МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2760413
 
 
   

ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч, завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки, к. е. н. Сергій Іванов, завідувач відділу фінансових ринків к. е. н., с. н. с. Ганна Терещенко, к. е. н., провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Анатолій Дробязко та провідний науковий співробітник відділу фінансів інституційних секторів економіки к. е. н. Тетяна Кощук взяли участь у Другій міжнародної торгово-промислової конференції «Зони вільної торгівлі: можливості та виклики для України і партнерів», яка відбулася 1 та 2 грудня 2016 року в Конгрес-виставковому центрі Chamber Plaza ТПП України (м. Київ).

Конференцію організували ТПП України разом з органами державної влади, галузевими спілками та асоціаціями, банківськими установами, громадськими організаціями. Одним із партнерів у проведенні заходу виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: президія конференції

У рамках конференції обговорювалися положення чинної угоди України про вільну торгівлю, заходи з інтеграції вітчизняної промисловості в простір Європейського Союзу, питання підтримки промислового виробництва та стратегії промислової політики. поліпшення бізнес-клімату, розвитку малих та середніх підприємств, залучення інвестицій, створення індустріальних парків, залучення механізму державно-приватного партнерства.

У пленарних панельних засіданнях брали участь найвищі керівники держави, депутати Верховної Ради України, посли окремих країн – торговельних партнерів України, відомі промисловці й підприємці України та інших країн, представники галузевих спілок та асоціацій, наукових кіл тощо.

Фахівці Академії основну увагу приділили питанням Панельної дискусії «Які новації готують державні, приватні та міжнародні фінансово-банківські інституції українським експортерам та бізнесу у 2017 році?». На секції було розглянуто й обговорено такі проблеми:

- останні зміни в грошово-кредитній політиці та концепції лібералізації валютного ринку: що очікувати експортерам;

- огляд програми розвитку фінансового сектору України;

- міжнародні банківські групи – як налагодити міжнародне співробітництво між клієнтами різних країн;

- основи співпраці з експортно-кредитно агенцією при експорті товарів із високою часткою доданої вартості та послуг;

- можливості хеджування ризиків (цінових, валютних, процентних) під час експорту;

- доступ до новітніх механізмів та інструментів торговельного фінансування;

- проблеми та перспективи реалізації Третього проекту розвитку експорту зі Світовим банком;

-приховані ризики трансфертного ціноутворення по-українськи.

Спікерами були:

Шевкі Аджунер, директор ЄБРР в Україні;

Жан-Жак Соулакроуп, радник з інвестицій, Європейський інвестиційний банк;

Євген Гребенюк, спеціаліст фінансового сектору, глобальна практика з фінансів та ринків, регіон Європи та Центральної Азії, МБРР, Група Світового банку;

Михайло Непран, перший віце-президент ТПП України;

Євгеній Бородін, начальник центру середнього та малого бізнесу, АТ «УкрСиббанк»;

Борис Соболєв, головний радник голови правління АТ «Укрексімбанк»;

Олександр Савченко, президент Міжнародного інституту бізнесу;

Ганна Винниченко, партнер юридичної фірми «WinnerLex»;

Валентина Балабанова, радник президента ICC Ukraine, голова Німецько-українського антикорупційного альянсу.

Модератор: Олександр Філонюк, президент Ліги страхових організацій України

Детальна інформація http://exportua-forum.com/

На знімку: Шевкі Аджунер (перший зліва) та Жан-Жак Соулакроуп (перший справа)

На знімку (зліва направо): Євген Гребенюк та Борис Соболєв

На знімку (зліва направо): Євгеній Бородін, Ганна Винниченко та Олександр Філонюк

Учасники конференції погодились, що новації, які готують державні, приватні та міжнародні фінансово-банківські інституції (створення експортно-кредитної агенції, хеджування ризиків при експорті, доступ до новітніх механізмів та інструментів торговельного фінансування) сприятимуть українським експортерам та бізнесу у 2017 році, але слід посилити спільні зусилля урядових структур, галузевих асоціацій, банків, торгово-промислових палат.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

9 грудня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ НАУКОВОМУ СЕМІНАРІ «ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ДЕРЖАВИ»

11 листопада 2016 року в конференц-залі Київського національного університету технологій та дизайну відбувся міжнародний науковий семінар «Шляхи забезпечення фінансової стабільності банківського сектору держави».

Організаторами міжнародного наукового семінару виступили ДННУ «Академія фінансового управління», Київський національний університет технологій та дизайну, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут економіки промисловості НАН України.

Склад організаційного комітету Міжнародного наукового семінару:

1. Грищенко І. М., д. е. н., професор, академік НАПН України, ректор КНУТД, голова організаційного комітету;

2. Каплун В. В., д. т. н., професор, проректор з наукової та інноваційної роботи КНУТД, заступник голови організаційного комітету;

3. Єфименко Т. І., д. е. н., професор, чл.-кор. НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління»;

4. Любіч О. О., д. е. н., професор, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління»;

5. Геєць В. М., д. е. н., професор, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;

6. Кораблін С. О., д. е. н., професор, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;

7. Ольшанська О. В., д. е. н., професор, декан факультету економіки та бізнесу Київського національного університету технологій та дизайну;

8. Тарасенко І. О., д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки Київського національного університету технологій та дизайну;

9. Чубукова О. Я., д. е. н., професор, завідувач кафедри економічної кібернетики і маркетингу безпеки Київського національного університету технологій та дизайну.

У заході взяли участь представники Верховної Ради України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, науковці та практики банківського бізнесу, представники іноземних дипломатичних установ: Валерій Геєць, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Леонід Козаченко, Народний депутат України, Голова ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації; Тетяна Єфименко, чл.-кор. НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління»; Віталій Чабан, д. т .н., професор, проректор Київського національного університету технології та дизайну; Масару Танака, радник Міністра фінансів України; Василь Фурман, д. е. н., професор, член Ради Національного банку України; Олександр Якименко, заступник директора департаменту Міністерства освіти і науки України; Артем Петренко, помічник-консультант Народного депутата України С. Рибалки, Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності; Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків; Андраш Виттек, радник Посольства Угорщини (відділ з питань економіки).

На знімку (зліва направо): М. Танака, В. Геєць, Т. Єфименко, Л. Козаченко, В. Чабан, Д. Меню, В. Фурман

У змістовних доповідях національних та іноземних фахівців були розглянуті актуальні виклики міжнародної економіки для національної банківської системи та шляхи розв’язання проблем через інституційні перетворення та законотворчий розвиток інфраструктури банківського сектору. Початок роботи оновленої Наглядової ради Національного банку України надав поштовх новій хвилі дискусій стосовно пошуку шляхів виходу з глибокої банківської кризи.

Відкрив конференцію академік Валерій Геєць, який задав тон науковій дискусії. Значний інтерес у присутніх викликав виступ Леоніда Козаченка.

На знімку (зліва направо): В. Геєць та Л. Козаченко

На знімку: В. Геєць, Л. Козаченко, С. Кораблін, Т. Єфименко

Зі змістовною доповіддю за темою «Як оздоровити банківський сектор України і забезпечити його фінансову стабільність» виступила д. е. н., професор, чл.-кор. НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко (тези доповіді наведено далі):

Забезпечення фінансової стабільності в сучасних умовах є стратегічною метою державного управління. Незважаючи на численні задекларовані заходи щодо фінансового оздоровлення, банківський сектор України, як і раніше, характеризується погіршенням якості кредитного портфеля, падінням капіталізації, обмеженням доступу до ресурсів на зовнішньому ринку, зниженням довіри з боку населення, непрозорістю надання рефінансування комерційним банкам і їх недостатньою ліквідністю.

Починаючи з 2014 року, Національний банк України проводить курс на оздоровлення банківського сектору за рахунок прискорення процесу закриття слабких банків. Керівництво НБУ неодноразово проголошувало завершення санації (очищення) банківського сектору. Зазначений курс супроводжується суперечливими ситуаціями: з одного боку, припиняють діяльність нежиттєздатні банки (в 2014‒2016 роках було закрито 80 банківських установ, яким належало трохи менше половини коштів і кредитів клієнтів), з другого – багато фінансових установ, перебуваючи в проблемному стані, продовжують отримувати значне рефінансування центрального банку, користуються відстрочками у виконанні плану капіталізації і до них не застосовуються санкції за порушенням нормативів.

