МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2911514
 
 
   

ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ІТ–БЕЗПЕКИ

Завідувач відділом координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі VIII-ї міжнародної конференції «Security Innovation Forum 2014:« ПІДСУМКИ РОКУ. Анонс найсучасніших технологій і інновацій у сфері корпоративної ІТ-безпеки, безперервності та стійкості бізнесу. Кращі рішення, які працюють», що проходила у Києві 27 листопада 2014 року.

Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань про стан ринку електронних фінансових послуг, а також необхідність вдосконалення законодавчого регулювання емісії та обігу електронних грошей і роботи платіжних систем.

Конференція «Security Innovation Forum 2014» забезпечила широкий і дієвий майданчик для обговорення технологій і рішень у сфері інформаційної безпеки, розглянула практичні аспекти захисту національного кіберпростору України, ситуацію з кіберзагрозами для фінансового сектора, надала методичні рекомендації з протидії реалізації загроз в національному сегменті Інтернет, підвищенню рівня обізнаності населення в сфері ІТ–безпеки.

Національний банк України ще в жовтні 2010 року видав низку стандартів щодо посилення інформаційної безпеки (ІБ) в банках. Крім того, держрегулятор опублікував розпорядження щодо необхідності впровадження системи управління інформаційною безпекою в банках (СУІБ). Зокрема, бізнес може домогтися зменшення ризиків, пов'язаних з інцидентами ІБ, зниження збитку і підвищення ефективності використання наявних засобів захисту.

Щорічний форум практичних рішень ринку ІТ–безпеки підводить підсумки минулого року та озвучує основні тренди розвитку ринку і технологій, а також ключових інформаційних загроз на 2015 рік. Форум зібрав у рамках одного заходу всіх провідних учасників та експертів ринку інформаційної безпеки, представив до уваги професіоналів і керівників, які приймають рішення, одночасно весь спектр новітніх рішень, розробок і технологій від провідних міжнародних та вітчизняних виробників, постачальників та інтеграторів.

Емблема конференції.

На знімку: зал засідань конференції.

Ділову частину конференції з актуальною темою «Трансформація парадигми комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в умовах сучасної кібервійни» відкрив Віктор Жора - модератор форуму, директор компанії «Інфосейф ІТ». У 2014 році Україна зіткнулася з безпрецедентними атаками на інформаційну інфраструктуру органів державної влади, які мають явні ознаки повномасштабної кібер-війни.

У зв'язку з цим існуюча парадигма КСЗІ як абсолют у сфері захисту державних інформаційних ресурсів видається дещо застарілою. У доповіді наведено актуальні загрози та типові проблеми, що виникають в процесі експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем, як в державних, так і в комерційних структурах.

На знімку: виступ В. Жори.

На знімку: обговорення доповідей конференції (на передньому плані - В. Жора і О. Любіч).

Р. Шупп та А. Згіблов (компанія E-light) розповіли про нове покоління кібер-загроз, дали оцінку захищеності інформаційних систем і проактивного захисту. Компанії по всьому світу витрачають на інформаційну безпеку близько 30 мільярдів доларів щорічно. 97 % з 1692 компаній, що використовують класичні методи захисту інформації, за результатами аудиту, проведеного з жовтня 2013 по березень 2014 року, виявилися зламаними. Інтелектуальні спрямовані атаки з кожним днем стають більш витонченими і досконалими, що диктує необхідність перегляду всієї парадигми інформаційної безпеки в цілому.

В. Зарицький, представник компанії ESET в Україні, розповів про технологічний альянс ESET, основною метою якого є забезпечення захисту користувачів у постійно мінливому оточенні завдяки комбінуванню надійних рішень ESET з кращими продуктами у сфері безпеки. Першим учасником даної програми стало рішення DESlock +, призначене для шифрування даних з можливістю безпечного віддаленого адміністрування клієнтів, що знаходяться за межами корпоративної мережі.

А.Сіраков, представник UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»), розповів про практичний досвід побудови акредитованого ЦСК (центру сертифікації ключів) в банку. У сучасних умовах підвищеної небезпеки кібер-тероризму, жорсткої конкурентної боротьби банків на ринку, особливу роль відіграє захист інформації в банківських продуктах, які забезпечують обслуговування клієнтських рахунків.

Програма доповідей форуму була доповнена міні-виставкою рішень та інновацій для галузі, яка традиційно є ефективним майданчиком ділових комунікацій, проведення зустрічей і переговорів. Свої кращі рішення та оглядові демонстрації-практикуми представили на стендах компанії Bitdefender, SoftiCo, MMI Group, E-light, ESET, CYAN, SL GLOBAL SERVICE (SGS), СOSMONOVA.

