МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  2723261
 
 
   

ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ "ЕЛЕКТРОННА УКРАЇНА ТА РОЛЬ ІТ-ІНДУСТРІЇ В ЕКОНОМІЦІ"

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у семінарі «Електронна Україна та роль ІТ-індустрії в економіці», який відбувся 29 липня 2016 року в Офісі «КПМГ в Україні» – Бізнес-центр «SENATOR», м. Київ.

Організаторами семінару виступили «КПМГ в Україні» та Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз».

Довідково: КПМГ було створено у 1987 р. шляхом злиття фірм Peat Marwick International (PMI) і Klynveld Main Goerdeler (KMG) та їхніх індивідуальних фірм-членів. КПМГ працює в Україні з 1992 р. і весь цей час основою її діяльності було використання світового інтелектуального потенціалу компанії в поєднанні з практичним досвідом українських фахівців для сприяння провідним компаніям у досягненні поставлених перед ними завдань.

Мета заходу – обговорення впливу інформаційних технологій на розвиток вітчизняної економіки; світових трендів, на які варто зважати в бізнесі для планування його розвитку та трансформації з урахуванням трендів у цифровій економіці. Семінар проводився у рамках серії заходів "Інновації у бізнесі".

Згідно з програмою семінару відбулися такі виступи:

«Електронна Україна – інноваційна платформа для реформ» (Єгор Стефанович, директор Департаменту інформаційних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України).

«Чому ІТ-індустрія важлива для української економіки?» (Юлія Сулімова, Керівник IT-cluster Odesa) .

«Світові тренди у бізнесі: результати всесвітнього опитування KPMG CEO Outlook 2016» (Аліна Севастюк, Керівник відділу з розвитку бізнесу, КПМГ в Україні).

«Четверта промислова революція змінює світ. Чи ми готові?» (Олександра Альхімович, керуючий директор «Люксофт-Україна»).

«Стратегія розвитку високотехнологічних індустрій та створення HI TECH OFFICE UKRAINE» (Олена Мініч, директор Департаменту інновацій та інтелектуальної власності МЕРТ України)

На знімку: Є. Стефанович

На знімку: О. Мініч

На знімку: Ю. Сулімова, О. Альхімович

На знімку: у залі засідань під час спілкування

Актуальна новина: 27 липня 2016 р. у Києві відбулося урочисте відкриття HI TECH OFFICE UKRAINE за участі Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, заступника голови Адміністрації Президента Дмитра Шимківа, представників бізнесу та міжнародних організацій.

Оголошуючи про початок роботи HI TECH OFFICE UKRAINE Степан Кубів відзначив, що ключове завдання офісу – підтримка новаторських ідей для розвитку технологій та інновацій, а також втілення проектів на основі інтелектуального потенціалу українських науковців.

Для ефективної взаємодії між бізнесом та державою Мінекономрозвитку буде включено до складу Наглядової ради HI TECH OFFICE UKRAINE. У такий спосіб уряд матиме можливість покращити діалог між бізнесом та владою, налагодити ефективну взаємодію державно-приватного партнерства.

На семінарі відбулися співбесіди та обговорення питань співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками КПМГ в Україні, доповідачами семінару, а також іншими учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

02 серпня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ "ПРАВО І ФІНАНСИ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ"

Делегація науковців ДННУ «Академія фінансового управляння», на чолі з президентом Академії, чл.-кор. НАН України, д. е. н., професором Тетяною Єфименко та д. е. н., професором Олександром Любічем, взяли участь в організації та роботі науково-практичної конференції "Право і фінанси у цифрову епоху", яка відбулася 23 червня 2016 року в конференц-залу Київського національного університету технологій та дизайну.

У роботі конференції брали участь представники органів державної влади, бізнесу, фінансово-банківського сектору та бізнес-еліти, науковці (усього майже 90 учасників), що дало можливість створити єдину платформу під час проведення заходу.

Організатори: компанія 7event та ГО «ІТ Альянс».

Співорганізатори: компанія «Фінансова студія», ДННУ «Академія фінансового управління» та Київського національного університету технологій та дизайну

Роботу конференції відкрив Олександр Данченко – голова комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку. Він відзначив важливість розбудови цифрового суспільства на шляху переходу України від сировинної моделі економіки до економіки знань. Взявши активну участь у дискусійній панелі «Шляхи подолання корупції», О. Данченко зауважив, що реальні зміни в державі можливі тільки за рахунок наявності політичної волі та приходу до влади нових, некорумпованих та цілеспрямованих людей, котрі працювали б на державу, а не на свою кишеню чи кишеню нового олігарха. О.Данченко, вже вкотре, поскаржився, що в уряді потрібен віце-прем'єр, який би замкнув на собі питання інформатизації в цифрову епоху.

Андрій Бірюков, радник Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України, президент ГО “IT-Alliance” у вступному слові підкреслив важливість проведення конференції в умовах переходу до масового застосування інформаційних технологій у сфері бізнесу.

Модератором конференції був к. е. н. Євген Невмержицький, управляючий партнер «Фінансова студія».

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Т. Єфименко, О. Данченко, Є. Невмержицький, А. Бірюков

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, О. Данченко, Є. Невмержицький, А. Бірюков

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Віктор Каплун, професор, д. т. н., проректор із наукової та інноваційної роботи Київського національного університету технологій та дизайну.

На знімку (зліва направо): Р. Кравець, О. Любіч, В. Каплун, О. Данченко, А. Бірюков, Є. Невмержицький

Про реалії української судової системи й виконавчої служби розповів відомий у країні адвокат, котрий спеціалізується на захисті інтересів клієнтів банків у суді – Ростислав Кравець, старший партнер АФ «Кравець і Партнери». У виступі «Судова практика захисту клієнтів при фінансовому обслуговуванні в сучасних умовах» він зазначив, що українська судова система зокрема й правове поле загалом не готове до сприйняття новітніх електронних технологій у фінансовому секторі. Тому Р. Кравець радить по можливості брати підтвердження у паперовому вигляді будь-якої фінансової операції, що відбувається у віртуальному просторі й не потребує за правилами обов'язкового паперового підтвердження. Інакше захистити свої права у вітчизняному суді буде майже неможливо.

На знімку: виступ Р. Кравця

Лаша Антадзе, представник групи від Адміністрації Президента, учасник проекту впровадження системи державного електронного аукціону, розповів про реалізований успішний проект, який працює, виконуючи покладені на нього завдання – забезпечення прозорого порядку державних закупівель. Проект створювала команда державних службовців і представників приватного сектору, що свідчить про можливість успішного впровадження справжніх реформ і в інших сферах, дуже потрібних країні. Система електронного аукціону побудована на базі технології блокчейн (blockchain), і цілком можливо, що успіхи України в цьому напрямі зацікавлять інші країни.

