МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3088496
 
 
   

ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ ЗІ СПИРТУ ТА АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ДИРЕКТИВ ЄС: ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку зі спирту та алкогольних напоїв. Захід відбувався 15–17 травня 2018 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Сьогодні важливою є правильна інтерпретація положень директив ЄС щодо акцизного оподаткування спирту та алкогольних напоїв під час розроблення пропозицій стосовно змін до податкового законодавства України, які потрібно внести в межах імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Експерти GIZ надають нашій державі необхідну консультативну підтримку в цій сфері.

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку

Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Денніс Неррінг (Німеччина) ознайомили присутніх із історією розвитку оподаткування пива, вина та інших алкогольних напоїв у Німеччині, на яку доволі істотно вплинуло ухвалення директив ЄС щодо акцизів і законодавства Співтовариства у сфері надання державної допомоги. Експерти розповіли про особливості гармонізованих європейських норм стосовно акцизного оподаткування спирту та алкогольних напоїв, наголосивши на важливості правильної ідентифікації підакцизних товарів.

Так, Директивою Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 щодо гармонізації структури акцизів на спирт і алкогольні напої регламентовано оподаткування акцизним податком таких акцизних категорій: пиво, вино (звичайне й ігристе), зброджені напої, за винятком вина та пива (звичайні й ігристі), проміжні продукти, етиловий спирт. У Директиві наведено визначення та вичерпний перелік цих видів товарів відповідно до уніфікованої класифікації – кодів Комбінованої номенклатури (КН), що застосовується в ЄС.

1. Пиво. Згідно з розділом І Директиви, “пивом” є будь-який товар, охоплений кодом КН 2203, або будь-який товар, що містить суміш пива з неалкогольними напоями, охопленими кодом КН 2206, із фактичною міцністю, вищою за 0,5 % об’єму.

2. Вино. Відповідно до розділу ІІ Директиви, вина поділяються на звичайні (натуральні) й ігристі.

“Звичайним вином” вважаються всі товари, охоплені кодами КН 2204 і 2205 (окрім ігристого вина), фактична міцність яких: вища за 1,2 % об’єму, але не більша від 15 % об’єму за умови, що спирт, котрий міститься в готовому товарі, має повністю зброджене походження; вища за 15 % об’єму, проте не більша від 18 % об’єму за умови, що їх виготовлено без штучного збагачення та спирт, котрий міститься в готовому товарі, має повністю зброджене походження.

“Ігристим вином” є всі товари, охоплені кодами КН 2204 10, 2204 21 10, 2204 29 10 та 2205, які розлиті в пляшки, закорковані спеціальними пробками типу “гриб” або мають надмірний тиск, спричинений наявністю вуглекислого газу в розчині на рівні 3 бари чи більше, фактична міцність котрих вища за 1,2 % об’єму, але не більша від 15 % об’єму за умови, що спирт, який міститься в готовому товарі, має повністю зброджене походження.

3. Зброджені напої за винятком вина і пива, котрі, згідно з розділом ІІІ Директиви, поділяються на інші звичайні (натуральні) зброджені напої та інші ігристі зброджені напої.

“Іншими звичайними збродженими напоями” є всі товари, охоплені кодами КН 2204 і 2205 (окрім тих, що належать до категорії “вино”), й товари, охоплені кодом КН 2206 (окрім інших ігристих зброджених напоїв і товарів, які належать до категорії “пиво”), фактична міцність яких: вища за 1,2 % об’єму, проте не більша від 10 % об’єму; вища за 10 % об’єму, але не більша від 15 % об’єму за умови, що спирт, котрий міститься в таких товарах, має повністю зброджене походження.

“Іншими ігристими збродженими напоями” вважаються товари, охоплені кодом КН 2206 00 91, а також товари, охоплені кодами КН 2204 10, 2204 21 10, 2204 29 10, 2205 (окрім товарів, що належать до категорії “вино”), які розлиті в пляшки, закорковані спеціальними пробками типу “гриб” або мають надмірний тиск, спричинений наявністю вуглекислого газу в розчині на рівні 3 бари чи більше, фактична міцність котрих: вища за 1,2 % об’єму, але не більша від 13 % об’єму; вища за 13 % об’єму, проте не більша від 15 % об’єму за умови, що такий спирт у готовому товарі має повністю зброджене походження.

4. Проміжні продукти. Відповідно до розділу IV Директиви, “проміжними продуктами” є всі товари, фактична міцність яких вища за 1,2 % об’єму, але не більша від 22 % об’єму, охоплені кодами КН 2204, 2205, 2206 (за винятком тих, що належать до категорій “пиво”, “вино”, “інші зброджені напої”). Крім того, можна відносити до проміжних продуктів будь-які негазовані зброджені напої, якщо їхня фактична міцність вища за 5,5 % об’єму та котрі не є повністю збродженого походження, а також будь-які ігристі зброджені напої, фактична міцність котрих є вищою за 8,5 % об’єму та які не є повністю збродженого походження.