Учасники заходу відзначили практичну спрямованість доповідей форуму і високу актуальність представлених рішень.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2014 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СТРАТЕГІЇ І НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕЛЕКТРОННИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Фахівці відділу координації бюджетно-податкової і грошово-кредитної політики Академії фінансового управління д.е.н., професор А. Любіч і к.е.н. Г. Бортніков взяли участь у роботі круглого столу «Інноваційний розвиток ринку електронних фінансових послуг. Новітні інформаційні і платіжні технології», який відбувся 26 листопада 2014 року у Верховній Раді України.

Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань про стан ринку електронних фінансових послуг, а також необхідність вдосконалення законодавчого регулювання емісії та обігу електронних грошей і роботи платіжних систем.

У заході взяло участь понад 60 осіб. Представники органів державної влади (Юрій Шкіль – Адміністрація Президента України; Ольга Белькова, Ігор Пріма, Павло Кушніренко, Світлана Матвійчук – Верховна Рада України; Віктор Кравець, Олена Махаєва, Тетяна Коваленко – Національний банк України) відповідали на численні запитання учасників дискусії.

На знімку: Ольга Белькова (депутат Верховної Ради України 8 скликання) і Андрій Бірюков – модератор заходу (президент ГО «ІТ-Альянс»).

Народний депутат України О. Белькова акцентувала увагу присутніх на основних проблемах ринку електронних послуг і запропонувала своє сприяння у виробленні законодавчих рішень в даному аспекті. За її словами, «вирішення цих проблем можливе лише за умови тісної взаємодії Національного банку України, банків і небанківських структур. Зниження адміністративного і регуляторного тиску на інноваційні технології розрахунків при одночасному посиленні контролюючих функцій з боку держави повинне стати пріоритетним напрямом розвитку цього сегменту ринку, основою для імплементації відповідних Директив ЄС».

Серед учасників круглого столу, які активно обговорювали питання розвитку ринку електронних фінансових послуг, були представники банківського сектора (ПриватБанк, Фідобанк, Укргазбанк, ВТБ Банк, Юніон Стандард Банк); платіжних систем і систем грошових переказів (Visa, Mastercard, GlobalMoney); міжнародних компаній (PWC, Mckinsey&company); представники бізнесу (Майкрософт Україна, Нова Пошта та ін.); асоціації (EMA, EBA, ACC).

Присутні наголошували, що впровадження систем електронних послуг і розрахунків істотно впливає на скорочення частки тіньової економіки, тому розвиток ринку електронних фінансових послуг є одним з основних завдань як виконавчої, так і законодавчої влади.

На знімку (зліва направо): Г. Бортніков, О. Дмітрієва – заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», О. Любіч

Під час конференції обговорювалися питання можливостей впливу на центральні органи державної влади в ухваленні рішень з питань приведення законодавства у відповідність з рівнем сучасного технологічного розвитку; ролі законодавчої і нормативної бази в стимулюванні, а не в забороні інновацій у сфері електронних платежів і розрахунків відповідно до європейських і світових практик; впровадження і популяризація новітніх платіжних інструментів, а також організація інформаційної підтримки використання безготівкових платежів; підвищення фінансової грамотності населення; вдосконалення методів регулювання ринку платіжних систем; перехід до стимулювання використання учасниками ринку ПС найбільш технологічних рішень, що забезпечують відповідний рівень сервісу і захисту платежів.

Сформульовано пакет пропозицій учасників ринку електронних платежів:

1. Імплементувати в законодавство України положення Директив ЄС №№110 і 64, розширивши суб'єктний склад учасників ринку;

2. Ухвалити Закони України «Про небанківські платіжні організації і їх діяльність» і «Про електронні гроші», а також підготувати нові редакції законів «Про Національний банк України», «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні», «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 листопада 2014 року






МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ РОЗГЛЯНУЛИ НА СЕМІНАРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з ВНЗ «Національна академія управління» провели науково-практичний семінар «Методологічні та практичні засади організації внутрішнього контролю: принципи побудови внутрішнього контролю та сутність його елементів». Захід відбувся 1 жовтня 2014 року. Його учасниками стали відповідальні працівники Мінфіну, органів Державної казначейської служби, головні бухгалтери та фахівці фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, фінансові директори, керівники підприємств і власники бізнесу, працівники консалтингових та аудиторських компаній, юристи, науковці.

Зі вступним словом до присутніх звернулася член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко. Вона звернула увагу, що метою розвитку системи державного внутрішнього контролю є забезпечення якісного ефективного управління ресурсами держави з дотриманням принципів економічності, ефективності, результативності та прозорості. Президент Академії охарактеризувала законодавство у сфері розвитку системи державного внутрішнього контролю та ознайомила присутніх з європейськими підходами побудови цієї системи в Україні.

Серед проблем запровадження функції внутрішнього аудиту в нашій державі Тетяна Єфименко виділила той факт, що прийнятим стандартам у цій сфері притаманна загальність, що не дає можливості деталізувати порядок і способи виконання внутрішніми аудиторами законодавчих норм, та гостру нестачу кваліфікованих кадрів у сфері внутрішнього аудиту. При цьому вона наголосила, що Академія фінансового управління готова напрацювати шляхи розв’язання зазначених проблем.

