МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2974830
 
 
   

ДОРОГІ СПІВРОБІТНИКИ, ШАНОВНІ ВЕТЕРАНИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ!



Сердечно вітаю Вас і Ваші родини із всенародним святом – Днем Перемоги!

У цей славний день ми знову повертаємося до 9 травня 1945 року, щоб з глибокою повагою згадати тих, хто виборов нашу свободу в страшному поєдинку з фашистськими загарбниками, хто вклав навіть маленьку частинку в справу Перемоги, адже саме з цього склався потужний і великий подвиг нашої держави.

У цей день ми схиляємося земним поклоном перед тими, хто проніс через лихоліття війни любов до Батьківщини і бажання бачити її багатою та квітучою. Ми у вічному боргу перед Вами, і прагнемо бути гідними Вашого високого подвигу, своїми помислами, прагненнями і добрими справами берегти мир і працювати на підвищення благополуччя України.

Зичу ветеранам і свідкам тих днів довгих років життя, здоров'я і щастя, а їхнім дітям і внукам – гордості за свою країну, за свій народ, а також удачі в усіх світлих починаннях!

Зі святом вас, дорогі визволителі!

Президент Академії фінансового управління
Тетяна Єфименко


Медіа-центр
Академії фінансового управління

7 травня 2013 року






В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РАДИЛИСЯ СТОСОВНО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ НАУКОВИХ КАДРІВ

У ДННУ «Академія фінансового управління» 4 квітня 2013 року відбулася нарада з питань підвищення якості підготовки аспірантів, докторантів. У ній взяли участь керівники підрозділів установи, наукові керівники дисертаційних досліджень, аспіранти та докторанти І-ІV років навчання.

Віце-президент Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Сергій Леонідович Лондар у вступному слові звернув увагу присутніх, що нині особливо актуальним є питання ефективного використання бюджетних коштів, спрямованих на підготовку наукових кадрів. Важливою є також актуальність досліджень, тому необхідне залучення молодих науковців до наукового супроводу першочергових завдань реформування у сфері державних фінансів, визначених Програмою економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження зазначеної Програми, іншими державними програмними документами.

Керівники відділів НДФІ Академії надали короткі звіти про наявність у аспірантів, докторантів останнього року навчання впроваджень у практичну роботу Міністерства фінансів України, інших центральних органів влади. Вони поділилися досвідом залучення аспірантів, докторантів І-ІV років навчання до виконання науково-дослідної тематики наукових відділів, розкрили механізми такої співпраці, спрямованої на виконання заходів, передбачених державними програмними документами у 2013 році. Аспіранти та докторанти заключного року навчання надали звіти про стан завершення дисертаційних досліджень та впровадження наукових результатів у практичну діяльність Міністерства фінансів України.

Віце-президент Академії Сергій Леонідович Лондар поінформував присутніх про польсько-українську міжнародну науково-практичну конференцію на тему «Розвиток державного управління», яка запланована на 8-11 вересня 2013 року. Він надав низку пропозицій щодо залучення аспірантів, докторантів участі в організаційних заходах.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 квітня 2013 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОДИСКУТУВАЛИ В РАМКАХ ФОРУМУ «1-ИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ДІАЛОГ»

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у 1-му українському фінансовому діалозі, який 21 березня 2013 року провело Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ Gmb) у рамках проекту «Підтримка реформ управління державними фінансами». На форумі були присутні представники ділових та наукових кіл, органів виконавчої влади, народні депутати України.

Відкрив засідання Посол Федеративної Республіки Німеччини доктор Крістоф Вайль. Він звернувся з вітальним словом до присутніх і представив основного доповідача – Державного секретаря Федерального Міністерства фінансів Німеччини (у відставці) Герда Елєрса, який підготував доповідь «Модернізація системи управління державними фінансами: пріоритети України».

Посол Федеративної Республіки Німеччини доктор Крістоф Вайль

Пан Герд Елерс у своєму виступі основний акцент зробив на тому, що на наступному етапі реформ в Україні в центрі уваги має бути не нове основоположне законодавство. Важливішою має стати готовність застосовувати наявне законодавство в сенсі спільної практики ЄС та адаптація деяких законодавчих положень. Він зазначив, що при цьому наступний етап реформ має концентруватися на таких аспектах – чітка відповідальність при складанні бюджету, відповідальність окремих розпорядників бюджетних коштів, широка та дієва процедура контролю рахунків, включно з парламентською сферою.

Герд Елерс також наголосив на важливості покращення роботи з громадськістю при складанні та виконанні бюджету, запровадженні середньострокового бюджетного планування та бюджетної політики, спрямованої на сталий розвиток. Важливо, щоб нова стратегія управління державними фінансами містила скоріше меншу кількість цілей, але таких, які можуть бути дійсно досягнуті за змістом і в рамках визначеного часу, підкреслив він.

Директор проекту «Підтримка реформ управління державними фінансами» пан Кристіан Дьорінг (праворуч) та пан Герд Елерс

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Оксана Калетник висловила переконання, що система державних фінансів України зможе успішно працювати тільки за умови, якщо будуть чітко розмежовані функції виконавчої та законодавчої гілок влади, а всі процеси стануть зрозумілими і прозорими для суспільства. «Фінансові системи України і Німеччини мають дуже схожі моделі. Але в Німеччині вона працює, це видно з економічного розвитку, по тому, як там живуть люди», – сказала народний депутат. Тому, на її погляд, головне питання полягає в тому, як організований процес і як розподілені функції всіх учасників.