Значний інтерес присутніх викликали виступи Ірини Обиденко, голови Спостережної ради ПАТ «КП ОТІ» - «Інфраструктурні проекти у сфері ідентифікації»; Юрія Козлова, ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України; Антона Кобринця, засновника порталу Gesellberg.com (тема «Як технології Blockchain змінили світ»); Михайла Чобаняна, засновника KUNA Bitcoin Agency та Bitcoin Foundation Ukraine («Чому різко зростає популярність біткоїн у світі. Українській сценарій»; Олександри Гладишевської, незалежного експерту СК «INSART» (тема «Кібер-страхування, сучасний спосіб захист в епоху технологій»).

Всі виступаючі надали відповіді на запитання присутніх, відбулися дискусії за темою доповідей тощо.

Ірина Обиденко підкреслила, що «ми можемо бути горді за нашу країну з того приводу, що наші високі електронні технології застосовуються та імплементуються в інфраструктурних державних проектах із розбудови системи ідентифікації в зарубіжних країнах. Але нам має бути прикро, що власні вітчизняні технології українських підприємств з ідентифікації, які вже мають позитивний досвід за кордоном, ще не застосовано в нас, і загальнодержавним завданням є створення умов для впровадження найкращих рішень, виходячи з параметрів якості й ціни».

Юрій Козлов розповів про концепцію розбудови системи електронної ідентифікації в країні. Вкотре варто зазначити, що в Україні є все для успішної імплементації проекту ідентифікації, який має важливе стратегічне значення і в економічних аспектах, і для проведення реформ, але на жаль цей проект гальмується і з законодавчого боку, бо не прийняті всі необхідні закони, і з точки зору фінансування й безпосередньо впровадження. Наприклад, новий біометричний паспорт з електронним носієм, який офіційно видається з початку 2016 року, не працює як засіб електронної ідентифікації й електронного цифрового підпису, що є великою перешкодою для впровадження електронного урядування в державі. Зменшити наслідки цього провалу держава намагається шляхом обмеження видачі електронного паспорту тільки молодим людям, які одержують паспорт вперше, але це порушує їхні права, бо таким паспортом не можна користуватись ні для банківських операції, ні для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, що передусім стосується молодих громадян України, ні для інших операцій, де потрібна інформація з електронного носія, яку неможливо отримати без відповідного програмного забезпечення, котре було б доступне для суб’єктів верифікації особи (нотаріуси, банківські установи, державні реєстратори). Це свідчить про наявність невідкладних завдань для установ, які несуть відповідальність за імплементацію паспорта.

У виступі Антона Кобринця детальніше було обговорено особливості технології блокчейн (blockchain) і перспективи розвитку Біткоїна.

Михайло Чобанян, засновник біржі Біткоїна “Куна”, ім'я якого в Україні асоціюється з найпоширенішою у світі криптовалютою, розповів про причини різкого зростання популярності Біткоїна. Один із делегатів конференції у репліці з залу зазначив, що Михайла називають одним з п’яти найкращих фахівців у світі, щодо питань обігу Біткоїна. М. Чобанян розповів про особливості, технічні й економічні характеристики криптовалюти і перспективи її розвитку як гідної альтернативи звичайним грошам.

Незалежний експерт Олександра Гладишевська, розповіла про новітні технології кібер-страхування і переконала аудиторію у потужних перспективах цієї послуги на страховому ринку. Кібер-страхування є одним з інструментів стратегії кібер-безпеки на підприємстві. Страхування йде пліч-о-пліч із технологічними, операційними й просвітницькими заходами, спрямованими на захист компанії в кіберпросторі, забезпечуючи зниження ризику й компенсацію в разі найгіршого сценарію.

Модератор конференції Євген Невмержицький розповів про створення інформаційного порталу, який виконуватиме функції майданчика для інвестування в реальний сектор економіки за допомогою криптовалют, інвестицій у матеріальній і нематеріальній формах. Фондовий ринок України дуже зарегульований і фактично гальмує розвиток операцій з цінними паперами, які в цивілізованих країнах виконують дуже важливу функцію забезпечення економіки додатковими коштами і є індикатором економічного розвитку. У цьому напрямі Україна потребує кардинальних реформ для того, щоб дати можливість фондовому ринку ефективно розвиватись, але це потребує часу. Представлена модель інформаційної підтримки для інвестиційного процесу допоможе миттєвому забезпеченню інвесторів даними для ефективного інвестування у грошовій матеріальній і нематеріальній формі, причому кожна інвестиція автоматично відображатиметься в чотирьох валютах: гривнях, доларах США, євро і біткоїнах. Тобто порядок інвестування є дуже простий, зрозумілий і прозорий, що дасть змогу легко контролювати процес інвестування. Саме позитивний досвід учасників інвестиційного процесу за допомогою інформаційної підтримки порталу має забезпечити найефективніший механізм створення і підвищення довіри, адже на сьогодні довіра і до фінансових установ, і до державних регуляторів перебуває на дуже низькому рівні.

На знімку (зліва направо): Г. Бортніков, О. Любіч, Л. Антадзе

Науковці Академії фінансового управління виступили з двома доповідями:

- к. е. н. Геннадій Бортніков (тема – «Розвиток тіньового банкінгу в Україні як реакція на фінансову нестабільність») доповів про збільшення проблеми тіньового банкінгу й надав пропозиції щодо її розв’язання шляхом створення новітніх страхових продуктів, які дадуть змогу ефективно протидіяти тіньовому банкінгу;

- д. е. н., професор (один зі співорганізаторів конференції) Олександр Любіч (тема – «Захист персональних даних в епоху IoT») доповів про інтернет речей і перспективи його розвитку. Спеціалізовані інтернет-пристрої, такі як смартфони або планшети, у даний час не є єдиними предметами, підключеними до інтернету – зв'язок з інтернетом мають також інши споживчи товари: автомобілі, кардіомонітори та навіть одяг. Предмети нашого побуту, оснащені вбудованими технологіями для взаємодії один з одним або з зовнішнім середовищем, позначаються терміном Internet of Things (IoT) - "інтернет речей". Мережеві зв'язки, створювані такими "розумними" речами, роблять уразливими приватні мережі, системи і персональні дані їх власника. Епоха інтернету речей робить питання безпеки персональних даних одним з ключових.

Він також нагадав, що Міністр фінансів України Олександр Данилюк вже говорив про мету зробити Україну глобальним лідером рішень blockchain на державному рівні.