Начальник управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Державної фінансової інспекції України Сергій Чорнуцький поінформував про реформування внутрішнього контролю як невід’ємну складову провадження організаційних змін у системі управління державними фінансами в Україні. Він обґрунтував необхідність кроків з реформування державного внутрішнього фінансового контролю як одного з пріоритетів співробітництва, передбаченого Угодою про асоціацію України і ЄС, і повідомив про урядові рішення здійснювати розвиток державного внутрішнього фінансового контролю в два етапи, детально охарактеризувавши кожен з них.

На знімку: лектори Олена Чечуліна та Ірина Чумакова

Кандидат економічних наук, доцент, заслужений економіст України, експерт з питань фінансового контролю Олена Чечуліна розкрила тему основних напрямів державного регулювання та їх реалізації в сфері внутрішнього аудиту. Начальник відділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту Міністерства фінансів України Володимир Король зупинився на питаннях організації внутрішнього контролю у бюджетній установі за окремими елементами.

Кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю Академії фінансового управління Ірина Чумакова охарактеризувала міжнародні стандарти та організацію в установах сектору державного управління у сфері внутрішнього контролю та аудиту. Вона детально зупинилася на діяльності основних організацій, які розробляють міжнародні стандарти у зазначеній сфері. Зокрема, ідеться про моделі міжнародних стандартів, підходи до формування нормативно-правового та методологічного забезпечення функціонування внутрішнього контролю в державному секторі низки європейських країн.

У заключному слові ректор Національної академії управління, доктор економічних наук, професор Сергій Єрохін звернув увагу, що очолюваний ним навчальний заклад має добрі традиції співпраці з Академією фінансового управління, у тому числі, у проведенні навчальних семінарів. Завдяки таким заходам, за його словами, більше тисячі фахівців мали змогу підвищити свій професійний рівень. Він запевнив, що така практика буде продовжуватися й надалі.

На знімку: вручення сертифікатів

За підсумком науково-практичного семінару його учасникам вручено сертифікати про підвищення кваліфікації.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 жовтня 2014 року






ПРО МОДЕРНІЗАЦІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ЙШЛОСЯ НА НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ СЕМІНАРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з ВНЗ «Національна академія управління» виступили організаторами науково-практичного семінару «Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі: План рахунків». Семінар відбувся 30 вересня 2014 року в Національній академії управління

Член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко наголосила, що нині фінансовий сектор зростає більш високими темпами, ніж реальний сектор економіки, а світова фінансова архітектура будується таким чином, щоб були більш ефективні наднаціональні важелі. Про це свідчить наявність міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вона висловила сподівання, що робота семінару буде побудована таким чином, що нормотворчі інституції та науковці отримають від практиків зауваження та пропозиції, які в оперативному режимі будуть включені до програми діяльності уряду, внесені у відповідні законодавчі й нормативні акти.

Керівник наукової установи повідомила, що нині триває робота над обговоренням Програми розвитку України «Стратегія реформ-2020», запропонованої Президентом Петром Порошенком, і висловила сподівання, що робота буде підґрунтям для того, щоб розділи програми, які стосуються удосконалення системи державних фінансів, були поліпшені у відповідності з правилами ЄС. «Ми працюємо над законодавством, над стратегічними документами, над нормативними документами і правилами, які регулюють майбутні зміни в управлінні державними фінансами, в системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі. І для нас важливо тримати зв'язок з практиками для посилення ефективності реформування», – підкреслила Тетяна Єфименко.

На знімку: під час семінару

Доктор економічних наук, професор, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Людмила Ловінська наголосила, що в сфері модернізації бухгалтерського обліку відбуваються знакові події. Вона повідомила, що за оцінкою міжнародних експертів саме в бухгалтерському облікові реформи є найбільш успішними в Україні, а Стратегія модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі також виконується успішно. За її словами, розроблені Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджений План рахунків бухгалтерського обліку, який фактично базується на концептуальних положеннях Національних стандартів, які відповідають міжнародним стандартам. Але попереду дуже багато роботи, зокрема, в сфері запровадження і Стандартів, і Плану рахунків.

Людмила Ловінська повідомила, що, відповідно до Стратегії модернізації, ми маємо розпочати роботу за новими правилами з 1 січня 2015 року. Міністерство фінансів, яке здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, прагне створити інституційні умови, необхідні для того, щоб система запрацювала. А фахівці Академії фінансового управління розробили пакет методичних рекомендацій до Національних стандартів, завершують роботу над методичними рекомендаціями по перенесенню залишків з рахунків чинного на сьогоднішній день плану до рахунків нового плану. Вона підкреслила, що в Міністерстві фінансів обговорюється питання, аби відтермінувати запровадження Плану рахунків, а в наступному році запровадити лише ті стандарти, які можуть працювати в умовах старого Плану рахунків.

