МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2911527
 
 
   



КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ У АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

Протягом грудня 2012 року у Державній навчально-науковій установі «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України реалізовано низку заходів, пов’язаних із підвищенням кваліфікації в рамках міжнародного українсько-нідерландського проекту «Підвищення кваліфікації державних службовців у сфері державних фінансів України». Протягом перших тижнів грудня відбувся випуск слухачів курсів підвищення кваліфікації — 28-ми співробітників центрального апарату Міністерства фінансів України, які отримали сучасні знання за напрямом підготовки «державне управління», що було засвідчено в рамках тестування випускників та подальшої видачі свідоцтв державного зразка про підвищення кваліфікації. До процесу навчання було залучено провідних фахівців Міністерства фінансів України, Академії фінансового управління, інших наукових та навчальних установ, міжнародних експертів, що дозволило ефективно поєднати теоретичну та практичну складові, викласти актуальні питання розвитку сфери державних фінансів.

Високому рівню науково-методичного та навчального-організаційного забезпечення курсів сприяли нові можливості технічної бази Академії, яку завдяки послідовним зусиллям Міністерства фінансів України та Нідерландської Сторони вже у 2012 році вдалося суттєво збільшити завдяки сучасному технічному оснащенню, що було встановлено у навчальних аудиторіях. У подальшому саме на базі цього оснащення планується проводити постійне навчання фахівців Міністерства, розробляти та впроваджувати системи дистанційної освіти для забезпечення навчального та наукового супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики.

Водночас у грудні група з 15-ти співробітників Міністерства фінансів України та науковців Академії здійснила тижневий навчальний візит до Національної академії фінансів і економіки (м. Гаага). Метою зазначеного візиту було розроблення та опрацювання широкої картини управління державними фінансами в Нідерландах, дослідження перспектив застосування цих механізмів в Україні. Зокрема до тематики навчальних занять належали: макроекономічне прогнозування, фіскальна політика в Нідерландах, бюджетна інфраструктура, управління готівковими коштами та боргом, міжбюджетні відносини, державно-приватне партнерство. Також відбулися зустрічі у Палаті представників Парламенту та у Міністерстві фінансів Нідерландів. Саме у Міністерстві фінансів Нідерландів Президент ДННУ «Академія фінансового управління», член-кореспондент НАН України Тетяна Єфименко виступила із доповіддю щодо глобальних викликів у сфері державних фінансів та їх впливу на Україну. Доповідь відвідали керівники структурних підрозділів Міністерства фінансів Нідерландів, Національної академії фінансів та економіки, представники інших урядових організацій.

Всі зазначені заходи відбувалися за сприяння Міністерства фінансів України та представників Нідерландської сторони. Академія фінансового управління висловлює вдячність Національній академії фінансів і економіки (м. Гаага), Агентству міжнародного бізнесу та співробітництва, Міністерству фінансів Королівства Нідерландів, Посольству Королівства Нідерландів в Україні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

8 січня 2013 року






ДОРОГІ КОЛЕГИ! ПРИЙМІТЬ ЩИРІ ВІТАННЯ З НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

У ці чарівні святкові дні від усієї душі зичу всім міцного здоров’я, добра й радості, вірних друзів. Хай Новий рік приносить нові враження та успіхи, творчі злети, а зимові свята додадуть усім життєвих сил, впевненості у майбутньому, окрилять душі.

Нехай панують у наших домівках мир, мудрість, взаєморозуміння та любов.

З найкращими побажаннями
Президент Академії фінансового управління
Тетяна Єфименко


Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 грудня 2012 року






ПРО НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ КОМІТЕТОМ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ


Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 грудня 2012 року






З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ !

Висловлюємо щирі вітання та поздоровлення президенту Академії фінансового управління, член-кореспонденту Національної академії наук України, доктору економічних наук, професору Тетяні Іванівні Єфименко з нагоди Дня народження!

Високий професіонал і мудра жінка, Тетяна Іванівна підкорила вершини управлінської сфери та фінансової науки. Багаторічна послідовна та наполеглива праця у царині економіки і фінансів, державного управління є взірцем служіння професії, забезпечила шану та повагу наукової громадськості в Україні та за її межами.

Ми пишаємось тим, що працюємо поруч з видатною Особистістю, Вченим, Керівником, переймаючи досвід і відчуваючи підтримку у всіх справах Академії.

Нехай доля завжди буде прихильною до Вас, Тетяно Іванівно, посилає Вам міцне здоров’я, радість, удачу, наснагу для нових звершень на благо нашої Батьківщини.

Хай Ваш життєвий шлях буде довгим і світлим, наповненим добрими справами та новими перемогами.

Віри, Надії, Любові Вам на багато-багато літ!