Нагадаємо, на засіданні Уряду України 1 червня 2016 року відбулася презентація стану реформи публічних закупівель. За підсумками засідання всім облдержадміністраціям було рекомендовано застосовувати систему електронних закупівель незалежно від суми тендеру. «Уряд сприятиме впровадженню ProZorro і не допустить саботажу реформи», − підкреслив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко заявив, що з 15 серпня уряд повністю переходить на електронний документообіг із центральними органами виконавчої влади. Про це він повідомив у четвер, 21 липня, під час форуму, присвяченому 100 дням уряду. «Система електронного документообігу вже давно впроваджена в органах влади і нині до неї підключено 74 центральних органи виконавчої влади. На сьогодні секретаріат Кабміну приймає документи як в електронній, так і в паперовій формі. Але з 15 серпня ми переходимо на лише електронний документообіг», – сказав він.

На знімках: під час конференції

Уже через два тижні, з 1 серпня 2016 року, в Україні завершується повний перехід на електронні публічні закупівлі через систему ProZorro. Обсяг ринку держзакупівель в Україні становить близько 250 млрд грн на рік, а це – величезні можливості для розвитку бізнесу.

На конференції також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з фахівцями з питань розвитку банківсько-фінансового та ІТ секторів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 липня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч, завідувач відділу державних фінансів, д.е.н., професор Василь Кудряшов та заступник директора Центру фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), яке відбулося 10 червня 2016 р. у приміщенні Торгово-промислової палати України у м. Києві.

Участь у конференції взяли представники центральних органів державної влади, Правління Українського союзу промисловців і підприємців, науковці та економічні експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України, бізнесу та громадських об’єднань з усіх областей України.

Головуючим на засіданні був президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо):

Сергій Прохоров (1-й віце-президент УСПП) та Анатолій Кінах

Понад рік тому був створений Антикризова рада громадських організацій України. Зараз в його складі близько 100 об'єднань, що представляють практично весь реальний сектор економіки України, експертне та наукове співтовариство. Результатом спільної роботи стала Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу.

Документ, створений на відкритій основі, майже в режимі онлайн-поновлення, з діагностикою основних проблем економічного розвитку країни і можливим набором інструментів для їх вирішення. Він пройшов кілька стадій обговорення в різних форматах, представлений в парламентських і урядових колах і зараз продовжує актуалізуватися.

Експерти підготували конкретні рекомендації до урядового плану дій на 2016 рік, який наразі доопрацьовується, щоб підвищити ефективність спільних дій в економічній сфері. «Одна із найболючіших тем для підприємництва і інвесторів – відсутність кредитування за адекватними ставками – можна вирішити, розробивши спільну програму КМУ та Нацбанку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки» – зауважив Анатолій Кінах

На знімку (зліва направо): О. Любіч, С. Сороко та В. Кудряшов; виступ О. Любіча

У своєму виступі Олександр Любіч акцентував увагу присутніх на забезпечення стійкості фінансової системи країни, яке є передумовою розвитку реального сектору. Зазначена Програма містить Розділ I - «Повернення довіри до української банківської системи та удосконалення державної грошово-кредитної політики», в обговоренні якого неодноразово брали участь науковці ДННУ «Академія фінансового управління». Багато пропозиції від фахівців Академії увійшли до остаточної редакції Програми. На цей час слід:

- Прийняти національну антикризову програму з довгострокового рефінансування банків Національним банком України з метою стимулювання (відновлення) кредитування реального сектору економіки на основі апробованого в країнах ЄС досвіду антикризових програм;

- Запровадити в банках з державним капіталом на зразковому рівні для банківської системи сучасні стандарти корпоративного управління (рекомендації міжнародних організацій, Базельського комітету з банківського нагляду та Національного банку України);

- Прийняти національну програму реструктуризацію іпотечних, в т.ч. валютних, кредитів для поліпшення якості активів банків та зниження соціальної напруженості у суспільстві. Передбачити у реструктуризації трансформацію валютних кредитів у гривневі за курсом, оптимальним з точки зору балансу інтересів банків як кредиторів та самих позичальників (враховувати успішний досвід реструктуризації проблемних кредитів в зарубіжних країнах за ініціативою центральних банків);

- Стимулювати кредитування малого та середнього бізнесу в Україні шляхом запровадження (за підтримки міжнародних донорських організацій) підготовленого у 2015-2016 роках проекту створення національної схеми гарантування кредитів МСП;

- Негайно сформувати повноцінний склад Ради Національного банку згідно Закону про Національний банк. Після формування Ради Національного банку ініціювати розгляд доцільності зміни цільової функції НБУ з внесенням змін до Закону про НБУ на користь визначення пріоритетного завдання для НБУ – створення умов для економічного зростання та забезпечення стабільності фінансової системи, що дозволить збалансувати права та відповідальність НБУ як макрорегулятора та створить підстави для об’єктивної оцінки його діяльності з боку суспільства.

Він також підкреслив, що реальний сектор потребує відновлення кредитної активності комерційних банків, формування сегменту інвестиційного кредитування, забезпечення стійкості банківської сфери. Саме тому пріоритетним напрямком розвитку банків на найближчі роки є відновлення довіри до банківського сектору; розширення спектра банківських послуг і доступу до них.

У зв'язку з цим Академія вносить відредаговані пропозиції для включення а Антикризову програму із коментарями щодо їх відповідності конкретним розділам Планів Уряду.

На знімку (зліва направо):

Віталій Майко (віце-президент УСПП), Анатолій Кінах, Анатолій Павленко (ректор КНЕУ ім. В. Гетьмана)

Експерти Антикризової ради переконані, що пріоритетами у діях Уряду мають стати подолання таких резонансних проблем, як високий рівень корупції, відсутність неупередженої судової системи; узгоджені дії НБУ та уряду у грошово-кредитній сфері, дієві зміни податкової системи. Ці та інші пропозиції будуть передані урядовцям в найближчий час.

На засіданні також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з членами Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

01 липня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА КЛУБ БАНКІРІВ ПРОВЕЛИ СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ НА ТЕМУ «БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ЯК ПІДВИЩИТИ ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ?»

Спільне засідання Клубу банкірів і Академії фінансового управління на тему «Банківська система України: як підвищити життєздатність українських банків?» відбулося 25 травня 2016 року в приміщенні Академії фінансового управління (м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, конференц-зал).

Участь у заході взяли представники Національного банку України, бізнесу та громадських об’єднань, дипломатичних установ, банкіри, банківські експерти, науковці та ін.

Засідання відкрила президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко.

З вітальним словом на відкритті виступили начальник Управління стратегії та реформування банківської системи Національного банку України Михайло Відякін та голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова.