Про перехід на новий План рахунків як невід’ємну складову стратегії модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі та впровадження організаційних змін у системі управління державними фінансами в Україні присутнім розповіла кандидат економічних наук, начальник управління методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Державної казначейської служби України Наталія Сушко. З загальними положеннями щодо призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку в умовах переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі ознайомила заступник голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна.

На знімку: лектори Ірина Чумакова та Людмила Гапоненко

Начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Державного агентства водних ресурсів України Людмила Гапоненко розкрила тему формування облікової політики суб’єкта державного сектору та проведення у бюджетних установах підготовчих заходів щодо запровадження НП(С)БОДС і переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю Академії фінансового управління Ірина Чумакова розповіла про реформування внутрішнього контролю як невід’ємної складової впровадження організаційних змін при переході на новий План рахунків бухгалтерського обліку суб’єктами державного сектору.

На знімку: Т.І. Єфименко та ректор Національної академії управління С.А. Єрохін вручають сертифікат учасниці семінару

Цільовою аудиторією науково-практичного семінару стали працівники Міністерства фінансів та Державної казначейської служби, головні бухгалтери та фахівці фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, фінансові директори, керівники підприємств і власники бізнесу, працівники консалтингових і аудиторських компаній, юристи, науковці. За результатом навчання учасники отримали сертифікати.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

1 жовтня 2014 року






ПРО ОСНОВНІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ ДИСКУТУВАЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко виступила на IX Щорічній конференції малих міст України, яка 26-27 вересня 2014 року відбулася в м. Українка Київської області. Тема цьогорічного форуму – «Роль асоціацій у проведенні реформи місцевого самоврядування. Представництво та захист інтересів місцевого самоврядування».

У своєму виступі Тетяна Єфименко охарактеризувала основні напрями реформування місцевих фінансів, а також розповіла про зміни до податкового та бюджетного законодавства для забезпечення реформи місцевого самоврядування. Вона ознайомила присутніх з результатами опитування платників податків щодо сприйняття системи оподаткування в Україні, яке проводилося Державною установою «Інститут економіки і прогнозування» НАН України спільно з Академією фінансового управління на замовлення Міністерства фінансів України в рамках заходів Програми імплементації Податкового кодексу України, та звернула увагу на головні зміни податкового законодавства, спрямовані на зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів.

На знімку: виступ Т.І. Єфименко

У числі самостійних доходів місцевих бюджетів Тетяна Єфименко виокремила акциз з готівкових продажів підакцизних товарів, податок на нерухоме майно (включаючи плату за землю), та єдиний податок (включаючи фіксований сільськогосподарський податок). Серед додаткових заходів, спрямованих на збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів, вона порекомендувала запровадити акцизний податок з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива. Ставка податку при цьому встановлюватиметься місцевими органами влади у розмірі не більше 5% від вартості реалізованої продукції, що дасть 8 млрд. грн. додаткового доходу.

Щодо податку на нерухоме майно, то тут рекомендується розширити базу оподаткування за рахунок комерційної (нежитлової) нерухомості (будівлі підприємств та склади, готелі, ресторани та бари, туристичні бази, торгові центри, магазини, СТО, їдальні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, казино, ігорні будинки, будівлі лазень, тощо). Ставка податку встановлюватиметься місцевими органами у розмірі не більше 2% розміру мінімальної зарплати (24,36 грн.) за 1 кв. м (на рік, що принесе додаткового доходу до 2,7 млрд. грн.

У сфері житлової нерухомості, на її думку, доцільно відмовитися від застосування неоподатковуваного мінімуму загальної житлової нерухомості (оподатковувати таку площу, починаючи з першого метра, скасувати диференційовані ставки податку (1% та 2,7% і встановити на рівні до 2% мінімальної зарплати за один квадратний метр (за рішенням місцевих органів влади) Для нежитлової нерухомості пропонується оподаткування готельних, офісних, торгівельних будівель, гаражів, лазень, місць для паркування, будівель підприємств та складів, будинків для проведення лотерей. Ставку податку при цьому можна встановити не більше 2% розміру мінімальної зарплати (24,36 грн. за один квадратний метр(на рік).

На знімку: Т.І. Єфименко з менеджером нового проекту «Верховенство закону в місцевому самоврядуванні в Україні» (Швеція) Шейном Квінном.

Конференція була організована за підтримки Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні», Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DesPro та ПРООН. У ній взяли участь міські, селищні та сільські голови, голови районних рад та керівники органів місцевого самоврядування, провідних громадських організацій, наукових установ, представники центральних органів державної влади, міжнародних організацій, а також лідери Асоціацій місцевого самоврядування Болгарії, Молдови та Польщі.

