритих даних. Про це розповів Директор департаменту статистики Національного банку України Юрій Половньов під час виступу на заході, присвяченому відкриттю інкубаційної програми для технологічних стартапів Fintech Master. Він, зокрема, зазначив: "Ми вже відкрили доступ до значного масиву даних в машиночитаному форматі, що суттєво спрощує обробку даних, а також у майбутньому плануємо максимально використовувати цей підхід, відкриваючи нові набори даних для наших користувачів із метою підвищення прозорості діяльності НБУ, роботи банківської системи та поширення інформації про стан економіки в цілому".

На знімках (зліва направо): Д. Гурський; В. Платонова, генеральний директор представництва Mastercard Europe в Україні, Молдові, Грузії, Туркменістані, Таджикистані, Киргизстані та Узбекистані; Ю. Половньов

Так, за словами Ю. Половньова, тільки у другому півріччі 2016 року було відкрито для користувачів більше ніж 100 тис. показників, і ця робота триває у 2017 році. На сайті Національного банку можна знайти інформацію про показники фінансової звітності банків, основні показники їхньої діяльності, відкриті дані щодо платіжного балансу, цін, економічної активності, ринку праці, державних фінансів. До кінця року також планується розпочати публікацію даних про баланси банків та класи боржників на щомісячній основі, а також інформацію про кредити малому та середньому бізнесу. На 2018 рік заплановано розпочати публікацію даних на щомісячній основі у розрізі банків про структуру капіталу банків та виконання ними нормативів НБУ.

За результатами бліц-опитування представників банківського сектору, проведеного Mastercard у серпні – вересні, 45 % представників фінансової індустрії підтримують відкриття неконфіденційних даних розробникам. Більша частина опитаних (58 %) зазначила, що їхній банк готовий до впровадження фінтеху, а 71 % банкірів вважають правильним відстежувати й купувати ефективні фінтех-рішення. Водночас майже 68% учасників опитування зауважили, що поки не мають досвіду співпраці зі стартапами.

На знімку (зліва направо): керівник програми Fintech Master У. Штибель та Ю. Батхін

Опитування виявило топові категорії фінтех-рішень, у розвитку яких українські банкіри вбачають найбільший потенціал: віддалений банкінг, великі дані й прогнозування, а також платежі, грошові перекази та цифрові гаманці. Серед ключових переваг співпраці зі стартапами представники фінансового сектору назвали розвиток більш релевантних послуг із використанням споживацького досвіду, залучення нових клієнтів та диверсифікацію бізнесу.

Програма Fintech Master стане платформою, що об’єднає гравців банківського ринку та стартапи, які розробляють фінтех-рішення, зокрема в таких напрямах:

• платежі, грошові перекази та цифрові гаманці;

• кредитування, фінансування, краудфандинг;

• великі дані та прогнозування;

• conversational commerce (розмовна комерція);

• управління капіталом та трейдинг;

• smart city (розумне місто);

• фінансовий моніторинг та регтех;

• управління програмами лояльності.

На знімку: виступ У. Штибель

Для того щоб потрапити до інкубаційної програми, стартапи мають подати заявку на сайті Fintech Master. Відібрані журі стартапи за результатами заявок та хакатону отримають три місяці безкоштовної інкубаційної програми з урахуванням індивідуальних потреб стартапу, а також можливість працювати в офісі, із залученням експертів-наставників і наданням підтримки від Mastercard, НБУ та професіоналів фінансового ринку. За результатами програми найкращі стартапи зможуть презентувати свої кейси широкому колу представників фінансового сектору в рамках завершальної гала-події.

На знімках (зліва направо): виступи О. Любіча та А. Дробязко

На знімку: у залі засідань

На зустрічі було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівниками програми Fintech Master, співробітниками Національного банку України, представниками наукової спільноти та провідних фінансових установ.

Довідково. В Україні відкрили базу даних з інформацією про кінцевих власників усіх українських компаній. Про це 17 серпня 2017 року повідомив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

«Завдяки спільній роботі Державного агентства з питань електронного урядування та Міністерства юстиції, інформація про бенефіціарів всіх українських компаній опублікована на Єдиному державному порталі відкритих даних», – написав він.