Колектив Академії фінансового управління

Медіа-центр
Академії фінансового управління

5 грудня 2012 року






ПРОБЛЕМИ У СФЕРІ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ І ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Бюджету держави все важче витримувати навантаження, пов’язане з фінансуванням соціальних послуг. Про реформу системи загалом говорять давно, однак поки що не вироблено цілісних, послідовних підходів до вирішення стратегічних питань подальшого соціального розвитку країни. Своїм баченням шляхів розв’язання найактуальніших проблем у сфері фінансування соціальних послуг поділилася завідувач відділу бюджетної системи відділення бюджетної політики та розвитку бюджетної системи ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, доцент Клавдія Василівна Павлюк:

– Серед проблем у сфері надання соціальних послуг слід виділити, насамперед, недосконалість законодавчої бази, якою регламентується низка питань галузі. Ми також констатуємо недостатню якість та ефективність послуг, соціальну несправедливість, низький рівень адресності послуг, високі адміністративні витрати, недостатню прозорість, практичну відсутність системи стандартів, невідповідність мережі бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг її повноваженням, багаторівневу ієрархію мережі бюджетних установ. Додайте сюди недофінансування установ у сфері надання соціальних послуг, низьку ефективність механізму кошторисного фінансування, не пов’язаного з результатами діяльності бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг, відсутність правової регламентації діяльності адміністрації бюджетної установи щодо розпорядження доходами від підприємницької діяльності, що призводить до неефективного використання цих коштів, обмеження права споживача соціальних послуг на вибір постачальника послуг, і отримаєте не дуже райдужну картину, яка характеризує всю сферу.

Варто також зазначити, що держава та місцеві органи влади фактично виконують функції постачання та фінансування установ у сфері надання соціальних послуг. При цьому відсутня система оцінювання та моніторингу. Залишається недосконалою методологія прогнозування потреби у послугах, фіксуються ринкові спотворення, підтримка організацій-монополістів, які субсидуються державою.

– Але ж в Україні має бути забезпечене гарантоване надання якісних соціальних послуг…

– Причому за встановленим переліком за рахунок бюджетних коштів усім громадянам, включаючи: джерела фінансового забезпечення державних гарантій надання соціальних послуг. Має бути визначений обсяг державних гарантій в частині видів, порядку й умов надання соціальних послуг; порядок оцінки їхньої ефективності і моніторингу виконання; а також встановлена відповідальність за невиконання цих показників. Вважаю, що для досягнення цієї мети має бути ухвалено програму державних гарантій на середньострокову перспективу, зокрема на три роки. Вона мусить містити мінімальну величину диференційованих подушових нормативів фінансового забезпечення державних гарантій надання безоплатних соціальних послуг за видами; нормативи фінансових витрат на одиницю обсягу соціальної послуги; подушові нормативи обсягів соціальних послуг за видами; мінімальні значення критеріїв оцінки якості і доступності соціальних послуг.

При цьому моніторинг реалізації державних гарантій надання безоплатних соціальних послуг повинен здійснюватися на щорічній основі, а інформація про виконання державних гарантій у відповідному році має бути основою для формування показників державних гарантій на наступні періоди. Фінансові показники потрібно буде ув’язувати з якісними показниками надання соціальних послуг. Програмою державних гарантій мають встановлюватися цільові значення вказаних показників, а також передбачатися механізми фінансового стимулювання досягнення цільових показників. За невиконання цільових показників потрібно встановити відповідні санкції.

У сфері фінансового забезпечення надання соціальних послуг, насамперед, необхідне здійснення поступового переходу від кошторисного фінансування постачальників соціальних послуг до іншої форми прямого фінансування – замовлення соціальних послуг, де розпорядник бюджетних коштів стає повноцінним замовником послуг на користь третіх осіб – споживачів послуг. Фінансування всіх державних і комунальних установ, що надають соціальні послуги населенню, нині здійснюється на основі кошторису. Суми фінансування, як правило, визначаються методом індексації минулого рівня бюджетних коштів, що виділяються установі. Субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями, що приймаються установою, закріпляється за його власником. При цьому реальні потреби установ у бюджетних коштах можуть бути і більшими, і меншими. Результати роботи, якість надання послуг в розрахунок практично не приймаються. Самостійність установ в управлінні власною діяльністю, фінансовими ресурсами і майном є незначною. Тому кошторисне фінансування об’єктивно не створює стимули для підвищення ефективності роботи, як самих бюджетних установ, так і органів влади, яким вони підпорядковані. За такого механізму фінансування, по-суті, здійснюється утримання сукупності установ без залежності від обсягу та якості надання ними послуг.

Необхідність підвищення ефективності бюджетних видатків, їхньої оптимізації, якості та доступності соціальних послуг зумовлює доцільність та важливість переходу до впровадження механізму фінансування соціальних послуг на основі їхньої стандартизації і визначення вартості. Вартісний еквівалент соціальної послуги, що надається за бюджетні кошти, дає змогу не тільки прогнозувати і планувати видатки бюджетної установи, але й сформувати базу для оцінки ефективності використання бюджетних коштів. Інформація про структуру вартості бюджетних послуг, вивчення тенденції зміни її складових у динаміці надає можливість своєчасно коригувати роботу бюджетної установи, а порівняльний аналіз структури вартості соціальних послуг – визначити обсяг економії бюджетних коштів при забезпеченні якості конкретної соціальної послуги. Отже, оцінка вартості соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів необхідна для здійснення бюджетного планування в умовах переходу і розвитку бюджетування, орієнтованого на результат; та для оцінки ефективності діяльності органів влади.