На знімку (зліва направо): М. Відякін, Т. Єфименко, Л. Мостова

Ключові питання для обговорення:

1) Що показують індикатори діяльності банків у 2016 році?

2) Присутність іноземних банків в Україні.

3) Аналіз випадків визнання банків неплатоспроможними у 2014–2016 роках.

4) Прогноз рівня концентрації банківського бізнесу в Україні.

5) Цифрові технології як чинник підвищення конкурентоспроможності банків.

Доповідачі (відповідно до тем):

1) Анатолій Дробязко – к.е.н., пр. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління».

2) Роман Корнилюк – к.е.н., докторант кафедри банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

3) Геннадій Бортніков – к.е.н., пр. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління».

4) Катерина Суторміна – к.е.н., асистент кафедри менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

5) Дмитро Зарахович – керуючий директор UAPAY; Олександр Любіч – д.е.н, професор, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: виступ Т. Єфименко

Геннадій Бортніков у доповіді «Аналіз випадків визнання банків неплатоспроможними» презентував результати аналізу, проведеного у відділі координації бюджетного-податкової та грошово-кредитної політики, що охоплював вибірку банків, визнаних неплатоспроможними у 2014–2015 рр.

Банки були розмежовані за підставами для віднесення їх до неплатоспроможних, серед яких найпопулярнішою є виникнення так званої картотеки, що автоматично призводить до обнулювання нормативів ліквідності. На ринку відбувається інтенсивне «розмивання» сегменту середніх банків, фактично виставлені на продаж державні та іноземні банки. Актуальною є проблема асиметрії інформації, коли одні особи мають надмірну інформацію про стан банків (нагляд, керівництво та ключові акціонери банку, аудитори), а інші – відчувають її дефіцит, або не вміють нею користуватися для аналізу (вкладники, кредитори, дрібні акціонери, навіть рейтингові агентства та ЗМІ). Це породжує поширення скандальних новин про можливий крах нових банків.

Є значна розбіжність між фактичним проблемним станом та визнанням такого проблемного стану банку наглядом. Деякі банки тривалий час припускали порушення нормативів, погіршення ключових показників, але продовжували працювати на ринку. Разом із тим, моніторинг ключових показників діяльності проблемних банків дав можливість визнати низьку достовірність економічних нормативів ліквідності та кредитного ризику або значне запізнення в інформуванні зацікавлених осіб про проблеми у банках. Було запропоновано додаткові індикатори загрози дефолту банку, включаючи динаміку клієнтської бази, залежність від коштів НБУ, а також якісні показники (скарги клієнтів і ротації у вищому керівництві).

На підставі вивчення міжнародного досвіду розкриття інформації регуляторами Академія фінансового управління запропонувала Національному банку запровадити практику підготовки та оприлюднення доповідей про крахи великих банків, системні банківські кризи, вжиті регулятором заходи впливу на банки, вимагання від банків щомісячної публікації даних про економічні нормативи, прискорення запровадження показників покриття ліквідності.

На знімку: виступ Г. Бортнікова; на передньому плані – екс-заступник Голови НБУ С. Яременко

Анатолій Дробязко підготував презентацію на тему «Що показують індикатори діяльності банків у 2016 році». Тренди індексу споживчих цін, індексу цін товаровиробників та зміни обмінного курсу за двадцять, дванадцять і сім років вказують на те, що є значна кореляція між динамікою показників і втратою гривнею однієї з основних функцій – накопичення капіталу. Зростання цін відбувалося на тлі низхідного тренду грошових агрегатів і скорочення реальної заробітної плати. У 2015 р. темпи приросту всіх монетарних агрегатів потрапили в зону від’ємних значень і досягли свого історичного мінімуму. Тобто, галопуюча інфляція відбувається в умовах грошового голоду в реальному секторі. Світові, зокрема європейські, тенденції монетарного і банківського регулювання спрямовані, з одного боку, на обмеження ризикованості операцій банківської системи на фінансовому ринку, а з другого – на підтримку економічного зростання, інтенсивне кредитування реального сектору, зокрема малого і середнього бізнесу.

Незважаючи на зменшення кредитних портфелів банків економіка почала зростити, що вказує на втрату банківською системою позиції локомотива ринкових перетворень. Більше того, керівники низки банків, особливо з іноземним капіталом, скаржаться на відсутність платоспроможних позичальників попри зайву ліквідність. Україна з року в рік не освоює гроші, виділені Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку за програмами розвитку інфраструктурних та екологічних проектів.

В умовах зайвої ліквідності банків, важливою проблемою процентної політики НБУ є надвисокі ставки за депозитними сертифікатами НБУ, які блокують кредитування економіки і поглиблюють диспропорції міжбанківського ринку. На початок травня над ринком висить гривнева маса відкладеного попиту на валюту, яка може призвести до нової інфляційно–девальваційної петлі. Станом на 1 травня 2016 р. на кореспондентському рахунку НБУ та на рахунках із залучення коштів на депозитні сертифікати НБУ обліковується 98,5 млрд грн, з них депозитні сертифікати НБУ – 62,2 млрд грн. Більшість банків із зайвою ліквідністю – банки з іноземним капіталом. Державні банки мають ресурс для кредитування, але є проблеми із державними програмами раціонального використання ресурсу. Тому, в умовах, що склалися, банківський сектор може надати підтримку в зростанні економіки, а може стати генератором наступної петлі кризи. Для позитивного розвитку сценарію необхідні реформи в напрямі захисту прав кредиторів, прозорої політики регулювання галузі, створення рівних умов конкуренції.

На знімку: виступ А. Дробязко; на передньому плані – професор Георгій Сігуа, голова Представництва Грузинської Торгово-Промислової Палати в Україні

На знімку: виступ Р. Корнилюка

На знімку: виступ К. Суторміной; д.е.н. С. Аржевітін и екс-заступник Голови НБУ Я. Солтис

На знімку: виступ М. Відякіна; на передньому плані – екс-заступник Голови НБУ Б. Марков

На знімку: виступ Ю. Прозорова

Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків, акцентував увагу на концентрації банківського бізнесу. Він запропонував розглядати чотири сценарії можливого розвитку подій на українському ринку, включаючи вихід із ринку системного банку, реорганізацію (приватизацію) державних банків, вихід російських банків та розмивання сегменту малих банків. Санація банківського сектору, оголошена Національним банком, триває, а невизначеність щодо долі банків, яких незабаром буде менше, ніж виведених із ринку, підриває довіру до банківської системи загалом.

Дмитро Зарахович – закликав присутніх переходити до сучасних ІТ-проектів, успішно реалізованих у банках України, та презентував доповідь на тему "Нарощування комісійного доходу. Практичний кейс UAPAY".