За словами Оксани Калетник, нині на розгляд парламентського Комітету з питань бюджету депутати подають законопроекти, які стосуються виділення коштів на будівництво доріг, мостів чи станцій метрополітену. Але реалізовувати все те, що пропонують депутати, доведеться потім органам виконавчої влади, які не беруть участі в плануванні взагалі. Таким чином, розмивається поняття відповідальності.

Дискусію стосовно нових підходів до управління державними фінансами в Україні підтримали доктор економічних наук, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління Олександр Любіч, доктор економічних наук завідувач відділу державних фінансів відділення управління державними фінансами ДННУ «Академія фінансового управління» Василь Кудряшов та кандидат економічних наук, директор Інституту післядипломної освіти Академії фінансового управління Ярослав Котляревський. Вони висловили власне бачення підходів до розв’язання проблеми та зазначали, що фахівці Академії працюють над пропозиціями щодо модернізації системи управління державними фінансами з використанням зарубіжного досвіду, у тому числі, Німеччини.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

22 березня 2013 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ГОТОВІ АНАЛІЗУВАТИ ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у круглому столі «Національні проекти в стратегії економічної модернізації України», який відбувся 20 березня 2013 року в Національному інституті стратегічних досліджень. До участі у заході запрошені народні депутати України, посадовці міністерств і відомств, провідні вітчизняні вчені, експерти, представники неурядових організацій.

У ході засідання обговорено низку питань. Присутні зокрема, розглянули національне проектування в системі реалізації стратегічних пріоритетів економічної модернізації, підбили перші підсумки та проаналізували проблемні питання реалізації національних проектів в Україні. Розглянуто також напрями удосконалення управлінської моделі та механізмів впровадження національних проектів в нашій державі.

Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів представив 4 національні проекти, що перейшли у інвестиційну стадію, нову схему управління проектами та розподіл національних проектів за пріоритетами. Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло відзначив, що значимість та потреба в Національних проектах значно зростає, особливо це відчувається в посткризовий період. Тому реалізація національного проектування в Україні має стати одним із головних інститутів стратегічного розвитку держави.

Доктор економічних наук, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління Олександр Любіч підкреслив, що запровадження національного проектування в Україні необхідно розглядати, в першу чергу, як інструмент реалізації комплексу стратегічно орієнтованих заходів, спрямованих на вирішення найбільш актуальних завдань системної модернізації значущої сфери суспільного життя.

Водночас, на його думку, будь-які заходи, спрямовані на запровадження національних проектів, обов’язково мають бути підкріплені пошуком нових підходів до фінансування капітальних витрат, залученням додаткових ресурсів через банківський сектор під державні гарантії, за рахунок удосконалення процедур державно-приватного партнерства. Як приклад він навів досвід Російського агентства зі страхування експортних кредитів та інвестицій, на діяльність якого розповсюджується державна гарантійна підтримка.

Зокрема, Зовнішекономбанком йому надана банківська гарантія на суму 10 млрд. дол. США до 31 грудня 2032 року включно. Олександр Любіч вважає, що Україна мала би побудувати аналогічну інституцію, яка надала б можливість реалізовувати національні проекти з тривалим терміном фінансування за таким же принципом. До наукового обґрунтування цієї проблематики могли б долучитится фахівці Академії фінансового управління.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 березня 2013 року






ПРОЕКТИ НАКАЗІВ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ ДООПРАЦЮЮТЬ СПІЛЬНО З НАУКОВЦЯМИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у круглому столі з питань обговорення проектів наказів Міністерства фінансів України, що стосуються фінансової звітності підприємств. Захід відбувся 20 березня 2013 року в Українському союзі промисловців і підприємців і зібрав для дискусії представників ділових кіл, органів державної влади, керівників та головних бухгалтерів підприємств різних форм власності, науковців.

Начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров представив документи, розроблені як додаток до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку задля приведення фінансової звітності вітчизняних підприємств до міжнародної практики. Це проекти наказів «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємств», «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» та «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

Заступник директора науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська роз’яснила присутнім суть окремих положень запропонованих проектів документів. При цьому вона висловила переконання, що за допомогою нормативно-правової бази бухгалтерського обліку не можна виправити прогалини у законодавстві, яке регулює господарську діяльність в Україні.

Голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз запропонувала переглянути норми чинних положень стандартів бухгалтерського обліку в тій частині, що стосуються визначення та обліку фінансових інструментів й оборотних активів. Водночас від імені УСПП вона висловила вдячність Міністерству фінансів України, науковим колам за діалог з бізнесом, можливість спільно обговорити важливі для бухгалтерської спільноти документи та зробити відповідні висновки. «Сподіваємося на продовження такої ж конструктивної співпраці й надалі», – додала вона.