В. Гройсман наголосив, що Україна стала першою країною у світі, яка приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарів власників – ініціативи Transparency International щодо сприяння прозорості та запобігання корупції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 вересня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ ОСНОВНИХ ЗАСАД ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2018 РІК ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

На доручення керівництва Академії завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч, пров. н. с., к. е. н. Анатолій Дробязко та пров. н. с., к. е. н. Геннадій Бортніков взяли участь у засіданні Вищої експертної ради при Раді НБУ. Захід відбувся 5 вересня 2017 року в приміщенні Національного банку Україні (м. Київ).

Довідково: відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.

Основні засади розробляються Радою Національного банку України відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону «Про Національний банк України» на підставі пропозицій Правління НБУ. При розробленні Основних засад враховуються статті 1 та 6 Закону «Про Національний банк України», Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», завдань економічної програми, що підтримується в межах угоди з Міжнародним валютним фондом про Механізм розширеного фінансування (EFF), Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2018–2020 роки та макроекономічного прогнозу НБУ, Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Вища експертна рада при Раді НБУ напрацювала пропозиції до проекту Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу. На зазначеному засіданні обговорено проект Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (далі – ОЗГКП). Також предметом розгляду були пропозиції та зауваження, які продовжують надходити в Раду НБУ. За результатами обговорення буде доопрацьовано остаточну редакцію проекту ОЗГКП.

На знімку (зліва направо): заступник Голови Національного банку України Д. Сологуб, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України М. Нефьодов, Голова Ради Національного банку України Б. Данилишин, екс-Голова Національного банку України В. Стельмах, заступник Голови Ради Національного банку України Т. Милованов

Відкриваючи засідання, Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зазначив: «Рада Національного банку України завершує системні дискусії, розпочаті в рамках підготовки Основних засад монетарної політики на наступний рік і середньострокову перспективу. Ми дуже зацікавлені отримати спільне бачення Вищої експертної ради щодо напрямів удосконалення проекту цього документа, підготовленого Правлінням Національного банку. Наступним кроком Ради стануть консультації з Урядом щодо проекту Основних засад. Переконаний, що Рада НБУ у визначений законом термін, тобто до 15 вересня, ухвалить кінцеву версію документа та спрямує її для інформування Верховної Ради України».

Основні засади враховують поточні особливості тенденцій на світових ринках, характер їхнього впливу на українську економіку, відповідну специфіку й напрями виконання НБУ його функцій, макроекономічні індикатори, можливі супутні ризики та загальні підходи щодо їх нівелювання і визначають показники діяльності Національного банку на 2018 рік та середньострокову перспективу для досягнення цілей та виконання функцій НБУ. Напрацьовані пропозиції Вищої експертної ради будуть враховані в остаточній редакції головного монетарного документа України.

На знімку (зліва направо): Б. Данилишин, В. Стельмах

На знімках (зліва направо): В. Стельмах, Ю. Єхануров (колишній Прем'єр-міністр), В. Фурман (член Ради НБУ)

На знімках (зліва направо): Л. Мостова, Р. Шпек, А. Максюта; О. Любіч, А. Дробязко

На знімках (зліва направо): А. Гулей, Я. Колесник, В. Івченко, Ю. Прозоров

Фахівцями ДННУ «Академія фінансового управління» було надано пропозиції щодо Основних засад грошово-кредитно політики, де, зокрема, визначено таке:

- Моніторинг публічної інформації центральних банків показує, що жодний центробанк країн ЄС, Японії, США, Австралії, Нової Зеландії не приймає грошово-кредитну або монетарну політику. Політику у форматі текстового документа приймають і публікують лише Казахстан (на три роки), Білорусь (на один рік), Росія (на три роки) та Україна. Центральний банк Вірменії лише визначає загальні положення грошово-кредитної політики. На наш погляд, доцільно це врахувати, і замість такого документа визначати набір рішень органу монетарної політики, а саме: цільовий рівень інфляції, облікова ставка, очікуваний обмінний курс гривні та монетарні агрегати.

- Поняття «грошово-кредитна політика» за змістом відповідає поняттю «монетарна політика» центрального банку, і додавання слова «кредитна» породжує питання про визначення ролі центрального банку в кредитуванні реального сектору економіки. Якщо виходити зі змісту такої політики, то НБУ лише опосередковано впливає на кредитну активність банків.