На знімку: виступ Д. Зараховича

На знімку (зліва направо): М. Відякін та Т. Єфименко; Г. Сігуа, Р. Баумгартнер (Посольство Австрії в Україні)

На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління із членами Клубу банкірів, викладачами та науковцями Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, представниками банківської спільноти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 червня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ ФОРУМІ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

На запрошення керівництва Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності науковці Академії фінансового управління, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков узяли участь у Всеукраїнському науково-практичному форумі, присвяченому обговоренню проекту Стратегії, який проходив 19–20 травня у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана.

Як повідомлялося, 18 квітня голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка на круглому столі у Верховній раді України презентував базовий проект Стратегії розвитку банківської системи України на 2016–2020 роки для громадського обговорення та доопрацювання. Документ підготовлений робочою групою, до якої увійшли експерти у сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, банківського бізнесу, представники громадських та наукових організацій.

Проект передбачає подолання кризи, створення передумов стабільності гривні і банківської системи, підвищення довіри до регулятора, а також побудову системи стимулів для прискорення економічного зростання. Метою Стратегії є ініціювання нової дискусії щодо розвитку банківського сектору. Серед пріоритетів на найближчі чотири роки – зміна монетарної політики в бік сприяння економічному зростанню, перетворення державних банків на інструменти економічного розвитку, зміна структури економіки і стимулювання експорту технологічних товарів і просунутих послуг, залучення іноземного капіталу в рамках національної економічної політики, підвищення ефективності використання міжнародної допомоги. Цілі Стратегії – підвищення якості політики Національного банку України, довіри до регулятора, банківської системи і гривні, розвиток конкурентного ринку банківських послуг і стимулювання кредитування реального сектору економіки.

Відзначимо, що Академія фінансового управління брала участь як установа – співорганізатор Форуму.

Відкривав Форум голова Оргкомітету – Станіслав Аржевітін, д.е.н., завідувач кафедри банківської справи КНЕУ, голова ради АУБ, Голова Науково-експертної колегії Громадської ради при НБУ.

З вітальним словом також виступили: Анатолій Павленко – д.е.н., професор, ректор КНЕУ ім. В. Гетьмана та Сергій Рибалка – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

На знімку (зліва направо): А. Павленко, С. Рибалка та А. Гриценко, С. Аржевітін

На знімку: у залі засідань

Сергій Рибалка, відкриваючи засідання, повідомив, що проект Стратегії підготовлено за ініціативою спеціально створеної робочої групи, до якої увійшли професійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, представники громадських організацій, наукової, експертної та банківської спільноти. «Проект Стратегії розроблений для стимулювання широких національних консультацій щодо її подальшого вдосконалення. Мета – консолідація зусиль науково-експертних і банківських кіл, НБУ, парламенту та Президента України навколо завдань виходу із системної банківської кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на перехід від деструктивної моделі сировинної економіки до високотехнологічного промислового розвитку і розбудову потужної банківської системи, спроможної стати головним кредитором розвитку економіки», – зазначив доповідач.

Експерти на Форумі відзначали, що для прийняття законопроектів, напрацьованих на основі нової Стратегії, необхідна низка умов.

Зокрема, заступник директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ", д.е.н., професор Андрій Гриценко зараховує до цих умов адекватність Стратегії сучасним реаліям економіки, її орієнтованість на суб'єктів підприємницької діяльності, відносини банківської системи з реальним сектором економіки, відносини Національного та комерційних банків.

"Ні в одному з профільних документів у нашій країні не було поставлено завдання синергії розвитку банків та індустріалізації економіки України. Запропонований проект документа це завдання виносить як основне» – зазначив під час виступу А. Гриценко. Він наголосив, що за період його роботи в Парламенті не було практики, коли водночас два комітети – з питань фінансової політики і банківської діяльності разом із комітетом промислової політики і підприємництва – сумлінно розв'язували таку проблему.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко підкреслив, що акцент у цій Стратегії робиться на розкритті диспропорцій, наявних у вітчизняній економіці, розумінні їх згубного впливу на грошово-банківську систему. Ініціатори розроблення цього документу провели детальну діагностику проблем діяльності Нацбанку: валютного, монетарного регулювання, процентної політики. "Завдання, яке ми ставимо при розробленні Стратегії – це повернення довіри до банків і гривні. А така довіра поверне і величезні кошти, які відійшли від вітчизняної банківської системи", – констатував О. Сугоняко.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко, Л. Мостова, О. Сорокін, Г. Бортніков; О. Сугоняко

У доповіді О. Любіча та Г. Бортнікова на тему «Природа колапсу банківського кредитування в Україні» наведені сутність та причини кризи кредитування в Україні. Як ознаки кредитної кризи розглянуті негативна динаміка кредитування, високі ставки за кредитами, відволікання ресурсів банків на вкладення в депозитні сертифікати НБУ, недоступність кредитів для багатьох МСП, співвідношення темпів приросту кредитів та ВВП. Розкрита діалектика причин та наслідків кризи. Зокрема, проблеми, що виникають у клієнтів, породжують проблеми для банків. Відсутність притоку заощаджень у поєднанні з високою кореляцію дефолтів реалізуються у погіршенні стану банків, що призводить до затримок платежів за документами клієнтів і погіршення доступу до кредитів. Кредитування стає невигідним для банків, попри те, що воно традиційно було ключовим джерелом доходів у банківському бізнесі, а також фактором лояльності клієнтів. Національна Рада фінансової стабільності досі не визнає системну банківську кризу в Україні.

Необхідна програма заходів із стимулювання кредитування: по-перше, Національна програма довгострокового рефінансування, по-друге, Державні схеми гарантування кредитів. Нарешті, упорядкування реструктуризації проблемних кредитів. Головне – поліпшення середовища для бізнесу. Основні причини зниження рівня банківського кредитування: неприйнятні кредитні ризики, висока вартість ресурсів, послаблення банків, подвійні стандарти управління ризиками.

Г. Бортніков висловив зауваження щодо проекту Стратегії: (1) документ слід скоротити до лаконічного плану заходів (максимум 25 сторінок); (2) більшу частину тексту щодо констатації фактів та критичного аналізу виокремити у доповідну записку, в яку додати і обґрунтування Стратегії; (3) включити в Стратегію роль саморегулюючих організацій і створення банківського омбудсмену.

На знімку (зліва направо): О. Сугоняко та С. Аржевітін; О. Любіч та Г. Бортніков

А. Дробязко виступив із доповіддю «Криза проблемної заборгованості у банківському секторі: системні причини та поточні фактори загострення». На його думку, першочерговими завданнями щодо подолання кризи заборгованості є низка комплексних заходів, які потребують зусиль і часу:

1. Покращення якості корпоративного управління банками. Потребує логічного завершення процесу щодо транспарентності інформації про власників банків.