У подібних умовах невизначеності клієнти банків, особливо вкладники, схильні до панічних настроїв, спостерігаються прояви необґрунтованого ажіотажу у зв'язку з очікуваннями чергових крахів банків.

Разом із тим спостерігається феномен занадто великих банків, які держава штучно утримує від провалів, і пов’язана з цим проблема безвідповідальної поведінки їхніх керівників і власників. Про це свідчать складна ситуація з ПриватБанком, значні витрати уряду на капіталізацію послаблених стресами державних банків. Водночас частка Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку в активах банківської системи становить 31 %.

Виведення неплатоспроможних банків із ринку супроводжується здебільшого безуспішними спробами знайти для них інвесторів, притягнути до відповідальності колишніх керівників і власників банків. Надходження від реалізації активів неплатоспроможних банків не покривають коштів, витрачених державою на виплати компенсацій за вкладами. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) досить оперативно проводить виплати відшкодувань населенню. Однак його доходів і фінансових резервів не вистачає на компенсаційні виплати, що потребує постійного кредитування Фонду державою. Суб'єкти підприємницької діяльності не отримують жодних гарантованих відшкодувань, оскільки перебувають серед останніх у черзі кредиторів.

Важлива роль у забезпеченні фінансової стабільності банківського сектору країни належить новопризначеній Раді НБУ на чолі з її головою, академіком НАН України Богданом Данилишиним. Активність Ради в рамках попередньої каденції фактично припинилася наприкінці 2014 року, після чого політика Національного банку розроблялася й реалізовувалася безпосередньо його правлінням. Це явно не відповідало світовій практиці дотримання балансу повноважень власника (держави) і керівництва центрального банку. Як результат, правлінням були розроблені, але так і не затверджені основні засади грошово-кредитної політики на 2016 рік і середньострокову перспективу.

Необхідно відновлювати довіру до політики Нацбанку, рівень якої знизився внаслідок непередбачуваності валютного курсу, розмитої відповідальності керівництва НБУ за попередження кризових явищ, неадекватне та несвоєчасне реагування на погіршення фінансового стану проблемних банків, пасивність у розробленні й реалізації національних програм реструктуризації проблемних кредитів, у стимулюванні кредитної активності фінансових установ. Вітчизняні банки практично втратили привабливість для зовнішніх інвесторів, а наміри й потенціал місцевих інвесторів їх капіталізувати ослаблені у зв’язку з рецесією економіки.

Вжиті заходи щодо капіталізації державних банків не справляють очікуваного стабілізаційного ефекту й не стимулюють пожвавлення національної економіки, оскільки погіршення якості активів вимагає нових витрат на формування резервів і обмежує прибутковість. Діючі державні банки не виконують повною мірою покладеної на них стратегічної місії, віддають явну перевагу фінансуванню державних корпорацій, вкладають кошти в ОВДП і депозитні сертифікати НБУ. Це створює високу, але ілюзорну ліквідність і, по суті, означає втрату маневреності у зв’язку з ослабленням цільового потенціалу фінансових посередників. Дотепер в Україні жодна з державних фінансових установ у повному обсязі не виконує функцій банку розвитку та фінансування експорту. Навпаки, держбанки фінансують зарубіжних виробників, наприклад, надаючи пільгові кредити українським підприємствам для закупівлі імпортного обладнання з Білорусі.

Обґрунтоване для стійкого стану економіки підвищення вимог регулятора до оцінки кредитних ризиків і обмеження кредитування пов'язаних осіб в умовах системної кризи послаблює можливості банків забезпечувати грошовими ресурсами реальний сектор економіки. У свою чергу, обмеження доступу до кредитних ресурсів перешкоджає розвиткові малого та середнього підприємництва. Права кредиторів залишаються недостатньо захищеними через відсутність механізму їх повноцінної реалізації, наприклад, як заставодержателя, а також у випадках проявів корупції і тяганини з боку судових органів у розгляді справ на користь непорядних позичальників. Подібні факти підсилюють недовіру до регуляторних органів.

Так, прийняття Закону України «Про фінансову реструктуризацію» неоднозначно сприймається великими українськими підприємствами, оскільки поряд із встановленням правил гри цей нормативний акт істотно ускладнює процеси врегулювання проблемної заборгованості, а учасники ринку продовжують керуватися нормами моралі «дикого капіталізму».

Для вирішення нагальних проблемних питань у забезпеченні фінансової стабільності банківського сектору держави науковий колектив Академії фінансового управління пропонує таке:

1. Прискорити повноцінне функціонування Ради НБУ на принципах, що відповідають передовим стандартам корпоративного управління, зокрема, створити комітети при Раді з ризиків, аудиту, призначень, винагород і стратегії. До першочергових завдань важливо включити ефективну взаємодію з Правлінням, прийняти Стратегію НБУ на 3‒5 років, розробити нові підходи до монетарної політики, яка сприятиме економічному зростанню, збільшенню зайнятості та забезпеченню стабільності фінансової системи.

2. Доручити уповноваженому державному органу, наприклад, Рахунковій палаті, проведення аудиту адекватності дій регулятора та ФГВ у зв’язку з використанням критеріїв виведення з ринку банків, а також щодо ухвалення рішень про надання преференцій і незастосування заходів впливу за порушення регулятивних вимог до окремих банків.

3. Прийняти порядок оперативної публікації Національним банком України заходів впливу на банки та інші фінансові установи, що входять до сфери нагляду НБУ, маючи на увазі інформацію про конкретні установи, про підстави вжиття тих чи інших заходів; практикувати підготовку з розкриттям інформації доповідей незалежного аудитора НБУ про крах конкретних банків (причини кризи й заходи регулятора); зробити доступною статистику врегулювання скарг клієнтів у розрізі банків.

4. Вивчити й реалізувати успішно апробований у країнах ЄС досвід антикризових програм довгострокового рефінансування банків із залученням кредитних коштів, інвестицій та технічної допомоги міжнародних фінансових організацій (МФО); встановити регуляторні пріоритети стимулювання (відновлення) кредитування реального сектору економіки, включаючи малі та середні підприємства, продовжити поступове зниження ключової ставки НБУ з прив'язкою до очікуваного рівня інфляції.

5. Створити за прикладом країн ЄС державні компанії з прийняття в управління проблемних активів від банків, що опинилися в кризовому стані; використовувати фіскальні регулятори з метою розвантаження балансів банків для активізації кредитування реального сектору економіки.

6. Реалізувати програму нарощування експортного потенціалу України та підтримки імпортозаміщення, включаючи фіскальну, у тому числі із залученням коштів МФО на технічну допомогу вітчизняним товаровиробникам, фінансування експорту, пільгове кредитування зарубіжних покупців української продукції з високою доданою вартістю; прискорення розвитку Укрексімбанку як спеціалізованої установи; створення системи експортних гарантій на базі цього банку або його дочірньої установи чи незалежної компанії, для стартового капіталу якої можна використовувати інвестиції держави в закриті державні банки (Держзембанк, УБРР), частково – кошти кредиту МВФ.

7. Імплементувати механізм трансформації боргових зобов'язань банків у капітал або списання боргу за рішенням регулятора (за аналогією з прийнятим у багатьох країнах світу т. зв. механізмом поручительства – англ. bail-in), передбачити емісію конвертованих облігацій; заснувати спеціальний стабілізаційний фонд для врегулювання випадків неплатоспроможності банків (згідно з практикою країн ЄС). Створити в Україні інститут громадського примирителя для банківського сектору (або фінансового сектору загалом) на підставі міжнародних норм і правил.