Захід проходив у форматі панельних дискусій. Перша з них – «Національний конгрес місцевого самоврядування – один голос. Лобіювання та представлення інтересів місцевого самоврядування». На другій панельній дискусії присутні обговорили питання ролі та взаємодії асоціацій у реалізації реформи місцевого самоврядування, а також можливості внутрішніх консультацій в асоціаціях. Третя панельна дискусія, яка виявилася найбільш актуальною та бурхливо обговорюваною, – «Зміни до податкового та бюджетного законодавства для забезпечення реформи місцевого самоврядування». На четвертій дискутували про шляхи ефективного співробітництва та об’єднання територіальних громад. Окрім цього, в рамках конференції відбувся круглий стіл «Використання системи підвищення ефективності управління в органах місцевого самоврядування».

На знімку: учасники панельної дискусії «Зміни до податкового та бюджетного законодавства для забезпечення реформи місцевого самоврядування»

Під час конференції обговорювалися питання можливостей впливу на центральні органи державної влади в прийнятті рішень з питань місцевого самоврядування та децентралізації повноважень та ресурсів. Головним завданням організатори визначили об’єднання зусиль та створення платформи для діалогу всіх асоціацій органів місцевого самоврядування України. Вони також виступили з пропозицією щодо формування позиції «одного голосу» всіх асоціацій і звернулися до Президента України та до Української асоціації районних та обласних рад України, Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад України з проханням розпочати роботу з надання права законодавчої ініціативи асоціаціям органів місцевого самоврядування та повноваження формувати делегацію України у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 вересня 2014 року






НАУКОВЦІ ОБГОВОРЮЮТЬ ПЛАН МАРШАЛЛА ДЛЯ УКРАЇНИ

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко взяла участь у круглому столі на тему «План Маршалла: досвід та уроки для України», який відбувся 25 вересня2014 року. Його організаторами виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України та Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України.

У вступному слові академік НАНУ, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць наголосив, що широке обговорення ідеї нового «плану Маршалла» для України ініційоване з метою опрацювання конкретних пропозицій щодо його суті та механізмів реалізації. Він ознайомив присутніх з економічними аспектами програми, яку називають новим планом Маршалла для України.

Про політичну складову плану Маршалла говорив член-кореспондент НАНУ, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Власюк. Він звернув увагу, що реалізуючи план Маршалла, США допомогли Західній Європі зміцнити свій суверенітет шляхом забезпечення економічного зростання та політичної стабільності. За його словами, політичним змістом плану Маршалла для України має стати укріплення регіональної безпеки, а для реалізації плану має бути використаний принцип самодопомоги.

Керуючий партнер київського офісу МЮФ CMS Cameron McKenna Даніель Білак у своєму виступі зауважив, що, на його думку, складається враження, що у Заходу поки не вистачає довіри до України, що вона здатна управляти такими грішми і такими програмами. Тут він вважає, що Україна ще не переконала світ, що вона достатньо стратегічно важлива, щоб отримати таку масштабну допомогу як план Маршалла. А для цього потрібні зміни в командно-адміністративній системі управління.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко підкреслила, що «ми маємо нині дуже швидко змінити державний менеджмент в плані управління ресурсами, перш за все, фінансовими». Вона повідомила, що в системі управління державними фінансами відбуваються зміни, зокрема міняються бюджетні, податкові правила. Однак поки не подолана проблема існування тіньової економіки. «Якщо тіньова економіка буде в системі управління держави, то навряд чи ми будемо мати довіру з боку країн-донорів для регіональної політики», – зауважила президент Академії.

Про принципи та умови надання фінансової підтримки окремим країнам Західної Європи згідно з планом Маршалла говорив доктор економічних наук, професор Олександр Шаров. З механізмами державного регулювання економічного розвитку присутніх ознайомив доктор економічних наук, професор Анатолій Даниленко. Голова ради УКБС Борис Соболєв закликав навести лад у діючих банках та ефективніше використовувати можливості цих установ. На можливість та умови отримання міжнародної фінансової підтримки для реформування економіки України звертав увагу координатор з питань допомоги посольства США в Україні Кліффорд Бонд.

У дискусії взяли участь член-кореспондент НАНУ, директор науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Ігор Манцуров, доктор економічних наук, професор, академік академії економічних наук України Леонід Кістерський, заступник начальника управління розвитку промисловості Департаменту промислової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр Зенюк, співробітники Інституту економіки та прогнозування. У роботі круглого столу взяли участь в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта та екс-міністр економіки Віктор Суслов.

