МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2886324
 
 
   

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч та молоді науковці к.е.н. Катерина Клименко і Тетяна Яра взяли участь у роботі круглого столу щодо удосконалення законодавчого забезпечення реального сектору економіки України, який відбувся 24 лютого 2015 року в Інституті законодавства Верховної Ради України.

На заході обговорювались питання, пов’язані з проблемами моделювання організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку України:

методологічні аспекти формування стратегій сталого розвитку соціально-економічних систем;

наукове обґрунтування і законодавче забезпечення «дорожньої карти» та першочергових пріоритетів реалізації стратегії;

роль і місце задекларованих планів реформ у середньостроковому програмуванні сталого розвитку України.

В обговоренні взяли участь фахівці Інституту законодавства Верховної Ради України, Міністерства внутрішніх справ, вищих навчальних закладів МОН України, ДННУ «Академія фінансового управління».

Модератор заходу професор Валерій Сергієнко розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість запропонованої тематики в контексті руху України до Європейського Союзу.

Основна дискусія впродовж проведення «круглого столу» відбулася між Валерієм Сергієнко (д.е.н., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України), Ігорем Жиляєвим (д.е.н., професор, НТТУ «КПІ») та Олександром Любічем.

На знімку (зліва направо): І. Жиляєв, О. Любіч, В. Сергієнко

У жвавій дискусії щодо змісту, наукового обґрунтування і законодавчого забезпечення «дорожньої карти» та першочергових пріоритетів реалізації Стратегії-2020 брали участь майже всі присутні. Загальний висновок: ключове завдання – комплексний перегляд законів та підзаконних актів з урахуванням європейського досвіду, положень Угоди про Асоціацію України з ЄС.

У рамках круглого столу обговорено питання подальшого поглиблення співпраці Академії фінансового управління з науковцями Інституту законодавства Верховної Ради України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 березня 2015 року






КРАЩИЙ СВІТОВИЙ ДОСВІД БУДЕ ВИКОРИСТАНИЙ ДЛЯ ПРАКТИКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Враховуючи підтримку світової спільноти в імплементації реформ в Україні, у рамках навчально-практичної програми Harvard Kennedy School «Управління державними фінансами в мінливому світі» президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук професор Тетяна Єфименко з 11 по 16 січня 2015 року вивчала кращий світовий досвід у Гарвардському університеті (США).

Упродовж конференції президент Академії брала активну участь у дискусіях щодо інновацій в сфері управління державними фінансами. Вона поінформувала учасників конференції про напрями удосконалення Стратегії управління державними фінансами в Україні, новації на підставі вивчення передового світового досвіду, які впроваджуються у фінансовій сфері держави.

Тетяна Єфименко також використала можливість, щоб поінформувати наукову спільноту про конкурентні переваги України у міжнародному інвестиційному просторі. З цією метою в рамках програми вона провела низку комунікативних заходів, зокрема зустрічі з заступником директора Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні Марко Канджіано, старшим науковим співробітником Міжнародного партнерства по бюджету (IBP) у Вашингтоні та ад'юнкт-професором в Інституті міжнародних відносин у Папському Католицькому університеті Ріо-де-Жанейро Паоло де Рензіо, професором Центру допомоги та державних витрат Інституту міжнародного розвитку Філіпом Краузе, який спеціалізується в галузі державного управління та бюджетування.. Це дало змогу донести до відомих у світі теоретиків та практиків у сфері науки основні напрями реформи системи державних фінансів в Україні та отримати зауваження й поради, що відображають кращий світовий досвід.

Загалом Академія фінансового управління упродовж останніх років підтримує тісні робочі взаємини з керівниками ключових програм Harvard Kennedy School, проводить обмін інформацією, залучає фахівців програми до участі у заходах, організованих Академією.

Поїздка організована з метою забезпечення реалізації завдань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання координації діяльності деяких наукових установ» від 23 вересня 2014 року № 473, зокрема щодо підвищення ефективності фундаментальних і прикладних наукових досліджень з найважливіших питань міжнародних фінансів і світової економіки з метою створення інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 січня 2015 року






ОБГОВОРЕНО ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ ЗА СПРИЯННЯ СВІТОВОГО БАНКУ ТА ЄБРР

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук професор Тетяна Єфименко взяла участь у семінарі «Реформа корпоративної фінансової звітності в Україні: від методології до практичного впровадження», організованому зусиллями Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Семінар проходив у рамках заходів міжнародних фінансових інституцій, спрямованих на підтримку малого та середнього бізнесу в Україні.

На знімку: (зліва направо) директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунер, регіональний директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан, президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко

У вступному слові від імені Міністерства фінансів та наукової спільноти Тетяна Єфименко наголосила на необхідності об'єднання зусиль українських урядовців, наукових співробітників, представників бізнесу та фахівців бухгалтерського обліку з метою обговорення реформи корпоративної фінансової звітності в Україні. Вона звернула увагу на підтримку та допомогу міжнародних фінансових організацій, зокрема, Світового банку та ЄБРР у процесі впровадження в Україні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Присутніх також вітали регіональний директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан, директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунер, які наголошували на важливості запровадження в Україні міжнародних стандартів в обліковій сфері та аудиті.