– Що потрібно зробити для впровадження механізму фінансування соціальних послуг у методологічному плані?

– Насамперед необхідно розмежувати терміни «суспільна (публічна) послуга», «державна функція», «державна послуга», «комунальна послуга», «бюджетна послуга», «соціальна послуга», «соціальна бюджетна послуга». Це дасть можливість побудувати межу формування цих термінів за такими критеріями як «постачальник», «споживач», «рівень видаткових зобов’язань». Проведений аналіз Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регламентують бюджетний процес, показав, що визначення терміну «бюджетна послуга» у цих документах відсутнє. Окрім цього, у Бюджетному кодексі України немає визначення та врегулювання публічних, державних, комунальних послуг, які за основним їхнім змістом мають бути реалізовані за рахунок коштів відповідних бюджетів. Такий стан речей обумовлений, насамперед, тим, що бюджетне фінансування орієнтується переважно на витрати, тобто на утримання мережі установ, а не на результати надання бюджетних послуг.

Виявлення сутності бюджетної послуги дає змогу формувати перелік (реєстр) бюджетних, в т.ч. соціальних бюджетних послуг, під яким слід розуміти систему відомостей про всі бюджетні послуги, що надаються споживачам бюджетних послуг. Формування реєстру бюджетних соціальних послуг дає змогу забезпечувати прозорість витрачання, обґрунтованість виділення бюджетних коштів і ухвалювати рішення про можливі напрями оптимізації їхнього використання, а також упроваджувати нові принципи обліку видатків у розрізі результатів надання бюджетних соціальних послуг і створювати інформаційну базу для розробки відповідних стандартів.

– Нині жоден нормативно-правовий акт не містить чіткого переліку соціальних послуг (бюджетних), які б гарантувалися державою, незалежно від стану державних фінансів та місця проживання громадян. Що потрібно зробити у цій сфері?

– Стандартизація соціальних послуг являє собою розробку нормативів, норм, правил, які законодавчо закріплюють і регламентують технологію, обсяг якість надання соціальних послуг. У свою чергу, регламент надання соціальної послуги базується на нормативно-правовому акті, що визначає терміни і послідовність дій та прийняття рішень, а також порядок взаємодії державних (комунальних) установ, структурних підрозділів і посадових осіб всередині організації та порядок взаємодії з іншими організаціями у процесі надання послуги. Таким чином, стандарт послуги та адміністративний регламент повинні бути взаємопов’язаними документами. Перший повинен включати вимоги до взаємодії між фізичними особами та його результату, а другий – встановлює процедури, результатом яких виступає соціальна послуга.

Визначені в українському законодавстві поняття «соціальний стандарт», «соціальні гарантії», «соціальні нормативи», «соціальні норми» необхідно переглянути, оскільки жодне з них не відповідає свої сутності. Так, наприклад, згідно з Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III, ст. 1 державні соціальні стандарти – це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи, або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Це визначення соціальних стандартів практично ототожнює їх із соціальними нормами і нормативами.

Обсяг надання соціальних послуг розраховується на основі оцінки потреби в них. Система обліку потреб в соціальних послугах ґрунтується на оцінці потреби в натуральному (кількісному)вираженні. Вартісна оцінка є елементом планування видатків бюджету. Вона дає змогу сформувати цілісний підхід до процесу обґрунтування обсягів бюджетних асигнувань на надання відповідного обсягу послуг на основі формалізованого методологічного підходу до оцінки вартості послуг. Після визначення вартості соціальної послуги наступним кроком має бути формування державного замовлення на її надання. Завершальним етапом стане організація моніторингу якості соціальної послуги (відповідність стандарту і задоволеність споживача).

Для підвищення ефективності використання бюджетних коштів необхідна зміна статусу бюджетних установ та впровадження нових організаційно-правових форм установ з надання соціальних послуг (бюджетні установи, автономні установи та ін.) Це дасть змогу уникнути обмежень на право розпоряджатися доходами від реалізації послуг та субсидіарної відповідальності держави (місцевих органів влади) за зобов’язаннями автономної установи; створити чіткий розділ функцій між покупцями та продавцями соціальних послуг, вдосконалити механізм контрактних відносин організацій з органами державної влади та створити механізм залучення інвестицій, як для окремої установи з надання соціальних послуг, так і загалом у галузь; створити умови для легалізації співучасті населення у фінансуванні соціальних послуг; отримати більші права в організації власної роботи.

Розвиток форм оплати соціальних послуг може обумовлювати декілька варіантів розвитку. По-перше, збільшення прав бюджетних установ з використання фінансових ресурсів. Описані зміни можуть бути найефективніше реалізовані в рамках багаторічного фінансового планування. Бюджетна установа, що має фінансовий план, а також що має можливості в певних межах перерозподіляти виділені фінансові ресурси між статтями економічної класифікації витрат в режимі, що має більш повідомний, ніж дозвільний характер, має стимули до підвищення ефективності використання виділених ресурсів. Також установи можуть мати більше можливостей з матеріального стимулювання персоналу. По-друге, удосконалення механізмів фінансування соціальних послуг може відбуватися у сфері платних послуг та додаткових послуг, що надаються бюджетними установами у сфері соціальних послуг також на платній основі.