На семінарі також були заслухані та обговорені доповіді:

Домініка Меню, старшого радника та голови представництва в Україні французького банку BNP Paribas S. A., що розповів про нові парадигми макроекономічного розвитку на глобальному рівні та наслідки для банківського бізнесу для України;

Масару Танака, радника Міністра фінансів України, про досвід Японії у підтримці малого та середнього бізнесу на муніципальному рівні;

Юрія Власенка, виконавчого директора УкрСВІФТ, про підвищення ефективності фінансового моніторингу у протидії фінансуванню тероризму;

Сергія Корабліна, д. е. н., заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», про аналіз впливу динаміки світових цін на банківський сектор України;

Геннадія Бортнікова, к. е. н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління, про необхідність застосування в Україні європейського досвіду стабілізації банків за рахунок їх великих кредиторів та акціонерів (т. зв. механізм bail–in);

Анатолія Дробязка, к. е. н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління, про необхідність запровадження Єдиного реєстру великих позичальників в Україні на підставі світового досвіду.

На знімку: виступ А. Дробязка та Г. Бортнікова

Також свої доповіді представили викладачі Київського національного університету технологій та дизайну: к. е. н., доц. Дмитро Коваленко та к. е. н., доц. Юрій Махнарилов на тему «Депозитна поведінка домогосподарств у макропоказниках»; д. е. н., професор Ірина Тарасенко та к. е. н., доц. Наталія Цимбаленко на тему «Система управління фінансовою безпекою банків України в умовах кризи».

На знімку: виступ Д. Меню та С. Корабліна

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко та Л. Козаченко, В. Фурман

На знімку (зліва направо): М. Танака та А. Петренко

Відбулася змістовна дискусія щодо перспектив розвитку банківської системи у 2016–2017 роках, аналіз тенденцій та загроз.

На знімку (зліва направо): Г. Сігуа та Т. Богдан; С. Кораблін та Т. Єфименко

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Д. Меню та В. Чабан; Ю. Прозоров та О. Якименко

Присутні погодились, що виходу з глибокої системної кризи банківського сектору має сприяти взаємодія Національного банку України, уряду та Верховної Ради з метою врегулювання економічної ситуації і реалізації грошово-кредитної політики в інтересах стимулювання економічного зростання.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2016 року






В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІДБУВСЯ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЄМ В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ЕКОНОМІЧНИЙ ПОЯС ШОВКОВОГО ШЛЯХУ»

10 жовтня 2016 року в Академії фінансового управління було проведено українсько-китайський науковий семінар «Проблеми розвитку фінансово-економічного співробітництва між Україною та Китаєм в рамках проекту «Економічний пояс Шовкового шляху».

На знімку: під час семінару.

У семінарі взяли участь президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, заслужений економіст України Єфименко Т. І., заступник директора Академії з наукової роботи, д.е.н., професор Ловінська Л. Г., завідувач відділення глобальної економіки і міжнародних фінансів, академік НАН України, д.е.н., професор Білорус О. Г., завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки, к.е.н, доцент Іванов С. М., завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор, заслужений економіст України, президент Українського національного відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Любіч О. О., секретар партійного комітету, президент Харбінського університету комерції, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Цюй Джентао, заступник директора Дослідницького інституту економіки і бізнесу Харбінського університету комерції, д.е.н., професор Сюй Ліньши, начальник відділу міжнародного співробітництва Харбінського університету комерції Цзен Тао, директор Інституту економіки промисловості НАН України, академік НАН України, д.е.н., професор, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., керівник відділення проблем макроекономіки і модернізації, завідувач відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., професор кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету (м. Вінниця), професор кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Маріупольського державного університету, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Макогон Ю. В. та ін.

Зі вступною промовою на семінарі виступила президент Академії фінансового управління Єфименко Т. І., яка торкнулася питань співпраці між Україною і Китаєм та важливості її укріплення у фінансовій сфері на сучасному етапі розвитку нашої країни.

На знімку: виступ Єфименко Т. І.

На семінарі з доповіддю на тему «Економічне співробітництво між країнами «Шовкового шляху»: один шлях і один пояс» виступив президент Харбінського університету комерції Цюй Джентао. У доповіді він докладно розповів про сучасний стан виконання проекту Шовкового шляху, до якого залучена Україна, про роль державних фінансів у розвитку проекту, про фінансово-економічні відносини між Україною і Китайською Народною Республікою.

На знімку: презентація Цюй Джентао (ліворуч).

Важливість поглиблення співпраці з Китайською Народною Республікою підкреслив Білорус О. Г., академік НАН України, д.е.н., професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1992–1994).

На знімку: виступ Білоруса О. Г.

Активну участь у дебатах взяли д.е.н., професор Ловінська Л. Г., академік НАН України, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., д.е.н., професор, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., д.е.н., професор, президент українського відділення Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи Любіч О. О., д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Макогон Ю. В. та ін.

Актуальні питання щодо використання Україною досвіду Китаю у фінансовій сфері було розглянуто у доповіді к.е.н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління Бортнікова Г. П. на тему «Державні банки і компанії з управління проблемними активами: досвід КНР».

На знімку: презентація Бортнікова Г. П.

Окрім семінару було проведено переговори між Академією фінансового управління і Харбінським університетом комерції щодо питань розвитку подальшої співпраці у галузі науки і освіти та підписано спільний меморандум про співробітництво.

На знімку: під час переговорів.

Предметом Меморандуму є розвиток та поглиблення співробітництва у сфері науки і освіти між вищими навчальними закладами й науковими установами України та Китайської Народної Республіки, підготовка висококваліфікованих фахівців із вищою освітою та наукових кадрів вищої кваліфікації, сприяння ефективному функціонуванню системи післявузівської професійної освіти, безперервне підвищення кваліфікації працівників, інтеграція професійної освіти і науки, покращання обміну інформацією в галузі фінансової й комерційної діяльності та підготовки фахівців відповідного профілю, сприяння розвитку міжнародних обмінів, підвищення кваліфікації молодих українських і китайських спеціалістів.

На знімках: підписання Меморандуму.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 жовтня 2016 року






ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ НА ФАХОВОМУ СЕМІНАРІ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у фаховій дискусії на тему «Монетарна політика України – джерело зростання?», яку організував Центр імені О. Разумкова (http://razumkov.org.ua/) спільно з Міжнародним інститутом бізнесу за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні (http://fnst.org/content/ukraine-und-belarus). Захід відбувся 29 вересня 2016 року в конференц-залі готелю «Національний».

На цьому форумі Центр імені О. Разумкова представив результати виконаного дослідження. З головною доповіддю «Політика монетарного розширення на підтримку зростанню і розвитку» виступив д.е.н. В. В. Юрчишин, директор економічних програм. Обговорювалися такі питання: сучасні світові тенденції, глобальні чинники і складові формування монетарної політики; взаємний вплив макроекономічних складових (інфляції, процентної ставки, інвестицій тощо) та результативності інструментів монетарної політики; особливості реалізації монетарної політики в Україні, зокрема з урахуванням оголошеної політики НБУ переходу до так званого інфляційного таргетування; умови та напрями посилення банківської системи для підтримки розвитку країни.

У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, банківської та фінансової системи, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств і міжнародних організацій. На жаль, форум із різних причин не змогли відвідати запрошені народні депутати та представники Національного банку.

На знімку: під час засідання (виступ В.В.Юрчишина)

Станіслав Аржевітін, д. е. н., завідувач кафедри банківської справи КНЕУ, у своєму виступі піддав критиці монетарну політику НБУ, відзначивши розбіжність між деклараціями (політика де-юре) та фактичними заходами і результатами (політика де-факто). Він відзначив, що режим таргетування інфляції запроваджений лише у 18 % країн світу, а очікування позитивного ефекту проголошеної монетарної політики назвав «економічним романтизмом».

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні, наголосив на необхідності підвищення ефективності саме бюджетно-податкової політики для нівелювання макроекономічних дисбалансів. Канали монетарної трансмісії відзначаються слабкою дієвістю та не можуть самостійно забезпечити стійких темпів економічного розвитку, тоді як індикатори ефективності бюджетно-податкової політики (відношення боргу до ВВП, обсяги обслуговування державного боргу до ВВП, рівень дефіциту зведеного бюджету) можуть значно вплинути на очікування економічних агентів (зокрема іноземних інвесторів) та відповідно покращити інвестиційну активність і створити базис для стимулювання господарської діяльності в країні.