На знімку: з доповіддю виступає начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров.

З доповіддю про основні проблеми у сфері корпоративної фінансової звітності з точки зору регулятора, а також перспективи та пріоритети її розвитку виступив начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров. Голова Центру реформ фінансової звітності Світового банку Анрі Фортен розповів про реформи у галузі корпоративної фінансової звітності, зосередивши основну увагу на методології та впливі на розвиток бізнесу в Україні.

На знімку: президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко з директором Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунером

Представник Європейського банку реконструкції та розвитку Віталій Коваль розкрив учасникам семінару особливості підходів ЄБРР до аналізу корпоративної фінансової звітності на рівні компаній. Наталія Мануїлова з Центру реформ фінансової звітності Світового банку акцентувала увагу на фінансовій звітності для компаній малого та середнього бізнесу.

На знімку: у ході семінару

У дискусії брала участь заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління доктор економічних наук професор Людмила Ловінська. Учасники семінару також обговорили питання впливу фінансової звітності на розвиток бізнесу, МСФЗ для малих та середніх підприємств, а також вплив якісної фінансової звітності на доступ до інвестицій та міжнародного фінансування.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 січня 2015 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

За дорученням президента Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професора Тетяни Єфименко, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у роботі круглого столу щодо удосконалення законодавчого забезпечення реального сектору економіки України, який відбувся 18 грудня 2014 року в Інституті законодавства Верховної Ради України.

Метою заходу було експертно-аналітичне обговорення Проекту «Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року». До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, Міністерства освіти і науки України, ВНЗ, установ НАН України, експертного середовища.

У роботі круглого столу взяли участь Валерій Сергієнко, д.е.н., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; Ігор Жиляєв, д.е.н., професор, НТТУ «КПІ»; Андрій Гриценко, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України; Всеволод Ніколаєв, д.е.н., професор, Національний університет ДПС України; Раїса Науменко, д-р наук з держ. упр., професор, НАДУ при Президентові України; В’ячеслав Соловйов, д.е.н., професор, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва; Марина Артюшина, д. пед. н., доцент, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; Валерій Воротін, д-р наук з держ. упр., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; В’ячеслав Гусєв, к.е.н., Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України; Артем Шаімов, USAID, проект «Справедлива освіта».

Модератор заходу професор Валерій Сергієнко розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість даних питань в контексті руху України до освітнього простору Європейського Союзу.

На знімку (зліва направо): І. Жиляєв, О. Любіч, В. Сергієнко

На знімку: у залі засідань

Професор Ігор Жиляєв здійснив експертний огляд тексту Проекту «Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року», розроблений під керівництвом Міністерства освіти і науки України. Він надав ретельну характеристику основних положень Стратегії та звернув увагу присутніх на деякі питання, які не знайшли відповідного відображення у документі, наприклад, на відсутність оцінювання інвестиційної привабливості освіти з позицій «освітньої ренти».

На знімку (зліва направо): В. Гусєв та В. Ніколаєв

На знімку (зліва направо): М. Артюшина, Н. Діденко, Р. Науменко

У своєму виступі професор Всеволод Ніколаєв зосередився на економіко-фінансових аспектах реформування вищої освіти. На його думку, основне питання у цьому сенсі: чи ми продовжуватимемо розглядати фінансування освіти як бюджетні видатки, чи зрозуміємо, що маємо справу з інвестиціями у людський капітал. Аналізуючи практику управління освітою США, можна запропонувати вести моніторинг ринку освітніх послуг і ринку праці, щоб зорієнтувати майбутніх студентів, куди спрямувати відповідні інвестиції і де буде найвища віддача. Інша справа – хто платить: держава, підприємство, приватна особа. У будь-якому випадку має бути орієнтація на соціальний чи фінансовий ефект.

В’ячеслав Гусєв наголосив на важливості наукового обґрунтування суспільних реформ і модернізації національної економіки, що має спиратися на проектно-орієнтований підхід. У цьому контексті актуалізується розроблення теоретико-методологічних засад інституціонального проектування публічного управління в умовах суспільних реформ. При цьому особливу увагу слід приділяти ресурсному (інформаційному, інвестиційному, кадровому, фінансовому та ін.) забезпеченню реформ, а також прогнозуванню ризиків, «інституціональних пасток» у процесах реформування. Він привернув увагу до проблеми розроблення і застосування в актах законодавства однозначно зрозумілого, стандартизованого категоріально-понятійного апарату.