5. Етиловий спирт. Для цілей Директиви “етиловим спиртом” вважаються: всі товари, фактична міцність котрих вища за 1,2 % об’єму, охоплені кодами КН 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, охоплених іншими розділами КН; товари, охоплені кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність котрих більша від 22 % об’єму; питні алкогольні напої, що містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами.

Експерти наголосили, що при віднесенні алкогольного напою до однієї зі згаданих акцизних категорій потрібно зважати на код КН, до котрого належить цей напій, на його міцність, тип кришки або тиск вуглекислого газу (при з’ясуванні класу – звичайні або ігристі), а також на те, чи має алкогольний напій повністю зброджене походження (не є кріпленим шляхом додавання дистиляту) та чи при його виробництві здійснювалося штучне збагачення (додавання цукру). Причому, якщо під час виготовлення алкогольного напою відбувається кардинальна зміна його органолептичних властивостей (кольору, смаку тощо), то для цілей оподаткування його, як правило, вважають “етиловим спиртом”.

Коли країна встановлює однакові умови оподаткування “вина” та “інших зброджених напоїв”, для яких відповідно до Директиви ставка закріплюється в євро за гектолітр, ці акцизні категорії можна не розмежовувати. Такою можливістю скористалася Німеччина, поширивши національну дефініцію “вино” на алкогольні напої, про котрі йдеться в розділах ІІ і ІІІ Директиви, та звільнивши категорію “звичайне вино” від оподаткування.

Директивою Ради 92/83/ЄЕС також визначено загальні підходи до оподаткування акцизом спирту та алкогольних напоїв. Серед них – застосування однакових ставок акцизного податку до всіх товарів кожної категорії (або підкатегорії; наприклад, звичайні вина). Ці ставки мають бути встановлені на рівні, не нижчому відповідних мінімальних ставок в ЄС.

У пп. 215.3.1 Податкового кодексу України наведено перелік підакцизних товарів у розрізі спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв і пива, а також ставки їх оподаткування акцизним податком. Проте цей перелік не кореспондує з поділом спирту й алкогольних напоїв на акцизні категорії (підкатегорії) відповідно до розділів І–V Директиви Ради 92/83/ЄЕС (у нашій державі взагалі не передбачено віднесення підакцизних товарів цієї групи до укрупнених категорій). Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, зазначену невідповідність потрібно усунути щонайпізніше до 1 листопада 2019 р.

Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Денніс Неррінг також розповіли про особливості проведення лабораторного аналізу алкогольних напоїв у Німеччині з метою підтвердження правомірності віднесення певного продукту до однієї зі згаданих категорій (підкатегорій). Було встановлено, що великою проблемою для України є відсутність лабораторій, які могли би здійснювати такий аналіз. Це породжуватиме ризики зловживань із боку вітчизняних виробників – зарахування ними алкогольної продукції до тих категорій (підкатегорій) підакцизних товарів, щодо яких передбачена нижча ставка акцизного оподаткування.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Національного університету Державної фіскальної служби України, представники виробників алкогольних напоїв України та їх асоціацій.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 травня 2018 року





ACADEMY PARTICIPATES THE EVENTS IN MEASURES OF THE 32ND ICGFM ANNUAL INTERNATIONAL CONFERENCE

The President of the Academy of Financial Management, academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Tetiana Iefymenko is attending the 32nd ICGFM Annual International Conference on the topic "Creating a Citizen and Business Enabling Environment"

The conference is held in Miami, Florida from May 12 to 18 and is devoted to

the study of best practices in creating a positive environment for citizens and business.

The high relevance of the issues considered within the framework of the conference program was due to its passing to the second consecutive session of the international purpose-oriented working meetings.

Within the conference agenda, the President of the Academy took part in the annual meeting of the ICGFM Board of Directors.

Tetiana Iefymenko takes an active part in the debates during the conference, adopting the best international practices in public finance management, and introduces as well the implementation progress of the Ukrainian strategy for reformation of public finance management system.

Participation in such high-level and publicity professional events contributes to cooperation strengthening with foreign partners in the field of scientific development, organization of common events and further improvement of Ukraine's image on the international stage.

On the photo:The President of the Academy Tetiana Iefymenko with The President of ICGFM Jim Wright

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 травня 2018 року





АКАДЕМІЯ БЕРЕ УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ 32-ОЇ ЩОРІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНОГО КОНСОРЦІУМУ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ (ICGFM)

Президент Академії фінансового управління, академік НАНУ Тетяна Єфименко бере участь у травневій сесії 32-ої Щорічної конференції Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами на тему «Creating a Citizen and Business Enabling Environment».

Конференція, яка проходить з 12 по 18 травня у м. Маямі (Флоріда, США), присвячена дослідженню найкращих світових практик зі створення сприятливого середовища для громадян та бізнесу.