Валерій Прохоренко, голова Правління ПАТ "БТА БАНК", зазначив, що високі процентні ставки за кредитами позичальникам (на рівні від 20 %) відображають підвищений кредитний ризик для українських банків. Проблема дорогих ресурсів доповнюється відсутністю довгострокових депозитів, тоді як клієнти потребують фінансування на 3–5 років.

На знімку: Валерій Прохоренко

Колишній виконавчий директор Національного банку України Ігор Шумило наголосив на відсутності чіткої довгострокової грошово-кредитної політики НБУ та наголосив, що у період девальваційних тенденцій, які спостерігались літом поточного року, НБУ проводив політику на штучне утримання гривні від зміцнення, що формувало деформовані інформаційні сигнали бізнесу та відповідно не дозволяло підвищити рівень довіри до національної грошової одиниці. За всю історію гривні економічні агенти спостерігають або період стабільного курсу, або значну її девальвацію, що відповідним чином формує курсові очікування у суспільстві.

Від Академії фінансового управління в дискусії взяли участь провідні наукові співробітники к.е.н. Дробязко А. О. та к.е.н. Бортніков Г. П.

У своєму виступі Дробязко А. О. наголосив на ситуативному зниженні інфляції останніми місяцями, що складно приписати саме ефективній монетарній політиці, а також на несприятливому діловому кліматі в країні і вкрай слабкій судовій системі. Остання нині є перепоною на шляху до реальних інвестицій у країну і не захищає інтереси кредиторів у разі дефолту позичальників.

Бортніков Г. П. звернув увагу на необхідність аналізу на рівні центрального банку ефекту монетарної політики для зайнятості в економіці, вивчення взаємозв’язків між інфляцією та безробіттям, оскільки масштаби реального безробіття приховані величезною трудовою еміграцією. Крім того, він зазначив, що варто зосереджуватися не стільки на формуванні складу Ради НБУ, скільки на її повноцінній функціональності, а саме роботі відповідних комітетів із стратегії, кадрових призначень та винагороди, аудиту. Бортніков Г. П. підкреслив, що девальвація гривні історично відбувалася саме тоді, коли це було вигідно українським експортерам, аби компенсувати спад попиту і відповідне зниження цін на свою продукцію на світових ринках.

Учасники дискусії піднімали питання про низьку довіру до органу монетарної політики, а деякі більш категорично визнавали недовіру економічних суб’єктів до центрального банку. На жаль, учасники заходу не прийняли спільної резолюції для інформування законодавчої влади та центрального банку.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 жовтня 2016 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у фаховій дискусії на тему «Інфляційне таргетування. Новий підхід до монетарної політики в НБУ: рішення та результати», яку організував Клуб банкірів. Захід відбувся у приміщенні Національному банку України 23 вересня 2016 року.

До заходу долучилися провідні спеціалісти банківського бізнесу, зокрема, колишній президент України і екс-Голова НБУ Ющенко В. А., екс-голова НБУ Стельмах В. С., а також заступники голови НБУ та керівники провідних департаментів в минулому: Солтис Я. Ф., Марков Б. І., Кірєєв О. І., Шуміло І. А., Гребеннік Н. І., заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської політики Довбенко М. В., вчені провідних ВУЗів та наукових установ України: академік Геєць В. М., д.е.н. професор Козюк В. В., проф. Копман І., д.е.н. Кораблін, д.е.н. проф. Лук’яненко І. Г., проф. Мілованов Т., д.е.н., проф. Міщенко В. І., д.е.н., проф. Мертенс О. В., а також керівники низки комерційних банків і професійних фінансових об’єднань.

На знімку: виступ В. Стельмаха та С. Ніколайчука

Від Академії фінансового управління у заході взяли участь провідні наукові співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики: к.е.н. Бортніков Г. П. та к.е.н. Дробязко А. О., який виступив із доповіддю.

Захід відкрив заступник Голови центрального банку Яків Смолій, побажавши усім присутнім плідної та цікавої дискусії. Привітав учасників засідання і заступник Голови Дмитро Сологуб, наголосивши, що нині Національний банк фокусується на збереженні купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання у середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів інфляції.

Директор департаменту монетарної політики та економічного прогнозування НБУ к.е.н. Сергій Ніколайчук виступив із головною доповіддю про зміни в монетарній політиці центрального банку. Зокрема, навесні поточного року Національний банк України змінив операційний дизайн процентної політики. Ключовою ставкою політики була визначена процентна ставка за основною операцією з регулювання ліквідності (наразі операції з 2-х тижневими депозитними сертифікатами). Водночас були уніфіковані облікова ставка та ставка за основною операцією, а коридор процентних ставок НБУ був звужений до коридору ставок за кредитами овернайт і депозитними сертифікатами овернайт. Також запроваджено проактивне прийняття рішень із монетарної політики на основі макроекономічного прогнозу та побудовано цикл процесу прийняття рішень та їх комунікації. За словами Сергія Ніколайчука, такий перехід до активної процентної політики дав можливість знизити інфляцію, «заякорити» та покращити інфляційні очікування, зменшити волатильність вартості ресурсів у гривні для банків, а також обмінного курсу гривні.

Наразі основними викликами для монетарної політики Національного банку залишаються: фіскальне домінування, необхідність нарощування міжнародних резервів до належного рівня, лібералізація валютного регулювання, стабільність фінансового сектору.

На засіданні також виступили члени Клубу банкірів – заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Сергій Кораблін із доповіддю «Зв’язок світової кон’юнктури цін на сировинних ринках із фінансовими кризами в Україні».

На знімках: виступ С. Корабліна та А. Дробязко

У доповіді Анатолій Дробязко відзначив таке:

1. Задекларувавши інфляційне таргетування НБУ поставив перед собою дуже амбітну ціль, складові у вирішенні цього завдання виходять за межі інструментів, що є в розпорядженні центрального банку. По-перше, Україна має малу (0,1 % світового ВВП) відкриту сировинну економіку (річний експорт плюс імпорт еквівалентний ВВП), яка значно залежить від кон’юнктури цін світових ринків. По-друге, Україна залежить від імпорту енергоносіїв, які в декілька раз мають більшу питому вагу у кінцевій продукції. По-третє, в Україні має місце монополізація транснаціональними компаніями основних експортних потоків, які негативно впливають на надходження валютної виручки. Наприклад, Полтавський ГОК за 2015 рік показав 5,9 млрд збитків, тоді як його власник швейцарська компанія Ferroexpo отримав за той же період 130 млн дол. США прибутку.

Крім того, інфляційно-девальваційна модель економіки вказує на те, що енергоносії на сьогодні є недооціненими (якщо порівнювати між собою 20-річний тренд, 12-річний тренд та 7-річний тренд), і впливатиме безпосередньо на собівартість продукції у найближчому майбутньому. Всі ці фактори виходять за межі компетенції НБУ, але мають безпосередній вплив на темпи інфляції.

2. Експеримент інфляційного таргетування монетарними засобами у попередні роки (2011–2012 рр.) мав вкрай негативний вплив на розвиток банківського кредитування, і заклав "міну уповільненої дії" під подальший розвиток економіки. Контролювати інфляцію через інструменти грошової пропозиції в економіку є дуже небезпечним експериментом. Не обґрунтовані високі ставки резервування, нестабільні процентні ставки на міжбанківському рівні, дефіцит грошової маси – не сприяють виходу України із глибокої фінансової кризи.

3. На третій квартал 2016 року з’явилися позитивні сигнали приросту депозитів у юридичних осіб та фізичних осіб у валюті, але негативна динаміка кредитного портфелю фізичних осіб та юридичних осіб у валюті вказує на те, що економіка оживає не спираючись на банківську систему. Позитивну динаміку демонструють банки з державним капіталом та деякі банки із західним капіталом. Причому, викликає стурбованість суттєве зменшення реальних доходів населення у 2014 та 2015 роках.