– Що варто запропонувати для модернізації системи соціальних послуг і оптимізації видатків бюджету на їх надання?

– Проаналізувавши ситуацію, наші науковці зробили низку висновків, за результатом яких виробили певні рекомендації. Зокрема, у сфері нормативно-правової бази варто розробити довгострокову національну та регіональну стратегії розвитку соціальної сфери загалом і, зокрема, стратегію надання соціальних послуг вразливим верствам населення. Доцільно буде зупинити чинність окремих законодавчих актів або положень цих актів у сфері соціальних послуг, видатки на виконання яких в бюджеті не передбачені або передбачені не в повному обсязі. Це дасть змогу суттєво оздоровити бюджетну систему і водночас запобігти зростанню заборгованості за соціальними зобов’язаннями держави, які не можуть бути виконані.

На майбутнє потрібно створити такі механізми, які не даватимуть змоги ухвалювати закони у сфері соціальних послуг без урахування їхнього впливу на бюджет. Для цього необхідне законодавче закріплення обов’язкового проведення аналізу соціально-економічних витрат та вигод від реалізації пропонованого законодавчого акту. Розподіл бюджетних видатків при формуванні бюджету необхідно поділяти на видатки, які є чинними згідно з раніше прийнятими законодавчими актами, і видатки, які передбачається прийняти, що допоможе підтримувати жорсткіші бюджетні обмеження, оскільки виділення асигнувань на прийняття нових зобов’язань стане можливим після виділення коштів на виконання чинних зобов’язань.

Доречним стане запровадження мораторію щодо законодавчого встановлення нових видів соціальних пільг та розширення категорій отримувачів, проведення строгого законодавчого розмежування та чітке визначення понять «соціальна послуга», «соціальна пільга», «соціальні гарантії», «соціальні норми», «соціальні нормативи». Чіткість термінології дасть змогу чіткіше окреслити специфіку соціальних послуг і водночас визначити сфери досягнення більшої ефективності, покращення фінансового забезпечення соціальних послуг. А ще варто було би створити координаційну раду для розробки регіональних стратегій розвитку системи соціальних послуг, виділення ключових завдань її реформування, здійснення моніторингу за вирішенням поставлених проблем.

– Потрібно було би й реформувати сферу управління системою соціальних послуг…

– Тут необхідне визначення основних принципів розвитку системи соціальних послуг вразливим категоріям населення. Це, насамперед, поєднання розвитку системи соціальних послуг із фінансовою стабілізацією і неінфляційним економічним зростанням; дотримання жорсткої дисципліни соціальних відрахувань; розвиток соціального партнерства основних груп населення, держави і підприємницьких структур; поєднання державних і приватних форм надання соціальних послуг; інтеграція завдань соціальної політики в макроекономічну стратегію.

Розбудовувати систему соціальних послуг, на моє переконання, потрібно за моделлю Беверіджа. Відповідно до цієї моделі держава мусить забезпечувати надання соціальних послуг вразливим категоріям громадян на адресних засадах. При цьому основна має бути зосереджена на працюючій частині населення, забезпеченні зростання її доходів до рівня середнього класу, підвищенні вартості робочої сили, а також загального обсягу соціальних витрат. Такий розклад стимулюватиме розвиток внутрішнього ринку, динаміку економічних процесів. Потрібно також реформувати установи, що надають соціальні послуги, у тому числі шляхом забезпечення їхньої економічної самостійності.

– Останнім часом багато уваги приділяють питанню адресності надання соціальних послуг, наголошуючи на ефективності вдосконалення цього сегмента. Яких заходів необхідно вжити, щоб забезпечити функціонування системи?

– Потрібно розпочати з удосконалення методичної бази виявлення вразливих верств населення, що потребують надання соціальних послуг. Тоді треба розробити перелік індикаторів, що відображають реальні характеристики рівня споживання вразливих верств населення, а також сучасну методику визначення бідності. Виходячи з цього, варто визначити критерії ефективності механізмів забезпечення адресності соціальних послуг та форми обліку при виявленні ступеня нужденності сімей і громадян соціально-демографічних характеристик родини, майно та наявність іншої власності, доходів, зокрема тих, які важко враховуються.

Доречною стане розробка та впровадження системи соціальних рахунків в системі надання соціальних послуг, які є провідним засобом переорієнтації бюджетних потоків від підприємств, що надають послуги, громадянам; впровадження соціальних паспортів родини чи домогосподарства осіб, як потенційних одержувачів соціальних послуг для створення інформаційної бази даних надання соціальних послуг в Україні.

– І все ж таки основним питанням залишається стабільність сфери фінансового забезпечення надання соціальних послуг. Яким чином її забезпечити?