Учасники круглого столу детально проаналізували кожен з документів, виокремивши питання, які стосувалися неоднозначних трактувань деяких моментів, нечіткого визначення. Підтримавши документи в цілому, зауваження та пропозиції вирішили упорядкувати та відобразити у підсумковому документі, який підготують за результатами обговорення.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 березня 2013 року






АУДИТОРИ ОБГОВОРИЛИ ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ

В Академії фінансового управління 14 березня 2013 року відбувся круглий стіл з обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу. До участі в ньому запросили представників провідних вітчизняних та іноземних аудиторських компаній, Спілки аудиторів України, спеціалістів Міністерства фінансів України, науковців.

Звертаючись з вітальним словом до учасників круглого столу, керівник групи розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць», заступник директора НДФІ з наукової роботи Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська наголосила на важливості обговорення законопроекту в колі аудиторів. Вона нагадала, що в 2010 році, коли велася робота над ІІІ розділом Податкового кодексу України, багато опонентів говорили про те, щоб залишити валові доходи і витрати, і нічого не змінювати в цій сфері.

Тоді потрібно було доводити, що правила бухгалтерського обліку варто покласти в основу податкового законодавства. Нині, наголосила вона, такої дискусії немає, оскільки всі розуміють, що запропоновані зміни – це великий крок у сфері реформування податкового законодавства, який базується на кращій світовій практиці. «Ми сьогодні повинні знайти кращий варіант, як, користуючись методологією бух обліку, оптимально визначити об’єкт оподаткування прибутку», – резюмувала Людмила Ловінська.

Віце-президент Спілки аудиторів України Михайло Крапивко схвально розцінив перехід на обчислення податку від бази фінансової звітності. Він наголосив, що це корисно з точки зору гармонізації бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності, і висловив переконання, що така конструкція може допомогти повернути важливість правильного ведення бухобліку і головне – дотримання стандартів. Проте, на його погляд, при впровадженні нового законодавства виникає низка питань. Наприклад, чи потрібно, щоб фінансова звітність, на підставі якої визначається розмір податків, була перевірена аудитом, чи достатньо структурований закон, чи детально пропрацьовано питання термінології. «Я розумію, що закон спочатку писався не для бухгалтерів, а для менеджерів, але якщо ми переходимо на бухгалтерські принципи, то можна все-таки спробувати використовувати професійну мову», – зауважив Михайло Крапивко.

Підтримуючи дискусію, директор аудиторської фірми «Ів Інтербіланц Аудит» Михайло Кондратьєв висловив думку, що згаданий законопроект, скоріше написаний не для менеджерів, а для держави, оскільки він спрямований винятково на збільшення бази оподаткування, що відповідно зменшує втрати бюджету. Закон заміщає методичні рекомендації Міністерства фінансів України щодо застосування податкових різниць, що залишилися на рівні проекту. Він запропонував залишити законодавство таким, яким воно нині є, оскільки, на його думку, воно є достатньо ліберальним, клієнтоорієнтованим і набагато більш бізнес-орієнтованим, ніж в ЄС. «Проблема не в законі, а в адмініструванні», – підсумував Михайло Кондратьєв.

Член Ради ВПГО «Спілка аудиторів України» Тетяна Зацерковна звернула увагу присутніх, що відповідно до положень Податкового кодексу України нові правила починаються з 2013-го року. Проте, на її думку, законопроект, який регулює це питання, «настільки сирий», що вона непокоїться, що до кінця першого кварталу це буде неякісний документ. У цьому випадку вона запропонувала відтермінувати звітність за новим порядком для того, щоб підготувати «якісно новий» документ, за яким би працювали у майбутньому. Вона також поставила питання про те, чи потрібно проводити аудит всієї фінансової звітності. «Якщо так, то тоді ми повинні розуміти, що аудит – це не суцільна перевірка. Наскільки буде відповідальність аудитора за ту фінансову звітність, а якщо потім державні чиновники поставлять солідарну відповідальність аудитора та суб'єкта господарювання за ці показники?» – зауважила Тетяна Зацерковна.

Директор аудиторської фірми «Блискор» Тетяна Шпаковська як аудитор з 20-літнім стажем, висловила готовність увійти в групу з доопрацювання законопроекту, оскільки бачить у ньому деякі недолугі моменти. Вона, зокрема, звернула увагу на податкові різниці за окремими операціями, підкреслила, що дуже багато положень перетягнені зі старого закону. Її колега, директор аудиторської фірми «Аудит-АСК» Олександр Кузуб закликав аудиторську спільноту «говорити однією професійною мовою». «Давайте слово «податкові різниці» розуміти однаково, хоча б за стандартами. Тим більше, що тут все вже згадували міжнародні стандарти. За міжнародними стандартами податкові різниці – різниці між оцінкою за стандартами обліку мінус оцінка за податковим законодавством. І міжнародний стандарт 12-ий, і наш ПСБО 17-ий, вимагають і допускають балансовий метод обліку. Тоді чому б нам в податковому законодавстві не застосовувати підхід, який закладений в самих стандартах?», – запитав він, додавши, що у даному викладі положень документа бухгалтер-професіонал не може зрозуміти, що це не ті бухгалтерські різниці, а введення поняття тимчасових різниць збиває з системи координат. додав, «ідея використовувати прибуток до оподаткування підвищить рейтинг використання бухгалтерського обліку, його ефективність та популяризацію».