Професор Олександр Любіч зазначив, що потрібно підтримувати IT-освіту шляхом збільшення обсягу держзамовлення, оскільки така освіта створює робочі місця з високим рівнем доданої вартості та історично має суттєвий потенціал розвитку в Україні.

Професор Ніна Діденко висловила думку, що при прийнятті програмних документів з розвитку освіти важливо, щоб вони не суперечили, а доповнювали один одного, розвивали загальний напрям реформування освіти. Тому варто проаналізувати, як співвідноситимуться Стратегія розвитку вищої освіти і Концепція розвитку освіти до 2025 року, вже прийнятий закон «Про вищу освіту» і новий базовий підготовлюваний закон «Про освіту». Варто подивитися, чи не приведуть зміни, що стосуються соціального аспекту до масових протестів з боку молоді, батьків, чи можна здійснювати ці зміни, якщо вони не підготовлені та не сприймаються в суспільстві.

На думку професора Раїси Науменко, існує низка чинників, які перешкоджають ефективному здійсненню модернізації системи безперервної освіти посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. Передусім вони пов’язані з ліцензуванням програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Тому слід розпочати роботу над новою постановою Кабінету Міністрів України, що замінить чинну від 16 грудня 2004 р. № 1681 «Про центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій», яка б, зокрема, передбачала перейменування центрів на Інститути післядипломної освіти.

У жвавій дискусії щодо змісту Стратегії брали участь всі присутні. Прийнято рішення передати напрацювання круглого столу у вигляді протоколу до Робочої групи Міністерства освіти і науки України, яка залучена до розробки цього документу.

У рамках круглого столу обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з науковцями Інституту законодавства Верховної Ради України щодо можливості проведення низки спільних заходів. Цей Інститут здійснює свою діяльність у тісній співпраці з комітетами Верховної Ради України, зокрема за зверненнями парламентських комітетів готуються експертні висновки щодо законопроектів, а також інші науково-аналітичні матеріали.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 грудня 2014 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі конференції «Торговельна політика України: погляд у майбутнє», що відбулася 12 грудня 2014 року у Києві, у Дипломатичній академії при МЗС України.

Захід проведено у рамках реалізації проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за спільною ініціативою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Міністерства економічного розвитку і торгівлі за фінансової підтримки Уряду Швеції. До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, бізнесу та експертного середовища.

Мета проекту – підвищення прозорості торговельної політики і практики в Україні у контексті вимог Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС), посилення інституційної спроможності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та інших центральних органів державної влади України щодо виконання зобов’язань членства у СОТ.

За часів глобалізації соціально-економічний розвиток України безпосередньо залежить від того, як країна може скористатися перевагами міжнародного поділу праці та мінімізувати зовнішні економічні ризики. Тому сьогодні для вироблення ефективної торговельної політики треба знайти правильні відповіді на такі питання:

- Які коротко-, середньо- та довгострокові пріоритети торговельної політики України?

- Як ефективно скористатися потенціалом поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС?

- Як будувати економічні відносини з Росією?

- Прозорість та передбачуваність як ключовий принцип торговельної політики України

- Взаємодія уряду, бізнесу та експертів як запорука ефективної реалізації торговельної політики України.

На знімку – зал засідань

На знімку: (зліва направо): В. Пятницький та І. Бураковський

Модератор заходу професор Ігор Бураковський, розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість питань у контексті руху України до торговельного простору Європейського Союзу.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Валерій Пятницький виступив з доповіддю «Торговельна політика України: досягнення та виклики». Він поінформував про основні виклики, які формують довгострокові зовнішні та внутрішні передумови перспективного розвитку економіки і суспільства України, відповіді на які мають базуватися на новій стратегії використання наукових знань, технологій та інновацій. Серед середньо- та довгострокових викликів – угоди щодо інвестицій та співробітництва у сфері науки і технологій. Такі угоди закладуть основи для більш міцних комерційних зв’язків з іншими країнами, сприятимуть інноваціям та модернізації української економіки. Зокрема, доцільно придивитися до ринків, які активно застосовують інновації, як зокрема Китай, Японія, Індія та інші.

Професор Ігор Бураковський у доповіді «Торговельна політика: погляд у майбутнє» звернув увагу присутніх на складові процесу прийняття рішень в сфері торговельної політики, серед яких оцінка економічних, соціальних та екологічних наслідків торговельних домовленостей та запропонованих змін в контексті забезпечення стійкості економічного зростання; безумовне виконання міжнародних зобов'язань України в сфері міжнародної торгівлі та торговельної політики; чітке розуміння природи та особливостей процесів, які відбуваються в світовому господарстві (аналітика та освіта); система підготовки державних службовців в сфері міжнародної торгівлі та система неперервного підвищення кваліфікації (реформа держслужби).

Директор Департаменту співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Світлана Зайцева виступила з доповіддю «Принцип прозорості як основа взаємодії уряду та бізнесу». Вона підкреслила, що при виконанні зобов‘язань перед СОТ і вирішенні завдань, що стоять перед Україною, при укладенні глибокої та всеохоплюючої Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС країна повинна вжити заходів для поступового досягнення відповідності з нормами ЄС у сфері технічного регулювання та стандартизації.