– Для цього необхідно, насамперед, зробити кроки зі здійснення поступового переходу від кошторисного фінансування постачальників соціальних послуг до іншої форми прямого фінансування – замовлення соціальних послуг, яке здійснюється за принципом купівлі послуг, де розпорядник бюджетних коштів стає повноцінним замовником послуг на користь третіх осіб – споживачів послуг. Потрібне встановлення обґрунтованих норм і нормативів споживання соціальних послуг, у межах яких надаються пільги з їх оплати громадянам, які мають на них право; впровадження фінансових нормативів надання соціальних послуг, їх раціональної диференціації з урахуванням особливостей установ у гірській місцевості, у сільських районах, об’єктивної різниці у вимогах щодо якості послуг стандартної чи вищої якості.

Має бути встановлений жорсткий контроль над фактично спожитими послугами і наданими пільгами для визначення фактичних розмірів відповідних бюджетних видатків, частіше перевірятися доходи уразливих груп населення та межі малозабезпеченості диференційовано за регіональним рівнем забезпечення, що зменшить використання бюджетних коштів тими споживачами, які не мають права на соціальну допомогу.

Потрібно також удосконалити систему міжбюджетних трансфертів, частка яких постійно зростає загалом і зокрема на фінансування видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення. Такий підхід не стимулює місцеві органи влади до нарощування економічного потенціалу на відповідній території, а розвиває утриманство. На мою думку, переважну частину фінансування за рахунок трансфертів треба спрямовувати на надання соціальних послуг у громадах, а не утримання значної кількості установ стаціонарного типу.

Важливим моментом є ширше залучення некомерційних організацій до діяльності у сфері надання соціальних послуг. Однак тут потрібно передбачити створення комплексної системи контролю і звітності. Для цього необхідно розробити систему моніторингу діяльності державних і недержавних організацій у сфері соціальних послуг; підвищити прозорість фінансової системи міжсекторної взаємодії; активніше залучати профільні незалежні організації до розробки та експертизи державних соціальних програм і відповідних розділів бюджету; забезпечити високу якість аудиту некомерційного сектора для запобігання фінансовим зловживанням, особливо, коли використовуються різні джерела фінансування соціальних послуг, серед яких і державні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 грудня 2012 року









Українська економічна наука понесла непоправну втрату. На 86-му році пішов з життя видатний український Вчений, Педагог, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, член Вченої ради та Спеціалізованої вченої ради ДННУ «Академія фінансового управління»

АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ ЧУХНО

Народився А. А. Чухно 20 грудня 1926 р. у місті Батурин на Чернігівщині. Після закінчення з відзнакою економічного факультету Київського державного університету у 1954 р. захистив кандидатську дисертацію і отримав науковий ступінь кандидата економічних наук, а наприкінці 1962 р. успішно захистив докторську дисертацію. Починаючи з 1951 р., А. А. Чухно працював у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на викладацьких посадах – асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри.

З червня 1963 р. упродовж 35 років учений-педагог очолював кафедру політичної економії гуманітарних факультетів (з 1992 р. – економічної теорії та господарської практики) Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Відомий вчений-педагог працював також деканом факультету міжнародного права і міжнародних відносин (1972-1973), проректором університету з наукової роботи (1979-1985). У 1967 р. його обрано членом-кореспондентом, а у 1988 р. – дійсним членом Академії наук УРСР.

Перу видатного українського вченого-економіста належить майже 600 наукових праць, у тому числі 10 індивідуальних та 17 колективних монографій, 12 підручників і навчальних посібників. А. А. Чухно забезпечив підготовку висококваліфікованих кадрів для вищих навчальних закладів та фінансової системи України. Під його особистим керівництвом підготовлено 29 докторів і 66 кандидатів економічних наук.

Самовіддана праця академіка А. А. Чухна відзначена високими нагородами держави: орденом Дружби народів (1982), орденами «За заслуги» III, II та І ступенів (1996, 2001, 2008). З 1976 р. він – Заслужений працівник вищої школи України.

Життєвий і творчий шлях видатного Вченого й Педагога, активного громадського діяча, Людини – це взірець вірного служіння своєму народові, рідній Україні, відданості економічній науці.

Колектив Академії фінансового управління щиро сумує з приводу смерті академіка АНАТОЛІЯ АНДРІЙОВИЧА ЧУХНА та висловлює співчуття його рідним, близьким та колегам.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 листопада 2012 року






СЕМІНАР-НАВЧАННЯ З ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОБЛІКОВОЇ СФЕРИ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України спільно з ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» за підтримки Світового банку 16 листопада 2012 року у Києві проведе семінар-навчання з підвищення кваліфікації «Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі: метод нарахування та відповідності доходів та витрат». Очікується, що участь у семінарі візьме більше 200 фахівців у сфері обліку.

Зі вступним словом до присутніх звернеться президент ДННУ «Академія фінансового управління», член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Тетяна Іванівна Єфименко. Перший проректор Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, доктор економічних наук, професор Алла Олександрівна Двігун та начальник управління методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності ДКСУ, кандидат економічних наук, доцент Наталія Іванівна Сушко ознайомлять присутніх з ключовими напрямами, нормативно-правовим забезпеченням та організаційно-управлінськими заходами з реалізації Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі.