Ця надзвичайно актуальна проблематика, що розглядається в рамках програми конференції, була винесена на другу поспіль сесію міжнародних профільних робочих зустрічей.

В рамках конференції Президент Академії взяла участь у роботі щорічного засідання Ради директорів ICGFM.

Переймаючи найкращі світові практики з управління державними фінансами, Тетяна Єфименко бере активну участь у дебатах під час проведення конференції і знайомить її учасників з ходом впровадження стратегії реформування системи управління державними фінансами в Україні.

Участь у заходах подібного високого професійного та представницького рівня сприятиме посиленню співпраці із зарубіжними партнерами в галузі наукових розробок, організації спільних заходів та покращення іміджу України на міжнародній арені.

На знімку:Президент Академії Тетяна Єфименко з Президентом ICGFM Джимом Райтом

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 травня 2018 року





НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІЗЬМУТЬ УЧАСТЬ У ФОРУМІ «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА: ВІД ІНДУСТРІАЛЬНОГО ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА»

Науковці Академії фінансового управління, зокрема і її президент, академік НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко, візьмуть участь у форумі «Цифрова економіка: від індустріального до інформаційного суспільства», який відбудеться 23–24 травня 2018 року у виставковому центрі «Козак-Палац» (м. Запоріжжя). Форум відбуватиметься за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи EU4Business.

Прес-реліз

Медіа-центр
Академії фінансового управління

04 травня 2018 року





НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ХІ КИЇВСЬКОМУ БЕЗПЕКОВОМУ ФОРУМІ

Президент Академії фінансового управління, академік НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко, а також завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко і науковий співробітник відділу теорії економіки та фінансів Єгор Бичихін взяли участь в ХІ Київському безпековому форумі, який відбувся в Києві 12−13 квітня 2018 року.

Цього року учасниками Київського безпекового форуму були Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Прем’єр-міністр України в 2014–2016 роках Арсеній Яценюк, народні депутати, представники Уряду України, а також прем’єр-міністри Литви, Молдови, нинішні та колишні керівники міністерств оборони країн ЄС, США, Грузії, представники європейських парламентів, високопоставлені дипломати Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Німеччини, провідні безпекові експерти з Вашингтона, Брюсселя, Парижа. Загалом на форумі були присутні понад 600 експертів, політиків, дипломатів, урядовців, зокрема більше ніж 100 гостей із понад 20 країн світу.

На знімку Тетяна Єфименко

На знімку: представники Академії фінансового управління

Велику увагу на форумі було приділено цілям і завданням України в контексті її євроатлантичних прагнень, вступу до НАТО та ЄС, досягнення економічної та військової спроможності щодо захисту й відновлення територіальної цілісності країни, розроблення інноваційних механізмів фінансування критичної інфраструктури держави, запобігання загрозам економічній та фінансовій безпеці, подальшого зростання економічного і науково-технічного потенціалу, впровадження демократичних цінностей, свобод та соціальних стандартів, властивих країнам ЄС, тощо.

На знімках: Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич бере участь у дискусії з учасниками форуму

Не менш важливим аспектом безпеки країни було визнано освіту. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що світ сьогодні потерпає від глобальної освітньої кризи. Останнім часом суттєво трансформувалися вимоги до освіти, оскільки змінилася швидкість сприйняття інформації, передусім молодшим поколінням, змінюються технології та швидкість їх поширення. Тому необхідно шукати способи, як зробити навчання природнішим, цікавішим і одночасно продуктивнішим, аби задовольнити потреби суспільства, бізнесу та водночас безпеку держави. За словами міністра освіти і науки, якщо раніше визначальними були предметні знання, то наразі, згідно з дослідженнями, тільки 15 % кар’єрного успіху залежить від професійних навичок. Решта забезпечується тим, що називається «м’які навички», soft skills. «Сьогодні в системі освіти ми взагалі не формуємо «м’яких навичок», − підкреслила Лілія Гриневич. Також, на думку Міністра, існує нагальна потреба у зміні підходів до розвитку наукової галузі, щоб попередити «відплив мізків» за кордон.

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко зазначив, що протягом тривалого часу українська влада не концентрувалася на розвитку української ідентичності, повазі до справжньої української історії і національної пам'яті. Справа національної ідентичності розглядалася дуже вузько, як політичне чи лінгвістичне питання, але в жодному разі не як важливе питання безпеки. І лише після російської агресії і уряд, і парламент почали вдаватися до активних кроків в цьому напрямі.