Директор з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан надала розширену інформацію присутнім у доповіді «Проект «Торговельна політика і практика в Україні»: приклад успішного партнерства уряду, бізнесу та експертної спільноти». Проведені анкетування виявили, які питання найбільше цікавлять бізнес у сфері торговельної політики. Це – потенційні ризики, пов'язані з лібералізацією торгівлі, та механізми захисту інтересів бізнесу в умовах членства в СОТ та створення ЗВТ з ЄС; умови і характер співпраці держави і бізнесу в сфері торговельної політики; питання виходу на ринок ЄС та урегулювання ситуації з РФ і країнами Митного Союзу за умови підписання Угоди про асоціацію.

Значний інтерес присутніх викликала доповідь виконавчого директора ІЕД Оксани Кузяків «Торговельна політика в Україні очами бізнесу (результати опитувань ІЕД)». За результати досліджень «Угода про Асоціацію: наслідки для бізнесу» 46,5% опитаних очікують, що їх підприємство ймовірно (39,0%) або значно (7,5%) виграє від дії УА та ЗВТ між Україною та ЄС. Основні перешкоди – брак фінансових ресурсів (кредити, інвестиції) – 38,5%, особливо для великих підприємств (48,1%), та нездатність адаптувати продукцію до стандартів ЄС – 27,5%.

Завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин професор Олександр Шнирков у доповіді звернув увагу присутніх на питання сучасних відносин з РФ та розповів про торговельно-економічне співробітництво між Україною та Росією. В.о. Президента Американської торговельної палати Тарас Качка виклав своє бачення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС: що повинен робити уряд і що повинен робити бізнес.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та О. Шнирков

У виступі професора Олександра Любіча було підкреслено, що існує нагальна необхідність створення інституціональної основи для запровадження державної підтримки впровадження фінансових інструментів розвитку високотехнологічного експорту, що забезпечить можливість почати просування вітчизняних товарів на світові ринки. Таким інструментом можуть бути експортно-кредитні агенції (ЕКА), створення яких передбачено законопроектом № 9373 від 1 листопада 2011 р. про державну фінансову підтримку експортної діяльності, але який досі на вступив в дію (вето Президента, 2012 р.).

Ситуація в банківському секторі, яка склалася в останній період, не дає можливості українським банкам кредитувати обігові кошти через високі комерційні та політичні ризики, пов’язані з довгостроковими термінами повернення коштів та через надвисокі процентні ставки, що робить українські товари неконкурентними на світових ринках. Проект Закону України щодо державної фінансової підтримки експортної діяльності перш за все спрямований на створення сприятливих умов для розширення експортного потенціалу вітчизняних суб’єктів господарювання, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів українського походження на світових ринках, зокрема, у країнах ЄС.

Він також нагадав про практику лобіювання торговельних інтересів в ЄС, де для просування товарів або послуг на зовнішні ринки поширена практика залучення персоналу як торговельних представництв/торговельно-економічних місій, так й бізнес-асоціацій, які представляють інтереси бізнесу на зовнішніх ринках.

На знімку (зліва направо): В. Пятницький, І. Бураковський, О. Кузяків, Т. Качка, В. Мовчан

У рамках конференції обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з фахівцями Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, можливість проведення низки спільних заходів та досліджень тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 грудня 2014 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ІТ–БЕЗПЕКИ

Завідувач відділом координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі VIII-ї міжнародної конференції «Security Innovation Forum 2014:« ПІДСУМКИ РОКУ. Анонс найсучасніших технологій і інновацій у сфері корпоративної ІТ-безпеки, безперервності та стійкості бізнесу. Кращі рішення, які працюють», що проходила у Києві 27 листопада 2014 року.

Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань про стан ринку електронних фінансових послуг, а також необхідність вдосконалення законодавчого регулювання емісії та обігу електронних грошей і роботи платіжних систем.

Конференція «Security Innovation Forum 2014» забезпечила широкий і дієвий майданчик для обговорення технологій і рішень у сфері інформаційної безпеки, розглянула практичні аспекти захисту національного кіберпростору України, ситуацію з кіберзагрозами для фінансового сектора, надала методичні рекомендації з протидії реалізації загроз в національному сегменті Інтернет, підвищенню рівня обізнаності населення в сфері ІТ–безпеки.

Національний банк України ще в жовтні 2010 року видав низку стандартів щодо посилення інформаційної безпеки (ІБ) в банках. Крім того, держрегулятор опублікував розпорядження щодо необхідності впровадження системи управління інформаційною безпекою в банках (СУІБ). Зокрема, бізнес може домогтися зменшення ризиків, пов'язаних з інцидентами ІБ, зниження збитку і підвищення ефективності використання наявних засобів захисту.