- Цей документ не дає чіткого бачення органу монетарної політики, яким у багатьох країнах є спеціальна Рада з монетарної політики, до складу якої входять представники не тільки центробанку, а й міністерств економічного блоку. За аналогією таку функцію могла б взяти на себе Рада з фінансової стабільності, що слід закріпити відповідним законом, а не указом Президента України.

- На сьогодні й на перспективу в засадах закріплена роль Правління, яке ухвалює рішення про монетарну політику, а в західних країнах це може бути лише Рада директорів (аналог Ради НБУ) або спеціальна Монетарна рада / Комітет (Monetary Council). Справа в тому, що центральний банк може бути зацікавлений у збереженні високої облікової ставки, оскільки це джерело його доходів. Варто нагадати, що лише за 2016 рік НБУ отримав майже 10 млрд грн доходів від кредитів банкам.

- Немає параграфа, що визначає політику центрального банку стосовно структури та розміру міжнародних резервів, у тому числі монетарного золота. У розділі 4.1 лише заявлено: «Достатній рівень міжнародних резервів слугуватиме стабілізуючим захисним механізмом фінансової системи та економіки держави для нівелювання впливу зовнішніх шоків». Центральні банки багатьох країн світу встановлюють цільові значення рівня міжнародних резервів та розміру золотих запасів. Також бажано визначити принципи, підходи до оптимальної структури міжнародних резервів, лімітування вкладень у зобов’язання суверенів.

- Відсутній окремий параграф, що визначає політику центрального банку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки, у тому числі шляхом довгострокового рефінансування банків (ЄС, Угорщина, Британія, Данія). Також не розкрито принципи інвестиційної політики НБУ щодо вкладень в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) (на сьогодні НБУ є головним держателем державних облігацій та заставодержателем ОВДП, наданих державними банками в заставу за кредитами рефінансування). За 2016 рік доходи НБУ від портфеля ОВДП становили майже 50 млрд грн.

Зазначені та інші пропозиції було взято Радою до уваги.

Захід став майданчиком для представників законодавчої і виконавчої влади України, керівництва НБУ, відомих банкірів, науковців, банківських об’єднань для спілкування й виходу на конкретні напрями редагування тексту Засад.

На зустрічі також було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом Ради НБУ, представниками наукової спільноти та низкою провідних банківських об’єднань.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 вересня 2017 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОГЛИБЛЮЮТЬ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ УКРАЇНОЮ І КАЗАХСТАНОМ

Робоча зустріч керівництва Академії фінансового управління та уповноваженого представника Посольства Республіки Казахстан в Україні відбулася 8 серпня 2017 року в Академії фінансового управління (м. Київ, бульвар Дружби народів, 38).

У зустрічі взяли участь президент Академії, член-кореспондент НАН України, професор Тетяна Єфименко; директор НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», професор Сергій Гасанов; завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, професор Олександр Любіч та радник Посольства Республіки Казахстан в Україні пан Айбек Хамітов.

Уже кілька років поспіль співробітники Посольства беруть активну участь у заходах, організатором яких є Академія. Серед них можна назвати насамперед колишнього Першого секретаря Посольства пана Тунгата Абилкасимова. Зміна складу посольства не вплинула на розвиток співпраці з Академією, що яскраво продемонстрував пан Хамітов, який тільки місяць тому розпочав роботу у Києві, але знайшов час і бажання відвідати Академію.

Відкриваючи зустріч, Тетяна Єфименко розповіла про напрями досліджень Академії, зв’язок планів НДР із поточним станом та перспективами розвитку економіки України.

Айбек Хамітов, у свою чергу, зазначив, що у Посольстві підтримують розвиток відносин з Академією і поділився власним баченням стану та перспектив двосторонніх відносин Казахстан-Україна. При цьому він наголосив: «Украина исторически является для нас дружественной страной и надёжным партнёром, в основе межгосударственных отношений лежат взаимное уважение и равноправие, здоровый прагматизм и ответственность. Казахстан и Украина настроены на наращивание и развитие торгово-экономического сотрудничества. Между странами действует режим свободной торговли как в рамках СНГ (2011 г.), так и в двустороннем формате (1994г.).

В 2010 году товарооборот между нашими странами составлял более 5 млрд дол. США. К сожалению, совокупность ряда негативных факторов последних лет заметно повлияли на уровень взаимного товарооборота. При этом, объем казахстанского экспорта в Украину составил 911,2 млн дол. США (–22,4 %), импорта – 435,5 млн дол. США (–47,4%). Удельный вес Украины во внешнеторговом обороте Казахстана не превысил 2,8 %.