Науковці пропонували сконцентрувати використання фінансових ресурсів, які можуть бути надані Україні за результатами Міжнародної донорської конференції стосовно України (другий раунд якої заплановано на листопад 2014 р.) на тих стратегічних напрямах, де активізація процесів економічного зростання може викликати своєрідну «ланцюгову» реакцію в усіх галузях української економіки. Досягнення консенсусу стосовно таких напрямів та забезпечення відповідних інвестиційних проектів повинно стати найбільш вагомим аргументом, який Україна зможе представити потенційним спонсорам нового «плану Маршалла».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 вересня 2014 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ЗАКЛИКАЛА АКТИВНІШЕ РОЗВИВАТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», заступник голови Громадської ради при Міністерстві фінансів України Тетяна Єфименко взяла участь в експертній зустрічі, темою якої стало обговорення питання особливостей формування державного та місцевих бюджетів на 2015 рік і внесення змін до Бюджетного кодексу України. Зустріч відбулася 21 серпня в Комунікативному центрі уряду відповідно до доручення Прем’єр-міністра України з метою обговорення пріоритетів урядової політики та ходу реалізації рішень уряду.

У вітальному слові Тетяна Єфименко схвально розцінила ідею обговорення показників проекту державного та місцевих бюджетів на наступний рік ще на стадії формування. Вона звернула увагу, що Громадська рада при Міністерстві фінансів формує план роботи на наступний рік і закликала представників регіонів до активнішої співпраці з тим, щоб найактуальніші питання, які цікавлять активістів на місцях, можна було обговорити на найвищому рівні.

«Ніхто не обмежує партнерство влади та бізнесу, і ми разом можемо багато зробити в рамках існуючого законодавства в процесі формування державного та регіональних бюджетів», – підкреслила президент Академії. Вона наголосила, що, незважаючи на законодавче обмеження якихось моментів щодо розпорядження коштами для виконання тих чи інших завдань і планів на окремій території, можливо відшукати шляхи реалізації, і один з них – активніший розвиток державно-приватного партнерства.

Участь у дискусії взяли голова Громадської ради при Мінфіні, генеральний директор громадської організації «Інститут фінансової політики» Ігор Мітюков, а директор департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України Володимир Лозицький та заступник директора департаменту – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства Галина Маркович поінформували про роботу з підготовки проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік».

Володимир Лозицький розповів, що Міністерство фінансів згідно з чинним законодавством, має надати проект держбюджету-2015 на розгляд Кабінету Міністрів до 7 вересня, а до Верховної Ради України – 15 вересня поточного року. Він повідомив, що в Міністерстві проведуть колегію, де планують обговорити дискусійні моменти формування цього законопроекту. За його словами, актуальними залишаються питання затвердження макропрогнозу на 2015, 2016 і 2017 роки та вдосконалення чинної нормативно-правової бази, що регламентує бюджетну політику держави.

Специфіку формування регіональних бюджетів охарактеризувала Галина Маркович. Вона акцентувала увагу на тому, що формування державного бюджету в частині місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин проводиться на чинній законодавчій базі, оскільки зміни, запропоновані Міністерством фінансів до Бюджетного кодексу і нова модель міжбюджетних відносин поки не схвалені.

Голова Громадської ради при Міністерстві фінансів, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков назвав доброю ознакою факт обговорення базових документів, які будуть забезпечувати фінансовий стан держави в наступному році. Він переконаний, що багато рішень визначатимуть не тільки рівень, але й траєкторію, за якою розвиватиметься в наступному році фінансова система загалом. Ігор Мітюков вважає за необхідне зосередитися на кількох групах питань, серед яких одну з основних ролей відіграватиме власне податкова база. У цьому контексті він закликав не боятися пропозицій, винесених урядом на обговорення, оскільки там закладені «абсолютно раціональні і правильні речі».

Експертна зустріч відбувалася в режимі відеозв’язку з регіонами, тому до дискусії долучилися громадські експерти зі Львова, Дніпропетровська, Одеси та Харкова. Вони мали можливість поставити запитання до фахівців Мінфіну та керівників Громадської ради, а також висловити свої зауваження та пропозиції. Представники регіонів виокремлювали питання наповнення бюджету на новій податковій базі, змін до Бюджетного кодексу України, застосування досвіду іноземних держав у питаннях формування та реалізації бюджетної політики й стимулювання розвитку нових видів економічної діяльності, формування бюджетів з урахуванням обмежень на енергоносії, дефіциту бюджету тощо.

Підбиваючи підсумки експертної зустрічі, Володимир Лозицький висловив задоволення, щодо можливості здійснення публічного обговорення проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» ще до його розгляду в Кабінеті Міністрів. Він запевнив представників регіонів, що в Мінфіні максимально уважно прислухаються до всіх пропозицій та зауважень, які надійдуть від громадськості.