Щорічний форум практичних рішень ринку ІТ–безпеки підводить підсумки минулого року та озвучує основні тренди розвитку ринку і технологій, а також ключових інформаційних загроз на 2015 рік. Форум зібрав у рамках одного заходу всіх провідних учасників та експертів ринку інформаційної безпеки, представив до уваги професіоналів і керівників, які приймають рішення, одночасно весь спектр новітніх рішень, розробок і технологій від провідних міжнародних та вітчизняних виробників, постачальників та інтеграторів.

Емблема конференції.

На знімку: зал засідань конференції.

Ділову частину конференції з актуальною темою «Трансформація парадигми комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в умовах сучасної кібервійни» відкрив Віктор Жора - модератор форуму, директор компанії «Інфосейф ІТ». У 2014 році Україна зіткнулася з безпрецедентними атаками на інформаційну інфраструктуру органів державної влади, які мають явні ознаки повномасштабної кібер-війни.

У зв'язку з цим існуюча парадигма КСЗІ як абсолют у сфері захисту державних інформаційних ресурсів видається дещо застарілою. У доповіді наведено актуальні загрози та типові проблеми, що виникають в процесі експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем, як в державних, так і в комерційних структурах.

На знімку: виступ В. Жори.

На знімку: обговорення доповідей конференції (на передньому плані - В. Жора і О. Любіч).

Р. Шупп та А. Згіблов (компанія E-light) розповіли про нове покоління кібер-загроз, дали оцінку захищеності інформаційних систем і проактивного захисту. Компанії по всьому світу витрачають на інформаційну безпеку близько 30 мільярдів доларів щорічно. 97 % з 1692 компаній, що використовують класичні методи захисту інформації, за результатами аудиту, проведеного з жовтня 2013 по березень 2014 року, виявилися зламаними. Інтелектуальні спрямовані атаки з кожним днем стають більш витонченими і досконалими, що диктує необхідність перегляду всієї парадигми інформаційної безпеки в цілому.

В. Зарицький, представник компанії ESET в Україні, розповів про технологічний альянс ESET, основною метою якого є забезпечення захисту користувачів у постійно мінливому оточенні завдяки комбінуванню надійних рішень ESET з кращими продуктами у сфері безпеки. Першим учасником даної програми стало рішення DESlock +, призначене для шифрування даних з можливістю безпечного віддаленого адміністрування клієнтів, що знаходяться за межами корпоративної мережі.

А.Сіраков, представник UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»), розповів про практичний досвід побудови акредитованого ЦСК (центру сертифікації ключів) в банку. У сучасних умовах підвищеної небезпеки кібер-тероризму, жорсткої конкурентної боротьби банків на ринку, особливу роль відіграє захист інформації в банківських продуктах, які забезпечують обслуговування клієнтських рахунків.

Програма доповідей форуму була доповнена міні-виставкою рішень та інновацій для галузі, яка традиційно є ефективним майданчиком ділових комунікацій, проведення зустрічей і переговорів. Свої кращі рішення та оглядові демонстрації-практикуми представили на стендах компанії Bitdefender, SoftiCo, MMI Group, E-light, ESET, CYAN, SL GLOBAL SERVICE (SGS), СOSMONOVA.

Учасники заходу відзначили практичну спрямованість доповідей форуму і високу актуальність представлених рішень.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2014 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СТРАТЕГІЇ І НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕЛЕКТРОННИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Фахівці відділу координації бюджетно-податкової і грошово-кредитної політики Академії фінансового управління д.е.н., професор А. Любіч і к.е.н. Г. Бортніков взяли участь у роботі круглого столу «Інноваційний розвиток ринку електронних фінансових послуг. Новітні інформаційні і платіжні технології», який відбувся 26 листопада 2014 року у Верховній Раді України.

Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань про стан ринку електронних фінансових послуг, а також необхідність вдосконалення законодавчого регулювання емісії та обігу електронних грошей і роботи платіжних систем.

У заході взяло участь понад 60 осіб. Представники органів державної влади (Юрій Шкіль – Адміністрація Президента України; Ольга Белькова, Ігор Пріма, Павло Кушніренко, Світлана Матвійчук – Верховна Рада України; Віктор Кравець, Олена Махаєва, Тетяна Коваленко – Національний банк України) відповідали на численні запитання учасників дискусії.

На знімку: Ольга Белькова (депутат Верховної Ради України 8 скликання) і Андрій Бірюков – модератор заходу (президент ГО «ІТ-Альянс»).

Народний депутат України О. Белькова акцентувала увагу присутніх на основних проблемах ринку електронних послуг і запропонувала своє сприяння у виробленні законодавчих рішень в даному аспекті. За її словами, «вирішення цих проблем можливе лише за умови тісної взаємодії Національного банку України, банків і небанківських структур. Зниження адміністративного і регуляторного тиску на інноваційні технології розрахунків при одночасному посиленні контролюючих функцій з боку держави повинне стати пріоритетним напрямом розвитку цього сегменту ринку, основою для імплементації відповідних Директив ЄС».