Вместе с тем, Украина является страной с мощным экономическим потенциалом. В настоящее время происходит существенная трансформация в экономике страны. Основными драйверами экономики по-прежнему остаются традиционные отрасли прежде всего, это агросектор, металлургический комплекс, ракето- и авиастроение.

В современных реалиях ведущие позиции в мире занимает IT-сфера. Что интересно, за последние четыре года доля IT- сферы в ВВП Украины увеличилась с 0,6 до 3,3 % (с 1,1 млрд до 2,7 млрд дол.), что сопоставимо с долей ряда ведущих отраслей экономики.

При этом, Казахстан также продолжает последовательно развиваться в данной сфере, предпринимаются меры по техническому прорыву страны, в этой связи формируются новые грани сотрудничества между нашими странами.

Нам нужны новые подходы и формы экономического сотрудничества. Исторически так сложилась, что Казахстан и Украина имеют давние кооперационные связи и по многим отраслям экономики наших стран взаимно дополняют друг друга. Все это создает основу для расширения и роста казахстанско-украинского экономического сотрудничества.

Одним из эффективных направлений представляется производственная кооперация и создание совместных предприятий в Казахстане. Это стало бы эффективным решением вопросов выхода украинской продукции не только на евразийский рынок, но и на рынки Китая, Ирана, Ближнего Востока.

Мы уже с прошлого года наблюдаем устойчивый тренд роста количества казахстанско-украинских предприятий на территории РК. Если в январе 2016 года их было 431, то на 1 февраля 2017 года – уже 632.

В рамках исполнения поручений Главы нашего государства по итогам взаимных визитов, Дорожной карты – 5 и Протокола 12-го заседания Межгосударственной комиссии по экономическому сотрудничеству усилия Посольства были сосредоточены на точечном продвижении ряда крупных совместных проектов в атомной промышленности, в сельскохозяйственной и космической сфере, в области сельхозмашиностроения и транспортной – логистики.

Таким образом, бизнес обеих стран определенно ищет новые пути, сегодня есть оживление по ряду направлений. И наша задача заключается в создании максимально благоприятных условий, чтобы торгово-экономические отношения наших стран приносили максимальную выгоду и повышали благосостояние наших народов».

С. Гасанов та О. Любіч акцентували увагу присутніх на досвіді Казахстану в розвитку банківського сектору, наголосивши на фаховому інтересі науковців Академії до таких питань:

1. Створення й модель бізнесу держхолдингу Байтерек, управління проблемними активами.

2. Стратегія розвитку банківського сектору та стратегія Банку розвитку Казахстану.

3. Діяльність ДАМУ – державного фонду з розвитку кредитування та технічної підтримки МСП.

4. Державні програми щодо роботи з проблемними кредитами.

5. Діяльність Національного банку Казахстану з впровадження Базеля ІІ та Базеля ІІІ.

На зустрічі також було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками наукової спільноти Республіки Казахстан.

Президент Академії Т. Єфименко висловила побажання стосовно продовження спільної роботи Академії та Посольства, спрямованої на розбудову міждержавних економічних відносин, зокрема й через науковий супровід цих процесів, обмін найкращими практиками.

На закінчення зустрічі відбулося вручення пану Консулу пам'ятного знаку Академії і зразків наукового продукту – останніх номерів журналу "Фінанси України".

На знімку (зліва направо): С. Гасанов, А. Хамітов, Т. Єфименко, О. Любіч

Довідково

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко провела зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Казахстан в Україні Саматом Ісламовичем Ордабаєвим.

Під час зустрічі сторони обговорили широке коло питань щодо необхідності поглиблення двостороннього та міжпарламентського діалогу між Україною та Республікою Казахстан.

«Україна та Казахстан мають великий потенціал для розвитку торгово- економічних відносин та поглиблення гуманітарного діалогу», – наголосила І. Геращенко.

Своєю чергою, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Самат Ісламович Ордабаєв відзначив важливість активізації українсько-казахстанського діалогу, в тому числі на рівні міжпарламентської співпраці.

Джерело:07 липня 2017, Прес-служба Апарату Верховної Ради України

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 серпня 2017 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003