4. У період кризи 2008–2016 років центробанки провідних країн установили для себе пріоритет у створенні умов для занятості населення, віднісши на другий план інфляцію. Так були прийняті заходи «кількісного пом’якшення», «пільгового рефінансування виробництва» (особливо малого та середнього бізнесу), створення компаній із викупу у банків проблемних активів. Тому, монетарна політика НБУ на сучасному етапі в гонитві за зниженням інфляції повинна не втрачати питання зростання занятості та підтримки зростання ВВП.

За результатам засідання учасники конференції дійшли висновків, що інфляційне таргетування для України є важливою метою, але монетарна влада повинна більше приділити уваги ресурсній підтримці економіки, особливо тій її складовій, яка експортує продукцію з високим рівнем доданої вартості.

У результаті дискусії учасники відзначили прагнення центрального банку до поглиблення діалогу з ринком, обговорення різних точок зору та продовження втілення політики прозорості та відкритості центрального банку.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

04 жовтня 2016 року






ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАНННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ СПИРТУ ТА АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому питанням адаптації норм Податкового кодексу України щодо акцизного податку на спирт та алкогольні напої до директив ЄС стосовно акцизів. Захід проходив 13–15 вересня 2016 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами»

З ухваленням Угоди про асоціацію з ЄС актуальність приведення норм Податкового кодексу України щодо справляння акцизного податку зі спирту і алкогольних напоїв у відповідність із директивами ЄС з питань оподаткування лише посилилася. Не менш важливим є також запозичення кращого європейського досвіду організації справляння акцизного податку із зазначених підакцизних товарів і контролю за цим процесом з боку фіскальних органів. Тому для нашої держави вкрай цінною є консультативна підтримки експертів ЄС у зазначеній сфері. На цьому наголосив Руслан Лазаренко – представник GIZ – у вітальному слові до учасників чергового семінару з тематичного циклу реформування акцизного податку в Україні в умовах імплементації Угоди про асоціацію.

На знімку: під час семінару.

Питання імплементації в національному законодавстві положень Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на спирт та алкогольні напої вже розглядалися на попередніх семінарах. Встановлено, що необхідно внести зміни до Податкового кодексу України щодо формування структури «гармонізованих» підакцизних товарів групи «спирт та алкогольні напої». Це потребує виокремлення із зазначенням визначень акцизних підкатегорій: «пиво», «вино», «зброджені напої», «проміжні продукти» та «спирт етиловий» (до 1 листопада 2019 р., згідно з Угодою про асоціацію). Причому необхідне доволі суттєве коригування чинної вітчизняної структури підакцизних товарів. Наприклад, для цілей Директиви Ради 92/83/ЄЕС «етиловим спиртом» вважають: усі товари, фактична міцність яких вища 1,2 % об’єму, охоплені кодами комбінованої номенклатури (КН) 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, зазначених в інших розділах КН; товари за кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність яких є вищою за 22 % об’єму; питні алкогольні напої, які містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами. У Податковому кодексі України як спирт етиловий зазначені алкогольні напої за кодами 2207 і 2208 УКТ ЗЕД. Ухваливши Угоду про асоціацію, наша країна також взяла на себе зобов’язання до 1 листопада 2019 р. уніфікувати ставки акцизного податку для спирту і алкогольних напоїв у межах акцизних підкатегорій, а також підвищити ставку для «пива» та «спирту етилового» щонайменше до рівня мінімальних ставок у ЄС.

На знімку: під час семінару.

У зв’язку із зазначеним фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Аня Перлеберг та Денніс Неррінг (Німеччина) в рамках вересневого семінару звернули увагу присутніх на особливості формування структури «гармонізованих» підакцизних товарів групи «спирт та алкогольні напої» у Німеччині і проблеми, які можуть виникнути з віднесенням товарів до акцизних підкатегорій на прикладі «пива» і «вина». Також експерти розповіли про німецький акциз на слабоалкогольні коктейлі, справляння якого не регулюється директивами ЄС, проте за рішенням Європейського суду надходження від такого «негармонізованого» податку повинні мати цільове спрямування відповідно до мети його запровадження. Це слід враховувати Україні в разі ініціювання введення подібних акцизів на алкогольні напої.

У 2015 р. в Україні запроваджено акцизний податок із роздрібного продажу підакцизних товарів (зокрема, алкогольних напоїв), котрий зараховується до місцевих бюджетів. Аня Перлеберг та Денніс Неррінг звернули увагу на те, що у статті 1 Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 р. щодо загальних умов справляння акцизів зазначено, що можна оподатковувати «гармонізовані» підакцизні товари чи послуги з їх продажу іншими непрямими податками. Але вітчизняний роздрібний податок названо акцизним (директиви ЄС встановлюють вимоги до акцизного оподаткування «гармонізованих» підакцизних товарів). Тому щодо цього питання українській стороні краще звернутися за роз’ясненням до Європейської комісії.

На знімку: під час семінару.

Експерти також зупинилися на характеристиці виробничих процесів і технологічних процедур виробництва алкогольних напоїв у контексті оподаткування акцизами, практичних аспектах перебування цих підакцизних товарів на акцизних складах, вимогах до отримання дозволу на реєстрацію таких складів та особливостях їх функціонування. Неабияке зацікавлення в аудиторії викликали питання визначення дати виникнення податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку в ЄС, переміщення підакцизних товарів у режимі призупинено-го оподаткування акцизами та оподаткування акцизним податком імпорту алкогольної продукції (в Україні це відбувається по-іншому).

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління», Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 вересня 2016 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ "ЕЛЕКТРОННА УКРАЇНА ТА РОЛЬ ІТ-ІНДУСТРІЇ В ЕКОНОМІЦІ"

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у семінарі «Електронна Україна та роль ІТ-індустрії в економіці», який відбувся 29 липня 2016 року в Офісі «КПМГ в Україні» – Бізнес-центр «SENATOR», м. Київ.

Організаторами семінару виступили «КПМГ в Україні» та Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз».

Довідково: КПМГ було створено у 1987 р. шляхом злиття фірм Peat Marwick International (PMI) і Klynveld Main Goerdeler (KMG) та їхніх індивідуальних фірм-членів. КПМГ працює в Україні з 1992 р. і весь цей час основою її діяльності було використання світового інтелектуального потенціалу компанії в поєднанні з практичним досвідом українських фахівців для сприяння провідним компаніям у досягненні поставлених перед ними завдань.

Мета заходу – обговорення впливу інформаційних технологій на розвиток вітчизняної економіки; світових трендів, на які варто зважати в бізнесі для планування його розвитку та трансформації з урахуванням трендів у цифровій економіці. Семінар проводився у рамках серії заходів "Інновації у бізнесі".

Згідно з програмою семінару відбулися такі виступи:

«Електронна Україна – інноваційна платформа для реформ» (Єгор Стефанович, директор Департаменту інформаційних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України).

«Чому ІТ-індустрія важлива для української економіки?» (Юлія Сулімова, Керівник IT-cluster Odesa) .

«Світові тренди у бізнесі: результати всесвітнього опитування KPMG CEO Outlook 2016» (Аліна Севастюк, Керівник відділу з розвитку бізнесу, КПМГ в Україні).

«Четверта промислова революція змінює світ. Чи ми готові?» (Олександра Альхімович, керуючий директор «Люксофт-Україна»).

«Стратегія розвитку високотехнологічних індустрій та створення HI TECH OFFICE UKRAINE» (Олена Мініч, директор Департаменту інновацій та інтелектуальної власності МЕРТ України)

На знімку: Є. Стефанович

На знімку: О. Мініч

На знімку: Ю. Сулімова, О. Альхімович

На знімку: у залі засідань під час спілкування

Актуальна новина: 27 липня 2016 р. у Києві відбулося урочисте відкриття HI TECH OFFICE UKRAINE за участі Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, заступника голови Адміністрації Президента Дмитра Шимківа, представників бізнесу та міжнародних організацій.

Оголошуючи про початок роботи HI TECH OFFICE UKRAINE Степан Кубів відзначив, що ключове завдання офісу – підтримка новаторських ідей для розвитку технологій та інновацій, а також втілення проектів на основі інтелектуального потенціалу українських науковців.