Директор з контролю якості аудиторської фірми «УПК-Аудит ЛТД» Олександр Медведєв звернув увагу на складну термінологію документа та підтримав ідею коригування фінансового результату на податкові різниці. Зауважив, що Концепцію змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць потрібно було обговорювати раніше, а зараз слушним є обговорення самого документу проекту Закону. Його позицію підтримала Наталія Василенко з Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, яка також звернула увагу на важкість викладу тексту законопроекту та неоднозначність трактування окремих його статей. Вона запропонувала у деяких випадках спростити формулювання.

Віце-президент Ради незалежних бухгалтерів і аудиторів Олександр Малишкін запропонував провести більш відкрите обговорення цього питання серед бухгалтерської спільноти, хоча б серед професійних бухгалтерських організацій, і почути думку тих, кому доведеться працювати саме з цим механізмом. Він підкреслив, що є й прихильники, і противники такого механізму, а сам зайняв позицію, що потрібно дати вибір платнику податку право обирати, яким способом він обраховує декларацію .

Підсумовуючи результати засідання, Людмила Ловінська пояснила, що закон написаний не для бухгалтерів, а для всіх платників податків, а робота над законопроектом щодо внесення змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу України здійснюється у відповідності до Програми Президента України. Вона запропонувала охочим попрацювати над законопроектом в складі робочої групи з тим, щоб удосконалити та чіткіше виписати окремі його положення.

Учасники круглого столу ухвалили резолюцію, до якої увійшли конкретні пропозиції, обговорені в ході засідання. Зокрема, підтримана пропозиція щодо ідеї визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток через коригування фінансового результату на податкові постійні та тимчасові різниці, щодо удосконалення структури проекту закону з формуванням розділів про загальні підходи, галузеві особливості оподаткування та оподаткування операцій особливого типу. Запропоновано також доопрацювати термінологію, використану в законопроекті, з метою її уніфікації зі стандартами бухгалтерського обліку та нормативно-правовим полем з забезпечення господарської діяльності в Україні.

Підтримана пропозиція про запровадження змін щодо визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток через коригування фінансового результату на податкові постійні та тимчасові різниці, яке слід здійснювати з дотриманням чинних положень Податкового Кодексу України, зокрема, «…зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила…».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 березня 2013 року






ЗАКОНОПРОЕКТ З ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ ДОПОВНЕНИЙ ПРОПОЗИЦІЯМИ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАНТІВ


Круглий стіл на тему «Нові підходи до розрахунку об’єкту оподаткування податком на прибуток за даними бухгалтерського обліку з розрахунком податкових різниць» за участю фахівців Академії фінансового управління відбувся 13 березня 2013 року. Організатором заходу виступило Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка податкових консультантів України». У роботі круглого столу взяли участь фахівці Міністерства фінансів України, ДПС України, Федерації роботодавців України, всеукраїнських професійних громадських об’єднань, науковці та практикуючі бухгалтери.

Заступник директора науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська наголосила, що необхідність проведення такого заходу обумовлена обговоренням в експертному середовищі проекту змін до положень ІІІ розділу «Податок на прибуток підприємств» Податкового Кодексу України на основі нової концепції визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток за даними фінансової звітності підприємств з розрахунком податкових різниць. Як керівник групи розробників проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» вона ознайомила присутніх з новаціями, викладеними у документі, й запропонувала долучитися до обговорення.

За результатами проведення відкритої дискусії учасники круглого столу ухвалили підсумковий документ. У ньому, зокрема, йдеться про те, що розробка проекту змін до ІІІ розділу ПКУ на основі запропонованої для обговорення концепції відповідає положенням, які були закріплені в резолюціях науково-практичних семінарів «Податкові різниці: економічний зміст, методика визначення», що відбулися за участю широких кіл представників бізнесу у 2012 році в Луцьку, Києві та Полтаві.

Присутні запропонували продовжити доопрацювання законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу. У числі зауважень та пропозицій – доповнити перелік податкових різниць, які зменшують або збільшують прибуток до оподаткування за фінансовою звітністю підприємств, різницями, що є притаманними фінансової звітності, складеної за МСФЗ, передбачити технічну можливість використання нових підходів до визначення оподатковуваного прибутку для платників податку на прибуток, таких, як оператори спільної діяльності без створення юридичної особи, управителі майна, відокремлені підрозділи юридичних осіб, та інші.

Разом із розробкою нових підходів до визначення оподатковуваного прибутку запропоновано провести уточнення чинних норм Податкового кодексу України з метою усунення протиріч. Учасники круглого столу також висловили пропозицію щодо створення робочої групи з доопрацювання законопроекту, з залученням до її складу представників Міністерства фінансів та Міністерства доходів і зборів, а також фахівців від професійної спільноти та від бізнесу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 березня 2013 року






ПРОЕКТ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ ОБГОВОРЕНО З БІЗНЕС-КОЛАМИ

Фахівці Академії фінансового управління спільно зі спеціалістами Міністерства фінансів України та активістами Українського союзу промисловців і підприємців 12 березня 2013 року взяли участь у круглому столі з обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу. Учасниками дискусії стали майже 70 представників комерційних структур, бізнес-асоціацій, органів державної влади, міністерств та відомств, наукових установ.