Тетяна Єфименко у свою чергу, наголосила, що експертам дуже корисно спілкуватися з представниками громадськості з регіонів, щоб обговорити нюанси для формування державного та місцевих бюджетів, змін до законодавства. Вона запропонувала зробити такі контакти постійно діючими. «Ми можемо навіть з нинішньої розмови виділити окрему проблему й обговорити, які механізми бачать спеціалісти, керівники органів місцевої влади, щоб їх швидко опрацювати і знайти формулу, яка дасть змогу встановити баланс між тими можливостями, які є у державі, і потребами регіонів», – констатувала президент Академії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 серпня 2014 року






БЮДЖЕТНА ПІДТРИМКА ЄС БУЛА ПРЕДМЕТОМ ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у триденному семінарі «Бюджетна підтримка ЄС», організованому в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

У ході семінару

Представник Міністерства фінансів України Вікторія Колосова у вітальному слові зазначила, що потреба у семінарі виникла декілька років тому, оскільки українським фахівцям необхідно ближче знайомитися з досвідом ЄС. Вона додала, що Німецьке товариство міжнародного співробітництва виступає надійним партнером Міністерства фінансів, зокрема його експерти були першими і головними партнерами ще на стадії розробки й підготовки проекту концепції та стратегії управління державними фінансами, і продовжили співпрацю на стадії ухвалення концепції та формування плану дій з її реалізації.

Спеціаліст проекту підтримки реформ в управління державними фінансами Надія Рожко додала, що експерти GIZ в Україні головну увагу зосереджують на таких аспектах як бюджетно-податкова реформа, реформа державного фінансового контролю та сфери комунікацій. Експерт з питань бюджетної підтримки ЄС Гнел Седракян ознайомив присутніх з міжнародним досвідом бюджетної підтримки ЄС, зробив порівняльний аналіз ситуації у цій сфері в Україні, Молдові та Вірменії, розповів про форми і механізми надання бюджетної підтримки країнам-отримувачам.

Виклад Гнел Седракян

Перший день семінару був присвячений обговоренню українського контексту бюджетної підтримки, зокрема аспектам підготовки та виконання бюджету, державним закупівлям, контролю, обліку та звітності, аудиту. На другий день роботи присутні розглянули питання бюджетної підтримки в макрофіскальній сфері, зокрема її економічні та бюджетні цілі, способи використання, баланс доходів. Упродовж третього дня обговорили процес підготовки та виконання бюджету при отриманні бюджетної підтримки, проаналізували можливість внесення змін до Бюджетного кодексу та розглянули варіанти додаткової підтримки, зокрема, технічної та консультативної допомоги.

У ході дискусії фахівці Академії цікавилися питаннями планування та виконання програм бюджетної підтримки ЄС в Україні. Провідний науковий співробітник відділу державних фінансів Р.Л. Балакін порушував питання опрацювання програм бюджетної підтримки фахівцями міністерств і відомств України на стадії ідентифікації таких програм, покращення взаємодії зазначеного інструменту фінансової підтримки ЄС із упровадженням традиційних проектів технічної допомоги, проектів Twinning, TAIEX тощо. Старшого наукового співробітника відділу фінансів інституційних секторів економіки Тетяну Кощук цікавили можливості збільшення обсягів надання бюджетної підтримки ЄС Україні як важливого джерела фінансування видатків бюджету в умовах дефіциту фіскальних ресурсів і загострення боргових проблем.

Учасники семінару з АФУ

У семінарі взяли участь керівники структурних підрозділів та спеціалісти Міністерства фінансів, Міністерства інфраструктури, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Рахункової палати, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної казначейської служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 липня 2014 року






НОВІ РІШЕННЯ В АНТИКРИЗОВОМУ РІТЕЙЛІ ОБГОВОРИЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у ІI Міжнародній конференції «Антикризовий рітейл: нові рішення», яка відбулася 23 липня 2014 року в Університеті банківської справи Національного банку України. Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань діяльності банків у нинішніх умовах та запропонувати прийнятні рішення.

Модератором першої сесії «Банки для армії» виступив головний редактор журналу «Банкір» Олег Капралов. З доповідями виступили екс-співробітник Державної прикордонної служби України, редактор відділу «Економіка» журналу «Банкір» Едуард Солодовник та помічник міністра оборони України Віктор Савечко. На другій сесії «Інновації в роздрібному банківському бізнесі. Технології та методи управління кредитними ризиками» модератором був доктор економічних наук, директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський.

На знімку (зліва направо): Олег Капралов, Колін Масценік, Андрій Камінський.