Серед учасників круглого столу, які активно обговорювали питання розвитку ринку електронних фінансових послуг, були представники банківського сектора (ПриватБанк, Фідобанк, Укргазбанк, ВТБ Банк, Юніон Стандард Банк); платіжних систем і систем грошових переказів (Visa, Mastercard, GlobalMoney); міжнародних компаній (PWC, Mckinsey&company); представники бізнесу (Майкрософт Україна, Нова Пошта та ін.); асоціації (EMA, EBA, ACC).

Присутні наголошували, що впровадження систем електронних послуг і розрахунків істотно впливає на скорочення частки тіньової економіки, тому розвиток ринку електронних фінансових послуг є одним з основних завдань як виконавчої, так і законодавчої влади.

На знімку (зліва направо): Г. Бортніков, О. Дмітрієва – заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», О. Любіч

Під час конференції обговорювалися питання можливостей впливу на центральні органи державної влади в ухваленні рішень з питань приведення законодавства у відповідність з рівнем сучасного технологічного розвитку; ролі законодавчої і нормативної бази в стимулюванні, а не в забороні інновацій у сфері електронних платежів і розрахунків відповідно до європейських і світових практик; впровадження і популяризація новітніх платіжних інструментів, а також організація інформаційної підтримки використання безготівкових платежів; підвищення фінансової грамотності населення; вдосконалення методів регулювання ринку платіжних систем; перехід до стимулювання використання учасниками ринку ПС найбільш технологічних рішень, що забезпечують відповідний рівень сервісу і захисту платежів.

Сформульовано пакет пропозицій учасників ринку електронних платежів:

1. Імплементувати в законодавство України положення Директив ЄС №№110 і 64, розширивши суб'єктний склад учасників ринку;

2. Ухвалити Закони України «Про небанківські платіжні організації і їх діяльність» і «Про електронні гроші», а також підготувати нові редакції законів «Про Національний банк України», «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні», «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 листопада 2014 року






МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ РОЗГЛЯНУЛИ НА СЕМІНАРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з ВНЗ «Національна академія управління» провели науково-практичний семінар «Методологічні та практичні засади організації внутрішнього контролю: принципи побудови внутрішнього контролю та сутність його елементів». Захід відбувся 1 жовтня 2014 року. Його учасниками стали відповідальні працівники Мінфіну, органів Державної казначейської служби, головні бухгалтери та фахівці фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, фінансові директори, керівники підприємств і власники бізнесу, працівники консалтингових та аудиторських компаній, юристи, науковці.

Зі вступним словом до присутніх звернулася член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко. Вона звернула увагу, що метою розвитку системи державного внутрішнього контролю є забезпечення якісного ефективного управління ресурсами держави з дотриманням принципів економічності, ефективності, результативності та прозорості. Президент Академії охарактеризувала законодавство у сфері розвитку системи державного внутрішнього контролю та ознайомила присутніх з європейськими підходами побудови цієї системи в Україні.

Серед проблем запровадження функції внутрішнього аудиту в нашій державі Тетяна Єфименко виділила той факт, що прийнятим стандартам у цій сфері притаманна загальність, що не дає можливості деталізувати порядок і способи виконання внутрішніми аудиторами законодавчих норм, та гостру нестачу кваліфікованих кадрів у сфері внутрішнього аудиту. При цьому вона наголосила, що Академія фінансового управління готова напрацювати шляхи розв’язання зазначених проблем.

Начальник управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Державної фінансової інспекції України Сергій Чорнуцький поінформував про реформування внутрішнього контролю як невід’ємну складову провадження організаційних змін у системі управління державними фінансами в Україні. Він обґрунтував необхідність кроків з реформування державного внутрішнього фінансового контролю як одного з пріоритетів співробітництва, передбаченого Угодою про асоціацію України і ЄС, і повідомив про урядові рішення здійснювати розвиток державного внутрішнього фінансового контролю в два етапи, детально охарактеризувавши кожен з них.

На знімку: лектори Олена Чечуліна та Ірина Чумакова

Кандидат економічних наук, доцент, заслужений економіст України, експерт з питань фінансового контролю Олена Чечуліна розкрила тему основних напрямів державного регулювання та їх реалізації в сфері внутрішнього аудиту. Начальник відділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту Міністерства фінансів України Володимир Король зупинився на питаннях організації внутрішнього контролю у бюджетній установі за окремими елементами.

Кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю Академії фінансового управління Ірина Чумакова охарактеризувала міжнародні стандарти та організацію в установах сектору державного управління у сфері внутрішнього контролю та аудиту. Вона детально зупинилася на діяльності основних організацій, які розробляють міжнародні стандарти у зазначеній сфері. Зокрема, ідеться про моделі міжнародних стандартів, підходи до формування нормативно-правового та методологічного забезпечення функціонування внутрішнього контролю в державному секторі низки європейських країн.