Вітаючи учасників круглого стола, віце-президент УСПП Сергій Прохоров підкреслив, що найважливішим моментом зустрічі вважає те, що бізнес може висловити владі свою позицію. Він схвально розцінив ініціативу Міністерства фінансів, яке висловило готовність до діалогу з підприємницьким середовищем. «Ми повинні сформувати єдину позицію, тому бізнес має внести свої виважені та продумані пропозиції й обґрунтувати їх», – резюмував Сергій Прохоров, пообіцявши, що для врахування конструктивних міркувань, їх буде зібрано та узагальнено, щоб у майбутньому на регуляторному рівні створювати сприятливі умови діяльності для бізнесу.

Керівник групи розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць», заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, доктор економічних наук Людмила Ловінська уточнила, що така модель щодо визначення податку на прибуток та переліку податкових різниць фактично була виписана у 2010 році, коли розробляли ІІІ розділ Податкового кодексу, але не сприйнята на той час. Вона ознайомила присутніх зі світовою практикою та підходами до визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток з використанням показників фінансової звітності.

Заступник директора НДФІ розповіла про два варіанти корегування прибутку за фінансовою звітністю, які існують у світі, підкресливши, що вона особисто є симпатиком обох варіантів. Однак, виходячи з тези, що ми в Україну маємо запозичити краще, а не гірше, вона переконана, що доцільнішим буде запровадження моделі, коли об’єкт оподаткування визначається через корегування фінансового результату на податкові різниці за доходами і витратами. Оскільки в Україні платниками податку на прибуток є не тільки корпорації, для яких у світі при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток ширше застосовується корегування фінансового прибутку на оремо визначені доходи та витрати, а й малий і середній бізнес, то обрали методологію податкових різниць, яка є більш привабливою через простіше адміністрування та більш дешевий варіант визначення податку.

Людмила Ловінська повідомила, що Академія фінансового управління упродовж попереднього року провела серію семінарів по Україні з обговорення механізму податкових різниць та апробацію зазначеного механізму на великих підприємствах. Виявилося, що для кожного конкретного підприємства максимальна кількість податкових різниць буде 4 або 6 із загальної кількості усіх можливих. Серед завдань, які були поставлені перед колективом розробників законопроекту, вона назвала збереження фіскальної складової, щоб не зменшилися доходи бюджету та збереглися ті домовленості, які існують на нинішній день між владою і бізнесом. На її переконання, переважна більшість податкових різниць – це якраз результат домовленості влади і бізнесу.

Менеджер аудиторської компанії BDO LLC Сергій Рогозний подякував розробникам проекту, підкресливши, що пророблена велика робота. Це позитивний поступ щодо оподаткування окремих сфер діяльності та операцій. Проте, як і кожна робота, законопроект потребує корегування. Він запропонував внести зміни до конкретних статей проекту з тим, щоб поліпшити його. Його позицію підтримав Віталій Шеремета з компанії «Делойт енд туш юск», зазначивши, що він, як фахівець, вважає ідею запровадження податкових різниць хорошою. Він звернув увагу присутніх на те, що потрібно також визначитися, за яким стандартом працювати, щоб не було варіацій. «Нині в нас нема податкової консолідації, і це породжує перетікання фінансових ресурсів для цілей оптимізації податкових виплат. Тому, на мій погляд, перед ухваленням цього законопроекту потрібно ухвалити норми про податкову консолідацію», – підкреслив він і запропонував для доопрацювання законопроекту зібрати робочу групу, до якої б увійшли як представники бізнес-середовища, так і органів державної влади, зокрема, Міністерства фінансів.

Ректор Міжнародної академії фінансів та інвестицій Ігор Подолєв загалом позитивно оцінив законопроект, назвавши роботу дуже корисною і такою, що вселяє впевненість. «Ми хочемо не зруйнувати державну систему взаємовідносин з бізнесом, а зробити її більш стимулюючою», – підкреслив виступаючий. Ігор Подолєв також звернув увагу на необхідність розробки структури реалізації цього закону і створення для цієї мети «компанії однодумців», оскільки на шляху впровадження документу завжди є підзаконні акти, які можуть ненавмисно спотворити суть документа. Він також виступив за розробку чіткого визначення постійних і тимчасових податкових різниць, щоб максимально можливо виключити подвійне трактування цих термінів.

Голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз висловила побажання підприємців відтермінувати норми чинної редакції Податкового кодексу України щодо складання звітності за податковими різницями, якщо цього року не буде ухвалено запропонованого законопроекту. Вона висловила велику вдячність за те, що проект обговорюється з підприємцями і вони можуть підключитися до дискусію, щоб висловити свою позицію.

Підсумовуючи дискусію, Людмила Ловінська підкреслила, що дуже рада, що нині ідея наближення податкового законодавства до методологічних засад бухгалтерського обліку нарешті перемогла. Вона звернула увагу на ще один аспект у роботі над законопроектом, зокрема, те, що зміни в Податковому кодексі України тягнуть за собою зміни в іншому законодавстві. Наприклад, потребує суттєвого доопрацювання закон про бухгалтерський облік, про аудиторську діяльність, переклад українською мовою Міжнародних стандартів фінансової звітності та відповідні підзаконні акти.