2. Посилення законодавчого поля в напрямі дослідження «штучного банкрутства позичальника». Необхідні вимоги з боку регулятора щодо обов’язкової персоніфікації позичальників.

3. Посилення відповідальності менеджменту позичальників та беніфіціарів за неповернені кредити банкам. Створення «Єдиного реєстру позичальників» на базі статистичних звітів, що надають банки до НБУ, а також окремого реєстру беніфіціарів розкрадених ресурсів із банківської системи, тобто створення «чорного списку», який би не дозволив відповідним особам із вкраденими ресурсами повертатися в економічне життя країни.

4. Проведення сек'юритизації негативно класифікованих активів для корпорацій із стабільними фінансовими потоками, які мають тимчасові труднощі з поточною ліквідністю. Проведення системної реструктуризації кредитів державних монополій (ж/д, теплокомуненерго та ін.), що мають стабільний фінансовий потік і заборгованість у декількох банків.

5. Створення і законодавче забезпечення діяльності агенції (фінансової компанії) з викупу проблемних активів у банків по компаніям, які мають тимчасові труднощі з потоком надходжень. На початковому етапі може йтися про викуп «токсичних» активів у банках із державною формою власності.

6. Знайти новий раціональний підхід до розв'язання проблем іпотечних кредитів фізичних осіб, що були надані у ВКВ до кризи 2009 р.

7. Обрання і забезпечення Ради НБУ, що передбачено Конституцією України.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко; А. Павленко та О. Любіч; С. Рибалка

Базовий проект Стратегії підготовлено за ініціативи голови комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки. Проект створено за участю робочої групи, до якої увійшли високопрофесійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, банківського бізнесу, представники громадських організацій, науково-експертної та банківської спільноти.

Участь фахівців Академії в розробленні проекту Стратегії високо оцінено керівництвом комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, про що свідчить лист Комітету від 27 травня 2016 року.

На Форумі також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з викладачами КНЕУ ім. В. Гетьмана, представниками банківської спільноти, науковцями та експертами фінансового ринку.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 червня 2016 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У РОБОТІ УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ «ФОНД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ. КЛЮЧОВИЙ START-UP УКРАЇНИ»

Президент Академії фінансового управління Єфименко Тетяна Іванівна 23 червня 2016 року взяла участь у роботі Українського форуму з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий start-up України».

Тетяна Єфименко взяла участь у роботі Українського форуму з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий start-up України», організованого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та A7 CONFERENCES. У рамках діяльності Форуму президент Академії фінансового управління провела робочі зустрічі з керівниками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та провідними фахівцями відповідних відділів Кабінету Міністрів України. Запропоновано організувати спільну діяльність щодо впровадження результатів науково-дослідних робіт з метою реформування системи державної фінансової підтримки у сфері енергозбереження.

На знімку: Єфименко Тетяна Іванівна

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 червня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАПОЗИЧЕННЯ УКРАЇНОЮ НІМЕЦЬКОГО ДОСВІДУ ДОПОВІДАЧА В ПАРЛАМЕНТІ.

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі «Інститут «доповідача». Досвід Німеччини», який проходив 8 червня 2016 року в Верховній Раді України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами», Офісу з фінансового та економічного аналізу у ВРУ, громадської організації «Ліга інтернів».

Пропозиція впровадження інституту «доповідача» у Комітеті Верховної ради з питань бюджету була включена до «Доповіді та дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», підготовленої Місією Європейського парламенту під головуванням Пета Кокса.

Експерти – Герд Елерс (колишній Державний секретар Федерального Міністерства фінансів Німеччини) і Катя Борнс-Льон (радник у Бундестазі Німеччини) – окреслили особливості функціонування інституту «доповідача» у Німеччині, переваги й виклики впровадження цього інституту для парламенту, а також особливості комунікації парламенту й уряду з огляду на наявність таких доповідачів. У бюджетному комітеті Бундестагу доповідачі призначаються на строк одного скликання і закріплюються за певним напрямом, за яким вони працюють. «Доповідач» – це не одна особа, а команда, яка складається з головного та інших доповідачів – представників усіх фракцій парламенту. Основне завдання головного доповідача полягає в організації самого процесу обговорення, зборі різних позицій, підготовці узгодженої доповіді. Як зазначила Катя Борнс-Льон, упровадження такої системи значно полегшило роботу німецького парламенту: і депутатів, і радників, і співробітників.

Доповідач у питаннях видатків бюджету призначається з числа народних депутатів для кожного міністерства або розпорядника бюджетних коштів. Він є відповідальним за підготовку до розгляду проекту бюджету в частині, яка пропонується міністерством – розпорядником коштів у комітеті з питань бюджету. Доповідач у питаннях доходів бюджету представляє підготовлений Федеральним Міністерством фінансів Німеччини за участю незалежних експертів проект дохідної частини, до якого депутати Бундестагу, як правило, не вносять суттєвих змін. Причому до кола таких експертів входить сім державних науково-дослідних інститутів, які є незалежними у своїх оцінках.

Відповідаючи на питання д. держ. упр. Ольги Іваницької, Герд Елерс зазначив, що система доповідачів працює в німецькому Бундестазі вже близько 50 років. Подібні системи діють також у Європарламенті, у багатьох парламентах європейських країн. Він наголосив: «Ця система значно підсилює роботу парламенту за рахунок того, що ролі чітко розподілені, кожен знає завдання, яке має виконувати. Крім того, за рахунок такої системи вибудовуються чіткі шляхи комунікації щодо кожного питання»..

На знімках: під час семінару

У семінарі взяли участь фахівці комітетів Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України, ДННУ «Академія фінансового управління», представники громадськості.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 червня 2016 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КРУГЛОГО СТОЛУ НА ТЕМУ «УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР: НА ШЛЯХУ СПРОЩЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ».

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у засіданні круглого столу, присвяченому розгляду питань спрощення та забезпечення прозорості митних процедур. Захід відбувся 24 травня 2016 року за підтримки Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) у рамках реалізації положень Меморандуму про партнерство та співробітництво між Антикризовою радою громадських організацій України та Державною фіскальною службою України.

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму вітальному слові наголосив на важливості проведення чергового засідання з питань адаптації національного митного законодавства до європейської практики. Він зауважив, що нині економіка України перебуває в періоді соціально-економічної та фінансової кризи, і тому необхідно сформувати належні умови для цивілізованого переміщення товарів через митний кордон, спрощення порядку митних процедур з урахуванням міжнародного досвіду, боротьби з корупцією на митниці, що зумовить детінізацію бізнесу та створення сприятливих передумов для відновлення економіки.