На знімку: Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко і президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко

Президент Академії фінансового управління після закінчення роботи дискусійної панелі обмінялася думками з Віце-прем’єр-міністром України В’ячеславом Кириленком, Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич, а також із директором Національного інституту стратегічних досліджень Володимиром Горбуліним

На знімку: директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін і президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 квітня 2018 року





У МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД НАДАННЯ ПІЛЬГ З АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ НА ЕНЕРГОПРОДУКТИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці пільгового оподаткування енергопродуктів. Захід відбувався13–15 березня 2018 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Руслан Лазаренко, представник GIZ, у вітальному слові до учасників семінару наголосив на важливості вивчення Україною європейського досвіду акцизного оподаткування енергопродуктів загалом і застосування податкових пільг у цій сфері зокрема, у чому експерти GIZ надають нашій державі необхідну консультативну підтримку.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Денніс Неррінг розповіли про особливості звільнення від оподаткування в Німеччині енергопродуктів, використовуваних у виробничих цілях (із дотриманням вимог Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії), наголосивши на правомірності застосування такої пільги в окремих випадках. Також експерти поділилися досвідом стосовно: дозволів на використання енергопродуктів зі звільненням від сплати акцизу (зокрема, при виробництві лаків та фарб); умов переміщення таких підакцизних товарів, їх зберігання та виробничого використання; здійснення податкового контролю при такому пільговому оподаткуванні.

У Німеччині пільги з акцизного податку на енергопродукти та електроенергію надаються у формі звільнення від оподаткування, коли податкове зобов’язання не виникає, і відшкодування раніше сплаченого податку. Відшкодування, яке потребує доведення правомірності застосування пільги в кожному окремому випадку, є надійнішим способом убезпечення від зловживань в оподаткуванні. Проте воно доволі дороге в адмініструванні (є ефективним інструментом, якщо виникає загроза великих втрат) та не використовується щодо «популярних» видів пільг. Стосовно останніх надається звільнення від оподаткування із застосуванням загальних і формальних дозволів.

Загальний дозвіл вимагає лише закріплення в законодавстві права не сплачувати податок. Він застосовується, як правило, при масовому використанні енергопродуктів, звільнених від оподаткування акцизним податком (наприклад, у разі продажу розчинників у невеликих ємкостях; їх покупцями найчастіше є фізичні особи). Натомість формальний дозвіл (ліцензія) у Німеччині надається суб’єктам господарювання (за їхньою заявкою) у разі дотримання ними низки вимог, пов’язаних із виробничими процесами, зберіганням відповідного енергопродукту, належним веденням обліку його використання, а також вимог щодо податкової надійності (насамперед відсутності податкових правопорушень). Формальний дозвіл надається безстроково, але може відкликатися при встановленні фактів зловживань (наприклад, свідомого неповідомлення податкового органу про зміни щодо виробництва або ухилення від оподаткування). Крім того, якщо існують доволі високі ризики зловживань при використанні енергопродукту без сплати акцизу, умовою для отримання формального дозволу в Німеччині є внесення фінансової гарантії. Її розмір (місячний чи двомісячний обсяг пільги від її суми за попередній рік) залежить від рівня такого ризику.

Інгрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Денніс Неррінг звернули увагу на те, що у Німеччині спостерігаються відмінності в контролі переміщення спирту (алкогольних напоїв) та енергопродуктів, які звільняються від оподаткування акцизом у виробничих цілях. На відміну від транспортування спирту (алкогольних напоїв), при переміщенні енергопродуктів не застосовується електронна система EMCS.

На фото: учасники семінару

Важливим тематичним блоком семінару була організація контрольно-перевірочної роботи у сфері справляння акцизів. Експерти GIZ наголосили на тому, що спільне законодавство ЄС не накладає обмежень на вибір національних механізмів і технік податкового адміністрування (за винятком питань співробітництва між державами для запобігання ухиленню від оподаткування та уникненню сплати податків). Тому кожна країна Євросоюзу застосовує свої підходи до адміністрування акцизів загалом та контролю правильності їх нарахування та сплати зокрема. У Німеччині зазначені питання регламентовані як національним Податково-адміністративним кодексом (визначає засади організації податкового адміністрування в цілому), так і окремими законами щодо справляння акцизів із різних груп підакцизних товарів. Специфічні норми цих законів у частині податкового адміністрування мають превалюючу дію над нормами Податково-адміністративного кодексу.

Особливе зацікавлення у присутніх викликав німецький досвід податкових перевірок. Вони проводяться у двох формах: шляхом виїзної документальної перевірки та податкового нагляду. Остання форма, коли «за сигналом» або випадковим чином без попередження вибірково перевіряються окремі аспекти, пов’язані, у тому числі, з виробничим використанням енергопродуктів зі звільненням їх від оподаткування, в Україні не застосовується. Але при введенні нових пільг з акцизу на енергопродукти в нашій державі актуальність запровадження податкового нагляду лише зростатиме. Імплементація в Україні європейських практик справляння акцизів з енергопродуктів буде ефективною лише одночасно із запровадженням відповідних дієвих механізмів контролю. Інакше посилиться ризик збільшення обсягів зловживань.