Учасники круглого стола дійшли згоди, що проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» потребує доопрацювання. Вони запропонували створити робочу групу, яка б систематизувала пропозиції бізнес-середовища і врахувала їх у подальшій роботі над документом.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 березня 2013 року






ДОРОГІ КОЛЕГИ-ЖІНКИ!
ПРИЙМІТЬ ЩИРІ ВІТАННЯ З МІЖНАРОДНИМ ЖІНОЧИМ ДНЕМ – 8 БЕРЕЗНЯ



Ви вносите неоціненний вклад у соціально-економічний розвиток нашої держави, працюючи в царині фінансово-економічної науки, але залишаєтеся втіленням турботи, справедливості, милосердя, уособленням тепла, сімейного затишку, жіночої чарівності.

Високо цінуючи вашу працелюбність, доброту, чуйність, щедрість душ, у цей святковий день від усього серця зичу вам здійснення найзаповітніших мрій, удачі в усіх починаннях.

Нехай ваші душі зігріються теплим весняним сонцем, а подарунком стануть лагідні посмішки рідних та близьких.

Добра й здоров’я вам на багато літ, щастя, любові, благополуччя!

Президент Академії фінансового управління
Тетяна Єфименко


Медіа-центр
Академії фінансового управління

6 березня 2013 року






РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД ЗА АУДИТОРАМИ ЯК СУБ’ЄКТАМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

Механізм застосування фінансового моніторингу як складової системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму всіма визначеними законодавством України суб’єктами фінансового моніторингу не є досконалим і потребує відпрацювання нових підходів до розв’язання проблем, що існують у даній сфері. Не стало винятком у цьому питанні законодавство про аудиторську діяльність. Про те, хто має здійснювати регулювання та нагляд за аудиторами як суб’єктами фінансового моніторингу розмірковує завідувач відділу державного фінансового контролю ДННУ «Академія фінансового управління», кандидат економічних наук Ірина Чумакова:

– Важливим аспектом ефективності заходів із протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму є постійне вдосконалення державного контролю за фінансовими операціями. Світові та вітчизняні наукові дослідження свідчать, що найефективнішим заходом із мінімізації та реальної протидії організованій злочинності й корупції є запровадження дієвого фінансового моніторингу, як форми такого контролю. Інформація про факти відмивання грошей до правоохоронних органів надходить у більшості випадків від установ, на які покладено виконання функцій фінансового моніторингу та виявлення сумнівних фінансових операцій.

– Але ж завдання щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, постає не лише перед підрозділами фінансової розвідки та правоохоронними органами, а й перед усіма іншими професіоналами, яких можуть залучати до здійснення операцій з відмивання «брудних» грошей…

– Саме так. Співпраця з підрозділами фінансової розвідки відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 № 249-IV (в редакції від 18.05.2010 № 2258-VI) (далі – Закон № 249-IV), аудиторів і аудиторських фірм, які безпосередньо не пов’язані з фінансовими операціями, потребує відпрацювання на державному рівні ефективних моделей взаємодії аудиторів як спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) та Міністерства фінансів України, що здійснює стосовно цих суб’єктів державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Включення аудиторів (аудиторських фірм) до складу СПФМ і надання Міністерству фінансів України зазначених повноважень викликало необхідність уточнення окремих положень законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють аудиторську діяльність в Україні. Адже, відповідно до п. 62 ст. 4 Положення про Міністерство фінансів, Мінфін, як орган нагляду за аудиторами та аудиторськими фірмами при виконанні ними обов’язків СПФМ, має забезпечувати надання їм методологічної, методичної та іншої допомоги, а також вимагати від цих суб'єктів дотримання норм законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання і протидії тіньовим операціям і легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Однією з таких вимог є здійснення аудиторами своїх обов’язків згідно з Законом № 249-IV: стати на облік як СПФМ у спеціально уповноваженому органі з питань фінансового моніторингу – Державній службі фінансового моніторингу України (далі – ДСФМ) та виконувати низку дій, визначених для них нормами Закону № 249-ІV (рис.1).

Рис. 1. Обов’язки аудиторів та аудиторських фірм як спеціально визначених СПФМ

Проте, за неофіційними даними (табл. 1) на облік в ДСФМУ впродовж 2010-2012 років стало лише 10 аудиторів і 47 аудиторських фірм або 3,4 % від загальної кількості суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих станом на 26.12.2012 року. Наведені у табл. 1 дані дисонують загалом із ситуацією стосовно постановки на облік по групах інших, спеціально визначених за Законом № 249-IV СПФМ.

Так, загальна кількість СПФМ, що стали на облік у ДСФМУ впродовж 11 місяців 2012 року, у порівнянні з 2010 роком збільшилася на 5030 суб’єктів, що відповідає 22,18 % кількості СПФМ, які стали на облік у 2010 році. Крім того, тенденцію до зростання має статистика повідомлень, наданих ДСФМУ групами СПФМ, зокрема такими небанківськими фінансовими організаціями, як страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди, управителі фондами фінансування будівництва.

Ситуація, що склалася, свідчить про небажання аудиторів та аудиторських фірм ставати на облік у ДСФМУ та виконувати обов’язки СПФМ. Це здебільшого пояснюється наявністю достатньої кількості нерозв’язаних проблем, які потребують поглибленого дослідження і вирішення з боку регуляторів, уряду та держави.