У заключному слові ректор Національної академії управління, доктор економічних наук, професор Сергій Єрохін звернув увагу, що очолюваний ним навчальний заклад має добрі традиції співпраці з Академією фінансового управління, у тому числі, у проведенні навчальних семінарів. Завдяки таким заходам, за його словами, більше тисячі фахівців мали змогу підвищити свій професійний рівень. Він запевнив, що така практика буде продовжуватися й надалі.

На знімку: вручення сертифікатів

За підсумком науково-практичного семінару його учасникам вручено сертифікати про підвищення кваліфікації.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 жовтня 2014 року






ПРО МОДЕРНІЗАЦІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ЙШЛОСЯ НА НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ СЕМІНАРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з ВНЗ «Національна академія управління» виступили організаторами науково-практичного семінару «Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі: План рахунків». Семінар відбувся 30 вересня 2014 року в Національній академії управління

Член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко наголосила, що нині фінансовий сектор зростає більш високими темпами, ніж реальний сектор економіки, а світова фінансова архітектура будується таким чином, щоб були більш ефективні наднаціональні важелі. Про це свідчить наявність міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вона висловила сподівання, що робота семінару буде побудована таким чином, що нормотворчі інституції та науковці отримають від практиків зауваження та пропозиції, які в оперативному режимі будуть включені до програми діяльності уряду, внесені у відповідні законодавчі й нормативні акти.

Керівник наукової установи повідомила, що нині триває робота над обговоренням Програми розвитку України «Стратегія реформ-2020», запропонованої Президентом Петром Порошенком, і висловила сподівання, що робота буде підґрунтям для того, щоб розділи програми, які стосуються удосконалення системи державних фінансів, були поліпшені у відповідності з правилами ЄС. «Ми працюємо над законодавством, над стратегічними документами, над нормативними документами і правилами, які регулюють майбутні зміни в управлінні державними фінансами, в системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі. І для нас важливо тримати зв'язок з практиками для посилення ефективності реформування», – підкреслила Тетяна Єфименко.

На знімку: під час семінару

Доктор економічних наук, професор, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Людмила Ловінська наголосила, що в сфері модернізації бухгалтерського обліку відбуваються знакові події. Вона повідомила, що за оцінкою міжнародних експертів саме в бухгалтерському облікові реформи є найбільш успішними в Україні, а Стратегія модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі також виконується успішно. За її словами, розроблені Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджений План рахунків бухгалтерського обліку, який фактично базується на концептуальних положеннях Національних стандартів, які відповідають міжнародним стандартам. Але попереду дуже багато роботи, зокрема, в сфері запровадження і Стандартів, і Плану рахунків.

Людмила Ловінська повідомила, що, відповідно до Стратегії модернізації, ми маємо розпочати роботу за новими правилами з 1 січня 2015 року. Міністерство фінансів, яке здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, прагне створити інституційні умови, необхідні для того, щоб система запрацювала. А фахівці Академії фінансового управління розробили пакет методичних рекомендацій до Національних стандартів, завершують роботу над методичними рекомендаціями по перенесенню залишків з рахунків чинного на сьогоднішній день плану до рахунків нового плану. Вона підкреслила, що в Міністерстві фінансів обговорюється питання, аби відтермінувати запровадження Плану рахунків, а в наступному році запровадити лише ті стандарти, які можуть працювати в умовах старого Плану рахунків.

Про перехід на новий План рахунків як невід’ємну складову стратегії модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі та впровадження організаційних змін у системі управління державними фінансами в Україні присутнім розповіла кандидат економічних наук, начальник управління методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Державної казначейської служби України Наталія Сушко. З загальними положеннями щодо призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку в умовах переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі ознайомила заступник голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна.

На знімку: лектори Ірина Чумакова та Людмила Гапоненко

Начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Державного агентства водних ресурсів України Людмила Гапоненко розкрила тему формування облікової політики суб’єкта державного сектору та проведення у бюджетних установах підготовчих заходів щодо запровадження НП(С)БОДС і переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю Академії фінансового управління Ірина Чумакова розповіла про реформування внутрішнього контролю як невід’ємної складової впровадження організаційних змін при переході на новий План рахунків бухгалтерського обліку суб’єктами державного сектору.

На знімку: Т.І. Єфименко та ректор Національної академії управління С.А. Єрохін вручають сертифікат учасниці семінару

Цільовою аудиторією науково-практичного семінару стали працівники Міністерства фінансів та Державної казначейської служби, головні бухгалтери та фахівці фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, фінансові директори, керівники підприємств і власники бізнесу, працівники консалтингових і аудиторських компаній, юристи, науковці. За результатом навчання учасники отримали сертифікати.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

1 жовтня 2014 року






ПРО ОСНОВНІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ ДИСКУТУВАЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко виступила на IX Щорічній конференції малих міст України, яка 26-27 вересня 2014 року відбулася в м. Українка Київської області. Тема цьогорічного форуму – «Роль асоціацій у проведенні реформи місцевого самоврядування. Представництво та захист інтересів місцевого самоврядування».