Також інтерес в аудиторії викликали питання акцизного оподаткування в Німеччині сміття, що спалюється і таким чином використовується для отримання тепла (якщо теплотворна здатність такого сміття перевищує 8 МДж). При цьому застосовується така сама ставка акцизу, як для вугілля (за принципом подібності). Ця практика навіть спонукала Партію зелених країни піти далі – запропонувати оподатковувати акцизом пластик, який виробляється з нафти (вуглеводнів) і його відходи можуть спалюватися для опалення. Утім, така ідея не знайшла підтримки, оскільки пов’язана зі зниженням конкурентоспроможності німецької економіки внаслідок підвищення податкового навантаження. Подібні екологічні заходи можна запроваджувати лише в глобальному масштабі.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України, представники лакофарбової промисловості України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 березня 2018 року





У МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З ЕНЕРГОПРОДУКТІВ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з енергопродуктів та електроенергії. Захід відбувався 6–8 лютого 2018 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Руслан Лазаренко, представник GIZ, у вітальному слові наголосив на важливості проведення чергового семінару з питань адаптації національного податкового законодавства до директив ЄС щодо акцизного податку, оскільки це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Для нашої держави актуальним є розгляд можливостей переходу до європейської практики акцизного оподаткування енергопродуктів та електроенергії, стосовно чого експерти GIZ надають Україні необхідну консультативну підтримку.

На фото: учасники семінару

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Деніс Неррінг (представляють Міністерство фінансів та Генеральну митну дирекцію Німеччини) ознайомили присутніх із підходами до гармонізації акцизного оподаткування енергопродуктів та електроенергії в Європейському Союзі, директивами ЄС (Директива Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 щодо загальних умов справляння акцизів, Директива Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії), положення яких мають бути імплементовані в національне законодавство країн ЄС, а також України (відповідно до Додатка ХХVIII Угоди про асоціацію). Було наголошено, що акцизному оподаткуванню підлягають енергопродукти, котрі використовуються як моторне паливо або для отримання тепла; визначено сфери використання енергопродуктів та електроенергії, які не регулюються Директивою Ради 2003/96/ЄС. Також, згідно з Директивою Ради 2003/96/ЄС, є низка пільг із акцизів на енергопродукти та електроенергію, які мають обов’язково застосовуватися країнами, а є певні податкові пільги, що можуть застосовуватися (якщо національні уряди вважають за доцільне їх запровадити). В ЄС ставки акцизів на енергопродукти диференційовано залежно від цілей їх використання. Директивою Ради 2003/96/ЄС встановлено мінімальні рівні ставок акцизів, найвищі з яких передбачено щодо енергопродуктів, використовуваних як моторне паливо. В Україні немає такої диференціації ставок акцизного податку та системи податкових пільг. Тому потрібно поступово вносити відповідні зміни до вітчизняного податкового законодавства.

На фото: учасники семінару

Впродовж семінару експерти докладно зупинялися на розгляді: історії розроблення та ухвалення Директив Ради 2008/118/ЄС та 2003/96/ЄС; питань застосування обох згаданих директив (їх взаємодії) на конкретних прикладах; переліку підакцизних товарів (згідно з Директивою про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії); випадків використання енергопродуктів та електроенергії, які охоплюються Директивою Ради 2003/96/ЄС; переліку обов’язкових і факультативних звільнень від акцизного оподаткування, передбачених Директивою Ради 2003/96/ЄС; випадків використання енергопродуктів та електроенергії, щодо яких Директива Ради 2003/96/ЄС не передбачає нарахування та сплату акцизного податку.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 лютого 2018 року





ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ, ПРИСВЯЧЕНОМУ 60-РІЧЧЮ ЗАСНУВАННЯ ІНСТИТУТУ КІБЕРНЕТИКИ ІМЕНІ В.М. ГЛУШКОВА НАН УКРАЇНИ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч та пров. н. с., к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі Міжнародної наукової конференції, присвяченої 60-річчю заснування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України «Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку», яка відбулася 13–14 грудня 2017 р. у приміщенні Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, м. Київ.

Організаторами конференції виступили: Національна академія наук України, Кібернетичний центр НАН України, Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Інститут програмних систем НАН України, Інститут проблем математичних машин та систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України, Інститут прикладного системного аналізу МОН України та НАН України, Фонд науково-технічного розвитку імені В. С. Михалевича.

ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

І. Теоретичні проблеми кібернетики та інформатики:

• теорія автоматів;

• математичне моделювання та обчислювальні методи;

• системний аналіз, оптимізація;

• теоретичне програмування;

• формальні методи.

ІІ. Архітектура програмних та обчислювальних систем:

• обчислювальні машини та засоби обчислювальної техніки;

• математичне й програмне забезпечення, прикладні системи;

• комп’ютерна і програмна інженерія;

• бази даних і знань;

• паралельні обчислення;

• штучний інтелект, людино-машинний інтерфейс.