Наталія Іванівна Сушко також розкриє тему удосконалення чинних у державному секторі України методів ведення бухгалтерського обліку та їхньої гармонізації з міжнародними стандартами. У цьому контексті вона зупиниться на проблемах та недоліках системи бухгалтерського обліку в державному секторі України; передумовах запровадження реформи бухгалтерського обліку в державному секторі та основних напрямах її реалізації; порушить питання удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності; створення уніфікованої організаційної та інформаційної облікової системи.

У продовження теми завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук, професор Євгенія Василівна Калюга розповість про міжнародну практику запровадження бухгалтерського обліку в державному секторі за методом нарахувань. Серед запланованих для висвітлення питань – характеристика методу нарахування та відповідності доходів і витрат та його застосування для оцінки доходів і витрат суб’єктів державного сектору у контексті міжнародного досвіду; огляд прийнятих НП(С)БОДС та розкриття інформації про доходи і витрати суб’єктів державного сектору у бухгалтерському обліку; НП(С)БОДС 124 «Доходи» як методологічна основа обліку доходів в державному секторі за методом нарахувань та його загальна характеристика; поширення дії НП(С)БОДС 124 та його основна термінологія; класифікація, визнання та оцінка доходів за НП(С)БОДС 124; собівартість продукції, робіт, послуг та її визначення за НП(С)БОДС 124; НП(С)БОДС 135 «Витрати» як методологічна основа обліку витрат в державному секторі за методом нарахувань та його загальна характеристика; поширення дії НП(С)БОДС 135 та його основна термінологія; класифікація, визнання та оцінка витрат за НП(С)БОДС 135.

Завідувач кафедри фінансів Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, доктор економічних наук, доцент Наталія Георгіївна Метеленко та директор Департаменту консолідованої звітності ДКСУ Людмила Василівна Гізатуліна розкажуть про метод нарахування та відповідності доходів і витрат та його застосування у бухгалтерському обліку суб’єктів державного сектору України. Зокрема, передбачається розглянути структуру форм фінансової звітності бюджетних установ і звітності про виконання бюджетів та основні компоненти звітності суб’єктів державного сектору за методом нарахувань; відображення інформації про доходи і витрати у фінансовій звітності; загальну характеристику НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» та сфери його застосування; порядок визначення та розкриття інформації про звітні сегменти у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами»; порядок визначення та розкриття інформації в умовах гіперінфляції відповідно до НП(С)БОДС 105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»; НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність» та сфера його застосування; загальні положення порядку визначення та розкриття фінансової та бюджетної інформації у консолідованій звітності суб’єктів державного сектору.

Кандидат економічних наук, доцент Ірина Юріївна Чумакова дасть характеристику затверджених національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БОДС). У рамках теми – огляд прийнятих НП(С)БОДС та розкриття інформації про окремі об’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі; оцінка окремих об’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», НП(С)БОДС 128 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи», НП(С)БОДС 134 «Фінансові інструменти»; формування інформації, пов’язаної з виконанням будівельних контрактів, відповідно до НП(С)БОДС 131 «Будівельні контракти» та про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками відповідно до НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 листопада 2012 року






ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ ОБГОВОРЕНО НА МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «БАНК 2013. ЗАПОРУКА УСПІХУ», СПІВОРГАНІЗАТОРОМ ЯКОЇ ВИСТУПИЛА АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

Актуальність розгляду методологічних аспектів імплементації фінансових інновацій для розвитку фінансової системи України та інструментів посилення фінансової стабільності зумовлена необхідністю забезпечення стабільного функціонування фінансової системи й фінансового сектору України. Особлива увага приділяється зовнішнім загрозам фінансовій стабільності в Україні, зокрема, банківській системі.

Сучасна банківська система стрімко розвивається, оскільки банки в усі часи були майданчиком для впровадження інновацій. В умовах невизначеності виграє той, хто зуміє правильно зрозуміти мінливі тренди і перетворити їх у джерела доходу. Ключове питання, на яке необхідно знайти відповідь – як повинен виглядати Банк майбутнього?

В умовах конкуренції, великої кількості інноваційних технологій і технічних рішень банкам необхідно вже сьогодні замислитися про те, що потрібно зробити, щоб у майбутньому банк зміг відповідати жорстким умовам ринку і зростаючим вимогам клієнтів. Перед банками зараз стоять основні питання: Як адаптуватися і процвітати в нових умовах? Як клієнти представляють банк майбутнього? Яких нових продуктів і послуг чекають від банків споживачі? Які технології будуть успішними в наступному році? Основні джерела прибутковості?

Конференція проходила 25-26 жовтня 2012 року в конференц-залі "Панорама" бізнес-центру "Cubic Center". Організатором конференції виступила компанія SAS Institute Ukraine, а співорганізатором в якості інтелектуального партнера – ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України.

В організації та роботі конференції взяли участь співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики: завідувач відділу, д.е.н., заслужений економіст України Олександр Любіч, провідний науковий співробітник, к. ф.-м. н., доц. Володимир Домрачев та старший науковий співробітник Микола Романіка.