Для ефективної взаємодії між бізнесом та державою Мінекономрозвитку буде включено до складу Наглядової ради HI TECH OFFICE UKRAINE. У такий спосіб уряд матиме можливість покращити діалог між бізнесом та владою, налагодити ефективну взаємодію державно-приватного партнерства.

На семінарі відбулися співбесіди та обговорення питань співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками КПМГ в Україні, доповідачами семінару, а також іншими учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

02 серпня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ "ПРАВО І ФІНАНСИ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ"

Делегація науковців ДННУ «Академія фінансового управляння», на чолі з президентом Академії, чл.-кор. НАН України, д. е. н., професором Тетяною Єфименко та д. е. н., професором Олександром Любічем, взяли участь в організації та роботі науково-практичної конференції "Право і фінанси у цифрову епоху", яка відбулася 23 червня 2016 року в конференц-залу Київського національного університету технологій та дизайну.

У роботі конференції брали участь представники органів державної влади, бізнесу, фінансово-банківського сектору та бізнес-еліти, науковці (усього майже 90 учасників), що дало можливість створити єдину платформу під час проведення заходу.

Організатори: компанія 7event та ГО «ІТ Альянс».

Співорганізатори: компанія «Фінансова студія», ДННУ «Академія фінансового управління» та Київського національного університету технологій та дизайну

Роботу конференції відкрив Олександр Данченко – голова комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку. Він відзначив важливість розбудови цифрового суспільства на шляху переходу України від сировинної моделі економіки до економіки знань. Взявши активну участь у дискусійній панелі «Шляхи подолання корупції», О. Данченко зауважив, що реальні зміни в державі можливі тільки за рахунок наявності політичної волі та приходу до влади нових, некорумпованих та цілеспрямованих людей, котрі працювали б на державу, а не на свою кишеню чи кишеню нового олігарха. О.Данченко, вже вкотре, поскаржився, що в уряді потрібен віце-прем'єр, який би замкнув на собі питання інформатизації в цифрову епоху.

Андрій Бірюков, радник Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України, президент ГО “IT-Alliance” у вступному слові підкреслив важливість проведення конференції в умовах переходу до масового застосування інформаційних технологій у сфері бізнесу.

Модератором конференції був к. е. н. Євген Невмержицький, управляючий партнер «Фінансова студія».

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Т. Єфименко, О. Данченко, Є. Невмержицький, А. Бірюков

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, О. Данченко, Є. Невмержицький, А. Бірюков

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Віктор Каплун, професор, д. т. н., проректор із наукової та інноваційної роботи Київського національного університету технологій та дизайну.

На знімку (зліва направо): Р. Кравець, О. Любіч, В. Каплун, О. Данченко, А. Бірюков, Є. Невмержицький

Про реалії української судової системи й виконавчої служби розповів відомий у країні адвокат, котрий спеціалізується на захисті інтересів клієнтів банків у суді – Ростислав Кравець, старший партнер АФ «Кравець і Партнери». У виступі «Судова практика захисту клієнтів при фінансовому обслуговуванні в сучасних умовах» він зазначив, що українська судова система зокрема й правове поле загалом не готове до сприйняття новітніх електронних технологій у фінансовому секторі. Тому Р. Кравець радить по можливості брати підтвердження у паперовому вигляді будь-якої фінансової операції, що відбувається у віртуальному просторі й не потребує за правилами обов'язкового паперового підтвердження. Інакше захистити свої права у вітчизняному суді буде майже неможливо.

На знімку: виступ Р. Кравця

Лаша Антадзе, представник групи від Адміністрації Президента, учасник проекту впровадження системи державного електронного аукціону, розповів про реалізований успішний проект, який працює, виконуючи покладені на нього завдання – забезпечення прозорого порядку державних закупівель. Проект створювала команда державних службовців і представників приватного сектору, що свідчить про можливість успішного впровадження справжніх реформ і в інших сферах, дуже потрібних країні. Система електронного аукціону побудована на базі технології блокчейн (blockchain), і цілком можливо, що успіхи України в цьому напрямі зацікавлять інші країни.

Значний інтерес присутніх викликали виступи Ірини Обиденко, голови Спостережної ради ПАТ «КП ОТІ» - «Інфраструктурні проекти у сфері ідентифікації»; Юрія Козлова, ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України; Антона Кобринця, засновника порталу Gesellberg.com (тема «Як технології Blockchain змінили світ»); Михайла Чобаняна, засновника KUNA Bitcoin Agency та Bitcoin Foundation Ukraine («Чому різко зростає популярність біткоїн у світі. Українській сценарій»; Олександри Гладишевської, незалежного експерту СК «INSART» (тема «Кібер-страхування, сучасний спосіб захист в епоху технологій»).

Всі виступаючі надали відповіді на запитання присутніх, відбулися дискусії за темою доповідей тощо.

Ірина Обиденко підкреслила, що «ми можемо бути горді за нашу країну з того приводу, що наші високі електронні технології застосовуються та імплементуються в інфраструктурних державних проектах із розбудови системи ідентифікації в зарубіжних країнах. Але нам має бути прикро, що власні вітчизняні технології українських підприємств з ідентифікації, які вже мають позитивний досвід за кордоном, ще не застосовано в нас, і загальнодержавним завданням є створення умов для впровадження найкращих рішень, виходячи з параметрів якості й ціни».

Юрій Козлов розповів про концепцію розбудови системи електронної ідентифікації в країні. Вкотре варто зазначити, що в Україні є все для успішної імплементації проекту ідентифікації, який має важливе стратегічне значення і в економічних аспектах, і для проведення реформ, але на жаль цей проект гальмується і з законодавчого боку, бо не прийняті всі необхідні закони, і з точки зору фінансування й безпосередньо впровадження. Наприклад, новий біометричний паспорт з електронним носієм, який офіційно видається з початку 2016 року, не працює як засіб електронної ідентифікації й електронного цифрового підпису, що є великою перешкодою для впровадження електронного урядування в державі. Зменшити наслідки цього провалу держава намагається шляхом обмеження видачі електронного паспорту тільки молодим людям, які одержують паспорт вперше, але це порушує їхні права, бо таким паспортом не можна користуватись ні для банківських операції, ні для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, що передусім стосується молодих громадян України, ні для інших операцій, де потрібна інформація з електронного носія, яку неможливо отримати без відповідного програмного забезпечення, котре було б доступне для суб’єктів верифікації особи (нотаріуси, банківські установи, державні реєстратори). Це свідчить про наявність невідкладних завдань для установ, які несуть відповідальність за імплементацію паспорта.

У виступі Антона Кобринця детальніше було обговорено особливості технології блокчейн (blockchain) і перспективи розвитку Біткоїна.

Михайло Чобанян, засновник біржі Біткоїна “Куна”, ім'я якого в Україні асоціюється з найпоширенішою у світі криптовалютою, розповів про причини різкого зростання популярності Біткоїна. Один із делегатів конференції у репліці з залу зазначив, що Михайла називають одним з п’яти найкращих фахівців у світі, щодо питань обігу Біткоїна. М. Чобанян розповів про особливості, технічні й економічні характеристики криптовалюти і перспективи її розвитку як гідної альтернативи звичайним грошам.

Незалежний експерт Олександра Гладишевська, розповіла про новітні технології кібер-страхування і переконала аудиторію у потужних перспективах цієї послуги на страховому ринку. Кібер-страхування є одним з інструментів стратегії кібер-безпеки на підприємстві. Страхування йде пліч-о-пліч із технологічними, операційними й просвітницькими заходами, спрямованими на захист компанії в кіберпросторі, забезпечуючи зниження ризику й компенсацію в разі найгіршого сценарію.