ІІІ. Інформаційно-комунікаційні технології. Проблеми управління:

• управління в технічних системах;

• управління в економічних системах;

• інформаційні та телекомунікаційні технології;

• комп’ютерна безпека, криптографія.

ІV. Проблеми розробки високонадійних програмних систем:

• верифікація та тестування;

• символьне моделювання;

• системи, критичні до безпеки

• кіберфізичні системи..

На знімках (зліва направо): директор ІК НАН України, академік І. В. Сергієнко, вчений секретар Вченої ради ІК А. І. Куляс, академік-секретар відділення інформатики НАН України Ф. І. Андон, чл.-кор. НАН України Б. М. Маліновський

На знімку (зліва): виступ академіка НАН України М. З. Згуровського

Доповідь фахівців Академії А. О. Дробязка та О. О. Любіча «Експрес-діагностування фінансової стійкості банків на основі застосування методів кластерного аналізу» включено до збірника праць Міжнародної наукової конференції, присвяченої 60-річчю заснування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України «Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку» (с. 265–267). На Спільному розширеному засіданні вчених рад інститутів Кібернетичного центру НАН України було надано слово проф. О. О. Любічу, який від імені колективу Академії вручив академікові І. В. Сергієнко пам’ятний поздоровний лист (адрес).

На знімках (зліва направо): О. Любіч, І. Сергієнко, заступник директора ІК НАН України академік О. Палагін

Історичне фото (зліва направо):

В. М. Глушков та І. В. Сергієнко на суботнику із закладання нової будівлі Інституту

На конференції було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом ІК НАН України, представниками наукової спільноти та провідних навчальних установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

03 січня 2018 року





УЧАСТЬ ПРЕЗИДЕНТА АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТЕТЯНИ ЄФИМЕНКО У ГРУДНЕВІЙ СЕСІЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ICGFM 2017 РОКУ.

На знімку: зал засідань Ради Директорів ICGFM

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко на запрошення голови Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами (ICGFM) взяла участь у грудневій сесії конференції ICGFM на тему «Creating a Citizen and Business Enabling Environment», присвяченій дослідженню найкращих світових практик зі створення сприятливого середовища для громадян та бізнесу. Конференція відбувалася з 4 по 6 грудня 2017 року в м. Вашингтоні (США)

На знімку: президент Академії Тетяна Єфименко на конференції у приміщенні Міжнародного валютного фонду з представниками топ-менеджменту ICGFM.

У рамках конференції президент Академії взяла участь у роботі щорічного засідання Ради директорів ICGFM як її організаційний член. Тетяна Єфименко доповіла членам Ради про основні напрями наукової діяльності Академії і ключові результати співробітництва між установами, а також долучилася до обговорення звітів Спеціальних комітетів з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та аудиту.

На знімку: президент Академії Тетяна Єфименко на засіданні Ради директорів ICGFM.

Тетяна Єфименко взяла участь в обговоренні й дискусіях з найважливіших питань державних фінансів, міжнародної комунікації і взаємодії в рамках співробітництва з Консорціумом, зокрема:

- забезпечення фіскальної прозорості й політичного та економічного розвитку;

- міжнародних тенденцій оподаткування;

- фіскального менеджменту;

- фіскального планування;

- бюджетування та програмування;

- актуальних аспектів розвитку публічно-приватного партнерства тощо.

На знімку: зала засідань конференції.

На знімку: Тетяна Єфименко під час дискусій на конференції.

Основні результати роботи конференції будуть використані в науково-дослідній роботі Академії фінансового управління і сприятимуть подальшому впровадженню найкращого світового досвіду та ефективній інтеграції фундаментальних і прикладних наукових досліджень Академії в сучасну суспільну практику.

Також заплановано підготовку рекомендацій із використання в Україні досвіду провідних країн світу у сфері підготовки високоякісної корпоративної нефінансової звітності; розроблення пропозицій до проектів міжнародних та національних нормативно-правових актів щодо підвищення прозорості й порівнянності звітності суб’єктів державного сектору відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку державного сектору (IPSAS).

Очікується, що участь у заходах подібного рівня забезпечить довгостроковий синергетичний ефект у вигляді посилення співпраці із зарубіжними партнерами в галузі наукових розробок, організації і проведення спільних заходів та покращання іміджу України на міжнародній арені.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 грудня 2017 року






УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ "НОВІ ФОРМИ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ: СТАНОВЛЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ, РИЗИКИ".

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, д. е. н., професор Т. І. Єфименко, д. е. н., професор Л. Г. Ловінська та к. е. н. А. О. Дробязко – 29 листопада 2017 року взяли участь у першій Міжнародній науково-практичній конференції "Нові форми грошей та фінансових активів: становлення, перспективи, ризики", яка була організована кафедрою банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Одним із співорганізаторів виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: науковці академії фінансового управління Л. Г. Ловінська, Т. І. Єфименко та А. О. Дробязко

Мета конференції – з’ясування змісту та форм становлення, перспектив і ризиків розвитку криптовалют (економічні, правові, технологічні аспекти).