Таблиця 1. Дані про СПФМ, що стали на облік у ДСФМУ протягом 2010–2012 рр.

Однією з проблем є неузгодженість норм антилегалізаційного законодавства України з профільним законодавством і, перш за все, Закону № 249-IV із Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3152-XII (в редакції Закону № 140-V від 14.09.2006 (із змінами)) (далі – Закон № 3152-XII). Іншим проблемним питанням є необхідність удосконалення, визначеного у законодавстві, порядку здійснення вітчизняними СПФМ ідентифікації клієнтів, які проводять фінансові операції, та вивчення їхньої фінансової діяльності.

– А як вирішуються ці питання в інших країнах?

– Порівнюючи ситуацію, що склалася в Україні з постановкою на облік аудиторів (аудиторських фірм), із досвідом інших країн, ми бачимо, що вітчизняна практика участі аудиторів (аудиторських фірм) у системі протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, не відповідає загальним світовим тенденціям.

Згідно з Рекомендаціями FАТF 2012 року (розділ F «Повноваження та обов’язки компетентних органів та інші інституційні заходи» підрозділ «Регулювання та нагляд», рекомендація 28 «Регулювання та нагляд за визначеними нефінансовими установами та професіями (ВНУП)», країни повинні забезпечити, щоб інші категорії ВНУП були об’єктом ефективної системи моніторингу та забезпечити їхню відповідність вимогам у галузі протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Це може здійснюватися (а) наглядовим органом або (б) відповідним саморегулювальним органом, якщо така організація може гарантувати, що її члени виконують свої зобов’язання щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

У деяких країнах СНД останній зі вказаних підходів обраний як базовий для побудови моделі взаємодії всіх учасників системи фінансового моніторингу та узгодженості антилегалізаційного законодавства з професійним. Так, у Російській Федерації до повноважень Міністерства фінансів належить виконання функцій з регулювання діяльності аудиторів (аудиторських фірм) під час виконання ними обов’язків суб’єктів фінансового моніторингу. Міністерством встановлено вимоги щодо перевірки знань у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму при складанні кваліфікаційних іспитів на отримання кваліфікаційного атестата аудитора.

Функції нагляду виконують саморегулювальні організації (далі – СРО), які внесено Міністерством фінансів РФ до реєстру відповідних організацій (наприклад, Аудиторська Палата Росії (далі – АПР), Російська Колегія аудиторів тощо). СРО аудиторів, ураховуючи положення Федерального закону РФ «Про аудиторську діяльність» (далі – Закон РФ № 115-ФЗ), мають право встановлювати додаткові вимоги до своїх членів з метою забезпечення їхньої відповідальності при здійсненні аудиторської діяльності, й перевіряти виконання цих вимог.

АПР розробляє програми перевірки якості аудиторської діяльності й дотримання професійної етики, норм Закону РФ № 115-ФЗ. Крім того, до наглядових функцій АПР та інших СРО аудиторів у Росії належить затвердження програм підвищення кваліфікації аудиторів та здійснення контролю за обов’язковим щорічним навчанням за цими програмами на курсах в установах освіти та навчально-методичних центрах, акредитованих у СРО. Як свідчать дані щорічних звітів АПР, програма підвищення кваліфікації «Дотримання вимог Федерального закону «Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму» є однією із найбільш затребуваних в Росії. АПР здійснює нагляд за дотриманням своїми членами антилегалізаційного законодавства і може накладати на них дисциплінарні стягнення у випадках його порушення.

У країнах ЄС також передбачено застосування дисциплінарних й адміністративних санкцій за недотримання норм національного антилегалізаційного законодавства. Проте накладення цих стягнень на аудиторів здійснюється різними органами, залежно від того, хто саме виконує наглядові чи контрольні функції. Так, в Австрії, Бельгії, Великій Британії, Італії, Латвії, Литві, Люксембурзі, Румунії, Словаччині, Словенії, Угорщині, Чеській Республіці та Швейцарії наглядовими органами є національні інститути професійних бухгалтерів, аудиторів, податкових консультантів, які застосовують до аудиторів дисциплінарні стягнення. В деяких країнах (зокрема, у Бельгії, Чеській Республіці, Кіпрі, Угорщині, Румунії та Словенії), ці інститути можуть додатково накладати й адміністративні стягнення, а також доводити справу до кримінального суду (у Чеській Республіці).

У випадку, якщо контролюючий орган є відмінний від національних професійних інститутів, він може самостійно застосовувати адміністративні стягнення (наприклад, в Австрії, Німеччині, Іспанії, Фінляндії, Італії, Латвії, Люксембурзі, Мальті, Нідерландах, Польщі, Румунії, Словенії, Словаччині, Швейцарії та Норвегії) і додатково доводити справу до кримінального суду (зокрема, в Іспанії, Фінляндії, Італії, Латвії, Люксембурзі, Мальті, Нідерландах, Польщі, Румунії та Норвегії). Крім того, до аудиторів можуть застосовуватися і дисциплінарні стягнення.

– Як ця система побудована в Україні?