У своїй доповіді Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП, відзначила необхідність проведення реформи митних органів із відокремленням їх у певну службу в підпорядкуванні Міністерству фінансів України зі збереженням загальних інформаційних баз, адже інституційна реформа є запорукою успішного проведення реформ, поступової зміни світогляду від правового нігілізму до зростання соціальної відповідальності у формі добровільної та сумлінної конкуренції. Також експерт не оминула увагою питання переходу товару до єдиного митного тарифу.

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров повідомив про головні пріоритети в реформуванні митного напряму. Наразі ДФС України працює над проектом змін щодо визначення митної вартості товарів, які імпортуються на основі реальної вартості контракту, а не конкретних оформлень за попередній період, та з урахуванням певного виду продукції.

Очільник служби наголосив на необхідності прийняття відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС проекту закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних процедур)», покликаного запровадити в Україні дієвий механізм інституту уповноважених економічних операторів (УЕО), аналогічний тому, що функціонує в ЄС, та який є одним із основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС, проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу стосовно особливостей оподаткування операцій із ввезення в Україну товарів уповноваженими економічними операторами» та проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України», а також міжвідомчу угоду про створення мобільних бригад по боротьбі з контрабандою. Адже на сьогодні більше 30 країн світу, серед яких країни ЄС, США, Канада, Китай користуються перевагами взаємного визнання УЕО.

Серед інших важливих завдань, які допоможуть удосконалити митну систему України та налагодити взаємовідносини з бізнесом,  імплементація норм NCTS  загальноєвропейської комп'ютеризованої системи управління транзитними вантажами, розробленої для електронного документообігу на основі досвіду польських і німецьких митниць, удосконалення системи аналізу ризиків, повний запуск «Єдиного вікна» тощо.

Водночас одним із головних завдань, вирішенню якого сприятиме реалізація реформ митної служби є подолання корупції та боротьба з контрабандою, незаконним переміщенням через кордон заборонених товарів та іншими правопорушеннями.

Підсумовуючи свій виступ, Роман Насіров запропонував діловій спільноті проведення секторальних зустрічей із представниками різних сфер бізнесу.

Під час своєї промови Григоренко Сюзанна, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України, наголосила на необхідності змін до Закону України «Про митний тариф», зокрема щодо внесення в нормативно-правовий акт правок у частині «Одиниці виміру та обліку», оскільки для категорії насіння для сівби застосовується одиниця виміру – посівні одиниці.

Закриваючи засідання голова Антикризової ради громадських об’єднань Анатолій Кінах зазначив, що пропозиції та коментарі, висловлені діловою спільнотою та асоціаціями з питань митного реформування, сформульовано в «Антикризовій програмі спільних дій влади та бізнесу» та можуть бути використані для формування правок до нормативно-правових і законодавчих актів уряду.

На знімках: під час круглого столу

Медіа-центр
Академії фінансового управління

06 червня 2016 року






ПРАЦІВНИКИ АКАДЕМІЇ ПРИЙНЯЛИ УЧАСТЬ НАВЧАЛЬНОМУ ТРЕНІНГУ МВФ.

Молодший науковий співробітник відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень Коноваленко Д.В. з 18 по 29 квітня 2016 року у м. Відні (Австрія) приймав участь у науково-практичному тренінгу «Фінансове програмування і фінансова політика» (JV 16.07), що проводився Об’єднаним віденським інститутом МВФ.

В рамках тренінгу вивчалися питання розробки програм фінансової та структурної політики підтримки розвитку економіки, питання макроекономічної стабільності, економічного зростання, фіскальної стійкості, аналізу та прогнозування показників реального, фінансового, зовнішнього та фіскального секторів економіки.

За підсумками навчального тренінгу отримано практичний інструментарій для аналізу проблем стану економіки, розробки збалансованих сценарних прогнозів, складання фінансових програм та інструментарій для стрес-тестування банківського сектора.

В рамках тренінгу Коноваленко Д.В. виступав з докладами про стан економіки Ісландії при реалізації базового та програмного сценаріїв.

За результатами тренінгу отримано сертифікат Об’єднаного віденського інституту про успішне завершення курсу «Фінансове програмування та політика».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

03 червня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ «БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ»

На запрошення керівництва Університету державної фіскальної служби України науковці Академії фінансового управління, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч, к.е.н. Анатолій Дробязко та к.е.н. Геннадій Бортніков узяли участь у науково-практичному круглому столі, який відбувся 17 травня 2016 р. у м. Ірпінь. До заходу також долучились науковці відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та викладачі, аспіранти, науковці ННІ фінансів, банківської справи й викладачі кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Університету державної фіскальної служби України та ін.

Основна мета круглого столу – обговорення питань стосовно стану і тенденцій вітчизняної монетарної сфери та банківської системи, та пошук шляхів виходу з кризи в умовах реформування економіки України.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили: Михайло Кужелєв – д.е.н., професор, директор ННІ фінансів, банківської справи Університету державної фіскальної служби України та Олена Береславська – д.е.н., професор, завідувач кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Університету державної фіскальної служби України та д.е.н., професор Олександр Любіч.

На знімку (зліва направо): О. Береславська, М. Кужелєв, О. Любіч

На знімку: у залі засідань

Анатолій Дробязко презентував доповідь на тему «Монетарна політика та валютна лібералізація в Україні», у котрій зазначив, що системна банківська криза, яка розпочалась у 2014 р. і триває донині, є результатом переплетення трьох груп проблем: 1) багаторічних структурних та інституційних диспропорцій економіки України, які є постійним джерелом ризиків загострення фінансових і валютних криз; 2) проблем банківської системи, які в латентному стані існували більше десяти років; 3) форс-мажорні зовнішньополітичні чинники та шоки через неправильні дії монетарного регулятора, які призвели до трикратної девальвації гривні й перетворення банківської кризи на системну.

Аналіз трендів індексу споживчих цін, індексу цін товаровиробників та зміни обмінного курсу показує значну кореляція між динамікою показників і тим, що гривня втратила одну з основних функцій. Тобто зростання цін не є інфляцією попиту, а являє собою інфляцію витрат унаслідок девальвації і зростання цін на імпорт на фоні спаду економіки, що є стагфляційною кризою. Така криза не може бути подолана методами охолодження попиту. Навпаки, необхідно використовувати інструменти боротьби зі стагфляцією: «розігрівати» економіку продуктивною емісією, яка через кредитні канали потраплятиме до реального сектору, стимулюватиме виробництво, імпортозаміщення, насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами, зростання зайнятості й заробітних плат.