Модератор конференції Євген Невмержицький розповів про створення інформаційного порталу, який виконуватиме функції майданчика для інвестування в реальний сектор економіки за допомогою криптовалют, інвестицій у матеріальній і нематеріальній формах. Фондовий ринок України дуже зарегульований і фактично гальмує розвиток операцій з цінними паперами, які в цивілізованих країнах виконують дуже важливу функцію забезпечення економіки додатковими коштами і є індикатором економічного розвитку. У цьому напрямі Україна потребує кардинальних реформ для того, щоб дати можливість фондовому ринку ефективно розвиватись, але це потребує часу. Представлена модель інформаційної підтримки для інвестиційного процесу допоможе миттєвому забезпеченню інвесторів даними для ефективного інвестування у грошовій матеріальній і нематеріальній формі, причому кожна інвестиція автоматично відображатиметься в чотирьох валютах: гривнях, доларах США, євро і біткоїнах. Тобто порядок інвестування є дуже простий, зрозумілий і прозорий, що дасть змогу легко контролювати процес інвестування. Саме позитивний досвід учасників інвестиційного процесу за допомогою інформаційної підтримки порталу має забезпечити найефективніший механізм створення і підвищення довіри, адже на сьогодні довіра і до фінансових установ, і до державних регуляторів перебуває на дуже низькому рівні.

На знімку (зліва направо): Г. Бортніков, О. Любіч, Л. Антадзе

Науковці Академії фінансового управління виступили з двома доповідями:

- к. е. н. Геннадій Бортніков (тема – «Розвиток тіньового банкінгу в Україні як реакція на фінансову нестабільність») доповів про збільшення проблеми тіньового банкінгу й надав пропозиції щодо її розв’язання шляхом створення новітніх страхових продуктів, які дадуть змогу ефективно протидіяти тіньовому банкінгу;

- д. е. н., професор (один зі співорганізаторів конференції) Олександр Любіч (тема – «Захист персональних даних в епоху IoT») доповів про інтернет речей і перспективи його розвитку. Спеціалізовані інтернет-пристрої, такі як смартфони або планшети, у даний час не є єдиними предметами, підключеними до інтернету – зв'язок з інтернетом мають також інши споживчи товари: автомобілі, кардіомонітори та навіть одяг. Предмети нашого побуту, оснащені вбудованими технологіями для взаємодії один з одним або з зовнішнім середовищем, позначаються терміном Internet of Things (IoT) - "інтернет речей". Мережеві зв'язки, створювані такими "розумними" речами, роблять уразливими приватні мережі, системи і персональні дані їх власника. Епоха інтернету речей робить питання безпеки персональних даних одним з ключових.

Він також нагадав, що Міністр фінансів України Олександр Данилюк вже говорив про мету зробити Україну глобальним лідером рішень blockchain на державному рівні.

Нагадаємо, на засіданні Уряду України 1 червня 2016 року відбулася презентація стану реформи публічних закупівель. За підсумками засідання всім облдержадміністраціям було рекомендовано застосовувати систему електронних закупівель незалежно від суми тендеру. «Уряд сприятиме впровадженню ProZorro і не допустить саботажу реформи», − підкреслив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко заявив, що з 15 серпня уряд повністю переходить на електронний документообіг із центральними органами виконавчої влади. Про це він повідомив у четвер, 21 липня, під час форуму, присвяченому 100 дням уряду. «Система електронного документообігу вже давно впроваджена в органах влади і нині до неї підключено 74 центральних органи виконавчої влади. На сьогодні секретаріат Кабміну приймає документи як в електронній, так і в паперовій формі. Але з 15 серпня ми переходимо на лише електронний документообіг», – сказав він.

На знімках: під час конференції

Уже через два тижні, з 1 серпня 2016 року, в Україні завершується повний перехід на електронні публічні закупівлі через систему ProZorro. Обсяг ринку держзакупівель в Україні становить близько 250 млрд грн на рік, а це – величезні можливості для розвитку бізнесу.

На конференції також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з фахівцями з питань розвитку банківсько-фінансового та ІТ секторів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 липня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч, завідувач відділу державних фінансів, д.е.н., професор Василь Кудряшов та заступник директора Центру фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), яке відбулося 10 червня 2016 р. у приміщенні Торгово-промислової палати України у м. Києві.

Участь у конференції взяли представники центральних органів державної влади, Правління Українського союзу промисловців і підприємців, науковці та економічні експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України, бізнесу та громадських об’єднань з усіх областей України.

Головуючим на засіданні був президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо):

Сергій Прохоров (1-й віце-президент УСПП) та Анатолій Кінах

Понад рік тому був створений Антикризова рада громадських організацій України. Зараз в його складі близько 100 об'єднань, що представляють практично весь реальний сектор економіки України, експертне та наукове співтовариство. Результатом спільної роботи стала Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу.

Документ, створений на відкритій основі, майже в режимі онлайн-поновлення, з діагностикою основних проблем економічного розвитку країни і можливим набором інструментів для їх вирішення. Він пройшов кілька стадій обговорення в різних форматах, представлений в парламентських і урядових колах і зараз продовжує актуалізуватися.

Експерти підготували конкретні рекомендації до урядового плану дій на 2016 рік, який наразі доопрацьовується, щоб підвищити ефективність спільних дій в економічній сфері. «Одна із найболючіших тем для підприємництва і інвесторів – відсутність кредитування за адекватними ставками – можна вирішити, розробивши спільну програму КМУ та Нацбанку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки» – зауважив Анатолій Кінах

На знімку (зліва направо): О. Любіч, С. Сороко та В. Кудряшов; виступ О. Любіча

У своєму виступі Олександр Любіч акцентував увагу присутніх на забезпечення стійкості фінансової системи країни, яке є передумовою розвитку реального сектору. Зазначена Програма містить Розділ I - «Повернення довіри до української банківської системи та удосконалення державної грошово-кредитної політики», в обговоренні якого неодноразово брали участь науковці ДННУ «Академія фінансового управління». Багато пропозиції від фахівців Академії увійшли до остаточної редакції Програми. На цей час слід:

- Прийняти національну антикризову програму з довгострокового рефінансування банків Національним банком України з метою стимулювання (відновлення) кредитування реального сектору економіки на основі апробованого в країнах ЄС досвіду антикризових програм;

- Запровадити в банках з державним капіталом на зразковому рівні для банківської системи сучасні стандарти корпоративного управління (рекомендації міжнародних організацій, Базельського комітету з банківського нагляду та Національного банку України);

- Прийняти національну програму реструктуризацію іпотечних, в т.ч. валютних, кредитів для поліпшення якості активів банків та зниження соціальної напруженості у суспільстві. Передбачити у реструктуризації трансформацію валютних кредитів у гривневі за курсом, оптимальним з точки зору балансу інтересів банків як кредиторів та самих позичальників (враховувати успішний досвід реструктуризації проблемних кредитів в зарубіжних країнах за ініціативою центральних банків);

- Стимулювати кредитування малого та середнього бізнесу в Україні шляхом запровадження (за підтримки міжнародних донорських організацій) підготовленого у 2015-2016 роках проекту створення національної схеми гарантування кредитів МСП;

- Негайно сформувати повноцінний склад Ради Національного банку згідно Закону про Національний банк. Після формування Ради Національного банку ініціювати розгляд доцільності зміни цільової функції НБУ з внесенням змін до Закону про НБУ на користь визначення пріоритетного завдання для НБУ – створення умов для економічного зростання та забезпечення стабільності фінансової системи, що дозволить збалансувати права та відповідальність НБУ як макрорегулятора та створить підстави для об’єктивної оцінки його діяльності з боку суспільства.

Він також підкреслив, що реальний сектор потребує відновлення кредитної активності комерційних банків, формування сегменту інвестиційного кредитування, забезпечення стійкості банківської сфери. Саме тому пріоритетним напрямком розвитку банків на найближчі роки є відновлення довіри до банківського сектору; розширення спектра банківських послуг і доступу до них.

У зв'язку з цим Академія вносить відредаговані пропозиції для включення а Антикризову програму із коментарями щодо їх відповідності конкретним розділам Планів Уряду.