– Порядок дисциплінарних і адміністративних стягнень до аудиторів за недотримання норм законодавства про боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, згідно з європейським досвідом, відрізняється від ухваленого в Україні. Положеннями Закону № 249-ІV ці повноваження надано Міністерству фінансів України. Крім того, відповідно до пункту 5 статті 23 Закону № 249-ІV Мінфін, як суб’єкт державного фінансового моніторингу, «може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності у порядку, встановленому законом».

Однак у разі порушення аудитором (аудиторською фірмою) вимог Закону № 249-ІV, Міністерство фінансів не має повноважень, зокрема стосовно обмеження чи тимчасово припинення дії або анулювання сертифікату аудитора чи виключення аудитора (аудиторської фірми) з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, який ведеться Аудиторською палатою України (далі – АПУ). Адже, згідно з вимогами статті 22 Закону № 3152-XII порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) таких та інших стягнень є компетенцією винятково АПУ.

З метою уникнення цих та інших суперечливих ситуацій, які можуть виникнути на практиці у зв’язку з виконанням аудиторами (аудиторськими фірмами) не зовсім властивих для них функцій спеціально визначених СПФМ, потрібно врегулювати чинні нормативно-правові акти з аудиторської діяльності, насамперед Закон № 3152-XII, з нормами антилегалізаційного законодавства України. Це стосується, перш за все, розширення кола обов’язків аудиторів (аудиторських фірм) шляхом включення до Закону № 3152-XII положень щодо вимоги належного виконання ними обов’язків СПФМ, а також зазначення у законі, що надання аудиторами (аудиторськими фірмами) інформації ДСФМУ не є порушенням принципу конфіденційності.

– Які регуляторні органи мають опікуватися гармонізацією законодавства у цій сфері?

– Безсумнівно, ключову роль у приведенні у відповідність до вимог міжнародних стандартів нормативно-правового забезпечення діяльності аудиторів (аудиторських фірм) як СПФМ в Україні має відігравати Мінфін як суб’єкт державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо аудиторів і аудиторських фірм. Але, виходячи з кращого світового досвіду, до цього процесу повинна долучитися й АПУ, яка як орган регулювання і нагляду у сфері аудиторської діяльності також має надавати методологічну допомогу аудиторам та аудиторським фірмам у питаннях виконання ними обов’язків СПФМ.

На даний момент в Україні відсутня законодавча база, яка б регулювала діяльність СРО. Проекти Закону про саморегулювальні організації знаходяться на розгляді у Верховній Раді України і рішення по них поки не прийняте. Але, незважаючи на це, АПУ, згідно зі статтею 14 Закону № 3152-XII, здійснює до аудиторів (аудиторських фірм) регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV та з дотриманням принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 цього закону.

Отже, АПУ, як регулятор у сфері аудиторської діяльності, має брати участь у регулюванні спірних питань застосування норм Закону № 249-ІV щодо аудиторів (аудиторських фірм) як СПФМ. З метою чіткого розподілу меж відповідальності Мінфіну та АПУ щодо державного регулювання і нагляду за діяльністю аудиторів (аудиторських фірм) як СПФМ, потрібно розподілити між ними ці функції. Для цього слід внести необхідні зміни до Закону № 249-ІV та профільного законодавства про аудиторську діяльність, а також укласти у подальшому угоду про співробітництво і взаємодію між Мінфіном і АПУ.

– Окрім запропонованих змін, мабуть, варто переглянути деякі положення нормативних актів, які регламентують аудиторську діяльність?

У контексті надання методологічної допомоги аудиторам та аудиторським фірмам у питаннях виконання ними обов’язків СПФМ АПУ має:

- внести зміни до порядку сертифікації та щорічного підвищення кваліфікації аудиторів з метою урахування вимог Закону № 249-ІV під час підготовки і підвищення кваліфікації аудиторів, які мають отримати додаткові знання і навички у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

- удосконалити порядок проведення зовнішнього контролю якості аудиторських послуг і Програму перевірки системи контролю якості питань щодо дотримання суб’єктами аудиторської діяльності норм Закону № 249-ІV, для виявлення суб’єктів, що мають недоліки у системі контролю якості, до яких у подальшому застосовуватимуться дисциплінарні стягнення з боку АПУ і позапланові контрольні заходи з боку Мінфіну;

- встановити вимоги щодо інформації, яку потрібно регулярно доводити до Міністерства фінансів про результати проведених АПУ перевірок зовнішнього контролю якості аудиторських послуг для використання цих результатів під час формування Мінфіном планів перевірок (на основі розподілу суб’єктів аудиторської діяльності за зонами ризику). Це дасть змогу оптимізувати кількість проведених Мінфіном перевірок аудиторів (аудиторських фірм) як СПФМ та підвищити їх результативність.

Якщо зазначені пропозиції будуть реалізовані, це дасть змогу забезпечити урегулювання норм чинного антилегалізаційного законодавства і Закону № 3152-XII із міжнародними нормами. Водночас це сприятиме покращанню законодавчого забезпечення процедури нагляду, що здійснюється Мінфіном стосовно аудиторів (аудиторських фірм) як СПФМ, та ефективності виконання функцій регулювання і нагляду у сфері аудиторської діяльності загалом.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

5 березня 2013 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23
©2003