На фото (зліва направо): Р. Костецький (SAS), О. Любіч, В. Домрачев, М. Романіка

В роботі конференції прийняли участь члени Правління банків, керівники підрозділів роздрібного та корпоративного бізнесу, ризик-менеджменту, управління філіальною мережею, методології бізнес процесів і внутрішніх процедур, розробки та впровадження аналітичних систем та інформаційних технологій в банку, а також представники державного сектора – Міністерства фінансів України (Управління боргової політики).

В першій сесії відбулися плідні дискусії щодо аналізу поточної ситуації в банківській системі України, були запропоновані конкретні шляхи та подальші дії з посилення антикризових заходів. Були обговорені перспективи розвитку банківської системи, можливості підвищення прибутковості банків і зростання бізнесу в 2013 році. Міжнародний та український контекст. Авторитетні експерти галузі поділилися інформацією та досвідом, як визначати і використовувати нові можливості.

Особливу увагу слухачів привернули наступні доповіді: Еріка Наймана, д.е.н., керуючого партнера Capital Times – "Коли завершиться делеверідж: вплив монетарної політики центрального банку на розвиток банківського сектору"; Олександра Любіча – «Інструменти антикризового регулювання фінансової політики»; Євгена Пенцака, наукового керівника програми MBF kmbs – "Стратегії розвитку банку в умовах глобальної фінансової нестабільності"; Анатолія Дробязка, директора департаменту по роботі з проблемними клієнтами корпоративного бізнесу Надра Банк – "Ключові тренди розвитку ресурсних ринків банків України"; Дмитра Яблоновського, начальника відділу фінансових досліджень GFK – "Ключові тренди у поведінці споживачів банківських послуг, чого очікувати в 2013 році".

На фото (зліва направо): Е. Найман, О. Любіч, Є. Пенцак, А. Дробязко, Д. Яблоновський

В другій сесії доповідачами було представлено інформацію про нові технологічні тренди, тонкощі вже інтегрованих рішень, порівняння запропонованих сервісів.

Значний інтерес слухачів привернули доповіді: Томаша Боровскі, операційного директора, Члена Правління Платинум Банк – "Стратегія операційної діяльності як інструмент підвищення ефективності роботи банку в 2013 році"; Руслана Костецького, директора SAS Institute Ukraine – "Як використовувати ЗМІ та соціальні медіа для збільшення прибутковості банків"; Євгена Плотиці, заступника Голови Ради Директорів Дельта Банк – "Операційні системи банку – проблеми росту".

На фото (зліва направо): Т. Боровскі, Р. Костецький

Наступний день конференції був не менш цікавим, так як фахівці продовжили ділитися досвідом, ідеями, прогнозами розвитку системи ризик-менеджменту в банках: як зберегти, стабілізувати і забезпечити ефективне зростання бізнесу без додаткових втрат в 2013 році. Професіонали галузі обмінювалися досвідом і думкою щодо ефективних методів зниження ризиків банку. Обговорили та здійснили експертну оцінку найбільш перспективних стратегій розвитку банківських продуктів.

Інформативними і цікавими, на думку учасників конференції, були доповіді: Юрія Прозорова, президента Українського товариства фінансових аналітиків – "Ризики інверсивної трансформації банківської системи України на етапі виходу з ринку провідних іноземних банків"; В'ячеслава Нехороших, ризик-Директора Банк Траст –"Побудова ефективної системи ризик-менеджменту на початковому етапі розвитку роздрібного банку"; Андрія Камінського, директора з розвитку Міжнародного бюро кредитних історій – "Побудова повнофункціональної системи ризик-менеджменту банку на основі взаємодії з бюро кредитних історій"; Ігора Волошина, директора департаменту з управління фінансовими ризиками Кредитпромбанку – "Управління портфелем роздрібних депозитів" та багато інших.

На фото (зліва направо): Ю. Прозоров, А. Камінський

У ході конференції також було висвітлено важливі питання управління ризиками з метою забезпечення стабільності фінансової системи України, визначено проблемні питання з формалізації методології та технологій управління операційними ризиками та шляхи їх вирішення. Зазначено, що при розробці стратегії бюджетно-податкової політики на 2013 р. потрібна координація бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, узгодження дій в процесі створення системи антикризового управління фінансами за умов посилення ролі та надійності державних та комерційних банків; розробка пакету превентивних антикризових заходів, упровадження яких дозволить стримати розростання дисбалансів у системі державних фінансів України.

Ще одним актуальним завданням для банків залишається предикативна аналітика: накопичені історичні дані про транзакції клієнтів зберігають в собі інформацію про поведінку та індивідуальних перевагах кожного споживача. Використання таких аналітичних систем дозволяє вивести фінансові стратегії та банківські продукти на новий рівень, зменшити ризики.