Галопуюча інфляція відбувається водночас із демонетизацією реального сектору економіки, істотним скороченням ВВП і зайнятості. Зростання цін виникає на тлі низхідного тренду грошових агрегатів і скорочення реальної заробітної плати. У 2015 р. темпи приросту всіх монетарних агрегатів потрапили в зону від’ємних значень і досягли свого історичного мінімуму. Тобто, інфляція відбувається в умовах грошового голоду в реальному секторі.

В умовах зайвої ліквідності банків важливою проблемою процентної політики НБУ є надвисокі ставки за депозитними сертифікатами НБУ, які блокують кредитування економіки й поглиблюють диспропорції міжбанківського ринку. Цей інструмент наразі зв’язує вільні ресурси банків, створюючи, однак, навіс над валютним попитом, який у черговий раз може розпочати девальваційний виток. Станом на 1 травня 2016 р. на кореспондентському рахунку НБУ та на рахунках із залучення коштів на депозитні сертифікати НБУ обліковується 98,5 млрд грн, із них депозитні сертифікати НБУ – 62,2 млрд грн. Більшість банків із зайвою ліквідністю – банки з іноземним капіталом. Державні банки мають ресурс для кредитування, але є проблеми із державними програмами раціонального використання ресурсу. Банківський сектор може надати підтримку в зростанні економіки, а може стати генератором наступної петлі кризи.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко, Г. Бортніков, Є. Бублик

Значний інтерес в учасників заходу викликала тема «Банківська криза в Україні: причини, особливості, подолання», презентацію якої підготували Г. Бортніков та О. Любіч. Зазначено, що банківська система є ядром фінансового сектору. Розуміння природи виникнення банківських криз дає можливість розробити адекватні превентивні заходи та інструментарій своєчасної реакції регуляторів і самих банків на кризу. Серед основних причин системних банківських криз в Україні визначено: слабку стійкість банків до потрясінь, стале погіршення фінансового стану позичальників та зниження потенціалу заощаджень домогосподарств, втрата банками підтримки з боку їхніх контролерів, неадекватне антикризове регулювання банківського сектору, відсутність національного стабілізаційного фонду, припинення кредитування реального сектору (ефект обриву).

Наголошено, що є різні канали швидкого поширення системної банківської кризи в сучасних умовах, у тому числі транснаціональні та національні канали. Перші включають: 1) відносини між материнськими банками та дочірніми банками, 2) відносини між зарубіжними кредиторами й українськими банками, 3) відносини між міжнародними фінансовими організаціями та урядом України; 4) експозиції банків до суверенних облігацій різних країн, за якими оголошено дефолт.

Національні канали поширення системних криз включають: міжбанківські операції з розміщення грошових ресурсів, «стадна поведінка» вкладників, спільне кредитування проблемних позичальників. Непередбачену роль у цьому питанні може відігравати центральний банк: запізніла реакція на кризові явища, неадекватні заходи реагування, або нехтування проблемами.

У чому полягають уроки системних банківських криз в Україні? По-перше, глобалізація фінансової системи й економіки загалом сприяє поширенню кризових явищ через національні кордони, а не послаблює такі шоки; по-друге, криза швидко поширюється в національні банківській системі через канали зараження; по-третє, фактор часу у втручанні держави є вирішальним, кризи можна передбачити, попереджати або принаймні послабити їхні масштаби. Системна банківська криза проявляється в сучасних умовах як криза довіри до банків, але варто визначати проблему недовіри банків до позичальників та самих банків один до одного. В умовах кризи економічні контрагенти очікують поганих новин і намагаються уникати започаткування довгострокових проектів.

В Україні слід запровадити планування на випадок краху системно важливих банків (так званих планів урегулювання) та планів відновлення нормальної роботи будь-якого банку в разі стресу. Для відновлення кредитування регулятор має послабити вимоги до рівня капіталізації банків та запровадити програму довгострокового рефінансування життєздатних, держава повинна підтримати ідею створення схеми гарантування за кредитами малому і середньому бізнесу. Як превентивні заходи в усьому світі запроваджено створення буферів (запасів міцності) у банківському секторі: антицикличний буфер капіталу, динамічне резервування, конвертовані облігації, стабілізаційний фонд за рахунок внесків банків, а також стимули з обмеження надмірної кредитної активності, включаючи зниження високої валютизації кредитного та депозитного портфелів, регулятивні вимоги до забезпечення іпотечних кредитів заставою і співвідношення доходів позичальника до платежів за кредитом.

Зроблено висновок, що банківський сектор України перебуває у стані системної банківської кризи, що проявляється у показниках якості активів, згортанні обсягів кредитування, масштабів краху банків, одержавлення банківського бізнесу, нестабільності надходження заощаджень у банки, хвилі банкрутства банків та виходу іноземних інвесторів із ринку. Подальшого дослідження заслуговує порівняльний аналіз випадків оголошення банків неплатоспроможними, адекватність заходів регулятивних органів у реагуванні на перші ознаки кризи. Проблематика раннього попередження системної банківської кризи має бути предметом уваги не тільки банківництва, а й науковців, що працюють у сфері державного регулювання та національної фінансової безпеки.

«Тенденції та наслідки концентрації в банківському секторі економіки України» – тема доповіді Євгена Бублика (к.е.н., ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», відділ грошово-кредитних відносин). Він підкреслив, що незважаючи на відносно низькі показники ІНН у банківському секторі України, що відповідають низькому рівню концентрації, детальний аналіз ринкової частки найбільших банків дає підстави стверджувати про наявність тенденції активного посилення концентрації та ознак формування олігополії на ринку банківських послуг.

Головним наслідком такої тенденції слід вважати перспективу збільшення у банківський системі кількості великих банків, які набувають значення системно важливих та зростання ролі наявних. При цьому, ризики діяльності таких установ можуть нести суттєві загрози порушення стабільного функціонування не лише банківської системи, а й функціонування фінансового сектору (через валютний канал).

Політика НБУ у сфері регулювання діяльності великих банків, що набувають статусу системно важливих, повинна передбачати, з урахуванням рекомендацій Базельського комітету, розроблення спеціальних підходів, орієнтованих на підвищення ефективності регулювання та політики державної підтримки відповідних установ; забезпечення посиленого та дієвого банківського регулювання та нагляду, у тому числі превентивного характеру.

На знімку (зліва направо): Є. Бублик, О. Любіч, О. Береславська, М. Кужелєв, А. Дробязко, Г. Бортніков

На круглому столі також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з ННІ фінансів, банківської Університету державної фіскальної служби України. Матеріали доповідей учасників круглого столу будуть надруковані в електронному фаховому виданні Університету.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 травня 2016 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25
©2003