У своєму виступі Тетяна Єфименко охарактеризувала основні напрями реформування місцевих фінансів, а також розповіла про зміни до податкового та бюджетного законодавства для забезпечення реформи місцевого самоврядування. Вона ознайомила присутніх з результатами опитування платників податків щодо сприйняття системи оподаткування в Україні, яке проводилося Державною установою «Інститут економіки і прогнозування» НАН України спільно з Академією фінансового управління на замовлення Міністерства фінансів України в рамках заходів Програми імплементації Податкового кодексу України, та звернула увагу на головні зміни податкового законодавства, спрямовані на зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів.

На знімку: виступ Т.І. Єфименко

У числі самостійних доходів місцевих бюджетів Тетяна Єфименко виокремила акциз з готівкових продажів підакцизних товарів, податок на нерухоме майно (включаючи плату за землю), та єдиний податок (включаючи фіксований сільськогосподарський податок). Серед додаткових заходів, спрямованих на збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів, вона порекомендувала запровадити акцизний податок з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива. Ставка податку при цьому встановлюватиметься місцевими органами влади у розмірі не більше 5% від вартості реалізованої продукції, що дасть 8 млрд. грн. додаткового доходу.

Щодо податку на нерухоме майно, то тут рекомендується розширити базу оподаткування за рахунок комерційної (нежитлової) нерухомості (будівлі підприємств та склади, готелі, ресторани та бари, туристичні бази, торгові центри, магазини, СТО, їдальні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, казино, ігорні будинки, будівлі лазень, тощо). Ставка податку встановлюватиметься місцевими органами у розмірі не більше 2% розміру мінімальної зарплати (24,36 грн.) за 1 кв. м (на рік, що принесе додаткового доходу до 2,7 млрд. грн.

У сфері житлової нерухомості, на її думку, доцільно відмовитися від застосування неоподатковуваного мінімуму загальної житлової нерухомості (оподатковувати таку площу, починаючи з першого метра, скасувати диференційовані ставки податку (1% та 2,7% і встановити на рівні до 2% мінімальної зарплати за один квадратний метр (за рішенням місцевих органів влади) Для нежитлової нерухомості пропонується оподаткування готельних, офісних, торгівельних будівель, гаражів, лазень, місць для паркування, будівель підприємств та складів, будинків для проведення лотерей. Ставку податку при цьому можна встановити не більше 2% розміру мінімальної зарплати (24,36 грн. за один квадратний метр(на рік).

На знімку: Т.І. Єфименко з менеджером нового проекту «Верховенство закону в місцевому самоврядуванні в Україні» (Швеція) Шейном Квінном.

Конференція була організована за підтримки Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні», Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DesPro та ПРООН. У ній взяли участь міські, селищні та сільські голови, голови районних рад та керівники органів місцевого самоврядування, провідних громадських організацій, наукових установ, представники центральних органів державної влади, міжнародних організацій, а також лідери Асоціацій місцевого самоврядування Болгарії, Молдови та Польщі.

Захід проходив у форматі панельних дискусій. Перша з них – «Національний конгрес місцевого самоврядування – один голос. Лобіювання та представлення інтересів місцевого самоврядування». На другій панельній дискусії присутні обговорили питання ролі та взаємодії асоціацій у реалізації реформи місцевого самоврядування, а також можливості внутрішніх консультацій в асоціаціях. Третя панельна дискусія, яка виявилася найбільш актуальною та бурхливо обговорюваною, – «Зміни до податкового та бюджетного законодавства для забезпечення реформи місцевого самоврядування». На четвертій дискутували про шляхи ефективного співробітництва та об’єднання територіальних громад. Окрім цього, в рамках конференції відбувся круглий стіл «Використання системи підвищення ефективності управління в органах місцевого самоврядування».

На знімку: учасники панельної дискусії «Зміни до податкового та бюджетного законодавства для забезпечення реформи місцевого самоврядування»

Під час конференції обговорювалися питання можливостей впливу на центральні органи державної влади в прийнятті рішень з питань місцевого самоврядування та децентралізації повноважень та ресурсів. Головним завданням організатори визначили об’єднання зусиль та створення платформи для діалогу всіх асоціацій органів місцевого самоврядування України. Вони також виступили з пропозицією щодо формування позиції «одного голосу» всіх асоціацій і звернулися до Президента України та до Української асоціації районних та обласних рад України, Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад України з проханням розпочати роботу з надання права законодавчої ініціативи асоціаціям органів місцевого самоврядування та повноваження формувати делегацію України у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 вересня 2014 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29
©2003