Після ретельного обговорення проблеми управління ризиками банків та механізмів запровадження стрес-тестування різноманітних видів банківського ризику в практику роботи банків України, учасники конференції висловили подяку організаторам і побажання проводити конференцію на постійній основі – щорічно. Також було підкреслено, що в умовах зростання соціальної спрямованості фінансово-економічної політики уряду, посилення ролі банківської системи та необхідності імплементації інноваційних підходів до розвитку фінансової системи держави потрібно прискорити розробку і впровадження нових інформаційних систем, створення високотехнологічних ситуаційних центрів для великих банків, які зацікавлені в сучасних інструментах моніторингу та контролю.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 листопада 2012 року






ПРОДОВЖУЄТЬСЯ СПІВПРАЦЯ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ З КОМПАНІЄЮ SAS

Делегація Міністерства фінансів України та ДННУ «Академія фінансового управління» на чолі з президентом АФУ, членом-кореспондентом НАН України, доктором економічних наук, професором Тетяною Єфименко на запрошення компанії SAS Росія/СНД взяла участь у роботі VII щорічного Міжнародного форуму SAS Forum Russia 2012 «Розвиток організації сьогодні: прораховувати ризики і бачити можливості». Форум відбувся 12 жовтня 2012 року в Москві і зібрав понад 450 представників найбільших компаній Росії і країн СНД.

До складу української делегації увійшли доктор економічних наук, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління Олександр Любіч та заступник начальника управління боргової політики, начальник відділу кредитних і гарантійних угод Міністерства фінансів України Василь Шкураков.

На фото (зліва направо): Олександр Любіч, Марк Мурман, Тетяна Єфименко, Василь Шкураков, Руслан Костецький

У ході роботи форуму обговорено питання впливу макроекономічних чинників на розвиток організацій загалом, а також на створення системи прогнозування та управління ризиками зокрема. Крім тенденцій у розвитку бізнес-аналітики, інноваціях, нових продуктах SAS і реальних бізнес-кейсів клієнтів, ключовою темою форуму також стало управління ризиками та протидія шахрайству в різних галузях економіки, розкрита тема, як сучасні технології допомагають компаніям і державним установам по всьому світу мінімізувати ризики, запобігати шахрайству і скорочувати невиправдані втрати.

До участі у дискусії були запрошені топ-менеджери 10 найбільших банків Росії. Учасники мали можливість почути експертну позицію з тематики, пов’язаної з аналізом ринків, ризиками, собівартістю продуктів, а також підвищенню конкурентоспроможності за рахунок IT загалом та аналітики зокрема, а також висловити сою точку зору з обговорюваних питань.

Доповідачами на SAS Forum Russia 2012 виступили провідні економісти Росії, керівники найбільших банків і промислових підприємств. Особливе зацікавлення в учасників викликали виступи російського економіста, публіциста, теле- і радіоведучого, керівника компанії експертного консультування «Неокон» Михайла Хазіна, який розкрив тему розвитку світової економічної кризи на новому етапі, генерального директора компанії SAS Росія/СНД Валерія Панкратова, керуючого директора аналітичного спрямування фінансової практики компанії Accenture Едвіна ван дер Удерра (Edwin van der Ouderaa), першого віце-президента ВАТ «Бінбанку» Камаля Буші (Kamal Boushi).

Міжнародний експерт в галузі управління ризиками та боротьби з шахрайством, старший директор компанії SAS Марк Мурман (Moorman Mark) ознайомив присутніх з кращою світовою практикою протидії розтраті, зловживань і шахрайства в державному секторі: Він розповів про те, як сучасні технологи допомагають державним установам усього світу запобігати розтраті і втратам в різних програмах. На форумі також виступили високопоставлені представники таких галузей як телеком, транспорт, енергетика, нафтогазовий сектор, а також посадовці міністерств і відомств РФ.

Компанія SAS у рамках форуму анонсувала повний спектр високопродуктивних інструментів для бізнес аналітики – SAS High Performance. Компанія SAS Україна/Росія/СНД, лідер у галузі рішень і послуг у сфері бізнес-аналітики, запропонувала повну лінійку аналітичних інструментів – технологій і продуктів нового покоління: SAS High Performance Analytics. Вони дають змогу вирішувати завдання бізнесу принципово іншого рівня складності, відкриваючи можливість обробляти й аналізувати великі обсяги даних з набагато більшою точністю і в десятки разів швидше.

У рамках роботи форуму відбулася низка зустрічей української делегації з вищим керівництвом компанії SAS. Зокрема, проведено ділові переговори з міжнародним експертом в сфері управління ризиками та боротьби з шахрайством, старшим директором компанії SAS Марком Мурманом (Moorman Mark, США), Генеральним директором компанії SAS Росія/СНД Валерієм Панкратовим, директором «САС Інстітьют Ел.Ел.Сі.» (Україна) Русланом Костецьким.

Під час зустрічей ще раз зверталася увага на те, що ДННУ «Академія фінансового управління» з жовтня 2011 року активно співпрацює з компанією SAS у частині пошуку можливостей щодо впровадження нових інноваційних інструментів в фінансову сферу України. Це, зокрема, інструменти бізнес-аналітики, попередження фінансово-бюджетних злочинів, краудсорсинг, розробка централізованої бази операційних ризиків тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 жовтня 2012 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003