На знімку (зліва направо):

Віталій Майко (віце-президент УСПП), Анатолій Кінах, Анатолій Павленко (ректор КНЕУ ім. В. Гетьмана)

Експерти Антикризової ради переконані, що пріоритетами у діях Уряду мають стати подолання таких резонансних проблем, як високий рівень корупції, відсутність неупередженої судової системи; узгоджені дії НБУ та уряду у грошово-кредитній сфері, дієві зміни податкової системи. Ці та інші пропозиції будуть передані урядовцям в найближчий час.

На засіданні також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з членами Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

01 липня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА КЛУБ БАНКІРІВ ПРОВЕЛИ СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ НА ТЕМУ «БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ЯК ПІДВИЩИТИ ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ?»

Спільне засідання Клубу банкірів і Академії фінансового управління на тему «Банківська система України: як підвищити життєздатність українських банків?» відбулося 25 травня 2016 року в приміщенні Академії фінансового управління (м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, конференц-зал).

Участь у заході взяли представники Національного банку України, бізнесу та громадських об’єднань, дипломатичних установ, банкіри, банківські експерти, науковці та ін.

Засідання відкрила президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко.

З вітальним словом на відкритті виступили начальник Управління стратегії та реформування банківської системи Національного банку України Михайло Відякін та голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова.

На знімку (зліва направо): М. Відякін, Т. Єфименко, Л. Мостова

Ключові питання для обговорення:

1) Що показують індикатори діяльності банків у 2016 році?

2) Присутність іноземних банків в Україні.

3) Аналіз випадків визнання банків неплатоспроможними у 2014–2016 роках.

4) Прогноз рівня концентрації банківського бізнесу в Україні.

5) Цифрові технології як чинник підвищення конкурентоспроможності банків.

Доповідачі (відповідно до тем):

1) Анатолій Дробязко – к.е.н., пр. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління».

2) Роман Корнилюк – к.е.н., докторант кафедри банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

3) Геннадій Бортніков – к.е.н., пр. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління».

4) Катерина Суторміна – к.е.н., асистент кафедри менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

5) Дмитро Зарахович – керуючий директор UAPAY; Олександр Любіч – д.е.н, професор, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: виступ Т. Єфименко

Геннадій Бортніков у доповіді «Аналіз випадків визнання банків неплатоспроможними» презентував результати аналізу, проведеного у відділі координації бюджетного-податкової та грошово-кредитної політики, що охоплював вибірку банків, визнаних неплатоспроможними у 2014–2015 рр.

Банки були розмежовані за підставами для віднесення їх до неплатоспроможних, серед яких найпопулярнішою є виникнення так званої картотеки, що автоматично призводить до обнулювання нормативів ліквідності. На ринку відбувається інтенсивне «розмивання» сегменту середніх банків, фактично виставлені на продаж державні та іноземні банки. Актуальною є проблема асиметрії інформації, коли одні особи мають надмірну інформацію про стан банків (нагляд, керівництво та ключові акціонери банку, аудитори), а інші – відчувають її дефіцит, або не вміють нею користуватися для аналізу (вкладники, кредитори, дрібні акціонери, навіть рейтингові агентства та ЗМІ). Це породжує поширення скандальних новин про можливий крах нових банків.

Є значна розбіжність між фактичним проблемним станом та визнанням такого проблемного стану банку наглядом. Деякі банки тривалий час припускали порушення нормативів, погіршення ключових показників, але продовжували працювати на ринку. Разом із тим, моніторинг ключових показників діяльності проблемних банків дав можливість визнати низьку достовірність економічних нормативів ліквідності та кредитного ризику або значне запізнення в інформуванні зацікавлених осіб про проблеми у банках. Було запропоновано додаткові індикатори загрози дефолту банку, включаючи динаміку клієнтської бази, залежність від коштів НБУ, а також якісні показники (скарги клієнтів і ротації у вищому керівництві).

На підставі вивчення міжнародного досвіду розкриття інформації регуляторами Академія фінансового управління запропонувала Національному банку запровадити практику підготовки та оприлюднення доповідей про крахи великих банків, системні банківські кризи, вжиті регулятором заходи впливу на банки, вимагання від банків щомісячної публікації даних про економічні нормативи, прискорення запровадження показників покриття ліквідності.

На знімку: виступ Г. Бортнікова; на передньому плані – екс-заступник Голови НБУ С. Яременко

Анатолій Дробязко підготував презентацію на тему «Що показують індикатори діяльності банків у 2016 році». Тренди індексу споживчих цін, індексу цін товаровиробників та зміни обмінного курсу за двадцять, дванадцять і сім років вказують на те, що є значна кореляція між динамікою показників і втратою гривнею однієї з основних функцій – накопичення капіталу. Зростання цін відбувалося на тлі низхідного тренду грошових агрегатів і скорочення реальної заробітної плати. У 2015 р. темпи приросту всіх монетарних агрегатів потрапили в зону від’ємних значень і досягли свого історичного мінімуму. Тобто, галопуюча інфляція відбувається в умовах грошового голоду в реальному секторі. Світові, зокрема європейські, тенденції монетарного і банківського регулювання спрямовані, з одного боку, на обмеження ризикованості операцій банківської системи на фінансовому ринку, а з другого – на підтримку економічного зростання, інтенсивне кредитування реального сектору, зокрема малого і середнього бізнесу.

Незважаючи на зменшення кредитних портфелів банків економіка почала зростити, що вказує на втрату банківською системою позиції локомотива ринкових перетворень. Більше того, керівники низки банків, особливо з іноземним капіталом, скаржаться на відсутність платоспроможних позичальників попри зайву ліквідність. Україна з року в рік не освоює гроші, виділені Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку за програмами розвитку інфраструктурних та екологічних проектів.

В умовах зайвої ліквідності банків, важливою проблемою процентної політики НБУ є надвисокі ставки за депозитними сертифікатами НБУ, які блокують кредитування економіки і поглиблюють диспропорції міжбанківського ринку. На початок травня над ринком висить гривнева маса відкладеного попиту на валюту, яка може призвести до нової інфляційно–девальваційної петлі. Станом на 1 травня 2016 р. на кореспондентському рахунку НБУ та на рахунках із залучення коштів на депозитні сертифікати НБУ обліковується 98,5 млрд грн, з них депозитні сертифікати НБУ – 62,2 млрд грн. Більшість банків із зайвою ліквідністю – банки з іноземним капіталом. Державні банки мають ресурс для кредитування, але є проблеми із державними програмами раціонального використання ресурсу. Тому, в умовах, що склалися, банківський сектор може надати підтримку в зростанні економіки, а може стати генератором наступної петлі кризи. Для позитивного розвитку сценарію необхідні реформи в напрямі захисту прав кредиторів, прозорої політики регулювання галузі, створення рівних умов конкуренції.

На знімку: виступ А. Дробязко; на передньому плані – професор Георгій Сігуа, голова Представництва Грузинської Торгово-Промислової Палати в Україні

На знімку: виступ Р. Корнилюка

На знімку: виступ К. Суторміной; д.е.н. С. Аржевітін и екс-заступник Голови НБУ Я. Солтис

На знімку: виступ М. Відякіна; на передньому плані – екс-заступник Голови НБУ Б. Марков

На знімку: виступ Ю. Прозорова

Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків, акцентував увагу на концентрації банківського бізнесу. Він запропонував розглядати чотири сценарії можливого розвитку подій на українському ринку, включаючи вихід із ринку системного банку, реорганізацію (приватизацію) державних банків, вихід російських банків та розмивання сегменту малих банків. Санація банківського сектору, оголошена Національним банком, триває, а невизначеність щодо долі банків, яких незабаром буде менше, ніж виведених із ринку, підриває довіру до банківської системи загалом.

Дмитро Зарахович – закликав присутніх переходити до сучасних ІТ-проектів, успішно реалізованих у банках України, та презентував доповідь на тему "Нарощування комісійного доходу. Практичний кейс UAPAY".

На знімку: виступ Д. Зараховича

На знімку (зліва направо): М. Відякін та Т. Єфименко; Г. Сігуа, Р. Баумгартнер (Посольство Австрії в Україні)

На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління із членами Клубу банкірів, викладачами та науковцями Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, представниками банківської спільноти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 червня 2016 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25
©2003