На знімку: президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко і завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» С. М. Аржевітін

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Криптовалюти: суперечливість тенденцій становлення інформаційно-мережевої економіки:

– загальна природа грошей, історичні та сучасні форми її втілення – тенденції трансформації форм грошей в умовах глобалізації та втоми суспільства від національних ієрархічних напружень;

– перспективи розвитку грошей на шляху до мережевого суспільства – національні гроші та криптовалюта: можливості співіснування;

– криптовалюти як інвестиційно-спекулятивний актив – криптовалюти в контексті перерозподілу глобальної економічної влади;

– фінансово-економічні ризики ринку криптовалют та можливості їх хеджування – криптовалюти та проблема довіри – сфери легального використання криптовалют.

2. Криптовалюти: базові технології та сучасний ландшафт:

– базові технології, що перебувають в основі криптовалют: технологія розподілених реєстрів та криптографія;

– роль технології блокчейн у створенні нового надліквідного фінансового інструменту та формуванні суспільної довіри до нього;

– характеристики найбільш поширених криптовалют;

– ICO як новітній механізм залучення фінансування: сучасний стан і перспективи – перспективи застосування технології розподіленого реєстру у фінансовому секторі;

– суб’єктний склад осіб, котрі здійснюють емісію криптовалют

– біткоїн – прообраз створення глобальних мережевих грошей чи чергова піраміда?

3. Криптовалюти: підходи до регулювання:

– огляд підходів міжнародних фінансових організацій, міжнародних та національних регуляторів до розуміння природи криптовалют;

– потенціал впливу криптовалют на системні фінансові ризики;

– огляд підходів до сфери й аспекти регулювання криптовалют;

– сучасна практика регулювання криптовалют: аналіз зарубіжного досвіду;

– дискусії щодо регулювання обігу і ринку криптовалют в Україні

На знімку: виступ С.М. Аржевітіна з науковою доповіддю

У роботі конференції взяли участь провідні науковці країни й іноземні гості.

Аржевітін Станіслав Михайлович, д. е. н., завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», професор, голова Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАН України, президент Академії фінансового управління;

Гулей Анатолій Іванович, д. е. н., голова правління ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», співголова Вищої експертної ради при Раді Національного банку України (м. Київ);

Джус Михайло Олегович, секретар Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Прозоров Юрій Володимирович, президент Українського товариства фінансових аналітиків, н. с. відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України (м. Київ);

Ходакевич Сергій Іванович, к. е. н, доцент кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Яременко Олег Леонідович, д. е. н., професор, п. н. с. Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Остапишин Тетяна Петрівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Шемет Тетяна Станіславівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Піотр Ярош, доктор, декан Вищої соціально-економічної школи (м. Пшеворськ, Польща);

Ігор Брітченко, доктор габілітований, професор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Павел Мацящик, доктор, ректор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Преснякова Олена Володимирівна, к. е. н., зав. сектору промислової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі», доцент кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь);

Лученок Олександр Іванович, д. е. н., професор, завідувач відділу макроекономічної і фінансової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі» (Мінськ, Білорусь);

Позняков Віталій Вікторович, к. е. н., доцент, завідувач кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь).

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся Лук’яненко Дмитро Григорович – ректор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», д. е. н., професор

Змістовні доповіді на тему цифрової економіки представили:

Геєць Валерій Михайлович – д. е. н., професор, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАНУ, президент ДННУ «Академія фінансового управління»;

Єхануров Юрій Іванович – екс-прем’єр-міністр України, к. е. н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Бахтарі Емал Аюбович – керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ;

Шаров Олександр Миколайович – д. е. н., професор кафедри банківської справи КНЕУ, головний науковий співробітник відділу економічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень;

Невмержицький Євген Іванович – к. е. н., керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія», старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія»;

Козлов Сергій Олександрович – к. е. н., запрошений професор Київської школи економіки;

Найман Ерік Леонтійович – PhD, керуючий партнер Capital Times;

Міщенко Володимир Іванович – д. е. н., професор кафедри економіки та менеджменту ДВНЗ «Університет банківської справи»

Савлук Михайло Іванович – д. е. н., професор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»;

Кричевська Тетяна Олександрівна – к. е. н., с. н. с., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

На знімку: виступ Т. І. Єфименко з науковою доповіддю

Тетяна Іванівна Єфименко у своєму виступі наголосила, зокрема, на такому. Сучасні тенденції емісії й обігу криптовалют («віртуальних валют»), а також зміна уявлення про регулюючу роль центральних банків країн та інших органів у нагляді за дотриманням норм у цій сфері, мають істотні відмінності в різних країнах. Хоча, за різними оцінками експертів, капіталізація цього ринку незначна (на рівні 200 млрд дол. США), для України це величезна цифра, і навіть невеликий потік в обігу цього інструменту може створювати значні ризики для стабільності національного ринку. З урахуванням розвитку комп’ютерних мереж пряма заборона обігу «віртуальних валют» навряд чи можлива.