З доповіддю «Як удосконалити ризик-менеджмент в банківському секторі України» виступив керівник Програми IFC «Консультативні послуги банківському сектору в Європі та Центральній Азії» Гарт Бедфорд. З довідкою про інституціональну структуру кредитної звітності в Європі та Центральній Азії присутніх ознайомив фінансовий економіст Світового банку Колін Масценік. Питання «Управління процентними ставками в умовах переходу НБУ до нового монетарного режиму таргетування інфляції» висвітлив президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

На знімку: Юрій Прозоров

Третю сесію «Маркетингові стратегії розвитку банківського рітейлу» провів засновник, генеральний директор медіаагенства NOSTRA Communications Дмитро Кутовий. Про бюро кредитних історій та можливості для маркетингу розповів директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський. Бізнес-тренер, консультант Міжнародної групи компаній «Крестон Герент Груп Юкрейн» Юлій Некрасов звернув увагу на напрями успішного навчання та розвитку персоналу в поточних умовах. Про Omni-channel як альтернативу філіям говорив начальник управління планування та аналізу роздрібного бізнесу АТ «Ощадбанк» Володимир Бондаренко. Заступник голови правління ПАТ «Укргазбанк» Олена Дмітрієва проаналізувала питання поліпшення сервісу як спосіб привернути постійного клієнта.

На знімку: Олена Дмітрієва

У рамках конференції завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, доктор економічних наук, професор Олександр Любіч обговорив питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з експертами Міжнародної фінансової корпорації. Зокрема, досягнуто домовленості з керівником Програми IFC (група Світового банку) Гартом Бедфордом про можливість проведення низки спільних заходів та досліджень.

На знімку: Олександр Любіч і Гарт Бедфорд

Довідка: Гарт Бедфорд очолює Програму Міжнародної фінансової корпорації «Консультативні послуги банківському сектору в Європі та Центральній Азії», метою якої є підвищення здатності банків управляти ризиками та підтримка розвитку ринку стресових активів. Свою кар'єру він почав в Америці на посаді регіонального керівника банку, надалі працював в країнах Європи, Азії та Африки. Досвідчений фахівець у комерційній банківській справі, сфері управління операційними і кредитними ризиками. Працюючи в якості банківського експерта в Україні, а також керуючим директором фінансових інститутів в Азербайджані та Афганістані, зробив великий внесок у розвиток фінансових ринків різних регіонів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 липня 2014 року






ПРО НОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ ДИСКУТУВАЛИ ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у круглому столі «Перетворення хаотичної громадської гіперактивності на нові підходи до управління державою: як управляти по-новому?», який відбувся у Центрі розвитку інновацій Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Обговорювали питання більше 30 експертів, серед яких представники, депутатського корпусу, урядових структур, Адміністрації Президента України, неурядових організацій, громадські активісти та бізнес-лідери.

Метою заходу стало об’єднання політиків, держслужбовців і громадянського суспільства у напрацюванні нових моделей взаємодії із владою в питаннях управління державними справами. Учасники дискусії намагалися знайти відповіді на питання як правильно представити активне громадянське суспільство, експертів, бізнес у спілкуванні із владою, як гарантувати, що держава буде сприймати нових гравців серйозно та виконуватиме обіцяне громадянському суспільству та як забезпечити єдність гілок влади у розумінні нової ролі громадянського суспільства в управлінні державою.

Завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, доктор економічних наук, професор Олександр Любіч висвітлив питання застосування краудсорсинґу у державному управлінні. За його словами, широке та регулярне застосування нової моделі державного управління призведе до покращення соціальної атмосфери в країні, а найбільш активні учасники отримають можливість самореалізації. Він звернув увагу, що застосування технології краудсорсинґу передбачено в програмних продуктах компанії SAS, з якою Академія фінансового управління має партнерські взаємини. Для цих завдань можливо застосування інструментів MicroStrategy тощо. Зараз вона застосовується в АФУ для обробки пропозицій щодо змін у Податковому кодексі.

На знімку: у ході дискусії

Про нове, але актуальне для України поняття «new governance», причини появи та розвитку нової концепції управління говорив речник Європейської комісії, ректор Континентального Університету при Національному педагогічному університет ім. М.П. Драгоманова Олів'є Видрін. Питання фактору запізнілого розвитку держави розкрила Віра Нанівська (керівник Політичної школи Віри Нанівської). Про те, чи можливе нове управління без інструментів електронної демократії говорила координатор Enarod.org (проект із впровадження електронної демократії) Діана Проценко, а про роль електронного урядування в новому управлінні державою – головний експерт групи «Е-врядування» Реанімаційного пакету реформ Олег Левченко.

Представник Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук зупинилася на питанні вибору нинішньої влади у підходах до управління державою. Вона висловила думку, що модель «держава як сервіс» втрачає актуальність. Марина Ставнійчук констатувала, що коштів на реформи не буде до тих пір, поки уряд і громадськість не почнуть надавати конкретні пропозиції щодо управління державою по-новому, на реалізацію яких у результаті передбачатимуть фінансування.

На знімку: учасники круглого стола

Присутні дійшли висновку, що традиційні форми включення громадськості в управління державою себе вичерпали, а нині на часі пропозиції щодо нових форм взаємодії влади та громадянського суспільства. Вони висловлювали переконання, що впровадження нових ефективних моделей управління державою сприятиме розвитку демократії та наближатиме Україну до європейських цінностей.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 липня 2014 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003