Далі наведемо основні дискусійні питання.

По-перше, нині ні міжнародні фінансові інституції, ні окремі національні регулятори не визначились зі статусом цього активу (товарний актив, фондовий чи платіжний інструмент). Ситуація може ускладнитися з огляду на можливий початок торгів деривативами в міжнародних торговельних системах, базовим активом для яких буде портфель «віртуальних валют».

По-друге, не сформовано єдиних правил бухгалтерського обліку й оподаткування доходів від операційної діяльності з використання «віртуальних валют». Водночас реальні угоди на ринку через нотаріально посвідчені правочини в Україні вже укладаються.

По-третє, дедалі більше регуляторів фінансових ринків країн і керівників провідних інвестиційних фондів розглядають рух «віртуальних валют» крізь призму «фінансової бульбашки» й незаконного обігу грошових коштів при розрахунках за товари, які мають кримінальне походження, між не ідентифікованими учасниками процесу.

Усвідомлюючи ризики, ряд провідних банків ЄС за внутрішніми правилами фінансового моніторингу щодо клієнтів, котрі працюють із «віртуальними валютами», приймають рішення щодо відмови таким суб’єктам господарювання у подальшому обслуговуванні відповідно до принципу «обережності».

Но Бун Йє (Ng Boon Yew), виконавчий голова Асоціації сертифікованих бухгалтерів (Association of Сhartered Certified Accountants, ACCA) вважає, що для професійних бухгалтерів це середовище відкриває багато можливостей, оскільки зазначені процеси дедалі більше пронизують тканину суспільства. Зі зростанням FinTech (фінансових технологій) ми спостерігаємо суттєві трансформації систем та фінансових процесів. FinTech досліджує особливості цього нового середовища, висвітлюючи багато шляхів, якими ця революція відбувається.

Технологія блокчейн та проблема ведення Головної книги бухгалтерського обліку (розподіленої головної книги обліку операцій) має потенціал змінити світ фінансів.

На думку експертів ACCA, нинішнє регулювання національних органів стає перешкодою для розвитку нових технологій. Практики сектору державних регуляторів створюють «вузьку горловину від пляшечки» для нових технологій. Велика кількість компаній, що раніше залучали ресурси на основі блокчейн, потрапляють у законодавчі пастки заднім числом (наприклад, Jumpstart Our Business Startup Act (JOBS) (США, 2012 р.); The UK FCA (Financial Conduct Authority), інноваційний хаб (травень 2016 р.); MAS (Monetary Authority of Singapore), (Сінгапур), яким взято за основу досвід Великобританії (інноваційний хаб)).

Водночас віртуальні валюти несуть певні ризики:

• можливості втрати коштів через крадіжку. "Віртуальні валюти" можуть бути предметом крадіжки, наприклад, унаслідок кібератак на платформах обміну "віртуальних валют" або на інфраструктуру користувача;

• відсутності гарантій. Фонди, що утримуються у "віртуальних валютах", не гарантуються в Україні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки не вважаються банківськими депозитами;

• відсутності широкомасштабної прийнятності. "Віртуальні валюти" не є загальноприйнятими в торгових точках та сервісах. Вони не є ні законним засобом платежу, ні валютою. Отже, підприємці не мають юридичного зобов'язання приймати платежі у "віртуальних валютах", навіть якщо вони це робили раніше;

• ймовірності шахрайства. Деякі з можливих інвестицій у "віртуальних валютах" можуть бути пірамідними схемами, які, через описані вище типами ризику, можуть протягом короткого часу призвести до того, що інвестори втратять свої гроші. Єдиною доступною формою правового захисту є кримінальне розслідування, оскільки жодна з установ із питань захисту прав не має юридичних підстав для допомоги інвесторам;

• можливості шахрайства у зв’язку с тим, що діють у різних юрисдикціях із неоднаковим рівнем захисту інвесторів (це є серйозною проблемою при виконанні вимог);

• значних змін цін (волатильності). Поки що ціни "віртуальних валют" характеризуються високим рівнем нестабільності. Окремі операції в цих валютах можуть серйозно впливати на ціну.

ДННУ «Академія фінансового управління» зацікавлена у проведенні наукових досліджень із зазначених проблем у контексті імплементації Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 у бухгалтерський облік для суб’єктів господарювання та державного управління, як у рамках власних розробок, так і в складі академічного середовища.

З огляду на важливість і актуальність теми її розроблення може відбуватися в межах міжнародного проекту з відповідним фінансуванням.

У жвавому обговоренні взяли участь учасники конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 листопада 2017 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003